Судове рішення стосується переслідування медійних організацій та окремих осіб у Росії за висловлення поглядів, критичних до військових дій Росії в Україні, або поширення інформації, що відрізнялася від офіційних повідомлень. Суд розглянув 161 заяву від медійних установ та окремих осіб, які зазнали різних форм санкцій, включаючи штрафи, затримання та закриття медійних організацій, за їхні антивоєнні висловлювання.
Суд встановив, що Росія порушила статтю 10 (свобода вираження поглядів), накладаючи непропорційні обмеження на мирні антивоєнні протести, фактичні репортажі з неофіційних джерел та вираження підтримки України. Заходи включали кримінальне переслідування, адміністративні штрафи, досудове затримання та закриття незалежних медійних outlets, таких як “Нова газета” та телеканал “Дощ”.
Суд визначив, що втручання у свободу вираження поглядів не було виправданим у демократичному суспільстві і було частиною ширшої кампанії з придушення інакомислення щодо військових дій в Україні. Суд підкреслив, що навіть у ситуаціях, пов’язаних з питаннями національної безпеки, мають бути дуже вагомі причини для обмеження політичної дискусії та дебатів з питань суспільного інтересу.
Ключові аспекти рішення включають:
• Суд встановив, що російські закони про “дискредитацію” армії та поширення “фейкових новин” не мали достатньої чіткості та передбачуваності
• Внутрішні суди не проаналізували заяви в їхньому конкретному контексті та не збалансували конкуруючі інтереси
• Накладені покарання мали виняткову та непропорційну суворість, сприяючи середовищу самоцензури
• Заходи становили систематичну кампанію з придушення інакомислення, а не вирішення конкретних загроз безпеці
• Суд присудив компенсацію заявникам за матеріальними та нематеріальними збитками
Судове рішення є значущим, оскільки документує систематичні обмеження свободи вираження поглядів у Росії, пов’язані з війною в Україні, та встановлює важливі принципи щодо захисту антивоєнних висловлювань та незалежної журналістики під час збройних конфліктів.
