Це рішення стосується численних заяв проти України щодо неналежних умов утримання та відсутності ефективних засобів правового захисту. Суд розглянув десять заяв спільно через їхню подібну тематику. Суд встановив порушення статей 3 та 13 Конвенції стосовно поганих умов утримання в українських установах, зокрема в Дніпровському слідчому ізоляторі. Основні проблеми включали перенаселення, брак свіжого повітря, незадовільні санітарні умови, недостатню фізичну активність та інші субстандартні умови. Ключові висновки Суду включають:
• Серйозну нестачу простору в камерах (від 1,1 до 3,6 квадратних метрів на ув’язненого)
• Численні недоліки фізичних умов, включаючи погану вентиляцію, неналежні санітарно-гігієнічні умови та недостатній доступ до базових необхідностей
• Відсутність ефективних внутрішніх засобів правового захисту для скарг про умови утримання
• Додаткові порушення, пов’язані з надмірною тривалістю досудового утримання та неналежними процедурами судового контролю
Суд присудив компенсацію від 1 400 до 9 800 євро кожному заявнику за немайнову шкоду, плюс додаткові суми на витрати. Рішення ґрунтується на усталеній судовій практиці, зокрема на прецедентах, встановлених у справах Мельник проти України та Сукачов проти України.
