Справа №923/69/22 від 30/01/2025
Суд при винесенні рішення керувався тим, що розмір витрат на правничу допомогу має бути співмірним зі складністю справи, обсягом наданих послуг та відповідати критеріям розумності. Суд врахував, що відзив на касаційну скаргу складався лише з 5 сторінок, а деякі заявлені послуги адвоката (як-от ознайомлення з текстом постанови) не були необхідними. Водночас суд взяв до уваги участь адвоката в судовому засіданні.
Справа №909/516/23 від 29/01/2025
Суд при винесенні рішення керувався тим, що позивачка обрала неефективний спосіб захисту своїх прав. Суд зазначив, що у цій ситуації належним способом захисту було б витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов), оскільки лише так можна було б перевірити добросовісність набувача майна та забезпечити баланс інтересів усіх сторін. Також суд врахував, що обраний позивачкою спосіб захисту не призвів би до реального поновлення її прав, оскільки майно не повернулося б у її власність.
Справа №916/926/21 від 23/01/2025
Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій не врахували особливий правовий режим використання земель водного фонду та прибережних захисних смуг, не перевірили належним чином правовий статус спірної земельної ділянки та не оцінили доводи про її нецільове використання через забудову дачними будинками. Також суди не взяли до уваги, що розірвання договору оренди без вимоги про повернення земельної ділянки є належним та ефективним способом захисту.
Справа №922/2687/22 від 15/01/2025
Суд керувався тим, що після придбання нерухомого майна на орендованій земельній ділянці до нового власника автоматично переходить право оренди цієї ділянки в силу закону. Оскільки ТОВ ‘Род-Ник Інвест’ придбало нерухомість на орендованій ділянці, воно стало новим орендарем і зобов’язане сплачувати орендну плату. Суд також врахував, що договір оренди був чинним на момент придбання нерухомості відповідачем.
Справа №906/562/20 від 22/01/2025
Суд керувався тим, що після закінчення строку договору оренди підприємець продовжував неправомірно користуватись торговими майданчиками, не повернув їх орендодавцю. При цьому суд зазначив, що торгівельні майданчики є самостійним об’єктом цивільних прав, відмінним від земельної ділянки, на якій вони розташовані. Тому відсутність у позивача прав на земельну ділянку не впливає на його право вимагати повернення майданчиків та стягнення неустойки.
Справа №908/1074/24 від 30/01/2025
Суд керувався тим, що позивач (банк) має право на власний розсуд залишити без розгляду позовні вимоги до одного з відповідачів на підготовчій стадії процесу. Це право випливає з принципу диспозитивності господарського процесу та не потребує згоди інших учасників справи. При солідарному зобов’язанні кредитор може вимагати виконання як від усіх боржників разом, так і від кожного окремо.
Справа №947/22776/22 від 27/01/2025
Предмет спору: оскарження вироку суду щодо військовослужбовця ЗСУ, якого засуджено за державну зраду та дезертирство через перехід на службу до збройних сил РФ в Криму у 2014 році.Суд керувався такими аргументами: 1) Доведено, що обвинувачений, будучи командиром підводного човна ВМС України, відмовився вивести човен на материкову частину України та перейшов на службу до ЗС РФ; 2) Показання свідків та дані з відкритих джерел підтверджують факт проходження обвинуваченим служби в російській армії; 3) Обвинувачений був обізнаний про наказ прибути для подальшої служби на підконтрольну Україні територію, але проігнорував його.Верховний Суд залишив без змін вирок першої інстанції, яким обвинуваченого засуджено до 13 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Справа №910/173/23 від 28/01/2025
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) укладеними додатковими угодами ціна за одиницю товару не була збільшена більше ніж на 10% від початкової ціни; 2) експертні висновки Торгово-промислової палати підтверджують коливання ціни на товар в бік збільшення на 10,2% та 10,7%; 3) висновок судового експерта підтвердив, що визначена в договорі ціна відповідала ринковій вартості та мало місце постійне зростання споживчих цін.
Справа №910/173/23 від 28/01/2025
Суд при винесенні рішення керувався тим, що розмір витрат на правничу допомогу має відповідати критеріям реальності, розумності та пропорційності. Суд врахував, що на стадії апеляційного розгляду правова позиція вже була сформована і не потребувала значного додаткового вивчення, а участь представника в судових засіданнях відбувалась в режимі відеоконференції. Також суд взяв до уваги, що касаційна скарга стосувалась лише процесуальних питань і не вимагала глибокого дослідження нормативної бази.
Справа №921/55/24 від 23/01/2025
Суд касаційної інстанції встановив, що суди попередніх інстанцій не провели належного аналізу п.24 розділу X ‘Перехідні положення’ Земельного кодексу України щодо моменту переходу земельної ділянки з державної у комунальну власність. Зокрема, не було враховано, що припинення права постійного користування державному підприємству після набрання чинності цим пунктом не означає автоматичного переходу ділянки у комунальну власність. Також суди не перевірили ефективність обраного прокурором способу захисту порушених прав.
Справа №741/133/21 від 30/01/2025
Предмет спору – оскарження вироку та ухвали щодо засудження трьох осіб за умисне тяжке тілесне ушкодження та умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.Суд врахував, що за обвинуваченням у вчиненні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження (ч.1 ст.122 КК) сплив строк давності притягнення до кримінальної відповідальності. При цьому суд залишив без змін вирок в частині засудження за умисне тяжке тілесне ушкодження (ч.2 ст.121 КК) із призначенням покарання у виді 5 років позбавлення волі.Верховний Суд частково задовольнив касаційні скарги, звільнивши засуджених від відповідальності за ч.1 ст.122 КК у зв’язку із закінченням строків давності, але залишив в силі вирок за ч.2 ст.121 КК.
Справа №903/811/23 від 30/01/2025
Предмет спору: стягнення заборгованості за договором поставки нафтопродуктів та штрафних санкцій на загальну суму 2,57 млн грн.Суд при винесенні рішення керувався тим, що позивач не довів належними та допустимими доказами факт передачі товару відповідачу – видаткові накладні та товарно-транспортні накладні містили підписи, які неможливо ідентифікувати як підписи директора відповідача, а відтиски печатки не належали відповідачу згідно з висновком експерта. Крім того, відповідач в подальшому виключив спірні податкові накладні зі свого податкового обліку, що також свідчить про відсутність реальної поставки товару.Суд відмовив у задоволенні позову про стягнення заборгованості та штрафних санкцій, оскільки не було доведено сам факт поставки товару.
Справа №924/595/24 від 30/01/2025
Предмет спору: оскарження рішення Антимонопольного комітету про визнання антиконкурентними узгодженими діями участь двох компаній у публічних закупівлях та накладення штрафів.Основні аргументи суду: 1) Суди першої та апеляційної інстанцій неправильно оцінили докази, розглядаючи їх окремо, а не в сукупності. 2) При розгляді справ про антиконкурентні узгоджені дії необхідно досліджувати всі обставини в комплексі – трудові відносини між учасниками, синхронність дій, використання спільних IP-адрес тощо. 3) Для кваліфікації дій як антиконкурентних достатньо встановити сам факт узгодження поведінки учасників торгів, що усуває конкуренцію між ними.Рішення суду: скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції для належної оцінки всіх доказів у їх сукупності.
Справа №910/3433/21 від 30/01/2025
Предмет спору: визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України про визнання дій АТ «Харківміськгаз» зловживанням монопольним становищем та накладення штрафу. Основні аргументи суду: 1) АТ «Харківміськгаз» входить до групи компаній, яка займає монопольне становище на ринку розподілу природного газу; 2) компанія зловживала цим становищем, висуваючи необґрунтовані вимоги щодо наявності спеціального протоколу випробувань при закупівлі лічильників газу; 3) такі дії обмежували конкуренцію та ущемляли інтереси інших виробників лічильників, які не мали можливості отримати цей протокол. Рішення суду: Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, якими було відмовлено у задоволенні позову АТ «Харківміськгаз» про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету.
Справа №922/2640/23 від 16/01/2025
Предмет спору – розгляд грошових вимог ТОВ “Борей-С” на суму 34,9 млн грн до боржника ТОВ “Рефілл” у справі про банкрутство.Суд апеляційної інстанції порушив процесуальне право, не надавши оцінку причинам неподання кредитором до суду першої інстанції важливого доказу – угоди про розірвання договору поставки нафтопродуктів. Суд лише формально відхилив цей доказ, не розглянувши по суті пояснення кредитора щодо поважності причин його неподання раніше. Також суд не навів мотивів відхилення аргументів заявника, що суперечить вимогам процесуального законодавства щодо обґрунтованості судового рішення.Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та направив справу на новий розгляд для належної оцінки всіх доводів і доказів учасників справи.
Справа №916/1230/24 від 30/01/2025
Предмет спору – визнання недійсними додаткових угод до договору постачання електроенергії та стягнення безпідставно отриманих коштів.Суд при винесенні рішення керувався тим, що оспорювані додаткові угоди були укладені з порушенням Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки ними неправомірно збільшено ціну за одиницю товару більше ніж на 10% від початкової ціни договору (до 25,9%), що є недопустимим згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду. Крім того, зміна ціни відбулась щодо вже поставленої електроенергії, що також суперечить законодавству.Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій про визнання недійсними додаткових угод та стягнення з постачальника на користь міської ради надмірно сплачених коштів у сумі 499 288,78 грн.
Справа №906/1153/23 від 30/01/2025
Суд керувався тим, що між АТ «Житомиробленерго» та ІП «Євроголд Індестріз ЛТД» безпосередньо відсутня межа балансової належності, оскільки відповідач отримує електроенергію через мережі основного споживача ФОП Шолоха В.В. за першим класом напруги. Крім того, в укладеному між сторонами договорі вже встановлено напругу приєднання, що відповідає першому класу. Також суд врахував преюдиційне рішення в іншій справі, де вже було визнано неправомірними дії позивача щодо нарахування відповідачу тарифу за другим класом напруги.
Справа №914/3157/23 від 22/01/2025
Суд керувався тим, що директор ТОВ ‘Екоекспертиза’, яка одночасно була єдиним учасником товариства з часткою 100%, мала право укладати значний правочин без окремого рішення загальних зборів, оскільки законодавство не вимагає надання згоди особою самій собі. Також суд врахував, що не можна зловживати правом та використовувати відсутність окремого рішення як підставу для визнання договору недійсним, якщо це завдає шкоди іншій стороні договору.
Справа №463/3618/22 від 29/01/2025
Предмет спору стосується законності закриття кримінального провадження щодо державного інспектора митниці через закінчення строків досудового розслідування.Суд керувався тим, що оскільки кримінальне провадження було розпочато до 16 березня 2018 року (коли набули чинності зміни до КПК), а потім з нього було виділено інше провадження, то до виділеного провадження не застосовуються нові правила про закриття справи через закінчення строків розслідування. Крім того, згідно з позицією об’єднаної палати ККС, у таких провадженнях прокурор мав повноваження продовжувати строки досудового розслідування.Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій про закриття кримінального провадження та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Справа №910/14503/23 від 27/01/2025
Предмет спору: визнання недійсним рішення загальних зборів членів автогаражного кооперативу від ряду №20 про обрання уповноваженого представника. Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) один з позивачів (ОСОБА_1) не має гаражу в ряду №20, тому не має права оскаржувати рішення зборів цього ряду; 2) визнання недійсним рішення про делегування уповноваженого не може призвести до поновлення прав позивачів, оскільки наказом Мін’юсту вже скасовані реєстраційні дії щодо кооперативу; 3) обраний позивачами спосіб захисту прав (визнання рішення зборів недійсним) є неефективним і не відновить їх порушені права. Суд відмовив у задоволенні позову, оскільки обраний позивачами спосіб захисту прав є неефективним.
Справа №912/242/24 від 23/01/2025
Суд керувався тим, що ТОВ ‘Станція Придніпровська’ не довело наявність порушеного права чи законного інтересу щодо отримання земельної ділянки в оренду, оскільки не надало доказів наявності у своїй власності об’єктів нерухомого майна на спірній ділянці. Крім того, на момент звернення товариства орендодавець вже перебував у процедурі поновлення договору з попереднім орендарем.
Справа №903/280/24 від 28/01/2025
Предмет спору: стягнення заборгованості за поставлений товар та зустрічні вимоги про стягнення неустойки за непоставку частини товару за договором поставки сільськогосподарської продукції.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) покупець прийняв товар без зауважень, тому зобов’язаний його оплатити; 2) право на притримання оплати у покупця не виникло, оскільки він вже став власником отриманого товару; 3) розмір неустойки за непоставку решти товару підлягає зменшенню, оскільки покупець не довів наявність збитків, а велика сума неустойки має ознаки каральної санкції.Верховний Суд залишив без змін рішення попередніх інстанцій про стягнення з покупця заборгованості за поставлений товар та стягнення з постачальника зменшеної суми неустойки за непоставку частини товару.
Справа №903/335/24 від 03/02/2025
Суд при винесенні рішення керувався тим, що військова частина не є належним відповідачем у справі, оскільки була лише отримувачем вантажу в господарських відносинах між Міністерством оборони та постачальником (ТОВ). Згідно з договором постачання та гарантійним листом, саме постачальник взяв на себе зобов’язання щодо оплати всіх транспортних витрат. Крім того, видача вантажу військовій частині не відбулась через наявність заборгованості постачальника перед залізницею.
Справа №341/390/23 від 29/01/2025
Предмет спору – оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду щодо засудження особи за незаконні дії з наркотичними засобами за ч.3 ст.309 КК України.Оскільки це лише резолютивна частина постанови, суд не наводить аргументів свого рішення. Проте сам факт залишення касаційної скарги без задоволення свідчить, що Верховний Суд погодився з правильністю кваліфікації дій засудженого та призначеного покарання судами нижчих інстанцій.Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, а касаційну скаргу захисника – без задоволення.
Справа №910/1899/24 від 29/01/2025
Суд при винесенні рішення керувався тим, що поручитель був повністю обізнаний з обсягом своїх зобов’язань за договором поруки, добровільно надав згоду на його укладення, а зміст договору не суперечить законодавству та відповідає волевиявленню сторін. Крім того, поручитель вже брав участь у іншій справі щодо стягнення коштів за цим договором і не заявляв про його недійсність.
Справа №920/688/23 від 28/01/2025
Предмет спору: розірвання договору оренди землі та повернення земельних ділянок через нецільове використання орендарем сіножатей і пасовищ шляхом їх розорювання.Суд при винесенні рішення керувався такими аргументами: 1) Користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення повинні використовувати їх відповідно до того виду використання, за яким ці ділянки були їм передані власником; 2) Апеляційний суд не врахував стандарт доказування, згідно з яким обставина підлягає доказуванню так, щоб висновок про її існування був більш вірогідним, ніж протилежний; 3) Апеляційний суд не надав оцінки тому, що відповідач не оспорював факт розорення земельних ділянок.Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду і направив справу на новий розгляд до апеляційного суду для повного та всебічного дослідження доказів.
Справа №910/15777/23 від 30/01/2025
Суд керувався тим, що відповідач порушив строки оплати послуг за період березень-вересень 2022 року та лютий-червень 2023 року. Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України, у разі прострочення грошового зобов’язання боржник зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних. Суд врахував, що проценти нараховані за встановленою законом ставкою і не потребують зменшення.
Справа №537/984/20 від 27/01/2025
Предмет спору – оскарження вироку суду щодо групи осіб за звинуваченням у розбійному нападі, крадіжці та нанесенні тілесних ушкоджень.Суд встановив, що дії обвинувачених не містили ознак розбійного нападу за попередньою змовою, оскільки конфлікт виник спонтанно і не мав на меті заволодіння майном. Двоє обвинувачених нанесли потерпілому тілесні ушкодження з мотивів помсти, а третій пізніше таємно викрав телефон потерпілого. Також суд врахував, що один з обвинувачених на момент вчинення злочину не досяг віку кримінальної відповідальності, а щодо інших сплив строк давності притягнення до відповідальності за окремими епізодами.За результатами розгляду Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу прокурора – скасував попередні судові рішення та закрив кримінальне провадження щодо одного обвинуваченого через недосягнення віку кримінальної відповідальності, звільнив другого від відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності, а щодо третього – перекваліфікував дії та призначив покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.
Справа №907/48/24 від 30/01/2025
Предметом спору є стягнення з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» шкоди в розмірі 18 млн грн, завданої незаконною вирубкою дерев.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) відповідач як постійний лісокористувач зобов’язаний забезпечувати охорону лісів від незаконних рубок; 2) факт незаконної вирубки 1042 дерев на території відповідача підтверджується протоколами оглядів, відомостями попневого переліку та висновком експерта; 3) неналежне виконання відповідачем обов’язків з охорони лісу призвело до незаконної вирубки та завдання шкоди.Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій про стягнення з відповідача 18 млн грн шкоди, завданої порушенням природоохоронного законодавства.
Справа №214/11040/21 від 29/01/2025
Предмет спору – оскарження вироку суду щодо водія, який у стані алкогольного сп’яніння спричинив ДТП зі смертельними наслідками.Суд керувався тим, що: 1) експертизою встановлено наявність 3 проміле алкоголю в крові водія, що підтверджується належно оформленими медичними документами; 2) версія захисту про втручання пасажира в керування автомобілем спростована показаннями свідків та висновками експертиз; 3) водій порушив правила дорожнього руху, рухаючись зі швидкістю понад 75 км/год в населеному пункті, що призвело до втрати контролю над автомобілем.Верховний Суд залишив без змін вирок суду першої інстанції та апеляційного суду, яким водія засуджено до 9 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 10 років.
Справа №642/3614/17 від 28/01/2025
Суд керувався тим, що державний реєстратор діяла виключно в межах своїх службових повноважень при реєстрації юридичної особи. Прокуратура не надала доказів того, що реєстратор зловживала своїм службовим становищем або діяла у змові з іншими особами. Суд також зазначив, що питання щодо земельної ділянки не входили до компетенції реєстратора, а належали до повноважень інших посадових осіб міської ради.
Справа №916/538/24 від 29/01/2025
Предмет спору: визнання укладеним додаткового договору про поновлення договору оренди земельної ділянки комунальної власності.Суд при розгляді справи керувався тим, що для поновлення договору оренди землі орендар повинен належним чином довести факт направлення орендодавцю повідомлення про намір скористатись переважним правом на укладення договору на новий строк. Суд вказав, що надання лише світлокопії накладної кур’єрської служби без фіскального чеку та інших документів, що підтверджують реальність надання послуги, є недостатнім доказом направлення такого повідомлення, особливо якщо орендодавець заперечує його отримання.Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд для належного встановлення факту направлення орендарем повідомлення про поновлення договору.
Справа №754/3801/23 від 29/01/2025
Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд помилково не врахував, що договір позики було укладено відповідачем під час шлюбу, про що прямо зазначено в договорі. Крім того, майно, яке було передано в рахунок погашення боргу за виконавчим провадженням, належить до спільної сумісної власності подружжя і є предметом спору про поділ майна в іншій справі. Тому рішення суду першої інстанції безпосередньо впливає на майнові права дружини боржника, яка не була залучена до розгляду справи.
Справа №303/8674/21 від 15/01/2025
Суд зазначив, що відсутність оформленого права власності чи користування прибудинковою територією не позбавляє ОСББ права на її захист, оскільки права на цю територію виникають у співвласників автоматично з моментом приватизації квартир. Суди попередніх інстанцій не дослідили, чи дійсно спірна земельна ділянка є частиною прибудинкової території та чи порушують оскаржувані рішення міськради права співвласників будинку.
Справа №755/13068/23 від 29/01/2025
Суд при розгляді справи встановив, що між сторонами було укладено договір позики, який пізніше доповнювався угодами про інвестування коштів у будівельний проект. Ключовим моментом стало те, що суди нижчих інстанцій не з’ясували належним чином природу правовідносин між сторонами після укладення додаткових угод, зокрема чи відбулась зміна договору позики на договір доручення. Також суди не визначили, хто є належним відповідачем за вимогою про повернення коштів.
Справа №369/7891/23 від 29/01/2025
Суд керувався тим, що державний виконавець неправомірно наклав штраф у розмірі 50% від суми заборгованості (який застосовується при заборгованості за 3 роки), хоча заборгованість перевищувала суму платежів лише за 1 рік. Крім того, штраф було стягнуто на користь держави, тоді як закон передбачає його перерахування стягувачу. При цьому суд вважав, що відсутні підстави для визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця щодо несвоєчасного визначення бази нарахування аліментів.
Справа №756/1428/22 від 29/01/2025
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) відповідачка надала попередній розрахунок судових витрат та всі необхідні документи на підтвердження витрат на адвоката; 2) частина заявлених послуг адвоката не підлягає відшкодуванню, оскільки деякі клопотання не розглядались або в їх задоволенні було відмовлено; 3) фактично витрачений адвокатом час на участь у судових засіданнях був меншим, ніж заявлений.
Справа №755/11966/23 від 15/01/2025
Суд керувався тим, що арешт на квартиру було накладено ухвалою суду в порядку забезпечення позову в іншій справі (№752/29764/21), яка ще не завершена і рішення в ній не набрало законної сили. Питання про скасування заходів забезпечення позову може вирішуватись лише в межах тієї справи, де такі заходи були застосовані, а не шляхом подання окремого позову. Крім того, заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
Справа №175/1233/18 від 29/01/2025
Суд керувався тим, що позивачка не надала належних доказів своєї участі у будівництві спірних домоволодінь (договорів, чеків тощо). Сам факт спільного проживання без реєстрації шлюбу не є достатньою підставою для визнання права власності на майно – необхідно довести факт спільної праці та спільних внесків у його придбання. Також суд врахував, що спадщину прийняли спадкоємці першої черги, а позивачка як спадкоємець четвертої черги не має права на спадкування при їх наявності.
Справа №753/11773/23 від 29/01/2025
Суд керувався тим, що: 1) ОСОБА_2, який не був залучений до справи, має право оскаржити рішення, оскільки воно стосується його прав як користувача спірного садового будинку; 2) ОСОБА_2 раніше подав позов про оскарження права власності померлого на цей будинок і наклав на нього арешт; 3) встановлення факту проживання позивачки з померлим саме в цьому будинку потребує додаткової перевірки, оскільки будинок перебуває у користуванні ОСОБА_2.
Справа №707/3423/23 від 29/01/2025
Суд врахував, що батько не втратив інтерес до дитини та бажає налагодити з нею стосунки. Відсутність спілкування між ними зумовлена об’єктивними причинами: перебування дитини за кордоном, служба батька в ЗСУ та конфліктні стосунки між батьками. Суд також встановив, що частина заборгованості по аліментах виникла не з вини батька, оскільки мати заблокувала рахунок для сплати аліментів і не надала інший.
Справа №216/354/24 від 22/01/2025
Суд при винесенні рішення керувався тим, що у спірному домоволодінні зареєстровані треті особи (ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4), які не були залучені до розгляду справи, хоча їхні інтереси безпосередньо зачіпаються цим спором. Також суд врахував, що банк не довів відсутність спадкоємців та наявність підстав для визнання спадщини відумерлою. Важливо, що справи про визнання спадщини відумерлою розглядаються в порядку окремого провадження, де обов’язково мають бути залучені всі заінтересовані особи.
Справа №753/14855/18 від 22/01/2025
Суд при винесенні рішення керувався тим, що відповідач є добросовісним набувачем майна, оскільки придбав квартиру за відплатним договором, не знаючи про відсутність прав на її відчуження у продавця. Витребування квартири у добросовісного набувача в даному випадку покладе на нього непропорційний індивідуальний тягар та порушить його право на мирне володіння майном, гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини. При цьому власник має можливість захистити свої права шляхом відшкодування шкоди від осіб, які незаконно заволоділи майном.
Справа №210/1889/22 від 22/01/2025
Суд при розгляді справи виходив з того, що недоотримана пенсія є збитком у вигляді упущеної вигоди, тобто доходом, який особа могла б реально одержати за звичайних обставин. Суд вказав, що роботодавець несе матеріальну відповідальність за несвоєчасне оформлення пенсійних документів. Також суд зазначив, що нижчестоящі суди не дослідили належним чином докази щодо необхідності надання довідки про пільговий стаж та вини роботодавця у її ненаданні.
Справа №376/592/24 від 29/01/2025
Суд зазначив, що встановлення такого факту не має правового значення для видачі паспорта громадянина України замість втраченого. Хоча заявник надав докази проживання в Україні (договір оренди житла, свідчення олімпійського чемпіона, документи про військову службу та спортивні досягнення), але сам факт проживання на момент проголошення незалежності не є достатньою підставою для видачі паспорта замість втраченого, тому такий факт не може встановлюватись у судовому порядку.
Справа №727/13838/23 від 22/01/2025
Суд керувався тим, що позивач не надав повних адрес проживання відповідачів, хоча частково усунув недоліки апеляційної скарги, вказавши відому йому адресу одного з відповідачів за кордоном та електронні адреси інших. Верховний Суд зазначив, що апеляційний суд мав продовжити строк для усунення недоліків, а не повертати скаргу, оскільки позивач частково виконав вимоги суду і надав ті відомості про відповідачів, які йому були відомі.
Справа №2-4087/09 від 22/01/2025
Предмет спору – визнання дійсним договору купівлі-продажу незавершеного будівництвом приміщення друкарні та офісних приміщень і визнання права власності на це майно.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) об’єкти незавершеного будівництва на іпотечній земельній ділянці вважаються предметом іпотеки незалежно від власника; 2) ухвалення рішення про зміну власника іпотечного майна стосується прав іпотекодержателя; 3) суд першої інстанції не перевірив правовий статус майна як предмета іпотеки і не залучив до справи іпотекодержателя, чим порушив його права.Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду про закриття провадження і направив справу на новий розгляд до апеляційного суду, оскільки фінансова компанія як правонаступник банку-іпотекодержателя має право оскаржити рішення, що стосується іпотечного майна.
Справа №755/4969/22 від 29/01/2025
Суд керувався тим, що власник добровільно передав ключі від автомобіля працівнику автомийки, який згодом незаконно заволодів транспортним засобом. За умовами договору страхування, добровільна передача ключів іншій особі є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування за ризиком ‘Викрадення’. Також суд врахував, що користування послугами автомийки не позбавляло власника можливості контролювати свій автомобіль.
Справа №761/16797/21 від 15/01/2025
Суд встановив, що після смерті власника квартир у 2013 році були укладені нікчемні договори дарування від його імені у 2016 році. Одна квартира була передана в іпотеку, а інша продана третій особі. Суд визнав, що територіальна громада має право лише на грошову компенсацію вартості квартири, проданої добросовісному набувачу, а не на її витребування в натурі. При цьому державна реєстрація права власності на квартиру, передану в іпотеку, підлягає скасуванню, оскільки базується на нікчемному правочині.
Справа №204/1907/24 від 29/01/2025
Суд керувався тим, що згідно з частиною третьою статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов’язаними з порушенням їх прав. Верховний Суд зазначив, що це звільнення поширюється не тільки на подання позову, але й на всі стадії судового процесу, включаючи апеляційне оскарження. Також суд врахував, що позивач звернувся саме як споживач фінансових послуг за кредитним договором, тому на нього поширюються гарантії захисту прав споживачів.
Справа №761/25536/22-ц від 29/01/2025
Предмет спору – визнання права власності на грошові кошти в розмірі 43 960 доларів США на банківському рахунку в порядку спадкування та зобов’язання банку повернути ці кошти спадкоємцю.Суд встановив, що після смерті вкладника невідома особа, використовуючи підроблений паспорт, незаконно отримала кошти з рахунку. При цьому банк порушив вимоги законодавства та умови договору, не здійснивши належну перевірку особи, яка знімала кошти. Більше того, на момент зняття коштів паспорт померлого вкладника вже мав статус недійсного документа, оскільки був зданий до міграційної служби. Тому банк має повернути кошти законному спадкоємцю.Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позову спадкоємця та зобов’язання банку повернути 43 960 доларів США.
Справа №206/2608/22 від 29/01/2025
Суд встановив, що роботодавець не довів факт відсутності працівника на робочому місці більше 3 годин протягом робочого дня. Акти про відвідування працівника вдома 20 травня 2022 року (у п’ятницю) з 8:00 до 8:30 та з 13:30 до 16:00 не підтверджують прогул, оскільки робочий день у п’ятницю тривав лише до 15:15. Також суд врахував, що працівнику було встановлено дистанційний режим роботи, який не був змінений роботодавцем.
Справа №990SСGС/19/24 від 23/01/2025
Предмет спору: оскарження рішення Вищої ради правосуддя про застосування до судді більш суворого дисциплінарного стягнення за його ж скаргою на рішення Дисциплінарної палати ВРП.Основні аргументи суду: 1) ВРП та її дисциплінарні палати фактично виконують функції суду, де Дисциплінарна палата діє як суд першої інстанції, а Рада – як суд апеляційної інстанції. 2) Право судді на оскарження рішення Дисциплінарної палати може бути ефективним способом захисту лише тоді, коли суддя не матиме побоювань, що оскарження призведе до погіршення його становища. 3) Застосування більш суворого стягнення за скаргою самого судді не відповідає принципу верховенства права та не забезпечує гарантій незалежності суддів.Рішення суду: Скасувати рішення Вищої ради правосуддя від 16 липня 2024 року, яким було посилено дисциплінарне стягнення судді за його ж скаргою.
Справа №705/2393/23 від 29/01/2025
Суд керувався тим, що хоча в рішенні суду першої інстанції було зазначено про заочний розгляд справи, але за формою і змістом воно не відповідало вимогам до заочного рішення – в резолютивній частині було вказано загальний порядок оскарження, а не спеціальний порядок перегляду заочного рішення. Це створило правову невизначеність для відповідача щодо порядку оскарження. Також у справі відсутні докази згоди позивача на заочний розгляд справи.
Справа №740/4733/23 від 29/01/2025
Предмет спору – стягнення заборгованості за теплову енергію в розмірі 39 395,59 грн за період з жовтня 2020 по червень 2023 року.Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки щодо позивача (ТОВ «НіжинТеплоМережі») відкрито провадження у справі про банкрутство, всі майнові спори за його участю повинні розглядатися виключно господарським судом у межах справи про банкрутство. Це відповідає правовій позиції Верховного Суду про те, що після відкриття провадження у справі про банкрутство всі майнові спори за участю боржника мають розглядатися господарським судом у межах справи про банкрутство, незалежно від того, чи виступає боржник позивачем чи відповідачем.Суд закрив провадження у цивільній справі, оскільки спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Справа №990SСGС/17/24 від 30/01/2025
Предмет спору – оскарження рішення Вищої ради правосуддя про притягнення судді Печерського районного суду міста Києва до дисциплінарної відповідальності.На жаль, з наданого тексту судового рішення (лише вступної та резолютивної частини) неможливо визначити конкретні аргументи, якими керувався суд при винесенні рішення, оскільки відсутня мотивувальна частина постанови. Для повного аналізу аргументації суду необхідно мати доступ до повного тексту судового рішення.За результатами розгляду справи Велика Палата Верховного Суду задовольнила скаргу судді, скасувала рішення Вищої ради правосуддя та постановила стягнути на користь скаржника судовий збір.
Справа №227/2230/20 від 22/01/2025
Суд при винесенні рішення керувався тим, що апеляційний суд не дослідив належним чином правовий статус заявника як боржника у виконавчому провадженні та не оцінив докази щодо її можливості сплатити судовий збір. Суд також врахував, що відмова у звільненні від сплати судового збору без дослідження доказів може порушувати право особи на доступ до суду. Крім того, суд взяв до уваги, що заявниця звернулась до суду саме як фізична особа-боржник, а не як приватний виконавець.
Справа №703/715/23 від 20/11/2024
Суд керувався тим, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, незалежно від того, що один з них не мав самостійного заробітку. Важливим аргументом стало те, що дружина надала нотаріально посвідчену згоду на придбання квартири, що засвідчує намір придбати її у спільну власність. Чоловік не зміг довести, що придбав квартиру виключно за власні кошти від продажу іншої квартири.
Справа №539/4211/21 від 29/01/2025
Предмет спору стосується визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та скасування рішень про державну реєстрацію прав на неї.Суд дійшов висновку, що обраний позивачкою спосіб захисту прав (визнання недійсним договору та скасування реєстрації) не є ефективним у даній ситуації. За правовою позицією Верховного Суду, у випадках коли майно вибуло з володіння власника, належним способом захисту є віндикаційний позов (витребування майна з чужого незаконного володіння), а не оспорювання правочинів щодо цього майна. Оскільки позивачка не заявляла вимог про витребування земельної ділянки, у задоволенні позову було правомірно відмовлено.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, змінивши мотивувальну частину рішення апеляційного суду, але залишив без змін його резолютивну частину про відмову в позові.
Справа №756/15736/18 від 22/01/2025
Суд керувався тим, що: 1) Позивач не довів факт надання юридичних послуг в повному обсязі, оскільки підпис директора школи на одному з актів виконаних робіт був підроблений; 2) Щодо другого акту – хоча достовірність підпису не була спростована, але обсяг послуг був підтверджений частково; 3) Суд також врахував, що заміна кредитора у зобов’язанні здійснюється без згоди боржника і не порушує його прав, тому відсутні підстави для визнання недійсним договору уступки вимоги.
Справа №755/8925/23 від 15/01/2025
Суд керувався тим, що відповідач пропустив строк на апеляційне оскарження, а зазначені ним причини пропуску строку були визнані неповажними. При цьому суд встановив, що відповідач отримав ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, але не усунув недоліки – не сплатив судовий збір та не навів інших поважних причин пропуску строку. Суд також врахував, що обмеження права на апеляційне оскарження в даному випадку було пропорційним та переслідувало легітимну мету.
Справа №279/809/24 від 29/01/2025
Суд керувався тим, що: 1) саме банк, а не виконавець, зобов’язаний перевірити статус рахунку і повідомити виконавця про заборону накладення арешту на пенсійні кошти; 2) боржник не надав виконавцю документи про спеціальний статус рахунку і не звертався із заявою про зняття арешту; 3) заборона на звернення стягнення на пенсію під час воєнного стану не означає заборону накладення арешту на кошти.
Справа №619/4231/20 від 15/01/2025
Суд врахував, що відповідач систематично порушував правила співжиття, вчиняв психологічне та фізичне насильство щодо позивача та членів його сім’ї, за що неодноразово притягувався до адміністративної та кримінальної відповідальності. Важливим фактором стало те, що відповідач має у власності іншу квартиру, а позивач є особою з інвалідністю II групи, що впливає на його можливість захистити себе від дій кривдника. Суд також керувався практикою ЄСПЛ щодо захисту жертв домашнього насильства.
Справа №336/5077/20 від 29/01/2025
Суд керувався тим, що будинок був реалізований в межах примусового виконання судового рішення про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором з обох членів подружжя. Оскільки позивачка була солідарним боржником за рішенням суду про стягнення боргу, її окрема згода на реалізацію майна через електронні торги не вимагалась. При цьому порушень процедури проведення торгів встановлено не було.
Справа №753/11302/21 від 29/01/2025
Суд касаційної інстанції встановив, що суди попередніх інстанцій помилково послались на преюдиційність висновків в іншій справі, не дослідили належним чином докази та не витребували оригінал заповіту, що було важливим для доведення позивачем своїх вимог про непідписання заповіту спадкодавцем. Суди не зробили власних правових висновків щодо наявності підстав для визнання заповіту нікчемним.
Справа №757/35553/21-ц від 29/01/2025
Суд керувався тим, що заявник не є особою, яка втратила векселі, оскільки при укладанні договору купівлі-продажу майнових прав він знав про відсутність оригіналів векселів у продавця. Крім того, до заявника не перейшло право вимагати визнання векселів недійсними, оскільки таке право має лише особа, яка безпосередньо втратила цінні папери. Також суд врахував, що заявник при укладанні договору усвідомлював і приймав усі ризики, пов’язані з відсутністю оригіналів векселів.
Справа №205/2916/20 від 29/01/2025
Предмет спору: усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно побудованої автозаправної станції та скасування державної реєстрації права власності на неї.Суд при винесенні рішення керувався тим, що автозаправна станція була збудована на земельній ділянці комунальної власності без відповідних дозвільних документів та правовстановлюючих документів на землю. Державна реєстрація права власності на цей об’єкт була здійснена незаконно, оскільки відсутні докази видачі дозволу на будівництво та введення об’єкта в експлуатацію. Суд також врахував, що знесення самочинного будівництва є пропорційним втручанням у право власності з дотриманням балансу між інтересами територіальної громади та приватними інтересами.Суд задовольнив позов міської ради частково – зобов’язав знести самочинно збудовану автозаправну станцію та скасував державну реєстрацію права власності на неї.
Справа №546/775/17 від 15/01/2025
Предмет спору: розірвання договорів оренди земельних ділянок та стягнення заборгованості з орендної плати.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) між сторонами був укладений договір позики на суму 28 500 грн, за яким позивачка отримала кошти; 2) умовами договору позики було передбачено її повернення за рахунок орендної плати за земельну ділянку; 3) розрахунок показав, що сума орендної плати за спірний період (11 149,41 грн) значно менша отриманої позики, тому заборгованість по оренді відсутня.Суд відмовив у задоволенні позову, оскільки не встановив порушень умов договору оренди з боку орендаря, враховуючи зарахування орендної плати в рахунок погашення позики.
Справа №757/31237/18-ц від 08/01/2025
Предмет спору: повернення 12 млн грн, сплачених покупцем нерухомості банку за договором купівлі-продажу, який пізніше був визнаний недійсним.Суд керувався тим, що банк отримав кошти не як сторона недійсного договору купівлі-продажу, а як кредитор за іншим дійсним договором купівлі-продажу з розстроченням платежу. Банк правомірно прийняв кошти в рахунок погашення заборгованості за цим договором і виконав зустрічне зобов’язання – припинив іпотеку нерухомості. Оскільки кошти були сплачені на виконання дійсного договору, вони не можуть вважатися безпідставно набутими банком.Верховний Суд відмовив у задоволенні позову, оскільки належним відповідачем у справі про повернення коштів за недійсним договором купівлі-продажу є продавець майна, а не банк, який отримав кошти як погашення заборгованості за іншим дійсним договором.
Справа №686/1350/23 від 29/01/2025
Суд касаційної інстанції встановив, що оскільки власник квартири зареєстрований як фізична особа-підприємець і використовує житло для ведення підприємницької діяльності (надання в оренду), то спір має розглядатися в порядку господарського, а не цивільного судочинства. Суд керувався тим, що вирішення питання про юрисдикцію спору за участю ФОП залежить від того, чи виступає фізична особа як суб’єкт господарювання у спірних правовідносинах.
Справа №495/3090/20 від 29/01/2025
Предмет спору: визнання права власності в порядку спадкування на матеріали та обладнання, використані при будівництві об’єкта на території бази відпочинку.Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд допустив суттєве порушення процесуального права, ухваливши рішення про права особи (ОСОБА_2), яка не була залучена до участі у справі, але на момент розгляду справи була власником спірної будівлі. Апеляційний суд не перевірив, хто є дійсним власником об’єкта на момент винесення рішення, що є порушенням норм процесуального права.Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Справа №199/8392/20 від 15/01/2025
Суд керувався тим, що після смерті позичальника його права та обов’язки за кредитним договором перейшли до спадкоємців. Однак іпотекодавці (власники квартири) не давали згоди забезпечувати виконання зобов’язань новими боржниками-спадкоємцями. Крім того, кредитор не звернувся до спадкоємців із кредиторськими вимогами у встановлений законом строк.
Справа №607/11149/20 від 15/01/2025
Суд керувався тим, що оскільки боржники повністю погасили заборгованість за кредитними договорами ще у 2013 році, то іпотека припинилася автоматично за фактом виконання основного зобов’язання. Відповідно, будь-які дії щодо реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем після повного виконання боржниками своїх зобов’язань є неправомірними. Також суд зазначив, що скасування рішення про державну реєстрацію права власності іпотекодержателя підтверджує поновлення права власності іпотекодавця на предмет іпотеки.
Справа №990/234/24 від 23/01/2025
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) ВККС не допустила бездіяльності, оскільки активно вживала заходів для проведення оцінювання; 2) шестимісячний строк, встановлений законом, має процедурний характер і його порушення не призводить до втрати повноважень ВККС щодо завершення оцінювання; 3) позивач не довів, яким чином незавершення оцінювання у встановлений строк порушило його конкретні права та інтереси.
Справа №757/12894/20-ц від 29/01/2025
Предмет спору – стягнення з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» коштів за сімома депозитними договорами в євро, укладеними в 2004 році, які банк не повернув вкладнику.Суд керувався тим, що: 1) факт укладення договорів та внесення коштів підтверджується оригіналами договорів та меморіальними ордерами; 2) на вимоги про повернення вкладу не поширюється позовна давність згідно з ЦК України; 3) після закінчення строку дії договорів банк зобов’язаний повернути вклад, а невиконання цього обов’язку є підставою для нарахування 3% річних.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу банку – залишив у силі рішення про стягнення основних сум вкладів, але направив справу на новий розгляд в частині стягнення відсотків, оскільки суди неправильно визначили період їх нарахування та розмір.
Справа №562/3372/23 від 22/01/2025
Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції на підставі апеляційної скарги особи (ОСОБА_3), яка не була залучена до розгляду справи, але вважала що має права на спірний гараж як спадкоємиця. Однак апеляційний суд не встановив, чи дійсно йдеться про один і той самий гараж, не витребував та не дослідив спадкові справи після смерті всіх причетних осіб, не перевірив факт прийняття спадщини заявницею апеляційної скарги у встановлений законом строк.
Справа №740/1012/22 від 15/01/2025
Суд керувався тим, що на момент укладення договору оренди між відповідачами у позивача не було договірних відносин з власником земельної ділянки. Крім того, позивач не скористався передбаченим законом правом суборенди земельної ділянки, хоча мав таку можливість як особа, що користується істотною частиною масиву земель. Суд також врахував, що договір оренди між відповідачами є чинним і не визнаний недійсним.
Справа №343/1869/23 від 17/01/2025
Суд при розгляді справи керувався тим, що на момент звільнення діяла норма закону, яка передбачала для пенсіонерів-педагогів лише строкові трудові договори. Однак Верховний Суд вказав, що суди мали врахувати, що ця норма пізніше була визнана неконституційною, оскільки дискримінувала працівників за віком. Крім того, суди не оцінили належним чином бажання позивачки продовжити трудові відносини та не застосували норми Конституції як норми прямої дії.
Справа №643/3012/20 від 22/01/2025
Суд керувався тим, що територіальна громада не є власником спадкового майна і не має підстав для його витребування як неволодіючий власник. За аналогією закону (ст. 1280 ЦК України) у разі відчуження спадкового майна добросовісному набувачу територіальна громада має право лише на грошову компенсацію його вартості, а не на витребування майна в натурі. Також вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування реєстраційних записів є неналежними способами захисту.
Справа №346/6477/21 від 29/01/2025
Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд неправильно застосував норми процесуального права, коли скасував ухвалу суду першої інстанції про залишення без розгляду заяви про перегляд заочного рішення. Верховний Суд вказав, що представник заявника не довів наявність об’єктивних непереборних труднощів для подання заяви про перегляд заочного рішення в установлені законом строки. Крім того, апеляційний суд безпідставно дав оцінку ухвалі суду першої інстанції, яка не оскаржувалась в апеляційному порядку.
Справа №947/27060/19 від 08/01/2025
Суд встановив, що кредитор не дотримався процедури повідомлення позичальника про намір звернути стягнення на предмет іпотеки, оскільки відсутні докази отримання боржником такого повідомлення або його ухилення від отримання. При цьому наявність в іпотечному договорі застереження про можливість позасудового стягнення та проведення оцінки майна не є достатніми підставами для реєстрації права власності за кредитором без належного повідомлення боржника.
Справа №990/279/24 від 23/01/2025
Суд виходив з того, що звернення голови суду, навіть якщо воно стосується питань кваліфікаційного оцінювання суддів, не створює для ВККС обов’язку розглядати його на пленарному засіданні. Процедура кваліфікаційного оцінювання має індивідуальний характер і стосується персональних прав конкретних суддів, а збори суддів не можуть бути учасником цієї процедури. Тому ВККС правомірно розглянула звернення в порядку Закону ‘Про звернення громадян’, зареєструвала його та надала змістовну відповідь.
Справа №826/85/15 від 23/01/2025
Суд керувався тим, що ЄСПЛ у справі «Буглов та інші проти України» встановив лише порушення розумних строків розгляду справи (8 років 3 місяці) та відсутність ефективних засобів правового захисту. При цьому ЄСПЛ не встановив порушень щодо правильності вирішення справи по суті національними судами та не поставив під сумнів результат оскаржуваних судових рішень.
Справа №337/3403/20 від 22/01/2025
Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд помилково закрив провадження за скаргою нового власника квартири. Оскільки ОСОБА_5 придбала спірну квартиру під час розгляду справи і стала її власником, вона мала право подати апеляційну скаргу, адже рішення суду про відмову у визнанні відповідачів такими, що втратили право користування житлом, безпосередньо впливає на її права як власника. Розгляд такого спору без залучення власника майна є неприпустимим.
Справа №554/168/22 від 22/01/2025
Суд встановив, що роботодавець не мав права самостійно змінювати підставу звільнення працівниці з частини третьої статті 38 КЗпП (через порушення законодавства) на частину першу (за власним бажанням). При незгоді з підставою звільнення роботодавець міг лише відмовити у звільненні, але не звільняти з іншої підстави. Також суди першої та апеляційної інстанцій помилково вийшли за межі позовних вимог, змінивши формулювання причини звільнення, хоча позивачка просила скасувати наказ і поновити її на роботі.
