Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) виніс рішення щодо 11 заяв проти України стосовно неналежних умов утримання під вартою та відсутності ефективних засобів правового захисту. Справа головним чином стосується порушень статей 3 та 13 Конвенції.
Суд встановив, що всі заявники утримувалися під вартою в незадовільних умовах у Вінницькому ізоляторі тимчасового тримання. Основні проблеми включали перенаселення (з особистим простором від 2,5 до 4,7 квадратних метрів на ув’язненого), брак свіжого повітря, неналежні санітарно-гігієнічні умови, відсутність приватності при туалетах та інші недоліки умов проживання.
Рішення Суду ґрунтується на усталеній судовій практиці, зокрема, з посиланням на провідні справи Мельник проти України та Сукачов проти України. Суд встановив, що українська влада не надала доказів, що спростовують скарги заявників про умови утримання.
Ключові положення рішення включають:
• Визнання порушень статей 3 (заборона нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження) та 13 (право на ефективний засіб правового захисту) Конвенції
• Присудження компенсації в розмірі від 1 700 до 9 800 євро кожному заявнику за немайнову шкоду
• Вимогу до України сплатити присуджені суми протягом трьох місяців
Суд особливо наголосив, що серйозна нестача простору в камерах є crucial фактором при визначенні, чи є умови утримання “принизливими” за статтею 3, окремо або в поєднанні з іншими недоліками. Рішення також підкреслює системний характер цих порушень в українських установах утримання під вартою та відсутність ефективних внутрішніх засобів правового захисту за такими скаргами.
