Суд керувався тим, що: 1) нормами законодавства не передбачено такого способу захисту як відшкодування моральної шкоди за подання апеляційної скарги в іншій справі; 2) незгода з апеляційною скаргою має бути висловлена у процесуальний спосіб в межах тієї справи, де вона подана; 3) відсутність реального спору про право виключає можливість звернення до суду. Верховний Суд відступив від попередньої практики та сформулював нові правові висновки щодо тлумачення поняття справ, які не підлягають судовому розгляду.