Справа стосується скарг двох українських громадянок, Катерини Ничипоренко та Світлани Демідової, щодо неефективного розслідування справ про жорстоке поводження з боку приватних осіб. Обидві заявниці зазнали фізичних ушкоджень внаслідок нападів з боку сусідів, і в обох справах було виявлено значні недоліки в процесах розслідування та судового розгляду.
Суд встановив порушення статті 3 Конвенції (заборона катувань та нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження) в її процесуальному аспекті, зокрема щодо обов’язку держави проводити ефективні розслідування. В обох справах органи влади не провели негайних і ретельних досліджень інцидентів та своєчасно не притягли винних до відповідальності.
Ключові порушення, виявлені Судом, включають:
• Неспроможність забезпечити ефективну участь заявниць у розслідуваннях
• Неналежне вжиття необхідних слідчих дій
• Численні необґрунтовані рішення про закриття або призупинення справ
• Затяжний характер розслідувань і судових проваджень
• Повторювані відмови в порушенні кримінальної справи без належного обґрунтування
Суд присудив компенсацію за немайнову шкоду: 3 900 євро Ничипоренко та 3 000 євро Демідовій. У справі Ничипоренко Суд також встановив порушення статті 6 (право на справедливий суд) через неналежне обґрунтування рішень цивільного суду. Судове рішення підкреслює, що вітчизняні судові органи не повинні допускати безкарності фізичних або психологічних страждань для підтримання суспільної довіри до верховенства права.
