Справа №522/9421/22 від 16/12/2024
Суд касаційної інстанції зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно включили до строку досудового розслідування період між закриттям кримінального провадження та скасуванням постанови про закриття. Верховний Суд послався на правову позицію об’єднаної палати ККС ВС, згідно з якою такий період не зараховується до строку досудового розслідування, оскільки в цей час неможливо проводити будь-які процесуальні дії.
Справа №545/903/22 від 17/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду щодо призначеного покарання особі, яка керувала автомобілем у стані алкогольного сп’яніння та спричинила ДТП з тілесними ушкодженнями.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) призначене покарання у виді 1 року позбавлення волі є справедливим та необхідним, враховуючи ступінь тяжкості злочину; 2) наявні пом’якшуючі обставини (щире каяття, відшкодування шкоди) були враховані при призначенні мінімального строку покарання; 3) відсутні підстави для застосування більш м’якого покарання, ніж передбачено законом.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу – зарахував засудженому в строк покарання раніше відбуті громадські роботи, але в решті залишив вирок без змін.
Справа №581/454/21 від 17/12/2024
Предмет спору – оскарження засудженим ухвали апеляційного суду через порушення його права на захист, оскільки справа розглядалась без участі його та захисника.Суд встановив, що справа тривалий час перебувала на розгляді, судові засідання неодноразово відкладались за клопотаннями сторони захисту, а обвинувачений та захисник були належним чином повідомлені про дату та час засідання. Повітряна тривога не могла завадити участі захисника, оскільки засідання розпочалось після її завершення, а довідка про відвідування стоматолога не доводила неможливість участі обвинуваченого в засіданні. Суд також врахував, що участь захисника чи обвинуваченого в даному випадку не була обов’язковою згідно з КПК.Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу апеляційного суду – без змін.
Справа №607/21979/23 від 12/12/2024
Предмет спору – оскарження прокурором рішення апеляційного суду про пом’якшення покарання особі, засудженій за грабіж та незаконне зберігання наркотичних речовин.Суд керувався тим, що засуджений: 1) повністю відшкодував збитки потерпілій, яка просила призначити більш м’яке покарання; 2) щиро розкаявся та має на утриманні малолітню дитину; 3) брав участь у бойових діях та отримав важке поранення під час захисту України. Ці обставини в сукупності дали підстави для застосування статті 69 КК України та призначення більш м’якого покарання.Верховний Суд залишив без змін рішення апеляційного суду про зменшення строку позбавлення волі з 7 до 3 років.
Справа №278/776/17 від 10/12/2024
Суд керувався тим, що сторона обвинувачення не довела вину обвинуваченого поза розумним сумнівом – показання свідків не підтверджували факт заволодіння талонами, у формулюванні обвинувачення були суперечності, картки на пальне не обліковувались належним чином, а їх нестача не була виявлена під час інвентаризації. Також не було належним чином доведено розмір заподіяної шкоди.
Справа №372/2188/23 від 12/12/2024
Предмет спору – оскарження ухвали апеляційного суду у кримінальній справі про крадіжку майна та викрадення офіційних документів, вчинених в умовах воєнного стану.Суд встановив, що апеляційний суд розглянув справу без належного повідомлення обвинуваченого, який утримувався під вартою. Йому не надіслали повістку про судове засідання та не надали можливості взяти участь у розгляді справи, що є порушенням права на захист. Також суд не перевірив належним чином, чи були повідомлені інші учасники процесу про час та місце судового засідання.Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду та призначив новий розгляд справи, одночасно обравши для обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб.
Справа №757/43195/18-к від 12/12/2024
Предмет спору – оскарження прокурором рішення апеляційного суду, яким було залишено без змін вирок суду першої інстанції щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням двох осіб, засуджених за крадіжку.Верховний Суд встановив, що апеляційний суд не надав належної оцінки всім обставинам справи, зокрема тяжкості злочину, наявності двох кваліфікуючих ознак (попередня змова та проникнення до житла), а також формально підійшов до оцінки щирого каяття обвинувачених. Суд також зазначив, що не можна використовувати одні й ті самі обставини як для призначення мінімального покарання, так і для звільнення від його відбування, а саме відшкодування шкоди не знижує суттєво суспільну небезпечність вчиненого.За результатами розгляду Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу на новий розгляд, вказавши, що звільнення засуджених від відбування покарання з випробуванням за таких обставин суперечить меті покарання.
Справа №499/268/23 від 17/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду щодо засудження особи за порушення правил дорожнього руху, що спричинило смерть двох осіб та тяжкі тілесні ушкодження третій особі.Суд керувався тим, що призначене покарання (7 років позбавлення волі) відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого. При цьому були враховані як пом’якшуючі обставини (визнання вини, часткове відшкодування шкоди, відсутність судимості), так і тяжкість наслідків злочину. Суд також зазначив, що наявність у засудженого тяжкого захворювання не є підставою для звільнення від відбування покарання, оскільки не доведено, що хвороба перешкоджає відбуванню покарання.Верховний Суд залишив без змін рішення судів нижчих інстанцій, відмовивши у задоволенні касаційної скарги захисника.
Справа №910/3871/24 від 20/12/2024
Суд апеляційної інстанції, скасувавши рішення суду першої інстанції, дійшов висновку про необхідність накладення арешту на нерухоме майно відповідача, оскільки у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача розпорядитися своїм майном є беззаперечною, що може утруднити виконання судового рішення в майбутньому. При цьому від позивача не вимагається надання доказів наміру відповідача ухилитися від виконання рішення, оскільки це є завищеним стандартом доказування.
Справа №630/554/23 від 24/12/2024
Суд керувався тим, що власник джерела підвищеної небезпеки (Укрзалізниця) відповідає за шкоду незалежно від вини, якщо не доведе умисел потерпілого чи непереборну силу. Хоча загиблий порушив правила безпеки та перебував у стані алкогольного сп’яніння, це не звільняє відповідача від відповідальності, але враховується при визначенні розміру компенсації. Суд також взяв до уваги глибину моральних страждань матері через втрату сина.
Справа №600/2119/21-а від 26/12/2024
Предмет спору: оскарження рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором та наказу про його звільнення з посади.Основні аргументи суду: 1) Атестація прокурорів не є дисциплінарним провадженням, тому відсутність притягнення до кримінальної чи дисциплінарної відповідальності не спростовує наявність підстав для сумнівів у доброчесності. 2) Завданням кадрової комісії є не доведення порушення закону прокурором, а визначення наявності обґрунтованих сумнівів щодо його відповідності вимогам професійної етики і доброчесності. 3) Суди попередніх інстанцій не в повній мірі оцінили докази та зробили передчасні висновки щодо необґрунтованості рішення кадрової комісії.Рішення суду: справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції для повного та всебічного дослідження всіх обставин справи.
Справа №260/1692/20 від 26/12/2024
Суд встановив, що частка позивача у кооперативі є інвестиційним активом, оскільки як асоційований член він має корпоративні права. Податковий орган неправомірно не врахував документи, які позивач надав у вигляді заперечень на акт перевірки до прийняття податкових повідомлень-рішень. Крім того, оподаткування таких операцій має здійснюватися за спеціальними правилами оподаткування інвестиційного прибутку.
Справа №140/4231/23 від 26/12/2024
Суд зазначив, що видача довідки про грошове забезпечення є одним з етапів реалізації права на перерахунок пенсії, тому на такі спори не поширюється 6-місячний строк звернення до суду. Суд наголосив, що застосування цього строку унеможливить реалізацію права на перерахунок пенсії, яке згідно закону не обмежується строком, якщо перерахунок не проведено з вини державних органів.
Справа №140/3335/19 від 25/12/2024
Суд встановив, що Міністерство оборони пропустило річний строк для подання заяви про поворот виконання судового рішення. Хоча відомство посилалось на воєнний стан як поважну причину пропуску строку, суд зазначив, що сам факт воєнного стану не є безумовною підставою для поновлення строку. Було враховано, що в місцях знаходження сторін не велись активні бойові дії, суди працювали, а юридична служба Міноборони відновила роботу ще в серпні 2022 року, тому відомство мало можливість подати заяву вчасно.
Справа №910/20143/23 від 18/12/2024
Суд відмовив у забезпеченні позову, оскільки заявлені позивачем заходи забезпечення (заборона проведення нових зборів ОСББ) не мають прямого звʼязку з предметом спору та не є співмірними із заявленими вимогами. Суд наголосив, що заходи забезпечення позову мають стосуватися лише тих рішень зборів, які оскаржуються, а не майбутніх зборів ОСББ. Також суд врахував, що такі заходи можуть порушити права інших співвласників, які не є учасниками процесу.
Справа №520/10042/23 від 26/12/2024
Предмет спору – стягнення податковою службою коштів з рахунків КП ‘Харківводоканал’ у банках.Суд першої та апеляційної інстанції прийняли рішення, які не задовольнили податкову службу, після чого вона подала касаційну скаргу. На жаль, з наданого скороченого тексту рішення неможливо визначити конкретні аргументи, якими керувався Верховний Суд при винесенні рішення, оскільки мотивувальна частина відсутня.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу податкової служби, скасував рішення попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Справа №597/432/22 від 25/12/2024
Суд встановив, що позивачка знала про реконструкцію будинку в 2005-2007 роках, особисто отримала оскаржуване рішення про зміну часток у квітні 2008 року, але не оскаржувала його протягом 14 років. Суд також врахував, що позивачка разом з відповідачем та дочками зверталась із заявами про надання згоди на проведення добудови квартири, що свідчить про її обізнаність щодо реконструкції.
Справа №130/791/23 від 25/12/2024
Суд встановив, що при розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробник порушив вимоги закону, не відобразивши інформацію про наявні в межах ділянки будівлі та споруди, що належать позивачу. Це підтверджується висновком судової експертизи. Оскільки документація із землеустрою була складена з порушенням вимог закону, вона не могла бути затверджена, а відомості в Державному земельному кадастрі щодо цієї ділянки є недостовірними.
Справа №344/24144/23 від 25/12/2024
Предмет спору – незаконне переміщення та утримання матір’ю малолітньої дитини з Угорщини в Україну без згоди батька.Суд керувався тим, що дитина з народження постійно проживала в Угорщині, де мала належний рівень піклування та медичного обслуговування. Мати самовільно, без згоди батька, вивезла дитину в Україну, чим порушила його батьківські права та право дитини на виховання обома батьками. При цьому відповідачка не довела наявність передбачених Гаазькою конвенцією підстав для відмови у поверненні дитини, зокрема ризику психологічної чи фізичної небезпеки для дитини при поверненні.Суд визнав незаконним переміщення дитини та зобов’язав матір повернути її до постійного місця проживання в Угорщині, зазначивши, що мати має право звернутися до угорського суду щодо визначення місця проживання дитини.
Справа №206/5280/21 від 24/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. При цьому суд враховував критерії реальності наданих адвокатських послуг, їх необхідності та розумності розміру з урахуванням складності справи. Важливим фактором стало те, що касаційну скаргу позивача було залишено без задоволення, а тому витрати на правничу допомогу мають бути відшкодовані стороною, яка програла спір.
Справа №240/35635/23 від 26/12/2024
Суд керувався тим, що зміни до законодавства, внесені Законом №1584-IX, встановили менші розміри пенсії, ніж було передбачено раніше. Це порушує право на належний рівень соціального захисту та обов’язок держави щодо відшкодування шкоди постраждалим від Чорнобильської катастрофи. Тому суд вирішив застосувати норми закону в редакції, яка передбачає виплату пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
Справа №240/719/24 від 26/12/2024
Суд керувався тим, що зміни до законодавства, внесені Законом №1584-IX, встановили менші розміри пенсії, ніж було передбачено раніше, що порушує право на належний рівень соціального захисту постраждалих від Чорнобильської катастрофи. Тому суд вирішив застосувати норми закону в попередній редакції, яка передбачала виплату пенсії у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком.
Справа №120/14435/21-а від 26/12/2024
Суд встановив, що роботодавець (Офіс Генерального прокурора) зобов’язаний негайно виконати рішення про поновлення працівника незалежно від подання ним заяви чи інших дій. Затримка виконання рішення суду про поновлення (з жовтня 2020 по вересень 2021 року) тягне за собою обов’язок виплати середнього заробітку за весь період затримки. При цьому наявність у працівника свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю не є перешкодою для його поновлення на посаді прокурора.
Справа №320/23655/23 від 26/12/2024
Предмет спору – оскарження постанови Держпродспоживслужби про накладення штрафу на ресторан за надання послуг кальяну та розміщення інформації про кальяни в меню.Суд керувався тим, що з 11 липня 2022 року в Україні діє абсолютна заборона на використання кальянів у закладах ресторанного господарства. Надання послуг кальяну в ресторані є стимулюванням продажу тютюнових виробів, що заборонено законом. Також заклади ресторанного господарства не мають права розміщувати інформацію про кальяни в меню чи на плакатах, оскільки вони не є місцями дозволеної торгівлі тютюновими виробами.Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та відмовив у задоволенні позову ресторану, визнавши законним накладення штрафу Держпродспоживслужбою.
Справа №520/10042/23 від 26/12/2024
Суд зазначив, що податковий орган має право стягувати борг за рішенням суду згідно статті 95 Податкового кодексу, і лише після цього, якщо стягнення не було успішним, застосовувати особливий порядок погашення боргу комунальних підприємств за статтею 96. Суди нижчих інстанцій помилково вирішили, що одразу має застосовуватися стаття 96, не дослідивши можливість стягнення через звичайну процедуру. Також суди не врахували, що мораторій на стягнення боргів під час воєнного стану стосується лише заборгованості, що виникла до 24.02.2022.
Справа №320/4789/24 від 26/12/2024
Суд керувався тим, що прокурор пропустив встановлений законом тримісячний строк на звернення до суду, який мав обчислюватися не пізніше ніж з червня 2021 року – коли прокуратура отримала відповідні документи на свій запит, або з серпня 2021 року – коли було відкрито кримінальне провадження. Суд також зазначив, що посилання прокурора на отримання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування лише у вересні 2023 року не може вважатися поважною причиною пропуску строку.
Справа №621/1091/24 від 26/12/2024
Суд керувався тим, що заявниця фактично оспорює існуючий актовий запис про народження, де її батьком вказаний інший чоловік (ОСОБА_4). Оскільки в документах вже є запис про батька, то виникає спір про право, який не може розглядатися в порядку окремого провадження. Такі справи мають розглядатися в порядку позовного провадження, оскільки зачіпають права та інтереси іншої особи, яка записана батьком.
Справа №209/2893/22 від 25/12/2024
Суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні заяви, оскільки заявник не довів, що є членом сім’ї або близьким родичем особи, яку просив визнати недієздатною. Суд зазначив, що право подавати такі заяви мають лише члени сім’ї, близькі родичі, орган опіки та піклування або заклад з надання психіатричної допомоги. Оскільки заявник не підтвердив свою процесуальну правосуб’єктність у цій справі, його заява не підлягає задоволенню.
Справа №205/10275/19 від 24/12/2024
Суд першої інстанції задовольнив скаргу банку, визнавши неправомірними дії приватного виконавця через ненаправлення документів виконавчого провадження та перевищення суми стягнення над страховою сумою. Апеляційний суд частково задовольнив скаргу, вважаючи що місцевий суд не мав права видавати виконавчий лист на рішення апеляційного суду. Верховний Суд не погодився з таким висновком, оскільки виконавчий документ містив всі необхідні реквізити і приватний виконавець не мав права оцінювати правомірність його видачі судом.
Справа №240/33212/23 від 26/12/2024
Суд керувався тим, що хоча Верховна Рада України прийняла новий закон №1584-IX, який встановив менші розміри пенсій для чорнобильців, це порушує їхні конституційні права на належний соціальний захист. Тому має застосовуватись попередня редакція закону, яка передбачала виплату пенсії у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком для інвалідів 1 групи. Суд також врахував усталену практику Верховного Суду у подібних справах.
Справа №240/11963/21 від 26/12/2024
Предмет спору – стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді прокурора.Суд керувався тим, що рішення про поновлення на роботі підлягає негайному виконанню роботодавцем незалежно від його оскарження та дій працівника. Роботодавець зобов’язаний видати наказ про поновлення відразу після оголошення рішення суду. Оскільки Офіс Генерального прокурора виконав рішення про поновлення позивача із затримкою майже на 9 місяців (з 19.08.2020 по 14.05.2021), виникли підстави для стягнення середнього заробітку за весь період затримки.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу – змінив суму стягнення через уточнення кількості робочих днів за період затримки з 183 до 182 днів, зменшивши розмір виплати до 308 855 грн 82 коп.
Справа №240/583/24 від 26/12/2024
Предмет спору – визнання протиправною відмови Пенсійного фонду у нарахуванні та виплаті підвищеного розміру пенсії особі з інвалідністю III групи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.Суд керувався тим, що прийнятий у 2021 році Закон №1584-IX встановив суттєво менші розміри пенсій для чорнобильців, ніж було гарантовано попередньою редакцією закону. Оскільки держава не може погіршувати соціальний захист постраждалих від Чорнобильської катастрофи, має застосовуватись попередня редакція закону, яка передбачала виплату пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком. Суд також врахував рішення Конституційного Суду, який визнав неконституційним зменшення розмірів пенсій чорнобильцям.Верховний Суд задовольнив позов та зобов’язав Пенсійний фонд здійснити перерахунок і виплату пенсії позивачці у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком з 13 вересня 2023 року.
Справа №500/7713/23 від 26/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що позивач пропустив 6-місячний строк на звернення до суду, який почав спливати не з моменту його звільнення з військової служби в 1997 році (як вважали суди першої та апеляційної інстанцій), а з моменту прийняття рішення про зняття його з квартирного обліку в 2018 році. Суд зазначив, що подальші звернення позивача щодо поновлення на обліку в 2023 році лише підтверджують початок вчинення ним дій із захисту порушеного права, але не змінюють момент, з якого він дізнався про порушення свого права.
Справа №904/5225/23 від 19/12/2024
Суд керувався тим, що відповідач припинив надання послуг достроково, до спливу встановленого в приписі строку на усунення недоліків, без належної перевірки їх виконання споживачем та без попередження про припинення послуг, як того вимагає договір. Також суд врахував, що об’єкт на момент придбання позивачем вже мав підключення до мереж водопостачання, а відповідач не довів факту самовільного підключення.
Справа №640/21399/22 від 26/12/2024
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у розгляді позову, вважаючи що прокурор не обґрунтував належним чином підстави для представництва інтересів держави. Однак Верховний Суд не погодився з цим, зазначивши що прокурор має право представляти інтереси держави, якщо відповідний орган влади (в даному випадку – Київська міська рада) не здійснює захист або здійснює його неналежно. Прокурор довів бездіяльність міської ради щодо захисту інтересів держави.
Справа №466/10214/21 від 26/12/2024
Суд керувався тим, що позивачі тривалий час (з 1974 року) законно проживають у квартирі, несуть витрати з її утримання, їх право проживання ніхто не оспорював. Відсутність ордера не може бути підставою для відмови у приватизації, оскільки ордер був виданий їх матері/бабусі у 1974 році та за правилами того часу здавався в житлово-комунальні органи після вселення. Тривале проживання позивачів у спірному житлі є достатньою підставою вважати це житло їх домом у розумінні Конвенції про захист прав людини.
Справа №725/7756/23 від 25/12/2024
Суд встановив, що роботодавець не довів належними доказами порушення директором порядку преміювання працівників, що стало підставою для оголошення догани. Також не було надано достатніх доказів порушення директором умов контракту щодо неналежного використання майна та збільшення кредиторської заборгованості. Роботодавець не надав договори оренди та інші документи, які б підтверджували порушення.
Справа №569/23598/23 від 25/12/2024
Суд першої інстанції задовольнив позов частково, визнавши протиправними дії водоканалу щодо нарахування плати за нормативами. Апеляційний суд скасував це рішення і закрив провадження, вважаючи що предмет спору відсутній, оскільки водоканал здійснив перерахунок в позасудовому порядку. Верховний Суд не погодився з таким висновком, оскільки між сторонами залишились неврегульовані питання щодо заборгованості у розмірі 3073,36 грн.
Справа №679/715/22 від 25/12/2024
Суд керувався тим, що відповідач правомірно набув у власність об’єкти нерухомості на аукціоні, і відповідно до закону отримав право користування земельною ділянкою, необхідною для їх обслуговування. Знесення цих будівель призвело б до непропорційного втручання в право власності та порушення статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини. Крім того, позивач не оспорював законність набуття відповідачем права власності на будівлі.
Справа №501/4442/21 від 25/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) наявні докази спільного проживання сторін, ведення спільного побуту та господарства; 2) позивач мав стабільний дохід для придбання спірного майна, тоді як відповідачка таких доказів не надала; 3) відповідачка не спростувала презумпцію спільності майна подружжя, яке було набуте в період спільного проживання.
Справа №480/3425/23 від 26/12/2024
Предмет спору стосується невиплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцю за період з березня 2018 по вересень 2019 року.Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд помилково повернув апеляційну скаргу позивача через несплату судового збору. Верховний Суд зазначив, що оскільки спір стосується виплати заробітної плати (індексації як її складової), позивач звільнений від сплати судового збору в усіх інстанціях згідно закону. Також суд наголосив, що ухвала про закриття провадження не є суто процесуальною, а стосується оцінки правовідносин по суті спору.Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до Другого апеляційного адміністративного суду.
Справа №420/5424/23 від 26/12/2024
Суд керувався тим, що: 1) закриття адміністративної справи щодо водіння в нетверезому стані не виключає наявності дисциплінарного проступку; 2) відмова від проходження огляду на стан сп’яніння є порушенням службової дисципліни та підриває авторитет поліції; 3) проведення медичного огляду через 3 години після зупинки порушує встановлений двогодинний строк, тому його результати не можуть бути взяті до уваги.
Справа №420/5602/23 від 25/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що додаткова винагорода за Постановою №168 має тимчасовий характер і виплачується лише на період воєнного стану, а доплата за роботу в нічний час має компенсаційний характер та не є щомісячною виплатою. Тому ці виплати не підлягають включенню до довідки про грошове забезпечення для обчислення пенсії. При цьому суд врахував правову позицію Великої Палати Верховного Суду щодо того, що при обчисленні пенсії враховуються лише щомісячні додаткові види грошового забезпечення.
Справа №916/835/21 від 25/12/2024
Предмет спору: визнання протиправними та скасування реєстраційних дій щодо перетворення ПАТ «КСГ Банк» у ТДВ «Сейвкост».Суд керувався тим, що особа, яка не була учасником справи (ОСОБА_1), не має права на апеляційне оскарження, оскільки рішенням суду першої інстанції не вирішувались питання про його права та інтереси. Суд зазначив, що для права на оскарження має бути очевидний та безумовний правовий зв’язок між скаржником і справою, а не ймовірний. У даному випадку суд лише досліджував факт порушення вимог законодавства при здійсненні реєстраційних дій, але не вирішував питання щодо прав ОСОБА_1.Верховний Суд залишив без змін ухвалу апеляційного суду про закриття апеляційного провадження за скаргою ОСОБА_1.
Справа №908/2464/22 від 19/11/2024
Суд відмовив у задоволенні позову, оскільки обраний позивачами спосіб захисту (визнання правочину недійсним без вимоги про застосування наслідків недійсності) є неефективним та не здатний поновити їх порушені права. Суд зазначив, що позовна вимога про визнання виконаного правочину недійсним може бути ефективною лише якщо вона поєднується з вимогою про застосування наслідків недійсності, зокрема про повернення сторін у первісний стан.
Справа №420/13156/22 від 26/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) помилки в датах податкових накладних, які не заважають ідентифікувати господарські операції, не можуть бути підставою для відмови у податковому кредиті; 2) платник податків не надав під час перевірки документи, що підтверджують проведення взаємозаліків з контрагентами, що згідно з ПК України прирівнюється до їх відсутності на момент складання податкової звітності; 3) ненадання документів щодо розрахунків з одним з контрагентів (ТОВ «Ізмаїл-Агролідер») взагалі не оспорювалось платником податків.
Справа №910/4830/24 від 19/12/2024
Суд керувався тим, що раніше вже була справа між цими ж сторонами з тим самим предметом і підставами (справа №910/15007/21), де розглядалась більша сума заборгованості, яка повністю включала суму з нового позову. Зміна назви позивача та організаційно-правової форми відповідача не змінює того факту, що це ті самі юридичні особи з тими ж кодами ЄДРПОУ. Додаткові аргументи позивача щодо рішення Кабміну не були підтверджені доказами.
Справа №756/13442/23 від 25/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) спадкодавець (тітка позивача) за життя набула право власності лише на 1/6 частину житлового будинку, яку успадкувала від свого батька; 2) до спадкоємця можуть перейти тільки ті права, які належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини; 3) позивачем не надано доказів на підтвердження прав спадкодавця на більшу частку домоволодіння.
Справа №740/6706/23 від 24/12/2024
Суд визнав право позивача на відшкодування моральної шкоди, оскільки його було виправдано вироком суду, який набрав законної сили. При цьому суд відхилив аргумент прокуратури про те, що наявність іншої кримінальної справи проти позивача позбавляє його права на компенсацію, оскільки справи стосувались різних злочинів і розглядались окремо. Також суд встановив, що під час досудового слідства мали місце істотні порушення процесуального закону.
Справа №910/20125/23 від 19/12/2024
Предмет спору: визнання недійсним пункту договору поставки щодо включення 20% ПДВ до ціни товару та стягнення надмірно сплаченої суми податку з військової частини.Суд керувався тим, що згідно з Податковим кодексом України та постановою КМУ №178 від 02.03.2022, операції з постачання товарів для забезпечення транспорту військових формувань в період воєнного стану оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою. Оскільки договір було укладено після прийняття цієї постанови, включення до його ціни 20% ПДВ суперечить законодавству. Тому умова договору про ПДВ підлягає визнанню недійсною, а сплачені кошти – поверненню як безпідставно набуті.Суд задовольнив позов, визнав недійсним пункт договору про включення 20% ПДВ та стягнув з постачальника на користь військової частини суму сплаченого податку разом з інфляційними нарахуваннями.
Справа №300/396/23 від 26/12/2024
Суд керувався тим, що: 1) до жовтня 2021 року діяла норма закону про держбюджет, яка обмежувала розмір зарплати рівнем вересня 2020 року; 2) після скасування цього обмеження зарплата правильно розраховувалась із застосуванням спеціального прожиткового мінімуму 2102 грн для держслужбовців, а не загального прожиткового мінімуму; 3) роботодавець діяв у повній відповідності до чинного законодавства при нарахуванні зарплати.
Справа №755/3390/16-ц від 24/12/2024
Суд керувався тим, що боржниця ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем свого батька і в установлений строк прийняла спадщину на нерухоме майно, але не зареєструвала право власності на нього. Оскільки відсутність реєстрації права власності перешкоджає виконанню судового рішення про стягнення боргу, а інших спадкоємців немає, суд вважав можливим звернути стягнення на це майно.
Справа №369/205/20 від 25/12/2024
Суд керувався тим, що: 1) Оскільки дружина позичальника надала письмову згоду на отримання позики, яка була нотаріально посвідчена, це підтверджує використання позичених коштів в інтересах сім’ї; 2) За договором позики від 05.02.2013 не сплив строк позовної давності, оскільки він почався з моменту звернення до суду; 3) За договором позики від 29.03.2013 сплив строк позовної давності, оскільки строк повернення був чітко визначений.
Справа №202/3626/17 від 26/12/2024
Суд керувався тим, що експертизи підтвердили справжність підписів померлої на розписках та її психічну здатність усвідомлювати свої дії при їх складанні. Також було встановлено, що позивач дотримався 6-місячного строку для пред’явлення вимог до спадкоємця після отримання ним свідоцтва про право на спадщину. Спадкоємець не надав переконливих доказів недійсності договору позики.
Справа №916/1015/23 від 19/12/2024
Предмет спору: визнання недійсним результату електронного аукціону з продажу державного пакету акцій (50%) ПАТ «Машинобудівне виробниче об’єднання «Оріон» та повернення гарантійного внеску.Основні аргументи суду: 1) Об’єктом приватизації був саме пакет акцій, а не майновий комплекс підприємства, тому покупець міг претендувати лише на права акціонера, а не на право власності на нерухоме майно товариства. 2) Орган приватизації включив до інформаційного повідомлення всі необхідні відомості, передбачені законодавством. 3) Гарантійний внесок не підлягає поверненню переможцю аукціону, який не сплатив ціну продажу об’єкта приватизації, згідно прямої вказівки закону.Рішення суду: відмовлено в задоволенні позову повністю – як щодо визнання недійсним результату аукціону, так і щодо повернення гарантійного внеску.
Справа №755/18590/19 від 19/12/2024
Суд керувався тим, що: 1) скликання зборів відбулось з порушенням статуту – одним членом ревізійної комісії замість повного складу з 3 осіб; 2) не було дотримано вимогу про повідомлення членів організації за 30 днів через всі передбачені статутом способи; 3) не було підстав для дострокового припинення повноважень голови правління.
Справа №163/2546/23 від 25/12/2024
Предмет спору – законність звільнення вихователя спеціальної школи за прогул у зв’язку з її перебуванням за кордоном під час воєнного стану.Суд керувався тим, що працівниця вже використала максимально дозволені 90 днів відпустки без збереження заробітної плати для осіб, які виїхали за кордон під час воєнного стану. Подальше надання такої відпустки було правом, а не обов’язком роботодавця. Після відмови у наданні чергової відпустки працівниця була належним чином повідомлена про необхідність з’явитися на роботу, але не зробила цього. Сам факт введення воєнного стану не є поважною причиною невиходу на роботу.Верховний Суд залишив без змін рішення попередніх інстанцій про відмову у поновленні працівниці на роботі.
Справа №480/5018/19 від 26/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що відповідальність за статтею 127 ПК України настає лише у випадку виявлення факту виплати доходу без сплати податків, а не у випадку, коли дохід взагалі не виплачувався. Також суд зазначив, що пеня може нараховуватись лише після фактичної сплати податку з порушенням строків, а не на суму несплаченого податкового зобов’язання.
Справа №240/1079/24 від 26/12/2024
Суд керувався тим, що прийнятий Верховною Радою Закон №1584-IX, який встановив нові розміри пенсій для чорнобильців, фактично знизив рівень соціального захисту порівняно з попередньою редакцією закону. Оскільки це суперечить Конституції України та рішенню Конституційного Суду, суд вирішив застосувати норми попередньої редакції закону, яка передбачала виплату пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком для інвалідів ІІ групи.
Справа №363/3572/23 від 24/12/2024
Суд керувався тим, що позивач не надав належних доказів того, що між ним та усиновленою донькою склалися стосунки, які роблять неможливим їх спільне проживання та виконання батьківських обов’язків. Суд наголосив, що розірвання шлюбу з матір’ю усиновленої дитини не може бути підставою для скасування усиновлення, оскільки усиновлювач взяв на себе обов’язки щодо дитини в тому ж обсязі, що мають біологічні батьки. Також суд відхилив висновок органу опіки як необґрунтований, оскільки він базувався лише на поясненнях самого усиновлювача без належної перевірки обставин.
Справа №140/19515/23 від 26/12/2024
Предмет спору стосується оскарження відмови податкового органу у реєстрації розрахунків коригування податкових накладних.Суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу податкового органу, оскільки ухвала про відмову у залишенні позову без розгляду не підлягає окремому оскарженню до прийняття рішення по суті справи. Верховний Суд погодився з цим висновком, зазначивши, що такі заперечення можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду по суті справи, і це не порушує право на апеляційний перегляд.Верховний Суд залишив без змін ухвалу апеляційного суду про повернення апеляційної скарги податкового органу.
Справа №560/9343/23 від 26/12/2024
Суд зазначив, що період невиплати потрібно розділити на дві частини – до і після 19 липня 2022 року, коли змінилась редакція ст. 117 КЗпП. До цієї дати виплата середнього заробітку не обмежувалась у часі, а після – обмежена 6 місяцями. При цьому для періоду до 19.07.2022 потрібно застосовувати принцип пропорційності виплат, а для періоду після – лише обмеження у 6 місяців без застосування принципу пропорційності.
Справа №500/4321/23 від 26/12/2024
Суд керувався тим, що оскаржуване рішення було опубліковане на сайті міської ради 05.02.2021, а позивач звернувся до суду лише 18.07.2023, тобто з пропуском 6-місячного строку на оскарження. При цьому позивач не довів наявності поважних причин пропуску строку, а його аргумент про те, що дізнався про рішення лише з листа-відповіді від 13.07.2023 суд не прийняв, оскільки рішення було публічно доступне і стосувалось резонансного в громаді будівництва.
Справа №480/3952/24 від 26/12/2024
Суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки Територіальне управління ДСА пропустило строк на оскарження і не довело поважність причин пропуску цього строку. Посилання на воєнний стан, обстріли та відключення електроенергії суд не прийняв, оскільки не було надано конкретних доказів того, як ці обставини завадили своєчасно подати скаргу. Крім того, суд зазначив, що неналежна організація процесу оскарження та невиконання процесуальних вимог не є поважними причинами для поновлення строку.
Справа №600/2119/21-а від 26/12/2024
Предмет спору: оскарження рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором та наказу про його звільнення з посади.Основні аргументи суду: 1) Атестація прокурорів не є дисциплінарним провадженням, тому відсутність притягнення до кримінальної чи дисциплінарної відповідальності не спростовує наявність сумнівів щодо відповідності вимогам професійної етики. 2) Завданням кадрової комісії є не доведення порушення закону прокурором, а визначення наявності обґрунтованих сумнівів щодо його відповідності вимогам професійної етики і доброчесності. 3) Оцінка професійної етики та доброчесності здійснюється на основі сумарної оцінки всієї інформації про прокурора.Рішення суду: Верховний Суд частково задовольнив касаційні скарги, скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Справа №380/19103/22 від 26/12/2024
Суд зазначив, що цей період необхідно розділити на дві частини: до 19 липня 2022 року (коли діяла стара редакція КЗпП) і після (коли набула чинності нова редакція). До першого періоду можна застосовувати принцип співмірності і зменшувати виплату, а до другого – ні, оскільки новий закон чітко обмежує виплату 6 місяцями. Суд апеляційної інстанції не врахував цю різницю та неправильно застосував принцип співмірності до всього періоду.
Справа №640/19242/22 від 26/12/2024
Суд керувався тим, що відповідачу не було повідомлено інформації від державних органів про наявність підстав для відмови у видачі довідки, передбачених законодавством (вчинення дій проти нацбезпеки, подання неправдивих даних, причетність до тероризму тощо). Подані позивачем документи (подяки за волонтерську діяльність) не були спростовані відповідачем. МЗС не навело конкретних причин для відмови.
Справа №520/16804/23 від 26/12/2024
Предмет спору стосується виплати індексації-різниці грошового забезпечення військовослужбовцю за період з березня 2018 по листопад 2020 року.Суд касаційної інстанції зазначив, що суди попередніх інстанцій неправильно закрили провадження у справі, оскільки цей позов не є тотожним до попередньої справи. У попередній справі розглядалось питання про право на поточну індексацію, а в цій справі – про право на індексацію-різницю та її розмір. Крім того, суд врахував, що згідно з Порядком №1078 спори щодо обчислення сум індексації можуть бути предметом окремого позову.Верховний Суд скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Справа №761/29005/22 від 18/12/2024
Суд встановив, що роботодавець порушив права працівника, оскільки не запропонував йому наявну вакантну посаду начальника іншого медзакладу МВС, на яку він погоджувався. Натомість на цю посаду призначили іншу особу, яка не перебувала під загрозою скорочення. Також суд врахував, що позивач має статус добровольця територіальної оборони та інвалідність другої групи, що давало йому переважне право на залишення на роботі.
Справа №521/8409/20 від 24/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що хоча співвласники мають різні частки у будинку (5/6 та 1/6), вони набули земельну ділянку у спільну сумісну власність, де за законом частки є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом. Оскільки між сторонами не було визначено порядок користування земельною ділянкою на момент набуття права власності на неї, суд застосував принцип рівності часток при поділі.
