Справа №947/30578/21 від 18/12/2024
Суд встановив, що відключення газу було неправомірним, що підтверджується попереднім судовим рішенням. При цьому суд врахував, що позивач мав право на 40% споживання газу в будинку згідно з договором, а не на все газопостачання. Щодо моральної шкоди суд визнав її наявність через позбавлення можливості користуватися газом для побутових потреб, але не знайшов доказів причинно-наслідкового зв’язку між відключенням газу та смертю родичів позивача.
Справа №751/2284/20 від 18/12/2024
Суд апеляційної інстанції помилково вважав, що витягу з Єдиного державного реєстру та розпорядження про зміну прізвища представника недостатньо для підтвердження його повноважень, і вимагав додатково надати статут, положення або трудовий договір. Верховний Суд зазначив, що відомості з Єдиного державного реєстру є достатнім підтвердженням повноважень представника діяти від імені юридичної особи в судах, якщо такі відомості внесені до реєстру.
Справа №127/24558/23 від 23/12/2024
Предмет спору – визнання недійсним заповіту, складеного матір’ю позивачки на користь сторонніх осіб.Суд відмовив у задоволенні позову, оскільки: 1) не доведено наявність тяжкої обставини, що примусила заповідача скласти заповіт; 2) посилання на невигідність умов заповіту як одностороннього правочину є безпідставними, адже спадкоємець не має перед заповідачем матеріальних зобов’язань; 3) хвороба та похилий вік самі по собі не можуть бути підставою для визнання заповіту недійсним.Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову про визнання заповіту недійсним.
Справа №296/1469/21 від 18/12/2024
Суд встановив, що спір виник щодо правочину між юридичними особами (військовим комісаріатом та банком) про зарахування коштів через поточні рахунки фізичних осіб. Оскільки сторонами договору є юридичні особи, а не фізична особа-споживач, такий спір має розглядатися в порядку господарського, а не цивільного судочинства. Суд також зазначив, що порушення правил юрисдикції є обов’язковою підставою для скасування попередніх судових рішень.
Справа №712/9022/21 від 18/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що відмова у позові про стягнення кредитної заборгованості у зв’язку з пропуском позовної давності не припиняє основне зобов’язання за кредитним договором і не є підставою для припинення іпотеки. Водночас, оскільки спірна квартира використовується як єдине місце проживання позивача, на неї поширюється дія мораторію на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті.
Справа №523/6792/20 від 23/12/2024
Предмет спору – законність звільнення працівниці з посади провідного інженера у зв’язку зі скороченням штату.Суд апеляційної інстанції встановив, що роботодавець порушив процедуру звільнення, оскільки не надав докази пропозиції всіх наявних вакантних посад на момент звільнення, не провів консультації з профспілками щодо заходів для мінімізації звільнень, а також прийняв нового працівника на аналогічну посаду з високою надбавкою до зарплати в період проведення оптимізації штату. Верховний Суд погодився з цими висновками, зазначивши що роботодавець не виконав свій обов’язок щодо працевлаштування працівниці.Суд залишив у силі рішення апеляційного суду про поновлення працівниці на посаді та виплату їй середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Справа №760/16466/23 від 24/12/2024
Предмет спору – призначення опікуном недієздатної особи без подання органу опіки та піклування.Суд керувався тим, що призначення опікуна можливе лише за наявності подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення конкретної особи опікуном. Оскільки орган опіки відмовив заявнику у наданні такого подання (через заперечення рідного брата недієздатної особи та його наміри самостійно оформити опіку), а заявник цю відмову не оскаржив, суд не мав правових підстав для призначення його опікуном. Важливим є також те, що заявник не довів наявність родинних зв’язків з недієздатною особою.Верховний Суд залишив без змін рішення попередніх інстанцій про відмову в задоволенні заяви про призначення опікуном.
Справа №642/3557/23 від 23/12/2024
Суд керувався тим, що: 1) позов про визнання фраудаторного (шахрайського) правочину недійсним може подавати лише кредитор, а не сторона договору; 2) не доведено наявність умислу обох сторін щодо фіктивності правочину; 3) договір дарування був укладений з дотриманням всіх формальних вимог законодавства, сторони мали вільне волевиявлення, а обдаровуваний реально прийняв майно у власність.
Справа №604/424/23 від 19/12/2024
Суд керувався тим, що переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця як власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки неодноразово повідомляла орендаря про небажання продовжувати договір оренди, що є її законним правом. Для пролонгації відносин оренди необхідна згода обох сторін, одного лише волевиявлення орендаря недостатньо.
Справа №198/236/21 від 24/12/2024
Предмет спору – визнання права на земельну частку (пай) площею 6,9400 га за рахунок земель колишнього КСП.Суд керувався тим, що прокурор, який подав апеляційну скаргу в інтересах територіальної громади, не навів поважних причин пропуску строку на оскарження рішення суду першої інстанції. При цьому суд зазначив, що строк на апеляційне оскарження для прокурора обчислюється не з моменту, коли він дізнався про рішення, а з моменту отримання рішення органом, в інтересах якого він діє. Оскільки територіальна громада отримала рішення вчасно, але не оскаржила його, а прокурор не обґрунтував поважність пропуску строку – суд відмовив у відкритті апеляційного провадження.Верховний Суд залишив без змін ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою прокурора.
Справа №757/8047/14-ц від 19/12/2024
Суд відмовив у задоволенні позову, оскільки позивачка не надала належних доказів того, що її було введено в оману при укладенні договорів. Суд встановив, що позивачка усвідомлювала природу правочинів, а її незгода з умовами договорів не є підставою для визнання їх недійсними. Важливо, що для визнання правочину недійсним через обман необхідно довести наявність умислу в діях відповідача та істотність обставин, щодо яких особу ввели в оману.
Справа №911/1334/19 від 18/12/2024
Суд керувався тим, що рішення про виключення померлого учасника було прийнято до закінчення 6-місячного строку на прийняття спадщини його дружиною, чим порушено її право на спадкування частки в статутному капіталі. Крім того, на момент прийняття такого рішення законодавство взагалі не передбачало можливості виключення померлого учасника зі складу товариства.
Справа №517/757/22 від 18/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що заповіт, складений спадкодавцем на користь відповідача, є дійсним, оскільки був посвідчений уповноваженою особою органу місцевого самоврядування з дотриманням вимог щодо посвідчення. Суд зазначив, що посвідчення заповіту не за місцем проживання заповідача не впливає на форму правочину і не може бути підставою для визнання заповіту нікчемним. Крім того, позивач не довів, що спірний заповіт не відповідав внутрішній волі заповідача.
Справа №201/9914/21 від 18/12/2024
Суд касаційної інстанції зазначив, що апеляційний суд припустився критичної помилки – не дослідив сам договір купівлі-продажу та не встановив його справжніх сторін. Апеляційний суд зробив висновки лише на основі інформації з реєстру нерухомості, де відомості про сторони договору відсутні. При цьому відповідач стверджує, що продавцем була інша особа, а не той, кого вказано відповідачем у справі. Також суд не перевірив, чи дійсно на момент укладення оскаржуваного договору квартира належала боржнику.
Справа №354/671/15-ц від 18/12/2024
Суд керувався тим, що прокурор обрав неналежний спосіб захисту прав держави, подавши вимогу про визнання недійсним державного акту на землю першого набувача. Ефективним способом захисту права власності в даному випадку є віндикаційний позов до останнього набувача – АТ КБ «ПриватБанк». При цьому суд закрив провадження щодо вимоги про витребування майна від банку, оскільки такий спір підлягає розгляду в господарських судах з огляду на суб’єктний склад сторін.
Справа №354/1149/20 від 18/12/2024
Суд встановив, що через земельну ділянку відповідачки історично проходив проїзд до ділянки позивачки, що підтверджується Генеральним планом села, кадастровим планом та висновками судових експертиз. При приватизації своєї ділянки відповідачка порушила вимоги земельного законодавства, не погодивши межі з власником суміжної ділянки. Встановлення огорожі та перекриття проїзду порушує права позивачки на доступ до її нерухомості.
Справа №405/2886/23 від 23/12/2024
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, виходив з того, що вилучення транспортних засобів та передача їх на зберігання ДП ‘СЕТАМ’ суттєво порушить право відповідача на користування цим майном. Суд врахував, що на ці транспортні засоби вже накладено арешт іншою ухвалою в рамках цієї ж справи, тому додаткове їх вилучення є надмірним обмеженням прав відповідача та свідчить про надання переваги позиції позивача до вирішення справи по суті.
Справа №185/4792/22 від 18/12/2024
Суд зазначив, що роботодавець вже двічі проводив розслідування нещасного випадку та склав відповідні акти. При незгоді зі змістом акту працівник має право оскаржити сам акт в судовому порядку, а не вимагати проведення нового розслідування. Обрання позивачем неналежного способу захисту (вимога про повторне розслідування замість оскарження акту) є самостійною підставою для відмови в позові.
Справа №758/4172/21 від 18/12/2024
Суд встановив, що оспорюваний договір за своєю правовою природою є саме договором відступлення права вимоги, а не факторингу, оскільки не передбачав надання фінансової послуги. Також суд зазначив, що питання про належне чи неналежне виконання зобов’язань за кредитним договором не впливає на дійсність договору про відступлення права вимоги. Наявність виконавчого напису нотаріуса також не перешкоджає укладенню договору про відступлення права вимоги, оскільки борг не було погашено.
Справа №686/27686/23 від 23/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що позивач вже отримав компенсацію моральної шкоди за це ж порушення в іншій справі, паспорт йому був виданий ще у 2012 році, а також не надав доказів завдання йому моральної шкоди у заявлений період з 15 лютого по 5 червня 2021 року. Крім того, суд врахував, що позивач подавав численні аналогічні позови за різні періоди.
Справа №320/4936/23 від 24/12/2024
Суд керувався тим, що розмір витрат на правничу допомогу був документально підтверджений договором про надання правової допомоги, актом наданих послуг та платіжним дорученням. Важливо, що податковий орган не надав жодних заперечень чи клопотань про зменшення суми відшкодування, хоча мав таке право. Суд також врахував, що заявлена сума є співмірною з обсягом виконаної адвокатом роботи та значенням справи для учасників.
Справа №640/20970/22 від 24/12/2024
Предмет спору: оскарження податкового повідомлення-рішення, яким зменшено розмір від’ємного значення податкового кредиту з ПДВ на суму 6,97 млн грн. Суд керувався тим, що платник податків має право подавати заперечення на акт перевірки протягом 10 робочих днів трьома способами: безпосередньо до податкового органу, поштою або через електронний кабінет. При поданні заперечень поштою важливою є дата здачі документів у відділення поштового зв’язку, а не час роботи податкового органу. Оскільки компанія подала заперечення поштою в останній день строку (хоч і після 18:00), податковий орган був зобов’язаний їх розглянути. Неврахування податковим органом своєчасно поданих заперечень є істотним порушенням прав платника податків. Рішення суду: позов задоволено повністю, податкове повідомлення-рішення скасовано як протиправне.
Справа №580/3058/24 від 23/12/2024
Суд дійшов висновку, що для призначення пенсії за вислугу років враховується лише календарна вислуга (яка має становити 25 років), а не пільгова. Оскільки позивач звернувся за призначенням пенсії після набрання чинності змін до законодавства (постанова КМУ №119 від 16.02.2022), які встановили такий порядок обчислення вислуги, то його календарна вислуга у 21 рік є недостатньою для призначення пенсії, навіть попри наявність додаткової пільгової вислуги.
Справа №380/682/20 від 24/12/2024
Суд зазначив, що попередні інстанції помилково врахували лише календарну вислугу років (17 років), не дослідивши можливість пільгового обчислення стажу згідно з Постановою №393. Верховний Суд наголосив, що для призначення пенсії має враховуватися як календарний, так і пільговий стаж служби, а уповноважений орган зобов’язаний розглянути всі надані документи для визначення повної вислуги років.
Справа №200/1294/23 від 23/12/2024
Суд встановив, що після внесення змін до законодавства у лютому 2022 року, право на пенсію за вислугу років виникає лише за наявності календарної вислуги (без врахування пільгового обчислення). Оскільки позивач звернувся за оформленням пенсії після набрання чинності цими змінами, а його календарна вислуга становить менше необхідних 22 років 6 місяців, то відмова у підготовці пенсійних документів була правомірною. Пільгова вислуга років враховується лише для визначення розміру пенсії, а не для її призначення.
Справа №641/1055/20 від 18/12/2024
Суд керувався тим, що рішення про реорганізацію КП «Харківський вагоноремонтний завод» шляхом приєднання до КП «Салтівське трамвайне депо» було скасоване, передавальний акт не затверджувався, тому правонаступництво фактично не відбулося. Оскільки КП «Харківський вагоноремонтний завод» продовжує діяльність самостійно, саме воно має виконувати судове рішення про стягнення коштів. Також суд врахував, що відсутні докази переходу прав та обов’язків від одного підприємства до іншого.
Справа №716/662/24 від 24/12/2024
Суд керувався тим, що оскільки заявник проходить військову службу та безпосередньо виконує обов’язки за місцем несення служби, він фактично не зможе виконувати обов’язки опікуна. Крім того, суд врахував, що заявник намагався використати призначення опікуном як підставу для звільнення з військової служби, що є зловживанням правом. Також суд зазначив, що військова частина має законний інтерес у справі, оскільки рішення про призначення опікуна впливає на питання проходження військової служби.
Справа №380/25725/21 від 24/12/2024
Предметом спору є відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 55 600 грн, понесених ТОВ «Комтех Аутдор» при розгляді справи в касаційній та апеляційній інстанціях.Суд при винесенні рішення керувався тим, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих послуг, оскільки касаційна скарга містила аргументи, які вже були викладені в позовній заяві та апеляційній скарзі, справа розглядалась у письмовому провадженні без участі адвоката, а «гонорар успіху» не був необхідним для розгляду справи. Також суд зазначив, що при визначенні розміру відшкодування витрат на правничу допомогу не потрібно враховувати поточні витрати адвоката на ведення адвокатської діяльності.Верховний Суд залишив без змін додаткову постанову апеляційного суду, якою було частково задоволено вимоги про відшкодування витрат на правничу допомогу та стягнуто з відповідача 14 700 грн замість заявлених 55 600 грн.
Справа №932/3327/23 від 11/12/2024
Суд врахував, що позивачка не повідомила роботодавця про причини своєї відсутності, не намагалась організувати дистанційну роботу чи оформити відпустку, а просто виїхала в інше місто і протягом року не цікавилась робочими питаннями. При цьому інші працівники відділення поліції продовжували виконувати свої обовʼязки, незважаючи на однакову безпекову ситуацію. Суд також зазначив, що на момент звільнення м. Зеленодольськ не входило до переліку територій, де велись активні бойові дії.
Справа №620/12204/21 від 24/12/2024
Суд дійшов висновку, що Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих комунальних послуг №315 не може застосовуватися до укладення нових договорів за Законом №2189-VIII. Це пояснюється тим, що послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води є відмінними від послуг з постачання теплової енергії, передбачених новим законодавством. Оскільки нові договори з мешканцями не були укладені, застосування цієї Методики при нарахуванні плати за опалення місць загального користування було неправомірним.
Справа №580/9282/23 від 24/12/2024
Суд керувався тим, що на момент проведення перевірки діяв законодавчий мораторій на проведення податкових перевірок через COVID-19, встановлений пунктом 52-2 Податкового кодексу України. Хоча Кабмін своєю постановою №89 намагався скоротити дію мораторію, але зміни до Податкового кодексу могли вноситися лише законом, а не постановою уряду. Тому проведення перевірки під час дії мораторію було незаконним.
Справа №215/5178/22 від 24/12/2024
Суд керувався тим, що компетенційні спори можуть виникати виключно між суб’єктами владних повноважень. Оскільки позивачка є фізичною особою, а не суб’єктом владних повноважень, вона не має права ініціювати спір щодо встановлення компетенції органу місцевого самоврядування. Такі вимоги не можуть бути розглянуті в порядку жодної судової юрисдикції.
Справа №759/18263/21 від 18/12/2024
Предмет спору стосується відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 13 000 грн, понесених відповідачем під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій.Суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу, мотивуючи це тим, що не було надано детального опису виконаних робіт та витраченого часу. Однак Верховний Суд встановив, що такий висновок є помилковим, оскільки стороною було надано всі необхідні документи – договір про правничу допомогу, акт наданих послуг, детальний розрахунок вартості послуг із зазначенням витраченого часу та вартості кожної послуги.Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу на новий розгляд для вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу.
Справа №387/228/24 від 24/12/2024
Суд керувався тим, що факт смерті вже зареєстрований відповідним державним органом РФ, про що видане свідоцтво про смерть. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2023 №107, таке свідоцтво не потребує апостилю та легалізації і є дійсним на території України. Оскільки смерть вже зареєстрована за законодавством країни, де вона настала, немає правових підстав для повторного встановлення цього факту українським судом.
Справа №560/12301/23 від 24/12/2024
Суд керувався тим, що апеляційний суд порушив процесуальні норми, направивши ухвалу про залишення скарги без руху через Viber, що не передбачено КАС України. Суд наголосив, що копія ухвали мала бути надіслана рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а відсутність доказів належного вручення документів унеможливлює висновок про пропуск строку на усунення недоліків скарги.
Справа №140/5908/24 від 24/12/2024
Суд керувався тим, що після рішення Конституційного Суду від 17.07.2018 відновилась дія статті 39 Закону про Чорнобиль у редакції до 01.01.2015, яка передбачає право на доплату до пенсії. При цьому суд вказав, що для отримання такої доплати не вимагається наявність посвідчення постраждалого від Чорнобильської катастрофи – достатньо лише проживати на відповідній території та мати статус непрацюючого пенсіонера. Також суд роз’яснив, що розмір доплати має обчислюватися виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а не мінімальної заробітної плати.
Справа №760/9533/22 від 11/12/2024
Суд першої інстанції задовольнив позов, оскільки попередній договір купівлі-продажу не був нотаріально посвідчений і тому є нікчемним, а сплачені за таким договором кошти підлягають поверненню. Апеляційний суд погодився з цим рішенням. Однак обидва суди розглянули справу в порядку спрощеного провадження, хоча через велику ціну позову вона мала розглядатися за правилами загального позовного провадження. Крім того, відповідач не мав можливості належним чином представити свою позицію в судах.
Справа №461/9615/23 від 24/12/2024
Суд керувався тим, що сам факт неналежного розгляду заяви не є підставою для відшкодування моральної шкоди, оскільки права позивача були поновлені в кримінально-процесуальному порядку через ухвалу слідчого судді. Позивач не довів факт завдання йому моральної шкоди та причинний зв’язок між діями прокуратури та стражданнями. Також суд врахував, що позивач звертався як представник фермерського господарства, а позов подав як фізична особа.
Справа №399/494/22 від 18/12/2024
Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд порушив норми процесуального права, самостійно змінивши спосіб захисту прав позивача на витребування майна з чужого незаконного володіння, хоча такої вимоги не було заявлено. Крім того, апеляційний суд не перевірив належним чином питання юрисдикції спору, оскільки частина вимог між юридичними особами могла підлягати розгляду в порядку господарського судочинства.
Справа №160/14062/22 від 23/12/2024
Суд зазначив, що для правильного вирішення справи необхідно встановити: 1) чи здійснювало підприємство після 2008 року реконструкцію, технічне переоснащення або перепрофілювання своєї діяльності; 2) чи є виробництво та зберігання промислових газів хімічним виробництвом, що потребує оцінки впливу на довкілля; 3) заслухати свідків, клопотання про допит яких не було розглянуто судом першої інстанції.
Справа №705/4538/16-ц від 20/11/2024
Суд керувався тим, що на момент укладення спірного договору в 2002 році діяв Цивільний кодекс УРСР, який не передбачав поділу правочинів на нікчемні та оспорювані. Хоча приватний нотаріус дійсно не мав права посвідчувати договір довічного утримання, це могло бути лише підставою для визнання договору недійсним у судовому порядку, а не для встановлення його нікчемності. Оскільки позивачка не заявляла вимогу про визнання договору недійсним, а лише про встановлення його нікчемності, її позов є необґрунтованим.
Справа №320/3359/19 від 24/12/2024
Предметом спору є правомірність нарахування податковим органом земельного податку спадкоємцю за земельну ділянку, що перейшла у спадщину.Суд касаційної інстанції встановив, що суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином докази щодо цільового призначення земельної ділянки у спірний період 2016-2018 років. Зокрема, не було надано оцінки витягу з Державного реєстру речових прав від 2014 року, де ділянка визначена як землі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, а також іншим доказам податкового органу щодо комерційного використання землі.Верховний Суд скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції для повного та всебічного дослідження всіх обставин справи.
Справа №140/6068/22 від 24/12/2024
Суд керувався тим, що держава не може в односторонньому порядку зменшувати соціальний захист осіб, які захищали її суверенітет. Бюджетним кодексом не можна змінювати спеціальний Закон про статус ветеранів війни. Обмеження соціальних пільг в умовах воєнного стану можливе лише через внесення змін до спеціального закону, а не через бюджетне законодавство.
Справа №589/773/22 від 24/12/2024
Суд керувався тим, що ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду не входить до переліку ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду згідно зі статтею 353 ЦПК України. Також суд зазначив, що ухвала про залишення позову без розгляду не є рішенням суду, з оскарженням якого можна включати заперечення на інші ухвали, що не підлягають окремому оскарженню. Суд підкреслив, що такий підхід відповідає усталеній практиці Верховного Суду.
Справа №280/1070/24 від 24/12/2024
Предмет спору – відмова Пенсійного фонду у призначенні пенсії за вислугу років колишньому працівнику органів внутрішніх справ через недостатню календарну вислугу років.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) після змін у законодавстві від 16.02.2022 пільгова вислуга років враховується лише для визначення розміру пенсії, а не для її призначення; 2) оскільки позивач звернувся за призначенням пенсії у 2023 році, тобто після внесення змін до законодавства, до нього застосовуються нові правила, за якими необхідна саме календарна вислуга; 3) календарна вислуга позивача (19 років 4 місяці) є недостатньою для призначення пенсії за вислугу років, яка вимагає не менше 22 років 6 місяців.Верховний Суд залишив без задоволення касаційну скаргу позивача та підтвердив правомірність відмови у призначенні пенсії за вислугу років.
Справа №742/2724/21 від 18/12/2024
Суд касаційної інстанції вказав, що апеляційний суд помилково не врахував докази того, що позивачка як непрацездатна особа (пенсіонер за віком та інвалід III групи) потребувала матеріальної допомоги від загиблої дочки. Сам факт отримання пенсії, яка перевищує прожитковий мінімум, не свідчить про відсутність потреби в матеріальній допомозі. Також суд не дослідив належним чином докази того, що позивачка перебувала на утриманні дочки до її загибелі.
Справа №320/4936/23 від 24/12/2024
Суд встановив, що податковий орган проігнорував надані платником 15 томів первинних документів, які підтверджували реальність господарських операцій. Замість аналізу документів податківці безпідставно склали акт про їх ненадання, хоча платник надав всю запитувану документацію. Податковий орган фактично самоусунувся від проведення перевірки та не дослідив надані документи належним чином.
Справа №453/1375/21 від 11/12/2024
Суд встановив, що Держгеокадастр незаконно передав земельні ділянки у приватну власність, оскільки вони вже були сформовані для передачі в комунальну власність Славської ОТГ в рамках процесу децентралізації. При цьому Держгеокадастр порушив вимогу про обов’язкове погодження передачі земель з територіальною громадою. Суд також зазначив, що інтереси територіальної громади щодо отримання земель переважають над інтересами приватних осіб, які придбали ці ділянки.
Справа №640/11256/20 від 24/12/2024
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову, оскільки вважали, що рішення прийняте компетентним органом в межах повноважень та не порушує права позивача, оскільки законом передбачена компенсація у разі вилучення майна. Однак суди не дослідили належним чином відповідність детального плану території Генеральному плану міста Києва та дотримання процедури громадських слухань.
Справа №580/9528/23 від 23/12/2024
Суд керувався тим, що у випадку автоматичного переведення пенсії з одного закону на інший (з Закону ‘Про державну службу’ на Закон ‘Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування’) має застосовуватись показник середньої зарплати за 2014-2016 роки, як це прямо передбачено Прикінцевими положеннями закону. Таке переведення не вважається новим призначенням пенсії, тому не можна застосовувати показник середньої зарплати за роки, що передують зверненню.
Справа №335/8322/17 від 27/11/2024
Суд відмовив у задоволенні клопотання, оскільки Україна зупинила дію Мінської конвенції у відносинах з РФ (Закон №2783-IX від 01.12.2022) та вийшла з Київської угоди (Закон №2855-IX від 12.01.2023), які були правовою підставою для визнання та виконання рішення російського суду. Згідно з п.9 ч.2 ст.468 ЦПК України це є підставою для відмови у задоволенні клопотання про визнання іноземного судового рішення.
Справа №280/2973/24 від 25/12/2024
Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що саме по собі можливе настання негативних наслідків для бізнесу (втрата прибутку, неможливість виконання зобов’язань перед контрагентами тощо) не є достатньою підставою для забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про анулювання ліцензії. Суд наголосив, що підприємницька діяльність здійснюється на власний ризик, а потенційні збитки можуть бути відшкодовані в окремому порядку, якщо рішення контролюючого органу буде визнано незаконним.
Справа №240/33351/23 від 25/12/2024
Суд керувався тим, що прийнятий у 2021 році Закон №1584-IX встановив суттєво менші розміри пенсій для чорнобильців, ніж було гарантовано попередньою редакцією закону. Це суперечить конституційному обов’язку держави забезпечувати належний соціальний захист постраждалих від Чорнобильської катастрофи. Тому суд вирішив застосувати норми попередньої редакції закону, яка передбачала виплату пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
Справа №240/35065/23 від 24/12/2024
Суд керувався тим, що хоча Верховна Рада України прийняла новий закон №1584-IX, який встановив менші розміри пенсій для чорнобильців, такі зміни порушують конституційні гарантії соціального захисту постраждалих від Чорнобильської катастрофи. Суд зазначив, що держава не може зменшувати раніше встановлений рівень соціального захисту цієї категорії осіб, тому має застосовуватись попередня редакція закону, яка передбачала виплату пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком. Також суд врахував рішення Конституційного Суду України, який визнав неконституційним зменшення розмірів пенсій чорнобильцям.
Справа №240/30820/23 від 24/12/2024
Суд керувався тим, що хоча Верховна Рада України прийняла Закон №1584-IX, яким встановила нові розміри пенсій для чорнобильців, ці розміри є суттєво меншими, ніж було гарантовано попередньою редакцією закону. Суд вважає, що держава не може зменшувати соціальні гарантії для постраждалих від Чорнобильської катастрофи, оскільки це суперечить Конституції України. Тому має застосовуватись попередня редакція закону, яка передбачала виплату пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком для інвалідів ІІ групи.
Справа №826/19911/14 від 25/12/2024
Суд касаційної інстанції зазначив, що суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином договори про надання траншу та внесені до них зміни, не встановили чи вплинули ці зміни на цільове призначення кредиту та чи підтверджуються матеріалами справи доводи банку про те, що позичальниця отримувала кошти для здійснення підприємницької діяльності. Без з’ясування цих обставин неможливо встановити реальне цільове призначення кредиту та наявність підстав для застосування мораторію на стягнення іпотечного майна.
Справа №640/9356/20 від 25/12/2024
Предмет спору – оскарження податкових повідомлень-рішень щодо донарахування податків ТОВ «Торговий дім «КИЇВХЛІБ» через невизнання податковим органом реальності господарських операцій з контрагентами.Суд касаційної інстанції вказав, що суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином докази реальності господарських операцій, проігнорували надані позивачем первинні документи та не врахували, що сама по собі податкова інформація щодо контрагентів не може бути достатньою підставою для висновку про нереальність операцій. Також суди не встановили, чи були докази узгодженості дій позивача з контрагентами для отримання податкової вигоди.Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції для повного та всебічного дослідження всіх обставин справи.
Справа №991/13382/24 від 25/12/2024
Предмет спору – застосування санкцій у вигляді стягнення активів у дохід держави за позовом Міністерства юстиції України до фізичної особи.Суд розглянув справу за спеціальною процедурою відповідно до Закону України «Про санкції». Рішення містить детальний перелік майна, що підлягає стягненню, включаючи земельні ділянки, зброю, транспортний засіб, майнові права на телепроекти, корпоративні права та грошові кошти на банківських рахунках. Суд керувався положеннями КАС України та Закону України «Про санкції» при винесенні рішення.Суд повністю задовольнив позовні вимоги Міністерства юстиції України та постановив стягнути у дохід держави всі перелічені активи відповідача.
Справа №440/4592/23 від 25/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що позивачка пропустила місячний строк на оскарження податкових повідомлень-рішень після завершення процедури адміністративного оскарження. Суд встановив, що рішення за скаргою було направлене позивачці ще у вересні 2020 року, але вона звернулась до суду лише у квітні 2023 року. При цьому позивачка не довела наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Справа №240/136/24 від 25/12/2024
Суд керувався тим, що хоча формально законодавець виконав рішення Конституційного Суду від 07.04.2021 щодо визначення розмірів пенсій для чорнобильців, але встановлені нові розміри є суттєво меншими, ніж було гарантовано раніше. Суд наголосив, що держава не може вдаватися до обмежень, які порушують сутність конституційних соціальних прав постраждалих від Чорнобильської катастрофи. Тому має застосовуватись попередня редакція закону, яка передбачала виплату пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком для інвалідів ІІ групи.
Справа №240/35033/23 від 24/12/2024
Суд керувався тим, що зміни до законодавства, внесені у 2021 році, встановили менші розміри пенсій для чорнобильців, ніж було передбачено раніше, що порушує конституційні права цієї категорії осіб на належний соціальний захист. Конституційний Суд України неодноразово наголошував, що держава не може зменшувати досягнутий рівень соціального захисту постраждалих від Чорнобильської катастрофи, а тому має застосовуватись попередня редакція закону, яка передбачала вищі розміри пенсій.
Справа №991/13382/24 від 25/12/2024
Суд встановив, що відповідач, перебуваючи на території РФ, активно поширює через російські медіа антиукраїнську пропаганду, виправдовує збройну агресію проти України, заперечує право України на самовизначення, глорифікує представників збройних формувань РФ. Такі дії суд кваліфікував як інформаційне сприяння завданню істотної шкоди національній безпеці України та терористичну діяльність. Суд також врахував, що санкція є пропорційною та відповідає суспільним інтересам, оскільки стягнуті активи можуть бути використані для відшкодування збитків від агресії РФ.
Справа №420/7319/23 від 25/12/2024
Суд встановив, що документи, надані учасниками торгів (ТОВ «Тонар К» та ТОВ «Ольга»), відповідали кваліфікаційним вимогам тендерної документації. Зокрема, ТОВ «Тонар К» належним чином підтвердило досвід виконання аналогічних договорів, а ТОВ «Ольга» довело наявність кваліфікованого персоналу та матеріально-технічної бази. Контролюючий орган неправомірно розширив вимоги тендерної документації, вимагаючи додаткові документи, які не були передбачені умовами закупівлі.
Справа №240/1448/24 від 24/12/2024
Суд керувався тим, що хоча формально законодавець виконав рішення Конституційного Суду від 07.04.2021, встановивши нові розміри пенсій для чорнобильців, але ці розміри є суттєво меншими, ніж було гарантовано раніше. Суд наголосив, що держава не може знижувати досягнутий рівень соціального захисту чорнобильців, оскільки це порушує їх конституційні права та обов’язок держави щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.
Справа №160/26050/23 від 24/12/2024
Суд визнав, що військова частина допустила протиправну бездіяльність, не розглянувши заяви вдови про виплату допомоги. Однак суд вирішив, що вимоги про зобов’язання виплатити конкретну суму є передчасними, оскільки спочатку військова частина повинна розглянути заяви та перевірити дотримання всіх умов для виплати допомоги. Суд також зазначив, що не може втручатися в дискреційні повноваження органу влади щодо прийняття рішення про виплату.
