Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Огляд судової практики Верховного Суду за 16/01/2025

Справа №420/3720/24 від 09/01/2025
Предмет спору – виплата додаткової винагороди військовослужбовцю у розмірі 120 000 грн за період з 24.02.2022 по 31.05.2022. Суд керувався тим, що до вимог про виплату грошового забезпечення за вказаний період має застосовуватися редакція КЗпП, яка діяла до змін від 01.07.2022, згідно з якою працівник мав право звернутися до суду без обмеження строку. Суд зазначив, що нова редакція КЗпП, яка обмежує строк звернення трьома місяцями, поширюється лише на відносини, що виникли після набрання нею чинності 19.07.2022. Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду про залишення позову без розгляду та направив справу на новий розгляд до апеляційного суду.

Справа №990/356/24 від 08/01/2025

Суд встановив, що позивачка не надала документів, які б підтверджували, що її посада старшого консультанта була безпосередньо пов’язана з керівництвом та контролем за діяльністю судів. Вища рада правосуддя правомірно визначила загальний стаж роботи судді у 25 років 7 місяців 26 днів, включивши лише підтверджений стаж роботи на посаді судді, стаж роботи для призначення на посаду судді та половину строку навчання в юридичному виші.

Справа №320/12757/23 від 09/01/2025

Суд апеляційної інстанції залишив позов без розгляду через пропуск 6-місячного строку звернення до суду, не надавши позивачу можливості обґрунтувати поважність причин пропуску строку. Верховний Суд вказав, що це порушує процесуальні права позивача, оскільки суд мав спочатку надати можливість подати заяву про поновлення строку, і лише після цього вирішувати питання про залишення позову без розгляду.

Справа №160/11204/21 від 09/01/2025
Предмет спору: оскарження податкового повідомлення-рішення про зменшення розміру від’ємного значення суми ПДВ на 1,6 млн грн. Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) позивач надав повний пакет первинних документів, які підтверджують реальність господарських операцій з контрагентами; 2) наявність у позивача необхідних складських приміщень, транспортних засобів та персоналу для здійснення господарської діяльності; 3) документально підтверджено походження товару через ланцюг постачання від імпортерів до позивача. Верховний Суд залишив у силі рішення апеляційного суду про скасування податкового повідомлення-рішення, визнавши його протиправним.

Справа №755/10941/22 від 08/01/2025
Предмет спору – оскарження прокурором ухвали апеляційного суду у кримінальному провадженні щодо особи, обвинуваченої у незаконному зберіганні наркотичних засобів.Оскільки в резолютивній частині постанови не наведено мотивувальної частини та аргументів суду, неможливо визначити, якими міркуваннями керувався Верховний Суд при прийнятті рішення. Повний текст постанови має бути оголошений 13 січня 2025 року.Верховний Суд залишив без змін ухвалу Київського апеляційного суду, а касаційну скаргу прокурора – без задоволення.

Справа №420/9992/24 від 09/01/2025

Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд неправомірно вийшов за межі апеляційного перегляду, самостійно піднявши питання пропуску строків звернення до суду, хоча відповідач про це не заявляв у своїй апеляційній скарзі. Верховний Суд підкреслив, що апеляційний суд може виходити за межі доводів апеляційної скарги лише у випадках порушень, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, а пропуск строку звернення до суду до таких підстав не відноситься.

Справа №560/4049/24 від 09/01/2025

Суд зазначив, що період виплати середнього заробітку слід розділити на два етапи: до 19 липня 2022 року (коли діяла стара редакція КЗпП без обмеження строку виплати) та після (коли було встановлено обмеження виплати 6 місяцями). Суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми закону, обмеживши весь період виплати 6 місяцями та не врахували практику Верховного Суду щодо різних редакцій статті 117 КЗпП.

Справа №932/10417/23 від 09/01/2025

Суд керувався тим, що військовослужбовці звільняються від сплати судового збору лише у справах, пов’язаних з виконанням військового обов’язку або службових обов’язків. У даному випадку правопорушення (несплата за паркування) не було пов’язане з виконанням позивачем військової служби, тому він не мав права на звільнення від сплати судового збору при поданні апеляційної скарги. Оскільки позивач не сплатив судовий збір у встановлений строк, апеляційний суд правомірно повернув апеляційну скаргу.

Справа №480/11349/23 від 09/01/2025

Суд зазначив, що надсилання копії судового рішення представнику (адвокату) вважається належним врученням рішення і самому позивачу. Доводи про воєнний стан та перебування на військовій службі самі по собі не є поважними причинами пропуску строку без надання конкретних доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного оскарження. Також суд вказав, що взаємовідносини адвоката з клієнтом щодо укладення нового договору про правничу допомогу не можуть вважатись поважною причиною пропуску процесуального строку.

Справа №160/2598/20 від 09/01/2025

Суд керувався тим, що судовий контроль може бути встановлений лише щодо суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене рішення. У даній справі міська рада, хоч і є органом місцевого самоврядування, але у спірних правовідносинах не виступала як суб’єкт владних повноважень, оскільки не виконувала публічно-владних управлінських функцій. Крім того, рішення було ухвалено на користь податкової служби як суб’єкта владних повноважень, що виключає можливість встановлення судового контролю за її заявою.

Справа №991/7319/21 від 09/01/2025
Предмет спору – масштабна схема заволодіння коштами енергопостачальних компаній через механізми переведення боргу та відступлення права вимоги.Суд у своєму рішенні спирався на наступні ключові аргументи. По-перше, було доведено, що голова правління ПрАТ «ХК «Енергомережа» організував злочинну схему із залученням службових осіб енергопостачальних компаній. По-друге, механізм злочину полягав у тому, що кошти за електроенергію перераховувались не на спеціальні рахунки енергокомпаній, а на рахунки ПрАТ «ХК «Енергомережа». По-третє, для реалізації схеми використовувались фіктивні договори про переведення боргу та відступлення права вимоги, а отримані кошти легалізувались через підконтрольні компанії.За результатами розгляду справи суд визнав обвинувачених винними у вчиненні кримінальних правопорушень за статтями про заволодіння майном в особливо великих розмірах, зловживання службовим становищем та легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом.

Справа №991/2051/24 від 19/12/2024
Предмет спору – оскарження окремої ухвали Апеляційної палати ВАКС, якою було вирішено звернутися до Вищої ради правосуддя для притягнення судді ВАКС до дисциплінарної відповідальності. Апеляційний суд встановив, що суддя ВАКС порушив етичні норми, піддавши сумніву законне рішення вищої інстанції та припустивши, що судді апеляційної інстанції були введені в оману. Також суддя розглянув справу за відсутності прокурора та підозрюваного, участь яких була обов’язковою, чим порушив принципи рівності та змагальності сторін. Верховний Суд залишив окрему ухвалу Апеляційної палати ВАКС без змін, а касаційну скаргу судді – без задоволення, погодившись із наявністю підстав для дисциплінарної відповідальності.

Справа №826/4545/17 від 08/01/2025

Суд керувався тим, що: 1) правомірність нарахування боргу була підтверджена попередніми судовими рішеннями; 2) податкова вимога від 31.10.2014 була чинною; 3) податковий орган довів безперервність існування податкового боргу через інтегровані картки платника податків; 4) при наявності податкового боргу нова податкова вимога не надсилається, якщо борг збільшується після надсилання першої вимоги.

Справа №280/10862/23 від 10/01/2025

Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що апеляційний суд помилково закрив провадження у справі. Хоча раніше було судове рішення щодо права позивача на перерахунок пенсії на пільгових умовах, у цій справі оскаржуються нові питання – конкретний розмір надбавки, нарахування переплати та застосування автоматичних перерахунків. Тому це є новим спором, який може розглядатися в окремому провадженні.

Справа №2-596/2011 від 27/12/2024

Суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки апеляційна скарга була подана через 8 років після ухвалення рішення суду першої інстанції, що значно перевищує річний строк на оскарження. При цьому суд встановив, що відповідач була належним чином повідомлена про розгляд справи та брала участь у судовому засіданні, а її посилання на проблеми зі здоров’ям не є обставинами непереборної сили, які могли б виправдати пропуск строку.

Справа №757/67729/21 від 08/01/2025
Предмет спору – оскарження вироку Київського апеляційного суду щодо засудженого громадянина Азербайджану за нанесення тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого (ч.2 ст.121 КК України).Оскільки це лише резолютивна частина, суд не наводить аргументів свого рішення, але зазначає, що повний текст постанови буде оголошено пізніше. Варто відзначити, що справа розглядалася за участю перекладача, що є важливою процесуальною гарантією для іноземного громадянина.Верховний Суд залишив касаційну скаргу захисників без задоволення, а вирок апеляційного суду – без змін.

Справа №754/7543/22 від 08/01/2025

Суд керувався тим, що: 1) після смерті боржника за кредитним договором його права та обов’язки переходять до спадкоємців, але іпотекодавець має надати згоду забезпечувати виконання зобов’язання новим боржником; 2) оскільки іпотекодавець ОСОБА_1 такої згоди не надавала, іпотека підлягає припиненню; 3) порука також припинилась 22 лютого 2016 року у зв’язку із закінченням 5-річного строку з дня настання терміну повернення кредиту.

Справа №381/3425/22 від 10/01/2025

Суд встановив, що іпотекодержатель (ТОВ ‘ФК ‘Гефест’) належним чином повідомив боржника про намір звернути стягнення на предмет іпотеки, надіславши відповідні вимоги рекомендованими листами. Продаж земельної ділянки здійснено з дотриманням вимог ст. 38 Закону України ‘Про іпотеку’ – на підставі оцінки майна, проведеної суб’єктом оціночної діяльності. Доводи позивача про заниження ціни продажу та неповідомлення про заміну кредитора не були предметом розгляду в суді першої інстанції, тому не могли бути підставою для скасування рішення.

Справа №474/167/21 від 08/01/2025
Предмет спору – усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 5,23 га та скасування реєстрації речового права оренди. Суд встановив, що додаткова угода від 17.08.2009 є неукладеною, оскільки була підписана після смерті орендодавця. Інші додаткові угоди не набули чинності через відсутність державної реєстрації. Оскільки відповідач не довів наявність правових підстав для користування земельною ділянкою, його фактичне володіння є безпідставним. Державний реєстратор порушив вимоги закону при реєстрації права оренди, не перевіривши належним чином подані документи та наявні обтяження. Суд задовольнив позов – усунув перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення позивачу та скасував рішення державного реєстратора про реєстрацію права оренди за відповідачем.

Справа №369/8842/21 від 10/01/2025

Суд встановив, що іпотекодержатель належним чином виконав вимоги закону щодо повідомлення боржника про порушення зобов’язань, надіславши відповідні листи за адресами, вказаними в договорі. Звернення стягнення на предмет іпотеки відбулося 21 квітня 2021 року – в період, коли не діяв мораторій на стягнення майна за валютними кредитами. Іпотекодержатель надав всі необхідні документи для реєстрації права власності, передбачені законодавством.

Справа №809/1117/18 від 08/01/2025
Предмет спору – оскарження рішення податкового органу щодо донарахування єдиного соціального внеску на вартість харчування працівників та застосування пільгової ставки ЄСВ для працівників-інвалідів.Суд керувався тим, що: 1) харчування працівників не можна вважати лікувально-профілактичним, оскільки воно надавалось не безоплатно, а за часткову оплату; 2) постанова про лікувально-профілактичне харчування стосується лише хімічної та металургійної промисловості, а не тваринництва; 3) пільгова ставка ЄСВ для інвалідів могла застосовуватись лише після отримання відповідних довідок МСЕК.Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення та підтримав рішення судів попередніх інстанцій про законність донарахування ЄСВ.

Справа №608/1678/17 від 20/03/2024

Суд керувався тим, що за умовами договору позичальник мав виконувати зобов’язання з повернення кредиту та сплати процентів щомісячно, тому перебіг позовної давності для стягнення заборгованості за кожним з цих платежів починається з наступного дня після настання терміну внесення чергового платежу. Суд врахував, що вимоги про стягнення платежів за період з жовтня 2014 по жовтень 2017 року були заявлені в межах позовної давності.

Справа №205/5830/21 від 08/01/2025

Суд апеляційної інстанції, на відміну від суду першої інстанції, визнав достатніми докази батьківства, надані позивачем, включаючи результати ДНК-тесту та інші докази того, що за життя ОСОБА_5 не заперечував своє батьківство та брав участь у житті дитини. Верховний Суд погодився з висновком апеляційного суду, зазначивши, що закон не встановлює вичерпного переліку доказів для встановлення факту батьківства, а докази мають оцінюватися в їх сукупності.

Справа №569/8833/20 від 06/01/2025

Суд керувався тим, що факт позики підтверджується розпискою від 23.04.2013, а продовження строку повернення до 23.04.2019 доведено висновком почеркознавчої експертизи. Суд врахував, що відповідач частково повернув борг у розмірі 2 700 доларів США, що підтверджується записом на розписці та показаннями свідка. Суд відхилив аргументи відповідача про необхідність проведення додаткової експертизи, оскільки не було надано належних підстав для її призначення.

Справа №127/12920/23 від 08/01/2025
Предмет спору: визнання земельної ділянки площею 0,0316 га предметом іпотеки за договором іпотеки від 24.07.2007.Суд керувався тим, що банк (первісний іпотекодержатель) дізнався про порушення свого права ще у 2013 році з відповіді державної виконавчої служби, але не вжив заходів для захисту своїх прав. Фінансова компанія, яка отримала права вимоги від банку в 2020 році, також пропустила строк позовної давності, оскільки заміна кредитора не змінює порядку обчислення цього строку. При цьому позивач не навів поважних причин пропуску строку позовної давності.Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову у зв’язку з пропуском строку позовної давності.

Справа №808/2925/17 від 08/01/2025

Суд керувався тим, що: 1) податковий орган дотримався всіх процедур щодо стягнення боргу – спочатку намагався стягнути кошти з рахунків, які виявились порожніми; 2) майно підприємства хоч і є комунальним, але закріплене за боржником на праві господарського відання, тому може бути джерелом погашення боргу; 3) безпосередній продаж майна буде здійснюватися за окремою процедурою, яка унеможливлює продаж майна, що не належить боржнику.

Справа №521/4041/15-ц від 10/01/2025

Суд керувався тим, що представник заявника подав заяву про усунення недоліків апеляційної скарги з пропуском встановленого судом 10-денного строку (03 липня 2024 замість граничного терміну 24 червня 2024). При цьому копія ухвали про залишення скарги без руху була належним чином доставлена на електронну адресу заявника та його представника, що підтверджується довідками про доставку. Представник не надав доказів неможливості вчасного отримання ухвали чи інших поважних причин пропуску строку.

Справа №488/875/17 від 08/01/2025

Суд керувався тим, що відповідач ОСОБА_1, будучи керівником Державної екологічної інспекції, знав про належність земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення та про судову заборону будівництва, але все одно звів житловий будинок. Суд також врахував, що публічний інтерес у збереженні екологічної безпеки та лісового фонду переважає приватний інтерес у збереженні незаконно збудованого будинку. Знесення такого будинку є належним та ефективним способом захисту прав власника земельної ділянки.

Справа №761/3867/23 від 10/01/2025

Суд визнав дії приватного виконавця правомірними, оскільки він діяв в межах своїх повноважень та відповідно до закону: правильно відкрив виконавче провадження на підставі ухвали суду про забезпечення позову, коректно визначив суму арешту як 1/4 від коштів на рахунках боржника станом на 31.12.2021, та наклав арешт на кошти в межах цієї суми. Приватний виконавець не перевищив своїх повноважень і не змінював спосіб виконання судового рішення.

Справа №709/480/23 від 09/01/2025

Суд при винесенні рішення керувався тим, що спірна земельна ділянка входить до земель природно-заповідного фонду НПП «Нижньосульський», що підтверджується картографічними матеріалами та відомостями з Державного земельного кадастру. Суд зазначив, що до встановлення меж територій природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення таких територій, а неналежне оформлення земельної ділянки не змінює її цільового призначення як природно-заповідної. Також суд врахував, що території природно-заповідного фонду не можуть передаватись у приватну власність.

Справа №500/1984/21 від 10/01/2025
Предмет спору: оскарження рішення про неуспішне проходження атестації та звільнення прокурора з посади заступника керівника місцевої прокуратури.Суд керувався тим, що кадрова комісія мала достатні підстави для сумнівів у доброчесності прокурора через: 1) затримку з поданням апеляційної скарги на вирок суду після того, як було розпочато кримінальне провадження щодо можливого вимагання неправомірної вигоди за неподання такої скарги; 2) невідповідність витрат і набутого майна прокурора та його близьких осіб їхнім офіційним доходам. Суд визнав, що рішення кадрової комісії було достатньо обґрунтованим та мотивованим.Верховний Суд частково задовольнив касаційні скарги, скасував рішення апеляційного суду та направив справу на новий розгляд в частині стягнення вихідної допомоги, а в решті залишив в силі рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.

Справа №752/6361/21 від 08/01/2025

Суд керувався тим, що: 1) фінансові компанії-відповідачі мали статус фінансових установ і були внесені до Державного реєстру фінансових установ України, тому мали право на укладення таких договорів; 2) для укладення договорів про відступлення права вимоги не потрібна валютна ліцензія, оскільки це не є валютною операцією; 3) згода боржника на відступлення права вимоги за кредитним договором не вимагається законом.

Справа №487/6151/23 від 06/01/2024

Суд керувався тим, що на спірну квартиру вже накладена заборона вчинення реєстраційних дій, тому додаткове накладення арешту призведе до подвійного забезпечення позовних вимог, що не є необхідним і співмірним. Заходи забезпечення позову мають бути обґрунтованими та відповідати принципу співмірності із заявленими вимогами.

Справа №815/3137/17 від 09/01/2025

Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд не дослідив належним чином реальність господарських операцій з контрагентами позивача, не перевірив наявність розумної економічної причини (ділової мети) цих операцій, не встановив правовий статус фактичних виконавців послуг за договором з нерезидентом, а також безпідставно відмовився розглядати питання правомірності нарахування пені за порушення строків валютних розрахунків.

Справа №466/4374/22 від 08/01/2025

Суд керувався тим, що зобов’язання за попереднім договором припинилось, оскільки основний договір не був укладений у встановлений строк (до 1 березня 2022 року). Суд зазначив, що примусове виконання зобов’язання в натурі суперечить принципу вільного волевиявлення та вимогам ст. 635 ЦК України. Також суд вказав, що позивач не надав доказів наявності форс-мажорних обставин, які б унеможливили укладення договору у встановлений строк.

Справа №826/14415/18 від 09/01/2025
Предмет спору – оскарження податкового повідомлення-рішення, яким податкова збільшила компанії суму податкового зобов’язання з ПДВ на 1,8 млн грн через нібито фіктивний характер операцій з контрагентами.Суд при винесенні рішення керувався тим, що компанія надала всі необхідні первинні документи, які підтверджують реальність господарських операцій. Податковий орган натомість не надав переконливих доказів фіктивності цих операцій, а його аргументи про відсутність у контрагентів достатніх ресурсів та проведення ними транзитних операцій базувались лише на припущеннях без належної доказової бази. Важливо також, що реальність спірних операцій вже була підтверджена іншим судовим рішенням, яке набрало законної сили.Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, якими було скасовано податкове повідомлення-рішення.

Справа №500/1984/21 від 10/01/2025
Предмет спору: оскарження рішення про неуспішне проходження атестації та звільнення прокурора з посади.Суд керувався тим, що кадрова комісія мала достатні підстави для сумнівів у доброчесності прокурора через: 1) зволікання з поданням апеляційної скарги на вирок суду після отримання інформації про можливе вимагання неправомірної вигоди за неподання такої скарги; 2) невідповідність витрат і набутого майна прокурора та його близьких осіб їхнім офіційним доходам. Суд також зазначив, що для визнання прокурора таким, що не пройшов атестацію, достатньо обґрунтованих сумнівів у його доброчесності, навіть за відсутності доведених фактів правопорушень.Верховний Суд частково задовольнив касаційні скарги, скасувавши рішення апеляційного суду та направивши справу на новий розгляд в частині стягнення вихідної допомоги, а в решті залишив в силі рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.

Справа №726/679/20 від 27/12/2024

Суд керувався тим, що: 1) спірна квартира була придбана подружжям за час шлюбу і є їх спільною сумісною власністю; 2) відповідач не спростувала презумпцію спільності права власності подружжя на це майно; 3) позивачка дізналася про порушення своїх прав лише після смерті колишнього чоловіка та відкриття спадщини, тому не пропустила строк позовної давності.

Справа №199/3764/18 від 27/12/2024
Предмет спору – відшкодування моральної шкоди родичам загиблого в ДТП (дружині та батькам) з фізичної особи-підприємця, чий працівник-водій спричинив аварію.Суд керувався тим, що: 1) роботодавець несе відповідальність за шкоду, завдану його працівником під час виконання трудових обов’язків; 2) моральна шкода, завдана смертю особи, відшкодовується її чоловіку/дружині та батькам; 3) розмір компенсації має визначатися з урахуванням глибини душевних страждань позивачів, які втратили близьку людину.Суд залишив без змін рішення попередніх інстанцій про стягнення з ФОП по 100 000 гривень на користь кожного з позивачів (дружини та батьків загиблого) як компенсацію моральної шкоди.

Справа №760/737/20 від 08/01/2025

Суд встановив, що між сторонами були укладені договори оренди двох автомобілів строком на 24 місяці. Після закінчення строку дії договорів орендар не повернув транспортні засоби власнику та не сплачував орендну плату. Суд врахував, що договори не були розірвані в установленому порядку, а орендар продовжував користуватися автомобілями без належних правових підстав.

Справа №760/20969/21 від 08/01/2025

Суд встановив, що фінансова компанія не довела факт збільшення фактичної площі квартири порівняно з проектною, а також не надала доказів належного повідомлення інвестора про необхідність здійснення доплати. Крім того, новий покупець квартири не надав доказів внесення коштів до фонду фінансування будівництва, тому не набув статусу довірителя. Засклення балкону, яке призвело до збільшення площі, було здійснено самим інвестором вже після введення будинку в експлуатацію.

Справа №369/8821/18 від 08/01/2025

Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) площа накладення будинку відповідачів на ділянку позивача є незначною (1 кв.м) і суттєво не впливає на можливість користування ділянкою площею 0,20 га; 2) обидві сторони допустили порушення будівельних норм при здійсненні забудови біля межі земельних ділянок; 3) позивач не довів факт істотного порушення своїх прав самочинним будівництвом відповідачів.

Справа №908/3546/23 від 09/01/2025
Предмет спору – стягнення ДП ‘Гарантований покупець’ з ПП ‘Нацпрод’ 17 млн грн надлишково сплачених коштів за електроенергію за квітень-червень 2023 року. Суд першої інстанції задовольнив позов, оскільки згідно оновлених даних комерційного обліку відповідач не здійснював фактичний відпуск електроенергії у спірний період (показники на рівні ‘0’). Суд апеляційної інстанції зупинив провадження до розгляду іншої справи Верховним Судом. Верховний Суд скасував ухвалу про зупинення провадження, оскільки справи не є подібними – вони стосуються різних періодів (до та після прийняття урядових актів про окуповані території). Справу направлено на продовження розгляду до апеляційного суду.

Справа №922/2768/24 від 09/01/2025

Суд керувався тим, що між сторонами була укладена дійсна третейська угода про передачу всіх спорів на розгляд Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Слобожанська Перспектива». Відповідач вчасно заявив про це до початку розгляду справи. При цьому позивач не довів неможливість виконання третейської угоди, а відсутність в ній конкретної адреси третейського суду не робить угоду недійсною, оскільки суд можна ідентифікувати.

Справа №921/299/24 від 08/01/2025

Суд при винесенні рішення керувався тим, що відповідач (газорозподільне підприємство) дійсно має заборгованість за поставлений газ, але враховуючи його соціальну значимість як критично важливого підприємства для життєдіяльності населення, складне фінансове становище та те, що компенсаційний характер порушення забезпечується також стягненням 3% річних та інфляційних втрат, суд вирішив зменшити розмір пені на 50%.

Справа №755/18590/19 від 09/01/2025

Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) факт надання правничої допомоги та її оплати підтверджується договором, актом виконаних робіт та квитанцією; 2) частина заявлених послуг (технічні дії з направлення документів та складання заяви про додаткове рішення) не підлягають відшкодуванню; 3) розмір відшкодування має відповідати критеріям співмірності, розумності та обґрунтованості.

Справа №910/14242/22 від 08/01/2025

Суд керувався тим, що: 1) акції є майном, яке може бути примусово відчужене в умовах воєнного стану; 2) процедура відчуження була проведена з дотриманням встановленого законом порядку; 3) відчуження акцій було необхідним для забезпечення потреб оборони та енергетичної безпеки держави; 4) норми про реквізицію майна в умовах воєнного стану мають пріоритет над нормами про захист іноземних інвестицій.

Справа №916/3389/23 від 09/01/2025

Суд при винесенні рішення керувався тим, що належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, є держава як учасник цивільних відносин. При цьому Державна казначейська служба не є стороною спору, а лише виконавцем судового рішення, тому не має права оскаржувати рішення суду. Кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України.

Справа №918/785/23 від 09/01/2025

Суд керувався тим, що заявлені витрати відповідають критеріям розумності та співмірності з наданими послугами, які включали підготовку відзиву на касаційну скаргу та участь адвоката в судовому засіданні. Суд відхилив аргументи відповідача про завищеність суми, оскільки той не надав належного обґрунтування неспівмірності витрат, а сама лише незгода з розміром витрат не може бути підставою для їх зменшення.

Leave a comment

E-mail
Password
Confirm Password