Справа №459/3471/23 від 05/12/2024
Предмет спору – касаційне оскарження прокурором ухвали Львівського апеляційного суду щодо особи, обвинуваченої за статтею 336 КК України (ухилення від призову за мобілізацією).Оскільки це лише резолютивна частина постанови, суд не наводить аргументів свого рішення. Проте з тексту видно, що Верховний Суд знайшов підстави для часткового задоволення скарги прокурора, вважаючи рішення апеляційного суду таким, що потребує перегляду.За результатами розгляду Верховний Суд скасував ухвалу Львівського апеляційного суду та призначив новий розгляд справи в апеляційній інстанції.
Справа №522/10157/20 від 04/12/2024
Суд керувався тим, що досудове розслідування трагедії триває більше 6 років і досі не завершене, незважаючи на резонансність справи. Неефективність розслідування проявилась у непроведенні належних слідчих дій щодо встановлення причин пожежі, відсутності взаємодії між слідчими, бездіяльності щодо притягнення до відповідальності винних осіб та невиконанні інших важливих процесуальних дій. Тривала невизначеність спричинила позивачам значні моральні страждання.
Справа №165/1288/20 від 27/11/2024
Суд керувався тим, що опікун не має законних повноважень ініціювати зміну прізвища підопічної дитини, оскільки право на зміну імені мають лише самі особи, їх батьки (для малолітніх) та усиновлювачі. Функції опікуна обмежуються доглядом, вихованням та захистом майнових прав підопічного, але не включають можливість зміни його особистих немайнових прав, зокрема права на ім’я.
Справа №2а-14844/12/2670 від 05/12/2024
Предмет спору – перегляд за виключними обставинами судових рішень у справі про обмеження права на мирні зібрання кредитних спілок.Оскільки в наданому тексті міститься лише вступна та резолютивна частини постанови, неможливо визначити конкретні аргументи, якими керувався суд при винесенні рішення. Для повного аналізу мотивів суду необхідна мотивувальна частина судового рішення.Велика Палата Верховного Суду відмовила у задоволенні заяви про перегляд за виключними обставинами попередніх судових рішень у цій справі.
Справа №400/5284/22 від 05/12/2024
Суд апеляційної інстанції встановив, що військова частина пропустила місячний строк звернення до суду, який почався з дати виключення відповідача зі списків особового складу (19.05.2021), а позов подано лише в липні 2022 року. Суд критично оцінив аргумент позивача про надання відповідачу 18-місячного строку на добровільне відшкодування, оскільки лист з такою пропозицією не був належно доведений до відповідача. Також суд зазначив, що причини пропуску строку не можна вважати поважними, оскільки це було наслідком необґрунтованого зволікання самого позивача.
Справа №910/1577/23 від 05/12/2024
Предмет спору – стягнення з ДП «Гарантований покупець» на користь ТОВ «Строй Кепітал Інвест Фармінг» заборгованості у розмірі 36,2 млн грн.На жаль, з наданого тексту судового рішення неможливо визначити основні аргументи суду, оскільки надана лише резолютивна частина постанови Верховного Суду без мотивувальної частини.Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги ДП «Гарантований покупець» та залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, якими позов було задоволено.
Справа №916/111/24 від 28/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що під час воєнного стану діє постанова НКРЕКП №332, яка забороняє нарахування штрафних санкцій за договорами між учасниками ринку електроенергії. Суд встановив, що спірний договір укладений відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», тому на нього поширюється дія цієї постанови. Також суд зазначив, що для застосування постанови №332 достатньо трьох умов: договір має бути укладений учасниками ринку електроенергії, відповідно до профільного закону, а нарахування штрафів здійснено в період дії воєнного стану.
Справа №916/5139/23 від 03/12/2024
Суд апеляційної інстанції відмовив у відшкодуванні витрат на правничу допомогу через відсутність у матеріалах справи основного договору про надання правової допомоги, хоча були наявні додаткові угоди до нього. Верховний Суд вказав, що апеляційний суд мав оцінити всі наявні докази в сукупності, включаючи додаткові угоди, та перевірити обґрунтованість і розумність заявлених витрат, а не відмовляти лише через відсутність основного договору.
Справа №308/1220/22 від 26/11/2024
Предмет спору – оскарження рішення суду про звернення застави в дохід держави через порушення обвинуваченим умов запобіжного заходу.Суд керувався тим, що обвинувачений неодноразово не з’являвся на судові засідання без поважних причин, порушивши таким чином умови застави. Суд зазначив, що строк дії застави як запобіжного заходу не обмежений двома місяцями (на відміну від додаткових обов’язків) і діє до ухвалення остаточного рішення у справі. Також суд відхилив аргумент про необхідність окремого письмового роз’яснення наслідків порушення умов застави, оскільки заставодавцем виступав професійний адвокат.Верховний Суд залишив без змін рішення попередніх інстанцій про звернення застави в дохід держави.
Справа №138/78/22 від 03/12/2024
Предмет спору – оскарження прокурором судових рішень у кримінальному провадженні щодо обвинуваченої у шахрайстві (ч.2 ст.190 КК України).Оскільки це лише резолютивна частина постанови Верховного Суду, в ній не наведені аргументи суду щодо прийнятого рішення. Повний текст постанови з мотивувальною частиною має бути проголошений пізніше.Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу прокурора, скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Справа №461/328/24 від 04/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду щодо засудження особи за частиною 4 статті 185 КК України (крадіжка).Суд прийняв рішення про закриття кримінального провадження, оскільки закон, який встановлював кримінальну відповідальність за це діяння, втратив чинність. Це є важливою підставою для закриття кримінального провадження, оскільки відповідно до принципу зворотної дії закону в часі, якщо закон, що скасовує чи пом’якшує відповідальність особи, набирає чинності після вчинення правопорушення, то він має зворотну дію в часі. Суд також врахував, що особа перебувала під вартою, тому ухвалив її негайне звільнення.За результатами розгляду Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу захисника, скасував рішення попередніх інстанцій та закрив кримінальне провадження.
Справа №532/96/21 від 03/12/2024
Предмет спору – оскарження виправдувального вироку щодо слідчого, якого обвинувачували у незаконному затриманні особи та внесенні неправдивих відомостей до протоколу затримання.Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд формально розглянув справу – не дослідив належним чином докази, не надав оцінку аргументам прокурора та потерпілого, безпідставно відмовив у допиті свідків. Також апеляційний суд не перевірив доводи сторони обвинувачення про те, що слідчий здійснив затримання через 4 дні після події, коли для цього не було законних підстав, та вніс неправдиві відомості до протоколу затримання.Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для повного та всебічного дослідження всіх обставин справи.
Справа №357/14131/19 від 03/12/2024
Предмет спору: оскарження вироку суду щодо жінки, яка вбила свою новонароджену дитину після пологів (ст. 117 КК України).Суд при винесенні рішення керувався наступними ключовими аргументами: 1) доведено, що обвинувачена народила живу дитину, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи; 2) встановлено умисел на вбивство, оскільки жінка приховувала вагітність, не стала на облік в жіночій консультації, не готувалась до народження дитини; 3) причина смерті дитини – падіння з висоти 7-го поверху, що підтверджується слідчим експериментом та експертизами; 4) всі докази у справі є допустимими та належними.Верховний Суд залишив без змін вирок суду першої інстанції та апеляційного суду, яким обвинувачену засуджено до 3 років позбавлення волі.
Справа №640/12669/21 від 05/12/2024
Суд керувався тим, що складні відсотки є частиною грошового зобов’язання боржника, яке виникло до відкриття провадження у справі про банкрутство. Тому вимоги щодо їх стягнення не можуть вважатись поточними і на них поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів. Штучне виділення кредитором складних відсотків із загальної суми боргу не перетворює їх на поточні вимоги, оскільки вони були передбачені у виконавчому листі і не є новими зобов’язаннями.
Справа №560/7209/23 від 05/12/2024
Суд встановив, що органи ДМС та суди попередніх інстанцій помилково застосували Тимчасовий порядок №456, який регулює видачу паспортів лише за наявності судового рішення. Натомість мали застосовувати Положення про паспорт, яке вимагає подання лише заяви, свідоцтва про народження та двох фотокарток. Суди не дослідили належним чином, чи дотримані заявницею саме ці вимоги.
Справа №461/10676/23 від 05/12/2024
Предмет спору – клопотання обвинуваченої та її захисника про зміну територіальної підсудності кримінального провадження щодо державної зради, розпалювання національної ворожнечі та пропаганди війни.Суд не навів детальних аргументів у резолютивній частині рішення, оскільки це лише короткий витяг з повного тексту ухвали, який буде оголошено пізніше. Проте з наявного тексту видно, що розгляд відбувався у відкритому судовому засіданні з участю всіх необхідних учасників процесу, включаючи прокурора, захисника та саму обвинувачену.Верховний Суд відмовив у задоволенні клопотання про направлення матеріалів кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
Справа №914/2823/15 від 04/12/2024
Суд керувався тим, що ЄСПЛ у рішенні «ОСОБА_1 та інші проти України» встановив порушення права заявників на доступ до суду через надмірний розмір судового збору. Суди апеляційної та касаційної інстанцій формально розглянули клопотання позивачів про звільнення від сплати судового збору, не надавши належної оцінки їх майновому стану та доказам щодо неможливості сплати збору у розмірі їх 5-місячного сукупного доходу. Такий підхід порушив саму суть права на доступ до суду, гарантованого статтею 6 Конвенції.
Справа №990/68/24 від 05/12/2024
Суд визнав, що ВРП неправомірно відмовила у поновленні розгляду заяви про відставку, оскільки: 1) непроходження кваліфікаційного оцінювання в рамках дисциплінарного стягнення не може бути перешкодою для звільнення у відставку, адже таке оцінювання має сенс лише для суддів, які бажають продовжувати роботу; 2) ВРП допустила дискримінацію, бо іншим суддям у аналогічній ситуації дозволила звільнитись у відставку; 3) після закриття дисциплінарного провадження відпали підстави для зупинення розгляду заяви про відставку.
Справа №910/16972/21 (910/6828/23) від 26/11/2024
Предмет спору: витребування нерухомого майна з незаконного володіння та визнання недійсними рішень про державну реєстрацію права власності. Суд керувався тим, що банк порушив процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки не провів оцінку майна на момент набуття права власності, як того вимагає закон. Також суд встановив, що подальше відчуження майна банком відбулось безоплатно, оскільки не було надано доказів реальної оплати за договором купівлі-продажу. За таких обставин власник має право витребувати майно від добросовісного набувача у всіх випадках. Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу, скасував постанову апеляційного суду та залишив в силі рішення суду першої інстанції про витребування майна на користь первісного власника.
Справа №761/21652/18 від 28/11/2024
Суд керувався тим, що: 1) ОСОБА_1 виконував роль пособника у вбивстві, забезпечивши транспортування виконавця злочину до місця вбивства та подальше знищення автомобіля; 2) його причетність підтверджується показаннями свідків, відеозаписами з камер спостереження та іншими доказами; 3) дії обвинуваченого були узгоджені з іншими учасниками злочинної групи та спрямовані на досягнення спільного злочинного умислу.
Справа №761/40609/21 від 03/12/2024
Предмет спору – визнання недійсним договору дарування квартири та скасування рішення про державну реєстрацію права власності.Суд керувався тим, що власник може витребувати своє майно від особи, яка є останнім набувачем майна, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами. Оскільки власником спірної квартири на час розгляду справи була особа, з якою позивач у договірних відносинах не перебував, то визнання недійсним первинного договору дарування не призвело б до поновлення майнових прав позивача. Тому позивачем було обрано неналежний спосіб захисту своїх порушених прав.Верховний Суд залишив без задоволення касаційну скаргу та без змін постанову апеляційного суду про відмову в задоволенні позову.
Справа №380/9502/24 від 05/12/2024
Суд керувався тим, що нова редакція ст. 233 КЗпП України, яка обмежує строк звернення до суду трьома місяцями, не може застосовуватися до правовідносин, які виникли до набрання нею чинності (до 19.07.2022). Оскільки право на компенсацію виникло до цієї дати, то застосовується попередня редакція закону, яка не обмежувала строк звернення до суду у справах про стягнення заробітної плати.
Справа №560/866/24 від 05/12/2024
Суд керувався тим, що нова редакція статті 233 КЗпП від 19.07.2022, яка обмежує строк звернення до суду трьома місяцями, не може застосовуватися до правовідносин, які виникли до набрання нею чинності. Це відповідає принципу незворотності дії законів у часі та правовим позиціям Конституційного Суду України. До вимог про стягнення заробітної плати за період до 19.07.2022 застосовується попередня редакція закону, яка не обмежувала строк звернення до суду.
Справа №240/33834/23 від 05/12/2024
Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд неправильно застосував місячний строк звернення до суду за КАС України, в той час як мав застосовувати трьохмісячний строк за КЗпП України. Верховний Суд послався на практику Великої Палати, яка визначила пріоритет норм КЗпП щодо строків у трудових спорах про оплату праці. Також суд врахував, що під час дії карантину (до 30 червня 2023 року) строки звернення до суду продовжувались.
Справа №715/2866/22 від 04/12/2024
Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд розглянув справу з порушенням процесуальних прав позивача, оскільки належним чином не повідомив її про час і місце судового засідання. Хоча суд розмістив оголошення на офіційному веб-сайті судової влади, він не надіслав повідомлення на відому адресу позивача, чим позбавив її можливості взяти участь у процесі та захищати свої інтереси.
Справа №138/78/22 від 03/12/2024
Предмет спору стосується правильності закриття кримінального провадження у зв’язку із закінченням строків досудового розслідування.Суд керувався тим, що відповідно до позиції об’єднаної палати Касаційного кримінального суду від 1 квітня 2024 року, період між закриттям кримінального провадження та скасуванням постанови про його закриття (з 22 травня 2020 по 4 листопада 2021 року) не повинен включатися до строку досудового розслідування, якщо в цей період нікому не було повідомлено про підозру. Тому висновок нижчих судів про те, що цей період має враховуватись у строк досудового розслідування, є помилковим. Це означає, що досудове розслідування було проведене в межах встановлених законом строків.Верховний Суд скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Справа №560/3418/24 від 05/12/2024
Суд касаційної інстанції встановив, що військова частина вчасно подала апеляційну скаргу через фельд’єгерсько-поштовий зв’язок, що підтверджується реєстром кореспонденції від 19 червня 2024 року. Суд також зазначив, що реєстрація в системі ‘Електронний суд’ не позбавляє права подавати документи в паперовій формі, тому висновки апеляційного суду були помилковими.
Справа №420/19038/23 від 05/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що саме перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій не є достатньою підставою для виплати підвищеної винагороди – необхідне документальне підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або заходах з національної безпеки і оборони. Такими документами є бойовий наказ, журнал бойових дій, бойове донесення тощо. Також суд врахував, що виплата такої винагороди здійснюється виключно на підставі наказу командира військової частини з посиланням на відповідні бойові документи.
Справа №295/3597/23 від 04/12/2024
Суд встановив, що роботодавець порушив процедуру звільнення, оскільки не запропонував працівниці наявні вакантні посади одночасно з попередженням про звільнення. Хоча працівниця сама попросила скоротити двомісячний строк попередження про звільнення, це не звільняло роботодавця від обов’язку запропонувати їй всі наявні вакансії. Також суд зазначив, що не можна ‘бронювати’ вакантні посади для інших працівників, як це зробив роботодавець.
Справа №484/5649/23 від 04/12/2024
Предмет спору стосується визнання факту проживання однією сім’єю та права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.Суд керувався тим, що сестра померлого (ОСОБА_2) не має права на апеляційне оскарження, оскільки не прийняла спадщину у встановлений законом строк і рішенням суду не вирішувалось питання про її права. Водночас суд визнав, що прокурор має право подати апеляційну скаргу для захисту інтересів держави у зв’язку з бездіяльністю органу місцевого самоврядування, який не оскаржив рішення щодо потенційно відумерлої спадщини.Верховний Суд залишив без змін ухвалу про відмову у відкритті провадження за скаргою сестри померлого, але скасував ухвалу щодо відмови у відкритті провадження за скаргою прокурора та направив справу на новий розгляд.
Справа №367/3583/17 від 27/11/2024
Суд зазначив, що правонаступництво виникло на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №537, якою ГУ ДФС було приєднано до ГУ ДПС. При цьому факт правонаступництва не пов’язаний з державною реєстрацією припинення боржника, як помилково вважав апеляційний суд. Також суд наголосив, що заміна боржника у виконавчому документі допускається на будь-якій стадії судового процесу.
Справа №753/7179/19 від 04/12/2024
Суд касаційної інстанції зазначив, що вимога про визнання недійсним першого правочину щодо продажу садового будинку є належним способом захисту порушених прав співвласника. При цьому позивач не зобов’язаний одночасно заявляти вимогу про витребування майна від останнього набувача, оскільки може захищати свої права шляхом подання окремого позову. Важливим є встановлення недобросовісності першого покупця – чи знав він про відсутність згоди співвласника на продаж.
Справа №369/10284/23 від 04/12/2024
Суд першої інстанції задовольнив позов частково, стягнувши з відповідача аванс, 3% річних та інфляційні втрати. Апеляційний суд скасував це рішення і передав справу до господарського суду, оскільки щодо відповідача було відкрито справу про банкрутство. Верховний Суд вказав, що це було помилковим, оскільки юрисдикція спору визначається на момент відкриття провадження, а справа про банкрутство була відкрита вже після ухвалення рішення судом першої інстанції.
Справа №509/4771/14-ц від 27/11/2024
Суд керувався тим, що банк не дотримався обов’язкового досудового порядку врегулювання питання дострокового повернення коштів за споживчим кредитом – не направив позичальнику за 60 днів письмову вимогу про необхідність погашення заборгованості. Водночас апеляційний суд помилково не розглянув можливість стягнення простроченої заборгованості, строк сплати якої вже настав, та не визначив її розмір.
Справа №369/7419/20 від 03/12/2024
Суд встановив, що спірні земельні ділянки вибули з власності держави в січні 2014 року на підставі наказу ГУ Держземагентства, яке не мало права розпоряджатися цими землями через їх цільове призначення (землі промисловості). Однак прокурор звернувся з позовом лише в червні 2020 року, тобто після спливу трирічного строку позовної давності. Суд врахував, що і прокурор, і КОДА мали об’єктивну можливість дізнатися про порушення прав держави ще з моменту прийняття оспорюваного наказу в січні 2014 року.
Справа №342/1054/23 від 05/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) власниця добровільно видала нотаріально посвідчену довіреність представнику без обмежень щодо ціни та умов продажу; 2) не було доведено недобросовісності дій представника та його дружини при укладенні договору; 3) автомобіль вибув з володіння власниці з її волі, тому не підлягає витребуванню у добросовісного набувача.
Справа №523/11900/21 від 04/12/2024
Суд керувався тим, що позивачка не довела порушення своїх прав реєстрацією будинку за відповідачкою, оскільки не надала доказів того, що вона з чоловіком здійснювали будівництво цього будинку. Крім того, земельна ділянка під будівництво їм у встановленому порядку не виділялась. Щодо державного реєстратора – він не може бути відповідачем у такій категорії справ, оскільки спір стосується порушення цивільних прав між приватними особами.
Справа №642/1088/23 від 04/12/2024
Предмет спору: розірвання угоди про співробітництво щодо реалізації будівельного проекту та стягнення коштів у розмірі 300 000 доларів США, штрафу та пені.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) неотримання майнових прав третьою особою (ТОВ «Інбіко»), яка не є стороною угоди між фізичними особами, не можна розглядати як неотримання того, на що розраховував позивач; 2) порушення умов договору між юридичними особами не є підставою для розірвання договору між фізичними особами; 3) до спірних правовідносин не можуть застосовуватися положення про кондикційні зобов’язання через їх договірний характер.Верховний Суд скасував рішення судів нижчих інстанцій та відмовив у задоволенні позову повністю.
Справа №920/478/23 від 26/11/2024
Суд керувався тим, що балансоутримувач (лікарня) належним чином повідомив орендаря про непродовження договору оренди, оскільки приміщення необхідне для власних потреб. При цьому погодження такого рішення з органом місцевого самоврядування не вимагалось, оскільки ні закон, ні статут лікарні не встановлювали такої вимоги. Також суд врахував, що орендар не звільнив приміщення після закінчення строку договору.
Справа №2а-12060/12/2670 від 04/12/2024
Суд керувався тим, що: 1) видача векселів в рахунок оплати придбаних цінних паперів не є фактичним понесенням витрат, а лише формуванням заборгованості, тому не може зменшувати базу оподаткування; 2) позивач не надав належних доказів того, що він був включений до списку працівників ПКСП ‘Авангард’, які мають право на майновий пай, тому дохід від продажу паю підлягає оподаткуванню; 3) позивач не проживав і не працював у господарстві в період розпаювання майна.
Справа №320/36351/23 від 05/12/2024
Суд керувався тим, що табель обліку робочого часу є лише внутрішнім обліковим документом для фіксації відпрацьованого часу, а не правовим актом індивідуальної дії. Такий документ не створює правових наслідків у вигляді виникнення обов’язків чи припинення прав працівника, не містить владних приписів і не є актом застосування норм права. Суд також зазначив, що цей спір взагалі не підлягає розгляду в судах жодної юрисдикції, оскільки табель – це лише технічний документ обліку.
Справа №683/361/19 від 05/12/2024
Предмет спору – оскарження вироків судів першої та апеляційної інстанцій щодо трьох осіб, засуджених за незаконне позбавлення волі та грабіж, вчинені за попередньою змовою групою осіб.Суд касаційної інстанції розглянув касаційні скарги захисників трьох засуджених, які оскаржували вироки Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області та Хмельницького апеляційного суду. З наявної резолютивної частини рішення не вбачається аргументів суду, оскільки вони будуть викладені в повному тексті постанови, який буде оголошено пізніше.Верховний Суд залишив касаційні скарги без задоволення, а оскаржувані вироки – без змін.
Справа №638/2270/23 від 03/12/2024
Суд врахував, що син доглядав за хворою матір’ю з 2017 року до її смерті в 2019 році, що підтверджується медичними документами про стан здоров’я матері, актом опитування сусідів, документами про ремонт балкону в квартирі матері та показаннями свідків. При цьому доказів проживання сина в іншому місці в цей період немає, а сестра померлої визнала позов і не претендує на спадщину.
Справа №761/2492/20 від 27/11/2024
Суд встановив, що банк правомірно набув право власності на предмет іпотеки, оскільки: договір іпотеки містив застереження про можливість набуття банком права власності на предмет іпотеки; банк належно повідомив боржника про намір звернути стягнення; оцінка майна проведена з дотриманням вимог законодавства; відсутність згоди іпотекодавця з оцінкою не є підставою для скасування реєстрації права власності; пропуск позовної давності не припиняє іпотеку.
Справа №369/14957/19 від 13/11/2024
Предмет спору: скасування рішень державного реєстратора про внесення записів щодо обтяження іпотекою нерухомого майна. Суд керувався такими аргументами: 1) Для скасування реєстрації іпотеки позивач мав довести недобросовісність набуття прав іпотекодержателя відповідачем, чого зроблено не було; 2) Прилюдні торги з продажу предмету іпотеки проводились на підставі неіснуючого судового рішення; 3) Припинення державної реєстрації обтяження нерухомого майна іпотекою не передбачає припинення самої іпотеки, якщо договір іпотеки залишається дійсним. Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду про задоволення позову та направив справу на новий розгляд, оскільки суд не встановив усі важливі обставини справи та не надав належної оцінки доказам.
Справа №461/3494/22 від 05/12/2024
Суд відмовив у задоволенні позову, оскільки встановив, що позивач має непогашену заборгованість за кредитним договором у розмірі 48 258,98 грн, умовами договору не передбачено можливості його розірвання, а позивач не довів наявності істотних порушень договору з боку банку, які б давали підстави для його розірвання в судовому порядку. Також суд зазначив, що оскільки договір є змішаним договором комплексного банківського обслуговування, то посилання позивача на безумовне право клієнта розірвати договір банківського рахунку в односторонньому порядку є безпідставним.
Справа №753/5150/22 від 04/12/2024
Суд врахував, що частка відповідачки є незначною і не може бути виділена в натурі, спільне користування майном неможливе через конфлікт між сторонами. Важливо, що відповідачка під час розгляду справи подарувала сину іншу належну їй квартиру, що було розцінено як недобросовісна поведінка та зловживання правом. Позивачка внесла на депозит суду повну вартість частки відповідачки.
Справа №274/6933/23 від 04/12/2024
Суд керувався тим, що відповідачі були визнані винними в адміністративному правопорушенні за незаконний вилов риби сітками в забрід. Суд встановив причинний зв’язок між їх протиправними діями та заподіяною шкодою, але зменшив суму відшкодування до 600 000 грн з урахуванням матеріального стану відповідачів. Апеляційний суд відмовив у відкритті провадження через пропуск строку на оскарження без поважних причин.
Справа №297/1881/23 від 04/12/2024
Суд касаційної інстанції зазначив, що суди попередніх інстанцій проявили надмірний формалізм, повернувши позовну заяву через неможливість ідентифікувати відповідача. Верховний Суд наголосив, що визначення відповідачів є правом позивача, а встановлення їх належності – обов’язком суду під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження. Також суд вказав, що перебування відповідача за межами країни не є підставою для відмови у розгляді справи.
Справа №552/7015/22 від 27/11/2024
Суд визнав звільнення законним, оскільки: 1) АТ ‘Укрзалізниця’ є об’єктом критичної інфраструктури і не припиняла роботу під час воєнного стану; 2) позивачка як керівник підрозділу мала бути залучена до роботи; 3) сам факт воєнного стану не є поважною причиною відсутності на роботі без належного оформлення; 4) у позивачки було достатньо часу, щоб добратися до місця роботи або оформити відсутність належним чином.
Справа №910/7378/23 від 05/12/2024
Предмет спору – стягнення Міністерством оборони України з ДП ‘Агенція оборонних закупівель’ коштів у розмірі майже 85 мільйонів гривень.Суд першої інстанції задовольнив позов Міноборони, апеляційний суд підтримав це рішення. Верховний Суд, розглянувши касаційну скаргу ДП ‘Агенція оборонних закупівель’, не знайшов підстав для її задоволення та порушень у рішеннях попередніх інстанцій.В результаті Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, якими з ДП ‘Агенція оборонних закупівель’ стягнуто на користь Міністерства оборони України 84,9 мільйона гривень.
Справа №758/9185/22 від 04/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку апеляційного суду щодо засудження особи за замах на крадіжку (ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України).Суд прийняв рішення про закриття кримінального провадження, оскільки закон, який встановлював кримінальну відповідальність за це діяння, втратив чинність. Це є безумовною підставою для скасування попередніх судових рішень та закриття провадження, оскільки діяння більше не вважається кримінально караним. Такий підхід відповідає принципу, що закон, який скасовує чи пом’якшує відповідальність особи, має зворотну дію в часі.Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу частково, скасував вироки судів нижчих інстанцій, закрив кримінальне провадження та звільнив обвинуваченого з-під варти.
Справа №946/4013/23 від 03/12/2024
Суд встановив наявність прямого умислу на вбивство, враховуючи що засуджений: спеціально взяв ніж після конфлікту; наніс удари в життєво важливі органи; не надав допомогу потерпілим; мав попередню судимість за вбивство. Важливими факторами були також кількість ударів (12) та їх локалізація (груди, живіт), що свідчить про бажання спричинити смерть.
Справа №990SСGС/14/24 від 05/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) факт керування автомобілем суддею з ознаками алкогольного спʼяніння та відмова від огляду підтверджуються матеріалами справи та відеозаписами з бодікамер поліцейських; 2) така поведінка судді порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя; 3) обраний вид дисциплінарного стягнення у вигляді подання про звільнення судді з посади є пропорційним вчиненому проступку.
Справа №120/12613/23 від 05/12/2024
Суд зазначив, що апеляційна інстанція не дослідила належним чином усі обставини справи та докази. Зокрема, не було встановлено, які саме завдання виконував військовослужбовець під час відрядження, не перевірено підстави видачі довідки про участь у бойових діях, та не досліджено первинні документи. Суд також наголосив, що формальні процедурні недоліки з боку військової частини не можуть бути підставою для позбавлення військовослужбовця законного права на додаткову винагороду.
Справа №990/68/24 від 05/12/2024
Предмет спору – оскарження рішення Вищої ради правосуддя та вимога про визнання протиправними її дій.Оскільки в постанові наведена лише вступна та резолютивна частини, неможливо визначити конкретні аргументи, якими керувався суд при винесенні рішення. Проте можна побачити, що справа розглядалась Великою Палатою Верховного Суду як судом апеляційної інстанції після попереднього розгляду Касаційним адміністративним судом.Суд прийняв рішення залишити апеляційну скаргу Вищої ради правосуддя без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.
Справа №908/338/24 від 26/11/2024
Суд встановив, що заявник не надав належних доказів існування грошового зобов’язання – не доведено факт передачі 1 млн грн за договором позики, відсутні докази укладення договору поруки з підприємством, не підтверджено порушення основного зобов’язання позичальником. Також суд виявив ознаки штучного створення підстав для банкрутства через конфлікт між колишнім директором та власником підприємства.
Справа №820/17417/14 від 04/12/2024
Суд встановив, що митниця мала обґрунтовані сумніви у достовірності заявленої митної вартості, оскільки: 1) раніше ідентичний товар імпортувався за вищою ціною; 2) декларант не надав додаткові документи для підтвердження заявленої вартості; 3) надані платіжні документи містили розбіжності щодо умов оплати. Висновок експертизи носив лише консультаційний характер і не міг бути достатнім доказом.
Справа №580/2606/22 від 05/12/2024
Суд керувався тим, що передача справи за підсудністю не є публічно-правовими відносинами, оскільки голова суду в цьому випадку не здійснює владні управлінські функції, а лише виконує процесуальні дії відповідно до ЦПК України. Оскарження таких дій має відбуватися в порядку цивільного судочинства через подання апеляційної скарги, а не шляхом адміністративного позову. Вимоги про відшкодування моральної шкоди як похідні також мають розглядатися в порядку цивільного судочинства.
Справа №686/14903/22 від 25/09/2024
Суд встановив, що на земельну ділянку позивачки (0,075 га), успадковану від чоловіка, накладається інша ділянка (0,06 га), зареєстрована в кадастрі за заявою набувачки. При цьому площа накладення становить майже 80%. Суд зазначив, що оскільки ділянка позивачки була сформована раніше (у 1994 році) і перебуває у її власності, то реєстрація другої ділянки, яка накладається на неї, є незаконною. Також суд вказав, що належним відповідачем у справі є не набувачка (особа, яка оплатила розробку проекту землеустрою), а орган Держгеокадастру.
Справа №1522/7210/12 від 27/11/2024
Суд керувався тим, що відповідно до ч.2 ст.358 ЦПК України апеляційний суд зобов’язаний відмовити у відкритті апеляційного провадження, якщо скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення. Виняток становлять лише випадки, коли особа не була повідомлена про розгляд справи або коли строк пропущено через обставини непереборної сили. У даній справі було встановлено, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, оскільки особисто отримував судові повістки, а апеляційну скаргу подав через 11 років після ухвалення рішення.
Справа №335/2150/21 від 04/12/2024
Суд керувався тим, що вимога про визнання правочину удаваним спрямована лише на встановлення обставин і сама по собі не захищає порушене право. У випадку порушення переважного права купівлі належним способом захисту є вимога про переведення прав та обов’язків покупця, яку позивач не заявляв. Також суд врахував, що позивач не довів факт завдання моральної шкоди.
Справа №2-46/2010 від 04/12/2024
Предмет спору стосується оскарження ТОВ «Ермес-Менеджмент» рішення суду першої інстанції через 14 років після його ухвалення щодо визнання недійсними державних актів на земельні ділянки.Суд касаційної інстанції зазначив, що оскарження особою, яка не брала участі в справі, рішення суду першої інстанції вперше не може автоматично вважатися зловживанням правами. Ключовим питанням є встановлення факту, чи стосувалось оскаржуване рішення прав та інтересів скаржника. Крім того, питання обізнаності особи про розгляд справи має значення лише при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, а не для висновку про зловживання процесуальними правами.Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу, скасував ухвалу апеляційного суду про повернення апеляційної скарги та направив справу на новий розгляд для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Справа №914/2823/15 від 04/12/2024
Предмет спору – перегляд за виключними обставинами судових рішень у справі про відшкодування збитків, завданих Меблевим комбінатом ‘Стрий’ та іншими відповідачами.Велика Палата Верховного Суду розглянула заяву про перегляд рішень попередніх інстанцій за виключними обставинами. На жаль, з наданого тексту неможливо встановити конкретні аргументи суду, оскільки надана лише вступна та резолютивна частини рішення без мотивувальної частини, де зазвичай викладаються правові позиції суду.За результатами розгляду Велика Палата задовольнила заяву, скасувала оскаржувані судові рішення та направила справу на новий розгляд до апеляційного суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.
Справа №910/18048/23 від 05/12/2024
Предмет спору – оскарження рішення Антимонопольного комітету України компанією ‘Сантехбудконструкція’.Суд не знайшов підстав для задоволення касаційної скарги, оскільки рішення судів попередніх інстанцій були законними та обґрунтованими. Частину касаційного провадження було закрито через процесуальні підстави, а в іншій частині скарга була визнана необґрунтованою. Суд вирішив залишити в силі рішення попередніх інстанцій, що фактично підтверджує правомірність оскаржуваного рішення Антимонопольного комітету.Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій та відмовив у задоволенні касаційної скарги ТОВ ‘Сантехбудконструкція’.
Справа №915/357/23 від 05/12/2024
Предмет спору: НЕК ‘Укренерго’ намагалася стягнути з АТ ‘Миколаївобленерго’ заборгованість у розмірі 76,4 млн грн.Оскільки в наявному тексті відсутня мотивувальна частина рішення, неможливо визначити конкретні аргументи, якими керувався суд при винесенні рішення. З наявного тексту видно лише, що суди трьох інстанцій (першої, апеляційної та касаційної) дійшли однакових висновків у справі.Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги НЕК ‘Укренерго’ та залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, якими було відмовлено у стягненні коштів.
Справа №207/1786/23 від 04/12/2024
Предмет спору – касаційне оскарження ухвали апеляційного суду у кримінальній справі щодо обвинувачення особи у крадіжці (ч.4 ст.185 КК України).Оскільки це лише резолютивна частина постанови, суд не наводить аргументів прийнятого рішення, посилаючись на те, що складання повного тексту постанови потребує значного часу. Повний текст рішення з аргументацією буде оголошено 9 грудня 2024 року.Верховний Суд частково задовольнив касаційні скарги учасників процесу, скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Справа №757/128/23-ц від 27/11/2024
Суд апеляційної інстанції, з яким погодився Верховний Суд, відмовив у стягненні заборгованості, оскільки позивач не надав оригінал договору позики, а лише його копію. При цьому відповідач заперечував сам факт укладення договору позики. За таких обставин копія договору не може вважатися належним та допустимим доказом існування боргових зобов’язань, особливо враховуючи, що договір позики є реальним договором і вважається укладеним з моменту передачі грошей.
Справа №527/3578/22 від 05/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду щодо засудження особи за частиною 4 статті 185 КК України (крадіжка).Суд прийняв рішення про закриття кримінального провадження, оскільки закон, який встановлював кримінальну відповідальність за вчинене діяння, втратив чинність. Це рішення базується на пункті 4-1 частини 1 статті 284 КПК України, який передбачає закриття кримінального провадження у разі декриміналізації діяння.В результаті Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, скасував рішення попередніх інстанцій та закрив кримінальне провадження.
Справа №160/13485/23 від 05/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) спеціальне законодавство про ДБР не містить чітких норм щодо компенсації за невикористані відпустки за попередні роки; 2) у такому випадку застосовуються норми загального трудового законодавства, які гарантують компенсацію за всі невикористані дні відпустки при звільненні; 3) невиконання роботодавцем обов’язку надати відпустку не може створювати негативні наслідки для працівника у вигляді втрати права на компенсацію.
Справа №904/4261/22 (904/4812/23) від 26/11/2024
Суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті провадження, оскільки вважав неповажними причини пропуску строку на оскарження та несплату судового збору. Однак Верховний Суд встановив, що апеляційний суд повинен був спочатку залишити скаргу без руху і надати строк для усунення недоліків, а не одразу відмовляти у відкритті провадження. Суд не мав права позбавляти скаржника можливості подати додаткові докази поважності причин пропуску строку.
Справа №523/8280/22 від 28/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку апеляційного суду щодо призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на 3 роки за порушення правил дорожнього руху, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження. Суд при винесенні рішення керувався тим, що засуджений грубо порушив правила дорожнього руху, рухаючись зі швидкістю 107 км/год при дозволених 50 км/год, що призвело до ДТП з тяжкими наслідками для трьох потерпілих. Суд також зазначив, що не було доведено, що керування транспортним засобом є професійною діяльністю засудженого, а думка потерпілих щодо покарання не є вирішальною. Додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування визнано необхідним для запобігання вчиненню нових правопорушень. Верховний Суд залишив без змін вирок апеляційного суду та відмовив у задоволенні касаційної скарги захисника.
Справа №462/1754/23 від 04/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду щодо засудження особи за крадіжку (ч.4 ст.185 КК України).Суд прийняв рішення про закриття кримінального провадження, оскільки закон, який встановлював кримінальну відповідальність за вчинене діяння, втратив чинність. Це фундаментальний принцип кримінального права – якщо закон, що встановлював злочинність діяння, втратив чинність, особа не може нести відповідальність за раніше вчинене діяння. Верховний Суд також врахував, що в такому випадку особа підлягає негайному звільненню з-під варти.В результаті Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій, закрив кримінальне провадження та постановив звільнити обвинуваченого з-під варти.
Справа №334/4385/23 від 03/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку апеляційного суду щодо призначення покарання за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, що спричинило смерть однієї особи та тілесні ушкодження двом особам. Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) обставини, які позитивно характеризують обвинуваченого (щире каяття, відшкодування збитків, позитивні характеристики), не є достатніми для застосування більш м’якого покарання, ніж передбачено законом; 2) тяжкість вчиненого злочину та його наслідки (смерть людини та тілесні ушкодження) вимагають призначення покарання в межах санкції статті; 3) призначене покарання відповідає принципам справедливості та індивідуалізації. Верховний Суд залишив без змін вирок апеляційного суду, яким призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 7 років.
Справа №509/2156/19 від 05/12/2024
Суд керувався тим, що позивачка раніше в інших судових справах (про аліменти та розірвання шлюбу) сама вказувала на припинення шлюбних відносин з 2015 року. Тому її теперішні вимоги про поділ коштів, накопичених після 2015 року, суперечать принципу добросовісності та її попередній правовій позиції. Суд також врахував, що майно, набуте під час окремого проживання подружжя у зв’язку з фактичним припиненням шлюбних відносин, може бути визнане особистою власністю одного з подружжя.
Справа №734/1948/22 від 04/12/2024
Суд встановив, що автостанція не є перевізником, а лише посередником між пасажиром і перевізником. Згідно із законодавством, договір перевезення пільгового пасажира вважається укладеним з моменту посадки в автобус при пред’явленні посвідчення водію, а не з моменту отримання квитка в касі. Автостанція діє виключно як комерційний представник перевізника і не може нести відповідальність за порушення прав пільговиків на безкоштовний проїзд.
Справа №466/10392/19 від 27/11/2024
Предмет спору – визнання незаконними і скасування наказу та свідоцтв про право власності на нежитлові приміщення в підвалі багатоквартирного будинку та їх витребування у власність співвласників будинку.Суд при винесенні рішення керувався тим, що спірне приміщення ще на стадії інвестування та будівництва було визначено як нежитлове приміщення, виділене інвестору, та не має жодних допоміжних обладнань чи конструкцій, необхідних співвласникам для експлуатації будинку. Приміщення є самостійним об’єктом нерухомого майна, а не допоміжним приміщенням будинку. Крім того, інвестор належним чином оформив право власності на це приміщення через механізм інвестиційного договору.Верховний Суд залишив без задоволення касаційну скаргу позивачів та підтримав рішення апеляційного суду про відмову в задоволенні позову.
Справа №761/35043/21 від 04/12/2024
Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов про вселення, вважаючи що відповідачі не надали оригінал договору найму житла. Однак Верховний Суд встановив, що суди не дослідили належним чином докази існування договору найму – зокрема, факт вилучення оригіналу договору в рамках кримінального провадження та проведення почеркознавчої експертизи, а також те, що сама позивачка в іншій справі просила розірвати цей договір найму, фактично визнаючи його існування.
Справа №160/11733/22 від 04/12/2024
Предмет спору: оскарження висновку Держаудитслужби щодо порушень при публічній закупівлі послуг з ремонту автомобільної дороги.Суд керувався тим, що хоча при оприлюдненні договору через технічну помилку не було відскановано одну сторінку з трьома розділами, сам укладений договір повністю відповідав проєкту в тендерній документації та тендерній пропозиції переможця. Суд наголосив, що несуттєві відмінності умов договору, які не змінюють істотних умов та договірних зобов’язань сторін, не можуть бути підставою для визнання договору нікчемним.Верховний Суд залишив без змін рішення попередніх інстанцій про визнання протиправним та скасування висновку Держаудитслужби.
Справа №990/308/24 від 05/12/2024
Суд керувався тим, що позивач неправомірно об’єднав в одній позовній заяві вимоги до різних відповідачів – до Президента України (підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції) та до РНБО і СБУ (підсудні іншим адміністративним судам). При цьому відсутні правові підстави для роз’єднання цих вимог в окремі провадження.
Справа №640/20409/21 від 05/12/2024
Предмет спору: оскарження податкових повідомлень-рішень, якими податкова донарахувала підприємству податкові зобов’язання та штрафні санкції.Основні аргументи суду: 1) Податкова неправомірно вимагала від підприємства дисконтування короткострокової заборгованості, оскільки дисконтуванню підлягають лише довгострокові зобов’язання. 2) Контролюючий орган безпідставно вважав, що витрати на налаштування обладнання мали капіталізуватися, а не включатися до собівартості продукції. 3) Програмне забезпечення, що було частиною придбаного обладнання, не підпадає під пільгу з ПДВ для програмної продукції, оскільки постачалося як невід’ємна складова обладнання.Суд прийняв рішення залишити касаційну скаргу податкової без задоволення та підтримати рішення судів попередніх інстанцій на користь платника податків.
Справа №334/527/22 від 28/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду щодо засудження особи за участь у терористичній організації «ДНР» та її збройних формуваннях. Суд керувався наступними аргументами: 1) наявністю численних доказів участі обвинуваченого у терористичних групах (показання свідків, відеозаписи, дані телефонних з’єднань, фотографії); 2) тим, що для кваліфікації дій за ст.258-3 КК не потрібне окреме рішення про визнання організації терористичною; 3) тим, що «ДНР» визнана терористичною організацією у численних офіційних документах України та практиці ЄСПЛ. Верховний Суд залишив без змін вирок суду першої інстанції, яким особу засуджено до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна за участь у терористичній організації.
Справа №990SСGС/14/24 від 05/12/2024
Предмет спору – оскарження суддею Черкаського апеляційного суду рішення Вищої ради правосуддя про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.На жаль, з наданого тексту рішення (лише вступної та резолютивної частини) неможливо встановити конкретні аргументи, якими керувався суд при винесенні рішення, оскільки відсутня мотивувальна частина постанови. Для повного аналізу аргументації суду потрібен повний текст судового рішення.Велика Палата Верховного Суду прийняла рішення залишити скаргу судді без задоволення, а оскаржуване рішення Вищої ради правосуддя – без змін.
Справа №300/525/23 від 05/12/2024
Суд встановив, що контролюючий орган не довів нереальність господарських операцій позивача з контрагентами. Надані підприємством первинні документи (договори, накладні, акти, платіжні документи) підтверджують фактичне здійснення операцій з переробки шкірсировини та придбання хімматеріалів. Податкова інформація про відсутність у контрагентів ресурсів сама по собі не доводить фіктивність операцій. Також безпідставним є донарахування ПДВ за результатами інвентаризації, оскільки не доведено нестачу товарно-матеріальних цінностей.
Справа №640/15353/22 від 05/12/2024
Предмет спору стосується оскарження відмови апеляційного суду у відкритті провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Нерудбудпостач» на рішення суду першої інстанції.Суд керувався тим, що апеляційна скарга була подана вчасно – 25.04.2024, в останній день 30-денного строку на оскарження, що підтверджується штампом суду на копії скарги. Верховний Суд наголосив, що надмірний формалізм у трактуванні процесуальних норм є неправомірним обмеженням права на доступ до суду, а право на апеляційне оскарження є важливою складовою права на судовий захист, гарантованого Конституцією України.Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Справа №553/2879/21 від 03/12/2024
Предмет спору – визнання спільним боргу подружжя за договором позики на суму 661 000 грн та його поділ між колишнім подружжям.Суд відмовив у визнанні боргу спільним, оскільки: 1) не було доведено, що позика використана в інтересах сім’ї; 2) ОСОБА_2 не надавала згоди на укладення договору позики; 3) хоча ОСОБА_1 стверджував, що кошти були використані на придбання квартири, суд встановив, що квартира була придбана за інші кошти; 4) сам факт перебування у шлюбі не є підставою для визнання боргу спільним без доведення його використання в інтересах сім’ї.Верховний Суд залишив рішення попередніх інстанцій без змін, відмовивши у визнанні боргу спільним та його поділі між подружжям.
Справа №380/3713/23 від 05/12/2024
Суд встановив, що Кадрова комісія прийняла рішення про невідповідність прокурора критеріям професійної етики та доброчесності лише на підставі факту складення щодо нього протоколу за ст.130 КУпАП (керування в стані сп’яніння), при цьому не врахувала, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, провадження у цій справі було закрито за відсутністю складу правопорушення. Комісія не дослідила інші характеристики прокурора та не надала належної оцінки всім обставинам справи.
Справа №160/23417/23 від 05/12/2024
Суд зазначив, що попередні інстанції не дослідили належним чином всі обставини справи, зокрема не з’ясували які саме завдання і де виконував позивач протягом спірного періоду, не надали оцінки бойовим розпорядженням та доводам про перебування позивача у складі органу військового управління. Суди не вжили всіх визначених законом заходів для встановлення фактичних обставин справи.
Справа №120/4951/23 від 05/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що участь військовослужбовця у бойових діях підтверджується сукупністю документів – бойовим розпорядженням, довідкою військової частини та рапортами про виплату доплати. Суд також зазначив, що порушення порядку передачі документів між військовими частинами не може позбавляти військовослужбовця права на отримання винагороди. Важливим аргументом стало те, що обов’язок доказування правомірності відмови у виплаті покладається на військову частину-відповідача.
Справа №686/19217/22 від 06/12/2024
Суд встановив, що роботодавець порушив порядок звільнення, оскільки не запропонував працівнику наявні вакантні посади, які він міг би обіймати з огляду на його освіту, кваліфікацію та досвід. Крім того, штатний розпис реорганізованої Служби не був затверджений, а реорганізація фактично призупинена через воєнний стан. Також суд врахував, що на момент звільнення дія трудового договору була призупинена за заявою працівника.
Справа №141/301/16-ц від 06/12/2024
Суд керувався тим, що автомобіль був придбаний під час шлюбу, а тому є спільною сумісною власністю подружжя відповідно до статті 60 СК України. Оскільки чоловік розпорядився автомобілем без згоди дружини, вона має право на компенсацію 1/2 його вартості. Презумпція спільності майна подружжя не була спростована доказами того, що автомобіль придбаний за кошти третіх осіб. Суд також врахував, що позов поданий в межах строку позовної давності.
Справа №531/1882/22 від 06/12/2024
Предмет спору – розірвання договору оренди земельної ділянки через систематичну несплату орендної плати в повному обсязі з урахуванням індексації.Суд керувався тим, що: 1) договором оренди було передбачено обчислення розміру орендної плати з урахуванням індексів інфляції; 2) орендар (СТОВ «Світоч») систематично не виконував це зобов’язання, сплачуючи орендну плату без врахування індексації; 3) систематична несплата орендної плати в повному розмірі є підставою для розірвання договору оренди землі згідно із законодавством.Суд задовольнив позов – розірвав договір оренди, зобов’язав орендаря повернути земельну ділянку власнику та сплатити заборгованість з орендної плати.
Справа №753/4969/23 від 04/12/2024
Суд дійшов висновку, що звільнення було законним, оскільки гарантії збереження робочого місця для добровольців територіальної оборони за статтею 119 КЗпП діють лише протягом строку чинності трудового договору. Сам факт виконання обов’язків добровольця не є підставою для продовження строку дії строкового трудового договору. Оскільки строк контракту сплив 28 лютого 2023 року, роботодавець мав законне право звільнити працівника.
Справа №908/3287/21 від 05/12/2024
Предмет спору – стягнення НАЕК ‘Енергоатом’ з ПП ‘Енхол’ заборгованості у розмірі 2,67 млн грн.Оскільки в наявному тексті відсутня мотивувальна частина рішення, неможливо визначити конкретні аргументи, якими керувався суд. Проте з резолютивної частини видно, що суди трьох інстанцій (першої, апеляційної та касаційної) дійшли однакових висновків щодо необґрунтованості позовних вимог НАЕК ‘Енергоатом’.Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги НАЕК ‘Енергоатом’ та залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій.
Справа №906/1203/23 від 05/12/2024
Предмет спору – визнання укладеною Додаткової угоди №1-К до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії між АТ «Житомиробленерго» та ФОП Сироткіною.Суд першої інстанції прийняв рішення по справі, яке було підтримано апеляційним судом. АТ «Житомиробленерго» не погодилось з цими рішеннями та подало касаційну скаргу, посилаючись на три підстави для оскарження відповідно до статті 287 ГПК України. Верховний Суд, розглянувши матеріали справи, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.За результатами розгляду Верховний Суд частково закрив касаційне провадження та залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій.
Справа №910/762/24 від 03/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що відповідач (орендар) не виконав належним чином зобов’язання щодо своєчасної оплати оренди приміщення та його повернення після закінчення строку договору. Суд встановив наявність заборгованості у розмірі 124 800 грн та правомірність нарахування штрафних санкцій згідно з умовами договору та законом. Важливим аргументом було те, що орендар продовжував користуватися приміщенням після закінчення строку дії договору, не повернувши його орендодавцю.
Справа №910/18857/21 від 26/11/2024
Суд керувався тим, що: 1) ФДМУ пропустив 15-денний строк для надання відмови у приватизації, тому згода вважається наданою за законом; 2) орендар виконав всі умови для набуття права викупу – здійснив невід’ємні поліпшення майна, отримав згоду орендодавця, не мав заборгованості з орендної плати; 3) відмова ФДМУ у приватизації була необґрунтованою, оскільки не містила передбачених законом підстав.
Справа №640/20409/21 від 05/12/2024
Суд керувався тим, що витрати на правничу допомогу були документально підтверджені договором про надання професійної правничої допомоги, актами приймання наданих послуг, рахунками та платіжними дорученнями. Суд також врахував, що податковий орган не надав доказів неспівмірності заявлених витрат з обсягом виконаних адвокатом робіт та не спростував їх обґрунтованість.
Справа №545/3000/19 від 19/11/2024
Суд відхилив доводи захисту про недопустимість доказів, оскільки всі слідчі дії були проведені законно – обшук був легалізований post factum, слідчі експерименти проводились за участю захисника та з дозволу власників майна, а протокол затримання та висновок експерта є належними доказами. Суд також встановив, що технічна фіксація судового засідання 16.03.2021 не здійснювалась через хворобу судді та неявку сторін.
Справа №545/3000/19 від 19/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду у кримінальному провадженні щодо особи, обвинуваченої у вчиненні умисного вбивства та знищенні майна.Верховний Суд розглянув касаційну скаргу захисника на рішення судів нижчих інстанцій. На жаль, з наданої резолютивної частини неможливо встановити конкретні аргументи суду, оскільки вона містить лише кінцеве рішення без мотивувальної частини. Повний текст постанови з аргументацією має бути оголошений пізніше.За результатами розгляду Верховний Суд залишив без задоволення касаційну скаргу захисника та залишив без змін судові рішення попередніх інстанцій щодо засудженого.
Справа №583/2607/21 від 02/12/2024
Суд керувався тим, що законодавством не передбачено поновлення строку для виконання рішення суду про надання додаткового строку для прийняття спадщини. Крім того, заявник не був позбавлений можливості отримати копію судового рішення та подати заяву про прийняття спадщини, оскільки міг звернутися до Шишацького районного суду Полтавської області за копією рішення, а нотаріус Охтирського району продовжував працювати згідно з наказом Мін’юсту.
Справа №260/2879/23 від 05/12/2024
Предмет спору – виплата військовослужбовцю Держприкордонслужби додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн за безпосередню участь у бойових діях.Суд зазначив, що для отримання підвищеної винагороди недостатньо просто перебувати в районі бойових дій – необхідно документально підтвердити виконання конкретних бойових завдань. Хоча накази Держприкордонслужби про порядок виплат не були зареєстровані в Мін’юсті, вони фактично застосовувались і визначали механізм реалізації постанови КМУ №168. При цьому суд вказав, що апеляційна інстанція не з’ясувала всі важливі обставини справи – які саме завдання виконував військовослужбовець, чому йому виплачували підвищену винагороду в одні місяці але не виплачували в інші, хоча він стверджував що виконував однакові завдання.Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду та направив справу на новий розгляд для повного встановлення всіх обставин.
Справа №200/1347/24 від 05/12/2024
Суд встановив, що суди першої та апеляційної інстанцій не забезпечили належного з’ясування всіх обставин справи – не дослідили довідку про участь військовослужбовця в бойових діях, не перевірили записи в журналі бойових дій та інші документи, які могли б підтвердити право на отримання винагороди. Суди формально поставились до збору доказів і переклали негативні наслідки їх відсутності на позивача.
Справа №120/4135/23 від 05/12/2024
Суд першої інстанції задовольнив позов, визнавши довідку про участь у бойових діях достатнім доказом для виплати винагороди. Апеляційний суд скасував це рішення, вважаючи що лише списки військовослужбовців можуть бути підставою для виплати. Верховний Суд, розглянувши справу, вказав що апеляційний суд помилково обмежився лише формальною вимогою про наявність списків, не дослідивши належним чином усі докази участі позивача у бойових діях та не навівши обґрунтування, чому довідка не може вважатися належним доказом.
Справа №755/46/23 від 03/12/2024
Предмет спору – оскарження захисником рішення апеляційного суду у кримінальному провадженні.Суд не навів аргументів у резолютивній частині рішення, зазначивши, що повний текст постанови буде проголошено пізніше. Це є стандартною практикою, коли суд спочатку оголошує резолютивну частину, а повний текст рішення з мотивацією готується протягом кількох днів.Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу захисника, скасував ухвалу Київського апеляційного суду та призначив новий розгляд справи в апеляційній інстанції.
Справа №380/7363/23 від 05/12/2024
Суд встановив, що звільнення було неправомірним, оскільки: 1) заява про звільнення не містила узгодженої дати припинення трудових відносин; 2) не було досягнуто справжньої домовленості між сторонами про припинення трудового договору; 3) заява була написана під тиском, що підтверджується її подальшим відкликанням працівником.
Справа №742/3068/18 від 04/12/2024
Предмет спору – касаційне оскарження прокурором виправдувального вироку у кримінальному провадженні за статтею 254 КК України (безгосподарське використання земель).Суд не навів детальних аргументів у резолютивній частині рішення, оскільки повний текст постанови ще не складено. Проте з рішення видно, що Верховний Суд погодився з висновками апеляційного суду та не знайшов підстав для його скасування чи зміни.Верховний Суд залишив без змін ухвалу Чернігівського апеляційного суду, а касаційну скаргу прокурора – без задоволення.
Справа №569/12397/23 від 03/12/2024
Предмет спору – позов споживача до ПрАТ «Рівнеобленерго» про визнання протиправними дій щодо відключення електропостачання та відшкодування моральної шкоди.Суд керувався тим, що заборгованість споживача за несанкціонований відбір електроенергії є самостійною підставою для припинення електропостачання, незалежно від наявності судового рішення про стягнення вартості необлікованої електроенергії. Оскільки позивач не сплатив визначену судом вартість необлікованої електроенергії в сумі 22 208,78 грн, а відповідач дотримався процедури попередження про відключення, дії енергокомпанії визнані правомірними. При цьому суд відхилив аргумент про подвійну відповідальність, оскільки стягнення заборгованості та відключення електроенергії є різними правовими наслідками порушення.Верховний Суд залишив без змін рішення попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову.
Справа №387/324/21 від 04/12/2024
Суд встановив, що на момент укладення договорів міни у 2016 році була відсутня законодавча заборона на обмін земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Позивачка особисто підписала договори міни, була ознайомлена з їх змістом нотаріусом, а її доводи про те, що вона вважала, що підписує договори оренди, не знайшли підтвердження. Також суд врахував, що свідок підтвердила факт доплати за нерівноцінний обмін земельних ділянок.
Справа №161/3806/18 від 12/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку щодо засудження двох осіб за незаконне заволодіння транспортними засобами та крадіжку. Суд при винесенні рішення керувався наступними аргументами: 1) тяжкість вчинених злочинів (тяжкий злочин та злочин середньої тяжкості); 2) багатоепізодність злочинних дій (викрадення 6 автомобілів); 3) хоча обвинувачений ОСОБА_8 визнав вину, розкаявся та відшкодував збитки, але зробив це лише під час судового розгляду; 4) виправлення обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства. Верховний Суд залишив без задоволення касаційну скаргу захисника та без змін ухвалу апеляційного суду, яким ОСОБА_8 призначено покарання у вигляді позбавлення волі на 2 роки 6 місяців.
Справа №440/3146/22 від 05/12/2024
Суд при розгляді справи керувався тим, що договір про організацію перевезень є адміністративним договором, оскільки орган місцевого самоврядування діє як суб’єкт владних повноважень при здійсненні управлінських функцій з регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту. Суд також врахував попередні правові позиції Великої Палати Верховного Суду, які підтверджують публічно-правовий характер таких правовідносин.
Справа №202/3145/22 від 04/12/2024
Предмет спору – вимога Дніпровської міської ради про знесення самочинно збудованого нежитлового приміщення та повернення земельної ділянки комунальної власності.Суд касаційної інстанції зазначив, що самочинне будівництво нерухомого майна особою, яка не є власником земельної ділянки, порушує права власника цієї ділянки. Належним способом захисту прав власності міської ради як власника земельної ділянки є вимога про знесення самочинної забудови. Суди попередніх інстанцій помилково дійшли висновку про недоведеність порушення прав позивача, оскільки факт самочинного будівництва на земельній ділянці комунальної власності вже був встановлений в іншій справі.Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до апеляційного суду для належного дослідження всіх доказів та ухвалення законного рішення.
Справа №712/10118/22 від 04/12/2024
Суд керувався тим, що примусове відчуження майна було здійснено уповноваженим органом (робочою групою) з дотриманням встановленої законом процедури. Втручання у право власності було пропорційним та переслідувало легітимну мету – забезпечення потреб оборони України в умовах збройної агресії. Той факт, що власника автомобіля було виправдано за адміністративне правопорушення (керування в нетверезому стані), не впливає на законність відчуження майна для військових потреб.
Справа №380/19286/23 від 05/12/2024
Предмет спору – оскарження рішень Львівської митниці про коригування митної вартості товарів та відмову в митному оформленні імпортованої лимонної кислоти.Суд встановив, що компанія-імпортер надала всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, включаючи контракт, інвойси, платіжні документи, транспортні накладні та інші супровідні документи. Митниця безпідставно вимагала додаткові документи та необґрунтовано сумнівалася в достовірності наданих документів, зокрема щодо вартості транспортування та пакування товару. Суд також відхилив припущення митниці про підробку підписів на контракті як необґрунтоване та непідтверджене доказами.Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду та залишив в силі рішення суду першої інстанції, яким було задоволено позов імпортера та скасовано всі оскаржувані рішення митниці.
Справа №755/46/23 від 03/12/2024
Предмет спору – оскарження ухвали апеляційного суду про повернення апеляційної скарги захисника як поданої з пропуском строку.Суд встановив, що на апеляційній скарзі наявні дві відмітки про її подання – від 1 січня 2024 року та від 2 січня 2024 року. Апеляційний суд, повертаючи скаргу як подану з пропуском строку, не дослідив та не надав оцінки факту наявності відмітки про її подання 1 січня 2024 року (тобто вчасно). Таким чином, апеляційний суд передчасно повернув скаргу захисника без з’ясування всіх обставин, чим порушив право на оскарження судового рішення.Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду і направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Справа №363/2109/21 від 27/11/2024
Суд встановив, що хоча згідно з експертним висновком спірне приміщення дійсно є допоміжним приміщенням будинку, позивач обрав неефективний спосіб захисту своїх прав. Замість вимоги про визнання рішення міської ради протиправним, позивачу слід було заявити вимогу про витребування майна з чужого незаконного володіння, оскільки лише такий спосіб захисту міг би призвести до реального відновлення порушених прав.
Справа №360/325/23 від 05/12/2024
Суд зазначив, що для отримання такої винагороди недостатньо просто перебувати в районі бойових дій – необхідно документально підтвердити безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки. При цьому суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили належним чином усі наявні докази, зокрема довідку військової частини та рапорти командира про участь позивача у бойових діях.
Справа №365/833/16-к від 26/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду щодо водія, який у стані алкогольного сп’яніння скоїв ДТП та спричинив тяжкі тілесні ушкодження пішоходу.Суд керувався тим, що злочин є тяжким, вчинений у стані алкогольного сп’яніння, що є обтяжуючою обставиною. Хоча особа раніше не судима і позитивно характеризується, але з метою запобігання новим злочинам виправлення засудженого неможливе без реального відбування покарання. Водночас суд визнав помилковим врахування як обтяжуючої обставини вчинення злочину щодо особи похилого віку, оскільки злочин був необережним.Верховний Суд частково задовольнив касаційні скарги – виключив з вироку обтяжуючу обставину щодо вчинення злочину проти особи похилого віку та зменшив строк додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами з 3 до 2 років, залишивши в іншій частині вирок без змін.
Справа №380/22027/23 від 05/12/2024
Суд встановив, що рішення суду першої інстанції було належним чином доставлено в електронний кабінет військової частини 15 березня 2024 року. Апеляційну скаргу було подано лише 15 травня 2024 року, тобто з пропуском 30-денного строку на оскарження. При цьому військова частина не довела поважності причин пропуску строку, оскільки тривале неознайомлення з судовим рішенням в електронному кабінеті не є поважною причиною.
Справа №22/045-10 від 04/12/2024
Суд встановив, що апеляційний суд порушив вимоги процесуального законодавства, коли поновив прокурору строк на апеляційне оскарження без належної перевірки поважності причин пропуску цього строку. Це порушення було підтверджено рішенням Європейського суду з прав людини, який визнав порушення права на справедливий суд. Велика Палата також врахувала, що скасування оскаржуваних судових рішень не матиме явно непропорційних негативних наслідків для інтересів інших осіб.
Справа №351/896/21 від 05/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що позивачка набула статусу власника майнового паю лише у березні 2010 року, тобто після проведення загальних зборів власників майнових паїв у 2006 та 2009 роках, на яких вирішувалось питання про передачу корівника у власність відповідача. Також суд врахував, що державна реєстрація права власності відповідача була проведена на підставі всіх необхідних документів відповідно до законодавства.
Справа №161/3806/18 від 12/11/2024
Предмет спору – касаційне оскарження рішення апеляційного суду у кримінальній справі щодо незаконного заволодіння транспортним засобом та крадіжки.Суд розглянув касаційну скаргу захисника на ухвалу Рівненського апеляційного суду щодо двох обвинувачених – одного у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно (ч.2 ст.289 КК), а іншого – у крадіжці та незаконному заволодінні транспортним засобом (ч.2 ст.185 і ч.2 ст.289 КК). На жаль, з наявного тексту резолютивної частини неможливо встановити мотиви суду, оскільки вони будуть викладені в повному тексті рішення пізніше.Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги та залишив рішення апеляційного суду без змін.
Справа №334/527/22 від 28/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду у кримінальній справі щодо обвинувачення особи у сприянні терористичній організації (ч.1 ст.258-3 КК України).Оскільки це лише резолютивна частина, суд не наводить аргументів свого рішення. Проте з тексту видно, що і суд першої інстанції, і апеляційний суд визнали особу винною, а захисник намагався оскаржити ці рішення в касаційному порядку.Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги захисника та залишив без змін рішення судів нижчих інстанцій.
Справа №645/2847/23 від 02/12/2024
Суд керувався тим, що коли особа вчиняє нове кримінальне правопорушення після постановлення двох попередніх вироків, які виконуються самостійно, то при призначенні покарання за новим вироком має припинятися окреме виконання обох попередніх вироків. При цьому остаточне покарання має призначатися з урахуванням покарань за всіма трьома вироками, а не лише за одним з попередніх, як помилково вирішив апеляційний суд. Верховний Суд також врахував правову позицію, викладену в постанові Об’єднаної палати ККС ВС від 14 червня 2021 року щодо порядку призначення покарання за правилами ст. 71 КК України.
Справа №185/5420/22 від 02/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду щодо військовослужбовця, який вчинив опір та намагався заволодіти зброєю представника військової комендатури.Суд при винесенні рішення керувався тим, що вина обвинуваченого повністю доведена показаннями потерпілого, свідків та документальними доказами. Зокрема, встановлено, що обвинувачений, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, чинив фізичний опір при спробі помістити його до кімнати тимчасового тримання, завдав тілесних ушкоджень офіцеру та намагався заволодіти його табельною зброєю. Суд також врахував, що злочин вчинено в умовах воєнного стану, що є особливо обтяжуючою обставиною.Верховний Суд залишив без змін вирок суду першої інстанції та апеляційного суду, яким обвинуваченого засуджено до 4 років позбавлення волі з позбавленням військового звання.
Справа №176/1033/22 від 05/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку щодо ОСОБА_8, засудженої за ч.2 ст.369-2 КК України (зловживання впливом).Суд не навів аргументів у резолютивній частині рішення, оскільки повний текст постанови ще не складено. Проте, враховуючи часткове задоволення касаційних скарг та скасування рішення апеляційного суду, можна припустити, що суд встановив істотні порушення кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.Верховний Суд скасував ухвалу Дніпровського апеляційного суду, направив справу на новий апеляційний розгляд та звільнив засуджену з-під варти.
Справа №824/131/23 від 05/12/2024
Предмет спору – оскарження дій приватного виконавця щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання у справі про визнання та виконання рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду.Суд встановив неправомірність дій приватного виконавця Маковецького З.В. щодо повернення виконавчого документа без прийняття до виконання. Суд зобов’язав приватного виконавця розглянути заяву про примусове виконання виконавчого листа у встановленому законом порядку. Також суд вирішив, що з приватного виконавця, який неправомірно повернув документи, мають бути стягнуті судові витрати на правничу допомогу.Верховний Суд частково задовольнив апеляційну скаргу, скасував попереднє рішення суду та зобов’язав приватного виконавця розглянути заяву про примусове виконання виконавчого листа.
Справа №404/7310/22 від 04/12/2024
Суд встановив, що банк фактично усунув недоліки апеляційної скарги вчасно – відправив необхідні документи поштою в останній день 10-денного строку (1 серпня 2024 року). Згідно з процесуальним законодавством, строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення документи здані на пошту. Тому апеляційний суд неправомірно повернув скаргу банку, керуючись лише датою фактичного отримання документів судом (5 серпня 2024 року).
Справа №757/2043/24-ц від 02/12/2024
Суд врахував, що через військову агресію РФ компанія зазнала значних збитків внаслідок знищення товарних запасів на центральному складі та в магазинах у різних містах України. Ці обставини підтверджені звітами про оцінку збитків та сертифікатом торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини. Суд визнав, що існує причинно-наслідковий зв’язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю вчасно провести розрахунок при звільненні.
Справа №199/5690/22 від 03/12/2024
Суд керувався тим, що позивач пропустив строк позовної давності, оскільки про порушення своїх прав міська рада могла дізнатися не пізніше 1 січня 2013 року, коли вже була обізнана про існування збудованого магазину. Суд також зазначив, що відмова у попередньому позові через неправильно обраний спосіб захисту не перериває перебіг позовної давності, а її початок не пов’язаний з моментом підтвердження порушення права судовим рішенням.
Справа №367/2716/21 від 27/11/2024
Суд першої інстанції призначив аліменти в розмірі 4000 грн щомісяця, врахувавши матеріальний стан батька, наявність у нього інших дітей на утриманні та стан здоров’я. Апеляційний суд зменшив розмір аліментів до 2000 грн, взявши до уваги народження у відповідача ще однієї дитини після рішення суду першої інстанції. Верховний Суд вказав, що народження дитини після рішення суду першої інстанції не може бути підставою для зміни цього рішення в апеляційному порядку – такі обставини можуть бути підставою лише для подання нового позову про зменшення розміру аліментів.
Справа №465/1092/23 від 03/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку апеляційного суду щодо військовослужбовця, який самовільно залишив місце служби в особливий період. Суд при винесенні рішення керувався тим, що засуджений добровільно уклав контракт про проходження військової служби, але самовільно залишив розташування військової частини та безперешкодно проживав за місцем реєстрації, в тому числі під час воєнного стану. Суд також врахував, що засуджений почав співпрацювати з органами досудового розслідування лише після того, як його знайшли за місцем реєстрації, що не підтверджує факт щирого каяття. Хоча суд взяв до уваги позитивні характеристики особи засудженого, але вирішив, що для досягнення мети покарання необхідне реальне позбавлення волі. Верховний Суд залишив без змін вирок апеляційного суду, яким призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі з реальним відбуванням.
Справа №761/6243/19 від 04/12/2024
Суд встановив, що банк уклав договір страхування життя, не маючи відповідної ліцензії на такий вид страхування. Крім того, договір було укладено з порушенням письмової форми – не було видано страхового полісу та не було підпису страховика. Також банк порушив право позивача на вільний вибір страховика.
Справа №712/11241/21 від 04/12/2024
Суд при вирішенні справи керувався тим, що через дію воєнного стану в Україні та проживання дитини з матір’ю в Польщі, першочерговим є забезпечення безпеки дитини. Також суд врахував, що у дитини відсутня прихильність до біологічного батька, вона добре адаптувалась у польській школі. При цьому суд наголосив на необхідності дотримання балансу інтересів обох батьків, але з пріоритетом інтересів дитини.
Справа №202/5665/21 від 04/12/2024
Суд керувався тим, що позивачка ОСОБА_1 є законною спадкоємицею квартири з моменту відкриття спадщини, що було встановлено попереднім судовим рішенням. Оскільки квартира вибула з її власності поза її волею, а договір іпотеки був укладений без згоди справжнього власника, такий договір порушує права позивачки. Додатково суд звернув увагу на підозрілу швидкість укладення всіх договорів та те, що банк мав би проявити більшу обачність при укладенні іпотечного договору.
Справа №22/045-10 від 04/12/2024
Предмет спору стосується перегляду за виключними обставинами судових рішень у справі про визнання незаконними дій, визнання державних актів на право постійного користування землею такими, що втратили чинність, та зобов’язання повернути земельні ділянки з водними об’єктами.Оскільки в постанові наведено лише вступну та резолютивну частини, неможливо визначити конкретні аргументи, якими керувався суд при винесенні рішення. Проте суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заяви про перегляд судових рішень за виключними обставинами.За результатами розгляду справи Велика Палата Верховного Суду скасувала попередні судові рішення та направила справу до Північного апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.
Справа №160/7505/24 від 05/12/2024
Предмет спору стосується відмови у відкритті апеляційного провадження через пропуск строку на оскарження рішення суду першої інстанції щодо виплати компенсації за невикористані відпустки.Суд при винесенні рішення керувався тим, що відповідач пропустив строк на апеляційне оскарження без поважних причин. Посилання на технічний збій системи ‘Електронний суд’ не було визнано поважною причиною, оскільки помилка виникла через неправильне адресування документа самим відповідачем, а не через технічні проблеми системи. Крім того, відповідач мав можливість перевірити статус відправленого документа та вжити альтернативних заходів для подання апеляції, але цього не зробив.Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження – без змін.
Справа №354/658/15-ц від 04/12/2024
Предмет спору – визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та її витребування з незаконного володіння банку у власність держави.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) вимога про визнання недійсним державного акта не є належним способом захисту права, оскільки ефективним способом захисту є віндикаційний позов до останнього набувача майна; 2) для витребування майна не потрібно визнавати недійсними попередні правочини та документи; 3) вимога про витребування земельної ділянки від банку підлягає розгляду в порядку господарського судочинства з огляду на суб’єктний склад сторін.Суд відмовив у задоволенні позову про визнання недійсним державного акта та закрив провадження щодо витребування земельної ділянки, роз’яснивши право на звернення до господарського суду.
Справа №420/32695/23 від 05/12/2024
Суд керувався тим, що позивач пропустив місячний строк звернення до суду щодо вимог про зарахування періодів служби, оскільки це питання пов’язане з проходженням публічної служби. Суд не визнав поважними причини пропуску строку, зокрема попередні невдалі спроби позивача оскаржити своє звільнення через обрання неефективного способу захисту. При цьому суд відхилив аргумент позивача про те, що порушення його прав є триваючим.
Справа №705/3748/22 від 26/11/2024
Суд відхилив аргументи захисту про те, що обвинувачений діяв у стані необхідної оборони, оскільки: 1) після первинного конфлікту потерпілий припинив активні дії і вийшов до своєї кімнати, а обвинувачений міг вільно залишити приміщення; 2) натомість обвинувачений сам взяв топорище і пішов до кімнати потерпілого; 3) характер і локалізація нанесених ударів (не менше 5-6 ударів в голову), а також продовження побиття після того, як потерпілий перестав чинити опір, свідчать про умисел на вбивство.
Справа №480/9177/23 від 05/12/2024
Суд керувався тим, що накази Адміністрації Держприкордонслужби №392-АГ та №628-АГ, хоч і не були зареєстровані в Мін’юсті, але підлягають застосуванню, оскільки вони були єдиним механізмом реалізації постанови КМУ №168 щодо виплати додаткової винагороди прикордонникам. Суд також врахував, що ці накази фактично виконувались органами Держприкордонслужби протягом 2022 року та не можуть трактуватися як спосіб обмеження прав військовослужбовців на отримання винагороди.
Справа №487/6342/18 від 03/12/2024
Суд визнав договір дарування недійсним, оскільки встановив, що відповідачка, знаючи про наявність боргу, безоплатно передала квартиру матері свого чоловіка з метою уникнення звернення стягнення на це майно в майбутньому. Суд вказав, що така поведінка є недобросовісною та свідчить про зловживання правом, оскільки спрямована на приховання майна від виконання зобов’язань перед кредитором.
Справа №380/28500/23 від 05/12/2024
Суд керувався тим, що після визнання неконституційним положення про оплату праці прокурорів за постановою Кабінету Міністрів, їх заробітна плата має визначатися виключно Законом України «Про прокуратуру», який передбачає виплату посадового окладу та надбавок, включаючи надбавку за вислугу років. Суд також зазначив, що лист Офісу Генерального прокурора не може регулювати питання оплати праці прокурорів, оскільки це має визначатися лише законом.
Справа №910/4905/20 від 26/11/2024
Суд при розгляді справи керувався тим, що: 1) суперечлива поведінка Міноборони та наявність різних судових рішень створили для позивача правову невизначеність щодо способу захисту його прав; 2) позивач отримав правову визначеність лише після визнання договору недійсним у 2019 році; 3) позовна давність не була пропущена, оскільки позов подано протягом строку після визнання договору недійсним.
Справа №ЗД/380/6/22 від 05/12/2024
Суд апеляційної інстанції, з яким погодився Верховний Суд, дійшов висновку про відсутність правових підстав для заміни вжитого раніше заходу забезпечення позову (зупинення дії рішення партії про відкликання депутата) на інший (заборону виборчій комісії визнавати обраним наступного кандидата). Суд зазначив, що запропонований захід не стосується предмета спору, оскільки виборча комісія не є відповідачем у справі і її дії не оскаржуються.
Справа №620/16035/23 від 05/12/2024
Суд встановив, що замовник (Управління ЖКГ) порушив вимоги закону, не надавши на запит Держаудитслужби документи для перевірки обґрунтованості закупівлі та використання бюджетних коштів (проектну документацію, акти обстеження, договір тощо). Хоча закупівля здійснювалась за спрощеною процедурою через нагальну потребу, це не звільняло замовника від обов’язку забезпечити прозорість та надати контролюючому органу запитувані документи.
Справа №240/36964/21 від 05/12/2024
Суд зазначив, що сам факт введення воєнного стану не може бути автоматичною підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. Скаржник має довести конкретні обставини, які унеможливили подання апеляційної скарги вчасно, та надати відповідні докази. Військова частина не надала таких доказів і не обґрунтувала, як саме воєнний стан завадив їй подати апеляційну скаргу протягом встановленого законом 30-денного строку.
Справа №523/4857/20 від 03/12/2024
Предмет спору – оскарження вироку апеляційного суду щодо зарахування строку попереднього ув’язнення та частково відбутого покарання в строк нового покарання.Суд при винесенні рішення керувався тим, що період попереднього ув’язнення вже був зарахований засудженій в строк відбутого покарання згідно з вироком апеляційного суду. Щодо зарахування частини відбутого покарання за попереднім вироком – це питання може бути вирішене в порядку виконання вироку відповідно до статей 537, 539 КПК України. Крім того, суд врахував, що новим вироком Овідіопольського районного суду від 25.09.2024 вже було здійснено зарахування всіх попередніх періодів ув’язнення та відбування покарання.Верховний Суд залишив вирок апеляційного суду без змін, а касаційну скаргу захисника – без задоволення.
Справа №361/1862/19 від 05/12/2024
Суд керувався тим, що квартира була придбана під час шлюбу в 2002 році, і хоча перший внесок у розмірі 15 000 грн був сплачений матір’ю позивачки, не було надано належних доказів того, що ці кошти були подаровані особисто позивачці. Також не доведено, що решта суми була сплачена з особистих коштів позивачки, а не зі спільних коштів подружжя. Тому діє презумпція спільності майна, набутого у шлюбі.
Справа №991/3840/24 від 12/11/2024
Предмет спору – оскарження відмови у відкритті апеляційного провадження щодо скарги на повідомлення про підозру.Суд керувався тим, що можливість оскарження рішення слідчого судді щодо скарги на повідомлення про підозру була введена законом, який набрав чинності 16.03.2018 року. Оскільки кримінальне провадження було розпочато до цієї дати (17.11.2017), то відповідно до прямої вказівки закону, такі зміни не мають зворотної дії в часі і не застосовуються до цієї справи. Суд також підкреслив, що право на апеляційне оскарження не є абсолютним і може бути обмежене законом.Верховний Суд залишив без задоволення касаційну скаргу захисника та підтримав рішення апеляційного суду про відмову у відкритті провадження.
Справа №383/465/23 від 05/12/2024
Суд встановив, що представник банку (ТОВ «Дельта М Колекшн») мав належні повноваження діяти від імені АТ «ОТП Банк» на підставі довіреності, виданої головою правління та членом правління банку, а також договору про надання послуг. Суд перевірив, що згідно зі Статутом банку голова та члени правління мали право делегувати свої повноваження іншим особам. Тому дії приватного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження були правомірними.
Справа №911/248/21 від 28/11/2024
Суд керувався тим, що: 1) між сторонами був укладений договір про постачання електроенергії, який продовжував діяти; 2) боржник не повідомив постачальника про зміну власника майна та не подав заяву про розірвання договору у встановлений 20-денний строк; 3) новий власник майна не уклав договір про надання послуг з розподілу електроенергії з оператором системи. За таких обставин боржник зобов’язаний оплачувати спожиту електроенергію.
Справа №916/5677/23 від 03/12/2024
Предмет спору – оскарження рішення Антимонопольного комітету про визнання антиконкурентними узгодженими діями участь компаній у тендерах та накладення штрафу.Суд касаційної інстанції зазначив, що суди попередніх інстанцій не дослідили важливі обставини справи, зокрема: чи були об’єктивні причини для тривалого (6 років) розслідування справи АМКУ; як така тривалість вплинула на права позивача; чи не було надмірним тягарем для компанії реалізація права на захист протягом такого тривалого часу. Суди мали перевірити, чи дотримано принцип розумності строків розслідування.Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції для повного та всебічного дослідження всіх обставин.
Справа №285/7724/23 від 05/12/2024
Суд апеляційної інстанції зупинив провадження у справі, оскільки відповідач є військовослужбовцем ЗСУ та наразі перебуває у полоні. Верховний Суд погодився з таким рішенням, зазначивши, що згідно з п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов’язаний зупинити провадження у справі, якщо сторона перебуває у складі ЗСУ, переведених на воєнний стан. При цьому суд врахував, що дитина вже отримує аліменти у розмірі 800 грн згідно з попереднім рішенням суду, тому її інтереси не порушуються.
Справа №759/4324/23 від 27/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) невиконання боржником грошового зобов’язання є триваючим правопорушенням, тому кредитор має право на стягнення інфляційних втрат і 3% річних за кожен місяць прострочення в межах трирічного строку позовної давності; 2) оскільки основне зобов’язання виникло в національній валюті на підставі судового рішення, стягнення інфляційних втрат є правомірним; 3) однак суди не врахували, що згідно з п.18 Прикінцевих положень ЦК України з 24 лютого 2022 року позичальник звільняється від відповідальності за ст.625 ЦК України у зв’язку з воєнним станом.
Справа №334/5223/23 від 20/11/2024
Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд порушив процесуальний порядок розгляду справи. Зокрема, визнавши неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд мав спочатку залишити скаргу без руху та надати можливість заявнику вказати інші підстави для поновлення строку, а не відразу відмовляти у відкритті апеляційного провадження. Таке порушення процесуального права перешкоджає подальшому розгляду справи.
Справа №452/3543/20 від 03/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що позивачка не довела, що порушення при проведенні торгів вплинули на їх результат та порушили її права. Зокрема, не було доведено, що вартість квартири була суттєво заниженою – різниця між оціночною вартістю (575 907 грн) та вартістю згідно експертизи (645 312 грн) не є значною. Також суд врахував, що був отриманий дозвіл органу опіки на продаж квартири, де була зареєстрована неповнолітня дитина.
Справа №466/11015/21 від 05/12/2024
Суд керувався тим, що відповідачка пропустила річний строк на апеляційне оскарження (подала скаргу через 2 роки після рішення), була обізнана про розгляд справи і навіть подавала заяву про підтримку позову про розірвання шлюбу. Введення воєнного стану не вплинуло на пропуск строку, оскільки він сплив ще до початку повномасштабного вторгнення. Також суд врахував, що відповідачка не може вважатися особою, не повідомленою про розгляд справи, оскільки брала в ньому активну участь.
Справа №405/6060/23 від 04/12/2024
Суд керувався тим, що виконавче провадження є завершальною стадією судового процесу, а позивачі у справах про відшкодування шкоди від кримінального правопорушення звільнені від сплати судового збору на всіх стадіях процесу, включаючи оскарження дій виконавця. Апеляційний суд помилково вимагав сплати судового збору і повернув апеляційні скарги, не врахувавши, що заявники мають право на звільнення від його сплати.
Справа №522/4952/22 від 04/12/2024
Суд встановив, що для законного призупинення трудового договору під час воєнного стану роботодавець повинен довести фактичну неможливість надання роботи працівнику через військову агресію. В даному випадку ОСББ не надало доказів того, що не могло забезпечити охоронника роботою через бойові дії чи інші обʼєктивні причини. Тому призупинення трудового договору було визнано незаконним.
Справа №824/150/23 від 05/12/2024
Предмет спору – визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором та штрафу за договором іпотеки.Хоча з наданого тексту не видно повного обґрунтування суду (оскільки це лише вступна та резолютивна частини), але суд прийняв рішення на користь позичальника (ОСОБА_1), скасувавши попереднє рішення апеляційного суду. Важливо відзначити, що первісне рішення було прийняте третейським судом, а виконавчий лист був виданий апеляційним судом на значну суму – понад 476 тисяч гривень (включаючи основний борг, штраф та витрати на правову допомогу).Верховний Суд задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_1, скасував попереднє рішення Київського апеляційного суду та визнав виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, додатково стягнувши з Кредитної спілки судовий збір за подання апеляційної скарги.
Справа №538/1978/21 від 29/11/2024
Предмет спору – встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом після смерті двоюрідного діда.Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, керувався тим, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню ЦК УРСР, оскільки спадщина відкрилась до 01.01.2004. За нормами ЦК УРСР двоюрідна онука не входила до кола спадкоємців за законом, тому встановлення факту родинних відносин не породжує для неї спадкових прав. За відсутності спадкоємців спадщина переходить до держави. Прокурор мав право подавати апеляційну скаргу в інтересах держави через бездіяльність органу місцевого самоврядування щодо оскарження рішення суду першої інстанції.Верховний Суд залишив без змін постанову апеляційного суду про відмову в задоволенні позову.
Справа №753/23491/18 від 06/12/2024
Суд відмовив у задоволенні позову, оскільки позивачка не довела, що недолік телефону виник з вини продавця, а не в процесі експлуатації. Крім того, позивачка тривалий час користувалася телефоном після його придбання, перш ніж звернутися з претензією. Також не було належним чином доведено, що саме відповідач (ФОП) є продавцем телефону, оскільки товарний чек не містив необхідних реквізитів.
Справа №915/357/23 від 05/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що у квітні 2022 року стався технічний збій в роботі центрального сервера автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії внаслідок обстрілів критичної інфраструктури. Через це були завантажені некоректні дані обліку електроенергії, які не були належним чином скориговані позивачем. Суд також врахував, що ці обставини вже були встановлені в іншій справі між тими ж сторонами.
Справа №927/394/23 від 26/11/2024
Суд встановив, що договір за своєю природою є договором позички державного майна строком більше 3 років, який підлягав обов’язковому нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Оскільки ці вимоги не були дотримані, договір є нікчемним з моменту укладення і не може бути поновлений. Крім того, згідно з чинним законодавством заборонено передавати державне майно в безоплатне користування.
Справа №926/114/24 від 03/12/2024
Суд керувався тим, що оператор системи розподілу порушив свій обов’язок надати технічні умови протягом 10 робочих днів після подання належної заяви про приєднання. Зміни до Кодексу систем розподілу, які набрали чинності з 01.06.2021, не звільняли оператора від цього обов’язку. Також суд врахував, що НКРЕКП у ході перевірки підтвердила порушення оператором вимог законодавства щодо приєднання.
Справа №420/14208/23 від 06/12/2024
Суд керувався тим, що хоча спірні ділянки були погоджені для включення до НПП «Куяльницький», сам парк фактично не був створений як юридична особа, не мав спеціальної адміністрації та оформленого права користування земельними ділянками. Також не були затверджені ліміти на використання природних ресурсів та проект організації території парку. Тому лісгосп мав право видавати лісорубний квиток на підставі матеріалів лісовпорядкування.
Справа №990/199/24 від 04/12/2024
Суд встановив, що ВККС України обґрунтовано відмовила кандидату, оскільки вона не змогла переконливо пояснити та документально підтвердити джерела походження коштів на придбання задекларованого майна (5 квартир та 5 автомобілів). Комісія діяла в межах своїх дискреційних повноважень та керувалась легітимною метою забезпечення формування доброчесного суддівського корпусу. Новий порядок проведення конкурсу, який передбачав співбесіду, був законно застосований до всіх кандидатів.
Справа №460/65/24 від 06/12/2024
Суд керувався тим, що податковий орган не надав належних доказів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Хоча первинна апеляційна скарга була подана вчасно, але без сплати судового збору, а при повторному поданні скарги орган не довів об’єктивну неможливість своєчасної сплати збору та не продемонстрував сумлінного ставлення до реалізації права на оскарження. Посилання на воєнний стан та недостатнє фінансування не були підтверджені конкретними доказами.
Справа №480/10959/21 від 06/12/2024
Суд керувався тим, що оскаржувана постанова була винесена за результатами перевірки законності виконавчого провадження, ініційованої не самим позивачем, а за дорученням вищого органу. Така постанова сама по собі не створює для позивача жодних нових обов’язків і не порушує його прав. Позивач не надав доказів того, як саме ця постанова порушує його права та інтереси.
Справа №500/9889/21 від 06/12/2024
Предмет спору – оскарження припису Держгеокадастру про усунення порушень земельного законодавства щодо самовільного зайняття земельної ділянки.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) факт порушення позивачем земельного законодавства (самовільне зайняття земельної ділянки) був доведений; 2) формальні порушення процедури проведення перевірки не можуть бути підставою для скасування її результатів, якщо вони не призвели до порушення прав позивача; 3) публічний інтерес щодо охорони земель як національного багатства має пріоритет над приватним інтересом підприємця.Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення апеляційного суду – без змін.
Справа №910/18048/23 від 05/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що АМКУ надав достатні докази узгоджених дій учасників конкурсу, зокрема: наявність фінансової допомоги між учасниками, використання спільних IP-адрес, синхронність дій при поданні пропозицій, наявність господарських відносин між учасниками. Позивач не надав належних доказів для спростування висновків АМКУ.
Справа №280/786/21 від 06/12/2024
Суд керувався тим, що позивачка набрала 68 балів при необхідних 70 для успішного проходження тестування, підписала відомість з результатами без зауважень, а її заява про технічні проблеми під час тестування була подана лише через 2 дні після його завершення. Суд також врахував, що повторне проходження атестації заборонено законом, крім випадків, коли тестування було перерване з технічних причин безпосередньо під час його проведення.
Справа №260/1683/21 від 06/12/2024
Предмет спору: оскарження рішення про неуспішне проходження атестації прокурором та його подальше звільнення з посади, а також вимога про виплату вихідної допомоги.Суд у своєму рішенні керувався такими основними аргументами: 1) Позивач набрав 67 балів при мінімально необхідних 70 балах під час тестування, що є безумовною підставою для визнання неуспішного проходження атестації; 2) Заява позивача про повторне проходження тестування через технічні проблеми була подана вже після завершення тестування, а не під час його проведення, коли можна було б зафіксувати такі проблеми; 3) Хоча спеціальний закон про прокуратуру не регулює питання виплати вихідної допомоги, але й не забороняє застосування загальних норм трудового законодавства щодо її виплати.Суд частково задовольнив позов – відмовив у скасуванні рішення про неуспішне проходження атестації та звільнення, але зобов’язав виплатити позивачу вихідну допомогу при звільненні.
Справа №640/10716/21 від 06/12/2024
Суд касаційної інстанції встановив, що суди нижчих інстанцій неправильно розглянули справу, оскільки вирішували питання про перерахунок заробітної плати, а не про відшкодування шкоди за помилку держави. Суди порушили принцип диспозитивності, розглянувши питання, яке не було заявлено позивачем як предмет спору. Також не було належним чином досліджено всі обставини справи, що мають значення для її правильного вирішення.
Справа №560/19491/23 від 06/12/2024
Суди першої та апеляційної інстанцій повернули позовну заяву через пропуск строку звернення до суду, вважаючи що він починається з моменту першої відмови центру правової допомоги у 2019 році. Однак Верховний Суд встановив, що суди не дослідили належним чином предмет спору та суть правовідносин, оскільки після 2019 року відносини між сторонами тривали і здійснювались певні дії щодо надання правової допомоги. Верховний Суд також зазначив, що формальний підхід судів порушив право позивачки на доступ до правосуддя.
Справа №204/521/24 від 06/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) відповідач оскаржує в судовому порядку скасування посвідки на тимчасове проживання, і це питання ще не вирішене остаточно; 2) особа відповідача повністю ідентифікована, він має постійне місце проживання та сімʼю в Україні; 3) оскарження рішень міграційної служби не свідчить про ухилення від їх виконання. Суд також наголосив на необхідності дотримання принципу пропорційності при обмеженні свободи особи.
Справа №910/2990/24 від 03/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що факт прострочення оплати виконаних робіт підтверджений матеріалами справи, а відповідач не надав достатніх доказів та не навів обставин, які б свідчили про поважність причин неналежного виконання зобов’язання чи виняткові обставини для зменшення розміру 3% річних. Також суд врахував, що витрати позивача на правничу допомогу підтверджені належними доказами та є обґрунтованими.
Справа №910/6226/23 від 03/12/2024
Суд при розгляді справи керувався тим, що забудовник у 2020 році розпочав будівництво, але не звернувся до міської влади для визначення розміру пайової участі та не сплатив її до введення об’єктів в експлуатацію у 2021-2022 роках. При цьому суд встановив, що розрахунок пайової участі був здійснений на підставі нормативів 2023 року, а не тих, що діяли на момент введення об’єктів в експлуатацію, що є неправильним.
Справа №240/12225/23 від 06/12/2024
Предмет спору – військовослужбовець оскаржує невключення додаткової винагороди за воєнний стан до розрахунку різних видів грошового забезпечення при звільненні.Суд керувався тим, що: 1) додаткова винагорода за воєнний стан не включається до розрахунку грошової допомоги при звільненні та допомоги на оздоровлення, оскільки це прямо передбачено Порядком виплати грошового забезпечення; 2) при цьому така винагорода має враховуватись при розрахунку компенсації за невикористані відпустки, оскільки відповідний Порядок не містить заборони її врахування; 3) позивач не має права на підвищений розмір грошової допомоги при звільненні (50%), оскільки звільнився не з підстав, визначених Кабінетом Міністрів України.Верховний Суд частково задовольнив позов – зобов’язав військову частину перерахувати компенсацію за невикористані відпустки з урахуванням додаткової винагороди за воєнний стан, але відмовив у перерахунку інших виплат.
Справа №400/5432/24 від 06/12/2024
Предмет спору – визнання протиправними дій військової частини щодо утримання військового збору з грошового забезпечення військовослужбовця під час дії воєнного стану.Суд керувався тим, що до 19.07.2022 року не було обмежень щодо строків звернення до суду з питань оплати праці, а після цієї дати діє 3-місячний строк. Також суд врахував, що військовослужбовець дізнавався про розмір свого грошового забезпечення щомісячно при його отриманні, а не з моменту отримання відповіді на запит від військової частини.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу – скасував рішення попередніх інстанцій в частині вимог за період до 19.07.2022 року та направив справу на новий розгляд, оскільки на цей період не діяло обмеження строку звернення до суду. В іншій частині рішення залишено без змін.
Справа №240/13969/22 від 06/12/2024
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову, керуючись тим, що позивачка не пройшла успішно атестацію, а тому її оплата праці мала здійснюватися за нижчими ставками відповідно до постанови Кабінету Міністрів. Однак Верховний Суд встановив, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки всім аргументам позивачки, зокрема щодо наявності попереднього судового рішення на її користь та необхідності врахування рішення Конституційного Суду.
Справа №640/13908/20 від 06/12/2024
Предмет спору: оскарження розпоряджень Кабінету Міністрів України про включення села Вітрівка Тростянецької громади до складу Бабчинецької ОТГ. Суд керувався тим, що: 1) Тростянецька сільрада та жителі с. Вітрівка не давали згоди на об’єднання з Бабчинецькою громадою; 2) представників Тростянецької сільради не було включено до робочої групи з розробки перспективного плану формування територій громад; 3) не було проведено належних консультацій з представниками громади щодо такого об’єднання, як того вимагає законодавство. Суд визнав протиправними та скасував розпорядження Кабінету Міністрів України в частині включення села Вітрівка до складу Бабчинецької ОТГ.
Справа №916/2073/24 від 04/12/2024
Суд керувався тим, що позовна заява третьої особи заявлена за окремими правовідносинами, що не стосуються кредитного договору. Суд зазначив, що для набуття статусу третьої особи із самостійними вимогами необхідно дотримання матеріально-правового (єдиний предмет спору), суб’єктного та часового критеріїв. Крім того, самостійність вимог третьої особи полягає в тому, що саме вона перебуває у правовідносинах з відповідачем і її право порушене.
Справа №200/5172/23 від 06/12/2024
Суд зазначив, що для отримання такої винагороди необхідно документально підтвердити безпосередню участь у бойових діях відповідними наказами, журналами бойових дій та рапортами командирів. Сама по собі довідка про перебування в районі бойових дій не є достатньою підставою для виплати підвищеної винагороди. Суд також вказав, що не було повністю з’ясовано, які саме завдання і де виконував військовослужбовець у спірний період.
Справа №580/6452/23 від 06/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що позивачка не надала всіх необхідних документів для реєстрації місця проживання, зокрема договору найму чи згоди наймача житлового приміщення. Суд також зазначив, що наявність рішення місцевої ради та списку на заселення не є достатньою підставою для реєстрації. Водночас суд апеляційної інстанції не дослідив належним чином всі надані докази та не надав оцінку аргументам позивачки щодо її попередньої реєстрації за цією адресою.
Справа №420/14208/23 від 05/12/2024
Предмет спору: визнання протиправними дій лісгоспу щодо видачі лісорубного квитка на проведення вибіркових рубок на території національного природного парку.Суд керувався тим, що спеціальне використання природних ресурсів на території НПП ‘Куяльницький’ могло здійснюватися лише на підставі лімітів, затверджених центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища. Оскільки лісорубний квиток був виданий без отримання таких лімітів та відповідних дозволів, це є порушенням вимог Закону України ‘Про природно-заповідний фонд України’.Верховний Суд задовольнив позов прокурора та визнав протиправними дії лісгоспу щодо видачі лісорубного квитка на проведення вибіркових рубок.
Справа №420/14208/23 від 05/12/2024
Предмет спору: визнання протиправними дій щодо видачі лісорубного квитка на проведення вибіркових рубок у межах території національного природного парку.Суд керувався тим, що спеціальне використання природних ресурсів на території НПП ‘Куяльницький’ могло здійснюватися лише на підставі лімітів, що видаються центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища. Оскільки при оформленні та видачі лісорубного квитка не було затверджено ліміт на використання природних ресурсів та не отримано відповідні дозволи від органів державної влади, такі дії є протиправними. Також суд зазначив, що правовідносини щодо особливого режиму використання територій природно-заповідного фонду виникають з моменту визначення їх меж за проектом створення, а не з моменту встановлення меж у натурі.Верховний Суд задовольнив позов прокурора та визнав протиправними дії щодо видачі лісорубного квитка.
Справа №910/1577/23 від 05/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що позивач дотримався всіх процесуальних вимог щодо заявлення та документального підтвердження витрат на правничу допомогу, однак заявлена сума у 365 686 грн була визнана надмірною та непропорційною складності справи. Суд врахував критерії реальності адвокатських витрат, їх необхідності та розумності, а також те, що позовні вимоги були задоволені частково.
Справа №420/15205/23 від 06/12/2024
Суд керувався тим, що працівники, прийняті за строковим трудовим договором, не набувають статусу посадових осіб місцевого самоврядування і не мають права на надбавки, передбачені для таких осіб. Також суд врахував, що вимога про відшкодування коштів не може базуватися на нормах КЗпП про матеріальну відповідальність працівників, оскільки шкода заподіяна роботодавцем, а не працівниками. При цьому суд визнав, що орган фінансового контролю діяв в межах повноважень при встановленні завищення вартості будівельних робіт.
Справа №260/1683/21 від 06/12/2024
Предмет спору: оскарження рішення про неуспішне проходження атестації прокурором та його подальше звільнення з посади.Суд керувався тим, що: 1) позивач набрав 67 балів при мінімально необхідних 70 балах під час тестування, що є безумовною підставою для визнання неуспішного проходження атестації; 2) заява про повторне проходження тестування через технічні проблеми була подана через 2 дні після тестування, хоча мала бути подана під час самого тестування; 3) при звільненні прокурора йому має бути виплачена вихідна допомога в розмірі середньомісячного заробітку, оскільки це право не обмежене спеціальним законом.Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, якими частково задоволено позов – відмовлено в поновленні на посаді, але стягнуто вихідну допомогу.
Справа №520/35823/23 від 06/12/2024
Предмет спору – оскарження відмови податкового органу у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.Суд керувався тим, що податковий орган пропустив строк на апеляційне оскарження та не надав належних доказів поважності причин такого пропуску. Суд зазначив, що посилання на воєнний стан та відсутність фінансування для сплати судового збору не є достатніми підставами для поновлення строку, оскільки податковий орган мав достатньо часу для усунення недоліків апеляційної скарги та не продемонстрував добросовісного ставлення до реалізації свого права на оскарження.Верховний Суд залишив касаційну скаргу податкового органу без задоволення, а ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження – без змін.
Справа №910/9206/23 від 03/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що відповідач не довів наявності виняткових обставин для зменшення розміру штрафних санкцій. Суд врахував, що наявність заборгованості контрагентів перед відповідачем не може бути підставою для звільнення від відповідальності, а також те, що відповідач не надав доказів свого складного фінансового становища. Суд також зазначив, що розмір нарахованих штрафних санкцій не є неспівмірним із сумою основного боргу.
Справа №924/85/24 від 26/11/2024
Предмет спору: усунення перешкод у користуванні земельними ділянками та скасування реєстрації права оренди за фермерським господарством.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) після ліквідації попереднього фермерського господарства ‘УРОЖАЙ’ договори оренди землі припинилися відповідно до умов самих договорів та закону; 2) земельні ділянки мали бути повернуті власнику – Полонській міській раді, але цього не було зроблено; 3) нове фермерське господарство ‘ЩЕДРА НИВА М’ не мало правових підстав для реєстрації за собою права оренди цих земельних ділянок.Суд задовольнив позов прокурора, зобов’язавши ФГ ‘ЩЕДРА НИВА М’ повернути земельні ділянки Полонській міській раді та скасувавши реєстрацію права оренди за цим господарством.
Справа №917/8/20 від 26/11/2024
Суд встановив, що підприємець самовільно зайняв земельну ділянку площею 0,0921 га в межах прибережної захисної смуги водного об’єкта, побудував на ній об’єкти нерухомості комерційного призначення без правовстановлюючих документів та використовував її не за цільовим призначенням. При цьому суди допустили процесуальне порушення, не здійснивши заміну позивача (Полтавської ОДА) на правонаступника (Хорольську міську раду) та помилково ухваливши рішення на користь третьої особи.
Справа №440/163/24 від 05/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що військова частина пропустила строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а наведені нею причини пропуску строку (введення воєнного стану та велике навантаження на юридичну службу) не є поважними. Суд наголосив, що сам факт воєнного стану не може бути підставою для поновлення строків у всіх випадках, а неналежна організація роботи є суб’єктивною причиною, яка не може виправдовувати порушення процесуальних строків.
Справа №914/2191/18 від 06/12/2024
Суд керувався тим, що згідно з ГПК України треті особи можуть вступити у справу лише до закінчення підготовчого провадження. Повернення до стадії підготовчого провадження можливе лише за наявності вагомих підстав, яких заявник не навів. При цьому повернення позовної заяви не позбавляє третю особу права звернутися з окремим позовом.
Справа №914/3026/23 від 26/11/2024
Суд керувався тим, що згідно з Постановою КМУ №634 орендарі майна в державних аеропортах звільняються від орендної плати з 24.02.2022 до відновлення авіаційної діяльності. При цьому факт продовження договору оренди через аукціон у вересні 2022 року не скасовує право орендаря на таке звільнення, оскільки це було лише продовження чинного договору в новій редакції, а не укладення нового. Також суд врахував, що орендар фактично не міг використовувати приміщення через припинення роботи аеропорту та обмеження доступу військовими.
Справа №910/14863/22 від 28/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що витрати на професійну правничу допомогу мають бути реальними, обґрунтованими та розумними. Суд врахував складність справи у сфері інтелектуальної власності, обсяг наданих послуг та поведінку сторін. Важливим фактором було те, що витрати повинні бути документально підтверджені та пропорційні предмету спору.
Справа №260/1683/21 від 06/12/2024
Предмет спору: оскарження рішення про неуспішне проходження атестації прокурором та його подальше звільнення з посади, а також вимога про виплату вихідної допомоги.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) позивач набрав під час тестування 67 балів замість необхідних 70, що є безумовною підставою для визнання неуспішного проходження атестації; 2) заява про повторне проходження тестування через технічні проблеми була подана через 2 дні після тестування, а не під час його проведення, що свідчить про намагання спростувати негативний результат; 3) при звільненні прокурора у зв’язку з реорганізацією має виплачуватись вихідна допомога згідно КЗпП України, оскільки спеціальний закон не забороняє її виплату.Суд залишив без задоволення касаційні скарги всіх сторін та залишив у силі рішення судів попередніх інстанцій, якими було відмовлено у поновленні на посаді, але задоволено вимогу про виплату вихідної допомоги.
Справа №175/2360/24 від 06/12/2024
Суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки представник позивача пропустив строк на оскарження та не довів поважність причин такого пропуску. Суд встановив, що копія оскаржуваної ухвали була належним чином доставлена в електронний кабінет представника позивача, тому його посилання на неотримання рішення не підтверджуються матеріалами справи. Додатково суд зазначив, що неналежне виконання процесуальних вимог не може вважатися поважною причиною для поновлення строку.
Справа №906/1203/23 від 05/12/2024
Предмет спору: визнання укладеною Додаткової угоди №1-К до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії між АТ «Житомиробленерго» та ФОП Сироткіною Г.В. Основні аргументи суду: 1) Позивач не дотримав порядку направлення пропозиції для укладення Додаткової угоди в кінцевій редакції, оскільки відсутні докази направлення відкоригованої угоди відповідачу як оферти; 2) Відповідач отримує електроенергію від основного споживача на межі балансової належності з напругою вище 27,5 кВ, тому відноситься до першої категорії споживання; 3) Позивач не навів достатніх доводів, що додаткова угода є правочином, обов’язковість укладення якого передбачена законодавством. Рішення суду: Відмовлено у задоволенні касаційної скарги АТ «Житомиробленерго», залишено без змін рішення судів попередніх інстанцій про відмову у визнанні укладеною Додаткової угоди.
Справа №914/3789/23 від 05/12/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що нарахування пені зупиняється лише на час фактичного розгляду справи судами (з моменту відкриття провадження до винесення рішення), а не на весь час перебування справи в суді. Також суд врахував, що у періоди, коли рішення АМКУ було скасоване судами апеляційної інстанції (хоч і тимчасово), обов’язок сплати штрафу був відсутній, тому за ці періоди пеня не нараховується.
Справа №440/2331/24 від 06/12/2024
Предмет спору – оскарження податкового повідомлення-рішення про накладення штрафу на ФОП за порушення порядку ведення обліку товарних запасів та проведення розрахункових операцій.Суд керувався тим, що: 1) наказ про проведення перевірки містив достатній обсяг інформації щодо підстав її проведення; 2) факт непроведення розрахункової операції через РРО на суму 26 грн був доведений; 3) однак щодо штрафу за необлікований товар суди не встановили, чи дійсно товари, на які вимагались документи, перебували в місці продажу на момент перевірки, оскільки зберігати документи на вже реалізований товар не обов’язково.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу – залишив у силі штраф за непроведення операції через РРО (26 грн), але скасував рішення в частині штрафу за необлікований товар (250846 грн) та направив справу на новий розгляд.
Справа №420/26429/23 від 06/12/2024
Предмет спору – оскарження дій приватного виконавця щодо передачі на реалізацію земельних ділянок боржника за заниженою, на думку позивачки, вартістю.Суд керувався тим, що приватний виконавець дотримався всіх процедурних вимог при оцінці майна – залучив ліцензованого оцінювача, належним чином повідомив боржника про результати оцінки, надав можливість оскаржити оцінку в 10-денний строк. При цьому позивачка не скористалася своїм правом на рецензування звітів про оцінку майна, що є єдиним законним способом спростування результатів оцінки. Також суд зазначив, що приватний виконавець не зобов’язаний самостійно ініціювати рецензування звіту про оцінку майна за відсутності заперечень від сторін.Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення попередніх інстанцій – без змін.
Справа №640/13908/20 від 06/12/2024
Предмет спору: оскарження розпоряджень Кабінету Міністрів України про включення села Вітрівка Тростянецької громади до складу Бабчинецької ОТГ. Суд керувався тим, що: 1) Тростянецька сільська рада та жителі с. Вітрівка не надавали згоди на об’єднання з Бабчинецькою територіальною громадою; 2) під час розробки проекту перспективного плану формування територій громад не було враховано думку громади с. Вітрівка; 3) представників Тростянецької сільради не було включено до складу робочої групи з розроблення проекту Перспективного плану. Суд визнав протиправними та скасував розпорядження Кабінету Міністрів України в частині включення с. Вітрівка до складу Бабчинецької ОТГ.
Справа №160/8894/22 від 06/12/2024
Суд при розгляді справи керувався тим, що прокурор не мав права звертатись з таким позовом, оскільки органи ДСНС самі наділені повноваженнями звертатись до суду щодо застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи підприємств до усунення порушень. Прокурор може представляти інтереси держави лише якщо відповідний орган не здійснює захист або здійснює його неналежно, що в даній справі не було доведено.
Справа №910/2902/18 (910/10381/20) від 26/11/2024
Суд касаційної інстанції зосередився на тому, що позивач перебуває в процедурі банкрутства, а тому укладення додаткової угоди про оренду землі має відбуватися з урахуванням обмежень, встановлених Кодексом з процедур банкрутства. Зокрема, такий правочин може потребувати погодження з комітетом кредиторів, оскільки тягне за собою фінансові зобов’язання боржника зі сплати орендної плати протягом 15 років. Суди нижчих інстанцій не дослідили ці обставини.
Справа №914/3789/23 від 05/12/2024
Предмет спору – стягнення Антимонопольним комітетом України 1 969 000 гривень з ТОВ «Самбірський радіозавод «Сигнал».На жаль, з наданого тексту судового рішення неможливо визначити конкретні аргументи суду, оскільки представлена лише резолютивна частина постанови без мотивувальної частини. Для повного аналізу аргументації суду потрібен повний текст судового рішення.Верховний Суд залишив без задоволення касаційну скаргу ТОВ «Самбірський радіозавод «Сигнал» та залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій.
Справа №910/10936/23 (910/15394/23) від 26/11/2024
Суд зазначив, що суди нижчих інстанцій не обґрунтували належним чином, чому оспорювані договори купівлі-продажу земельних ділянок порушують публічний порядок в розумінні статті 228 Цивільного кодексу України. Також суд вказав на помилковість висновків судів щодо необхідності окремого судового рішення про звернення стягнення на земельні ділянки, оскільки приватний виконавець мав законні повноваження на їх реалізацію в рамках виконавчого провадження.
Справа №913/122/22 від 26/11/2024
Суд керувався тим, що боржник порушив строк для виправлення декларації про майновий стан, несумлінно та недобросовісно надавав інформацію про свій майновий стан та майно членів сім’ї, не подав погоджений план реструктуризації боргів. Суд наголосив, що процедурою банкрутства може скористатися лише сумлінний боржник, який чесно та відкрито взаємодіє з судом і кредиторами. Приховування інформації про майно та ухилення від подання належного плану реструктуризації свідчить про зловживання правом на банкрутство.
Справа №200/18901/21 від 06/12/2024
Предмет спору – оскарження висновку Західного офісу Держаудитслужби щодо порушень, виявлених під час моніторингу процедури публічної закупівлі мастильних засобів.Основні аргументи суду:1. Суд визнав обґрунтованими висновки контролюючого органу щодо порушення замовником вимог про незазначення посади уповноваженої особи в тендерній документації та неповне оприлюднення договору про закупівлю.2. Суд не погодився з висновками контролюючого органу про порушення щодо неподання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав для відмови в участі у закупівлі, оскільки ця інформація містилась у відкритих реєстрах і замовник міг перевірити її самостійно.3. Суд визнав законним спосіб усунення порушень через розірвання договору, але встановив відсутність підстав для його застосування в цій справі, оскільки істотних порушень закону не було.Суд частково задовольнив касаційну скаргу контролюючого органу – визнав законними висновки про формальні порушення, але підтвердив відсутність підстав для розірвання договору.
Справа №420/15205/23 від 06/12/2024
Суд керувався тим, що працівники, прийняті за строковим трудовим договором, не набувають статусу посадових осіб місцевого самоврядування і не мають права на надбавки, передбачені для таких осіб. Також суд врахував, що вимога про відшкодування коштів не може базуватися на нормах КЗпП про матеріальну відповідальність працівників, оскільки шкода заподіяна роботодавцем, а не працівниками. При цьому суд підтвердив право Держаудитслужби здійснювати контроль за дотриманням будівельних норм без залучення додаткових фахівців.
Справа №2040/8015/18 від 04/12/2024
Предмет спору – оскарження платником податків включення до плану-графіку податкових перевірок та застосування адміністративного арешту майна.Суд керувався тим, що включення компанії до плану перевірок є дискреційним повноваженням податкового органу, в яке суд не може втручатися. При цьому рішення про арешт майна втратило чинність через 96 годин, оскільки не було підтверджене судом. Також суд врахував, що податковий орган діяв у межах своїх повноважень при формуванні плану перевірок на підставі ризик-орієнтованого підходу.Верховний Суд залишив касаційну скаргу платника податків без задоволення та підтримав рішення судів нижчих інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог.
Справа №440/14326/23 від 06/12/2024
Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином всі обставини справи, зокрема: не перевірили відповідність поданої декларації встановленій формі; не з’ясували, чи вживала позивачка активних дій для отримання документа про припинення громадянства РФ через органи в інших країнах; не оцінили всі аргументи відповідача. Ці недоліки унеможливили встановлення всіх істотних обставин справи.
Справа №295/6052/18 від 06/12/2024
Суд керувався тим, що позивач не мав документів, які підтверджують його громадянство України, а лише рішення суду про встановлення факту проживання в Україні на момент проголошення незалежності. При цьому процедуру встановлення належності до громадянства України він не пройшов, тому правомірно вважався особою без громадянства. Оскільки він порушив міграційне законодавство, перебуваючи в Україні без законних підстав, рішення про його примусове повернення було законним.
Справа №922/1335/24 від 05/12/2024
Предмет спору – зобов’язання АТ «Харківобленерго» вчинити певні дії щодо КП «АКВА» Шевченківської селищної ради.На жаль, з наданого тексту судового рішення неможливо визначити конкретні аргументи суду, оскільки представлена лише резолютивна частина постанови без мотивувальної частини, де зазвичай викладаються правові позиції та обґрунтування суду.Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги КП «АКВА» та залишив без змін постанову Східного апеляційного господарського суду.
Справа №904/3993/19 (904/2646/24) від 02/12/2024
Предмет спору – повернення позовної заяви без розгляду через несплату судового збору у повному обсязі за позовом про визнання недійсними правочинів та витребування нерухомого майна в межах справи про банкрутство.Суд касаційної інстанції зазначив, що суди попередніх інстанцій правильно визначили необхідність сплати судового збору як за майнові, так і немайнові вимоги. Однак суд першої інстанції допустив помилку, не розрахувавши попередньо суму судового збору на підставі наявної оцінки майна та не зазначивши в ухвалі конкретну суму, яку необхідно доплатити. Також суд неправомірно вимагав актуальної оцінки майна на момент подання позову, оскільки остаточна ціна позову може бути встановлена під час розгляду справи.Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.
Справа №922/3448/23 від 03/12/2024
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, виходив з того, що: 1) сам по собі протокол загальних зборів ОСББ не може вважатись належним доказом факту розірвання договору в односторонньому порядку; 2) позивач не довів факт інвестування ресурсів на початку реалізації договору, надавши лише один акт щодо ремонту ліфтів на суму 3500 грн; 3) правова природа заявленого платежу як компенсації за одностороннє розірвання договору не підтверджена.
Справа №904/6631/23 від 05/12/2024
Суд у своєму рішенні керувався тим, що нарахування інфляційних втрат та 3% річних входять до складу грошового зобов’язання і є способом захисту майнового права кредитора від знецінення коштів. При цьому форс-мажорні обставини (воєнний стан) не звільняють від обов’язку сплати таких нарахувань, оскільки вони не є штрафними санкціями. Суд також зазначив, що сторона, яка посилається на форс-мажор, повинна довести причинно-наслідковий зв’язок між такими обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов’язання.
