Суть рішення:
Європейський суд з прав людини встановив, що Росія порушила статтю 4 (заборона рабства та примусової праці) та статтю 14 (заборона дискримінації) Європейської конвенції з прав людини у справі, що стосується п’яти жінок з Казахстану та Узбекистану, які були жертвами торгівлі людьми та експлуатації праці в московських магазинах з 2002 по 2016 роки. Суд встановив, що Росія не захистила потерпілих, неефективно розслідувала злочини та демонструвала дискримінаційне ставлення до жінок-трудових мігранток.
Структура та основні положення:
Суд розглянув три ключові зобов’язання за статтею 4:
1. Обов’язок встановити адекватну правову базу для заборони та запобігання торгівлі людьми
2. Обов’язок вжити оперативних заходів для захисту потерпілих
3. Процесуальне зобов’язання розслідувати справи про торгівлю людьми
Суд встановив, що Росія порушила всі три зобов’язання шляхом:
– Недостатнього кримінального законодавства про торгівлю людьми
– Неспроможності ідентифікувати та захистити потерпілих
– Неналежного проведення кримінальних розслідувань
– Демонстрації дискримінаційного ставлення до жінок-мігранток
Суд також встановив порушення статті 14 (дискримінація) у поєднанні зі статтею 4, оскільки бездіяльність органів влади відображала дискримінаційне ставлення до жінок та іноземних працівників.
Ключові положення для використання:
