Огляд судової практики Верховного Суду за 26/12/2024

Справа №915/1565/21 від 17/12/2024
Предмет спору – стягнення заборгованості за договором транспортування природного газу у розмірі близько 8,9 млн грн, включаючи основний борг, пеню та інші нарахування.Суд при винесенні рішення керувався тим, що відповідач дійсно порушив умови договору щодо оплати послуг транспортування газу, що підтверджується актами наданих послуг. Водночас суд врахував скрутне фінансове становище відповідача через зупинення його ліцензії на розподіл газу, відсутність доказів завдання позивачу збитків, а також те, що негативні наслідки для позивача вже компенсовані стягненням 3% річних та інфляційних втрат.За результатами розгляду справи суд частково задовольнив позов – стягнув основний борг у повному обсязі (8,1 млн грн), але зменшив розмір пені на 50% (до 266,9 тис грн), а також стягнув інфляційні втрати та 3% річних.

Справа №910/12121/23 від 17/12/2024
Предмет спору: стягнення з Міністерства оборони України заборгованості за договорами про надання послуг з організації перевезень залізничним транспортом військових вантажів.Основні аргументи суду: 1) Факт надання Укрзалізницею послуг з перевезення вантажів, в тому числі гуманітарної допомоги, підтверджується перевізними документами, підписаними представниками військових частин. 2) Після отримання гуманітарних вантажів військовими частинами це майно набуває статусу військового майна. 3) Положення постанови КМУ №379 щодо безоплатного перевезення гуманітарних вантажів не підлягають застосуванню, оскільки між сторонами не було укладено спеціального договору про перевезення саме гуманітарних вантажів.Рішення суду: Залишити без змін рішення попередніх інстанцій про стягнення з Міноборони на користь Укрзалізниці заборгованості у розмірі майже 30 млн грн.

Справа №910/9933/20 від 18/12/2024

Суд керувався тим, що при винесенні попередньої постанови не було вирішено питання про розподіл судових витрат. Оскільки касаційну скаргу ТОВ «УЗЛІССЯ» було задоволено частково і в позові відмовлено, судові витрати за подання апеляційної та касаційної скарг у загальній сумі 401 702,26 грн мають бути відшкодовані за рахунок позивача – прокуратури Львівської області.

Справа №924/101/24 від 18/12/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що на момент розгляду справи вже було остаточно вирішено інший спір між сторонами (справа №924/318/23), в якому встановлено відсутність правових підстав для користування церквою з боку релігійної організації – договір про користування не був нотаріально посвідчений, а охоронний договір укладено ще до реєстрації організації як юридичної особи. За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність порушення прав позивача діями заповідника із встановлення замка.

Справа №140/23482/23 від 18/12/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що обмеження верхньої межі індексації пенсії сумою 1500 грн встановлено постановою Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 року з метою збалансування потреб та захисту якомога більшої кількості громадян через інструмент індексації, особливо тих, чиї пенсії є дуже низькими. Також суд врахував, що в умовах воєнного стану видатки в першу чергу спрямовуються на національну безпеку і оборону. Крім того, Уряду надано законодавче право визначати розмір, умови та порядок здійснення індексації пенсій.

Справа №640/11298/20 від 19/12/2024

Суд керувався тим, що обмеження щодо виплати допомоги лише протягом двох років після первинного встановлення інвалідності суперечить Конституції України, що підтверджено Рішенням Конституційного Суду. Також суд врахував, що у позивача відбулося первинне встановлення інвалідності після визначення ступеню втрати працездатності, що не є підставою для відмови у призначенні допомоги.

Справа №280/1155/23 від 19/12/2024

Суд зазначив, що для прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства особа має спочатку вжити активних дій щодо припинення попереднього громадянства – звернутися до уповноважених органів РФ із відповідною заявою та отримати відмову або не отримати відповіді у встановлений строк. Лише після цього можна подавати декларацію про відмову. Виняток становлять особи, які підпадають під дію Закону №1941-IX про спрощене набуття громадянства України окремими категоріями осіб.

Справа №826/10381/15 від 17/12/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що податковим органом не надано доказів узгодженості дій позивача з недобросовісними платниками податків з метою незаконного отримання податкової вигоди. Сама по собі наявність чи відсутність окремих документів або помилки в їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів мав місце. Наявні в справі договори, специфікації, видаткові накладні та інші документи підтверджують реальність здійснення господарських операцій.

Справа №480/12760/23 від 18/12/2024
Предмет спору – стягнення податкового боргу з ТОВ “Бахмачгазбудсервіс” на суму 1,5 млн грн.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) рішення суду першої інстанції було належним чином доставлене до електронного кабінету відповідача 3 червня 2024 року, що підтверджується довідкою про доставку; 2) пропуск строку на апеляційне оскарження стався через неналежну організацію роботи підприємства, що є суб’єктивною причиною; 3) посилання на пошкодження будівлі внаслідок обстрілів не може бути прийняте до уваги, оскільки це сталося вже після спливу строку на оскарження.Верховний Суд залишив без змін ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження через пропуск строку на оскарження без поважних причин.

Справа №320/15639/23 від 18/12/2024

Суд керувався тим, що строк давності для стягнення податкового боргу не сплив, оскільки його перебіг зупинявся на період карантину та воєнного стану відповідно до змін у законодавстві. Суд детально проаналізував норми щодо зупинення строків давності та відхилив аргументи відповідача про те, що зупинення строків стосувалося лише певних категорій справ. Також суд не знайшов підстав для відступу від попередньої практики Верховного Суду з цього питання.

Справа №816/1360/18 від 18/12/2024

Суд визнав, що витрати на організацію конференції в Німеччині були обґрунтованими та пов’язаними з господарською діяльністю компанії, оскільки: 1) компанія є офіційним дилером Bayer і продає їх продукцію; 2) поїздка мала діловий характер і включала відвідування виставки та навчання; 3) після поїздки значно зросли продажі продукції Bayer, що принесло компанії суттєвий прибуток. Суд також вирішив, що ці витрати не можуть вважатися додатковим благом для працівників, оскільки мали бізнес-мету.

Справа №907/780/21 від 18/12/2024
Предмет спору: визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТДВ “Перечинський лісохімічний комбінат” щодо затвердження нової редакції статуту.Основні аргументи суду: 1) На момент проведення спірних загальних зборів 02.10.2018 позивачі не були учасниками товариства, оскільки набули корпоративних прав лише 09.10.2018 після державної реєстрації змін; 2) Недотримання вимог закону при скликанні і проведенні зборів не може порушувати права осіб, які не були учасниками товариства на момент їх проведення; 3) Відсутність порушеного права чи законного інтересу позивачів є самостійною підставою для відмови в позові.Рішення суду: Відмовлено в задоволенні позову через відсутність порушених прав та інтересів позивачів у спірних правовідносинах, оскільки на момент проведення зборів вони не були учасниками товариства.

Справа №910/15208/23 від 10/12/2024

Суд керувався тим, що позивач (державне підприємство) одночасно перебуває в трьох процедурах – банкрутства, приватизації та припинення за рішенням власника. При цьому процедура приватизації має пріоритет над іншими процедурами реалізації майна. Дії Фонду щодо відміни процедури припинення підприємства спрямовані не на управління майном боржника, а на усунення розбіжностей при виборі способу продажу державного майна. Крім того, позивач не довів порушення своїх прав оскаржуваним наказом.

Справа №910/15043/21 (910/11191/23) від 10/12/2024
Предмет спору – визнання недійсними правочинів з відчуження нерухомого майна боржника та витребування цього майна з незаконного володіння в межах справи про банкрутство.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) відчуження майна відбулось за значно заниженою ціною в період наявності великої заборгованості перед кредиторами; 2) відсутні докази оплати покупцем вартості майна; 3) такі дії боржника призвели до неможливості задоволення вимог кредиторів за рахунок цього майна.Верховний Суд залишив без змін рішення попередніх інстанцій про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна та його витребування на користь боржника.

Справа №922/719/16 від 17/12/2024

Суд касаційної інстанції зазначив, що Головне управління ДПС як кредитор у справі про банкрутство не має права оскаржувати рішення суду першої інстанції, оскільки це рішення не вирішувало питання про права та обов’язки податкового органу. Посилання скаржника на потенційну можливість отримання коштів від реалізації майна суд визнав лише припущенням, яке не створює правового зв’язку зі справою.

Справа №925/1014/22 від 17/12/2024
Предмет спору: стягнення заборгованості за поставлений природний газ та штрафних санкцій.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) відповідач неналежно виконав зобов’язання щодо оплати поставленого газу; 2) штрафні санкції мають компенсаційний, а не каральний характер і не повинні бути надмірним тягарем для боржника; 3) суд має дискреційні повноваження щодо зменшення розміру штрафних санкцій з урахуванням конкретних обставин справи та принципів справедливості, розумності та пропорційності.Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позову та зменшення розміру штрафу до 5,57 млн грн (на 95%).

Справа №911/1689/23 від 10/12/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що затримка вагонів сталася через аварію на підприємстві (відключення електроенергії внаслідок ракетного обстрілу), через що було неможливо здійснювати вантажні операції. Згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами, у разі аварії на підприємстві, внаслідок якої заборонено виконувати вантажні роботи, вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами. Також суд врахував, що нарахування плати за зберігання та накопичення рухомого складу пов’язані з тими ж обставинами.

Справа №914/866/24 від 19/12/2024

Суд керувався тим, що апелянт не надав належних доказів сплати судового збору у встановлений строк. Наданий скаржником опис вкладення у цінний лист не відповідав вимогам Правил поштового зв’язку, оскільки не містив номера поштового відправлення та інших обов’язкових реквізитів. Також не було доведено факт зарахування судового збору до суду апеляційної інстанції.

Справа №910/235/24 від 19/12/2024
Предмет спору – зобов’язання вчинити певні дії Банком Січ на вимогу ТОВ ‘Оператор газотранспортної системи України’.Суд розглянув касаційну скаргу за двома підставами, передбаченими пунктами 1 та 2 частини другої статті 287 ГПК України. За першою підставою суд закрив касаційне провадження, а за другою – відмовив у задоволенні скарги. Суд не знайшов підстав для скасування чи зміни попередніх судових рішень.В результаті Верховний Суд залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Справа №910/15808/19 від 16/12/2024

Суд визнав, що причини пропуску строку не є поважними, оскільки акціонер мав законні можливості своєчасно дізнатися про судовий процес та подати апеляцію. Необізнаність про рішення суду була зумовлена пасивною поведінкою самого акціонера, а не об’єктивними перешкодами. Суд також врахував, що повторне подання тих самих необґрунтованих доводів свідчить про свідоме недотримання процесуальних вимог.

Справа №808/3585/15 від 18/12/2024

Суд зазначив, що для правильного вирішення справи необхідно встановити: 1) чи був сплачений ПДФО одночасно з виплатою зарплати або після неї; 2) порівняти суми виплачених доходів та сплаченого ПДФО за перевірений період; 3) проаналізувати платіжні доручення. Суд роз’яснив, що штрафні санкції за ст.127 ПК України застосовуються лише якщо ПДФО сплачено після виплати доходу або взагалі не сплачено, а за ст.126 ПК України – якщо податок сплачено разом із зарплатою, але із затримкою.

Справа №200/3560/23 від 19/12/2024
Предметом спору є стягнення середнього заробітку за час затримки виплати військовослужбовцю належних сум при звільненні.Суд зазначив, що період стягнення середнього заробітку поділяється на дві частини: до 19 липня 2022 року (коли діяла стара редакція КЗпП без обмежень періоду виплат) та після (коли введено обмеження виплати 6 місяцями). Суди попередніх інстанцій помилково застосували лише нову редакцію статті 117 КЗпП України та неправильно визначили суму до стягнення, не врахувавши цей поділ періодів.Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції для правильного визначення суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Справа №П/320/346/20 від 19/12/2024

Суд встановив, що сідельний тягач у поєднанні з напівпричепом складає автомобільний поїзд та є вантажним автомобілем, витрати на утримання якого не можуть включатися до складу витрат підприємця згідно з Податковим кодексом України. Також суд зазначив, що не було належним чином досліджено первинні документи (подорожні листи) та порядок ведення книги обліку доходів і витрат підприємця.

Справа №22/20б/2011 від 11/12/2024

Суд керувався тим, що: 1) ліквідаційна процедура тривала надмірно довго – 13 років замість передбачених законом 12 місяців; 2) протягом тривалого часу ліквідація фактично не здійснювалась через відсутність ліквідатора та пасивну поведінку кредиторів; 3) всі спроби суду призначити нового ліквідатора виявились безрезультатними. Суд також врахував практику Європейського суду з прав людини щодо порушення права на розгляд справи протягом розумного строку.

Справа №914/1389/23 від 17/12/2024
Предмет спору: солідарне стягнення збитків у розмірі 2,78 млн грн, завданих банку внаслідок демонтажу належних йому нежитлових приміщень при виконанні судового рішення про знесення аварійної будівлі. Основні аргументи суду: Суд апеляційної інстанції допустив суттєві порушення процесуального права, зробивши суперечливі висновки – з одного боку встановив належність банку приміщень у демонтованій будівлі, а з іншого вказав, що банк не довів факт знищення свого майна. Також суд не надав належної оцінки доказам щодо розміру збитків та не дослідив питання вини кожного з відповідачів. Для правильного вирішення справи необхідно встановити наявність всіх елементів правопорушення – шкоди, протиправної поведінки, причинного зв’язку та вини щодо кожного з відповідачів. Рішення суду: Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Справа №910/10982/23 від 17/12/2024

Суд зазначив, що апеляційна інстанція не дослідила належним чином обставини самочинного будівництва на земельній ділянці та не встановила ключові факти щодо відведення ділянки, зміни розмірів будівлі і набуття права власності відповідачами. Також суд помилково застосував позовну давність та не врахував, що негаторний позов може бути поданий протягом всього часу існування порушення.

Справа №360/1325/23 від 19/12/2024

Суд апеляційної інстанції помилково вважав, що строк на оскарження слід обчислювати з моменту отримання рішення позивачем-військовослужбовцем, хоча його інтереси представляв адвокат. Верховний Суд зазначив, що копія рішення мала бути направлена саме адвокату, і лише після її отримання представником починається відлік строку на оскарження. Оскільки адвокату копію рішення не надсилали, висновок про пропуск строку оскарження є передчасним.

Справа №240/1119/24 від 18/12/2024

Суд керувався тим, що хоча Верховна Рада України формально виконала рішення Конституційного Суду від 07.04.2021, прийнявши новий закон про розміри пенсій чорнобильцям, але встановлені цим законом розміри пенсій є суттєво меншими, ніж було гарантовано раніше. Це порушує конституційні права постраждалих від Чорнобильської катастрофи на соціальний захист та відшкодування шкоди. Тому має застосовуватись попередня редакція закону, яка передбачала виплату пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком.

Справа №812/994/16 від 17/12/2024

Суд керувався тим, що прокурор може представляти інтереси держави лише у двох виключних випадках: коли відповідний орган не здійснює захист або здійснює його неналежно, або коли такий орган відсутній. У даній справі податкова інспекція мала всі повноваження самостійно звернутися до суду щодо стягнення податкового боргу, при цьому не було доведено, що вона не могла це зробити належним чином. Прокурор не може бути альтернативним суб’єктом звернення до суду і замінювати належний орган влади, який може і має захищати інтереси держави самостійно.

Справа №380/23192/23 від 19/12/2024
Предмет спору стосується оскарження результатів конкурсу на посаду директора ліцею №6 Львівської міської ради та наказу про призначення переможця конкурсу.Суд встановив, що ключовим питанням є наявність повноважень Управління освіти Львівської міської ради на проведення конкурсу та затвердження положення про нього. За законом такі повноваження має засновник закладу освіти (Львівська міська рада) або уповноважений ним орган. Суди попередніх інстанцій не дослідили, чи делегувала міська рада ці повноваження Управлінню освіти, обмежившись лише посиланням на норми, які не містять таких повноважень.Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення всіх важливих обставин справи.

Справа №440/4414/18 від 19/12/2024
Предмет спору: оскарження податкових повідомлень-рішень про зменшення від’ємного значення з податку на прибуток та ПДВ за результатами документальної планової перевірки.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) господарські операції з ТОВ ‘Альфа Промінь’ та ТОВ ‘Інтерсітіторг’ були реальними, оскільки контрагенти мали необхідні ресурси для здійснення діяльності; 2) операції з ТОВ ‘Мирком’ та ФГ ‘Крокос’ визнані нереальними через відсутність у них матеріальних та трудових ресурсів; 3) податковий орган порушив 1095-денний строк давності при перевірці операцій з ТОВ ‘Мирком’ та ФГ ‘Крокос’ за 2015 рік.Верховний Суд частково задовольнив позов платника податків – скасував податкове повідомлення-рішення в частині зменшення від’ємного значення ПДВ через порушення строків давності, але залишив в силі рішення щодо податку на прибуток.

Справа №380/15428/22 від 19/12/2024
Предмет спору – оскарження висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи, яким було дозволено скорочення санітарно-захисної зони для свинотоварної ферми з 500м до 250м.Суд касаційної інстанції встановив, що рішення судів попередніх інстанцій про скасування висновку санепідекспертизи впливає на права власників земельних ділянок, розташованих у межах санітарно-захисної зони, які не були залучені до участі у справі. Зокрема, збільшення санітарно-захисної зони до 500 метрів обмежує можливість використання цих ділянок для житлової забудови. Суд також зазначив, що під час нового розгляду необхідно перевірити дотримання строків звернення з позовом.Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції для залучення всіх зацікавлених осіб та повного з’ясування обставин справи.

Справа №909/107/24 від 17/12/2024

Суд керувався тим, що строк дії договору оренди закінчився 31.12.2023, договір не підлягав автоматичній пролонгації, орендодавець належним чином повідомив орендаря про відсутність наміру продовжувати договірні відносини. При цьому орендар не повернув приміщення та не сплачував орендну плату. Доводи орендаря про неможливість користування приміщеннями через укладення договору з іншою особою не були підтверджені доказами.

Справа №444/1011/20 від 02/10/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що спірна земельна ділянка знаходиться між лінією державного кордону та лінією прикордонних інженерних споруд, тобто в межах прикордонної смуги. Відповідно до законодавства, такі землі можуть перебувати виключно у державній власності та надаватись у постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України. Суд також врахував, що компанія-відповідач при купівлі ділянки мала можливість дізнатись про особливий статус цієї землі.

Справа №917/1072/23 від 18/12/2024

Суд керувався тим, що: 1) позивач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про проведення зборів, але не скористався своїм правом взяти участь у них особисто або через представника; 2) позивачка ОСОБА_2 на момент скликання зборів ще не була учасником товариства, тому її не потрібно було повідомляти; 3) рішення зборів не порушували вимог закону щодо одностайного голосування з певних питань.

Справа №910/19114/19 від 18/12/2024
Предмет спору: визнання недійсним договору про придбання акцій ПриватБанку та акта приймання-передачі акцій, укладених в процесі націоналізації банку.Основні аргументи суду: 1) Спірний договір був укладений в рамках спеціальної процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку (bail-in) за участю держави як інвестора. 2) Згідно із законом, після продажу акцій банку державі попередні власники не можуть вимагати повернення акцій чи відшкодування збитків від інвестора. 3) Єдиним ефективним способом захисту прав позивача може бути лише відшкодування шкоди у грошовій формі, а не визнання договору недійсним.Рішення суду: Касаційну скаргу залишено без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій про закриття провадження у справі – без змін, оскільки позивачем обрано неефективний спосіб захисту своїх прав.

Справа №910/20091/23 від 17/12/2024

Суд керувався тим, що відповідач має обов’язок здійснити повну оплату за поставлену електроенергію за ‘зеленим’ тарифом, незважаючи на воєнний стан. Накази Міненерго №140 та №206 не звільняють його від цього обов’язку, а лише регулюють порядок здійснення авансових платежів. Водночас суд визнав необхідним перевірити правильність розрахунку інфляційних втрат та 3% річних з урахуванням строків настання зобов’язань.

Справа №922/1248/24 від 19/12/2024

Суд керувався тим, що відповідач дійсно порушив строки виконання робіт, але враховуючи відсутність умислу та важливість збереження його господарської діяльності, вирішив зменшити суму пені на 90%. При цьому суд відхилив аргументи відповідача про форс-мажор через воєнний стан, оскільки договір був укладений вже під час війни і сторони усвідомлювали це.

Справа №910/6337/23 від 17/12/2024
Предмет спору: стягнення з НЕК “Укренерго” пені, 3% річних та інфляційних втрат за прострочення оплати електроенергії за договором про участь у балансуючому ринку.Основні аргументи суду: 1) Наявність рахунку зі спеціальним режимом використання не виключає відповідальності за прострочення грошового зобов’язання, оскільки відповідач міг вносити кошти з інших рахунків; 2) Постанова НКРЕКП №332 передбачає зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій на період воєнного стану, тому вимоги про стягнення пені є передчасними; 3) Вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованими, оскільки це не є штрафними санкціями.Рішення суду: Касаційну скаргу НЕК “Укренерго” задоволено частково – скасовано рішення в частині стягнення пені та направлено на новий розгляд, в решті (щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат) рішення залишено без змін.

Справа №904/5705/23 від 19/12/2024
Предмет спору стосується оскарження ухвали суду про відмову у прийнятті до розгляду заяви про збільшення позовних вимог.Суд керувався тим, що ухвала про відмову у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог не входить до переліку ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду згідно зі статтею 255 ГПК України. Крім того, така ухвала не перешкоджає подальшому провадженню у справі, а заявники можуть включити свої заперечення до апеляційної скарги на рішення суду по суті спору або звернутися з новим позовом. Суд також врахував практику ЄСПЛ щодо можливості обмеження права доступу до суду.Верховний Суд залишив без змін ухвалу апеляційного суду про закриття апеляційного провадження за скаргою на відмову у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог.

Справа №903/1251/23 (903/187/24) від 17/12/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що розмір витрат на правничу допомогу має бути співмірним зі складністю справи, обсягом наданих послуг та часом, витраченим адвокатом. Суд врахував, що правова позиція сторони не змінювалась протягом розгляду справи, а аргументи у відзиві на касаційну скаргу були аналогічними тим, що викладались раніше. Також було взято до уваги, що судові засідання відбувались в режимі відеоконференції.

Справа №922/2809/19 від 18/12/2024
Предмет спору: оскарження рішення сільської ради про передачу земельної ділянки площею 0,9533 га у приватну власність сільськогосподарському товариству. Суд керувався такими аргументами: 1) спірна земельна ділянка належить до комунальної власності, оскільки розташована в межах населеного пункту; 2) товариство не могло отримати цю ділянку безоплатно, оскільки законодавство не передбачає можливості безоплатної передачі земель комунальної власності юридичним особам; 3) не доведено, що на цій ділянці розташоване майно, яке належить товариству, а отже відсутні підстави для застосування статті 120 Земельного кодексу про перехід права на землю разом з нерухомістю. Суд частково задовольнив позов – визнав незаконним рішення сільради про передачу ділянки та зобов’язав товариство повернути її у комунальну власність, але відмовив у вимозі про скасування реєстраційного запису.

Справа №803/543/16 від 17/12/2024

Суд керувався тим, що: 1) ціна в договорі за загальним правилом вважається ринковою, поки не доведено інше; 2) податковий орган не надав належних доказів невідповідності договірної ціни ринковому рівню; 3) операція не була контрольованою, тому не потребувала обов’язкового визначення звичайної ціни.

Справа №640/29622/20 від 19/12/2024
Предмет спору – оскарження постанови приватного виконавця про стягнення основної винагороди при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно.Суд керувався тим, що основна винагорода приватного виконавця та виконавчий збір мають різну правову природу. Хоча порядок їх стягнення однаковий, але підстави та умови стягнення регулюються різними нормами. Законом передбачено обов’язок приватного виконавця виносити постанову про стягнення основної винагороди одночасно з відкриттям виконавчого провадження, крім справ про стягнення аліментів. Інших винятків щодо стягнення основної винагороди приватного виконавця закон не містить.Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду та залишив в силі рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, визнавши правомірним стягнення приватним виконавцем основної винагороди при виконанні ухвали про накладення арешту на майно.

Справа №240/411/24 від 18/12/2024

Суд керувався тим, що хоча Законом №1584-IX були встановлені нові розміри пенсій для чорнобильців, вони виявились суттєво меншими, ніж гарантовані раніше Законом №230/96-ВР. Оскільки це порушує конституційні права на соціальний захист, суд вирішив застосувати норми старого закону, який передбачав виплату пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком для інвалідів ІІ групи. Суд також врахував висновки аналогічної справи №240/1121/24, де Верховний Суд підтвердив необхідність застосування більш сприятливих норм попереднього закону.

Справа №140/1940/24 від 18/12/2024

Суд керувався тим, що позивач не надав нове клопотання про поновлення строку звернення до суду (попереднє було відхилено як необґрунтоване) та не сплатив судовий збір, як того вимагала ухвала про залишення позовної заяви без руху. Суд також врахував, що позивачу було надано додатковий час для усунення недоліків, але він цього не зробив.

Справа №440/4414/18 від 19/12/2024
Предмет спору: оскарження податкових повідомлень-рішень про зменшення від’ємного значення з податку на прибуток та ПДВ за результатами документальної планової перевірки.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) господарські операції з ТОВ ‘Альфа Промінь’ та ТОВ ‘Інтерсітіторг’ були реальними, оскільки контрагенти мали необхідні ресурси для здійснення діяльності; 2) операції з ТОВ ‘Мирком’ та ФГ ‘Крокос’ визнані нереальними через відсутність у них матеріальних та трудових ресурсів; 3) податковий орган порушив строк давності (1095 днів) при винесенні податкового повідомлення-рішення щодо операцій з ТОВ ‘Мирком’ та ФГ ‘Крокос’ за лютий 2015 року.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу платника податків, скасувавши рішення судів попередніх інстанцій в частині зменшення від’ємного значення з ПДВ через порушення податковим органом строку давності.

Справа №480/4254/24 від 19/12/2024

Суд керувався тим, що ТУ ДСА в Сумській області пропустило 10-денний строк для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження (подало її 13.09.2024 замість граничного терміну 09.09.2024). При цьому посилання скаржника на воєнний стан, обстріли та відключення електроенергії суд не визнав поважними причинами, оскільки не було доведено прямого причинного зв’язку між цими обставинами та пропуском строку.

Справа №160/7412/23 від 19/12/2024

Суд встановив, що позивачка пропустила 15-денний строк на подання апеляційної скарги, оскільки ухвала суду першої інстанції була доставлена в її електронний кабінет 26.04.2023, а апеляційна скарга подана лише 16.05.2023. Причини пропуску строку (зайнятість у інших судових засіданнях, поїздки на дачу, очікування результатів загальних зборів, візит до МСЕК, повітряні тривоги) суд не визнав поважними, оскільки вони не були об’єктивно непереборними обставинами.

Справа №520/22284/24 від 19/12/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до повної зупинки виробництва на підприємстві, що є критично важливим для економіки в умовах воєнного стану, втрати робочих місць 119 працівниками, неможливості виконання міжнародних контрактів та втрати ділової репутації. Суд також врахував, що забезпечення позову не вирішує спір по суті, а лише тимчасово зберігає status quo до остаточного вирішення справи.

Справа №916/5165/23 від 17/12/2024

Суд встановив, що орендар систематично не сплачував орендну плату більше трьох років, що є підставою для розірвання договору. Однак суди помилково відмовили у поверненні земельної ділянки, неправильно застосувавши норму про перехід права власності на землю до держави, оскільки зміна органу управління державним підприємством не означає зміну форми власності на майно.

Справа №911/1700/23 від 06/11/2024

Суд керувався тим, що земельні ділянки знаходяться в межах 100-метрової прибережної захисної смуги водосховища та частково на землях лісогосподарського призначення. В силу явних природних ознак набувач мав знати, що набуття права приватної власності на такі ділянки неможливе. Крім того, на момент передачі ділянок у приватну власність вони перебували у державній власності і сільська рада не мала повноважень ними розпоряджатися.

Справа №904/2939/23 від 13/11/2024

Суд встановив, що Васильківська селищна рада не є власником та розпорядником спірної земельної ділянки, оскільки вона зареєстрована як державна власність. Прокурор неправильно визначив орган, уповноважений захищати інтереси держави у цих правовідносинах, звернувшись з позовом в інтересах неналежного позивача. Це є самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Справа №910/9262/23 від 19/12/2024

Суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки скаржник пропустив строк на оскарження та не довів поважність причин такого пропуску. Суд встановив, що ФОП Бойко К.В. ознайомилась з матеріалами справи ще 13.10.2023, знала про наявність судового рішення через відкриття виконавчого провадження, але не вчинила жодних дій для своєчасного оскарження до серпня 2024 року. Крім того, копія рішення належним чином надсилалась на адресу ФОП, але повернулась через закінчення терміну зберігання.

Справа №904/5693/20 від 12/12/2024

Суд при розгляді справи керувався тим, що арбітражний керуючий обрав неефективний спосіб захисту прав кредиторів – він просив визнати порушення та покласти відповідальність, але не заявив вимогу про стягнення конкретних збитків. За правовою позицією Верховного Суду, такий спосіб захисту не є ефективним, оскільки не призводить до реального захисту порушеного права і створює необхідність повторного звернення до суду.

Справа №922/493/21 від 18/12/2024
Предмет спору – стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 460 грн в межах справи про банкрутство.Суд керувався тим, що заявник надав всі необхідні докази надання правничої допомоги (договір, звіт про виконані роботи та їх опис), витрати були понесені у зв’язку з розглядом справи в касаційній інстанції, де заявник виграв справу, а відповідач не надав заперечень щодо розміру заявлених витрат. Суд також врахував, що основна касаційна скарга була залишена без задоволення, що підтверджує обґрунтованість понесених витрат на правничу допомогу.Верховний Суд задовольнив клопотання повністю та постановив стягнути з відповідача на користь заявника 25 460 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Справа №913/266/20(374/269/21) від 17/12/2024

Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд помилково відмовив у відкритті провадження, оскільки не врахував, що справа вже була передана до господарського суду в рамках справи про банкрутство. Згідно зі статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства, всі спори, стороною яких є боржник, мають розглядатися господарським судом за правилами ГПК України. Тому апеляційне оскарження мало здійснюватися саме до господарського апеляційного суду.

Справа №906/69/23 від 18/12/2024

Суд керувався тим, що представник ОСОБА_4 не мала належних повноважень на укладення договору купівлі-продажу від імені ОСОБА_2, оскільки не було отримано заяви довірителя про підтвердження дії довіреності, як цього вимагала постанова КМУ №164 в умовах воєнного стану. Відсутність такої заяви свідчить про відсутність волі ОСОБА_2 на відчуження частки. Також суд врахував, що за відсутності правомірного договору купівлі-продажу у позивачки не виникло права власності на частку, яке вона могла б захищати первісним позовом.

Справа №911/1785/22 від 18/12/2024

Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд не дослідив належним чином ключове питання – чи дійсно позивачка є членом садівницького товариства, не надав оцінки доводам відповідача про підробку членської книжки та безпідставно відмовив у призначенні експертизи документів. Також апеляційний суд помилково послався на преюдиціальність рішень в інших справах щодо членства позивачки в товаристві.

Справа №910/17927/20 (910/12658/23) від 11/12/2024

Суд керувався тим, що власник торгової марки (відповідач) перебуває в процедурі банкрутства, а сама торгова марка є активом боржника і входить до ліквідаційної маси. Дострокове припинення реєстрації торгової марки призвело б до порушення прав як боржника, так і його кредиторів, оскільки вона може бути використана для погашення вимог кредиторів. Перебування компанії в процедурі банкрутства визнано поважною причиною невикористання торгової марки.

Справа №910/17961/23 від 17/12/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що витрати на правничу допомогу були реальними та підтверджені належними доказами (договором про надання правової допомоги, актом приймання-передачі послуг, платіжними документами). Суд також врахував, що розмір витрат є обґрунтованим та співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, та обсягом наданих послуг. Важливо, що обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заперечує проти їх стягнення, однак відповідач не надав переконливих доказів необґрунтованості заявленої суми.

Справа №910/7152/24 від 17/12/2024

Суд керувався тим, що прокурор мав законні підстави звернутись з позовом в інтересах держави, оскільки Київська міська рада протягом тривалого часу не вживала належних заходів для захисту інтересів територіальної громади, хоча була обізнана про порушення умов договору оренди. Той факт, що міська рада подала аналогічний позов вже після звернення прокурора до суду, не може нівелювати законність підстав представництва інтересів держави прокурором.

Справа №910/15308/23 від 17/12/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) підрядник повністю виконав роботи за договором, хоч і з простроченням; 2) прострочення виконання робіт сталося не з вини підрядника, що підтверджено рішенням суду в іншій справі; 3) банківська гарантія забезпечувала саме виконання зобов’язань за договором, а не строки їх виконання, тому у замовника не було підстав для стягнення коштів за гарантією.

Справа №910/6340/22 від 19/12/2024

Суд керувався тим, що покупець (ДП “Агрофонд-Зерно”) підписав акт приймання-передачі товару без зауважень щодо його кількості та якості. При цьому покупець був обізнаний про всі обставини продажу арештованого майна і добровільно прийняв на себе відповідні ризики. Після підписання акту приймання-передачі саме покупець як власник товару несе ризики його можливої нестачі відповідно до ст.668 ЦК України.

Справа №990/210/24 від 13/12/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що в умовах воєнного стану законодавство прямо забороняє проведення виборів Президента України. Така заборона відповідає Конституції України, яка допускає обмеження виборчих прав в умовах воєнного стану. Крім того, суд зазначив, що в нинішніх умовах пріоритетом є забезпечення безпеки держави та громадян, а не реалізація виборчих прав.

Справа №810/107/16 від 18/12/2024

Суд керувався тим, що згідно з Податковим кодексом України (в редакції після 01.01.2015) податкова звітність з ПДВ подається виключно в електронній формі. При цьому між платником податків та податковою був укладений договір про визнання електронних документів, а платник не надав доказів неможливості подання звітності в електронному вигляді.

Справа №640/24251/20 від 18/12/2024

Суд керувався тим, що спори щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги не стосуються публічно-владних функцій у сфері реалізації державної податкової політики, які були передані від ДФС до ДПС. Також суд встановив, що було порушено норми процесуального права, оскільки рішення прийнято щодо прав та обов’язків ГУ ДФС, яке не було залучене до участі у справі.

Справа №826/14206/13-а від 18/12/2024

Суд керувався тим, що податковий орган не довів включення позивачем до валових витрат попередньої оплати послуг на суму 3,85 млн грн. Позивач надав докази, що ця сума обліковувалась як незавершені капітальні інвестиції. При цьому податковий орган не зміг обґрунтувати свої висновки про завищення валових витрат. Також суд врахував, що тягар доведення правомірності податкових рішень лежить на контролюючому органі.

Справа №420/11410/23 від 19/12/2024

Суд зазначив, що після підвищення посадових окладів військовослужбовців з березня 2018 року відповідач мав перевірити, чи перевищує розмір підвищення грошового забезпечення суму можливої індексації. Якщо розмір підвищення менший за суму можливої індексації, військовослужбовець має право на отримання різниці між цими сумами. Суди попередніх інстанцій неправильно не визначили конкретний розмір індексації, на який має право позивач.

Справа №280/7379/23 від 18/12/2024

Суд керувався тим, що для спорів щодо проходження публічної служби встановлено місячний строк звернення до суду (ч.5 ст.122 КАС України). Оскільки позивач звернувся до суду через 2 роки після звільнення зі служби (у вересні 2023 року, будучи звільненим у вересні 2021 року) та не надав доказів поважності причин пропуску строку, суд визнав строк звернення пропущеним. Суд відхилив аргумент позивача про застосування тримісячного строку за трудовим законодавством, оскільки спір стосується саме проходження публічної служби.

Справа №380/15173/23 від 19/12/2024

Суд зазначив, що сам факт введення воєнного стану не є автоматичною підставою для поновлення процесуальних строків – потрібно довести прямий причинний зв’язок між воєнним станом та пропуском строку. Військова частина не надала доказів того, як саме воєнний стан чи відсутність юриста завадили подати апеляцію вчасно. Також суд встановив, що рішення було належним чином доставлене до електронного кабінету військової частини.

Справа №280/9407/21 від 18/12/2024

Суд керувався тим, що на момент видачі дозволів на будівництво ДІАМ не була обізнана про факт оскарження висновку оцінки впливу на довкілля у справі №280/4454/19, а у справі №280/3315/19 на той час вже було прийняте рішення, яке набрало законної сили. Тому у ДІАМ не було підстав для зупинення розгляду документів відповідно до вимог Закону ‘Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності’.

Справа №826/14435/16 від 17/12/2024

Суд встановив, що директор компанії, який одночасно був головним бухгалтером, перебував у відрядженні під час перевірки, про що завчасно повідомив податковий орган та просив перенести терміни перевірки. Податковий орган проігнорував це прохання та склав акт про ненадання документів, хоча не забезпечив належного вручення запитів про надання документів. Крім того, компанія надала всі необхідні документи під час оскарження податкових повідомлень-рішень.

Справа №560/4290/24 від 19/12/2024
Предмет спору – правомірність постанови державної виконавчої служби щодо накладення штрафу на Пенсійний фонд. Суд керувався тим, що Пенсійний фонд пропустив 10-денний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. При цьому наведені фондом причини пропуску строку (воєнний стан та велике навантаження) не були визнані поважними, оскільки не було надано конкретних доказів того, як саме ці обставини завадили подати апеляцію вчасно. Суд також зазначив, що організаційні складнощі в роботі державного органу не можуть бути поважною причиною для пропуску процесуальних строків. Верховний Суд залишив касаційну скаргу Пенсійного фонду без задоволення, а ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження – без змін.

Справа №560/853/20 від 19/12/2024

Суд керувався тим, що: 1) нова нормативна грошова оцінка землі не могла застосовуватись до початку нового бюджетного періоду згідно принципу стабільності податкового законодавства; 2) повернення поворотної фінансової допомоги не є доходом і не підлягає відображенню в податковій звітності; 3) витрати на правову допомогу були обґрунтованими та співмірними зі складністю справи.

Справа №911/2678/23 від 10/12/2024
Предмет спору – зобов’язання енергопостачальних компаній провести коригування (анулювання) обсягу спожитої електричної енергії за вересень-жовтень 2021 року.Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову, посилаючись на те, що дані споживача мають менший пріоритет ніж дані оператора системи. Однак Верховний Суд вказав, що суди не врахували право споживача на перевірку показників у разі сумнівів та обов’язок постачальників здійснити таку перевірку. Також суди не оцінили докази позивача про його своєчасні звернення щодо неправильності нарахувань та визнання постачальниками факту помилкових показників.Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції для повного та всебічного дослідження всіх обставин справи.

Справа №910/1823/23 від 19/12/2024
Предмет спору – оскарження рішення Антимонопольного комітету України компанією «Альянс Холдинг».Верховний Суд, розглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, дійшов висновку про необхідність повторного розгляду справи. Суд вирішив, що попередні судові інстанції (господарський суд м. Києва та Північний апеляційний господарський суд) не повністю дослідили всі обставини справи, що могло призвести до неправильного вирішення спору.В результаті Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу ТОВ «Альянс Холдинг», скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справа №902/517/24 від 18/12/2024
Предмет спору – стягнення з АТ ‘Оператор газорозподільної системи ‘Вінницягаз’ заборгованості, штрафних санкцій та інфляційних втрат за договором купівлі-продажу природного газу.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) відповідач повністю погасив основну заборгованість під час розгляду справи; 2) через припинення ліцензії на розподіл газу відповідач втратив основне джерело доходу та має складний фінансовий стан; 3) позивач не довів наявність збитків від несвоєчасної оплати; 4) необхідно забезпечити баланс інтересів сторін.Суд частково задовольнив позов – зменшив розмір штрафних санкцій на 50% та стягнув з відповідача пеню, штраф, інфляційні втрати та 3% річних у зменшеному розмірі.

Справа №280/2475/21 від 19/12/2024

Суд керувався тим, що хоча позивач не працював в прокуратурі на момент набрання чинності Законом №113-IX, але оскільки він виявив бажання бути переведеним до окружної прокуратури, то мав успішно пройти атестацію згідно з цим законом. Також суд врахував, що позивач не надав належних доказів технічних проблем під час тестування, а його звернення з відповідною заявою після проходження атестації свідчить про намагання спростувати негативний результат.

Справа №440/15519/23 від 19/12/2024

Суд керувався тим, що хоча Верховна Рада України формально виконала рішення Конституційного Суду від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, прийнявши Закон №1584-IX, але встановлені цим законом розміри пенсій є суттєво меншими, ніж було гарантовано раніше. Суд наголосив, що держава не може вдаватися до обмежень, які порушують сутність конституційних соціальних прав осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Тому до спірних правовідносин слід застосовувати норми Закону №796-XII в редакції Закону №230/96-ВР, які передбачають вищий розмір пенсії.

Справа №907/310/22 від 19/12/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що цінне відправлення не було втрачено підприємством, а було викрадено невстановленими особами в результаті незаконного проникнення до виробничої будівлі. Суд встановив відсутність вини відповідача у невиконанні умов договору, оскільки викрадення відправлення сталося внаслідок протиправних дій третіх осіб. Спроба позивача переглянути справу за нововиявленими обставинами була відхилена, оскільки наведені ним аргументи не є нововиявленими обставинами, а спрямовані на переоцінку вже досліджених судом доказів.

Справа №903/62/23 від 19/12/2024

Суд керувався тим, що корпоративні права АТ ‘Волиньгаз’ були передані в управління Національному агентству з питань виявлення та управління активами (АРМА), що прирівнюється до частки держави в статутному капіталі понад 25%. За законом, приватний виконавець не має права здійснювати примусове виконання рішень щодо юридичних осіб з такою часткою державної власності – це входить виключно до компетенції державної виконавчої служби.

Справа №910/18099/23 від 17/12/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) договори про відступлення права вимоги боргу третім особам були визнані недійсними, тому кредитором залишається первісний позивач; 2) стягнення коштів на користь неналежного кредитора не може вважатися належним виконанням зобов’язання; 3) обов’язок повернути кошти виникне лише після повернення відповідачу раніше стягнутих з нього коштів та після виконання позивачем обов’язку щодо повного фінансування проекту.

Справа №903/283/24 від 17/12/2024

Суд керувався тим, що на момент початку будівництва у 2018 році діяв обов’язок забудовника сплачувати пайову участь. Хоча з 2020 року цей обов’язок було скасовано, але для об’єктів, будівництво яких розпочато раніше і які не були введені в експлуатацію до 2020 року, зберігався обов’язок сплати пайової участі до моменту введення в експлуатацію. Оскільки компанія не сплатила кошти добровільно, вони підлягають стягненню як безпідставно збережене майно.

Справа №902/1435/23 від 17/12/2024

Суд касаційної інстанції встановив, що постанова апеляційного суду була ухвалена з порушенням процесуального права – відсутні підписи двох суддів на вступній та резолютивній частинах рішення, які були проголошені в судовому засіданні. Згідно з процесуальним законодавством, рішення суду має бути підписане всім складом суду в день його складення. Відсутність підписів суддів є безумовною підставою для скасування судового рішення.

Справа №240/9795/24 від 18/12/2024
Предмет спору стосується вимог позивача про визнання протиправними дій Пенсійного фонду щодо ненарахування та невиплати підвищеної пенсії як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи.Суд керувався тим, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, тому її розмір відомий особі, яка її отримує, з моменту кожної виплати. Позивач мав можливість дізнатись про порушення своїх прав з моменту отримання першої виплати у липні 2021 року, але звернувся до суду лише у травні 2024 року, пропустивши 6-місячний строк звернення до суду. Суд також зазначив, що посилання позивача на те, що він дізнався про порушення прав лише після ознайомлення з практикою Верховного Суду у 2024 році, не є поважною причиною для поновлення пропущеного строку.Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення та підтримав рішення судів нижчих інстанцій про повернення позовної заяви через пропуск строку звернення до суду.

Справа №810/1051/15 від 17/12/2024

Суд касаційної інстанції керувався тим, що: 1) обмеження щодо прийняття податкового повідомлення-рішення до набрання законної сили вироком суду не застосовуються, оскільки кримінальне провадження порушено не щодо посадових осіб платника податків; 2) включення заборгованості до бухгалтерського обліку в 2010 році, коли товариство не було платником податку на прибуток, не звільняє від обов’язку відобразити її в податковому обліку за правилами цього обліку; 3) заборгованість в сумі 2,47 млн грн не була погашена станом на перевірку.

Справа №927/994/23 від 20/11/2024
Предмет спору – стягнення заборгованості за поставлений товар (аміак рідкий технічний), пені та інфляційних втрат на загальну суму понад 31 млн грн.Суд касаційної інстанції зазначив, що персональні санкції, застосовані до кінцевого бенефіціарного власника компанії-позивача, не можуть автоматично поширюватися на саму компанію. Крім того, навіть якщо санкції застосовані безпосередньо до юридичної особи – це не є підставою для припинення її договірних зобов’язань, а лише може бути підставою для відстрочення їх виконання. Також суд вказав на необхідність перевірки обґрунтованості розрахунків заборгованості, пені та інфляційних втрат.Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду про відмову в позові та направив справу на новий розгляд до апеляційної інстанції для повного та всебічного розгляду всіх обставин справи.

Справа №903/347/24 від 11/12/2024

Суд керувався тим, що стадія продажу майна розпочинається з моменту оприлюднення інформації про продаж на кожному окремому етапі торгів. Оскільки повторні торги були призначені вже після введення мораторію, дії виконавця з реалізації майна боржника суперечать закону, адже кожен етап торгів (перші, повторні, треті) є самостійним і потребує нового оприлюднення інформації про продаж. Попереднє оприлюднення інформації в межах перших торгів, які не відбулися, не береться до уваги.

Справа №906/1320/23 від 18/12/2024

Суд керувався тим, що відповідачі (спадкоємці первинного забудовника) мають чинний договір оренди земельної ділянки під цим об’єктом, укладений за рішенням суду. Крім того, вимога про скасування реєстрації права власності є неефективним способом захисту, оскільки сама реєстрація лише підтверджує факт володіння, але не створює право власності.

Справа №910/13410/22 від 18/12/2024

Суд керувався тим, що Мін’юст не мав права повторно розглядати скаргу, за якою вже було прийнято рішення, скасоване судом. Такі дії порушують принцип обов’язковості судового рішення та правової визначеності. Крім того, суд зазначив, що зміна в нормативному акті слова ‘повторний’ на ‘новий’ не змінює суті норми, яка була визнана протиправною судовим рішенням у попередній справі.

Справа №910/6192/24 від 19/12/2024
Предмет спору: оскарження наказу Міністерства юстиції України про скасування реєстраційних дій щодо права власності на зерновий термінал.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) виконання оскаржуваного наказу призведе до повернення майна попередньому власнику, який перебуває в процедурі банкрутства; 2) існує ризик подальшого відчуження майна в межах процедури банкрутства, що унеможливить захист прав позивача в межах одного судового процесу; 3) заборона вчинення реєстраційних дій є передбаченим законом способом забезпечення позову у спорах про скасування наказів Мін’юсту.Суд залишив без задоволення касаційні скарги та залишив в силі ухвалу про забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій на виконання оскаржуваного наказу Мін’юсту.

Справа №916/1715/22 від 11/12/2024

Суд встановив, що під виглядом договору про біологічне очищення водойми фактично було приховано договір користування земельною ділянкою з водним об’єктом. Кілійське міжрайонне управління водного господарства як постійний землекористувач не мало права передавати земельну ділянку з водоймою в користування ТОВ ‘Дунайагросервіс’, оскільки такими повноваженнями наділена лише районна державна адміністрація. Також управління не мало права надавати дозвіл на вселення та вилов водних біоресурсів.

Справа №922/741/24 від 17/12/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що розмір витрат на правничу допомогу має бути розумним, обґрунтованим та пропорційним до предмета спору. Суд врахував характер та обсяг наданих адвокатом послуг, які включали підготовку касаційної скарги, додаткових пояснень та участь у двох судових засіданнях. Важливим фактором стало те, що стягнення витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони.

Справа №615/1009/20 від 06/11/2024

Суд керувався тим, що вимога про скасування державної реєстрації договору оренди є неефективним способом захисту, оскільки на момент розгляду справи строк дії договору вже закінчився. Щодо вимоги про повернення земельної ділянки – суд не дослідив належним чином докази того, що ділянка вже була повернута власнику і передана в користування іншому суб’єкту.

Справа №910/17150/23 від 17/12/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що АМКУ довів наявність між учасниками торгів сталих господарських відносин, одночасного перебування одних і тих же осіб у трудових відносинах, надання фінансової допомоги, використання одних і тих же IP-адрес, комунікації між учасниками, синхронності дій при підготовці до торгів. Всі ці факти у своїй сукупності свідчать про узгоджену поведінку учасників торгів, що призвело до спотворення їх результатів.

Справа №913/401/20(359/5215/23) від 27/11/2024
Предмет спору – витребування земельної ділянки у зв’язку з подвійною реєстрацією права власності на одну й ту саму земельну ділянку за різними кадастровими номерами.Суд зазначив, що у випадку подвійної реєстрації права власності на нерухоме майно належним способом захисту є віндикаційний позов (витребування майна). Задоволення такого позову призведе до закриття одного з розділів реєстру прав на нерухоме майно. Суди першої та апеляційної інстанцій помилково вважали обраний позивачем спосіб захисту (витребування майна) неналежним.Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції для вирішення спору по суті.

Справа №922/2738/21 (922/4386/23) від 17/12/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що розмір витрат на правничу допомогу має бути співмірним зі складністю справи, обсягом наданих послуг та витраченим часом. Суд врахував, що правова позиція заявника не змінювалась, касаційна скарга була розглянута в першому ж засіданні, а питання не було особливо складним. Також суд зазначив, що договірні зобов’язання між адвокатом і клієнтом не є обов’язковими для суду при вирішенні питання розподілу судових витрат.

Справа №902/69/24 від 18/12/2024
Предмет спору: визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ щодо створення накопичувального фонду для проведення ремонтних робіт будинку шляхом сплати одноразового внеску у розмірі 3000 грн з кожної квартири.Основні аргументи суду: 1) Законодавство надає можливість рішенням зборів співвласників передбачати інший порядок розподілу витрат на управління багатоквартирним будинком, ніж пропорційно до площі квартир. 2) Рішення було прийнято з дотриманням процедури – співвласники були належним чином повідомлені про збори, було забезпечено необхідний кворум, проведено письмове опитування у встановлені строки. 3) Сама по собі незгода позивачки з прийнятим рішенням не є підставою для визнання його недійсним, а право на оскарження не повинно реалізовуватися всупереч волевиявленню решти співвласників.Рішення суду: У задоволенні позову відмовлено, оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишено без змін.

Справа №902/69/24 від 18/12/2024
Предмет спору – визнання недійсним рішення об’єднання співвласників багатоквартирного будинку.На жаль, з наданої вступної та резолютивної частини рішення неможливо встановити конкретні аргументи суду, оскільки відсутня мотивувальна частина рішення. Проте очевидно, що всі три інстанції (місцевий, апеляційний та касаційний суди) дійшли однакового висновку про необґрунтованість позовних вимог.Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій та додатково стягнув з позивача 3000 грн витрат на правничу допомогу.

Справа №580/3483/24 від 19/12/2024

Суд керувався тим, що додаткова винагорода, запроваджена Постановою КМУ №168, є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення і має враховуватись при обчисленні компенсації за невикористані відпустки. Порядок виплати грошового забезпечення №260 не містить заборони врахування таких винагород при розрахунку компенсації за відпустки. Також суд врахував попередню правову позицію Верховного Суду у аналогічних справах.

Справа №520/2327/22 від 19/12/2024

Суд касаційної інстанції встановив, що суди попередніх інстанцій неправильно визначили предмет доказування у справі – вони зосередились на дослідженні реальності господарських операцій, хоча податковий орган не ставив під сумнів реальність операцій, а лише вказував на відсутність зв’язку отриманих послуг із господарською діяльністю платника податків. Суди не дослідили належним чином докази та аргументи позивача щодо економічної доцільності операцій та їх спрямованості на отримання прибутку.

Справа №320/13981/24 від 19/12/2024

Суд керувався тим, що податковий орган пропустив 30-денний строк на подання апеляційної скарги та не надав належних доказів поважності причин пропуску цього строку. Посилання на воєнний стан, велике навантаження та відсутність коштів на сплату судового збору були визнані суб’єктивними причинами, які не можуть вважатися поважними для поновлення строку. Суд також відхилив аргумент про наявність річного строку на оскарження, оскільки це лише граничний термін, який не скасовує необхідності дотримання 30-денного строку.

Справа №910/16781/21 від 17/12/2024

Суд керувався тим, що тариф на транспортування теплової енергії є державно регульованою ціною і встановлюється уповноваженим органом (в даному випадку – Київською міською державною адміністрацією). ТОВ ‘Євро-Реконструкція’ є споживачем послуг з транспортування теплової енергії, тому має оплачувати їх за встановленим тарифом 418,49 грн/Гкал без ПДВ. Аргументи відповідача про неможливість компенсувати ці витрати через власні тарифи для кінцевих споживачів не впливають на обов’язок оплати послуг транспортування.

Справа №909/196/21 від 18/12/2024
Предмет спору: оскарження результатів аукціону з продажу майна, що перебувало в податковій заставі, та визнання недійсними подальших правочинів щодо цього майна.Суд керувався тим, що: 1) позивач при новому розгляді справи намагався змінити одночасно і предмет, і підстави позову, що заборонено процесуальним законом; 2) не було доведено зміну фактичних обставин справи після первісного розгляду, що могло б дати право на таку зміну; 3) заявлення нових вимог фактично є новим позовом, який має подаватися окремо.Верховний Суд залишив без змін ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду про залишення без розгляду заяв позивача щодо зміни позовних вимог.

Справа №925/181/20(925/256/23) від 19/12/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що витрати на правничу допомогу підтверджені належними доказами (договором про надання правничої допомоги, актами наданих послуг, платіжними документами). Суд визнав заявлені витрати обґрунтованими та співмірними зі складністю справи, враховуючи що вони включали підготовку відзиву на касаційну скаргу та участь адвоката у 5 судових засіданнях. Оскільки касаційна скарга була залишена без задоволення, судові витрати підлягають покладенню на скаржника.

Справа №917/1161/19 від 17/12/2024

Суд першої інстанції задовольнив позов прокурора, визнавши договір недійсним, оскільки він фактично був прихованим договором оренди землі та суперечив законодавству про господарську діяльність у Збройних Силах. Апеляційний суд скасував це рішення і залишив позов без розгляду, вважаючи що прокурор не дотримався процедури попереднього звернення до Міністерства оборони. Верховний Суд не погодився з таким формальним підходом апеляційного суду, оскільки Міністерству оборони було відомо про можливі порушення ще з 2017 року, але воно не вживало заходів для захисту інтересів держави.

Справа №922/563/22 від 11/12/2024

Суд встановив, що земельна ділянка була надана для будівництва нового житлового комплексу зі знесенням існуючих нежитлових будівель, а не для обслуговування наявного майна. За законом, така передача мала відбуватися виключно через земельні торги. Оскільки торги не проводились, договір оренди порушує публічний порядок та є нікчемним, тобто недійсним без необхідності додаткового судового підтвердження. Також суд врахував, що площа забудови існуючих будівель становила лише 15,07% від площі наданої ділянки.

Справа №914/2576/23(462/5116/22) від 19/12/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) правова позиція адвоката у касаційній інстанції суттєво не відрізнялась від позиції в апеляційній інстанції; 2) справа не була надто складною і не потребувала вивчення великого обсягу матеріалів; 3) заявлені витрати не в повній мірі відповідали критеріям розумності, співмірності та пропорційності до предмету спору.

Справа №460/49630/22 від 19/12/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що неповнолітні діти, яким призначена пенсія по інвалідності (ЧАЕС), є непрацюючими пенсіонерами через їх непрацездатність. Тому на них поширюється право на виплату підвищення до пенсії у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб за умови проживання на території радіоактивного забруднення. Суд також врахував, що таке право не залежить від наявності інших пільг чи компенсацій, передбачених законодавством про статус постраждалих від Чорнобильської катастрофи.

Справа №П/811/399/16 від 17/12/2024

Суд керувався тим, що: 1) неналежне виконання податкових зобов’язань контрагентами позивача не може бути підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит; 2) факт надання транспортно-експедиторських послуг підтверджується первинними документами та митними деклараціями; 3) орендоване приміщення використовувалось у господарській діяльності. Водночас суд не погодився з висновками попередніх інстанцій щодо можливості включення демереджу (плати за простій судна) до складу витрат.

Справа №380/15428/22 від 19/12/2024
Предмет спору – оскарження висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи, яким було дозволено скорочення санітарно-захисної зони для свинотоварної ферми з 500 м до 250 м.Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов і скасували висновок, оскільки встановили, що фактична кількість поголів’я свиней на фермі (28630 голів) значно перевищувала допустиму норму для санітарної зони у 500 м (до 12 тис. голів). Також суди врахували, що при проведенні експертизи не досліджувалось питання фактичної кількості поголів’я, а висновок суперечив раніше виданим дозвільним документам.Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій і направив справу на новий розгляд, оскільки суди не залучили до участі у справі власників земельних ділянок, які знаходяться в межах санітарно-захисної зони, чиї права можуть бути порушені цим рішенням.

Справа №990/155/24 від 16/12/2024
Предмет спору – оскарження рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді з посади за порушення присяги. Суд встановив, що рішення ВРП є необґрунтованим, оскільки не містить належних мотивів для звільнення судді та було прийняте через 10 років після вчинення проступку, що значно перевищує встановлений законом 3-річний строк притягнення до дисциплінарної відповідальності. Крім того, Вища рада юстиції, яка ініціювала звільнення судді, не мала повноважень здійснювати дисциплінарне провадження щодо суддів місцевих судів відповідно до Конституції України. Верховний Суд задовольнив позов судді та скасував рішення Вищої ради правосуддя про її звільнення з посади.

Справа №910/1384/24 від 19/12/2024
Предмет спору – оскарження рішення Антимонопольного комітету України компанією ТОВ «Санвіта Груп».Оскільки в тексті наведено лише вступну та резолютивну частини постанови, неможливо визначити конкретні аргументи суду. Однак з резолютивної частини видно, що Верховний Суд підтримав позицію суду першої інстанції (Господарського суду міста Києва), скасувавши рішення апеляційного суду.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу Антимонопольного комітету України, скасував постанову апеляційного суду та залишив в силі рішення суду першої інстанції, додатково стягнувши з позивача судові витрати.

Справа №925/473/24 від 17/12/2024

Суд керувався тим, що строк дії договору оренди закінчився 25.09.2023, орендодавець завчасно повідомив орендаря про відмову від продовження договору, оскільки приміщення необхідне для облаштування укриття цивільного захисту. Також суд врахував, що орендар продовжує безпідставно займати приміщення після закінчення строку оренди.

Справа №921/110/23(921/170/24) від 19/12/2024
Предмет спору – стягнення заборгованості в сумі 300 000 грн за договорами оренди та розірвання договорів оренди.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) для забезпечення позову про стягнення грошових коштів не обов’язково доводити конкретні дії відповідача щодо ухилення від виконання зобов’язань; 2) сама можливість відповідача розпорядитися коштами чи майном є достатньою підставою для забезпечення позову; 3) заявлені заходи забезпечення позову (арешт коштів) є співмірними з предметом позову та відповідають принципам розумності й обґрунтованості.Верховний Суд залишив без змін постанову апеляційного суду про накладення арешту на кошти відповідача в розмірі 300 000 грн як захід забезпечення позову.

Справа №826/2548/15 від 19/12/2024
Предмет спору – оскарження податкових повідомлень-рішень щодо донарахування податків та штрафів фізичній особі за продаж нею понад 20 квартир.Суд при розгляді справи керувався тим, що: 1) не було встановлено, чи мав позивач статус ФОП на момент здійснення операцій з нерухомістю; 2) суди попередніх інстанцій не дослідили аргументи щодо порушення порядку проведення податкової перевірки; 3) не було з’ясовано, на якій системі оподаткування перебував позивач та чи відображав операції з продажу нерухомості у податковій звітності.Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції для повного та всебічного з’ясування всіх обставин справи.

Справа №926/3604/23 від 20/11/2024

Суд встановив, що орендар земельної ділянки (Київстар) має переважне право на її придбання у разі продажу. При цьому суд зазначив, що сама вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу не є ефективним способом захисту порушеного переважного права орендаря – належним способом захисту є переведення на орендаря прав та обов’язків покупця. Також суд вказав на необхідність дослідити, чи може Київстар як компанія з іноземними інвестиціями набувати право власності на цю земельну ділянку.

Справа №910/257/24 від 19/12/2024
Предмет спору – оскарження рішення Антимонопольного комітету України компанією ТОВ ‘Авіа Оіл’.Верховний Суд вирішив, що суди попередніх інстанцій (першої та апеляційної) неправильно розглянули справу, оскільки скасував їхні рішення. Суд дійшов висновку, що справа потребує нового, більш ретельного розгляду з дослідженням усіх обставин, тому направив її на повторний розгляд до суду першої інстанції.За результатами розгляду касаційної скарги Антимонопольного комітету України Верховний Суд частково задовольнив скаргу, скасував рішення попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Справа №914/1653/23 від 10/12/2024

Суд встановив, що при розрахунках за послуги з диспетчерського управління мають враховуватись як планові, так і фактичні обсяги послуг. Оскільки договором передбачена попередня оплата планових обсягів, то при порушенні строків такої оплати можуть нараховуватись інфляційні втрати та 3% річних. Суди першої та апеляційної інстанцій неправильно вважали, що такі нарахування можливі лише щодо фактично наданих послуг.

Справа №925/1051/23 від 10/12/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що постачальник «останньої надії» не мав права постачати газ відповідачу у травні 2022 року, оскільки: 1) вже було вичерпано граничний 60-денний термін постачання протягом 2022 року (постачання здійснювалось у січні-лютому 2022 року); 2) у відповідача була прострочена заборгованість перед постачальником, що унеможливлювало укладення договору; 3) відповідач не належав до категорій споживачів, яким дозволено постачання газу при наявності заборгованості.

Справа №914/3432/23 від 18/12/2024

Суд прийняв відмову ОСББ від первісного позову про визнання договору недійсним та закрив провадження в цій частині. Щодо зустрічного позову суд відмовив у його задоволенні, оскільки вимога про визнання договору розірваним не є належним способом захисту прав, адже такий спосіб захисту не передбачений законодавством.

Справа №904/5407/19 від 17/12/2024
Предмет спору: визнання недійсним договору транспортування теплової енергії між ТОВ “Теплотрансзбут” та КП “Новомосковськтеплоенерго”. Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) відповідач надав достатньо доказів наявності у нього прав на теплові мережі та ліцензій на здійснення діяльності з транспортування теплової енергії; 2) позивач не довів факт укладення договору під впливом помилки; 3) договір вже частково виконаний сторонами, послуги надавались належним чином і частково оплачувались позивачем. Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову про визнання договору недійсним.

Справа №918/22/24 від 05/11/2024

Суд керувався тим, що додаткові угоди укладені з порушенням Закону України ‘Про публічні закупівлі’, оскільки ними було здійснено підвищення вартості електроенергії на 21,79%, що перевищує дозволені законом 10%. Також суд врахував, що кошти за спожиту електричну енергію, сплачені з урахуванням завищених цін, були безпідставно одержані постачальником і мають бути повернуті засновнику лікарні – Сільраді.

Справа №910/19326/21 від 19/12/2024

Суд керувався тим, що прокуратура та Фонд держмайна, які оскаржували рішення першої інстанції про визнання права власності за Профспілкою, не довели, що спірне майно належить державі. Суд встановив, що у Переліку державного майна відсутні відомості про спірний склад, а в Акті приймання-передачі від 1997 року не вказано, що цей об’єкт є частиною державної Автобази ‘Турист’. Також суд зазначив, що рішення першої інстанції жодним чином не стосувалось прав та обов’язків Фонду держмайна.

Справа №120/15318/21-а від 20/12/2024

Суд керувався тим, що на момент проведення перевірки діяв встановлений Податковим кодексом мораторій на проведення документальних перевірок у зв’язку з COVID-19. Хоча Кабмін своєю постановою №89 намагався скоротити дію мораторію, така постанова не могла змінювати норми Податкового кодексу. Проведення перевірки з порушенням мораторію є самостійною підставою для скасування прийнятих за її результатами податкових повідомлень-рішень.

Справа №820/2876/18 від 18/12/2024

Суд керувався тим, що податковий орган допустив суттєві порушення процедури стягнення коштів: передчасно виніс податкову вимогу, вказав у ній неіснуючий податковий борг станом на 01.03.2017, суттєво викривив суму боргу, а також відсутні докази належного направлення податкової вимоги платнику податків. Крім того, податкова вимога була надіслана неналежним органом – Східною ОДПІ, яка вже не мала повноважень контролюючого органу.

Справа №910/8680/20 від 19/12/2024

Суд відмовив у задоволенні заяви про перегляд, оскільки правова оцінка, надана в іншій справі щодо нікчемності договорів, не є нововиявленою обставиною. Суд наголосив, що нововиявленими можуть бути лише фактичні обставини, які існували на момент розгляду справи, але не були і не могли бути відомі учасникам, а не нова юридична оцінка вже відомих фактів. Крім того, судове рішення, на яке посилався заявник, було визнано нечинним.

Справа №826/7514/17 від 18/12/2024
Предмет спору: скасування реєстраційних дій щодо створення, реорганізації та припинення Колгоспу “Родіна” та заборона використання його найменування.Основні аргументи суду: 1) Позивач не довів, що оскаржувані реєстраційні дії порушують його права та законні інтереси, оскільки він не є і не був членом Колгоспу “Родіна”; 2) Скасування реєстраційних дій не дозволить ефективно захистити майновий інтерес позивача щодо збереження майна; 3) Питання правонаступництва та прав на майно Колгоспу “Родіна” мають вирішуватися в межах окремого спору про право, а не шляхом оскарження реєстраційних дій.Рішення суду: Верховний Суд скасував рішення судів нижчих інстанцій та відмовив у задоволенні позову, оскільки позивач не довів порушення своїх прав та законних інтересів оскаржуваними реєстраційними діями.

Справа №910/6178/20 від 10/12/2024

Суди попередніх інстанцій не врахували правові позиції Верховного Суду про те, що банк не може стягувати з позичальника плату за дії, які він вчиняє на власну користь або які є наслідком реалізації його прав та обов’язків за кредитним договором. Суди також не з’ясували правову природу комісії за управління кредитом та не встановили, які конкретно послуги надавав банк позичальнику.

Справа №815/1611/16 від 20/12/2024
Предмет спору – оскарження рішень Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості імпортованих товарів (чаю та кухлів) компанією ТОВ «Алокозай Ті».Суд встановив, що митниця безпідставно не прийняла заявлену компанією митну вартість товарів, оскільки всі надані документи (контракт, інвойси, специфікації, транспортні документи тощо) були достатніми для підтвердження заявленої вартості та не містили істотних розбіжностей. Зокрема, суд зазначив, що відсутність окремих даних у документах (як-от торгова марка в інвойсі чи розбіжності в кодах товару) не впливає на визначення митної вартості. Також суд вказав, що за умовами поставки CIF витрати на транспортування та страхування вже включені у вартість товару.Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, якими було задоволено позов ТОВ «Алокозай Ті» та скасовано рішення митниці про коригування митної вартості.

Справа №814/2129/15 від 19/12/2024

Суд проаналізував два ключові аспекти справи: 1) порядок включення авансових платежів в іноземній валюті до валових доходів (за курсом НБУ на дату отримання авансу, а не на дату підписання акту передачі судна); 2) можливість суду виділити із загального обсягу грошових зобов’язань суму, яка збільшена правомірно, не скасовуючи податкове повідомлення-рішення повністю.

Справа №520/31345/23 від 20/12/2024

Суд встановив, що нижчі інстанції формально підійшли до питання пропуску позивачем строку звернення до суду та не надали належної оцінки його поясненням щодо поважності причин пропуску (перебування в окупації, відсутність зв’язку, отримання травм від окупантів). Суди також не вирішили по суті жодне з клопотань позивача про поновлення строку звернення до суду, що фактично позбавило його доступу до правосуддя.

Справа №520/33044/23 від 20/12/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що після внесення змін до законодавства у 2022 році, пільгове обчислення вислуги років враховується лише для визначення розміру пенсії, а не для її призначення. Оскільки позивач звернувся за призначенням пенсії у 2023 році, коли вже діяли нові правила, а його календарна вислуга становила менше необхідних 22 років (лише 19 років 3 місяці), то відмова у направленні документів була правомірною. При цьому суд зазначив, що нове законодавство застосовується до правовідносин, які виникли після набрання ним чинності.

Справа №460/40974/22 від 20/12/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) право на підвищення до пенсії мають непрацюючі пенсіонери, які проживають на території радіоактивного забруднення, незалежно від наявності статусу постраждалого від Чорнобильської катастрофи; 2) неповнолітні діти-інваліди є непрацюючими пенсіонерами через їх непрацездатність; 3) розмір доплати має розраховуватись виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а не мінімальної заробітної плати.

Справа №917/254/23 від 18/12/2024
Предмет спору: визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ “Нивелон” про зміну директора та скасування відповідної реєстраційної дії.Суд відмовив у задоволенні позову, керуючись такими аргументами: 1) хоча позивача дійсно не повідомили про збори, саме по собі це не є безумовною підставою для скасування рішення зборів; 2) позивач не довів, які конкретно його права були порушені оскаржуваним рішенням; 3) після оскаржуваних зборів відбулися інші збори за участю позивача, де було призначено нового директора, тому визнання недійсним попереднього рішення не матиме жодних правових наслідків.Верховний Суд залишив рішення попередніх інстанцій без змін, оскільки позивач обрав неефективний спосіб захисту своїх прав.

Справа №918/785/23 від 19/12/2024

Суд встановив, що під час проведення зборів головуючий оголосив перерву, про закінчення якої мав повідомити учасників, але цього не зробив. Натомість, без повідомлення інших учасників було складено протокол із прийнятими рішеннями, зокрема про зміну директора товариства. Суд також взяв до уваги відеозапис зборів, який підтвердив, що позивач прибув на збори, хоча в протоколі зазначено протилежне.

Справа №904/21/24 від 18/12/2024

Суд керувався тим, що постачальник не виконав свої зобов’язання за договором (не поставив жодної одиниці товару), не довів наявності форс-мажорних обставин чи інших поважних причин для невиконання договору. Суд також врахував, що договір був укладений вже під час дії воєнного стану, тому ця обставина не може бути підставою для звільнення від відповідальності. Крім того, суд зазначив, що надмірне зменшення розміру штрафних санкцій нівелює їх стимулюючу функцію щодо належного виконання договірних зобов’язань.

Справа №906/743/21 від 27/11/2024

Суд керувався тим, що відповідач не подав попередній розрахунок судових витрат разом з першою заявою по суті справи, а розмір та порядок оплати послуг адвоката не були погоджені в договорі про правничу допомогу на момент надання послуг, а лише після завершення розгляду справи. Також суд врахував, що деякі послуги були безпідставно тарифіковані двічі.

Справа №910/2721/23 від 03/12/2024

Суд встановив, що відповідач порушив строки оплати за надані послуги з передачі електроенергії. При цьому суд врахував, що під час дії карантину COVID-19 строки позовної давності для стягнення штрафних санкцій продовжувались на строк дії карантину. Тому вимоги про стягнення пені та штрафу за період з липня 2019 по березень 2020 року були заявлені в межах строку позовної давності.

Справа №910/235/24 від 19/12/2024

Суд керувався тим, що оскільки вимога за банківською гарантією була заявлена після початку процедури ліквідації банку, такі вимоги є додатковими і не підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів. За законом під час ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов’язань, крім витрат, безпосередньо пов’язаних із ліквідаційною процедурою. Грошове зобов’язання у банку перед позивачем на момент початку ліквідації не виникло, оскільки до реєстру можуть бути внесені лише ті вимоги за гарантіями, за якими гарантійний випадок настав до початку ліквідації.

Справа №480/4875/23 від 20/12/2024

Суд керувався тим, що податковий орган не довів поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки посилання на воєнний стан та відсутність коштів для сплати судового збору не є достатніми підставами. Суд також врахував, що між поверненням першої апеляційної скарги та поданням повторної минув місяць, що свідчить про невиправдане зволікання. Крім того, податковий орган як державна установа мав достатньо працівників для своєчасного оскарження.

Справа №806/2513/17 від 18/12/2024
Предмет спору – зобов’язання банку зняти з валютного контролю зовнішньоекономічні операції після відступлення прав вимоги за контрактами новому кредитору.Суд керувався тим, що: 1) законодавство не забороняє заміну сторони в зовнішньоекономічному договорі; 2) після відступлення прав вимоги первісний кредитор втрачає статус резидента за цими операціями; 3) хоча Інструкція НБУ прямо не передбачає такої підстави для зняття з контролю, але це не виключає необхідності відображення заміни кредитора для належного обліку валютних операцій.Верховний Суд залишив у силі рішення попередніх інстанцій про задоволення позову та зобов’язання банку зняти операції з валютного контролю із відображенням заміни кредитора.

Справа №910/6738/23 від 10/12/2024

Суд керувався тим, що: 1) факт надання послуг з авіаперевезення підтверджується авіанакладною та вантажним маніфестом; 2) відповідач не є вантажовідправником за договором, а лише замовником послуг, тому його посилання на спеціальні строки позовної давності для вантажовідправників є безпідставними; 3) відсутність підпису відповідача на акті виконаних робіт не спростовує факту надання послуг, підтвердженого іншими документами.

Справа №927/249/24 від 10/12/2024

Суд при розгляді справи керувався тим, що відмова у стягненні упущеної вигоди з формальних підстав недоведення позивачем чіткого розміру збитків, за наявності доведеної протиправної поведінки заподіювача збитків, не узгоджується з принципом справедливості та призводить до втрати захисної функції відшкодування збитків. При визначенні розміру упущеної вигоди суд має керуватися принципом справедливості та визначати розмір збитків з урахуванням усіх обставин справи.

Справа №815/71/16 від 19/12/2024
Предмет спору – оскарження податкових повідомлень-рішень, якими компанії донараховано податкові зобов’язання через нібито нереальність господарських операцій з контрагентами.Суд керувався тим, що: 1) компанія надала всі необхідні первинні документи, які підтверджують реальність господарських операцій; 2) наявність вироку щодо директора контрагента та податкової інформації про порушення контрагентами податкового законодавства самі по собі не доводять нереальність операцій; 3) платник податків не може зазнавати негативних наслідків через порушення його контрагентами податкового законодавства, якщо сам діяв добросовісно.Суд залишив касаційну скаргу податкового органу без задоволення та підтвердив правомірність скасування податкових повідомлень-рішень судами попередніх інстанцій.

Справа №808/2990/15 від 18/12/2024

Суд керувався тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийняте за результатами узгодження в судовому порядку попереднього податкового повідомлення-рішення, щодо якого вже існує судове рішення, яке набрало законної сили. Згідно з правовою позицією Верховного Суду, таке нове податкове повідомлення-рішення не може бути оскаржене до суду щодо суми грошових зобов’язань, яка вже є узгодженою судовим рішенням.

Справа №357/14323/18 від 13/11/2024

Суд зазначив, що хоча будівництво дійсно є самочинним (здійснене без дозволу власника землі), але позовні вимоги сформульовані неправильно. Зокрема, вимога про знесення будівлі пред’явлена до особи, яка вже не володіє цим майном, а скасування реєстрації права власності та визнання недійсним договору купівлі-продажу не є ефективними способами захисту порушеного права власності на землю.

Справа №910/19983/21 від 12/11/2024

Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов про стягнення вартості товару та відмовили у зустрічному позові, спираючись на висновок експертизи про відповідність товару технічним вимогам. Однак Верховний Суд встановив, що суди неналежно оцінили експертний висновок – не перевірили кваліфікацію експертів, повноту дослідження та відповідність висновків технічним стандартам. Також суди не розглянули можливість призначення додаткової чи повторної експертизи для усунення неповноти дослідження.

Справа №910/7194/24 від 19/12/2024

Суд керувався тим, що вже розглядаються інші справи щодо оскарження змін у керівництві цієї організації, тому існує необхідність зберегти існуючий стан справ до вирішення спору по суті. Також суд врахував, що заборона реєстраційних дій є тимчасовою і не перешкоджає звичайній діяльності організації, але допоможе уникнути подання нових позовів та забезпечить ефективний захист прав позивача.

Справа №907/439/22 від 12/12/2024

Суд касаційної інстанції вказав, що апеляційний суд неправомірно відмовив у позові, спираючись лише на скріншоти переписки в месенджерах. Такі докази не можуть вважатися належними та допустимими, оскільки не містять електронного підпису. Крім того, апеляційний суд не встановив належним чином наявність між сторонами договірних відносин та не перевірив, чи були погоджені всі істотні умови договору комісії, на який він посилався.

Справа №910/8215/24 від 18/12/2024
Предмет спору – зобов’язання керівників та власників банку надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про все належне їм майно та активи.Суд керувався тим, що пільга щодо звільнення від сплати судового збору для Фонду гарантування вкладів стосується лише позовів про відшкодування шкоди, а не всіх позовів у рамках процедури за статтею 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Оскільки даний позов має немайновий характер (про надання інформації), а не про стягнення збитків, Фонд повинен сплатити судовий збір.Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу, скасував постанову апеляційного суду та залишив в силі ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви Фонду без розгляду через несплату судового збору.

Справа №910/18641/23 від 19/12/2024
Предмет спору стосується можливості оскарження ухвали суду про відмову у зміні предмету позову окремо від рішення суду.Суд керувався тим, що заява про зміну предмета позову є «заявою» в розумінні процесуального закону, а відмова в її задоволенні перешкоджає повторному зверненню позивача з аналогічною заявою. При цьому оскарження такої відмови разом з рішенням суду не буде ефективним, оскільки рішення виноситиметься без урахування зміненого предмету позову. Також суд врахував, що відсутність можливості оскарження змушувала б позивача подавати окремий позов, що суперечить принципу процесуальної економії.Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду про повернення апеляційної скарги та направив справу на новий розгляд, визнавши право позивача оскаржувати ухвалу про відмову у зміні предмету позову окремо від рішення суду.

Справа №460/25901/22 від 20/12/2024
Предмет спору – оскарження рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної на постачання тютюнових виробів.Суд зазначив, що податковий орган не конкретизував у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної перелік необхідних документів, чим порушив право платника податків надати вичерпний пакет документів. Також контролюючий орган не вказав, які саме аспекти потрібно висвітлити в поясненнях для спростування сумнівів щодо легальності діяльності. Крім того, суди не дослідили, які саме первинні документи були подані платником податків та чи підтверджують вони дані у спірній податковій накладній.Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції для повного встановлення всіх обставин справи.

Справа №910/11143/22 від 13/11/2024
Предмет спору: витребування нежитлових приміщень та скасування державної реєстрації права власності на об’єднане приміщення. Суд при розгляді справи керувався тим, що: 1) позивач не довів належним чином набуття права власності на спірне майно; 2) суди не встановили, чи є відповідач добросовісним набувачем майна; 3) не було надано оцінки ефективності обраного позивачем способу захисту через скасування реєстрації права власності на все об’єднане приміщення, коли витребовується лише його частина. Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції для повного та всебічного з’ясування всіх обставин справи.

Справа №916/4257/23 від 10/12/2024

Суд апеляційної інстанції встановив, що вимоги кредитора підтверджуються договорами про відступлення права вимоги та раніше винесеними судовими рішеннями, які набрали законної сили. Суд спростував висновок першої інстанції про погашення боргу, оскільки виконавче провадження було закрите не через фактичне виконання, а через зміну стягувача. Розмір грошових вимог з моменту їх встановлення не змінювався шляхом погашення чи в інший спосіб.

Справа №910/7100/24 від 20/12/2024
Предмет спору – повернення судом зустрічної позовної заяви через несплату судового збору.Суд керувався тим, що позивач за зустрічним позовом не надав доказів сплати судового збору взагалі (ні в розмірі, визначеному судом, ні в розмірі, який вважав правильним сам позивач). Хоча суд в ухвалі визначив менший розмір судового збору, ніж передбачено законом, це не звільняло позивача від обов’язку сплатити збір та надати докази оплати. Суд також зазначив, що поведінка позивача, який свідомо не виконував вимоги суду щодо сплати збору, має ознаки зловживання процесуальними правами.Верховний Суд залишив без змін рішення попередніх інстанцій про повернення зустрічної позовної заяви через несплату судового збору.

Справа №910/9079/20 від 10/12/2024

Суд встановив, що неналежна робота установки спричинена не виною підрядника, а наданням замовником некоректних вихідних даних щодо складу природного газу. Замовник вказав вміст важких вуглеводнів 0,06%, тоді як фактично він був у 2-3 рази більший. Підрядник виконав проектування та будівництво відповідно до наданих замовником даних, а використаний цеоліт був належної якості та аналогічний передбаченому проектом.

Справа №910/24550/13 від 17/12/2024

Суд зазначив, що оскільки майно вже було відчужене переможцем аукціону третім особам, то обраний позивачем спосіб захисту (визнання недійсними результатів аукціону та договорів) є неефективним і не призведе до відновлення порушених прав. У такому випадку належним способом захисту було б витребування майна від кінцевих набувачів за правилами віндикації. Суд також вказав, що не може самостійно змінювати предмет позову та доповнювати його вимогами про витребування майна.

Справа №910/1823/23 від 19/12/2024
Предмет спору: оскарження рішення Антимонопольного комітету України про накладення штрафу на ТОВ «Альянс Холдинг» за ненадання інформації на вимогу АМКУ. Основні аргументи суду: Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій, оскільки суди не дослідили ключові обставини справи, а саме: чи була вимога АМКУ про надання інформації спрямована на захист конкуренції в Україні; чи мав АМКУ підстави вважати, що компанія володіє запитуваною інформацією; чи правильно АМКУ оцінив лист компанії про відсутність у неї запитуваної інформації. Суди також не врахували, що відносини контролю між компаніями повинні мати зв’язок з господарською діяльністю, яка є об’єктом контролю АМКУ. Рішення суду: справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції для повного та всебічного дослідження всіх обставин справи.

Справа №911/1272/23 від 17/12/2024

Суд керувався тим, що орендар (ФГ “Альберта”) не дотримався встановленої законом процедури поновлення договору оренди, оскільки не додав до листа-повідомлення про поновлення договору проєкт додаткової угоди, як того вимагає ч.3 ст.33 Закону України “Про оренду землі”. Також суд врахував, що межі земельної ділянки були змінені (площа зменшилась з 50 га до 45 га), а згідно з ч.10 ст.33 цього Закону у разі зміни меж земельної ділянки поновлення договору здійснюється в порядку одержання ділянки на праві оренди.

Справа №927/784/22 від 17/12/2024
Предмет спору: визнання недійсними договорів про співробітництво та будівельного підряду, укладених між комунальним підприємством та приватними компаніями щодо будівництва багатоквартирного будинку.Основні аргументи суду: 1) Суди попередніх інстанцій не надали комплексної правової оцінки умовам спірних договорів у сукупності (предмету, характеру прав та обов’язків сторін, результатам виконання). 2) Не було встановлено мету укладених правочинів та очікуваний результат для кожної зі сторін. 3) Суди безпідставно залишили поза увагою аргументи прокурора про те, що комунальне підприємство фактично передало земельну ділянку приватній компанії для забудови в комерційних цілях.Рішення суду: Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції для повного та всебічного дослідження обставин справи.

Справа №906/512/23 від 17/12/2024

Суд першої інстанції частково задовольнив позов, зменшивши розмір пені на 50% з огляду на те, що відповідач здійснював функції оператора газорозподільної системи та забезпечував функціонування критичної інфраструктури, а інтереси позивача були захищені стягненням 3% річних та інфляційних втрат. Суд апеляційної інстанції залишив це рішення без змін. Верховний Суд погодився з висновками попередніх інстанцій, оскільки вони відповідають актуальній правовій позиції щодо індивідуального характеру підстав для зменшення розміру неустойки.

Справа №2а-9646/10/1370 від 18/12/2024

Суд першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов, спираючись на те, що під час повторної податкової перевірки та за результатами судово-економічних експертиз не було підтверджено правомірність донарахувань податку, а кримінальне провадження щодо директора підприємства було закрито. Однак Верховний Суд вказав, що суди не дослідили належним чином всі обставини справи – зокрема, не оцінили конкретні порушення, виявлені під час першої перевірки, не з’ясували питання щодо ненадання первинних документів, а також не врахували, що закриття кримінального провадження не є підставою для автоматичного скасування податкових рішень.

Справа №820/3870/16 від 18/12/2024
Предмет спору: оскарження податкових повідомлень-рішень, якими компанії донараховано податкові зобов’язання з податку на прибуток та ПДВ.Основні аргументи суду: 1) Суд вважає, що нижчі інстанції не повністю дослідили обставини щодо реалізації автомобіля за ціною нижче балансової вартості через ДТП, оскільки не було надано всіх підтверджуючих документів. 2) Не було належним чином перевірено реальність господарських операцій з контрагентами, зокрема щодо транспортування товарів. 3) Суди не надали оцінку порушенням щодо завищення інших витрат, які не підтверджені первинними документами.Рішення суду: Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції для повного та всебічного дослідження всіх обставин.

Справа №821/158/17 від 18/12/2024

Суд встановив, що методика визначення мінімальної суми орендної плати, затверджена Кабінетом Міністрів України, стосується лише фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання. Оскільки позивач здійснював підприємницьку діяльність і укладав договори оренди з іншими суб’єктами господарювання, то на нього не поширюються обмеження щодо мінімальної орендної плати. Крім того, Податковий кодекс не містить обмежень права підприємців на вільне ціноутворення.

Справа №520/24423/23 від 20/12/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що після внесення змін до законодавства у лютому 2022 року пільговий стаж може враховуватися лише для визначення розміру пенсії, а не для набуття права на її призначення. Оскільки позивач звернувся за призначенням пенсії вже після набрання чинності цими змінами, а його календарний стаж становить менше необхідних 25 років (лише 17 років), то відмова у призначенні пенсії є правомірною.

Справа №903/1302/23 від 13/11/2024

Суд касаційної інстанції встановив, що суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином докази того, що спірне приміщення є пам’яткою архітектури з 1986 року і на момент його приватизації у 2006 році діяла законодавча заборона на приватизацію пам’яток культурної спадщини. Суди також неправильно застосували преюдицію, спираючись на правові оцінки з іншої справи, та не врахували останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду щодо заборони приватизації пам’яток культури.

Справа №921/320/24 від 18/12/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що позивач довів факт поставки газу та наявність заборгованості. Водночас суд вирішив зменшити розмір штрафних санкцій (пені та штрафу) на 30%, оскільки позивач не надав доказів погіршення свого фінансового стану чи завдання збитків через дії відповідача. Суд також врахував необхідність дотримання балансу інтересів обох сторін.

Справа №911/826/23 від 18/12/2024

При винесенні рішення суд керувався тим, що витрати на правничу допомогу мають бути реальними, обґрунтованими та розумними. Суд врахував, що представник ТОВ “Автоспецпром” дійсно надавав послуги з підготовки процесуальних документів та брав участь у судових засіданнях, однак заявлена сума 75 000 грн є надмірною, особливо враховуючи, що компанії вже було відшкодовано значні суми судового збору. Також суд взяв до уваги, що прокурор діяв в інтересах держави та не міг передбачити зміну судової практики щодо його повноважень.

Справа №910/1384/24 від 19/12/2024
Предмет спору: оскарження рішення Антимонопольного комітету України про визнання ТОВ «Санвіта Груп» порушником законодавства про захист від недобросовісної конкуренції через використання схожого оформлення упаковки вологих серветок.Основні аргументи суду: 1) Об’єктом захисту в цій справі є саме оформлення упаковки товару, а не торгова марка чи промисловий зразок. 2) Наявність у компанії прав на торгову марку та промисловий зразок не виключає можливості порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції. 3) Ключовим для встановлення порушення є схожість упаковок до ступеня змішування та можливість введення споживачів в оману щодо виробника товару.Рішення суду: Скасовано постанову апеляційного суду та залишено в силі рішення суду першої інстанції, яким було відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Санвіта Груп» про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету.

Справа №160/4432/21 від 16/12/2024

Суд касаційної інстанції встановив, що суди попередніх інстанцій не провели належного дослідження впливу показника рядка 21 податкової декларації на значення рядків 18 та 20.2 в уточнюючих розрахунках, не надали оцінки аргументам платника податків щодо правильності заповнення декларацій та не перевірили коректність розрахунку податкових зобов’язань контролюючим органом. Також не було досліджено, чи дійсно подання уточнюючих розрахунків за наступні періоди було пов’язано з виправленням помилок у цих періодах, а не з коригуванням показників попередніх періодів.

Справа №120/7702/24 від 19/12/2024

Суд врахував, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до примусового стягнення коштів з гаранта (Товариства) та внесення відміток, що унеможливлять подальше прийняття від нього гарантій, що паралізує його роботу. Також суд взяв до уваги, що сума стягнення перевищує наявні у Товариства кошти, а його діяльність обмежується лише наданням митних гарантій.

Справа №915/1775/23 від 20/11/2024

Суд встановив, що підприємець як власник нерухомості фактично користувалась земельною ділянкою без належних правових підстав, оскільки договори оренди та купівлі-продажі були визнані недійсними. При цьому право власності на ділянку перейшло від держави до територіальної громади, але суди не встановили, який саме розмір орендної плати мав би сплачуватись за період, коли ділянкою розпоряджалась обласна державна адміністрація.

Справа №916/2631/24 від 18/12/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що у випадку позову про стягнення грошових коштів існує реальна можливість відповідача розпорядитися коштами на своїх рахунках, що може ускладнити виконання судового рішення в майбутньому. При цьому вимагати від позивача доказів очевидного права відповідача розпоряджатися своїм майном означало б застосування завищеного стандарту доказування. Також суд врахував, що відповідач не надав доказів того, що арешт коштів заблокує його господарську діяльність.

Справа №910/467/22 від 03/12/2024

Суд керувався тим, що через дію карантинних обмежень у зв’язку з COVID-19 пеня не нараховувалась з 1 березня 2020 року до 27 травня 2022 року. Після цього нарахування пені було можливе лише до 17 липня 2022 року – дати відкриття провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів. Оскільки податковий орган нарахував пеню за період з серпня по жовтень 2020 року, коли діяв мораторій на її нарахування, такі вимоги є необґрунтованими.

Справа №910/1301/24 від 10/12/2024

Суд керувався тим, що ні умовами договору, ні законодавством не встановлено обов’язку покупця надавати заявки на поставку товару. Подання заявки є правом, а не обов’язком покупця. Крім того, матеріали справи не містять доказів звернення постачальника щодо прийняття товару або ухилення покупця від виконання зобов’язань з отримання товару.

Справа №815/4203/16 від 19/12/2024
Предмет спору – оскарження податкового повідомлення-рішення щодо зменшення від’ємного значення з ПДВ та визнання протиправною бездіяльності податкового органу.Суд керувався тим, що: 1) операція з надання послуг з обслуговування міжнародних авіарейсів є нерозривною, тому нульова ставка ПДВ правомірно застосовується як до передоплати, так і до остаточного розрахунку; 2) позивач мав право на коригування податкових зобов’язань, оскільки надав всі необхідні документи; 3) висновки перевірки щодо завищення податкового кредиту не були належно обґрунтовані доказами.Верховний Суд залишив без змін рішення попередніх інстанцій про часткове задоволення позову – визнання протиправним податкового повідомлення-рішення та бездіяльності податкового органу.

Справа №916/437/24 від 20/12/2024

Суд апеляційної інстанції відмовив у звільненні організації від сплати судового збору, вважаючи що на неї не поширюються пільги як на споживача послуг чи позивача у спорі з органами влади. Однак Верховний Суд вказав, що апеляційний суд не дослідив правову природу спору – фактично організація захищає права своїх членів-фізосіб як споживачів послуг приватного підприємства, а не діє як суб’єкт господарювання. Також один з відповідачів – орган влади, що може бути підставою для звільнення від судового збору.

Справа №634/389/20 від 11/12/2024
Предмет спору: оскарження законності надання земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства та подальшої її передачі в суборенду.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) відповідач отримав земельну ділянку у пільговому порядку для ведення фермерського господарства, але не мав наміру самостійно її обробляти, а передав в суборенду через 60 днів; 2) відповідач вже раніше отримував земельну ділянку для фермерського господарства, тому наступну міг отримати лише через земельні торги; 3) фермерське господарство було створено лише через 6 років після отримання ділянки, що свідчить про зловживання пільговим порядком отримання землі.Суд визнав недійсними договори оренди та суборенди земельної ділянки та зобов’язав повернути її державі.

Справа №925/281/23 від 20/11/2024

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові, порушив норми процесуального права, оскільки не дослідив належним чином докази та обставини справи, не надав оцінку аргументам сторін, вийшов за межі позовних вимог та апеляційних скарг, а також не врахував обов’язкові вказівки Верховного Суду щодо застосування норм права про належність спірного майна до державної власності.

Справа №916/1101/21(916/707/23) від 19/12/2024

Суд керувався тим, що оскільки спір розглядався в порядку відокремленого позовного провадження за правилами ГПК України, судовий збір мав сплачуватись за ставками для позовних заяв майнового та немайнового характеру, а не за спеціальною ставкою для заяв у справах про банкрутство. Після встановлення реальної вартості земельних ділянок виникла необхідність стягнення недоплаченої суми судового збору.

Справа №910/8594/24 від 19/12/2024

Суд керувався тим, що заборона вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо юридичної особи є надмірною та не відповідає вимогам співмірності. Натомість доцільно заборонити лише реєстраційні дії на підставі оскаржуваних рішень конференції, оскільки це дозволить зберегти баланс інтересів сторін та не створить невиправданих перешкод у діяльності організації. Також суд зазначив, що статус відповідача дає право оскаржувати ухвалу про забезпечення позову незалежно від наявності порушеного права.

Справа №917/2035/23 від 27/11/2024

Суд встановив, що селищна рада мала право приймати рішення лише щодо ділянки площею 24,9998 га, яка перебувала у її власності, а не всієї ділянки 101,5 га. Крім того, матеріалами справи не підтверджується систематичність (два і більше випадки) несплати позивачем земельного податку. Навпаки, документально підтверджено сплату податку у 2020-2022 роках.

Справа №916/906/22 від 17/12/2024

Суд погодився з висновком місцевого господарського суду про те, що оспорювані умови договору не відповідають положенням Закону України ‘Про державно-приватне партнерство’, оскільки не передбачають передачу державному партнеру у власність рекреаційно-туристичного об’єкту після завершення договору. Однак, оскільки ці умови є істотними для договору, він не може бути визнаний недійсним частково – лише в цілому. А така вимога прокурором не заявлялася.

Справа №910/9079/20 від 17/12/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що відповідач належним чином підтвердив понесені витрати на правничу допомогу відповідними доказами (договір про надання правничої допомоги, додаткова угода, ордер адвоката, акт приймання-передачі послуг, платіжне доручення). При цьому позивач не довів неспівмірність заявлених витрат та не надав відповідного обґрунтування. Також суд врахував, що відповідач дотримався процесуальних строків подання заяви про відшкодування судових витрат.

Справа №826/5914/18 від 18/12/2024
Предмет спору – оскарження податкового повідомлення-рішення про накладення штрафу на компанію за продаж алкогольних напоїв за цінами нижчими від встановлених мінімальних.Суд встановив, що податковий орган неправильно розрахував суму штрафу, взявши до уваги вартість всіх партій алкогольних напоїв за 2016-2017 роки, а не лише тих конкретних партій, з яких фактично здійснювався продаж за заниженими цінами. З матеріалів справи вбачається, що реалізація за заниженими цінами здійснювалась лише з двох партій товару на загальну суму 165,495 тис. грн, тоді як податковий орган нарахував штраф виходячи з вартості всіх партій на суму 3,832 млн грн.Верховний Суд залишив у силі рішення апеляційного суду про скасування податкового повідомлення-рішення через неправильне визначення податковим органом розміру штрафних санкцій.

Справа №2040/6056/18 від 18/12/2024

Суд керувався тим, що для арешту коштів на рахунках платника податків контролюючий орган повинен довести наявність податкового боргу та відсутність іншого майна для його погашення. Податковий орган не надав доказів наявності податкового боргу у товариства та не довів факт відсутності майна, яке могло б бути джерелом погашення такого боргу. Також не було надано доказів недопущення податківців до обстеження приміщень.

Справа №925/222/23 від 27/11/2024
Предмет спору – визнання права власності на під’їзну залізничну колію довжиною 444 м між ТОВ ‘Магазин ‘Будівельник і К’ та ТОВ ‘Сигнум’.Суд керувався тим, що у 2005 році між сторонами було укладено договір купівлі-продажу, за яким позивач продав відповідачу частину майнового комплексу, включаючи залізничну колію. При цьому банк-іпотекодержатель надав письмову згоду на відчуження майна та був стороною договору. Суд також врахував, що в договорі не було застережень щодо часткового продажу колії.Верховний Суд залишив без змін рішення судів нижчих інстанцій про відмову в позові, оскільки позивач повністю передав право власності на спірну залізничну колію відповідачу за договором купівлі-продажу 2005 року.

Справа №922/502/24 від 17/12/2024

Суд керувався тим, що обмеження повноважень військових адміністрацій щодо надання земельних ділянок в оренду на строк понад один рік стосується лише первинного надання їх у користування, а не поновлення вже існуючих договорів. Також суд врахував, що позивач належно виконував свої обов’язки за договором і своєчасно звернувся щодо його поновлення, а відповідач не надав заперечень у встановлений строк.

Справа №910/924/24 від 10/12/2024

Суд відмовив у задоволенні позову з трьох основних причин: по-перше, позивач не надав належних доказів недостовірності інформації про вартість закупівлі (не надав копію договору); по-друге, не довів, що публікація завдала шкоди його діловій репутації; по-третє, оспорювана фраза про порушення законодавства була оціночним судженням третьої особи, а не фактичним твердженням видання.

Справа №817/1182/16 від 18/12/2024

Суд встановив, що камеральна перевірка була проведена з порушенням, оскільки податковий орган перевіряв своєчасність сплати орендної плати за землю, що виходить за межі камеральної перевірки. Згідно з Податковим кодексом, камеральна перевірка може здійснюватися лише щодо даних, зазначених у податкових деклараціях та інших документах податкової звітності. Перевірка своєчасності та повноти сплати податків може проводитися лише в рамках документальних перевірок.

Справа №918/195/24 від 12/12/2024

Суд керувався тим, що витрати на правничу допомогу мають бути реальними, розумними та співмірними зі складністю справи. При цьому суд врахував, що заявлена сума у 100 000 грн є необґрунтованою та непропорційною до предмету спору. Суд також взяв до уваги обсяг наданих адвокатом послуг та критерії оцінки витрат, встановлені процесуальним законодавством.

Справа №910/9079/20 від 10/12/2024

Суд керувався тим, що відповідач не подав заяву про відшкодування витрат на проведення експертизи до закінчення судових дебатів, як того вимагає процесуальний закон. Подання такої заяви вже після ухвалення рішення по суті справи є порушенням встановленого порядку. Суд також зазначив, що судочинство здійснюється на засадах змагальності і кожна сторона несе ризики невчинення необхідних процесуальних дій.

Справа №910/21682/15 (910/17038/21) від 20/12/2024
Предмет спору стосується визнання права постійного користування земельними ділянками за ДП «Конярство України» та оскарження рішень Приютівської селищної ради.Суд врахував, що справа потребує додаткового дослідження доказів щодо правових підстав набуття права постійного користування земельними ділянками. При цьому суд визнав необґрунтованими вимоги про скасування рішень селищної ради та припинення права власності, оскільки не було доведено порушення прав позивача цими рішеннями.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу – в частині вимог про визнання права постійного користування земельними ділянками справу направлено на новий розгляд, а в частині скасування рішень та припинення права власності у позові відмовлено.

Справа №911/414/23 від 12/12/2024
Предмет спору – відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу та судового збору у справі про банкрутство.Суд керувався тим, що неподання попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у їх відшкодуванні. При визначенні суми до відшкодування суд врахував складність справи, обсяг наданих послуг та характер спірних правовідносин. Суд також зазначив, що витрати підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи вони вже фактично сплачені чи тільки мають бути сплачені.Суд частково задовольнив заяву та постановив стягнути з АТСТ “РАЖТ Семенс” на користь ТОВ “Агрозахист Донбас” 15 000 грн витрат на правничу допомогу (замість заявлених 100 000 грн) та 83 204 грн судового збору.

Справа №916/1661/23 від 18/12/2024

Суд встановив, що оператор системи розподілу (відповідач) не виконав свої зобов’язання щодо приєднання об’єкта у встановлений договором строк до 21.01.2022. Згідно з умовами договору та Кодексом систем розподілу, при порушенні строків більше ніж на 120 днів, виконавець зобов’язаний повернути замовнику 80% попередньої оплати. Також суд визначив, що нарахування пені за прострочення припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Справа №320/39441/23 від 20/12/2024
Предмет спору – оскарження прокуратурою наказів Держгеонадр та спеціального дозволу на користування надрами, виданого ТОВ «Антарес-9».Суд встановив, що прокуратура була обізнана про існування оскаржуваних наказів та спецдозволу ще у 2021 році через кримінальне провадження та лист Держгеонадр. Посилання прокуратури на отримання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування лише у вересні 2023 року не може вважатися поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки не перериває встановлених законом строків. Прокуратура не була позбавлена можливості своєчасно звернутися із запитами та позовом.Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій про залишення позову без розгляду у зв’язку з пропуском строку звернення до суду.

Справа №826/6909/16 від 19/12/2024

Суд встановив, що операції між ТОВ ‘Будспецсервіс’ та ТОВ ‘КУА ‘ЮДП Ессет Менеджмент’ на загальну суму понад 200 млн грн підпадають під визначення контрольованих, оскільки: 1) компанії є пов’язаними особами через володіння більше 20% корпоративних прав; 2) контрагент застосовував іншу ставку податку на прибуток (10%); 3) операції з цінними паперами є операціями з товарами згідно Податкового кодексу. Суди першої та апеляційної інстанцій помилково не врахували ці обставини.

Справа №924/786/23 від 17/12/2024
Предмет спору – визнання права власності на енергетичний об’єкт (кабельну лінію та трансформаторну підстанцію), збудований за договором про дольову участь.Суд керувався тим, що між сторонами було укладено дійсний договір про дольову участь у будівництві від 29.03.2005, за яким позивачі та відповідач набули право власності на об’єкт у рівних частках по 1/4 кожен. Суд також врахував, що відповідач був визначений замовником будівництва за згодою всіх учасників, а надані ним докази про самостійне будівництво об’єкта за власні кошти не є достатньо переконливими порівняно з доказами позивачів.Верховний Суд залишив без змін рішення попередніх інстанцій про задоволення позову та визнання за позивачами права власності на 3/4 частки спірного енергетичного об’єкта.

Справа №914/33/24 від 17/12/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) стаття 41 Земельного кодексу України не обмежує категорію земель, яка може надаватись гаражно-будівельним кооперативам; 2) надання земельної ділянки відповідало затвердженій містобудівній документації міста Львова; 3) кооператив надав детальний розрахунок необхідної площі та кількості гаражів для своїх членів.

Справа №904/5475/23 від 10/12/2024

Суд керувався тим, що позивач надав відповідачу послуги з передачі електроенергії, що підтверджується підписаними актами приймання-передачі. Відповідач не оскаржував дані комерційного обліку та не надавав повідомлень з обґрунтуванням розбіжностей у встановлені договором строки. Також суд врахував, що відповідач не виконав вимоги постанови НКРЕКП щодо передачі валідованих даних комерційного обліку.

Справа №910/6340/22 від 19/12/2024
Предмет спору – стягнення коштів дочірнім підприємством ‘Агрофонд-Зерно’ з Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами від корупційних та інших злочинів.На жаль, з наданого тексту судового рішення (лише вступної та резолютивної частини) неможливо встановити аргументи, якими керувався суд при винесенні рішення, оскільки відсутня мотивувальна частина.Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги ДП ‘Агрофонд-Зерно’ та залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій.

Справа №910/5625/23 від 19/12/2024

Суд керувався тим, що учасники товариства, які мали намір відчужити свою частку третій особі, були зобов’язані письмово повідомити про це решту учасників згідно зі статутом. Оскільки матеріали справи не містять доказів такого повідомлення, було порушено переважне право позивача на придбання частки. Однак суди не дослідили належним чином договір купівлі-продажу та не встановили фактичну вартість відчужуваної частки.

Справа №922/548/24 від 11/12/2024
Предмет спору: визнання недійсним договору купівлі-продажу ваг автомобільних між ПНВП «Форвард» та ПП «ЛАН» як фраудаторного правочину.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) договір купівлі-продажу був укладений ще до виникнення судового спору між позивачем та ПНВП «Форвард»; 2) договір був реальним – покупець повністю оплатив товар, а продавець передав його; 3) не доведено наявності умислу відповідачів на приховування майна від стягнення та уникнення виконання зобов’язань перед позивачем.Рішення суду: у задоволенні позову відмовлено, оскільки позивачем не доведено ознак фраудаторності оспорюваного договору.

Справа №806/65/17 від 20/12/2024
Предмет спору стосується правомірності застосування штрафних санкцій до підприємства за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб та військового збору.Суд керувався тим, що у випадку несплати податковим агентом ПДФО до або під час виплати доходу застосовується відповідальність за статтею 127 ПК України (штраф 25%, 50% або 75% залежно від повторності порушення), а не за статтею 126 ПК України (штраф за несвоєчасну сплату). При цьому кількість порушень встановлюється в межах однієї перевірки, і якщо виявлено повторні порушення протягом 1095 днів, розмір штрафу збільшується.Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу податкового органу та залишив у силі рішення суду першої інстанції про правомірність застосування підвищених штрафних санкцій у розмірі 50% та 75% за повторні порушення.

Справа №914/424/24 від 10/12/2024

Суд керувався тим, що станом на 2010 рік і на момент визнання торгів такими, що не відбулися (2021 рік), законодавство не врегульовувало порядок продажу земельних ділянок юридичним особам України, заснованим виключно іноземними юридичними особами. Кабінет Міністрів України неодноразово повертав звернення міської ради щодо погодження продажу землі ІП ‘Кока-Кола’ саме через цю законодавчу прогалину. Без такого погодження продаж земельної ділянки був неможливий.

Справа №908/2296/23 від 18/12/2024

Суд керувався тим, що: 1) відповідач здійснив самочинне будівництво автомийки на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети; 2) будівництво здійснено без отримання містобудівних документів; 3) реєстрація права власності на самочинне будівництво проведена з порушенням вимог ст.376 ЦК України; 4) суд апеляційної інстанції неправомірно прийняв докази, які не існували на момент розгляду справи судом першої інстанції.

Справа №902/1598/23 від 17/12/2024

Суд керувався тим, що експертними висновками було підтверджено факт розкриття та повторного встановлення пломб на лічильниках електроенергії. Хоча в актах про порушення були певні незначні виправлення, це не спростовує сам факт порушення, підтверджений експертизою. Також суд врахував, що порушення цілісності пломб надало доступ до струмоведучих частин схеми обліку.

Справа №7/191-04 від 18/12/2024

Суд відмовив у задоволенні скарги, оскільки державний виконавець правомірно зупинив виконавче провадження через те, що боржник – ДП «Чечельницький спиртовий завод» включений до переліку обʼєктів малої приватизації. Законодавство чітко забороняє проводити виконавчі дії щодо державних підприємств під час їх приватизації. Це обмеження встановлене для забезпечення суспільного інтересу при передачі державного майна ефективному приватному власнику.

Справа №910/15128/23 від 19/12/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що хоча відповідач (Автогаражний кооператив) не мав зареєстрованого електронного кабінету в системі ‘Електронний суд’ на момент подання заяви про стягнення судових витрат, але зареєстрував його до моменту розгляду цієї заяви судом. Також суд врахував, що представник відповідача (адвокат) мав зареєстрований електронний кабінет, а розмір заявлених витрат на правову допомогу був частково підтверджений документально.

Справа №911/3890/23 від 11/12/2024

Суд керувався тим, що прокурор обрав неналежний спосіб захисту порушеного права – негаторний позов (усунення перешкод у користуванні), в той час як у даній ситуації належним способом захисту є віндикаційний позов (витребування майна з чужого незаконного володіння). Це пов’язано з тим, що право власності на спірні ділянки зареєстроване за відповідачем, який здійснює фактичне володіння ними. Обрання неналежного способу захисту є самостійною підставою для відмови в позові.

Справа №903/70/24 від 18/12/2024

Суд апеляційної інстанції закрив провадження, вважаючи що адвокат не мав повноважень представляти інтереси клієнта в апеляційній інстанції, оскільки в договорі про правничу допомогу було вказано лише про представництво в суді першої інстанції. Однак Верховний Суд зазначив, що ордер адвоката є самостійним документом, що підтверджує його повноваження, і надання додаткових документів (договору, додаткових угод) не вимагається законом. Суд також наголосив на необхідності уникати надмірного формалізму, який може перешкоджати доступу до правосуддя.

Справа №805/500/17-а від 17/12/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що підприємство надало всі необхідні первинні документи (договори, накладні, платіжні доручення тощо), які підтверджують реальність господарських операцій з контрагентами. Також були допитані свідки – працівники підприємства та його контрагентів, які підтвердили фактичне здійснення операцій. Податковий орган не надав належних доказів нереальності операцій, а лише посилався на податкову інформацію та кримінальні провадження щодо контрагентів, що само по собі не доводить відсутність реальних господарських операцій.

Справа №1570/7228/2012 від 18/12/2024

Суд встановив, що донарахування податків базувалось на двох підставах: 1) на акті перевірки про донарахування акцизного податку, який вже був скасований судом в іншій справі; 2) на тому, що контрагент позивача не задекларував податкові зобов’язання з ПДВ. При цьому суд зазначив, що реальність господарських операцій підтверджена первинними документами, а порушення контрагентом податкового законодавства не може тягнути негативні наслідки для платника податків.

Справа №826/12944/16 від 18/12/2024
Предмет спору: оскарження податкової вимоги та бездіяльності податкового органу щодо стягнення податкового боргу з ТОВ «Надра Геоцентр» за договором про спільну діяльність.Основні аргументи суду: 1) Податковий орган вживав необхідні заходи для стягнення боргу – призначив податкового керуючого, намагався описати майно в податкову заставу, звертався до суду. 2) Спірна податкова вимога стосувалась лише ТОВ «Надра Геоцентр» як уповноваженої особи за договором і не порушувала прав позивача. 3) В період дії розстрочення податкового боргу податковий орган правомірно не вживав заходів примусового стягнення.Рішення суду: Відмовлено в задоволенні касаційної скарги ПАТ «Укргазвидобування» та залишено в силі рішення апеляційного суду про відмову в задоволенні позову.

Справа №906/498/23 від 19/12/2024

Суд встановив, що оспорюваний договір купівлі-продажу насправді був укладений для приховування договору застави, який мав забезпечувати виконання зобов’язань за майбутнім договором позики. Це підтверджується умовами корпоративного договору, укладеного в той же день, який встановлював обмеження щодо розпорядження часткою та передбачав її повернення після повернення позики. Оскільки сам договір позики так і не був укладений (в тому числі через смерть потенційного позичальника), а застава не може існувати без основного зобов’язання, суд визнав договір купівлі-продажу частки недійсним.

Справа №908/3470/23 від 19/12/2024

Суд керувався тим, що внаслідок воєнного стану відбулась істотна зміна обставин – майно, яке було предметом договору зберігання, було частково знищено ворожими ударами, а те що залишилось було примусово відчужено у власність держави відповідно до законодавства воєнного часу. Оскільки все майно, що зберігалось, або знищене, або перейшло у власність держави – подальше виконання договору зберігання стало неможливим.

Справа №420/583/24 від 19/12/2024

Суд відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки податковий орган пропустив строк на оскарження та не надав поважних причин для його поновлення. Суд зазначив, що відсутність коштів для сплати судового збору не є поважною причиною, а поведінка податкового органу свідчить про несумлінне ставлення до реалізації своїх процесуальних прав – він двічі подавав апеляційну скаргу без сплати судового збору та не вжив усіх можливих заходів для своєчасного оскарження.

Справа №120/11425/23 від 20/12/2024

Суд дійшов висновку, що дії НАЗЯВО щодо призначення і проведення перевірки академічної доброчесності не можуть бути предметом окремого позову – оскаржувати можна лише рішення, прийняті за результатами такої перевірки. Суд також зазначив, що Комітет з питань етики НАЗЯВО є лише структурним підрозділом агентства, а його рішення про прийняття скарги до розгляду не створює самостійних правових наслідків.

Справа №820/1507/17 від 18/12/2024
Предмет спору: оскарження податкового повідомлення-рішення, яким збільшено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток на 1,45 млн грн.Суд керувався тим, що: 1) Відсутність журналів реєстрації відвідувачів та подорожніх листів не може бути єдиною підставою для висновку про нереальність господарських операцій; 2) Наявність кримінального провадження щодо контрагента без вироку суду також не доводить фіктивність операцій; 3) Помилки в оформленні первинних документів самі по собі не спростовують реальність господарських операцій.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу платника податків, скасувавши рішення судів попередніх інстанцій в частині 810 тис грн та направивши справу на новий розгляд для повного з’ясування обставин справи.

Справа №816/208/17 від 18/12/2024

Суд зазначив, що до оподатковуваного доходу має включатися лише основна сума прощеного кредиту (тіло кредиту), оскільки саме вона призводить до приросту фінансових показників платника податків. Натомість прощені проценти за користування кредитом та штрафні санкції не повинні включатися до оподатковуваного доходу, оскільки не призводять до такого приросту. Також суд вказав на необхідність з’ясування, чи відбулась зміна валюти зобов’язання з іноземної на гривню, що має значення для застосування пільгового режиму оподаткування.

Справа №300/4659/23 від 20/12/2024

Суд встановив, що НАЗЯВО є суб’єктом владних повноважень і справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Однак суди першої та апеляційної інстанцій не залучили до участі у справі Міністерство освіти і науки України як третю особу, хоча рішення у справі безпосередньо впливає на права та обов’язки МОН щодо позбавлення наукового ступеня.

Справа №911/44/24 від 17/12/2024
Предмет спору: зобов’язання управляючої компанії передати ОСББ технічну документацію на багатоквартирний будинок.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) відповідно до закону управляюча компанія зобов’язана передати ОСББ всю технічну документацію на будинок протягом 30 днів з моменту звернення; 2) цей обов’язок є безумовним і не залежить від наявності документів у компанії – у разі їх відсутності вона має відновити їх за власний рахунок; 3) направлення копій документів поштою не є належним виконанням обов’язку, оскільки передача має відбуватися за актом приймання-передачі.Суд частково задовольнив позов ОСББ та зобов’язав управляючу компанію відновити за власний рахунок і передати за актом приймання-передачі комплект проектної документації, технічний паспорт, документи про введення в експлуатацію, план земельної ділянки та технічну документацію на ліфти.

Справа №920/528/23 від 17/12/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що хоча сторони підписали акт приймання-передачі газу, але торгові сповіщення про передачу газу були відхилені оператором газосховища. Крім того, сторони не склали додатковий акт та не погодили його з оператором газосховища, як того вимагали умови договору. Через це покупець був позбавлений можливості розпоряджатися газом, а отже зобов’язання не можна вважати належно виконаним.

Справа №910/24550/13 від 17/12/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що позивач (банкрут) обґрунтовував свої вимоги лише посиланням на судові рішення про недійсність аукціонів, які були скасовані. При цьому позивач не надав інших необхідних доказів незаконності вибуття майна та недобросовісності набувачів, що є обов’язковим при витребуванні майна. Також суд врахував, що кошти від продажу майна були спрямовані на погашення вимог забезпечених кредиторів.

Справа №910/257/24 від 19/12/2024
Предмет спору: оскарження рішення Антимонопольного комітету України про визнання дій ТОВ “Авіа Оіл” антиконкурентними узгодженими діями та накладення штрафу.Суд у своєму рішенні керувався тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми процесуального права, оскільки не здійснили належної оцінки всіх встановлених обставин справи у їх сукупності та взаємозв’язку. Зокрема, суди оцінили кожен доказ окремо, але не проаналізували вірогідність випадкового збігу всіх встановлених АМК обставин або не обґрунтували такий збіг об’єктивними чинниками. Верховний Суд наголосив, що питання про наявність/відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами виходячи з усієї сукупності обставин і доказів.Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справа №808/3556/13-а від 18/12/2024

Суд касаційної інстанції встановив, що суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином документи щодо продовження строку дії договору позики після 30.12.2011, на підставі якого компанія включила відсотки до витрат. Також не було надано оцінку руху активів при здійсненні господарських операцій та не з’ясовано, які саме документи надавались платником податків під час перевірки.

Справа №910/23404/16 від 18/12/2024
Предмет спору – звернення стягнення Національним банком України на предмет іпотеки (майновий комплекс) у зв’язку з невиконанням кредитних зобов’язань банком, який перебуває в стадії ліквідації.Суд керувався тим, що іпотека є акцесорним (додатковим) зобов’язанням і поділяє долю основного зобов’язання. Оскільки банк-боржник перебуває в процедурі ліквідації, то згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2024, кредитор може реалізувати механізми акцесорних зобов’язань лише після акцептування його вимог Фондом гарантування вкладів та затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів. Суд також зазначив, що щодо банку, який ліквідується, НБУ не має переважного права на задоволення своїх вимог.Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та відмовив у задоволенні позову Національного банку України про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Справа №917/384/24 від 17/12/2024

Суд керувався тим, що відповідач фактично здійснював обслуговування ліфтів з 2022 року, що підтверджує факт отримання ним технічної документації та ключів. При цьому договором не було передбачено документальної фіксації передачі цих матеріалів. Суд також врахував, що утримання технічної документації та ключів після припинення договору створює загрозу безпеці мешканців будинків.

Справа №160/6138/24 від 20/12/2024
Предмет спору – оскарження податкового повідомлення-рішення про нарахування пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності при імпорті товарів.Суд дійшов висновку, що податковий орган неправильно визначив день виникнення заборгованості для розрахунку пені. Зокрема, днем виникнення заборгованості при імпортних операціях є день здійснення резидентом авансового платежу, а не перший день після спливу граничних строків розрахунків. Відповідно, для перерахунку суми в іноземній валюті у національну потрібно застосовувати курс НБУ саме на день оплати, а не на день прострочення.Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду та направив справу на новий розгляд для встановлення правильного курсу валюти та перерахунку розміру пені.

Справа №910/5887/22 від 11/12/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що розмір штрафних санкцій може визначатися лише законом або договором. Оскільки в договорі сторони не передбачили можливість застосування Положення №888 (на підставі якого позивач нарахував неустойку) і не визначили розмір штрафних санкцій, відсутні правові підстави для їх стягнення. Положення №888 може застосовуватися лише якщо в договорі є пряме посилання на нього або зі змісту договору видно намір сторін його застосовувати.

Справа №904/2439/23 від 18/12/2024

Суд керувався тим, що сторона, яка виграла спір, має право на відшкодування судового збору. Однак щодо витрат на правничу допомогу суд відмовив, оскільки Дніпровська міська рада не подала попередній розрахунок таких витрат разом з першою заявою по суті спору, як того вимагає процесуальний закон. Важливим аргументом також стала позиція Великої Палати Верховного Суду щодо обов’язковості подання попереднього розрахунку судових витрат.

Справа №922/3275/23 від 12/12/2024
Предмет спору – стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 697 802,11 грн з дитячої інфекційної лікарні на користь ТОВ ‘Твій Газзбут’.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) санкції, застосовані персонально до фізичної особи – кінцевого бенефіціара, не поширюються автоматично на юридичну особу (ТОВ ‘Твій Газзбут’); 2) товариство є самостійною юридичною особою і не відповідає за зобов’язаннями свого учасника; 3) прокурор не довів наявності порушення інтересів держави у цих правовідносинах, що є обов’язковою умовою для його участі у справі.Верховний Суд залишив без змін ухвалу апеляційного суду про закриття апеляційного провадження за скаргою прокурора, оскільки не було доведено підстав для представництва інтересів держави.

Справа №910/14286/23 від 17/12/2024
Предмет спору: стягнення з АТ “Українська залізниця” вартості нестачі вантажу (скрапленого газу) при його перевезенні залізничним транспортом.Основні аргументи суду: 1) За законом діє презумпція вини перевізника за збереження вантажу з моменту прийняття до перевезення і до видачі одержувачу; 2) Укрзалізниця не довела відсутність своєї вини та не надала доказів, що втрата вантажу сталася з незалежних від неї причин; 3) Власник під’їзної колії, на яку були тимчасово переміщені вагони-цистерни, не несе відповідальності за їх охорону, оскільки вагони були розміщені там не для комерційних цілей, а для потреб Укрзалізниці.Рішення суду: Позов задоволено повністю – стягнуто з АТ “Українська залізниця” 1 866 419,10 грн на користь позивача.

Справа №910/12415/23 від 10/12/2024

Суд керувався тим, що: 1) факт поставки товару та наявність заборгованості підтверджені документально; 2) хоча кінцевим бенефіціаром позивача є громадянин РФ, він законно проживає в Україні, що підтверджується посвідкою на постійне проживання; 3) до позивача не застосовані санкції та він не підпадає під дію мораторію на виконання зобов’язань перед особами, пов’язаними з державою-агресором.

Справа №120/15318/21-а від 20/12/2024

Суд керувався тим, що на момент проведення перевірки діяв встановлений Податковим кодексом мораторій на проведення документальних перевірок у звʼязку з COVID-19. Хоча Кабмін своєю постановою №89 дозволив проводити деякі перевірки, але зміна строків мораторію могла бути здійснена лише шляхом внесення змін до Податкового кодексу. Проведення перевірки з порушенням мораторію є самостійною підставою для скасування прийнятих за її результатами податкових повідомлень-рішень.

Справа №400/1117/19 від 20/12/2024

Суд дійшов висновку, що зупинення рішення міської ради належить до дискреційних повноважень міського голови, а обґрунтованість такого рішення може перевірятися лише самою радою шляхом повторного розгляду зупиненого рішення. Оскаржуване розпорядження не створює для позивача жодних правових наслідків і не може порушувати його прав та інтересів, тому такі вимоги взагалі не підлягають судовому розгляду.

Справа №520/6663/24 від 20/12/2024

Суд керувався тим, що податковий орган пропустив строк на апеляційне оскарження та не надав належних доказів поважності причин такого пропуску. Зокрема, не було доведено об’єктивну неможливість сплати судового збору та не продемонстровано добросовісних намірів щодо усунення недоліків апеляційної скарги. Суд також зазначив, що відсутність коштів у державного органу для сплати судового збору є суб’єктивною причиною, яка не може вважатись поважною для поновлення строку.

Справа №804/7580/16 від 19/12/2024

Суд встановив, що всі господарські операції позивача з контрагентами були реальними та підтверджені належними первинними документами. Податковий орган не довів фіктивність операцій, а лише посилався на порушення з боку контрагентів, що не може бути підставою для позбавлення платника податків права на витрати та податковий кредит. Також суд зазначив, що формальні недоліки в документах не можуть переважати над фактом реального руху активів.

Справа №2а-6415/10/1270 від 19/12/2024
Предмет спору: оскарження податкових повідомлень-рішень щодо донарахування податку на прибуток та ПДВ через нібито нереальність господарських операцій з контрагентом.Основні аргументи суду: 1) Реальність господарських операцій підтверджується первинними документами (податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури тощо). 2) Наявність вироку щодо директора контрагента не доводить нереальність саме операцій з позивачем. 3) Податковий орган не надав належних доказів порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні валових витрат та податкового кредиту.Рішення суду: Касаційну скаргу податкового органу залишено без задоволення, а постанову апеляційного суду про скасування податкових повідомлень-рішень – без змін.