Справа №522/13067/20 від 10/12/2024
Предмет спору – оскарження ухвали апеляційного суду про повернення апеляційної скарги як поданої з пропуском строку оскарження. Суд керувався тим, що захисник не надав належних доказів своєчасної подачі апеляційної скарги через кур’єрську службу в останній день строку оскарження (12 квітня 2024 року). Накладна кур’єрської служби не містила необхідних реквізитів – штемпелів, повних даних про відправника та отримувача. Крім того, сама кур’єрська служба ‘Пост Експрес’ не зареєстрована в єдиному державному реєстрі операторів поштового зв’язку, а отже не мала права надавати такі послуги. Верховний Суд залишив без змін ухвалу апеляційного суду про повернення апеляційної скарги захисника, а касаційну скаргу – без задоволення.
Справа №755/1821/23 від 26/11/2024
Суд врахував, що засуджена повністю визнала вину, щиро розкаялась, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має інвалідність та потребує лікування. Також було взято до уваги її благодійну діяльність та допомогу ЗСУ після вчинення злочинів. Суд дійшов висновку, що виправлення засудженої можливе без реального відбування покарання, враховуючи всі обставини справи та її особу.
Справа №637/1009/19 від 10/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду у кримінальному провадженні щодо умисного вбивства з особливою жорстокістю (п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України).Оскільки це лише резолютивна частина, суд не наводить аргументів свого рішення. Проте з тексту видно, що засуджений ОСОБА_7 не погодився з рішеннями попередніх інстанцій та подав касаційну скаргу до Верховного Суду. Суд розглянув справу у відкритому засіданні за участю всіх сторін, включаючи прокурора, захисника та самого засудженого.Верховний Суд прийняв рішення залишити без змін вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, відмовивши у задоволенні касаційної скарги засудженого.
Справа №766/2957/23 від 11/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку Херсонського апеляційного суду щодо засудження особи за незаконні дії з наркотичними засобами та їх посів/вирощування.Оскільки це лише резолютивна частина, суд не наводить аргументів по суті справи. Проте з рішення видно, що Верховний Суд погодився з висновками апеляційного суду та не знайшов підстав для задоволення касаційної скарги захисника.Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а вирок апеляційного суду – без змін.
Справа №629/4227/19 від 10/12/2024
Суд апеляційної інстанції перекваліфікував дії обвинуваченого зі статті 121 ч.2 КК (умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть) на статтю 119 ч.1 КК (вбивство через необережність), оскільки тяжкі тілесні ушкодження були не прямим наслідком удару, а результатом падіння та удару головою об асфальт, чого обвинувачений не передбачав, але повинен був і міг передбачити. Однак апеляційний суд неправильно застосував статтю 75 КК та звільнив особу від відбування покарання з випробуванням, не врахувавши належним чином тяжкість наслідків та позицію потерпілої.
Справа №509/7127/21 від 04/12/2024
Суд врахував, що хоча розписка знаходилась у позивача, відповідачка надала переконливі докази повернення позики – електронне листування та аудіозапис розмови з первісним кредитором, де той підтверджував отримання коштів. Суд визнав ці електронні докази допустимими, оскільки вони дозволяли встановити авторів листування та його зміст, а їх достовірність не була спростована позивачем. Також було враховано, що на момент отримання позики відповідачка перебувала у шлюбі з сином позивача і кошти використовувались на потреби сім’ї.
Справа №752/15842/20 від 04/12/2024
Суд керувався тим, що: 1) сам факт подання клопотання про відведення земельної ділянки не створює правових підстав для її отримання; 2) дозвіл на розробку проекту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує набуття права власності; 3) державна реєстрація спірної земельної ділянки була здійснена відповідно до законодавства на підставі належних документів.
Справа №752/10146/19 від 12/12/2024
Суд керувався тим, що показання свідків були суперечливими щодо обставин ДТП, протокол слідчого експерименту визнано неналежним доказом через використання іншого автомобіля та неврахування важливих обставин, а висновок автотехнічної експертизи визнано недопустимим, оскільки він базувався на даних неналежно проведеного слідчого експерименту. Суд також зазначив, що стороною обвинувачення не надано належних та достатніх доказів для доведення вини обвинуваченого поза розумним сумнівом.
Справа №591/5490/23 від 10/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) злочини проти статевої недоторканості малолітніх мають високу суспільну небезпеку і призводять до глибоких душевних травм; 2) умовне покарання в даному випадку не забезпечить превентивну функцію; 3) хоча обвинувачений щиро розкаявся та відшкодував шкоду, це не є достатньою підставою для звільнення від реального відбування покарання. При цьому суд врахував пом’якшуючі обставини і призначив покарання нижче найнижчої межі.
Справа №212/2988/20 від 11/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду щодо засудження двох осіб за хуліганство (ч. 2 ст. 296 КК України).Суд касаційної інстанції встановив, що при розгляді справи нижчестоящі суди неправомірно використали як доказ висновок судово-медичного експерта №2001 від 24.12.2019. Інші докази та обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, були визнані обґрунтованими та законними, що не потребувало скасування судових рішень в цілому.Верховний Суд частково задовольнив касаційні скарги, змінивши судові рішення шляхом виключення посилання на висновок експерта, але залишивши їх в іншій частині без змін.
Справа №348/285/23 від 10/12/2024
Предмет спору – оскарження потерпілою рішення апеляційного суду, яким було залишено без змін вирок щодо водія, котрий спричинив ДТП з тяжкими наслідками.Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд допустив істотні порушення, оскільки: 1) формально підійшов до перевірки доводів апеляційної скарги і не надав їм належної оцінки; 2) не обґрунтував можливість виправлення засудженого без реального відбування покарання; 3) не врахував належним чином тяжкість наслідків злочину при визначенні розміру моральної шкоди потерпілій.Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу на новий розгляд, вказавши що призначене покарання із застосуванням ст.75 КК України (звільнення від відбування покарання з випробуванням) є занадто м’яким з огляду на тяжкість злочину та відсутність пом’якшуючих обставин.
Справа №947/19643/22 від 10/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду щодо військовослужбовця, якого засуджено за дезертирство та державну зраду під час окупації Криму в 2014 році.Суд визнав особу винною, оскільки доведено, що обвинувачений, будучи заступником командира військової частини, відмовився виконувати наказ про передислокацію на материкову частину України, не з’явився до місця служби та перейшов на службу до збройних сил РФ. Це підтверджується показаннями свідків-співслужбовців, документальними доказами та матеріалами службового розслідування. Суд також врахував, що обвинувачений, як заступник командира частини, був достовірно обізнаний про наказ щодо передислокації.За результатами розгляду справи суд призначив обвинуваченому покарання у вигляді 15 років позбавлення волі.
Справа №202/13808/23 від 10/12/2024
Суд вирішив, що дії обвинуваченого були неправильно кваліфіковані як колабораційна діяльність за ст. 111-1 КК України, оскільки колабораціонізм можливий лише на окупованих територіях, а обвинувачений діяв з підконтрольної Україні території. Суд також врахував, що стаття 114-2 КК України про несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ була прийнята пізніше і тому має пріоритет у застосуванні.
Справа №991/8552/24 від 12/12/2024
Предмет спору – застосування санкцій відповідно до Закону України «Про санкції» за позовом Міністерства юстиції України.Суд першої інстанції прийняв рішення на користь Міністерства юстиції України. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, не погодилась з цим рішенням та подала апеляційну скаргу. Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду розглянула справу за участі представників Міністерства юстиції України, при цьому відповідач та треті особи на засідання не з’явились.Апеляційний суд залишив скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін, причому постанова набрала законної сили негайно після її проголошення та не підлягає касаційному оскарженню.
Справа №637/1009/19 від 10/12/2024
Суд встановив, що засуджений, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, протягом тривалого часу завдавав потерпілій численні удари кулаками та уламками скла, спричинивши їй множинні поранення, травматичну ампутацію ока та інші тяжкі тілесні ушкодження, після чого перерізав їй горло, що призвело до смерті. Характер ушкоджень, їх локалізація та тривалість нанесення свідчать про умисел на вбивство з особливою жорстокістю. Версія засудженого про присутність на місці злочину сторонньої особи спростована показаннями свідків та висновками експертиз.
Справа №591/5490/23 від 10/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку Полтавського апеляційного суду щодо особи, обвинуваченої у вчиненні розпусних дій щодо неповнолітніх (ч.2 ст.156 КК) та хуліганства (ч.1 ст.296 КК).Оскільки це лише резолютивна частина, суд не наводить аргументів свого рішення. Проте з тексту видно, що Верховний Суд розглянув касаційну скаргу захисника в повному обсязі у відкритому судовому засіданні за участю всіх сторін процесу, включаючи самого обвинуваченого та його захисника (в режимі відеоконференції).Верховний Суд залишив без змін вирок Полтавського апеляційного суду та відмовив у задоволенні касаційної скарги захисника.
Справа №939/191/24 від 11/12/2024
Предмет спору – оскарження прокурором судових рішень у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7, обвинуваченого у самовільному залишенні військової служби (ч. 5 ст. 407 КК України).Оскільки це лише резолютивна частина постанови, конкретні аргументи суду не наведені. Однак, з рішення видно, що Верховний Суд знайшов підстави для скасування рішень судів нижчих інстанцій та призначення нового розгляду справи, погодившись з доводами прокурора про наявність істотних порушень.Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу прокурора, скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Справа №446/764/22 від 10/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду щодо засудження особи за зґвалтування малолітньої дитини.Суд при винесенні рішення керувався сукупністю доказів: показаннями потерпілої малолітньої особи, її матері, свідків, результатами судово-медичної та психіатричної експертиз, протоколами слідчих експериментів та оглядів місця події. Суд встановив, що відсутність двох пальців на лівій руці обвинуваченого не перешкоджала вчиненню злочину, а показання потерпілої були послідовними та правдивими.Верховний Суд залишив без змін вирок суду першої інстанції та апеляційного суду, яким особу засуджено до 10 років позбавлення волі за вчинення дій сексуального характеру щодо малолітньої особи.
Справа №953/1070/23 від 10/12/2024
Предмет спору – законність вироку суду щодо особи, яка передавала представникам РФ інформацію про розташування ЗСУ в Харкові.Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд допустив істотні процесуальні порушення: не виклав доводи апеляційної скарги захисника, не надав на них відповідей, безпідставно послався на спрощений порядок розгляду справи в суді першої інстанції. Також суд відзначив, що призначене апеляційним судом покарання у вигляді 10 років позбавлення волі (замість 12 років за вироком першої інстанції) є обґрунтованим, оскільки максимальне покарання не було належно вмотивоване судом першої інстанції.Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду та направив справу на новий апеляційний розгляд, залишивши обвинуваченого під вартою на 60 днів.
Справа №225/5571/19 від 10/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду щодо засудження особи за розбій, крадіжку та незаконне проникнення до житла.Суд керувався тим, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані як розбій, оскільки він застосував насильство небезпечне для життя та здоров’я потерпілого з метою заволодіння його майном. При цьому суд врахував зміни до законодавства щодо дрібних крадіжок і перекваліфікував частину дій з крадіжки на незаконне проникнення до житла, а також закрив провадження щодо іншого епізоду крадіжки через декриміналізацію діяння.За результатами розгляду суд частково задовольнив касаційну скаргу прокурора, змінивши кваліфікацію дій та призначивши остаточне покарання у виді 7 років позбавлення волі за розбій.
Справа №991/5241/24 від 11/12/2024
Суд встановив, що хоча автомобіль був оформлений на матір чиновника, фактично ним користувався сам держслужбовець та його дружина, що підтверджується виданими довіреностями та численними штрафами за порушення ПДР. При цьому ані у матері, ані у самого чиновника не було достатньо законних доходів для придбання такого дорогого авто – різниця між вартістю автомобіля та задекларованими доходами склала понад 5 млн грн.
Справа №286/2870/19 від 12/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду у кримінальному провадженні щодо особи, засудженої за порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило тяжкі наслідки (ч.2 ст.286 КК України).Оскільки це лише резолютивна частина, суд не наводить аргументів свого рішення. Проте з тексту видно, що справа пройшла розгляд у суді першої інстанції та апеляційному суді, а тепер розглядалася в касаційному порядку за скаргою захисника засудженого. Колегія суддів Верховного Суду визнала, що попередні судові рішення є законними та обґрунтованими.Верховний Суд залишив без змін оскаржувані судові рішення та відмовив у задоволенні касаційної скарги захисника.
Справа №225/5571/19 від 10/12/2024
Предмет спору: Касаційний перегляд вироку щодо ОСОБА_7, засудженого за низку майнових злочинів (крадіжки та розбій).Основні аргументи суду: Суд встановив, що частина дій засудженого була неправильно кваліфікована судами нижчих інстанцій. Зокрема, епізод від 7 серпня 2019 року перекваліфіковано з крадіжки (ч.3 ст.185 КК) на порушення недоторканності житла (ч.1 ст.162 КК), за яким особу звільнено від покарання у зв’язку із закінченням строків давності. Також суд закрив кримінальне провадження в частині обвинувачення за ч.2 ст.185 КК та виключив з вироку формулювання щодо крадіжки від 14 липня 2019 року.Рішення суду: Касаційний суд частково задовольнив скаргу прокурора, змінив кваліфікацію дій та міру покарання, залишивши в силі засудження ОСОБА_7 за ч.2 ст.187 КК (розбій) до 7 років позбавлення волі.
Справа №711/8709/19 від 11/12/2024
Суд керувався тим, що: 1) банк видав кошти вкладника невстановленій особі за підробленою довіреністю та підробленим паспортом, що підтверджується висновком службового розслідування самого банку; 2) банк як професійний учасник фінансового ринку несе відповідальність за належну перевірку документів при видачі коштів; 3) недотримання працівниками банку вимог законодавства не може покладати відповідальність на сумлінного споживача.
Справа №459/3471/23 від 05/12/2024
Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд не навів належних мотивів для звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням. Зокрема, не було доведено щирого каяття обвинуваченого, не обґрунтовано як саме він сприяв розкриттю злочину, та не пояснено, як звільнення від покарання в умовах воєнного стану забезпечить досягнення мети покарання і не демотивуватиме інших осіб від ухилення від мобілізації.
Справа №335/1211/23 від 03/12/2024
Предмет спору – оскарження прокурором рішення апеляційного суду щодо визначення остаточного покарання засудженому при заміні громадських робіт на пробаційний нагляд.Суд встановив, що апеляційний суд неправильно застосував закон при визначенні співвідношення між громадськими роботами та пробаційним наглядом. За правилами ст.72 КК існує два способи такого переведення, і суд повинен був обрати той, що є більш сприятливим для засудженого. За правильним розрахунком 100 годин невідбутих громадських робіт мають відповідати 12,5 дням пробаційного нагляду, а не 20 дням, як визначив апеляційний суд.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу прокурора та змінив ухвалу апеляційного суду, визначивши засудженому остаточне покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік 12 днів замість 1 року 20 днів.
Справа №947/19643/22 від 10/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду у кримінальній справі щодо ОСОБА_7, обвинуваченого у дезертирстві та державній зраді.Оскільки це лише резолютивна частина постанови, суд не наводить аргументів свого рішення. Проте з документу видно, що справа пройшла розгляд у судах трьох інстанцій, включаючи касаційний перегляд за скаргою захисника обвинуваченого.Верховний Суд прийняв рішення залишити без змін судові рішення попередніх інстанцій та відмовити у задоволенні касаційної скарги захисника.
Справа №607/13419/22 від 10/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду у кримінальному провадженні за обвинуваченням особи у вчиненні легкого тілесного ушкодження (ч.1 ст.125 КК України).На жаль, оскільки надана лише резолютивна частина постанови Верховного Суду, неможливо проаналізувати аргументи, якими керувався суд при прийнятті рішення. В такій ситуації суд обмежився складанням резолютивної частини через те, що повне рішення вимагає значного часу для підготовки.Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, а касаційну скаргу захисника – без задоволення.
Справа №592/9605/21 від 11/12/2024
Предмет спору – оскарження засудженим вироку за порушення правил безпеки дорожнього руху (ч.1 ст.286 КК України).Оскільки це лише резолютивна частина постанови, суд не наводить аргументів свого рішення. Проте з тексту видно, що Верховний Суд розглянув касаційну скаргу засудженого на рішення апеляційного суду та не знайшов підстав для її задоволення.Верховний Суд залишив без змін ухвалу Сумського апеляційного суду від 13 травня 2024 року, а касаційну скаргу засудженого – без задоволення.
Справа №991/4881/23 від 12/12/2024
Основні аргументи суду: Суд встановив, що угоди відповідають вимогам законодавства, оскільки: 1) злочин кваліфікується як нетяжкий корупційний злочин, що дозволяє укладення угоди; 2) обвинувачені надали правдиві викривальні показання один щодо одного; 3) умови угод не порушують права сторін та відповідають суспільним інтересам, зокрема через значні добровільні внески обвинувачених на потреби держави; 4) укладення угод було добровільним.
Справа №754/17376/23 від 11/12/2024
Предмет спору – оскарження прокурором рішення апеляційного суду у кримінальній справі щодо особи, обвинуваченої у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів.На жаль, через те що надана лише вступна та резолютивна частини постанови Верховного Суду, неможливо визначити конкретні аргументи, якими керувався суд при винесенні рішення. Проте з наявного тексту видно, що Верховний Суд знайшов підстави для скасування рішення апеляційної інстанції.За результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд частково задовольнив вимоги прокурора, скасував ухвалу Київського апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Справа №754/8154/22 від 11/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду у кримінальній справі щодо розбою, вчиненого за ч.4 ст.187 КК України.Суд касаційної інстанції розглянув касаційну скаргу захисника засудженого на рішення судів нижчих інстанцій. Оскільки в даному документі наведено лише вступну та резолютивну частини, без мотивувальної частини, неможливо встановити конкретні аргументи суду. Проте з резолютивної частини видно, що Верховний Суд не знайшов підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, а касаційну скаргу захисника – без задоволення.
Справа №635/2849/21 від 11/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду у кримінальній справі за ч.2 ст.286 КК України (порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило тяжкі наслідки).Оскільки це лише резолютивна частина постанови, в ній не наведені аргументи суду щодо прийнятого рішення. Проте з тексту видно, що Верховний Суд розглянув касаційні скарги засудженого та його захисника на рішення попередніх інстанцій у відкритому судовому засіданні з участю всіх сторін процесу.Верховний Суд залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, відмовивши у задоволенні касаційних скарг засудженого та його захисника.
Справа №683/361/19 від 05/12/2024
Суд встановив, що засуджені діяли узгоджено – спочатку застосували насильство до потерпілих, потім один із співучасників викрав човен, а інші в цей час утримували потерпілих. Суд врахував, що обвинувачені визнали вину, раніше не судимі, мають позитивні характеристики, але через суспільну небезпечність злочину призначив реальне покарання у виді позбавлення волі.
Справа №527/3578/22 від 05/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду щодо крадіжки портативної батареї вартістю 740 грн з магазину АТБ під час дії воєнного стану.Суд керувався тим, що після прийняття Закону № 3886-IX викрадення майна, вартість якого не перевищує 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, було декриміналізовано і переведено в категорію адміністративних правопорушень. Об’єднана палата Касаційного кримінального суду у постанові від 07.10.2024 визначила, що цей закон має зворотну дію в часі. Оскільки вартість викраденого майна була меншою за встановлений поріг, суд дійшов висновку про необхідність закриття кримінального провадження.Верховний Суд скасував попередні судові рішення та закрив кримінальне провадження, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалась кримінальна відповідальність за це діяння.
Справа №607/13419/22 від 10/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався показаннями потерпілої та свідків, які підтвердили факт нападу обвинуваченої та вирвання нею волосся у потерпілої. Важливими доказами стали також висновок судово-медичної експертизи, який підтвердив наявність травматичної епіляції волосся, та протоколи слідчих експериментів, які продемонстрували механізм заподіяння ушкоджень. Суд визнав усі докази допустимими та достатніми для доведення вини.
Справа №638/7105/21 від 28/11/2024
Предмет спору: оскарження вироку суду щодо засудження особи за умисне вбивство та незаконне поводження зі зброєю.Суд керувався такими аргументами: 1) Дії обвинуваченого не можуть вважатися необхідною обороною, оскільки він цілеспрямовано здійснив постріл у груди потерпілому без попередження та спроб уникнути конфлікту іншим способом; 2) Наявність умислу на вбивство підтверджується показаннями свідків та поведінкою обвинуваченого після пострілу; 3) Призначене покарання у вигляді 10 років позбавлення волі відповідає тяжкості злочину та особі засудженого.Верховний Суд залишив без змін вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, відмовивши у задоволенні касаційних скарг як захисника, так і прокурора.
Справа №757/9851/21-ц від 11/12/2024
Суд керувався тим, що позивачка подала апеляційну скаргу після спливу річного строку з дня складення повного тексту судового рішення. При цьому позивачка була обізнана про розгляд справи, оскільки сама ініціювала позов, але не виявила належної старанності у відстеженні ходу справи. Несвоєчасне внесення рішення до Єдиного державного реєстру судових рішень не є підставою для поновлення пропущеного строку.
Справа №204/3949/17 від 04/12/2024
Суд відмовив у задоволенні позову, оскільки позивач не довела неможливість виділу в натурі своєї частки майна належними та допустимими доказами. Наданий позивачем висновок ТОВ «БТІ ГРУП» не відповідав вимогам процесуального законодавства щодо висновку експерта, а інших доказів неможливості виділу частки надано не було. При цьому позивач не заявляла клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.
Справа №910/14554/23 від 03/12/2024
Суд керувався тим, що відповідач порушив строки оплати послуг, встановлені договором та законом. При цьому суд зазначив, що відповідальність за порушення грошового зобов’язання у вигляді 3% річних та інфляційних втрат настає незалежно від вини боржника і не є штрафною санкцією. Аргументи відповідача про відсутність у тарифі достатніх коштів для оплати послуг не були прийняті судом як підстава для звільнення від відповідальності.
Справа №689/2404/20 від 12/12/2024
Предмет спору – касаційне оскарження прокурором виправдувального вироку у справі про підробку документів (ч.1 та ч.4 ст.358 КК України).Суд не навів детальних аргументів у резолютивній частині рішення, оскільки це лише короткий витяг з повного тексту постанови. Зазначено лише, що повний текст рішення буде оголошено 17 грудня 2024 року, оскільки його складання потребує значного часу.Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги прокурора та залишив без змін ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 18 червня 2024 року.
Справа №380/839/24 від 12/12/2024
Предмет спору: оскарження податкового повідомлення-рішення про нарахування пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) податковий орган не врахував надані платником податків сертифікати Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (карантинні обмеження в Грузії); 2) контролюючий орган не довів правомірність свого рішення та не спростував вплив форс-мажорних обставин на можливість виконання контрагентами своїх зобов’язань; 3) лист ТПП України про введення воєнного стану не є достатнім доказом форс-мажору, але сертифікати регіональної ТПП щодо конкретних контрактів є належними доказами.Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду і залишив в силі рішення суду першої інстанції про задоволення позову та скасування податкового повідомлення-рішення.
Справа №990/210/24 від 13/12/2024
Предмет спору – позов громадянина до Верховної Ради України про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії.На жаль, через відсутність повного тексту рішення неможливо проаналізувати аргументи, якими керувався суд при винесенні рішення, оскільки надано лише вступну та резолютивну частини.Суд відмовив у задоволенні позовних вимог повністю.
Справа №824/50/24 від 12/12/2024
Предмет спору – визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України за позовом швейцарської компанії Zentrum Solutions AG до НАЕК ‘Енергоатом’ про стягнення заборгованості.Суд розглянув апеляційну скаргу НАЕК ‘Енергоатом’ на ухвалу Київського апеляційного суду, якою було задоволено заяву швейцарської компанії про визнання арбітражного рішення. Верховний Суд не знайшов підстав для скасування ухвали апеляційного суду, оскільки не було виявлено порушень, які б перешкоджали визнанню та виконанню арбітражного рішення на території України.Верховний Суд залишив апеляційну скаргу НАЕК ‘Енергоатом’ без задоволення, а оскаржувану ухвалу – без змін.
Справа №939/191/24 від 11/12/2024
Предмет спору – законність закриття кримінального провадження судом першої інстанції через нібито закінчення строків досудового розслідування.Суд встановив, що прокурор вчасно, в межах двомісячного строку досудового розслідування, передав обвинувальний акт кур’єру для доставки до суду. Хоча кур’єр доставив документи із запізненням через об’єктивні обставини (сімейні причини та повітряні тривоги), сам факт передачі обвинувального акта кур’єру до закінчення строку розслідування означає дотримання процесуальних строків згідно зі статтею 116 КПК України. Суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми процесуального права, не врахувавши цю обставину.Верховний Суд скасував рішення судів нижчих інстанцій про закриття кримінального провадження і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Справа №705/4763/22 від 09/12/2024
Предмет спору: відшкодування моральної шкоди з Державної казначейської служби України через ненадання Черкаським апеляційним судом відповіді на інформаційний запит.Основні аргументи суду: 1) Черкаський апеляційний суд не міг розглядати апеляційну скаргу у справі, де він сам є третьою особою, оскільки це порушує принцип неупередженості суду; 2) судді апеляційного суду мали розглянути питання про самовідвід, щоб уникнути сумнівів у їх безсторонності; 3) розгляд справи судом, який є учасником процесу, не відповідає вимогам справедливого судочинства та порушує право на розгляд справи незалежним і безстороннім судом.Рішення суду: скасовано постанову апеляційного суду та направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Справа №991/2930/19 від 13/12/2024
Предмет спору – кримінальне провадження щодо незаконного заволодіння групою осіб особливо цінними землями державного підприємства «Дослідне господарство «Чабани» площею 15,12 га вартістю понад 42 млн грн.Суд у своєму рішенні керувався наступними ключовими аргументами: обвинувачені, зловживаючи службовим становищем, організували незаконне припинення права постійного користування земельною ділянкою без необхідних погоджень з Кабміном та ВРУ; внесли завідомо неправдиві відомості до офіційних документів щодо статусу земель; організували поділ ділянки на 144 частини та їх передачу підставним особам, які не мали права на отримання цієї землі. Важливим доказом стали показання свідків, які підтвердили, що не працювали в НААН чи СБУ, але отримали земельні ділянки, при цьому особисто не займалися оформленням документів.За результатами розгляду справи суд визнав обвинувачених винними у заволодінні 138 земельними ділянками загальною площею 13,2564 га вартістю 42,5 млн грн та у замаху на заволодіння ще 6 ділянками площею 0,581 га вартістю 1,4 млн грн.
Справа №991/9618/24 від 02/12/2024
Суд встановив, що ОСОБА_1, будучи президентом АТ ‘Мотор Січ’, після початку російської агресії в 2014 році продовжував постачати авіаційні двигуни та комплектуючі до РФ в обхід заборон, що призвело до накопичення та модернізації авіаційної техніки, яка використовується проти України. Такі дії створили суттєву загрозу національній безпеці України. До ОСОБА_1 вже застосовано санкцію у вигляді блокування активів рішенням РНБО від 01.04.2023.
Справа №634/1126/23 від 04/12/2024
Суд керувався тим, що батько, який просив призначити його опікуном, проходить військову службу в ЗСУ і не зможе забезпечити належний постійний догляд за недієздатним сином, який страждає на хронічний психічний розлад у формі помірної розумової відсталості. Суд також врахував, що недієздатна особа потребує щоденного стороннього догляду, який заявник на цей час не зможе забезпечити в повному обсязі через проходження військової служби. При цьому суд зазначив, що батько не позбавлений права у подальшому бути призначеним опікуном, якщо перестануть існувати обставини, які перешкоджають йому виконувати обов’язки опікуна.
Справа №757/15524/22-ц від 12/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) сам факт винесення слідчим суддею ухвал про зобов’язання внести відомості до ЄРДР не свідчить про протиправність дій державних органів; 2) позивач не довів факту завдання йому моральної шкоди та причинно-наслідкового зв’язку між діями НАБУ та стверджуваною шкодою; 3) оскарження процесуальних рішень є механізмом реалізації права на контроль за діяльністю органів досудового розслідування, а не підставою для відшкодування моральної шкоди.
Справа №917/38/24 від 12/12/2024
Суд керувався тим, що Міністерство внутрішніх справ як головний розпорядник бюджетних коштів є належним позивачем у справі, оскільки саме воно здійснює контроль за використанням бюджетних коштів підпорядкованими установами. Прокурор мав право подати позов в інтересах держави в особі МВС, оскільки міністерство не вживало самостійних заходів для захисту інтересів держави, хоча було повідомлене про порушення. Кошти мають повертатися саме до державного бюджету через головного розпорядника, а не на рахунок установи-отримувача бюджетних коштів.
Справа №910/6131/23 від 12/12/2024
Суд керувався тим, що оскільки вибір продавця здійснювався лізингоодержувачем, то згідно із Законом України ‘Про фінансовий лізинг’ саме продавець несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов’язань щодо поставки. При цьому лізингодавець зобов’язаний повернути авансовий платіж лізингоодержувачу лише після отримання його від продавця. Також суд врахував, що продавець не повернув кошти лізингодавцю, незважаючи на відповідні вимоги.
Справа №917/612/24 від 03/12/2024
Суд встановив, що орендоване майно було вилучене детективами Бюро економічної безпеки як речовий доказ у кримінальному провадженні та передане на відповідальне зберігання третій особі. Оскільки орендар не міг користуватися майном через обставини, за які він не відповідає (вилучення майна правоохоронними органами), суд застосував положення ч.6 ст.762 ЦК України про звільнення орендаря від орендної плати за період неможливості використання майна.
Справа №916/726/24 від 10/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) позивач був належним чином повідомлений про проведення зборів і був на них присутній; 2) не надав доказів правових підстав користування спірними приміщеннями, які належать співвласникам на праві спільної власності; 3) питання використання спільного майна належить до виключної компетенції загальних зборів ОСББ згідно із законом.
Справа №766/2957/23 від 11/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку апеляційного суду щодо призначення реального покарання у виді позбавлення волі замість звільнення від відбування покарання з випробуванням за незаконне вирощування конопель та зберігання наркотичних засобів. Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) одне з вчинених кримінальних правопорушень є тяжким злочином; 2) відсутність у засудженого постійної роботи та сімейних зв’язків вказує на його суспільну небезпечність; 3) позитивні характеристики особи (відсутність судимості, щире каяття) не зменшують суспільної небезпечності настільки, щоб можна було застосувати звільнення від відбування покарання з випробуванням. Верховний Суд залишив без змін вирок апеляційного суду, яким призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі з реальним його відбуванням.
Справа №910/3206/24 від 12/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що згідно умов контракту строк поставки першої партії товару обліковується з дати здійснення першої частини передоплати (30% від вартості всього товару), а не з моменту перерахування повної суми попередньої оплати у розмірі 97% від вартості спірної партії товару, як стверджував відповідач. Оскільки відповідач прострочив поставку на 11 днів, суд визнав правомірним нарахування штрафних санкцій.
Справа №923/1424/20 від 03/12/2024
Суд при розгляді справи керувався тим, що господарські суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином правовий режим спірного майна, не встановили чи є гідроспоруда саме захисною (на яку поширюється заборона приватизації), не з’ясували чи належить насосна станція до обмежено оборотоздатних об’єктів, а також не перевірили сумісність втручання у право відповідача на мирне володіння майном із гарантіями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Справа №910/11443/23 від 03/12/2024
Предмет спору: стягнення заборгованості за договором постачання теплової енергії, включаючи основний борг, пеню, штраф та інші нарахування. Основні аргументи суду: 1) Готельний комплекс отримував теплову енергію як товарну продукцію на підставі договору постачання, а не як житлово-комунальну послугу; 2) На відповідача не поширюється заборона нарахування штрафних санкцій, встановлена під час карантину COVID-19, оскільки він не є споживачем житлово-комунальних послуг; 3) Відповідач порушив умови угоди про реструктуризацію заборгованості, що дало право позивачу нараховувати штрафні санкції. Рішення суду: Касаційну скаргу Готельного комплексу ‘Київ’ залишено без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій про стягнення заборгованості разом зі штрафними санкціями залишено без змін.
Справа №288/1462/23 від 12/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку Житомирського апеляційного суду щодо засудження особи за виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України (статті 436-2 КК України).Оскільки це лише резолютивна частина, суд не наводить аргументів по суті справи. Проте з тексту видно, що Верховний Суд розглянув касаційну скаргу захисника в інтересах засудженої особи, яка була визнана винною за частинами 2 та 3 статті 436-2 КК України (виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України).Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а вирок Житомирського апеляційного суду – без змін.
Справа №754/8154/22 від 11/12/2024
Предмет спору: оскарження вироку суду щодо засудження особи за розбійний напад, вчинений за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану.Суд керувався тим, що: 1) обвинувачений діяв як співвиконавець злочину, оскільки перебував на місці події та спостерігав за обстановкою під час нападу; 2) показання свідків-поліцейських, які спостерігали за діями обвинувачених, та потерпілого підтверджують узгодженість дій нападників; 3) у обвинуваченого було виявлено викрадені речі, що додатково підтверджує його причетність до злочину.Верховний Суд залишив без змін вирок суду першої інстанції та апеляційного суду, яким особу засуджено до 8 років і 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
Справа №201/1538/22 від 04/12/2024
Суд керувався тим, що електронні торги були проведені 11 травня 2021 року на підставі чинного виконавчого напису нотаріуса, який був визнаний таким, що не підлягає виконанню, лише 17 листопада 2021 року. Суд зазначив, що рішення про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не має зворотної дії в часі і не може впливати на дійсність торгів, які відбулись раніше. Також суд врахував, що ухвала про зупинення виконання виконавчого напису була постановлена вже після проведення торгів.
Справа №185/9702/21 від 09/12/2024
Суд керувався тим, що належним способом захисту права власності територіальної громади є звернення з позовом про витребування майна до останнього набувача – юридичної особи (ТОВ «Сегеста»). Оскільки спір виник між територіальною громадою та юридичною особою щодо витребування земельної ділянки, він підлягає розгляду в порядку господарського, а не цивільного судочинства. При цьому суд відступив від попередньої практики і вирішив, що справа має бути передана до господарського суду для продовження розгляду.
Справа №175/2469/23 від 11/12/2024
Суд керувався тим, що відповідно до закону роботодавець зобов’язаний утримувати і перераховувати профспілкові внески лише за наявності укладеного колективного договору або окремої угоди між роботодавцем і профспілкою. Оскільки між Національною поліцією та профспілкою не було укладено колективного договору чи окремої угоди, сама лише заява працівника про утримання внесків не є достатньою підставою для такого утримання.
Справа №991/8552/24 від 12/12/2024
Суд встановив, що мати підсанкційної особи не мала достатніх легальних доходів для придбання спірного майна (отримувала близько 4400 грн на місяць), тоді як її донька мала значні доходи від творчої та політичної діяльності (близько 5,66 млн грн). Також суд врахував, що підсанкційна особа проживала в будинку матері, мала довіреність на розпорядження цим майном та фактично визначала долю цього майна.
Справа №139/843/23 від 12/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що витрати на правову допомогу мають бути реальними та розумними, а їх розмір має бути співмірним зі складністю справи, витраченим часом та обсягом наданих послуг. Оскільки позовні вимоги були задоволені частково (на 50%), суд вирішив стягнути з відповідача на користь позивача 50% від заявленої суми витрат на правову допомогу.
Справа №914/3310/23 від 03/12/2024
Предмет спору: визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень навчального корпусу Національного університету “Львівська політехніка” та виселення орендаря.Суд керувався тим, що відповідно до Закону України “Про освіту” майно закладів освіти може передаватися в оренду лише для надання послуг, пов’язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням його учасників. Оскільки договір оренди передбачав можливість використання приміщень “за будь-яким цільовим призначенням на розсуд орендаря”, а серед видів діяльності орендаря відсутні ті, що пов’язані з освітнім процесом, такий договір суперечить вимогам закону. Суд також зазначив, що невикористання навчальним закладом приміщень не надає права передавати їх в оренду з іншою метою, ніж освітня діяльність.Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій про визнання договору оренди недійсним та виселення орендаря з приміщень.
Справа №903/999/23 від 12/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що позивач належним чином довів факт поставки товару та наявність заборгованості з боку відповідача. Суд відхилив аргументи відповідача про неможливість визначення строків оплати через відсутність посилань на специфікації в накладних, оскільки всі необхідні документи були належним чином оформлені та надіслані. Також суд встановив, що докази у справі є допустимими та достатніми для підтвердження позовних вимог.
Справа №910/19547/23 від 12/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) постачальник «останньої надії» не має повноважень самостійно виключати споживачів з Реєстру, оскільки є лише користувачем інформаційної платформи, а не її адміністратором; 2) ОСББ як виробник теплової енергії має особливий статус, який дозволяє укладати договір з постачальником «останньої надії» поза межами стандартного 60-денного терміну; 3) фактичного постачання газу ОСББ у 2023 році не було, тому не було підстав для припинення дії договору.
Справа №752/9937/16-ц від 04/12/2024
Суд апеляційної інстанції помилково закрив провадження в частині вимог про визнання незаконними дозволів на переведення приміщень у нежитловий фонд, вважаючи що це питання належить до адміністративної юрисдикції. Насправді спір стосується захисту права власності позивачів як співвласників будинку, оскільки реконструкція зачіпала спільне майно (фасад, підпілля тощо), тому має розглядатися в порядку цивільного судочинства. Також суд не дослідив належним чином докази щодо порушення прав співвласників при реконструкції.
Справа №624/458/23 від 04/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що у випадку взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки (локомотива та мопеда), коли вина встановлена лише щодо одного з водіїв (у даному випадку – водія мопеда), моральна шкода родичам винного водія не відшкодовується. Важливо, що розслідування встановило відсутність порушень з боку машиніста локомотива, а син позивача порушив правила безпеки на залізничному транспорті.
Справа №920/26/24 від 03/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) у період з 16.03.2022 по 12.12.2022 мали місце форс-мажорні обставини (військова агресія РФ), які підтверджені сертифікатом ТПП і об’єктивно унеможливили своєчасне виконання відповідачем зобов’язань; 2) відповідач виконав роботи з модернізації установки в повному обсязі до закінчення дії форс-мажору, а позивач прийняв їх без зауважень; 3) неможливість подальшого введення установки в експлуатацію зумовлена неправомірною відмовою позивача від договору.
Справа №757/5736/22-ц від 04/12/2024
Суд встановив, що такий спір має публічно-правовий характер, оскільки пов’язаний із здійсненням владних управлінських функцій органом державної влади. Тому справа підлягає розгляду в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства. Верховний Суд послався на аналогічні висновки у подібних справах.
Справа №521/13792/22 від 04/12/2024
Суд керувався тим, що акт про примусове відчуження майна не є правовстановлюючим документом, а лише засвідчує факт приймання-передачі майна. Скасування такого акта не призведе до відновлення прав власності позивачки, а навпаки – позбавить її можливості отримати компенсацію після скасування воєнного стану. У спірних правовідносинах позивачка має право на повну компенсацію за примусово відчужене майно, а не на повернення самого автомобіля.
Справа №722/1032/19 від 04/12/2024
Предмет спору: прокуратура вимагала знести самочинно збудований житловий будинок на земельній ділянці рекреаційного призначення в прибережній захисній смузі Дністровського водосховища. Суд керувався тим, що: 1) будівництво здійснено без дозвільних документів на земельній ділянці рекреаційного призначення; 2) земельна ділянка розташована в прибережній захисній смузі водосховища, де заборонено будівництво; 3) власники будинку не мали права власності чи користування земельною ділянкою. Суд частково задовольнив позов – зобов’язав власників будинку знести самочинне будівництво, але відмовив у визнанні недійсними правочинів щодо купівлі-продажу цього будинку, оскільки це не є належним способом захисту порушеного права.
Справа №754/17376/23 від 11/12/2024
Предмет спору – оскарження прокурором рішення суду про звільнення від відбування покарання з випробуванням особи, засудженої за незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів.Суд касаційної інстанції погодився з доводами прокурора про те, що апеляційний суд не надав належної оцінки всім обставинам справи – зокрема, не врахував, що засуджений вчинив умисні злочини у сфері незаконного обігу наркотиків у великих розмірах, а також те, що він повторно вчинив аналогічний злочин через 17 днів після першого затримання. Крім того, апеляційний суд не обґрунтував належним чином можливість виправлення обвинуваченого без реального відбування покарання та не перевірив щирість його каяття.Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду і направив справу на новий розгляд, вказавши, що за таких обставин звільнення від відбування покарання з випробуванням є неправильним застосуванням закону.
Справа №910/2476/24 від 11/12/2024
Суд керувався тим, що Підприємство не довело наявність істотної зміни обставин для внесення змін до контракту, оскільки не підтверджено одночасну наявність всіх чотирьох умов, визначених ЦК України. Суд також врахував, що спірні правовідносини стосуються забезпечення обороноздатності країни в особливий період, а неналежне виконання зобов’язань Підприємством негативно впливає на обороноздатність. При цьому зміни, які просило внести Підприємство, були спрямовані виключно на захист його інтересів.
Справа №917/38/24 від 12/12/2024
Предмет спору – визнання недійсними додаткових угод до договору постачання електричної енергії та повернення безпідставно сплачених коштів між ТОВ «Полтаваенергозбут» та Кременчуцьким льотним коледжем ХНУВС.Суд першої інстанції задовольнив позов, апеляційний суд підтримав це рішення. Верховний Суд, розглянувши касаційну скаргу Харківського національного університету внутрішніх справ, погодився з висновками попередніх інстанцій, хоча з наданого тексту рішення неможливо встановити конкретні аргументи суду через відсутність мотивувальної частини.Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Справа №922/476/24 від 04/12/2024
Суд керувався тим, що: 1) такий спір належить до юрисдикції господарських судів, оскільки випливає з організаційно-господарських відносин між засновником та створеним ним підприємством; 2) міська рада як засновник має право вносити зміни до фінансового плану комунального підприємства з власної ініціативи; 3) обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, оскільки на момент розгляду справи фінансовий план вже був виконаний і рішення вичерпало свою дію.
Справа №910/3206/24 від 12/12/2024
Предмет спору – стягнення 2,56 млн грн з ДП ‘Спецтехноекспорт’ на користь ДП ‘Агенція оборонних закупівель’.Суд розглянув касаційну скаргу за двома підставами, передбаченими пунктами 1 та 4 частини другої статті 287 ГПК України. По першій підставі касаційне провадження було закрито, а по другій підставі скарга була розглянута по суті, але залишена без задоволення, оскільки суд не знайшов підстав для скасування попередніх судових рішень.За результатами розгляду Верховний Суд залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які задовольнили позовні вимоги про стягнення коштів.
Справа №910/2476/24 від 11/12/2024
Предмет спору – визнання додаткової угоди укладеною між ДП ‘Агенція оборонних закупівель’ та Міністерством оборони України, а також визнання зобов’язань за договором виконаними та припиненими.На жаль, з наданої резолютивної частини рішення неможливо встановити аргументи суду, оскільки відсутня мотивувальна частина судового рішення. Проте видно, що суди першої та апеляційної інстанцій прийняли рішення, яке частково не влаштувало Агенцію оборонних закупівель, через що вона подала касаційну скаргу.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу Агенції оборонних закупівель, скасувавши рішення попередніх інстанцій в частині задоволення зустрічного позову та направивши справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції, залишивши решту рішень без змін.
Справа №910/19365/23 від 03/12/2024
Суд керувався тим, що: 1) на позивача не поширюється дія Закону ‘Про оцінку впливу на довкілля’, оскільки спецдозвіл на користування надрами отримано до набрання чинності цим законом; 2) відмова міської ради в укладенні договору сервітуту є необґрунтованою, оскільки надання документації щодо оцінки впливу на довкілля не передбачено законом як обов’язкова умова; 3) земельний сервітут може бути встановлений лише щодо сформованої земельної ділянки.
Справа №914/3138/23 від 03/12/2024
Суд керувався тим, що спірна підпірна стінка фактично розташована на земельній ділянці, яка належить державі та перебуває в постійному користуванні Адміністрації Державної прикордонної служби України. Державна реєстрація права власності на підпірну стінку за Товариством відбулась без правовстановлюючих документів, всупереч вимогам законодавства. Крім того, землі, зайняті водними об’єктами та гідротехнічними спорудами, не можуть перебувати у приватній власності.
Справа №461/5514/22 від 04/12/2024
Суд керувався тим, що позивачі не виконали встановлену законом процедуру оформлення права власності на реконструйоване майно, хоча мали таку можливість у позасудовому порядку. Також не було отримано згоди всіх співвласників будинку на приєднання частини спільного майна (сходової клітки). Крім того, позивачі просили визнати право власності на площу більшу, ніж було передбачено погодженим проектом реконструкції.
