СПРАВА “ПЕТРОСЯН ПРОТИ ВІРМЕНІЇ”
СПРАВА “КАВКА ПРОТИ РЕСПУБЛІКИ МОЛДОВА”
СПРАВА ЗАФФЕРАНІТА ТА ІНШИХ ПРОТИ САН-МАРИНО
Справа стосується законодавчого втручання Сан-Марино, що впливає на провадження щодо реконструкції кар’єри та винагороди військового персоналу. Європейський суд з прав людини встановив, що прийняття закону № 88/2016, який змінив результат судового провадження на користь держави, порушує статтю 6 § 1 Конвенції (право на справедливий суд). Суд визначив, що держава не надала достатньо переконливих причин для виправдання зворотної дії закону щодо судового провадження, що перебувало на розгляді.
Рішення розглядає два основні скарги:
– Порушення статті 6 § 1 (право на справедливий суд) – визнано прийнятним та порушеним
– Порушення статті 1 Протоколу № 1 (захист власності) – визнано неприйнятним
Ключові положення для практичного використання:
– Законодавче втручання в судове провадження, що перебуває на розгляді, вимагає вагомих підстав загального інтересу для виправдання
– Фінансові міркування самі по собі не можуть виправдати заміну законодавцем судів
– Коли рішення адміністративного органу є необхідною попередньою умовою для подання справи до трибуналу, цей період має бути врахований при визначенні статусу судового провадження
– Аргумент держави про рівне ставлення до подібних ситуацій не є достатнім виправданням для зворотної дії законодавства
– Суд присудив як майнову, так і немайнову шкоду для компенсації втрати можливості через несправедливе провадження
СПРАВА “ФЕДЕРАЦІЯ ПРОФСПІЛОК ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ проти УКРАЇНИ”
Справа стосується майнового спору між Федерацією профспілок Чернігівської області та українською державою щодо будівлі, збудованої за радянських часів. Суд встановив порушення статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції (захист власності). Ключові аспекти рішення:
• Суд встановив, що позбавлення профспілкової організації права власності на будівлю не було законним через відсутність чіткого законодавчого регулювання статусу майна колишніх радянських профспілок в Україні
• Суд поставив під сумнів наявність реального публічного інтересу в позбавленні організації її власності, особливо з огляду на те, що будівля використовувалась для статутної діяльності, яка слугує інтересам суспільства
• Суд визначив, що профспілкова організація була добросовісним власником майна, отримавши формальні документи про власність у 2002 році та використовуючи будівлю протягом десятиліть
Найбільш значущі положення рішення включають:
• Суд підтвердив, що помилки, допущені державними органами, мають бути на користь постраждалих осіб, а не виправлятися за їхній рахунок
• Сам факт можливості продовження використання будівлі після втрати права власності не компенсує порушення майнових прав
• Суд наголосив, що відсутність чіткого внутрішнього законодавства про статус майна колишніх радянських профспілок була ключовим фактором у встановленні порушення
СПРАВА “НІКОЛАЄНКО ПРОТИ УКРАЇНИ”
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) виніс рішення у справі “Ніколаєнко проти України” щодо утримання заявника в металевій клітці під час судових засідань у 2019 році. Суд встановив, що Україна порушила статтю 3 Конвенції (заборона нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження), помістивши заявника, який відбував довічне ув’язнення, в металеву клітку під час чотирьох судових засідань у Деснянському районному суді міста Чернігова. Рішення Суду структуроване за трьома основними аспектами: прийнятність скарги, оцінка по суті та застосування статті 41 щодо справедливої сатисфакції. Суд відхилив попереднє заперечення Уряду про невичерпання внутрішніх засобів правового захисту та визнав заяву прийнятною. Ключові положення рішення:
• Суд підтвердив свою позицію, що утримання особи в металевій клітці під час судового засідання становить приниження людської гідності та порушує статтю 3 Конвенції, незалежно від будь-яких міркувань безпеки
• Суд наголосив, що використання металевих кліток було стандартною процедурою в Україні, яка не включала оцінку фактичних та конкретних ризиків безпеки
• Незважаючи на те, що заявник відбував покарання за вбивство, Уряд не надав доказів будь-яких конкретних ризиків безпеки, що вимагали б поміщення в клітку
• Суд присудив заявникові 3 000 євро відшкодування немайнової шкоди
