1. Суть рішення:
Європейський суд з прав людини встановив, що Україна порушила статті 2 та 3 Конвенції щодо смерті молодого чоловіка під вартою в поліції у 2010 році. Суд визначив, що Україна не провела ефективного розслідування смерті та поганого поводження з потерпілим і не надала правдоподібного пояснення щодо травм та смерті, які сталися під час перебування під вартою. Суд присудив €40 000 компенсації моральної шкоди та €3 000 на покриття витрат і судових витрат батькам потерпілого.
2. Структура та основні положення:
Рішення структуроване навколо вивчення процесуальних та матеріальних аспектів порушень статей 2 та 3:
– Суд встановив, що розслідування було неефективним через значні затримки (понад 8,5 років), невстановлення crucial обставин смерті та неналежні слідчі заходи
– Суд підкреслив обов’язок держави захищати осіб під вартою та надавати правдоподібні пояснення щодо травм, отриманих під вартою
– Рішення встановило, що тягар доведення лежить на органах влади щодо пояснення травм та смерті під час затримання
– Суд відхилив заперечення уряду про невичерпання внутрішніх засобів правового захисту через неефективність розслідування
3. Ключові положення для використання:
– Суд підтвердив, що розслідування мають бути негайними та оперативними для підтримання громадської довіри
– Рішення наголошує, що органи влади мають особливо суворе зобов’язання звітувати про поводження з особами, які померли під вартою
– Суд встановив, що виникають сильні презумпції факту, коли події відбуваються у виключному знанні органів влади під час утримання
– Неспроможність надати пояснення щодо травм та смерті під вартою свідчить про невиконання державою тягаря доведення
– Суд підтвердив, що ефективність розслідування вимірюється адекватністю слідчих заходів, оперативністю, залученням сім’ї та незалежністю
