Справа №824/105/24 від 19/12/2024
Суд відмовив у скасуванні арбітражного рішення, оскільки компанія-відповідач під час арбітражного розгляду не заперечувала проти призначеного арбітра і не заявляла йому відвід, а спробувала оскаржити це лише після програшу справи. Більше того, сама компанія раніше пропонувала кандидатури арбітрів – громадян України, а тому її аргумент про упередженість арбітра через українське громадянство був визнаний непереконливим.
Справа №522/17681/16-ц від 18/12/2024
Суд керувався тим, що факт отримання кредитних коштів позичальником підтверджується заявою про видачу готівки та квитанцією про сплату за кредитне обслуговування. Також суд врахував, що періодичні платежі позичальника за кредитними договорами свідчать про визнання нею як факту отримання, так і використання кредитних коштів. При цьому суд обмежив стягнення заборгованості трирічним строком позовної давності, що передував зверненню до суду.
Справа №161/834/21 від 19/12/2024
Суд керувався тим, що: 1) технічна документація була погоджена всіма необхідними державними органами, включаючи лісгосп; 2) протягом тривалого часу ці ділянки використовувались садівничим товариством без претензій з боку лісгоспу; 3) жоден свідок не підтвердив неналежного виконання обвинуваченим своїх обов’язків; 4) частина доказів обвинувачення визнана недопустимою, оскільки була отримана до внесення відомостей в ЄРДР.
Справа №676/3150/23 від 18/12/2024
Суд встановив, що роботодавець дотримався всіх вимог законодавства при звільненні: своєчасно попередив працівницю, не мав вакантних посад для переведення, обґрунтовано надав перевагу в залишенні на роботі іншому працівнику з вищою кваліфікацією та продуктивністю праці. Позивачка не довела свій статус одинокої матері, який би надавав їй додаткові гарантії при звільненні, оскільки не надала доказів відсутності участі батька у вихованні дитини.
Справа №554/3981/22 від 18/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався наступними аргументами: 1) старший син (12 років) має особливі потреби (синдром Аспергера) і потребує спеціальних умов навчання та виховання, які забезпечує батько; 2) дитина висловила бажання проживати з батьком, що підтверджено висновком психологічної експертизи; 3) молодший син має сталий емоційний зв’язок з матір’ю, яка забезпечує належні умови для його виховання та розвитку.
Справа №824/67/24 від 19/12/2024
Суд керувався тим, що під час розгляду справ про скасування рішень міжнародного комерційного арбітражу повноваження національного суду є обмеженими і він не може переглядати рішення арбітражу по суті спору. Всі доводи заявника зводились до незгоди з рішенням арбітражу щодо розрахунку розміру штрафних санкцій, що не є підставою для скасування такого рішення відповідно до закону.
Справа №488/2561/21 від 19/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що розмір відшкодування моральної шкоди має розраховуватись виходячи з актуального розміру мінімальної заробітної плати на момент розгляду справи (7100 грн), а не зменшеного розміру (1600 грн), на якому наполягала прокуратура. Також суд врахував, що весь період кримінального переслідування (48 місяців) має бути включений у розрахунок компенсації, навіть якщо частину цього часу особа перебувала у розшуку.
Справа №461/3309/22 від 18/12/2024
Суд керувався тим, що після закінчення строку дії депозитних договорів між сторонами припинилися договірні відносини, тому пеня не може нараховуватись. Щодо моральної шкоди – позивач вже реалізував своє право на її відшкодування в іншій справі за тими ж депозитними договорами, а законодавство не передбачає багаторазового відшкодування моральної шкоди за одним і тим самим фактом порушення прав.
Справа №591/6525/18 від 18/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду щодо засудження особи за замах на умисне вбивство двох і більше осіб шляхом підриву гранати в нічному клубі.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) обвинувачений діяв умисно і цілеспрямовано – змінив одяг, одягнув маску, взяв гранату та ніж; 2) усвідомлено кинув бойову гранату в приміщення, де перебувало багато людей; 3) після вибуху намагався втекти та чинив опір правоохоронцям. Характер дій засудженого свідчить про прямий умисел на вбивство.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу – звільнив засудженого від відповідальності за легкі тілесні ушкодження та опір правоохоронцям у зв’язку із закінченням строків давності, але залишив у силі вирок за замах на умисне вбивство та незаконне поводження зі зброєю.
Справа №534/2020/21 від 11/12/2024
Суд врахував, що на момент відсторонення вчительки школа перейшла на дистанційне навчання для 5-11 класів, тому відсторонення було непропорційним заходом. Роботодавець не довів, що вчителька створювала реальну загрозу для інших працівників. Також перед відстороненням їй не надали можливість надати пояснення.
Справа №755/7196/22 від 10/12/2024
Суд керувався тим, що державний виконавець не мав правових підстав для скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, оскільки не було відповідного доручення керівника вищого органу державної виконавчої служби та не було виявлено порушень закону. Щодо ненаправлення виконавчого листа до суду – такі дії були обумовлені саме незаконним скасуванням постанови про закінчення провадження.
Справа №815/1029/17 від 20/12/2024
Предмет спору – оскарження дій митниці щодо призупинення митного оформлення партії взуття через підозру в порушенні прав інтелектуальної власності.Суд встановив, що партія товару складалася з трьох частин: 4000 пар взуття арт. GT-11435 (без ознак порушення прав), 4000 пар взуття арт. GT-11437 без позначення INROUTE (також без ознак порушення) та 1000 пар взуття арт. GT-11437 з позначенням INROUTE (щодо яких виникла підозра в порушенні прав на торговельну марку Reebok). При цьому перші дві частини товару вже були розмитнені за окремими митними деклараціями, а щодо третьої частини господарським судом було прийнято рішення про її вилучення та знищення як контрафактної продукції.Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду та направив справу на новий розгляд, оскільки апеляційний суд не дослідив та не надав оцінку всім важливим обставинам справи.
Справа №240/33216/23 від 23/12/2024
Суд керувався тим, що після визнання неконституційною норми про повноваження Кабміну встановлювати розміри пенсій чорнобильцям, Верховна Рада прийняла новий закон, який встановив фіксовані розміри пенсій. Однак ці розміри виявились меншими, ніж передбачені попередньою редакцією закону (8 мінімальних пенсій за віком для інвалідів 2 групи). Тому суд вирішив, що має застосовуватись попередня редакція закону, яка передбачала вищі розміри пенсій.
Справа №401/2277/23 від 11/12/2024
Суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу, оскільки адвокат позивачки не зареєстрував електронний кабінет в ЄСІТС, що є обов’язковим з 18 жовтня 2023 року. Однак Верховний Суд зазначив, що апеляційний суд не врахував, що скаргу також підписала представниця за довіреністю, яка не зобов’язана мати електронний кабінет, оскільки справа стосується трудового спору.
Справа №9901/203/21 від 17/12/2024
Предмет спору: оскарження Указу Президента України про застосування санкцій до ТОВ «Надра Вест Груп».Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) СБУ надала достатні докази наявності загроз національній безпеці з боку компанії; 2) санкції були застосовані відповідно до закону та з легітимною метою захисту національних інтересів; 3) обмеження прав компанії є пропорційним та не створює надмірного тягаря, оскільки має тимчасовий характер і не позбавляє права власності.Суд відмовив у задоволенні позову, визнавши санкції законними та обґрунтованими.
Справа №640/875/19 від 20/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що обмеження щодо виплати одноразової грошової допомоги лише протягом двох років після первинного встановлення втрати працездатності суперечить Конституції України. Суд зазначив, що після визнання цієї норми неконституційною Конституційним Судом України, вона не може застосовуватись навіть до правовідносин, які виникли до такого рішення КСУ. Натомість має застосовуватись принцип верховенства права та норми Конституції України як норми прямої дії.
Справа №640/8580/21 від 23/12/2024
Суд керувався тим, що обмеження щодо виплати допомоги лише протягом двох років після первинного встановлення інвалідності суперечить Конституції України, оскільки непропорційно обмежує право на соціальний захист військовослужбовців. Верховний Суд відступив від попередньої практики та вирішив, що такі обмеження не можуть застосовуватись, оскільки суперечать принципу верховенства права та конституційним гарантіям соціального захисту військовослужбовців.
Справа №947/10511/23 від 12/12/2024
Суд першої та апеляційної інстанції звільнили обвинуваченого від відповідальності, вважаючи що він щиро покаявся, оскільки визнав вину та вибачився перед потерпілим. Однак Верховний Суд вказав, що саме лише визнання вини не є достатнім для констатації щирого каяття – воно має підтверджуватися конкретними діями з відшкодування шкоди та допомоги потерпілому. Оскільки обвинувачений протягом 1,5 років не намагався відшкодувати шкоду і допомогти потерпілому, який отримав інвалідність, його каяття не можна вважати щирим.
Справа №334/5592/23 від 19/12/2024
Суд керувався тим, що санкція частини 2 статті 111 КК України (державна зрада) передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк 15 років або довічне ув’язнення. Суд першої інстанції, призначивши покарання у вигляді 12 років позбавлення волі, вийшов за межі санкції статті та не навів мотивів такого рішення. Апеляційний суд також не надав належної оцінки цим порушенням.
Справа №473/943/24 від 18/12/2024
Суд керувався тим, що відповідно до змін у законодавстві від 6 травня 2023 року, на період воєнного стану заборонено звернення стягнення на пенсію (крім деяких винятків). Державний виконавець не вжив заходів для з’ясування статусу та цільового призначення коштів на банківському рахунку боржника перед їх списанням, що суперечить вимогам закону.
Справа №214/3059/13-к від 24/12/2024
Предмет спору – касаційне оскарження вироку та ухвали апеляційного суду у кримінальній справі щодо засудженого ОСОБА_3.Суддя Верховного Суду встановив, що подана захисником касаційна скарга відповідає всім формальним вимогам кримінального процесуального законодавства, зокрема статтям 350, 384, 386, 398 КПК України 1960 року. Рішення про витребування справи прийнято на підставі статті 388 КПК України 1960 року та перехідних положень чинного КПК України.За результатами розгляду суддя постановив витребувати кримінальну справу із суду першої інстанції для перевірки в касаційному порядку.
Справа №243/861/23 від 17/12/2024
Суд керувався тим, що: 1) електровоз є джерелом підвищеної небезпеки, а його власник відповідає за шкоду незалежно від вини; 2) не було доведено, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілої; 3) розмір компенсації моральної шкоди у 200 000 грн є обґрунтованим з урахуванням глибини страждань позивача та принципів розумності і справедливості.
Справа №921/357/20 від 18/12/2024
Суд при вирішенні питання про відшкодування витрат на правничу допомогу у разі залишення скарги без розгляду має керуватись загальними нормами процесуального законодавства про розподіл судових витрат. При цьому суд повинен встановити необґрунтованість дій скаржника саме в конкретній справі, а не в інших справах. Оскільки суди попередніх інстанцій не встановили необґрунтованість дій скаржника в цій справі, а лише послались на його дії в інших справах, то немає підстав для стягнення витрат на правничу допомогу.
Справа №466/8864/19 від 04/12/2024
Суд при розгляді справи звернув увагу на те, що не було належним чином досліджено добросовісність представника при вчиненні безоплатного правочину щодо відчуження майна довірителя. Зокрема, не було оцінено той факт, що представник діяв в інтересах своєї родички, а не довірителя, який був особою похилого віку (88 років). Також не було враховано, що внаслідок цих дій довіритель втратив своє житло без будь-якої компенсації.
Справа №308/18965/23 від 18/12/2024
Суд встановив, що зміна педагогічного навантаження була обумовлена реальними змінами в організації праці – перерозподілом годин між вчителями відповідно до їх спеціалізації та мовних навичок. Роботодавець дотримався процедури попередження працівниці про зміну істотних умов праці відповідно до вимог законодавства воєнного часу. Оскільки вчителька не погодилась працювати в нових умовах, її звільнення за п.6 ч.1 ст.36 КЗпП визнано законним.
Справа №758/6338/21 від 11/12/2024
Суд встановив, що державний реєстратор незаконно скасував право власності позивачки на нерухомість без рішення суду, лише на підставі заяви попереднього власника. Після цього майно кілька разів перепродавалось між пов’язаними особами з використанням схем штучного поділу приміщень та передачі їх в іпотеку. Суд визнав такі дії недобросовісними, спрямованими на створення видимості законного набуття права власності.
Справа №344/3793/20 від 20/12/2024
Суд керувався тим, що: 1) згідно Статуту монастиря, право на його ліквідацію належить Єпископу-Ординарію; 2) Декрет про ліквідацію був виданий уповноваженою особою – Архієпископом і Митрополитом Івано-Франківським, який має права Єпископа-Ординарія; 3) державний реєстратор діяв у межах своїх повноважень, оскільки отримав всі необхідні документи для реєстрації припинення юридичної особи.
Справа №293/960/23 від 18/12/2024
Суд апеляційної інстанції, з яким погодився Верховний Суд, вирішив, що необізнаність про наявність заповіту не є поважною причиною для надання додаткового строку, оскільки позивач як син спадкодавця (спадкоємець першої черги) повинен був вчинити активні дії для прийняття спадщини незалежно від існування заповіту. Суд зазначив, що коли особа усвідомлює своє право на спадкування як спадкоємець першої черги, але не вчиняє дій для прийняття спадщини, її незнання про заповіт не може бути підставою для надання додаткового строку.
Справа №634/793/23 від 18/12/2024
Суд встановив, що звільнення було проведене з порушенням законодавства, оскільки в наказі про звільнення не було вказано конкретних підстав та умов контракту, які порушив директор. Хоча роботодавець посилався на численні порушення в роботі директора, викладені в доповідній записці робочої групи та рішенні виконкому, суд визнав, що не було доведено фактів систематичного невиконання директором своїх обов’язків, які б давали підстави для дострокового розірвання контракту. Також працівнику не було надано можливості надати пояснення щодо виявлених порушень.
Справа №466/359/22 від 04/12/2024
Суд керувався тим, що хоча дружина стверджувала, що квартира була придбана за її особисті кошти від продажу попередньої квартири (50 000 доларів США), вона не змогла довести це, оскільки вартість нової квартири (886 625 грн) перевищувала суму від продажу старої (650 000 грн). Крім того, значна частина платежів за нову квартиру була здійснена через тривалий час після продажу старої, і дружина не надала доказів походження цих коштів.
Справа №757/22435/22-ц від 18/12/2024
Суд апеляційної інстанції закрив провадження у справі, вважаючи що існує тотожний спір між тими самими сторонами, який вже вирішений іншим судовим рішенням. Однак Верховний Суд встановив, що апеляційний суд не врахував додаткову підставу позову – посилання на гарантії збереження місця роботи під час воєнного стану згідно зі статтею 57-1 Закону України ‘Про освіту’, що виключає тотожність спорів.
Справа №161/1456/21 від 18/12/2024
Суд встановив, що на момент проведення електронних торгів право власності на спірну земельну ділянку з кадастровим номером 0722881600:02:001:0572 було зареєстроване за боржником, а позивач не надав доказів, що ця ділянка належала йому. Хоча позивач стверджував про технічну помилку в кадастровому номері його ділянки, він не оскаржував дії Держгеокадастру щодо присвоєння кадастрових номерів і не довів ідентичність ділянок. Державний виконавець діяв правомірно, керуючись офіційними даними реєстру прав на нерухоме майно.
Справа №2-2830/10 від 23/12/2024
Суд керувався тим, що для реалізації нерухомого майна, право користування яким мають діти, обов’язково потрібен дозвіл органу опіки та піклування. Оскільки орган опіки відмовив у наданні такого дозволу через те, що спірна квартира є єдиним житлом для зареєстрованої там малолітньої дитини, приватний виконавець правомірно не здійснював дії з примусової реалізації квартири. При цьому суд зазначив, що спірна квартира не була предметом іпотеки, тому аргументи кредитора про реєстрацію дитини без його згоди є безпідставними.
Справа №206/397/24 від 23/12/2024
Суд керувався тим, що для примусової госпіталізації мають бути одночасно дотримані дві умови: лікування можливе лише у стаціонарних умовах та наявність у особи тяжкого психічного розладу, через який вона становить небезпеку для себе чи оточуючих або не може самостійно задовольняти свої життєві потреби. У даній справі не було надано достатніх доказів того, що особа становить реальну небезпеку для себе чи оточуючих, а сам висновок комісії лікарів містив лише загальний опис стану пацієнта без конкретних фактів небезпечної поведінки.
Справа №620/17140/23 від 20/12/2024
Суд встановив, що ця пам’ятка архітектури з 1979 року була власністю Української РСР і перейшла у державну власність України. При цьому не було дотримано встановленої законодавством процедури передачі об’єкта з державної у комунальну власність – відсутнє відповідне рішення уповноваженого органу та акт приймання-передачі. Включення церкви до переліку об’єктів комунальної власності рішенням обласної ради було безпідставним, оскільки рада не мала таких повноважень.
Справа №826/8394/18 від 23/12/2024
Суд керувався тим, що обмеження права на отримання більшої суми допомоги лише протягом двох років після первинного встановлення інвалідності суперечить Конституції України, оскільки невиправдано обмежує право військовослужбовців на соціальний захист. Це підтверджується Рішенням Конституційного Суду від 06.04.2022. Суд також відступив від попередньої практики і вирішив, що такі обмеження не можуть застосовуватись навіть до правовідносин, які виникли до рішення КСУ.
Справа №240/1125/24 від 23/12/2024
Суд керувався тим, що хоча Конституційний Суд визнав неконституційним право Кабміну встановлювати розміри чорнобильських пенсій, парламент вчасно (до 07.07.2021) ухвалив новий закон №1584-IX, який встановив фіксовані суми пенсій. Однак ці суми виявились меншими за ті, що були передбачені попередньою редакцією закону (6 мінімальних пенсій). Тому Верховний Суд вирішив, що новий закон порушує права чорнобильців і слід застосовувати попередню редакцію закону.
Справа №370/1883/23 від 19/12/2024
Суд керувався тим, що кримінальне правопорушення, хоч і кваліфіковане за ч.1 ст.126 КК України (побої), але пов’язане з домашнім насильством, оскільки вчинене проти матері обвинуваченого. Відповідно до закону, кримінальні провадження щодо правопорушень, пов’язаних з домашнім насильством, не можуть бути закриті навіть при відмові потерпілого від обвинувачення. Суд також врахував, що обвинувачений мав можливість захищатися від такого обвинувачення, оскільки в обвинувальному акті було зазначено про вчинення злочину щодо особи, з якою він перебуває у сімейних відносинах.
Справа №205/3743/20 від 18/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) квартира дійсно незаконно вибула з комунальної власності через підроблені документи про приватизацію; 2) останній покупець квартири (ОСОБА_2) є добросовісним набувачем, оскільки придбала її за ринковою ціною через нотаріуса та не могла знати про підробку документів; 3) витребування квартири у добросовісного набувача буде непропорційним втручанням у право власності та порушенням статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини.
Справа №630/21/22 від 18/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що дитина тривалий час проживає з батьком та його родиною в безпечному і комфортному середовищі, має там належні умови для розвитку. Суд також врахував думку самої дитини, яка висловила бажання жити з батьком. Крім того, мати не надала доказів щодо належних умов проживання дитини в Італії.
Справа №686/7531/23 від 12/12/2024
Суд обґрунтував своє рішення сукупністю доказів, включаючи показання свідків, протоколи оперативних закупок, результати експертиз та інші матеріали справи. Суд також відхилив аргументи захисту про провокацію злочину, оскільки засуджений одночасно заперечував вчинення злочину і заявляв про провокацію, що є взаємовиключним згідно практики ЄСПЛ.
Справа №753/15099/22 від 17/12/2024
Предмет спору – оскарження ухвали апеляційного суду про відмову у відкритті провадження щодо рішення суду першої інстанції про відмову у наданні дозволу на затримання обвинуваченого.Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд неправильно застосував норми процесуального права, оскільки не врахував положення ст. 190 ч. 5 та ст. 392 ч. 2 КПК України, які прямо передбачають можливість оскарження ухвали про відмову в наданні дозволу на затримання. Апеляційний суд необґрунтовано вирішив, що таке рішення не підлягає оскарженню, і не навів належної мотивації свого висновку. Це порушення визнано істотним, оскільки воно ставить під сумнів законність судового рішення.Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу прокурора, скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Справа №296/2568/23 від 17/12/2024
Суд касаційної інстанції зазначив, що суди нижчих інстанцій помилково вважали наявним спір про право і залишили заяву без розгляду. Верховний Суд наголосив, що метою заяви є захист прав заявника при оформленні спадщини в нотаріальній конторі, а не вирішення спору про право на спадщину. Також суд вказав, що існування спору про право має бути реальним, а не гіпотетичним, і суди мали встановити, хто є спадкоємцем за законом, який би оспорював право заявника.
Справа №638/20782/23 від 17/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду щодо особи, яка розмістила в соціальній мережі «Однокласники» матеріали, що виправдовують збройну агресію РФ проти України.Суд при винесенні рішення керувався тим, що призначене апеляційним судом покарання у вигляді обмеження волі на 3 роки є справедливим та достатнім, враховуючи особу засудженого та відсутність обтяжуючих обставин. Суд відхилив як аргументи захисту про надмірну суворість покарання, так і доводи прокурора про його м’якість, оскільки апеляційний суд належним чином врахував всі обставини справи та дотримався вимог закону при призначенні покарання.Верховний Суд залишив без змін вирок першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, відмовивши у задоволенні касаційних скарг всіх сторін.
Справа №486/1039/21 від 18/12/2024
Суд керувався тим, що відповідач ОСОБА_2 законно отримав спадщину за заповітом від своєї баби ОСОБА_3, включаючи житловий будинок. При цьому батько позивачки ОСОБА_9 спадщину після смерті матері не прийняв. Також суд врахував, що згідно з чинним законодавством, при переході права власності на будівлю автоматично переходить право на земельну ділянку, на якій вона розташована.
Справа №208/9501/21 від 18/12/2024
Суд першої та апеляційної інстанцій залишили заяву без розгляду, вважаючи що є спір про право, який має розглядатися в позовному провадженні. Однак Верховний Суд не погодився з такою позицією, оскільки сама по собі заява кредитора про визнання спадщини відумерлою не свідчить про наявність спору про право – вона лише створює передумови для подальшого вирішення питання щодо задоволення вимог кредитора. Також суди не вжили заходів для витребування доказів щодо наявності/відсутності спадкоємців, обмежившись лише припущеннями.
Справа №754/18073/23 від 18/12/2024
Суд першої та апеляційної інстанцій вважали, що такі вимоги не можуть розглядатися в порядку позовного провадження, оскільки для цього передбачена інша процедура. Однак апеляційний суд розглянув справу без належного повідомлення позивачів про час і місце судового засідання – їм були надіслані повідомлення лише на особисту електронну пошту, хоча вони не мали електронних кабінетів в системі ‘Електронний суд’.
Справа №120/7981/24 від 23/12/2024
Суд керувався тим, що позивач пропустив 6-місячний строк звернення до суду, який мав обраховуватися з моменту ухвалення рішення Конституційного Суду (07.04.2021), яким відповідна норма була визнана неконституційною. Суд зазначив, що встановлення строків звернення до суду сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах, а позивач не навів поважних причин пропуску строку. Нове рішення КСУ від 03.04.2024 не може бути підставою для відліку строку, оскільки воно набере чинності лише через 3 місяці після закінчення воєнного стану.
Справа №916/379/23 від 18/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що частина оскаржуваних рішень та дій щодо внесення майна до статутного капіталу була правомірною та не порушувала прав позивача. Водночас, суд визнав недійсним сам акт приймання-передачі нерухомого майна між ТОВ «Автомаркет» та ТОВ «Дехаб».
Справа №9901/415/21 від 23/12/2024
Предмет спору – оскарження бездіяльності Президента України щодо непризначення особи на посаду судді Херсонського міського суду.Суд встановив, що Президент України порушив передбачені законом строки для розгляду подання Вищої ради правосуддя про призначення судді. Така бездіяльність є протиправною, оскільки порушує право особи на доступ до професії та суперечить вимогам Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Президент зобов’язаний розглянути подання ВРП у встановлений законом строк.Суд частково задовольнив позов, визнав бездіяльність Президента протиправною та зобов’язав його розглянути подання ВРП про призначення позивача на посаду судді.
Справа №205/8471/22 від 24/12/2024
Суд керувався тим, що позивач має можливість оформити спадкові права шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину за законом у нотаріальній конторі, оскільки спадкоємець може звернутися із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину для завершення спадкування щодо спадщини, яка була відкрита на тимчасово окупованій території до початку тимчасової окупації, до будь-якого нотаріуса на підконтрольній території України. Також суд зазначив, що позивачем не надано належних доказів того, що він є єдиним спадкоємцем.
Справа №592/14213/20 від 24/12/2024
Предмет спору: оскарження рішень Сумської міської ради про надання земельної ділянки учаснику АТО, яка частково накладається на ділянку, що перебуває у користуванні позивачки.Суд керувався тим, що позивачка не довела порушення своїх прав, оскільки межі земельної ділянки, якою вона користується, не були встановлені в натурі та не закріплені межовими знаками. Також позивачка не зверталась до органу місцевого самоврядування із заявою про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Топографо-геодезичне знімання фактичного використання ділянки не може бути належним доказом встановлених меж.Суд відмовив у задоволенні позову через недоведеність порушення прав позивачки на користування земельною ділянкою.
Справа №536/897/24 від 18/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку апеляційного суду щодо призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами особі, яка спричинила смертельну ДТП.Суд керувався тим, що призначення додаткового покарання є обґрунтованим, оскільки злочин вчинено при керуванні джерелом підвищеної небезпеки в населеному пункті та призвів до смерті людини. Суд також врахував, що уникнення такого покарання негативно вплине на сприйняття іншими водіями необхідності дотримання ПДР. При цьому пом’якшуючі обставини (визнання вини, наявність дітей на утриманні тощо) вже були враховані при призначенні мінімального основного покарання.Верховний Суд залишив вирок апеляційного суду без змін, відмовивши у задоволенні касаційної скарги захисника.
Справа №161/11130/23 від 23/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду щодо засудженої за порушення правил безпеки дорожнього руху (ч.1 ст.286 КК України) в частині вирішення цивільного позову про відшкодування шкоди.Суд касаційної інстанції встановив, що при розгляді цивільного позову в кримінальному провадженні були допущені порушення, які потребують окремого розгляду в порядку цивільного судочинства. При цьому в частині кримінального покарання вирок суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду залишені без змін, оскільки вина особи у вчиненні кримінального правопорушення була доведена належним чином.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, скасувавши рішення судів нижчих інстанцій лише в частині вирішення цивільного позову та призначивши його новий розгляд в порядку цивільного судочинства.
Справа №990SСGС/18/24 від 12/12/2024
Суд керувався тим, що суддя був визнаний винним у вчиненні правопорушення, пов’язаного з корупцією (отримання неправомірної вигоди у вигляді заниженої орендної плати за квартиру). Враховуючи високий статус судді як Голови Верховного Суду, така поведінка була розцінена як така, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя. Суд також взяв до уваги, що порушення мало тривалий характер і викликало значний суспільний резонанс.
Справа №196/658/22 від 23/12/2024
Предмет спору: приватизація службової квартири, в якій проживає колишній працівник органів внутрішніх справ з сім’єю.Суд керувався тим, що: 1) спірна квартира має статус службового житла і не була виключена з числа службових у встановленому порядку; 2) відповідно до закону, службові квартири не підлягають приватизації; 3) позивач вже раніше використав своє право на приватизацію житла за іншою адресою.Суд відмовив у задоволенні позову про визнання неправомірною відмови у приватизації квартири та зобов’язання провести її приватизацію.
Справа №214/4092/15-ц від 18/12/2024
Предмет спору – розподіл судових витрат у справі про видачу дубліката виконавчого документа за заявою АТ ‘Укрексімбанк’.Суд керувався тим, що оскільки касаційна скарга банку була задоволена, а первісні рішення судів скасовані, судові витрати за подання апеляційної та касаційної скарг мають бути відшкодовані заявнику. При цьому суд врахував, що банк документально підтвердив сплату судового збору на загальну суму 6056 грн, а заінтересована особа не надала заперечень проти заяви про відшкодування судових витрат.Суд ухвалив стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ ‘Укрексімбанк’ судовий збір у розмірі 6056 грн.
Справа №545/2253/22 від 04/12/2024
Суд встановив, що секретар Супрунівської сільської ради помилково внесла до Спадкового реєстру відомості про нібито новий заповіт від 04.06.2020, хоча такий заповіт насправді не складався. Оскільки Полтавська міська рада є правонаступником Супрунівської сільської ради, саме вона має виправити цю помилку, яка перешкоджає спадкоємиці оформити права на спадщину. При цьому для вирішення спору не має значення питання повноважень секретаря сільради щодо вчинення нотаріальних дій, оскільки йдеться про виправлення технічної помилки.
Справа №727/928/24 від 19/12/2024
Суд врахував, що позивач незаконно перебував під слідством та судом 10 років 4 місяці 15 днів, з яких 2 роки і 14 днів – під вартою. Було встановлено наявність у позивача комплексу негативних психічних змін внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності за особливо тяжкі злочини. Суд також взяв до уваги, що позивача було повністю реабілітовано виправдувальним вироком, який набрав законної сили.
Справа №177/1163/16-ц від 23/12/2024
Суд керувався тим, що позивач не надав належних та допустимих доказів спільного проживання з відповідачкою, ведення спільного господарства та наявності спільного бюджету. Суд встановив, що відповідачка самостійно придбавала нерухомість за власні кошти як приватний підприємець, а усиновлення дітей здійснювала одноосібно. Документи про обстеження житлових умов при усиновленні не містять відомостей про проживання позивача з відповідачкою та дітьми.
Справа №444/1542/24 від 19/12/2024
Суд керувався тим, що справа не є малозначною, оскільки ціна позову (700 000 грн) перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (302 800 грн станом на 01.01.2024). У таких справах представництво інтересів може здійснюватися виключно адвокатом, а представник позивача ОСОБА_4 не надав документів, що підтверджують його статус адвоката. Суд також зазначив, що питання про визнання справи малозначною може вирішуватися лише після відкриття провадження.
Справа №187/510/24 від 18/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) злочин є тяжким і призвів до смерті людини; 2) обвинувачений грубо порушив ПДР, керуючи автомобілем у стані алкогольного сп’яніння; 3) наявні пом’якшуючі обставини (щире каяття та відшкодування шкоди) не є достатніми для застосування більш м’якого покарання, ніж передбачено законом.
Справа №632/2045/23 від 18/12/2024
Суд керувався тим, що: 1) злочин відноситься до категорії тяжких з огляду на особливо великий розмір наркотичних засобів (понад 4 кг канабісу); 2) обвинувачений характеризується посередньо, не має стійких соціальних зв’язків та не займається суспільно-корисною працею; 3) раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності. Хоча й були враховані пом’якшуючі обставини (щире каяття та сприяння розслідуванню), суд визнав їх недостатніми для звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Справа №751/2179/16-а від 20/12/2024
Суд керувався тим, що невивезення транспортного засобу в режимі транзиту є триваючим правопорушенням, оскільки особа перебуває в безперервному стані протиправної бездіяльності через невиконання обов’язку вивезти автомобіль. Триваючими вважаються правопорушення, які після початкової протиправної дії продовжуються безперервно шляхом невиконання обов’язків. Тому строк притягнення до відповідальності не був пропущений, оскільки відраховується з моменту виявлення триваючого порушення.
Справа №921/357/20 від 18/12/2024
Предмет спору – відшкодування витрат приватного виконавця, понесених під час розгляду скарги ПрАТ «Тернопільміськгаз» на дії виконавця у справі про стягнення 169 млн грн.Суд першої інстанції та апеляційний суд задовольнили заяву приватного виконавця про відшкодування витрат. Однак Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що приватний виконавець не має права на відшкодування витрат, понесених ним при розгляді скарги на його дії, оскільки такі витрати не є судовими витратами в розумінні процесуального законодавства. Крім того, участь виконавця у розгляді скарги на його дії є його професійним обов’язком.Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу ПрАТ «Тернопільміськгаз», скасував рішення попередніх інстанцій та відмовив у задоволенні заяви приватного виконавця про відшкодування витрат.
Справа №806/1515/18 від 20/12/2024
Суд визнав протиправними дії Держгеонадр та ДКЗ з таких причин: 1) ПП «Леся» не мало статусу надрокористувача і тому не мало права подавати матеріали геолого-економічної оцінки родовища до ДКЗ; 2) Житомирська обласна рада відмовила у погодженні надання спеціального дозволу, що згідно з законодавством є підставою для відмови у його видачі; 3) попереднє погодження обласної ради від 2009 року не могло бути враховане, оскільки було надане за іншої процедури.
Справа №990/92/24 від 28/11/2024
Суд встановив, що ВККС прийняла рішення про невідповідність кандидата критерію доброчесності на підставі кількох обставин, зокрема – невідповідності задекларованих доходів і витрат. Однак ВККС не надала кандидату можливості надати додаткові пояснення та документи щодо цих обставин під час співбесіди, що призвело до передчасного висновку. Крім того, кандидат пізніше надав документи, які підтверджували його пояснення щодо помилки в декларації стосовно суми сплаченого кредиту.
Справа №9901/415/21 від 23/12/2024
Суд визнав, що Президент України допустив протиправну бездіяльність, оскільки з моменту отримання подання ВРП (04.03.2021) до введення воєнного стану (24.02.2022) був достатній строк для розгляду питання про призначення судді. При цьому суд врахував, що повноваження щодо призначення суддів є конституційними повноваженнями Президента, тому суд не може зобов’язати його видати указ про призначення, а може лише зобов’язати розглянути подання ВРП.
Справа №806/1515/18 від 20/12/2024
Суд керувався тим, що: 1) ПП «Леся» не мало права подавати матеріали геолого-економічної оцінки до ДКЗ, оскільки не було користувачем надр і не мало спеціального дозволу; 2) Житомирська обласна рада відмовила у погодженні надання спеціального дозволу своїм рішенням від 21.12.2017, а попереднє погодження від 2009 року не могло бути враховане, оскільки було надане за іншої процедури; 3) Держгеонадра протиправно видала дозвіл без необхідного погодження обласної ради.
Справа №279/6517/22 від 12/12/2024
Суд встановив, що засуджений через соціальну мережу ‘ВКонтакте’ передав військовослужбовцю РФ інформацію про розташування військової частини ЗСУ та підприємства з виробництва зброї. Суд визнав, що вина особи доведена численними доказами, включаючи результати негласних слідчих дій та експертиз. Дії обвинуваченого характеризуються прямим умислом, оскільки він усвідомлював, що його діяння вчиняються на шкоду безпеці України.
Справа №754/2471/20 від 23/12/2024
Суд керувався тим, що: 1) договори були підписані сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов та мали необхідний обсяг цивільної дієздатності; 2) банк надав всю необхідну інформацію щодо умов кредитування перед укладенням договорів; 3) позивач не довів факту укладення договорів на умовах, що обмежують його права як споживача; 4) раніше вже було ухвалене судове рішення про стягнення заборгованості з позивача як поручителя, яке набрало законної сили.
Справа №761/18840/20 від 19/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку апеляційного суду щодо призначення реального покарання у виді 5 років позбавлення волі за шахрайство в особливо великих розмірах.Суд при винесенні рішення керувався тим, що засуджений вчинив особливо тяжкий злочин, заволодівши шляхом обману коштами потерпілого на суму майже 1,5 млн грн під приводом інвестування в паливний бізнес. Суд врахував, що незважаючи на тривалий час з моменту вчинення злочину, засуджений не відшкодував шкоду потерпілому, не працює і не має постійного доходу, характеризується посередньо. Хоча засуджений має на утриманні малолітню дитину та раніше не судимий, ці обставини не можуть бути підставою для звільнення від реального відбування покарання з огляду на тяжкість вчиненого.Верховний Суд залишив без змін вирок апеляційного суду, яким призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Справа №450/2860/23 від 17/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду щодо засудження особи за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, що призвело до ДТП з травмуванням пасажира.Верховний Суд встановив, що апеляційний суд розглянув справу без участі потерпілого, якого не було належним чином повідомлено про судове засідання. У матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення потерпілого, а надіслана йому кореспонденція містила неправильну адресу. Це порушило право потерпілого на рівність у реалізації процесуальних прав та є істотним порушенням вимог Кримінального процесуального кодексу.Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Справа №243/876/23 від 19/12/2024
Суд керувався тим, що оскільки шкода була завдана джерелом підвищеної небезпеки (потягом), то АТ «Українська залізниця» як його власник несе відповідальність незалежно від наявності вини. При цьому суд врахував, що моральна шкода полягала в глибоких емоційних переживаннях позивача через втрату сестри, а також те, що з аналогічними позовами звернулись інші члени родини загиблої. Розмір компенсації був визначений з урахуванням принципів розумності та справедливості.
Справа №761/36941/20 від 18/12/2024
Суд першої інстанції задовольнив позов частково, стягнувши з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб заборгованість по зарплаті, компенсації та вихідну допомогу. Апеляційний суд змінив рішення, визначивши відповідачем не сам Фонд, а уповноважену особу Фонду на ліквідацію банку. Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду через порушення процесуальних прав відповідача – розгляд справи без належного повідомлення про час і місце засідання.
Справа №520/10983/14-ц від 23/12/2024
Суд керувався тим, що спірні приміщення є нежитловими, а не допоміжними, оскільки: 1) були побудовані як окремі об’єкти за кошти відповідача на підставі інвестиційних договорів; 2) згідно проектної документації опалення будинку передбачено від центральних мереж, а не від котельні в спірному приміщенні; 3) в приміщеннях не розміщується технічне обладнання, необхідне для експлуатації будинку. Розміщення додаткового обладнання на підставі договору оренди не змінює статус приміщень з нежитлових на допоміжні.
Справа №461/584/24 від 23/12/2024
Суд керувався тим, що сам факт неналежного розгляду заяви не є підставою для відшкодування моральної шкоди, оскільки права позивача були поновлені в кримінально-процесуальному порядку через ухвалу слідчого судді. Позивач не довів факт завдання йому моральної шкоди та причинний зв’язок між діями прокуратури та стражданнями. Для відшкодування моральної шкоди необхідно довести не лише протиправність дій, але й наявність реальних моральних страждань та причинний зв’язок між ними.
Справа №751/4649/22 від 20/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що позивач дійсно має право на відшкодування моральної шкоди, оскільки перебував під слідством та судом 43 місяці, був виправданий, і зазнав душевних страждань. При цьому суд врахував мінімальний гарантований законом розмір відшкодування та принципи розумності і справедливості. Позивач не довів належними доказами таку глибину моральних страждань, яка б виправдовувала відшкодування у заявленому розмірі 3 млн грн.
Справа №520/6106/24 від 20/12/2024
Суд керувався тим, що позивачка пропустила 6-місячний строк звернення до суду (подала позов у березні 2024 року щодо рішення від лютого 2022 року). Хоча позивачка пояснювала пропуск строку воєнним станом та окупацією території, де вона проживала, суд вважав, що вона не довела неможливість звернутись до суду протягом півтора року після деокупації (з червня 2022 року), не надала доказів втрати необхідних документів та спроб їх відновити.
Справа №815/5751/16 від 20/12/2024
Суд керувався тим, що позивач (ТОВ ‘Брокерські системи’) як митний брокер не мав права подавати позов від свого імені, оскільки не довів порушення власних прав та інтересів. Такі рішення митниці стосувались прав власника товару – ПП ‘Хімтехнострой’, яке мало самостійно звертатись до суду або надати відповідну довіреність брокеру.
Справа №133/3239/22 від 12/12/2024
Суд керувався тим, що винуватість засудженого повністю доведена показаннями потерпілої, свідків-військовослужбовців, які припинили злочин, даними протоколів огляду місця події, висновками судово-медичної та товарознавчої експертиз. Всі докази є логічними, послідовними та узгоджуються між собою. Суд також врахував, що злочин було вчинено в умовах воєнного стану, що є обтяжуючою обставиною.
Справа №484/40/21 від 19/12/2024
Суд апеляційної інстанції зупинив провадження у справі через те, що відповідач перебуває у складі Збройних Сил України та бере участь у бойових діях. Верховний Суд погодився з таким рішенням, оскільки згідно з п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов’язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони у складі ЗСУ, що переведені на воєнний стан. Ця норма має імперативний характер і не залежить від наявності представника чи інших обставин.
Справа №582/144/23 від 19/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду щодо крадіжки майна вартістю 1273 гривні 44 копійки, вчиненої шляхом проникнення до приміщення.Суд керувався тим, що після прийняття Закону №3886-IX від 18.07.2024 було підвищено межу вартості майна для кваліфікації крадіжки як кримінального злочину. Оскільки вартість викраденого не перевищувала встановлену межу (2481 грн у 2022 році), дії обвинуваченого не можуть кваліфікуватися як крадіжка. Водночас, факт незаконного проникнення до приміщення дає підстави кваліфікувати дії за статтею про порушення недоторканності житла.Верховний Суд змінив кваліфікацію з ч.4 ст.185 КК (крадіжка) на ч.1 ст.162 КК (порушення недоторканності житла) та призначив покарання у вигляді 3 років обмеження волі замість 5 років позбавлення волі.
Справа №731/9/22 від 19/12/2024
Суд керувався тим, що розписка, написана та підписана позичальницею, є належним доказом укладення договору позики та отримання коштів. Хоча експертиза підтвердила, що текст розписки написаний під диктовку в стані емоційної напруги, але підпис виконаний без ознак впливу збиваючих факторів. Позичальниця не довела факт психологічного тиску при укладенні договору.
Справа №352/1658/23 від 18/12/2024
Суд зазначив, що нижчі інстанції помилково відмовили у відкритті провадження, посилаючись на позасудовий порядок встановлення такого факту. Верховний Суд вказав, що встановлення цього факту необхідне заявнику для реалізації права на звільнення з військової служби відповідно до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», а не для отримання соціальних виплат. При цьому законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення таких юридичних фактів.
Справа №393/61/22 від 24/12/2024
Суд встановив, що позивачка не надала доказів наявності у неї майнового права на спірний гараж та не довела, яким чином були порушені її права при реєстрації права власності за відповідачем. Суд зазначив, що у ситуації, коли позивач не довів право на позов, суд не може оцінювати правомірність дій відповідача по суті. Також суд визнав обґрунтованим стягнення з позивачки 35 000 грн витрат на правничу допомогу, оскільки ця сума підтверджена доказами та є співмірною з наданими послугами.
Справа №317/4044/23 від 20/12/2024
Суд керувався тим, що за більшість виявлених порушень на момент накладення стягнення вже сплив 6-місячний строк притягнення до дисциплінарної відповідальності. Щодо решти порушень у наказі не було зазначено конкретних проступків, не доведено вину працівника та не встановлено причинно-наслідковий зв’язок між діями директора та негативними наслідками для установи. Також роботодавець не врахував ступінь тяжкості проступків та попередню роботу працівника.
Справа №755/11021/22 від 11/12/2024
Основні аргументи суду: 1) Шестимісячний строк для оголошення особи померлою має відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на території ймовірної загибелі особи, а не від дня припинення воєнного стану в Україні в цілому. 2) У випадку загибелі особи внаслідок воєнних дій, але не на території ведення активних бойових дій, строк може відраховуватися від дня самої події. 3) Оскільки активні бойові дії в Києві закінчились 30 квітня 2022 року, а заява подана 1 листопада 2022 року – шестимісячний строк на момент звернення до суду вже сплив.
Справа №640/373/21 від 23/12/2024
Суд дійшов висновку, що обмеження щодо виплати одноразової грошової допомоги лише протягом двох років після первинного встановлення інвалідності суперечить Конституції України. Верховний Суд відступив від попередньої практики та вказав, що такі обмеження не можуть застосовуватися, оскільки порушують принцип верховенства права та конституційні гарантії соціального захисту військовослужбовців.
Справа №9901/206/21 від 17/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) санкції були застосовані на підставі пропозиції СБУ та рішення РНБО у зв’язку з наявністю загроз національній безпеці; 2) втручання у право власності компанії було пропорційним та мало легітимну мету захисту національних інтересів; 3) компанія мала можливість спростувати підстави застосування санкцій у судовому порядку, але не надала належних доказів.
Справа №761/8517/17 від 16/12/2024
Суд першої інстанції виправдав обвинувачених, вважаючи що надання службової квартири та її подальша приватизація відбувались законно. Апеляційний суд залишив виправдувальний вирок без змін. Однак касаційний суд встановив, що апеляційна інстанція не надала належної оцінки важливим аргументам прокурора щодо наявності змови між обвинуваченими та фіктивності проживання у квартирі.
Справа №677/57/23 від 18/12/2024
Суд відмовив у задоволенні позову, оскільки позивач не довів належними та допустимими доказами можливість знесення залізобетонної стіни без негативних наслідків для гідроспоруди. Крім того, не доведено, що саме відповідач здійснював будівництво стіни, оскільки за матеріалами справи це робила група місцевих жителів. Покладення відповідальності лише на одного відповідача порушило б принципи законності та справедливості.
Справа №505/2789/22 від 24/12/2024
Предмет спору – визнання права власності на самочинно реконструйовану нежитлову будівлю магазину та бару.Суд при винесенні рішення керувався тим, що ОСОБА_1, який не був стороною справи, не довів порушення своїх прав оскаржуваним рішенням. Його наміри отримати сусідню земельну ділянку та твердження про екологічні порушення є лише припущеннями і не можуть бути підставою для оскарження рішення про визнання права власності. Крім того, захист екологічних прав має відбуватися в окремому провадженні, а не в процесі розгляду справи про визнання права власності на самочинне будівництво.Верховний Суд залишив касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а ухвалу апеляційного суду про закриття апеляційного провадження – без змін.
Справа №757/15893/22-к від 12/12/2024
Суд керувався тим, що строк досудового розслідування закінчився 6 травня 2022 року, коли сторона захисту завершила ознайомлення з матеріалами справи, а обвинувальний акт був направлений до суду лише 21 червня 2022 року, тобто поза межами встановленого законом строку. Суд також відхилив аргумент прокуратури про те, що ухвала слідчого судді про встановлення строку ознайомлення до 20 червня 2022 року продовжувала строк досудового розслідування, оскільки сторона захисту вже раніше письмово відмовилась від подальшого ознайомлення з матеріалами.
Справа №346/4417/16-а від 23/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що позивачем у справі є Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа м. Коломия, а не її колишній директор ОСОБА_1. Суд встановив, що первісний позов був поданий ОСОБА_1 саме як директором школи в інтересах юридичної особи, а не як фізичною особою. Тому заява про залишення позову без розгляду, подана новим директором школи Футумайчуком В.Д., є правомірною.
Справа №240/30181/23 від 23/12/2024
Суд керувався тим, що в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України мав право встановити обмеження верхньої межі індексації пенсій для збалансування потреб та захисту більшої кількості громадян, особливо тих, чиї пенсії є низькими. Також суд врахував, що таке обмеження було встановлено для всіх категорій пенсіонерів, а не лише для військових, тому не є дискримінаційним. Крім того, загальний розмір пенсії позивача після індексації збільшився, що не може вважатися обмеженням його прав.
Справа №450/2294/24 від 24/12/2024
Суд керувався тим, що позивачка повністю оплатила вартість майнових прав на квартиру за договором купівлі-продажу, але будинок досі не введений в експлуатацію, а відповідач ОСОБА_3 як власник земельної ділянки має реальну можливість відчужити спірну квартиру. Суд також врахував, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання можливого судового рішення про задоволення позову та призвести до порушення прав позивачки.
Справа №295/7701/22 від 18/12/2024
Суд керувався тим, що згідно з новим Законом №3886-IX від 18.07.2024, який набув чинності 09.08.2024, було змінено межі дрібної крадіжки – тепер вона становить до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (раніше було до 0,2). Оскільки вартість викраденого в обох епізодах була меншою за 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян на момент вчинення правопорушень (2481 грн у 2022 році та 2684 грн у 2023 році), діяння перестало бути кримінально караним і стало адміністративним правопорушенням. Закон має зворотну дію в часі, якщо пом’якшує відповідальність.
Справа №210/1489/14-ц від 18/12/2024
Суд керувався тим, що спадкоємець (мати померлого боржника) отримала у спадок квартиру вартістю 843 737 грн, тому саме в межах цієї суми вона має відповідати за боргами спадкодавця. Суд відхилив аргументи відповідача про те, що вона не прийняла спадщину та що не доведено факт передачі грошей за договором позики, оскільки вона подавала заяву про прийняття спадщини, а сам договір позики підтверджує передачу коштів.
Справа №592/4475/23 від 24/12/2024
Суд керувався тим, що мати має рівні права з батьком на спілкування з дитиною, а позбавлення її можливості контактувати з дитиною унеможливлює відновлення емоційного контакту між ними. Суд також врахував, що здоровий психоемоційний характер стосунків дитини з обома батьками відповідає найкращим інтересам дитини, а заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і можуть бути змінені за потреби.
Справа №203/5356/23 від 18/12/2024
Суд апеляційної інстанції задовольнив вимогу про вселення, але відмовив у встановленні порядку користування квартирою, мотивуючи це тим, що запропонований позивачем варіант не забезпечує рівності прав співвласників та технічно неможливий через прохідний характер кімнати. Верховний Суд не погодився з таким підходом, оскільки суд апеляційної інстанції не дослідив належним чином можливість встановлення порядку користування та не врахував, що при його визначенні допускаються незначні відхилення від ідеальних часток співвласників.
Справа №757/57816/20-ц від 18/12/2024
Суд апеляційної інстанції встановив, що державний реєстратор незаконно зареєстрував право власності на квартири за ОСОБА_3 на підставі сумнівного рішення Керченського міського суду, яке відсутнє в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Оскільки ОСОБА_3 не мав законних прав на квартири, то подальша передача їх в іпотеку та реалізація на користь ОСОБА_1 також є незаконними. Суд врахував, що законним власником спірного майна залишається ОСОБА_2, який набув право власності на квартири у 1999-2006 роках на підставі договорів купівлі-продажу та дарування.
Справа №740/3943/23 від 23/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду у кримінальній справі за статтею 336 КК України (ухилення від призову на військову службу).Суд касаційної інстанції розглянув скаргу захисника на рішення попередніх інстанцій. Оскільки це лише резолютивна частина, конкретні аргументи суду не наведені, але з рішення видно, що суд знайшов істотні порушення, які стали підставою для скасування ухвали апеляційного суду. Важливо відзначити, що суд також прийняв рішення про звільнення обвинуваченого з-під варти.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу захисника, скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Справа №296/7350/16-к від 18/12/2024
Предмет спору – оскарження виправдувального вироку щодо водія автобуса, якого обвинувачували у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило смерть пішохода.Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд не надав належної оцінки доказам у справі та доводам прокурора. Зокрема, не було детально проаналізовано висновки експертів щодо розташування автобуса відносно світлофора, не оцінено належним чином відеозапис з місця події та інші докази. Апеляційний суд також не надав вмотивованих відповідей на аргументи прокурора щодо порушення водієм правил дорожнього руху.Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для повного та всебічного дослідження всіх обставин справи.
Справа №740/3943/23 від 23/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду щодо засудження особи за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації. Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд не дослідив належним чином важливі обставини справи – не перевірив документи про статус учасника бойових дій обвинуваченого та стан його здоров’я (видалення селезінки, травма ключиці). Апеляційний суд також не врахував пояснення обвинуваченого щодо знищення документів під час перебування в окупації та спроб їх відновлення. Суд наголосив на важливості принципу сприяння захисту, особливо коли стороні захисту об’єктивно складно отримати докази. Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу – скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, звільнивши обвинуваченого з-під варти.
Справа №2а-14844/12/2670 від 05/12/2024
Суд керувався тим, що рішення ЄСПЛ не містить констатації порушення конвенційних прав заявника саме в справі №2а-14844/12/2670. Хоча ЄСПЛ і встановив порушення права на мирні зібрання та відсутність ефективних засобів правового захисту, але ці порушення стосувались інших справ за участю заявника. Крім того, оскаржувані судові рішення формально не обмежували право заявника на проведення мирних зібрань настільки, щоб вимагати їх скасування.
Справа №757/25409/22-ц від 19/12/2024
Суд керувався тим, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи, витраченим часом, обсягом наданих послуг та значенням справи для сторони. Суд врахував характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру. Також були взяті до уваги заперечення представника відповідача щодо неспівмірності заявлених витрат.
Справа №134/1173/22 від 19/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду щодо засудження особи за умисне легке тілесне ушкодження, вчинене шляхом кидання дерев’яного бруска в потерпілу.Суд керувався наступними аргументами: вина засудженої була доведена сукупністю належних та допустимих доказів, включаючи показання потерпілої, свідків, висновок експерта та результати слідчих експериментів. Суд відхилив доводи захисту про порушення права на захист та недопустимість доказів, оскільки всі слідчі дії були проведені з дотриманням процесуального законодавства. Також суд встановив, що досудове розслідування проводилось уповноваженими особами, а механізм нанесення тілесних ушкоджень був належним чином підтверджений експертним висновком.Верховний Суд залишив без змін рішення апеляційного суду та відмовив у задоволенні касаційної скарги засудженої.
Справа №684/453/22 від 17/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) показання ключового свідка ОСОБА_9 в суді відрізнялися від його показань на досудовому слідстві, при цьому свідок має психічне захворювання; 2) слідчий експеримент зі свідком був проведений з порушеннями процесуальних норм; 3) висновок судової експертизи зброї був отриманий в іншому кримінальному провадженні і не може вважатися допустимим доказом.
Справа №180/385/22 від 18/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) зміна поведінки засудженого щодо вибачень та компенсацій потерпілому мала вимушений характер; 2) відсутні щире каяття та усвідомлення протиправності своєї поведінки; 3) хоча засуджений і відшкодував шкоду потерпілому, але це не є достатньою підставою для звільнення від відбування покарання.
Справа №200/107/23 від 23/12/2024
Суд встановив, що після змін до законодавства від 19 лютого 2022 року пільгове обчислення вислуги років (один місяць служби за три місяці під час участі в АТО/ООС) застосовується лише для визначення розміру пенсії, а не для набуття права на її призначення. Оскільки позивач мав лише 19 років 3 місяці календарної вислуги замість необхідних 25 років, відмова у оформленні пенсійних документів була правомірною.
Справа №644/5285/21 від 19/12/2024
Суд відхилив аргументи захисту про порушення процесуальних прав, оскільки: розгляд справи відбувався не в скороченому порядку, а з повним дослідженням доказів; технічні записи судових засідань наявні; потерпілий був належним чином повідомлений про засідання та сам подав заяву про небажання брати участь у процесі. Суд також встановив, що апеляційний суд не міг розглянути заяву потерпілого, оскільки вона надійшла вже після завершення засідання.
Справа №286/2870/19 від 12/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду щодо водія, який у стані алкогольного сп’яніння спричинив смертельну ДТП.Суд керувався тим, що вина обвинуваченого повністю доведена сукупністю доказів: показаннями свідків, протоколом огляду місця ДТП, висновками експертиз, які підтвердили виїзд автомобіля на зустрічну смугу та наявність алкоголю в крові водія. Суд відхилив доводи захисту про недопустимість доказів, оскільки не було виявлено істотних порушень процесуального закону при їх отриманні. Також суд встановив, що розслідування проводилось уповноваженими органами з дотриманням правил підслідності.Верховний Суд залишив без змін вирок суду першої інстанції, яким обвинуваченого засуджено до 7 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.
Справа №751/6430/20 від 12/12/2024
Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, необґрунтовано визнавши недопустимим доказом висновок судово-лінгвістичної експертизи, наданий стороною захисту. Апеляційний суд не врахував право сторони захисту самостійно залучати експертів та надавати висновки експертизи як докази, а також не перевірив належним чином аргументи захисту щодо допустимості цього доказу. Крім того, суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки іншим доводам захисту.
Справа №759/8583/24 від 11/12/2024
Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд помилково повернув апеляційну скаргу відповідача. Хоча суд першої інстанції зазначив у рішенні про можливість його оскарження як заочного, насправді справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Тому не було підстав вимагати від відповідача спочатку подавати заяву про перегляд заочного рішення.
Справа №240/29021/23 від 23/12/2024
Суд керувався тим, що: 1) Кабінет Міністрів України мав законні повноваження встановлювати порядок та умови індексації пенсій у 2023 році; 2) обмеження верхньої межі індексації сумою 1500 грн було запроваджено для збалансування потреб та захисту більшої кількості громадян, особливо з низькими пенсіями; 3) в умовах воєнного стану таке обмеження є виправданим, оскільки видатки першочергово спрямовуються на національну безпеку і оборону.
Справа №757/14160/18-ц від 23/12/2024
Суд керувався тим, що банк був обізнаний про судове рішення від 25 лютого 2020 року, але подав апеляційну скаргу лише 23 травня 2024 року, тобто після спливу річного строку на оскарження. При цьому банк не довів наявності обставин непереборної сили чи інших поважних причин пропуску строку. Суд також зазначив, що принцип правової визначеності вимагає, щоб остаточні судові рішення не ставились під сумнів після спливу тривалого часу.
Справа №640/494/18 від 18/12/2024
Предмет спору – визнання недійсним договору поруки за кредитним договором та стягнення заборгованості з поручителя.Суд встановив, що поручитель не довів наявності умислу в діях банку щодо введення його в оману, а також застосування до нього фізичного чи психічного тиску під час укладення договору поруки. Договір поруки був підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх його істотних умов, містить інформацію щодо предмета договору, прав та обов’язків сторін, реквізити сторін, дату і місце укладення. Тому відсутні правові підстави для визнання договору поруки недійсним.Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій в частині визнання недійсним договору поруки, відмовив у задоволенні цих вимог та направив справу на новий розгляд в частині стягнення заборгованості з поручителя.
Справа №381/2182/22 від 18/12/2024
Суд касаційної інстанції скасував рішення апеляційного суду, який визначив місце проживання дитини з матір’ю, оскільки апеляційний суд не врахував важливі докази: висновок психолога про те, що дитина відчуває страх і тривогу поруч з матір’ю та комфортно почувається з батьком; не дослідив питання можливості застосування моделі спільної фізичної опіки (почергового проживання з кожним з батьків); не надав належної оцінки думці самої дитини та не встановив, з ким фактично проживає дитина протягом останнього часу.
Справа №140/3745/21 від 20/12/2024
Суд касаційної інстанції звернув увагу, що земельна ділянка знаходиться в зоні охорони культурної спадщини, тому при видачі містобудівних умов необхідне погодження з органом охорони культурної спадщини. Суд також зазначив, що попередні інстанції не залучили до справи Відділ охорони культурної спадщини Луцької міської ради як зацікавлену сторону, що унеможливило повне встановлення обставин справи.
Справа №9901/86/21 від 21/11/2024
Суд керувався тим, що звільнення відбулось на підставі особистої заяви позивача, що підтверджується висновком судової експертизи. При цьому для звільнення голови РДА Президентом України достатньо лише подання Кабінету Міністрів, а перевіряти обставини написання заяви про звільнення Президент не зобов’язаний. Також не було доведено фактів тиску чи примусу до написання заяви.
Справа №553/6658/22 від 19/12/2024
Суд врахував, що через військову агресію РФ проти України, активні бойові дії та бомбардування Харкова, реальну загрозу життю позивача, а також неодноразову зміну законодавства щодо прийняття спадщини в період воєнного стану – позивач мав об’єктивні перешкоди для вчасного прийняття спадщини. Також суд взяв до уваги незначний проміжок часу між закінченням строку прийняття спадщини та поданням заяви про її прийняття.
Справа №473/2287/18 від 17/12/2024
Предмет спору: Касаційне оскарження вироку щодо засудженого за незаконне поводження зі зброєю та розбійний напад на магазин.Суд керувався такими аргументами: 1) Винуватість засудженого підтверджується показаннями потерпілої та свідків про те, що він, озброєний револьвером, проник за прилавок магазину і намагався заволодіти грошима з каси; 2) Наявність кваліфікуючої ознаки «проникнення у сховище» доведена, оскільки засуджений незаконно потрапив у частину магазину з обмеженим доступом; 3) Порушень права на захист та інших процесуальних порушень, на які посилався захисник, судом не встановлено.Верховний Суд залишив без змін вирок апеляційного суду, яким особу засуджено до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна за незаконне поводження зі зброєю та розбійний напад.
Справа №501/3693/20 від 17/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду щодо засудження особи за умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень при перевищенні меж необхідної оборони.Суд встановив, що засуджений, будучи кандидатом в майстри спорту з боксу, перевищив межі необхідної оборони, коли завдав удару кулаком в голову нападнику, що призвело до тяжких тілесних ушкоджень. Хоча засуджений мав право на самозахист від групи п’яних осіб, сила його удару явно не відповідала небезпечності посягання. Важливим фактором стало те, що з моменту вчинення злочину минуло більше трьох років, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строку давності.Верховний Суд скасував попередні судові рішення та звільнив обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.
Справа №523/1131/24 від 17/12/2024
Предмет спору – оскарження ухвали апеляційного суду про повернення апеляційної скарги на рішення слідчого судді у кримінальному провадженні.Суд встановив, що апеляційний суд неправильно застосував норми процесуального права, коли вирішив, що апеляційна скарга подана з пропуском строку. За законом, якщо ухвала постановлена без виклику особи, строк оскарження обчислюється з дня отримання копії рішення. Представник ТОВ отримав копію ухвали лише 18 березня 2024 року і подав апеляцію 22 березня, тобто в межах 5-денного строку. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення представника про судове засідання.Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу, скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу на новий розгляд.
Справа №185/5253/14-к від 23/12/2024
Предмет спору – оскарження судових рішень щодо померлої підсудної в частині невстановлення підстав для її реабілітації.Суд встановив, що касаційна скарга не відповідає вимогам процесуального закону, оскільки в ній не вказано конкретних істотних порушень закону, що могли б бути підставами для скасування судових рішень. Скаржник не навів обґрунтувань щодо порушень кримінального процесуального закону та неправильності застосування закону про кримінальну відповідальність, а також не зазначив конкретних підстав для реабілітації померлої підсудної. Крім того, в скарзі відсутні посилання на те, які доводи апеляційної скарги не були належним чином розглянуті.Верховний Суд відмовив у витребуванні справи для касаційного перегляду через недотримання вимог до оформлення касаційної скарги.
Справа №161/11130/23 від 23/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду щодо водія, який скоїв наїзд на пішохода на нерегульованому пішохідному переході, спричинивши тілесні ушкодження середньої тяжкості.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) представництво інтересів неповнолітнього потерпілого адвокатом та його батьком було належним і законним; 2) розгляд справи за відсутності потерпілого не порушив його прав, оскільки він перебував за кордоном на навчанні; 3) призначене покарання у вигляді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами на 3 роки відповідає тяжкості злочину. Однак суд визнав обґрунтованими доводи засудженої щодо порушень при вирішенні цивільного позову, оскільки не було належно враховано роль страхової компанії у відшкодуванні шкоди.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу – скасував рішення попередніх інстанцій в частині вирішення цивільного позову та призначив новий розгляд у порядку цивільного судочинства, залишивши решту рішення без змін.
Справа №753/20125/21 від 24/12/2024
Предмет спору – стягнення коштів за договором позики в розмірі понад 1,2 млн грн, а також інфляційних втрат та 3% річних.Суд керувався тим, що між сторонами було укладено нотаріально посвідчений договір позики, який підтверджує факт передачі коштів позичальнику. Відповідачка не надала доказів повернення позики у встановлений строк та не спростувала розрахунок заборгованості. Її аргументи щодо порушення територіальної підсудності та відводу судді були визнані необґрунтованими.Суд задовольнив позов повністю та стягнув з відповідачки на користь позивачки заборгованість за договором позики, інфляційні втрати, 3% річних та судові витрати – всього 1 585 266,12 грн.
