Справа стосується знесення незаконно збудованого ромського табору у Вроцлаві, Польща, у 2015 році, що порушило питання щодо поваги до приватного та сімейного життя відповідно до статті 8 Європейської конвенції з прав людини. Європейський суд з прав людини встановив, що, незважаючи на наявність правової підстави та легітимних цілей забезпечення громадської безпеки та порядку, органи влади не забезпечили належних процесуальних гарантій. Зокрема, заявникам не було надано статусу сторони в адміністративному провадженні, вони не були офіційно повідомлені про рішення і не могли оскаржити пропорційність наказів про знесення до їх виконання. Ключові висновки Суду були такими:
• Знесення втручалося в право заявників на повагу до приватного та сімейного життя, навіть попри те, що їхнє перебування було незаконним
• Органи влади не забезпечили відповідність процесу прийняття рішень стандартам Конвенції, не дозволивши заявникам брати участь
• Хоча було запропоновано альтернативне житло, відсутність офіційного повідомлення та належної процедури спричинила тривогу та маргіналізацію
• Суд присудив €5 000 відшкодування немайнової шкоди кожній з п’яти сімей заявників
Рішення встановлює важливі принципи щодо процесуальних гарантій, які мають бути забезпечені навіть у справах про незаконні поселення, особливо стосовно вразливих меншинних груп. Воно підкреслює, що, хоча органи влади можуть мати легітимні причини для знесення, вони повинні забезпечити справедливу процедуру та враховувати людський вимір таких заходів.
