Справа №638/12275/18 від 27/11/2024
Предмет спору: Обвинувачення судді господарського суду у зловживанні владою при розгляді господарської справи щодо стягнення заборгованості та зустрічного позову про зобов’язання передати природний газ.Основні аргументи суду:
1. На момент розгляду справи існувала неоднозначна судова практика щодо визначення майнового чи немайнового характеру позовних вимог та відповідно розміру судового збору.
2. Не доведено наявність умислу судді на зловживання владою та спричинення тяжких наслідків у вигляді неотримання судового збору державним бюджетом.
3. Відсутні докази зв’язку судді з відповідачем у справі та наявності мети отримання неправомірної вигоди.Рішення суду: Суддю визнано невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення та виправдано у зв’язку з недоведеністю в її діях складу злочину.
Справа №910/13240/22 (910/5595/22) від 28/11/2024
Основні аргументи суду: Прокурор неправильно визначив Кабінет Міністрів України як орган, уповноважений захищати інтереси держави у спірних правовідносинах, оскільки такі повноваження належать Міністерству оборони України. Крім того, позов фактично заявлений державою до самої себе в особі різних державних органів (КМУ та МОУ), що суперечить процесуальному законодавству, оскільки позивач і відповідач не можуть збігатися. У такій ситуації прокурор мав би виступати самостійним позивачем, а не діяти в інтересах КМУ.
Справа №925/927/23 від 06/11/2024
Предмет спору: визнання переважного права на продовження договору оренди комунального майна та визнання недійсними рішення міської ради, результатів аукціону і договору оренди.Основні аргументи суду: 1) Переважне право орендаря не є абсолютним і може втрачатися у випадку нездійснення ним передбачених законом дій. 2) Оскільки балансоутримувач не використав спірне майно для власних потреб, а новий аукціон було проведено без врахування переважного права позивача, це є порушенням його прав. 3) Вимоги про визнання переважного права та визнання недійсними рішення міськради і результатів аукціону є неефективними способами захисту, оскільки не призведуть до відновлення порушених прав.Рішення суду: Частково задовольнив касаційну скаргу – скасував рішення апеляційного суду в частині визнання переважного права, недійсності рішення міськради та результатів аукціону, але залишив в силі рішення про визнання недійсним договору оренди як єдиний ефективний спосіб захисту порушеного права.
Справа №920/1063/21 від 06/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) орендодавець (міська рада) висловив чітку незгоду з поновленням договору оренди, прийнявши відповідне рішення; 2) земельна ділянка потрібна для суспільних потреб – створення майданчика відпочинку для школярів; 3) позивач не довів наявності на ділянці капітального нерухомого майна, оскільки квітковий павільйон є тимчасовою спорудою.
Справа №918/1009/23 від 28/11/2024
Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що голова правління ОСББ був правомочний укладати договори лише в межах своєї компетенції і відповідно до рішень правління. Оскільки відсутні докази надання правлінням ОСББ повноважень на укладення оспорюваного договору та додаткової угоди до нього, суд дійшов висновку про укладення договору з перевищенням повноважень. Також суд встановив, що акти приймання-передачі послуг не містили інформації щодо конкретного переліку та обсягу наданих послуг.
Справа №759/5206/22 від 19/11/2024
Предмет спору – оскарження прокурором виправдувального вироку щодо особи, обвинуваченої у крадіжці металевих виробів в умовах воєнного стану.Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд допустив істотні порушення процесуального закону: не перевірив належним чином доводи прокурора, не дослідив повторно докази при оскарженні виправдувального вироку, безпідставно відмовив у допиті свідка та провів засідання без належного повідомлення представника потерпілого. Особливо важливим було те, що при оскарженні виправдувального вироку апеляційний суд мав створити всі необхідні умови для повного дослідження доказів, але цього не зробив.Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу на новий апеляційний розгляд.
Справа №908/2519/22 від 26/11/2024
Предмет спору – оскарження податковим органом ухвали суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу у справі про банкрутство ТОВ ‘Діджітек Сервіс’.Суд касаційної інстанції встановив, що суди попередніх інстанцій порушили процедуру розгляду справи, розглянувши одночасно клопотання податкового органу та звіт ліквідатора в підсумковому засіданні. Це обмежило контролюючий орган у реалізації права на формування та подання обґрунтованих грошових вимог у справі про банкрутство. Також суди не дослідили належним чином дії ліквідатора щодо пошуку майна банкрута та аналізу первинної документації.Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції на стадію ліквідаційної процедури.
Справа №760/20083/23 від 28/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку Київського апеляційного суду щодо засудження особи за крадіжку, вчинену в особливо великих розмірах (ч.4 ст.185 КК України).Суд не навів детальних аргументів у резолютивній частині рішення, оскільки повний текст постанови буде оголошено пізніше. Проте з рішення видно, що колегія суддів Верховного Суду розглянула касаційну скаргу захисника та не знайшла підстав для її задоволення. Суд діяв відповідно до процесуальних норм, зокрема статей 433, 436, 441, 442 КПК України.Верховний Суд залишив без зміни вирок Київського апеляційного суду, а касаційну скаргу захисника – без задоволення.
Справа №755/1623/20 від 27/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7, обвинуваченого у зґвалтуванні та хуліганстві.Суд не наводить детальних аргументів у резолютивній частині рішення, оскільки повний текст постанови буде оголошено пізніше. Однак, з огляду на результат розгляду, можна припустити, що суд встановив істотні порушення кримінального процесуального закону, які перешкоджають ухваленню законного та обґрунтованого рішення.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу захисника, скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Справа №953/6943/22 від 27/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду у кримінальному провадженні за обвинуваченням особи у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України (поширення інформації про переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну).Оскільки це лише резолютивна частина постанови, суд не наводить аргументів щодо прийнятого рішення. Проте з тексту видно, що Верховний Суд розглянув касаційну скаргу засудженого в повному обсязі та не знайшов підстав для її задоволення.Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, а касаційну скаргу засудженого – без задоволення.
Справа №727/5640/18 від 25/11/2024
Предмет спору – касаційне оскарження рішення апеляційного суду щодо особи, обвинуваченої у крадіжці (ч.3 ст.185 КК України).Суд не навів детальних аргументів у резолютивній частині рішення, зазначивши лише, що повний текст постанови буде проголошено пізніше. Варто відзначити, що скарга подана з метою реабілітації вже померлої особи, що є особливим випадком оскарження кримінальних справ.Верховний Суд залишив без змін ухвалу Чернівецького апеляційного суду, а касаційну скаргу – без задоволення.
Справа №909/1152/17 від 26/11/2024
Суд встановив, що начальник відділу ДВС не забезпечив належний контроль за виконанням судового рішення та не вжив усіх необхідних заходів для його виконання, хоча мав відповідні повноваження згідно з Типовим положенням про відділ ДВС. Зокрема, було встановлено наявність у боржника майна, на яке можна було звернути стягнення, але відповідні дії не були вчинені. Бездіяльність начальника ДВС призвела до того, що боржник зміг відчужити наявне майно та ухилитись від виконання рішення суду.
Справа №922/1374/20 від 28/11/2024
Предмет спору стосується відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 7000 грн у справі про звернення стягнення на предмет іпотеки.Суд керувався тим, що витрати на правничу допомогу мають бути реальними, обґрунтованими та розумними. Суди першої та апеляційної інстанцій частково задовольнили вимоги та зменшили суму відшкодування до 5000 грн, врахувавши фактичний обсяг наданих послуг та принципи пропорційності і справедливості. Верховний Суд, розглядаючи касаційну скаргу НБУ, вказав що оскільки основне рішення у справі скасовано і направлено на новий розгляд, то й додаткове рішення про судові витрати також підлягає скасуванню, адже воно є невід’ємною частиною основного рішення.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу НБУ та скасував рішення попередніх інстанцій про стягнення витрат на правничу допомогу.
Справа №904/3502/22 від 27/11/2024
Предмет спору: визначення розміру статутного капіталу та часток учасників ТОВ через невнесення одним із учасників свого додаткового вкладу згідно рішення загальних зборів.Суд керувався тим, що позивач як учасник товариства знав або міг знати про невнесення іншим учасником свого вкладу ще у 2010 році, коли відбулись загальні збори та було затверджено нову редакцію статуту. Тому трирічний строк позовної давності для звернення до суду сплив задовго до подання позову у 2022 році. Суд не визнав поважними причини пропуску строку позовної давності, оскільки позивач як учасник товариства мав проявляти належну обачність щодо своєї власності.Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги та залишив у силі рішення апеляційного суду про відмову в позові у зв’язку з пропуском строку позовної давності.
Справа №910/17666/23 від 28/11/2024
Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд не мав права розглядати питання про прийнятність апеляційної скарги Мін’юсту після того, як провадження у справі було зупинено через необхідність залучення правонаступника померлого позивача. Такі процесуальні дії порушують принцип змагальності, оскільки правонаступник позбавляється можливості подати заперечення проти відкриття апеляційного провадження.
Справа №225/2468/21 від 20/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) після розірвання шлюбу дитина проживала з матір’ю, а батько створював перешкоди у спілкуванні матері з дитиною; 2) батько самовільно, без погодження з матір’ю, вивіз дитину в іншу область і не повідомив про нове місце проживання; 3) обмеження спілкування дитини з матір’ю та рідною сестрою суперечить найкращим інтересам дитини.
Справа №910/5152/24 від 28/11/2024
Предмет спору – стягнення з ТОВ «Хімвектор» заборгованості за поставлений товар (вапно будівельне) та штрафних санкцій за договором поставки.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) факт поставки товару підтверджується первинними документами (видатковими накладними, товарно-транспортними накладними), які містять печатки відповідача; 2) відповідач не заперечував сам факт отримання товару, а лише вказував на недоліки в оформленні документів; 3) неістотні недоліки в первинних документах (відсутність посади та ПІБ особи, яка прийняла товар) не є підставою для невизнання факту господарської операції, якщо документи містять інші обов’язкові реквізити та скріплені печаткою.Суд задовольнив позов та стягнув з відповідача заборгованість у розмірі 3,85 млн грн, а також 3% річних та інфляційні втрати.
Справа №909/252/16 (909/385/23) від 28/11/2024
Суд зазначив, що для покладення субсидіарної відповідальності необхідно довести: 1) наявність вини засновника у доведенні підприємства до банкрутства, 2) недостатність майна боржника для задоволення вимог кредиторів, 3) причинно-наслідковий зв’язок між діями засновника та банкрутством. При цьому відсутність висновку про доведення до банкрутства не є безумовною підставою для відмови у задоволенні вимог, але ліквідатор має право подавати таку заяву лише після завершення реалізації майна банкрута.
Справа №910/6667/23 від 27/11/2024
Суд керувався тим, що прокурор обрав неналежний спосіб захисту прав, оскільки саме лише визнання договору недійсним без вимоги про повернення коштів чи майна не призведе до реального відновлення порушених прав. Верховний Суд послався на сталу практику, згідно з якою вимога про визнання правочину недійсним має поєднуватися з вимогою про стягнення коштів або витребування майна для ефективного захисту прав.
Справа №916/1729/22 від 27/11/2024
Предмет спору – визнання недійсним договору біологічного очищення каналу та зобов’язання звільнити штучну водойму.Суд встановив, що під виглядом договору про біологічне очищення каналу фактично було приховано договір користування земельною ділянкою з водним об’єктом для ведення аквакультури (розведення риби). Управління водного господарства як постійний землекористувач не мало права передавати державну земельну ділянку в користування третім особам, оскільки таким правом наділені лише уповноважені органи державної влади. Також управління не мало повноважень надавати дозволи на вселення та вилов водних біоресурсів.Верховний Суд залишив у силі рішення апеляційного суду про визнання договору недійсним та зобов’язання звільнити водойму.
Справа №916/1247/23 від 28/11/2024
Предмет спору: стягнення коштів за договором підряду на виготовлення та монтаж металоконструкцій, включаючи утримані замовником 10% від вартості виконаних робіт та штрафні санкції за порушення строків виконання робіт.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) підрядник не надав доказів виконання повного обсягу робіт за договором, тому відсутні підстави для повернення утриманих 10% коштів; 2) факт прострочення виконання робіт підрядником на 36 календарних днів підтверджується матеріалами справи, що є підставою для стягнення штрафу; 3) нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму штрафу є неправомірним, оскільки такі нарахування можливі лише на основний борг.За результатами розгляду справи суд відмовив у стягненні на користь підрядника утриманих замовником коштів та частково задовольнив зустрічний позов замовника про стягнення штрафних санкцій.
Справа №910/15075/23 від 27/11/2024
Основні аргументи суду: 1) Момент виникнення обов’язку зі сплати за надані послуги не залежить від реєстрації податкових накладних, оскільки сторони підписали акти приймання-передачі послуг; 2) Направлення рахунків через систему управління ринком є належним способом їх доставки; 3) При розрахунку інфляційних втрат індекс інфляції має заокруглюватися до десяткового числа після коми.
Справа №922/5175/23 від 28/11/2024
Предмет спору – оскарження рішення Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України компанією ТОВ ‘Група Термік’.Суд не навів детальних аргументів у вступній та резолютивній частинах рішення, які є доступними для аналізу. Однак, з огляду на те, що суд залишив без змін рішення апеляційної інстанції, можна зробити висновок, що суд погодився з правовою позицією апеляційного суду та не знайшов підстав для її перегляду.Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги ТОВ ‘Група Термік’ та залишив без змін постанову Східного апеляційного господарського суду.
Справа №905/1361/23 від 27/11/2024
Суд керувався тим, що позивач належним чином виконав вимоги процесуального законодавства, подавши попередній розрахунок судових витрат ще в позовній заяві. Апеляційний суд помилково відмовив у відшкодуванні витрат на правову допомогу через нібито неподання такого розрахунку разом з відзивом на апеляційну скаргу. Верховний Суд вказав, що подання розрахунку в позовній заяві є достатнім і виключає можливість відмови у відшкодуванні витрат на підставі ч.2 ст.124 ГПК.
Справа №369/12025/15-к від 21/11/2024
Суд апеляційної інстанції визнав недопустимими ключові докази у справі через порушення процесуальних норм при їх отриманні – протоколи оглядів місця події та трупа були складені з порушеннями, відеозаписи не дозволяли достовірно ідентифікувати обвинуваченого, слідчий експеримент проведено з порушенням права на захист. Верховний Суд погодився, що частина доказів дійсно є недопустимими, хоча деякі порушення не досягли рівня істотності.
Справа №922/1374/20 від 28/11/2024
Предмет спору – розподіл судових витрат на правничу допомогу у справі про звернення стягнення на предмет іпотеки.Суд керувався тим, що додаткова постанова про розподіл судових витрат є невід’ємною частиною основного судового рішення. Оскільки Верховний Суд скасував основне рішення у справі та направив її на новий розгляд, то і додаткова постанова про стягнення судових витрат також підлягає скасуванню. Питання розподілу судових витрат має вирішуватись тим судом, який прийматиме остаточне рішення за результатами нового розгляду справи.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу Національного банку України та скасував додаткову постанову апеляційного суду про стягнення судових витрат.
Справа №922/1374/20 від 28/11/2024
Предмет спору стосується відшкодування судових витрат у розмірі 4455 грн на користь відповідача у справі про звернення стягнення на предмет іпотеки.Суд керувався тим, що додаткова постанова про відшкодування судових витрат є невід’ємною частиною основного судового рішення. Оскільки Верховний Суд скасував основне рішення у справі та направив її на новий розгляд, то і додаткова постанова про відшкодування витрат також підлягає скасуванню. При цьому суд зазначив, що розподіл судових витрат має здійснюватися тим судом, який прийматиме остаточне рішення за результатами нового розгляду справи.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу Національного банку України та скасував додаткову постанову про відшкодування судових витрат.
Справа №922/1374/20 від 28/11/2024
Предмет спору стосується стягнення витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 38 000 грн з Національного банку України на користь відповідача у справі про звернення стягнення на предмет іпотеки.Суд керувався тим, що додаткове рішення про стягнення витрат на правничу допомогу є невід’ємною частиною основного судового рішення. Оскільки Верховний Суд скасував основне рішення у справі та направив її на новий розгляд, то і додаткове рішення про стягнення витрат на правничу допомогу також підлягає скасуванню. При цьому суд вказав, що розподіл судових витрат має здійснюватися тим судом, який прийматиме остаточне рішення за результатами нового розгляду справи.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу НБУ та скасував рішення судів попередніх інстанцій про стягнення витрат на правничу допомогу.
Справа №920/1402/23 від 27/11/2024
Суд у своєму рішенні керувався тим, що належним відповідачем у справі є саме Хотінська селищна рада як суб’єкт державної реєстрації, а не конкретний державний реєстратор. Це обґрунтовується тим, що державний реєстратор діє від імені органу місцевого самоврядування, перебуває з ним у трудових відносинах, і саме орган місцевого самоврядування несе відповідальність за реєстраційні дії. Крім того, внести запис про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи може будь-який державний реєстратор, а не лише той, хто здійснював первинний запис.
Справа №927/1342/23 від 23/10/2024
Суд касаційної інстанції встановив, що суди попередніх інстанцій не дослідили ключові обставини справи, зокрема: наявність рішення обласної державної адміністрації щодо передачі майна в користування, повноваження позивача на укладення договорів користування, а також чинність рішення виконкому від 1991 року про передачу майна з огляду на тогочасні обмеження щодо передачі пам’яток архітектури релігійним організаціям.
Справа №903/1251/23 (903/946/23) від 26/11/2024
Суд зазначив, що розпорядник майна має право подавати таку заяву, оскільки це є частиною його обов’язків щодо захисту майна боржника. Суд наголосив, що законодавство не містить заборони для розпорядника майна подавати заяви про скасування судового наказу, а перелік можливих заяв і звернень розпорядника майна не є вичерпним. Крім того, розпорядник майна діяв не в особистих інтересах, а в інтересах боржника.
Справа №910/17582/23 від 28/11/2024
Предмет спору: стягнення з ТОВ «Марін Проект Інтернешнл» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 44 000 грн, понесених ТОВ «Рівер Гейт» при розгляді справи про стягнення збитків.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) кожна судова інстанція має самостійно вирішувати питання про розподіл судових витрат, понесених при розгляді справи в цій інстанції; 2) суд касаційної інстанції може розглядати лише питання про витрати, понесені при розгляді справи в касації; 3) позивач не надав детального опису наданих адвокатом послуг саме в касаційній інстанції, хоча факт представництва інтересів та складання відзиву підтверджується.Суд частково задовольнив заяву та стягнув з відповідача на користь позивача 8 000 грн витрат на правничу допомогу в суді касаційної інстанції замість заявлених 44 000 грн.
Справа №915/767/21 від 06/11/2024
Предмет спору: стягнення з ТОВ “Наваль Парк” коштів за безоплатне користування земельною ділянкою комунальної власності, на якій розташовані належні товариству об’єкти нерухомості.Основні аргументи суду: 1) З моменту набуття права власності на нерухоме майно у власника виникає обов’язок сплачувати за користування земельною ділянкою під цим майном, навіть якщо право на землю не оформлено; 2) Відсутність державної реєстрації права на земельну ділянку за органом місцевого самоврядування не звільняє власника будівлі від обов’язку платити за користування землею; 3) Розрахунок заборгованості може здійснюватися на підставі технічної документації про нормативну грошову оцінку земель та інших належних доказів, що містять відомості про вартість землі.Рішення суду: Стягнути з ТОВ “Наваль Парк” на користь Миколаївської міської ради 9 087 964 грн за безоплатне користування земельною ділянкою.
Справа №911/826/23 від 27/11/2024
Предмет спору: стягнення штрафних санкцій (пені та штрафу) за договором про закупівлю автомобілів швидкої медичної допомоги.Основні аргументи суду: 1) Прокурор не мав права представляти інтереси комунальної організації, оскільки вона не є суб’єктом владних повноважень, а виступає як звичайна сторона господарських відносин. 2) Хоча прокурор мав право представляти інтереси міської ради, але стягнення неустойки на користь комунальної організації не призведе до відновлення інтересів територіальної громади, оскільки ці кошти не повертаються до бюджету. 3) Бюджетні кошти за договором взагалі не витрачались, тому інтереси територіальної громади не були порушені.Рішення суду: Позов прокурора в інтересах комунальної організації залишено без розгляду, а в інтересах міської ради – без задоволення.
Справа №910/5152/24 від 28/11/2024
Предмет спору – стягнення 4,8 млн грн за позовом ТОВ «Укрхімтрейдінг» до ТОВ «Хімвектор».Суд закрив касаційне провадження в частині однієї з підстав оскарження (п.1 ч.2 ст.287 ГПК), а щодо іншої підстави (п.4 ч.2 ст.287 ГПК) відмовив у задоволенні скарги, оскільки не знайшов порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування рішень попередніх інстанцій.В результаті Верховний Суд залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, якими позов було задоволено.
Справа №922/5110/21 (922/4755/23) від 14/11/2024
Суд зазначив, що договір може бути визнаний недійсним як фраудаторний (шахрайський), якщо він укладений боржником на шкоду кредиторам. Важливими критеріями є момент укладення (в підозрілий період), особа контрагента (родичі боржника) та мета правочину (ухилення від погашення боргів). Суд наголосив на відмінності між фіктивним та фраудаторним правочином – останній має на меті реальне відчуження майна для уникнення звернення стягнення.
Справа №906/211/23 від 27/11/2024
Предмет спору – скарга ТОВ НВП ‘Українські авіаційні системи’ на бездіяльність приватного виконавця щодо незакриття виконавчого провадження.Суд встановив, що боржник надіслав стягувачу документи поштовим відправленням, але стягувач відмовився їх отримати через невідповідність вмісту опису вкладення та відсутність основних реквізитів документів. Суд не зміг достовірно встановити факт належного виконання рішення суду боржником, оскільки були складені взаємовиключні акти про наявність та відсутність порушень при відправленні, а боржник не надав спірне поштове відправлення суду чи виконавцю для перевірки його вмісту. Крім того, боржник не виконав рішення суду в 10-денний строк після відкриття виконавчого провадження.Верховний Суд залишив без змін рішення попередніх інстанцій про відмову в задоволенні скарги на бездіяльність приватного виконавця, оскільки не було підстав для закриття виконавчого провадження через відсутність доказів фактичного виконання судового рішення в повному обсязі.
Справа №455/338/20 від 27/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду у кримінальному провадженні щодо порушення правил безпеки дорожнього руху (ч.2 ст.286 КК України).На жаль, оскільки це лише резолютивна частина, в документі відсутні аргументи суду щодо прийнятого рішення. Проте з резолютивної частини видно, що суд виявив істотні порушення, які стали підставою для скасування рішення апеляційного суду. При цьому суд вважав за необхідне застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу захисника, скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу на новий апеляційний розгляд, одночасно обравши обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Справа №233/137/20 від 12/11/2024
Предмет спору: оскарження вироку суду щодо засудження особи за вбивство через необережність (ч.1 ст.119 КК України).Суд керувався тим, що обвинувачений, тримаючи в руці ніж під час конфлікту з потерпілим, хоч і не передбачав можливості настання смерті, але повинен був і міг це передбачити. Суд врахував, що обвинувачений тривалий час тримав ніж лезом вперед, не намагався його викинути чи залишити приміщення, а після поранення потерпілого не надав йому допомогу і залишив місце події. Суд відхилив аргументи захисту про те, що мав місце казус (випадкове заподіяння смерті), оскільки обвинувачений мав реальну можливість передбачити наслідки своїх дій.Верховний Суд залишив без змін вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, якими особу засуджено до 3 років позбавлення волі за вбивство через необережність.
Справа №910/8666/23 від 12/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) факт споживання теплової енергії відповідачем та розмір заборгованості підтверджені належними доказами; 2) право вимоги на стягнення заборгованості законно перейшло до позивача за результатами аукціону з продажу майна банкрута; 3) додаткова угода до договору є дійсною, оскільки була фактично схвалена діями юридичної особи незалежно від повноважень представника.
Справа №640/758/19 від 21/11/2024
Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд допустив істотні порушення, не надавши належної оцінки всім обставинам справи при застосуванні більш м’якого покарання (4 роки позбавлення волі замість 7-9 років, передбачених санкцією). Зокрема, не було належно обґрунтовано, які саме обставини істотно знижують ступінь тяжкості злочину, а наведені у вироку обставини лише характеризують особу засудженого. Також не було вирішено питання про призначення додаткового покарання та долю речових доказів.
Справа №904/3057/23 від 26/11/2024
Суд керувався тим, що відповідач (Дніпровське КЕУ) отримав від позивача (ТОВ “Укр-Трейд ЛТД”) оплату за послуги в розмірі 1,26 млн грн, але не надав жодних доказів фактичного надання цих послуг. Умови договору передбачали можливість попередньої оплати до складання актів виконаних робіт, однак відповідач не довів факт виконання своїх зобов’язань за договором.
Справа №922/1374/20 від 28/11/2024
Предмет спору стосується відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката у справі про звернення стягнення на предмет іпотеки.Суд апеляційної інстанції частково задовольнив вимоги відповідачів про відшкодування витрат на правничу допомогу, зменшивши заявлену суму на 50% через їх неспівмірність з обсягом наданих послуг. Однак, оскільки Верховний Суд скасував основне рішення у справі та направив її на новий розгляд, додаткова постанова про відшкодування витрат також підлягає скасуванню, адже є невід’ємною частиною основного рішення. При цьому суд вказав, що питання розподілу судових витрат має вирішувати той суд, який прийматиме остаточне рішення за результатами нового розгляду справи.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу Національного банку України та скасував додаткову постанову апеляційного суду про відшкодування витрат на правничу допомогу.
Справа №905/1426/23 від 28/11/2024
Предмет спору – солідарне стягнення банком з позичальника та поручителів заборгованості за кредитним договором у розмірі 7,7 млн доларів США.Суд апеляційної інстанції зупинив провадження у справі через перебування одного з відповідачів на військовій службі. Однак Верховний Суд вказав, що для зупинення провадження необхідні два види доказів: наказ по особовому складу про призначення на військову службу та докази залучення військової частини до бойових дій. Оскільки відповідач надав лише довідку з військової частини, яка не є достатнім доказом, підстав для зупинення провадження не було.Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду про зупинення провадження і направив справу на новий розгляд.
Справа №910/2217/23 від 27/11/2024
Суд керувався тим, що право оскаржувати ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство мають лише особи, які були учасниками розгляду питання про відкриття провадження або набули статусу учасника справи про банкрутство у встановленому законом порядку. ТОВ ‘ВТК Каштан’ не набуло такого статусу, оскільки не було уповноважене загальними зборами учасників боржника представляти їх інтереси. Також суд врахував, що сама по собі наявність частки у статутному капіталі боржника не надає автоматично право на оскарження судових рішень у справі про банкрутство.
Справа №922/4855/23 від 26/11/2024
Суд касаційної інстанції зазначив, що апеляційний суд неправильно відмовив у задоволенні позову лише на підставі відсутності вироку у кримінальній справі. Апеляційний суд повинен був оцінити всі наявні докази – протоколи оглядів, матеріали геодезичної зйомки, дані супутникової зйомки, акти екологічної інспекції тощо. Також суд мав врахувати умови договору оренди про обов’язок орендаря повернути ділянку в належному стані.
Справа №910/14543/23 від 19/11/2024
Суд керувався тим, що розмір відшкодування судових витрат має бути реальним, обґрунтованим та пропорційним до предмета спору. При визначенні суми суд врахував незначну складність справи, кількість підготовлених процесуальних документів (лише відзив на касаційну скаргу) і судових засідань (два засідання). Також суд взяв до уваги, що стягнення витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони.
Справа №910/3551/24 від 19/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що позивач не довів перевищення повноважень генеральним директором при видачі довіреності. Навпаки, положення Закону України “Про акціонерні товариства” та статуту свідчать, що генеральний директор як одноосібний виконавчий орган товариства мав право спільно з фінансовим директором видавати таку довіреність. Також суд зазначив, що наведені позивачем судові рішення стосуються неподібних правовідносин.
Справа №127/30356/21 від 26/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку щодо особи, засудженої за незаконний збут наркотичного засобу метадон.Суд керувався тим, що: 1) вина засудженого повністю доведена показаннями свідків, результатами оперативних закупок та експертиз; 2) не було виявлено ознак провокації злочину з боку правоохоронних органів, оскільки їхні дії були “пасивними” і не створювали штучних умов для вчинення злочину; 3) всі слідчі дії були проведені законно та з дотриманням процесуальних норм після внесення відомостей до ЄРДР.Верховний Суд залишив без змін ухвалу апеляційного суду, яким особу засуджено до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Справа №461/852/24 від 26/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку щодо особи, засудженої за незаконне придбання та зберігання психотропних речовин з метою збуту.Суд керувався тим, що під час апеляційного розгляду набрав чинності новий закон, який виключив покарання у вигляді арешту із санкції статті 309 ч.1 КК України. Оскільки новий закон покращує становище засудженого, він має зворотну дію в часі. Апеляційний суд повинен був врахувати ці зміни та призначити покарання відповідно до нової редакції санкції статті, навіть якщо це питання не піднімалося в апеляційній скарзі.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу прокурора та змінив покарання за ст.309 ч.1 КК України з арешту на штраф у розмірі 17 000 грн, залишивши без змін остаточне покарання у вигляді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Справа №125/773/23 від 26/11/2024
Суд встановив, що засуджений ОСОБА_6, будучи військовослужбовцем за призовом під час мобілізації, отримав направлення на лікування, але не прибув до лікарні та не повернувся до військової частини, проводячи час на власний розсуд. Суд відхилив аргументи засудженого про те, що він має бути визнаний відмовником від військової служби з міркувань совісті, оскільки не було надано жодних доказів наявності у нього відповідних глибоких релігійних чи інших переконань. Також суд не знайшов порушень права на захист, оскільки засудженому було забезпечено можливість мати захисника на всіх стадіях процесу.
Справа №910/18430/23 від 28/11/2024
Предмет спору – оскарження рішення Антимонопольного комітету України від 03.10.2023 №48-р/тк компанією АТ ‘Житомирські ласощі’.Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, апеляційний суд підтримав таке рішення. Верховний Суд, розглянувши касаційну скаргу, погодився з висновками судів нижчих інстанцій, хоча конкретні аргументи в наданому фрагменті рішення не наведені.Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Справа №910/13240/22 (910/5595/22) від 28/11/2024
Предмет спору – визнання недійсними додаткових угод між Міністерством оборони України та ПрАТ ‘Завод ‘Кузня на Рибальському’.На жаль, з наданого тексту неможливо визначити основні аргументи суду, оскільки представлена лише вступна та резолютивна частини рішення без мотивувальної частини, де зазвичай викладаються правові позиції та обґрунтування суду.Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу ПрАТ ‘Завод ‘Кузня на Рибальському’, скасував рішення судів попередніх інстанцій та ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні позову, а також стягнув з Офісу Генерального прокурора на користь заводу судовий збір.
Справа №914/1425/21 від 13/11/2024
Суд керувався тим, що спірне майно вибуло з володіння територіальної громади міста поза її волею, оскільки Львівська міська рада не приймала жодних рішень про його відчуження. Державна реєстрація права власності за відповідачем була здійснена з порушенням закону – всупереч судовій забороні на відчуження майна. При цьому суд зазначив, що сама лише реєстрація права власності за іншою особою не позбавляє справжнього власника права вимагати повернення майна.
Справа №906/392/23 від 27/11/2024
Суд встановив, що боржник надіслав стягувачу документи поштою, але стягувач відмовився їх отримати через невідповідність вмісту відправлення опису вкладення та відсутність основних реквізитів документів. Суди не змогли достовірно встановити факт належного виконання рішення суду боржником, оскільки були складені два взаємовиключні акти щодо вмісту поштового відправлення, а боржник не надав спірне відправлення суду чи виконавцю для перевірки. Крім того, боржник не виконав рішення суду в строк добровільного виконання, встановлений у виконавчому провадженні.
Справа №914/2576/23(462/5116/22) від 20/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) позивач діяв необґрунтовано, затягуючи розгляд справи протягом півтора року через 17 судових засідань; 2) позивач не навів жодних причин для залишення позову без розгляду, крім формального посилання на таке право; 3) відповідач надав належні докази фактичного надання правничої допомоги та її вартості.
Справа №953/1091/22 (922/5144/23) від 19/11/2024
Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд допустив процесуальні порушення, не розглянувши належним чином клопотання про закриття апеляційного провадження та не надавши оцінку аргументам сторони щодо пропуску строку на апеляційне оскарження. Суд також не забезпечив всебічний та повний розгляд справи, що є порушенням принципів судочинства та права на справедливий суд.
Справа №925/424/23 від 19/11/2024
Суд керувався тим, що тимчасова споруда (павільйон) була незаконно зареєстрована як обʼєкт нерухомого майна, оскільки власник не надав необхідних документів для такої реєстрації. Також суд врахував, що це порушує права територіальної громади як власника земельної ділянки, оскільки дає можливість незаконного отримання землі у власність поза конкурсом. При цьому Верховний Суд зазначив, що ефективним способом захисту прав власника землі у таких випадках є негаторний позов.
Справа №912/1377/23 від 27/11/2024
Предмет спору – заява фермерського господарства про стягнення судових витрат на правничу допомогу в розмірі 63 581 грн з Державного бюджету України.Суд обґрунтував своє рішення тим, що хоча держава і відповідає за шкоду, завдану незаконними діями органів державної влади, судові витрати мають стягуватися безпосередньо з відповідача – Головного управління Держгеокадастру, а не з Державного бюджету України. Оскільки позивач просив стягнути витрати саме з Державного бюджету, а не з відповідача-органу, суд не міг самостійно змінювати вимогу позивача через принципи змагальності та диспозитивності процесу.Верховний Суд відмовив у задоволенні заяви про стягнення судових витрат.
Справа №904/2439/23 від 27/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що громадська організація не має права звертатись до суду з цивільно-правовими вимогами щодо захисту прав територіальної громади як власника земельної ділянки. Хоча громадські організації можуть захищати екологічні права відповідно до Орхуської конвенції, але в даному випадку позивач не довів, що звертається в інтересах суспільства чи своїх членів, а фактично намагається втрутитись у майнові відносини між міською радою та комунальним підприємством.
Справа №917/2049/23 від 27/11/2024
Суд керувався тим, що було зафіксовано спрацювання індикатора впливу електромагнітного поля на лічильнику, що згідно з Правилами роздрібного ринку електричної енергії не потребує додаткового проведення експертизи для підтвердження факту порушення. Також суд врахував, що 90-денний термін розгляду акту не був порушений, оскільки цей строк призупинявся на час проведення обстеження лічильника заводом-виробником.
Справа №905/55/24 (905/1201/23) від 21/11/2024
Суд керувався тим, що: 1) Розпорядженням КМУ №921-р було зобов’язано НАК “Нафтогаз” забезпечити безперебійне постачання газу виробникам теплової енергії в опалювальний період 2019/2020; 2) відповідач був включений до Реєстру споживачів постачальника у спірний період; 3) в опалювальний період теплопостачальна організація технологічно не може припинити споживання газу, оскільки це може призвести до надзвичайної ситуації.
Справа №910/18430/23 від 28/11/2024
Суд керувався тим, що: 1) доведено факт отримання вимоги АМКУ представником компанії 8 червня 2021 року; 2) компанія не надала відповідь у встановлений 10-денний строк; 3) не було подано клопотань про продовження строку надання відповіді; 4) розмір накладеного штрафу відповідає вимогам закону.
Справа №918/1009/23 від 28/11/2024
Предмет спору – визнання недійсним договору між ОСББ ‘Прибережне’ та ФОП Беляновським Р.Ю.На жаль, з наданого тексту неможливо визначити основні аргументи суду, оскільки представлено лише вступну та резолютивну частини рішення без мотивувальної частини, де зазвичай викладаються правові позиції та обґрунтування суду.Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги ФОП Беляновського Р.Ю. та залишив без змін рішення апеляційного суду.
Справа №910/12603/23 від 27/11/2024
Предмет спору – розподіл судових витрат у справі про стягнення штрафу між ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» та ТОВ «КІТВІС».Суд керувався тим, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача (ТОВ «КІТВІС»), тому справедливим буде покласти всі судові витрати на нього. Загальна сума судового збору, сплачена позивачем у всіх інстанціях, становить 81 027,93 грн. Суд застосував принцип, згідно з яким судові витрати можуть бути повністю покладені на сторону, чиї неправильні дії призвели до виникнення спору.Верховний Суд постановив стягнути з ТОВ «КІТВІС» на користь ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» всю суму сплаченого судового збору в розмірі 81 027,93 грн.
Справа №910/13310/23 від 27/11/2024
Предмет спору – визнання недійсною додаткової угоди №3 від 30.12.2022 до інвестиційного договору, якою було збільшено розмір інвестиційної участі на 125,2 млн грн.Суд встановив, що позивач не надав належних доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього судового рішення. Доводи позивача ґрунтувались лише на припущеннях про можливе перерахування коштів, що суперечить презумпції правомірності правочину. Крім того, суд зазначив, що при вирішенні питання про арешт коштів необхідно дотримуватися балансу між забезпеченням виконання рішення та неприпустимістю блокування господарської діяльності.Верховний Суд скасував рішення судів нижчих інстанцій про накладення арешту на кошти позивача та відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Справа №915/187/22(915/136/24) від 28/11/2024
Суд зазначив, що спадкоємиця не мала права оскаржувати рішення зборів, прийняті до її вступу до складу учасників товариства, оскільки корпоративні права виникають лише з моменту набуття статусу учасника. До спадкоємців переходить право на частку в статутному капіталі, а не організаційні права померлого учасника. Крім того, обраний позивачкою спосіб захисту (визнання рішення зборів недійсним) не призведе до відновлення її прав, оскільки майно вже було продане третім особам.
Справа №922/2921/24 від 29/11/2024
Суд керувався тим, що забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення АМКУ фактично є тотожним задоволенню позовних вимог, що заборонено процесуальним законодавством. Крім того, рішення АМКУ з номером, який оскаржується, взагалі не приймалося щодо позивача.
Справа №918/1318/23 від 19/11/2024
Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов частково, виходив з того, що ненадання відповідачем згоди на поділ земельної ділянки порушує права територіальної громади на оформлення речового права на земельну ділянку під належним їй майном. Суд зазначив, що згода має надаватися саме землекористувачем (училищем), а не його засновником. При цьому училище не має дискреційних повноважень щодо надання чи ненадання такої згоди, оскільки не є суб’єктом владних повноважень.
Справа №922/5336/23 від 19/11/2024
Суд керувався тим, що для поновлення договору оренди необхідне належне виконання орендарем своїх обов’язків за договором, що можна встановити лише після тривалого користування ділянкою. Однак позивач звернувся із заявою про продовження договору вже на другий місяць після укладення попередньої додаткової угоди. Крім того, позивач пропустив встановлений договором строк подання заяви про поновлення (не пізніше ніж за 2 місяці до закінчення строку дії договору).
Справа №925/641/22 від 19/11/2024
Суд керувався тим, що банк на момент укладення оспорюваного договору не мав майнових прав на спірне нерухоме майно, оскільки воно належало позивачці на праві власності. Фактично банк продав фінансовій компанії лише право на звернення до суду з вимогами щодо майна, що є неправомірним. Суд також врахував, що такий договір порушує права позивачки як власника нерухомого майна.
Справа №922/1374/20 від 28/11/2024
Предмет спору: звернення стягнення на предмет іпотеки – нежитлову будівлю, яка була поділена на частини після передачі в іпотеку.Суд керувався такими аргументами: 1) Суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином документи щодо реєстрації та переходу права власності на спірний об’єкт; 2) Не було досліджено обставини набуття відповідачами права власності на спірні об’єкти та їх добросовісність як набувачів; 3) Суди прийняли рішення про права особи (НТПП ‘Дінас’), яка не була залучена до участі у справі.Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції для повного та всебічного дослідження всіх обставин справи.
Справа №922/1374/20 від 28/11/2024
Предмет спору – відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі про звернення стягнення на предмет іпотеки.Суд першої інстанції частково задовольнив заяви шести відповідачів про відшкодування витрат на правничу допомогу, стягнувши з позивача по 5000 грн на користь кожного. Суд врахував, що адвокат представляв інтереси 17 відповідачів, подавав однакові процесуальні документи від імені всіх, витратив незначний час на справу (3 місяці) та брав участь у засіданнях в режимі відеоконференції. Також суд зазначив, що аргументи адвоката не вплинули на кінцеве рішення у справі.Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій про відшкодування витрат на правничу допомогу, оскільки раніше скасував основне рішення у справі. Питання про розподіл судових витрат має вирішуватись судом, який прийматиме остаточне рішення при новому розгляді справи.
Справа №202/10407/22 від 21/11/2024
Суд касаційної інстанції встановив, що під час розгляду справи було допущено істотне порушення процесуального закону – обвинуваченому не роз’яснили його право на колегіальний розгляд справи трьома суддями, хоча це було обов’язковим, оскільки санкція статті передбачала покарання більше 10 років позбавлення волі. Також у матеріалах справи відсутній технічний запис судового засідання, що є безумовною підставою для скасування вироку. Апеляційний суд не надав належної оцінки цим порушенням.
Справа №910/14863/22 від 28/11/2024
Предмет спору – розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу між сторонами у справі щодо визнання недійсною міжнародної реєстрації торговельної марки.Суд при винесенні рішення керувався принципом співмірності витрат на правничу допомогу та обґрунтованості наданих доказів щодо понесених витрат. Суд врахував, що частина заявлених витрат не була належним чином підтверджена документально, а деякі вимоги були подані з пропуском процесуальних строків. Також суд взяв до уваги, що деякі витрати були надмірними та не відповідали критерію розумності.За результатами розгляду суд частково задовольнив вимоги ТОВ «ОРХЕЙ-ВІТ» щодо відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 223 233,50 грн, відмовивши у задоволенні решти заявлених вимог всіх учасників справи.
Справа №915/713/22 від 26/11/2024
Суд встановив, що у випадку відсутності коректора обʼєму газу розрахунок має здійснюватися шляхом приведення показників лічильника до стандартних умов згідно з п.5 гл.4 розділу XI Кодексу газорозподільних систем. Натомість позивач помилково вважав, що мав застосовуватися розрахунок за середньодобовими показниками згідно п.2 гл.7 розділу X цього Кодексу, який застосовується лише при демонтажі самого лічильника газу.
Справа №907/883/22 від 19/11/2024
Суд встановив, що міська рада мала законні підстави припинити право користування земельною ділянкою, оскільки позивач систематично не сплачував земельний податок протягом тривалого періоду (2017-2022 роки). При цьому позивач не надав доказів сплати податку чи погашення заборгованості. Сама лише спірність суми заборгованості не спростовує факту систематичної несплати податку.
Справа №925/641/22 від 19/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що витрати на правничу допомогу були фактично понесені, їх розмір є обґрунтованим та співмірним зі складністю справи. Суд врахував, що позивачка надала всі необхідні докази понесених витрат – договір про надання правничої допомоги, акти виконаних робіт та платіжні документи. Аргументи банку про неможливість стягнення коштів через його ліквідацію були відхилені, оскільки такі витрати виникають на підставі судового рішення.
Справа №915/447/21 від 19/11/2024
Предмет спору: усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинної забудови.Суд керувався тим, що відповідачу (ТОВ “СЯО БАО”) належать на праві постійного користування земельні ділянки, на яких ведеться будівництво, і це право не оскаржене позивачем. При цьому земельна ділянка, на яку посилається позивач як на орендовану ним, наразі не існує, а межі ділянки, якою він може користуватись як власник нерухомого майна, не визначені. Також не виявлено порушень земельного законодавства при забудові ділянок відповідачем.Суд відмовив у задоволенні позову, оскільки звернення позивача є передчасним – спочатку потрібно оскаржити право постійного користування відповідача земельними ділянками та визначити межі ділянки позивача.
Справа №922/1374/20 від 28/11/2024
Предмет спору стосується відшкодування судових витрат на правничу допомогу у справі про звернення стягнення на предмет іпотеки.Суд керувався тим, що додаткове рішення про судові витрати є невід’ємною частиною основного судового рішення. Оскільки Верховний Суд скасував основне рішення у справі та направив її на новий розгляд, то і додаткове рішення про судові витрати також підлягає скасуванню. При цьому суд зазначив, що розподіл судових витрат має здійснюватися тим судом, який ухвалюватиме остаточне рішення за результатами нового розгляду справи.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу Національного банку України та скасував постанову апеляційного суду і додаткове рішення суду першої інстанції про відшкодування судових витрат.
Справа №910/3070/21 від 19/11/2024
Суд зазначив, що для покладення солідарної відповідальності на керівника необхідно встановити момент виникнення загрози неплатоспроможності та факт невиконання керівником обов’язку звернутися до суду із заявою про банкрутство протягом місяця. При цьому керівник може бути звільнений від відповідальності, якщо доведе, що добросовісно намагався подолати фінансові труднощі. Суди не дослідили належним чином докази щодо дій керівника з покращення фінансового стану підприємства.
Справа №924/784/23 від 19/11/2024
Предмет спору – покладення солідарної відповідальності за зобов’язаннями боржника у справі про банкрутство на керівника та засновника компанії.Суд зазначив, що солідарна відповідальність у справі про банкрутство має деліктну природу і передбачає відшкодування збитків, завданих боржнику через несвоєчасне звернення до суду із заявою про банкрутство. При цьому суд наголосив, що для покладення такої відповідальності необхідно довести не лише сам факт порушення строку звернення, але й наявність негативних наслідків такого порушення для боржника та його кредиторів. Суди нижчих інстанцій не дослідили ці обставини належним чином.Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції для повного та всебічного дослідження обставин справи.
Справа №922/500/24 від 20/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що орендар (фермерське господарство) належно виконував умови договору, вчасно звернувся із заявою про поновлення договору та подав проект додаткової угоди, а орендодавець (військова адміністрація) не надав відповіді та не висловив заперечень щодо поновлення договору у встановлений законом строк. Суд також зазначив, що обмеження повноважень військових адміністрацій стосується лише надання в оренду земельних ділянок, а не поновлення вже укладених договорів оренди.
Справа №927/1237/23 від 06/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) орендар має переважне право на укладення договору на новий строк лише за умови належного виконання попереднього договору; 2) наявність заборгованості з орендної плати за 2023 рік, коли на території вже не велись бойові дії, свідчить про неналежне виконання договору; 3) орендар самостійно без погодження з орендодавцем визначив новий строк оренди (22 роки замість попередніх 11), що суперечить вимогам закону про необхідність узгодження істотних умов договору.
Справа №917/1884/23 від 06/11/2024
Суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними розпоряджень та договору оренди через пропуск позовної давності, оскільки позивач знав або міг знати про порушення своїх прав з моменту прийняття цих розпоряджень та укладення договору. Верховний Суд погодився з висновками апеляційного суду, зазначивши що доводи скаржника фактично зводяться до переоцінки доказів, що виходить за межі повноважень касаційної інстанції.
Справа №922/5175/23 від 28/11/2024
Суд визнав правомірним рішення АМКУ, оскільки було доведено координацію дій між учасниками торгів через: використання однієї IP-адреси при поданні документів, спільне замовлення та оплату витягів з реєстрів, наявність телефонних комунікацій між учасниками, ідентичні помилки в документах та синхронність дій при подачі пропозицій. Касаційна скарга стосувалась лише процесуальних питань щодо відсутності представника на засіданні.
Справа №910/18376/20(918/875/22) від 26/11/2024
Суд керувався тим, що через скасування ухвали про передачу справи про банкрутство за підсудністю до Рівненського суду, всі рішення цього суду, включаючи призначення арбітражного керуючого Григор’єва В.В. розпорядником майна, втратили чинність. Оскільки справа повернулась на стадію підготовчого засідання в Господарському суді м. Києва, де ще не було відкрито провадження про банкрутство та не призначено розпорядника майна, арбітражний керуючий не мав процесуальної дієздатності подавати позов.
Справа №927/186/22 від 19/11/2024
Суд відмовив у задоволенні позову, оскільки було встановлено, що спірна земельна ділянка накладається на земельні ділянки, які вже належать іншим особам на праві власності та користування, а також на дорогу між селами. Суд зазначив, що не можна передати в оренду земельну ділянку, яка частково належить іншим власникам, без їх згоди, а також неможливо передати частину ділянки, оскільки вона має бути сформована як єдиний об’єкт.
Справа №918/1177/23 від 27/11/2024
Предмет спору: визнання укладеним попереднього договору купівлі-продажу об’єкта малої приватизації нежитлової будівлі між ФОП та Фондом державного майна. Основні аргументи суду:
– Визначення ціни викупу об’єкта приватизації має здійснюватися виключно за результатами незалежної оцінки, проведеної відповідно до вимог законодавства про приватизацію;
– Звіт про оцінку невід’ємних поліпшень не може підміняти звіт про оцінку об’єкта приватизації;
– Суди попередніх інстанцій помилково визначили ціну об’єкта за звітом про оцінку невід’ємних поліпшень, а не за результатами незалежної оцінки всього об’єкта приватизації. Рішення суду: Скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Справа №922/1374/20 від 28/11/2024
Предмет спору стосується відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката та поштових витрат у справі про звернення стягнення на предмет іпотеки.Суд апеляційної інстанції частково задовольнив заяву відповідача ОСОБА_1 та стягнув з Національного банку України 18,400 грн витрат на правничу допомогу, з яких 16,000 грн – оплата послуг адвоката та 2,400 грн – поштові витрати. Однак, оскільки Верховний Суд раніше скасував основне рішення у справі та направив її на новий розгляд, додаткова постанова про відшкодування витрат також підлягає скасуванню, адже є невід’ємною частиною основного рішення. При цьому суд, який прийматиме остаточне рішення при новому розгляді справи, повинен буде вирішити питання розподілу судових витрат.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу НБУ та скасував додаткову постанову апеляційного суду про відшкодування судових витрат.
Справа №922/1374/20 від 28/11/2024
Предмет спору стосується відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 39 760 грн та поштових витрат у розмірі 2 460 грн у справі про звернення стягнення на предмет іпотеки.Суд керувався тим, що оскільки основне рішення у справі було скасоване Верховним Судом та направлене на новий розгляд, то і додаткове рішення про відшкодування судових витрат також підлягає скасуванню, адже воно є невід’ємною частиною основного рішення. Верховний Суд наголосив, що розподіл судових витрат має здійснюватися тим судом, який ухвалюватиме остаточне рішення за результатами нового розгляду справи.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу Національного банку України та скасував постанову апеляційного суду і додаткове рішення суду першої інстанції про відшкодування витрат на правничу допомогу.
Справа №911/79/24 від 12/11/2024
Суд керувався тим, що недоліки товару були виявлені в межах гарантійного строку (до 28.12.2022), мали прихований характер і виникли через порушення технології виготовлення, а не через неправильну експлуатацію. Важливо, що постачальник не довів протилежного. Суд також врахував, що позовна давність не була пропущена через її зупинення на період карантину та воєнного стану.
Справа №917/869/23 від 28/11/2024
Суд врахував, що після подання позову відповідач об’єднав 15 спірних земельних ділянок у 2 нові ділянки, що може ускладнити виконання майбутнього судового рішення. Також суд взяв до уваги, що накладення арешту на земельні ділянки не призведе до припинення господарської діяльності відповідача, оскільки він зможе продовжувати користуватися ними, а обмежується лише можливість відчуження та поділу/об’єднання ділянок.
Справа №179/338/23 від 20/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) позивачка не надала належних доказів матеріального забезпечення спадкодавця та надання іншої матеріальної допомоги; 2) догляд за спадкодавцем здійснювався на підставі отримання державної компенсації як фізична особа, яка надає соціальні послуги; 3) щодо однієї з відповідачок (доньки спадкодавця) позов не міг бути задоволений, оскільки вона не прийняла спадщину і не є належним відповідачем.
Справа №179/986/23 від 20/11/2024
Суд апеляційної інстанції помилково вирішив, що справа містить спір про право і має розглядатися в порядку позовного провадження. Верховний Суд вказав, що сама по собі відмова військкомату у прийнятті документів не свідчить про наявність спору про право. Встановлення факту перебування на утриманні прямо передбачено ЦПК України як справа окремого провадження і необхідне заявнику саме для реалізації права на отримання допомоги.
Справа №733/533/22 від 27/11/2024
Суд керувався тим, що хоча договір оренди не був підписаний попереднім власником, але він фактично виконувався сторонами – орендар сплачував, а орендодавець отримувала орендну плату. Крім того, попередній власник підписав додаткову угоду до договору оренди. За таких обставин договір не можна вважати неукладеним. Також новий власник діяв недобросовісно, не повідомивши орендаря про зміну власника, що унеможливило сплату орендної плати.
Справа №278/1087/22 від 27/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що спірна земельна ділянка відносилась до земель лісового фонду і була передана у приватну власність з порушенням вимог законодавства, зокрема щодо порядку зміни цільового призначення та за відсутності відповідного погодження органу виконавчої влади. Суд також врахував, що загальний інтерес у контролі за використанням земельної ділянки для гарантування безпеки довкілля переважає приватний інтерес власника у збереженні права на цю ділянку. При цьому суд перевірив добросовісність набувача та пропорційність втручання в його право власності відповідно до практики ЄСПЛ.
Справа №759/1273/14-ц від 27/11/2024
Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд неправомірно повернув апеляційну скаргу, оскільки скаржник не отримав ухвалу про залишення скарги без руху і не мав можливості усунути її недоліки. Також було неправильно відмовлено у відкритті апеляційного провадження, адже перша апеляційна скарга була подана вчасно – до спливу річного строку.
Справа №293/682/23 від 20/11/2024
Предмет спору – захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди недієздатній особі з інвалідністю, яка зазнала образ від сусідів.Суд врахував, що відповідачки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були притягнуті до адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство – нецензурну лайку на адресу недієздатної особи. Це підтверджується постановами суду про адміністративні правопорушення та показаннями свідка. Суд також взяв до уваги особливий статус потерпілої як недієздатної особи з інвалідністю, яка зазнала душевних страждань через протиправні дії.Верховний Суд частково задовольнив позов, стягнувши з двох відповідачок по 4000 грн моральної шкоди (замість заявлених 40000 грн з кожної). У задоволенні вимог до третьої відповідачки та щодо публічного вибачення було відмовлено через недоведеність та відсутність такого способу захисту в законі.
Справа №529/1660/22 від 27/11/2024
Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд допустив істотні порушення, зокрема: не дослідив належним чином докази сторони захисту, які були покладені в основу виправдувального вироку першої інстанції; вийшов за межі пред’явленого обвинувачення, включивши до вироку обвинувачення у допомозі окупаційній адміністрації, яке особі не висувалося; не забезпечив повноцінної реалізації принципу безпосередності дослідження доказів при скасуванні виправдувального вироку.
Справа №757/33666/23-ц від 26/11/2024
Суд керувався тим, що оскарження судових рішень можливе лише в процесуальному порядку через апеляційне та касаційне оскарження, а не шляхом подання нового позову про відшкодування шкоди. Крім того, позивач не надав доказів неправомірності дій суддів, не довів наявність причинно-наслідкового зв’язку між діями суддів та заподіяною шкодою, а також не обґрунтував розмір такого відшкодування.
Справа №760/32919/21 від 20/11/2024
Суд керувався тим, що відсторонення працівниці відбулося без індивідуальної оцінки її трудових обов’язків та можливості організації дистанційної роботи. Роботодавець не довів, що таке відсторонення було пропорційним меті охорони здоров’я населення. Крім того, не було належно оформлено відмову працівниці від вакцинації в порядку, передбаченому законом.
Справа №299/6379/21 від 20/11/2024
Суд апеляційної інстанції, з яким погодився Верховний Суд, вказав, що позов не може бути задоволений через неналежний склад відповідачів – міська рада, рішення якої оскаржується, була залучена лише як третя особа, а не як відповідач. У справах про оскарження рішень органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок відповідачами мають бути і особа, якій передається ділянка, і орган, що прийняв відповідне рішення.
Справа №369/15039/19 від 20/11/2024
Предмет спору – визнання недійсними електронних торгів з продажу нерухомого майна, що належало подружжю на праві спільної власності.Суд керувався тим, що приватний виконавець незаконно реалізував на торгах все майно, включаючи частку дружини, яка не була боржником у виконавчому провадженні. Суд встановив, що дружина не надавала згоди на продаж своєї частки майна, а тому її право власності було порушено. Також суд зазначив, що борг чоловіка виник з реституції за недійсним кредитним договором, а не із зобов’язань подружжя.Верховний Суд залишив у силі рішення апеляційного суду про визнання електронних торгів недійсними та відновлення права власності подружжя на нерухоме майно.
Справа №494/1679/21 від 28/11/2024
Суд керувався тим, що позивачка за характером роботи мала постійні контакти з учнями, батьками та іншими працівниками, підпадала під перелік працівників, які підлягали обов’язковій вакцинації, не надала медичних протипоказань щодо щеплення та була попереджена роботодавцем про необхідність вакцинації. Суд також врахував, що право особи відмовитись від щеплення протиставляється праву інших учасників освітнього процесу на охорону здоров’я та безпечні умови навчання.
Справа №369/5183/19 від 29/11/2024
Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд розглянув справу з порушенням процесуального права – за відсутності відповідача ОСОБА_2, який не був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання. Суд зазначив, що розміщення оголошення про виклик на офіційному веб-сайті не є належним способом повідомлення, коли адреса проживання особи відома. Це порушило право відповідача на доступ до правосуддя та статтю 6 Конвенції про захист прав людини.
Справа №676/2254/21 від 29/11/2024
Суд встановив, що власниця земельної ділянки ОСОБА_1 не підписувала договір оренди з ПП «Аграрна компанія 2004», що підтверджується висновком судової почеркознавчої експертизи. У період укладення спірного договору власниця перебувала за кордоном і не надавала нікому повноважень на укладення договору оренди. Оскільки договір не був підписаний власницею, він вважається неукладеним, а державна реєстрація права оренди є безпідставною.
Справа №335/3753/21 від 27/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду у кримінальному провадженні щодо особи, обвинуваченої у вчиненні умисного вбивства (ч.1 ст.115 КК України).Суд розглянув касаційну скаргу захисника засудженого, який оскаржував судові рішення нижчих інстанцій. Основним аргументом для часткового задоволення скарги стало неправомірне посилання судів на попередню судимість обвинуваченого. Верховний Суд дійшов висновку, що таке посилання має бути виключене з мотивувальних частин оскаржуваних судових рішень.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу захисника – виключив посилання на попередню судимість засудженого, залишивши решту положень судових рішень без змін.
Справа №460/1155/24 від 29/11/2024
Предмет спору стосується оскарження ухвали апеляційного суду про повернення апеляційної скарги Департаменту соціальної політики через нібито несплату повної суми судового збору у встановлений строк.Суд встановив, що апеляційний суд помилково не врахував, що строк на усунення недоліків апеляційної скарги спливав 31.07.2024, оскільки ухвала була доставлена після 17:00. Департамент соціальної політики фактично сплатив необхідну суму судового збору двома платежами та подав відповідні документи вчасно через систему ‘Електронний суд’ та поштою. Апеляційний суд передчасно повернув скаргу, не розглянувши належним чином всі подані документи.Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Справа №522/15751/21 від 27/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що позивачка не довела належними доказами факт проживання однією сім’єю зі спадкодавцем протягом 5 років до відкриття спадщини. Надані докази (фотографії, показання свідків, акт про проживання) свідчать лише про дружні стосунки між позивачкою та померлою, але не підтверджують наявність спільного бюджету, господарства та інших ознак сімейних відносин. Щодо вимог про недійсність документів – суд вказав, що вони не мають правового значення, оскільки у позивачки не виникло право на спадкування.
Справа №520/9989/21 від 29/11/2024
Суд відмовив у задоволенні заяви про заміну боржника, оскільки не було доведено правонаступництва між компаніями. Суд зазначив, що сам факт здійснення господарської діяльності новою компанією на тих самих об’єктах не є підставою для заміни боржника у виконавчому провадженні. Для такої заміни необхідно довести перехід прав та обов’язків від попереднього боржника до нового.
Справа №161/20020/19 від 27/11/2024
Суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні позову, оскільки позивачка не довела, що в момент укладення договорів дарування не усвідомлювала значення своїх дій. Суд вказав, що для встановлення цього факту необхідним було проведення судово-психіатричної експертизи, однак позивачка не забезпечила її проведення, не з’явившись на експертизу та не оплативши її вартість вчасно. При цьому суд проігнорував той факт, що позивачка та її представник не були належним чином повідомлені про необхідність оплати експертизи.
Справа №141/55/17 від 27/11/2024
Предмет спору: оскарження рішень Оратівської селищної ради та визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,44 га.Суд керувався тим, що позивачі (ОСОБА_1 та ФГ «Животівка-ТВ») визначили відповідачем лише Оратівську селищну раду, тоді як ОСОБА_2, який є власником спірної земельної ділянки, був залучений як третя особа. Оскільки спір стосується права власності ОСОБА_2, він мав бути залучений як співвідповідач, а не третя особа. Суд не може вирішувати питання про права та обов’язки третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.Верховний Суд залишив без змін рішення апеляційного суду про відмову в задоволенні позову через неналежний склад відповідачів, зазначивши що позивачі не позбавлені права заявити відповідні вимоги за участю належного складу сторін.
Справа №330/761/21 від 20/11/2024
Суд касаційної інстанції зазначив, що суди попередніх інстанцій не з’ясували належним чином: 1) хто є належним відповідачем у справі, оскільки ним мають бути спадкоємці, які прийняли спадщину; 2) чи були у позивачки поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини, враховуючи, що необізнаність про заповіт є поважною причиною лише для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги; 3) чи дійсно заповіт зберігався у позивачки вдома, як зазначив апеляційний суд.
Справа №758/12977/16-ц від 20/11/2024
Предмет спору – стягнення страхового відшкодування за викрадений автомобіль BMW X6 в розмірі 1 млн грн.Суд касаційної інстанції вказав, що апеляційний суд не надав належної правової оцінки висновку експерта та іншим доказам, які свідчать, що один з двох ключів від автомобіля був неоригінальним та технічно не міг використовуватись для активації цього автомобіля. Це має значення для встановлення наявності підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування, оскільки при укладенні договору страхування позивач підтвердив наявність двох оригінальних ключів.Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду в частині задоволення позовних вимог та направив справу на новий розгляд до апеляційного суду для належної оцінки всіх доказів.
Справа №990/300/24 від 28/11/2024
Суд керувався тим, що у провадженні вже є справа між тими самими сторонами (позивач ОСОБА_1 та відповідач ВРП), з тим самим предметом (розгляд заяви про відставку від 11.04.2023) та з тих самих підстав (протиправна бездіяльність ВРП щодо недотримання порядку і строків розгляду заяви). Різне формулювання вимог та посилання на різні моменти початку бездіяльності не змінюють суті спору. Додаткові аргументи можуть бути розглянуті в межах першої справи.
Справа №420/6633/23 від 29/11/2024
Суд встановив, що позивач пропустив місячний строк звернення до суду без поважних причин, оскільки: 1) як керівник державного органу він мав цікавитися станом справ в установі навіть перебуваючи за кордоном; 2) позивачу було направлено копію наказу через месенджер WhatsApp, після чого він здійснив дзвінок до Департаменту персоналу; 3) позивач повернув надмірно виплачену заробітну плату в червні 2022 року, що свідчить про його обізнаність щодо звільнення; 4) посилання на оголошення повітряних тривог не є поважною причиною пропуску строку.
Справа №279/115/23-ц від 28/11/2024
Суд керувався тим, що АТ «Укрзалізниця» належним чином розглянула заяву позивача в межах Закону України «Про звернення громадян» та надала відповідь щодо переліку необхідних документів для розгляду питання про виключення житла з переліку службових. Однак позивач не надав усі необхідні документи відповідно до вказаного переліку. Крім того, суд зазначив, що прийняття рішення про виключення квартири з переліку службового житла не належить до компетенції суду.
Справа №715/3010/21 від 27/11/2024
Предмет спору: встановлення факту проживання зі спадкодавцями на час відкриття спадщини, визнання недійсним заповіту та свідоцтв про право на спадщину.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) позивачка не довела належними доказами факт постійного проживання з батьками-спадкодавцями на час відкриття спадщини; 2) згідно з висновком експерта, підпис у заповіті виконано саме спадкодавцем, а не іншою особою; 3) позивачка не відносилась до осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині, оскільки на момент відкриття спадщини не була непрацездатною.Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення – без змін, оскільки суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального та процесуального права.
Справа №186/871/14-ц від 13/11/2024
Суд дійшов висновку, що ухвала про відмову у видачі дубліката виконавчого документа не може бути підставою для закриття провадження у новій справі про видачу дубліката. Суд наголосив, що розгляд процесуальних питань, пов’язаних з виконанням судових рішень, є триваючими правовідносинами до повного виконання рішення, тому заявник має право звертатися з відповідними заявами стільки разів, скільки необхідно для виконання рішення.
Справа №757/486/21-ц від 27/11/2024
Суд керувався тим, що квартира за двома різними адресами фактично є одним і тим же об’єктом нерухомості, а створення квартири-«двійника» відбулось з метою ухилення від виконання зобов’язань за договором іпотеки. Оскільки правочини з відчуження неіснуючого об’єкта нерухомості є недійсними в силу закону, всі наступні правочини щодо відчуження такої квартири також є нікчемними. Скасування реєстрації прав на квартиру-«двійник» є належним способом захисту порушених прав іпотекодержателя.
Справа №208/6868/21 від 28/11/2024
Суд врахував, що на момент накладення арешту в 2020 році попередній власник (боржник) вже не володів цим автомобілем, оскільки продав його ще в 2013 році. Також суд зазначив, що позивач правильно обрав відповідачем банк-стягувача (АТ ‘Ощадбанк’), в інтересах якого було накладено арешт, а не державну виконавчу службу чи боржника. Суд взяв до уваги, що тривале існування арешту на майно особи, яка не є боржником, є невиправданим втручанням у право на мирне володіння власністю.
Справа №294/1656/20 від 27/11/2024
Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд неправомірно поновив строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки Чуднівська міська рада була обізнана про розгляд справи ще у 2021 році, але подала апеляційну скаргу після спливу річного строку. Суд також зазначив, що відповідно до закону, після спливу року з дня складення повного тексту судового рішення, апеляційна скарга може бути подана лише особою, яка не була повідомлена про розгляд справи, або якщо строк пропущено через обставини непереборної сили.
Справа №553/6101/22 від 27/11/2024
Суд керувався тим, що прокурор має право самостійно звертатись з позовом до суду як позивач, коли оскаржує незаконні рішення органу місцевого самоврядування. У такому випадку орган місцевого самоврядування має бути відповідачем, а не позивачем, оскільки він не може захищати інтереси держави, порушуючи їх своїми ж рішеннями. Тому вимога про попереднє повідомлення органу місцевого самоврядування про порушення, передбачена статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», у цьому випадку не застосовується.
Справа №2-1466/10 від 28/11/2024
Суд керувався тим, що видача дубліката виконавчого документа можлива лише в межах строку його пред’явлення до виконання або за умови поновлення такого строку. Оскільки банк пропустив строк понад 10 років з моменту повернення виконавчого листа і не довів поважність причин пропуску строку, а також мав можливість своєчасно ознайомитися з документами через Автоматизовану систему виконавчого провадження, але не скористався цим правом – підстав для видачі дубліката немає.
Справа №482/2230/18 від 26/11/2024
Суд касаційної інстанції встановив, що суди нижчих інстанцій допустили істотні порушення. По-перше, суд першої інстанції взагалі не розглянув клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру. По-друге, апеляційний суд прийняв рішення про відмову в застосуванні таких заходів, хоча це питання не розглядалося в першій інстанції. Крім того, суди не врахували, що неосудна особа не є суб’єктом кримінального правопорушення і до неї не можуть застосовуватися загальні підстави закриття кримінального провадження.
Справа №380/20907/23 від 29/11/2024
Суди першої та апеляційної інстанцій не дали оцінку ключовим аргументам позивача щодо чинності дозволів на підставі урядових постанов про особливості ведення господарської діяльності під час воєнного стану. Замість цього суди розглянули питання правомірності відмови у продовженні дії дозволів, яке не було предметом даного спору. Також суди не дослідили факт подання компанією декларацій про провадження діяльності в умовах воєнного стану.
Справа №199/7265/20 від 20/11/2024
Суд зазначив, що виключно комісія з розслідування нещасних випадків, а не суд, має повноваження визнавати нещасний випадок пов’язаним чи не пов’язаним з виробництвом. Суд може лише перевіряти законність рішень такої комісії та відповідного акту. Позивачка обрала неправильний спосіб захисту свого права, просячи суд встановити факт виробничої травми.
Справа №751/5325/20 від 20/11/2024
Суд керувався тим, що позивачка пропустила строк позовної давності щодо вимог про поділ земельної ділянки, оскільки про порушення свого права вона дізналася ще 6 липня 2015 року, коли її колишній чоловік заповів майно іншій особі, а з позовом звернулася лише у 2020 році. Щодо об’єкта незавершеного будівництва суд встановив, що це самочинне будівництво, яке не може бути предметом поділу, оскільки право власності на нього не виникло.
Справа №120/359/24 від 29/11/2024
Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що проходження військової служби за мобілізацією є поважною причиною для поновлення пропущеного строку звернення до суду з огляду на: обмежений доступ до правової допомоги під час служби, неможливість займатися приватними справами через виконання військових обов’язків, участь у довготривалих операціях, особливий статус військовослужбовців та обов’язок держави забезпечувати рівний доступ до правосуддя.
Справа №947/37220/21 від 27/11/2024
Основні аргументи суду: Суд встановив, що відсторонення позивача від роботи через непроходження інструктажу з охорони праці було законним, оскільки це є обов’язковою вимогою законодавства. Водночас відсторонення через відсутність вакцинації від COVID-19 визнано незаконним, оскільки роботодавець не довів нагальну необхідність такого заходу та не розглянув можливість дистанційної роботи. Суд також не знайшов причинно-наслідкового зв’язку між статусом позивача як викривача корупції та застосованими до нього заходами.
Справа №444/727/23 від 27/11/2024
Суд керувався тим, що власник будинку ОСОБА_7 мав законне право звернутися із заявою про зняття з реєстрації осіб, які проживали в його будинку, оскільки вони не є членами його сім’ї. Суд також врахував, що реєстрація дітей відбувалася з метою утруднення виконання судового рішення про стягнення заборгованості, а мати дітей має зареєстроване місце проживання за іншою адресою. Крім того, право користування житлом членами сім’ї власника припиняється із припиненням права власності особи на це житло.
Справа №190/2037/23 від 27/11/2024
Суд встановив, що банк не довів належними доказами, що клієнтка своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті або незаконному використанню ПІН-коду чи іншої інформації для здійснення платежів. Сам факт коректного вводу даних для списання коштів не доводить вину клієнта. Крім того, клієнтка фізично не могла здійснити покупку в Дніпрі, оскільки в цей час розраховувалась карткою в іншому населеному пункті за 100 км. Після виявлення списання вона одразу повідомила банк та звернулась до правоохоронних органів.
Справа №466/5673/21 від 20/11/2024
Суд керувався тим, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем, яка придбала ділянку за відплатним договором, не знаючи і не маючи можливості знати про незаконність її вибуття з комунальної власності. При цьому позбавлення її права власності без надання компенсації порушило б справедливий баланс між суспільними інтересами та правами добросовісного набувача і поклало б на неї надмірний індивідуальний тягар. Також суд врахував, що протягом 17 років після рішення про організацію дитячого майданчика на цій ділянці жодних реальних дій для цього не вчинялося.
Справа №152/1046/19 від 27/11/2024
Предмет спору – касаційний перегляд вироку щодо особи, засудженої за бандитизм, розбій та незаконне поводження зі зброєю.Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд формально розглянув справу та не надав належної оцінки важливим доводам захисту, зокрема щодо відсутності постанови про призначення групи прокурорів, внесення виправлень у постанову про створення слідчої групи, недопустимості доказів через порушення порядку їх отримання. Також апеляційний суд не обґрунтував рішення щодо арешту автомобіля та конфіскації ключів від нього.Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу на новий апеляційний розгляд, під час якого суду необхідно ретельно перевірити всі доводи захисту та надати їм належну оцінку.
Справа №953/6943/22 від 27/11/2024
Суд керувався тим, що: 1) злочин за ст.114-2 КК України є формальним і вважається закінченим з моменту поширення інформації незалежно від мети; 2) засуджений, маючи військову освіту, усвідомлював суспільну небезпечність своїх дій; 3) опублікована інформація була достатньою для ідентифікації позицій ЗСУ, що підтверджується подальшими обстрілами цих позицій.
Справа №635/9452/21 від 20/11/2024
Суд керувався тим, що після повної сплати боржником заборгованості за рішенням суду (20.04.2021) кредитний договір припинився у зв’язку з виконанням зобов’язання, а отже має припинитися і дія всіх забезпечувальних договорів. Той факт, що банк теоретично міг би вимагати сплати 3% річних та інфляційних втрат, не є підставою для збереження застави, оскільки такі вимоги є окремими заходами відповідальності і не забезпечуються заставою.
Справа №127/3013/23 від 28/11/2024
Предмет спору – стягнення солідарно з подружжя боргу за договорами позики на загальну суму 352 000 доларів США.Суд при винесенні рішення керувався тим, що сам факт перебування відповідачів у шлюбі не є підставою для солідарної відповідальності за борговими зобов’язаннями одного з подружжя. Позивачка не довела, що позичені кошти були використані в інтересах сім’ї. Крім того, один з договорів позики був укладений вже після розірвання шлюбу між відповідачами. Дружина не була стороною договорів позики і не надавала згоди на їх укладення.Суд відмовив у задоволенні позову в частині стягнення боргу з дружини боржника, задовольнивши вимоги лише щодо стягнення всієї суми боргу з чоловіка-позичальника.
Справа №154/1393/14-ц від 27/11/2024
Суд касаційної інстанції встановив, що суди нижчих інстанцій допустили помилки при розгляді справи: неправильно застосували норми про поділ майна подружжя, призначивши сторонам по 1/2 частки в кожному об’єкті замість реального поділу майна між ними; не врахували презумпцію спільності майна подружжя при оцінці доказів щодо рухомого майна; не дослідили належним чином питання поділу часток у статутних капіталах підприємств та доходів від оренди спільного майна.
Справа №202/1082/21 від 27/11/2024
Суд при розгляді справи керувався тим, що для визнання торгів недійсними необхідно довести не лише порушення процедури їх проведення, але й те, що ці порушення вплинули на результат торгів та порушили права позивача. Позивачка не надала належних доказів того, що стартова ціна була занижена, а надана нею рецензія на звіт оцінювача не доводить порушення її прав. Крім того, квартира була продана не за стартовою ціною, а за значно вищою ціною, визначеною в ході торгів.
Справа №380/7430/20 від 28/11/2024
Предмет спору – включення вкладників збанкрутілого ПАТ «Банк Михайлівський» до реєстру акцептованих вимог кредиторів та стягнення з Фонду гарантування вкладів матеріальних і моральних збитків.Суд керувався тим, що даний спір не є публічно-правовим, оскільки випливає з договірних відносин між банком і фізичними особами-вкладниками. Фонд гарантування вкладів у цих відносинах діє як представник сторони договірних відносин, а не як суб’єкт владних повноважень. Такі спори мають розглядатися в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства, що підтверджується правовою позицією Великої Палати Верховного Суду.Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та закрив провадження у справі, роз’яснивши позивачам необхідність звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
Справа №753/23544/21 від 29/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) договір довічного утримання припиняється зі смертю відчужувача згідно з ч.2 ст.755 ЦК України; 2) позивач не є стороною договору і не має права вимагати його розірвання; 3) за життя відчужувач не заявляла претензій щодо неналежного виконання договору; 4) дружина померлого набувача законно отримала спадщину за цим договором.
Справа №199/8568/18 від 29/11/2024
Суд встановив, що позивач дійсно проживав однією сім’єю з померлою з 1989 року до її смерті. Однак суд відмовив у визнанні недійсною відмови позивача від спадщини, оскільки не було доведено, що він діяв під впливом помилки. Також суд не знайшов підстав для зміни черговості спадкування, оскільки не було доведено факт надання тривалої опіки та матеріального забезпечення спадкодавцю, який перебував у безпорадному стані.
Справа №757/11993/22 від 27/11/2024
Предмет спору – оскарження рішень судів нижчих інстанцій у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8, якого обвинувачували у вчиненні кримінальних правопорушень за статтями про незаконне затримання, службове підроблення та перешкоджання роботі установ.Суд касаційної інстанції розглянув скарги прокурора та представника потерпілих на рішення Черкаського районного та апеляційного судів. На жаль, через те що надана лише вступна та резолютивна частини рішення, неможливо встановити конкретні аргументи, якими керувався Верховний Суд при прийнятті рішення.За результатами розгляду Верховний Суд частково задовольнив касаційні скарги, скасував рішення судів нижчих інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Справа №260/1681/23 від 29/11/2024
Суд зазначив, що встановлення меж територій природно-заповідного фонду є обов’язковим заходом із землеустрою, який забезпечує закріплення на місцевості меж цих територій. Однак суди попередніх інстанцій не з’ясували належним чином, хто має бути відповідачем у справі, оскільки позов було подано до філії державного підприємства, яка не є юридичною особою. Також не було досліджено, чи має філія повноваження представляти юридичну особу в суді.
Справа №560/19513/23 від 29/11/2024
Предмет спору – виплата грошової компенсації працівнику ДБР за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки за період 2020-2022 років при звільненні.Суд керувався тим, що спеціальне законодавство про ДБР не містить чітких норм щодо компенсації за невикористані відпустки за попередні роки. Тому застосуванню підлягають загальні норми трудового законодавства, які передбачають виплату компенсації за всі невикористані дні відпустки при звільненні. Також суд зазначив, що невиконання роботодавцем обов’язку надати відпустку не може створювати негативні наслідки для працівника у вигляді втрати права на компенсацію.Верховний Суд залишив у силі рішення попередніх інстанцій про задоволення позову та зобов’язання ДБР виплатити працівнику компенсацію за всі невикористані дні відпусток за 2020-2022 роки.
Справа №759/6806/23 від 28/11/2024
Суд відмовив у задоволенні позову, керуючись тим, що: 1) позивач не надав доказів, що повністю утримує дітей; 2) відповідачка (мати) надала докази перерахування коштів безпосередньо дітям та бабусі для їх утримання; 3) діти підтвердили, що купують необхідні речі за кошти від матері та бабусі.
Справа №753/4445/15-ц від 27/11/2024
Предмет спору – заміна сторони у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором на правонаступника ТОВ «ФК «Гровінг Стейт».Суд керувався тим, що після визнання недійсним договору про відступлення права вимоги між ТОВ «ФК «Гровінг Стейт» та ОСОБА_1, товариство знову набуло право вимоги за кредитним договором на підставі попереднього дійсного договору відступлення з банком. Відповідно до ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, а сторони повертаються у первісний стан. Оскільки попередній договір відступлення права вимоги між банком та ТОВ «ФК «Гровінг Стейт» залишається чинним, товариство має право бути правонаступником у справі.Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу ТОВ «ФК «Гровінг Стейт», скасував постанову апеляційного суду та залишив в силі ухвалу суду першої інстанції про заміну сторони на правонаступника.
Справа №516/169/23 від 27/11/2024
Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд допустив порушення, надіславши ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху лише на неофіційну електронну адресу представника позивача. Згідно з процесуальним законодавством, судові рішення мають надсилатися або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, або через офіційний Електронний кабінет ЄСІТС. Оскільки апеляційний суд не дотримався встановленого порядку вручення судового рішення, його висновок про те, що заявник не усунув недоліки апеляційної скарги у встановлений строк, є помилковим.
Справа №755/1623/20 від 27/11/2024
Суд касаційної інстанції встановив, що було порушено право обвинуваченого на захист, оскільки новому захиснику не надали можливість ознайомитися з технічними записами попередніх судових засідань, де допитувались ключові свідки. Також апеляційний суд не надав належної оцінки аргументам захисту щодо порушення права на захист, що суперечить принципам справедливого судового розгляду.
Справа №277/977/22 від 20/11/2024
Суд встановив, що роботодавець не довів факт належного волевиявлення працівника на звільнення, оскільки: 1) відсутній оригінал заяви про звільнення; 2) не було погодженого між сторонами порядку обміну документами через Viber в умовах воєнного стану; 3) роботодавець не надав допустимих доказів надсилання заяви через Viber з подальшим направленням її поштою або електронним підписом.
Справа №175/2844/19 від 20/11/2024
Суд касаційної інстанції встановив, що цей спір виник між фізичними особами та юридичною особою стосовно виконання правочину щодо часток у статутному капіталі товариства, включаючи реєстрацію права та зміну складу учасників. Оскільки питання поділу майна подружжя вже було вирішено договором від 2016 року, такий спір підлягає розгляду в порядку господарського, а не цивільного судочинства.
Справа №826/6233/15 від 28/11/2024
Предмет спору – перегляд за виключними обставинами постанови Касаційного адміністративного суду у справі щодо визнання протиправними дій та бездіяльності НБУ, ФГВФО та ДКСУ у справі, пов’язаній з ліквідацією банку ‘Таврика’.Оскільки в наявній частині рішення відсутня мотивувальна частина, неможливо визначити конкретні аргументи, якими керувався суд при винесенні рішення. З наявного тексту видно лише, що справа розглядалась Великою Палатою Верховного Суду у повному складі, що свідчить про особливу важливість справи.За результатами розгляду Велика Палата Верховного Суду відмовила у задоволенні заяви про перегляд за виключними обставинами попереднього судового рішення.
Справа №580/6572/22 від 28/11/2024
Суд керувався тим, що відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» власник щойно виявленого об’єкта культурної спадщини зобов’язаний протягом місяця укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини. Оскільки будівля була внесена до Переліку щойно виявлених пам’яток архітектури і не була з нього вилучена, а власник не уклав охоронний договір, суд визнав його бездіяльність протиправною. Суд також зазначив, що таке порушення є триваючим і строк звернення до суду не може бути підставою для легалізації триваючого правопорушення.
Справа №756/8788/22 від 28/11/2024
Суд апеляційної інстанції, частково задовольняючи позов, виходив з того, що відповідно до пункту 18 Прикінцевих положень ЦК України, у період воєнного стану позичальник звільняється від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов’язання. Тому інфляційні втрати та 3% річних підлягають стягненню лише за період з 2 вересня 2021 року до 23 лютого 2022 року, а не до жовтня 2022 року, як просив позивач.
Справа №695/2034/22 від 28/11/2024
Суд керувався тим, що відсутність працівниці на роботі протягом 10 днів була належним чином зафіксована актами, при цьому не було надано документальних доказів поважності причин відсутності. Хоча працівниця пояснювала відсутність весіллям доньки та необхідністю допомоги матері, ці причини не були підтверджені документально. Також суд врахував, що профспілковий комітет надав згоду на звільнення.
Справа №522/13341/19 від 29/11/2024
Суд керувався тим, що апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня ухвалення судового рішення. Згідно з ЦПК України, незалежно від поважності причин пропуску строку, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скарга подана після спливу року. Винятки можливі лише для осіб, не повідомлених про розгляд справи, або у випадку непереборної сили. Банк як позивач не може вважатися особою, не повідомленою про розгляд справи, а існування обставин непереборної сили не довів.
Справа №152/1046/19 від 27/11/2024
Предмет спору – касаційне оскарження вироку та ухвали апеляційного суду у кримінальному провадженні щодо обвинуваченого у бандитизмі, розбої та незаконному поводженні зі зброєю.Суд не наводить детальних аргументів у резолютивній частині рішення, оскільки повний текст постанови ще не складено. Проте з рішення видно, що суд знайшов підстави для часткового задоволення касаційних скарг захисника та представника третьої особи, вважаючи за необхідне переглянути справу в апеляційній інстанції.Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду та призначив новий розгляд справи в суді апеляційної інстанції, при цьому обравши обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Справа №172/315/22 від 20/11/2024
Суд касаційної інстанції звернув увагу, що суди попередніх інстанцій не перевірили належним чином, чи дійсно позивачка прийняла спадщину після смерті матері та чи зверталась вона до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Встановлення цих обставин є критично важливим для визначення, чи має позивачка право взагалі звертатись до суду за захистом права власності на спірну земельну ділянку.
Справа №553/2257/23 від 28/11/2024
Суд керувався тим, що позивач не надав доказів завдання йому матеріальної чи моральної шкоди, не довів протиправності дій відповідачів та причинного зв’язку між їх діями та заявленою шкодою. Крім того, позивач як інвалід війни ІІ групи, статус якого встановлено на підставі п.2 ч.2 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни», не належить до категорії осіб, яким може бути призначена грошова компенсація за неотримане житло.
Справа №752/11888/20 від 27/11/2024
Суд врахував, що ПрАТ «МАРС» ще в 2010 році втратило право користування частиною спірної земельної ділянки згідно з рішенням господарського суду. При цьому суд апеляційної інстанції не з’ясував, на якій саме частині земельної ділянки відповідач встановив паркан. Також суд визнав, що вимога про визнання права самостійно господарювати на земельній ділянці не є належним способом захисту, оскільки таке право постійного користувача передбачено законом.
Справа №757/16977/21-ц від 27/11/2024
Суд керувався тим, що: 1) апеляційний суд неправильно розглянув справу, не врахувавши доповнення до апеляційної скарги відповідача; 2) штраф за попереднім договором правомірно забезпечував виконання зобов’язання, яке виникло на підставі організаційного договору; 3) апеляційний суд помилково відмовив у стягненні штрафу, оскільки неустойка може забезпечувати виконання зобов’язань за попереднім договором.
Справа №306/1802/21 від 23/10/2024
Суд касаційної інстанції встановив суттєві порушення процесуального права при розгляді справи. Зокрема, справа розглядалась без участі самої особи, щодо якої вирішувалось питання про недієздатність, хоча її участь є обов’язковою. Також судово-психіатрична експертиза проводилась за відсутності цієї особи та на основі застарілих медичних документів. Суд не розглянув належним чином заяви чоловіка цієї особи про залучення його до справи та не надав оцінку його претензіям на призначення опікуном.
Справа №580/6572/22 від 28/11/2024
Суд керувався тим, що відповідач подав повторний зустрічний позов 1 березня 2023 року, тоді як граничний строк його подання спливав 20 лютого 2023 року. При цьому відповідач не подав заяву про поновлення пропущеного строку та не надав доказів поважності причин його пропуску, що є обов’язковою вимогою процесуального законодавства. Суд також врахував, що відповідач не був позбавлений права на судовий захист, оскільки згодом подав окремий позов з тими ж вимогами в іншій справі.
Справа №641/8857/18 від 28/11/2024
Суд керувався тим, що ухвалою від 12 квітня 2023 року вже було замінено боржника КП «Харківський вагоноремонтний завод» на КП «Салтівське трамвайне депо» як правонаступника. Це рішення є чинним і не скасоване. При цьому КП «Салтівське трамвайне депо» не припинило свою діяльність, тому відсутні правові підстави для повторної заміни боржника назад на КП «Харківський вагоноремонтний завод».
Справа №182/6943/23 від 27/11/2024
Суд касаційної інстанції зазначив, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми права, оскільки не врахували, що умови оплати праці визначались не лише контрактом, а й колективним договором. При цьому умови трудового договору не можуть бути менш вигідними для працівника, ніж умови колективного договору. Суди не дослідили належним чином всі обставини справи та докази.
Справа №757/11993/22 від 27/11/2024
Суд при аналізі справи зазначив, що для звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності не вимагається визнання особою своєї вини чи встановлення факту вчинення нею злочину. Водночас суд першої інстанції допустив істотні порушення процесуального закону – не повідомив належним чином потерпілих та їх представника про судове засідання, не з’ясував їхню думку щодо можливості звільнення обвинуваченого від відповідальності та не вирішив питання щодо цивільних позовів.
Справа №750/1165/24 від 26/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду щодо засудження особи за крадіжку двох пляшок спиртних напоїв вартістю 2259 грн з АЗС під час воєнного стану.Суд керувався тим, що новий Закон №3886-IX від 18.07.2024 змінив межі кримінальної відповідальності за крадіжку – тепер вона настає лише якщо вартість викраденого перевищує 2684 грн (на момент злочину). Оскільки вартість викраденого (2259 грн) менша за цю суму, а закон має зворотну дію в часі, діяння більше не вважається кримінальним злочином, а є адміністративним правопорушенням. Об’єднана палата Касаційного кримінального суду раніше підтвердила такий підхід у подібній справі.Верховний Суд скасував вирок суду першої інстанції та апеляційного суду, закрив кримінальне провадження і звільнив обвинуваченого з-під варти.
Справа №529/1660/22 від 27/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку Полтавського апеляційного суду щодо засудження особи за статтею 111-2 КК України (пособництво державі-агресору).Суд не навів у резолютивній частині аргументів щодо скасування вироку апеляційного суду, оскільки це буде викладено у повному тексті рішення. Проте суд вирішив, що справа потребує нового розгляду в апеляційній інстанції, при цьому залишивши обвинуваченого під вартою на 60 днів.Верховний Суд частково задовольнив касаційні скарги, скасував вирок апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Справа №480/1234/23 від 29/11/2024
Суд зазначив, що хоча законодавство зобов’язує роботодавця надавати таку відпустку працівникам, які виїхали за кордон, але працівник повинен належним чином підтвердити факт перебування за кордоном. У даній справі позивачка надала документ іноземною мовою без перекладу українською, що не дозволило роботодавцю оцінити його зміст, оскільки органи державної влади використовують виключно державну мову. Тому відмова у наданні відпустки була правомірною.
Справа №420/15065/23 від 29/11/2024
Суд встановив, що міграційна служба порушила процедуру розгляду заяви про надання статусу біженця, здійснивши передчасний розгляд заяви по суті на стадії її попереднього розгляду. Відповідно до закону, оцінка обґрунтованості побоювань заявника має здійснюватися лише після прийняття рішення про оформлення документів, а не на етапі попереднього розгляду. Також суд зазначив, що рішення ДМС про відхилення скарги на рішення територіального органу може бути предметом оскарження.
Справа №420/19264/23 від 29/11/2024
Суд врахував, що чоловік позивачки вже отримав додатковий захист в Україні за рішенням суду. Проте на момент прийняття оскаржуваного рішення ДМС не дослідила всі обставини справи, включаючи результати співбесіди позивачки в СБУ та актуальну інформацію по країні походження. Враховуючи дискреційні повноваження міграційної служби, суд вирішив що належним способом захисту буде зобов’язання повторно розглянути заяву, а не примус надати статус.
Справа №160/20613/21 від 29/11/2024
Суд керувався тим, що право на пенсію є конституційним правом громадян України незалежно від місця проживання, а його обмеження на підставі проживання за кордоном було визнано неконституційним рішенням КСУ від 07.10.2009. Оскільки припинення виплати пенсії відбулось з вини держави, її поновлення має здійснюватись без обмеження строками звернення до суду. Суд також врахував, що держава не створила механізму виплати пенсій особам за кордоном після рішення КСУ.
Справа №385/499/22 від 20/11/2024
Суд керувався тим, що додаткова угода про продовження строку оренди на 49 років є неукладеною, оскільки згідно з висновком почеркознавчої експертизи підпис власника земельної ділянки на ній підроблений. Також суд врахував, що відповідач не надав доказів сплати орендної плати за додатковий період оренди, а власник не отримував таких коштів.
Справа №716/2152/23 від 27/11/2024
Суд керувався тим, що тренер-викладач дитячо-юнацької спортивної школи належить до категорії педагогічних працівників, оскільки виконує виховні та педагогічні функції. На педагогічних працівників поширюються гарантії, передбачені частиною другою статті 57 Закону України «Про освіту», яка є спеціальною нормою щодо збереження середнього заробітку на період військової служби. Зміни до КЗпП України від 19 липня 2022 року про припинення виплати середнього заробітку мобілізованим працівникам не скасовували дію спеціальної норми для педагогічних працівників.
Справа №594/1316/23 від 20/11/2024
Суд касаційної інстанції вказав, що при вирішенні питання про виселення необхідно врахувати декілька ключових факторів: 1) відсутність згоди всіх співвласників на проживання відповідача; 2) систематичне вчинення відповідачем домашнього насильства щодо співвласниці-колишньої дружини та злочину проти іншої співвласниці; 3) відсутність встановленого порядку користування спільним майном між співвласниками. Суд також наголосив, що навіть у випадку незначних епізодів насильства, суд зобов’язаний оцінити загрозу їх повторення та право особи на фізичну і психологічну недоторканість.
Справа №400/3003/21 від 28/11/2024
Предмет спору: оскарження рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором та його подальше звільнення з посади. Суд керувався такими аргументами: 1) Кадрова комісія мала обґрунтовані сумніви щодо доброчесності прокурора через його позаслужбове спілкування з адвокатом, що могло створювати враження корупційних дій; 2) Комісія встановила невідповідність між задекларованими доходами прокурора та його витратами на придбання автомобіля вартістю 570 тис. грн; 3) Виникли обґрунтовані сумніви щодо фінансової можливості тещі прокурора придбати квартиру в новобудові, якою користується прокурор та його сім’я. Верховний Суд відмовив у задоволенні позову прокурора, визнавши законним рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації та подальше звільнення з посади.
Справа №400/3003/21 від 28/11/2024
Предмет спору: оскарження рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором та його подальше звільнення з посади. Суд керувався такими аргументами: 1) Кадрова комісія обґрунтовано встановила факт позаслужбового спілкування прокурора з адвокатом, що шкодить репутації прокуратури; 2) У комісії виникли обґрунтовані сумніви щодо відповідності витрат прокурора його задекларованим доходам при купівлі автомобіля вартістю 570 тис. грн; 3) Прокурор не надав переконливих пояснень щодо фінансової можливості його тещі-пенсіонерки придбати квартиру в новобудові орієнтовною вартістю 70 тис. доларів США. Верховний Суд відмовив у задоволенні позову прокурора, визнавши законним рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації та подальше звільнення з посади.
Справа №161/13596/23 від 27/11/2024
Суд керувався тим, що у справі неналежний склад відповідачів, оскільки крім матері спадкодавця (відповідача) мали бути залучені також діти спадкодавця як спадкоємці першої черги, інтереси яких повинен представляти орган опіки та піклування, адже їх законний представник (матір) в цих правовідносинах має статус позивача. Суд також врахував, що неповнолітні діти вважаються такими, що прийняли спадщину автоматично, оскільки не подавали заяву про відмову від неї.
Справа №2-3086/11 від 27/11/2024
Суд встановив, що суди нижчих інстанцій не з’ясували ключові обставини справи: чи перебувала квартира в іпотеці саме за споживчим кредитом, чи здійснювалась реалізація майна у період дії воєнного стану, та чи були законними дії виконавця щодо поновлення торгів. Також суди не врахували, що вимоги про оспорення актів передачі майна стягувачу мають розглядатися в порядку позовного провадження, а не в порядку оскарження дій виконавця.
Справа №161/16544/23 від 20/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) вимога про встановлення юридичного факту проживання однією сім’єю не є належним способом захисту прав у справах про поділ майна; 2) самі лише показання свідків не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання; 3) позивачка не надала достатніх доказів ведення спільного господарства та наявності спільного бюджету з відповідачем.
Справа №192/1450/23 від 20/11/2024
Суд керувався тим, що позивач не довела наявність об’єктивних та непереборних перешкод для прийняття спадщини у встановлений законом 6-місячний строк. Незнання про смерть спадкодавця, проживання в іншому населеному пункті, похилий вік та епідемія COVID-19 не є поважними причинами пропуску строку. Надані медичні документи про компресійний перелом хребта також не підтверджують неможливість звернення до нотаріуса, особливо враховуючи, що строк було пропущено майже на 4 роки.
Справа №0418/3193/2012 від 27/11/2024
Суд апеляційної інстанції відмовив у видачі дублікатів виконавчих листів, оскільки банк не надав належних доказів втрати оригіналів виконавчих листів щодо всіх боржників (крім одного), а також пропустив строк їх пред’явлення до виконання без поважних причин. Суд також врахував, що хоча апеляційну скаргу подав лише один з боржників, але оскільки відповідальність боржників є солідарною, рішення підлягало перегляду щодо всіх.
Справа №520/9211/17 від 20/11/2024
Суд відмовив у задоволенні позову, керуючись тим, що рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про передачу у власність земельної ділянки є необхідною передумовою виникнення права власності. Суд не може підміняти собою органи державної влади та місцевого самоврядування у питаннях передачі земельних ділянок у власність. Також позивачкою не було доведено порушення її прав відповідачем чи третьою особою.
Справа №522/16797/14-ц від 27/11/2024
Суд касаційної інстанції зазначив, що апеляційний суд помилково не врахував, що позивачка ОСОБА_4, хоч і набула право власності на частку в квартирі після прийняття оскаржуваних рішень, але до неї перейшли всі права попереднього власника як співвласника багатоквартирного будинку. Також апеляційний суд не мав повноважень вирішувати питання про заміну позивача ОСОБА_1 та закриття провадження в частині її позову, оскільки вона не подавала апеляційну скаргу.
Справа №335/3753/21 від 27/11/2024
Предмет спору: оскарження вироку суду щодо засудження особи за умисне вбивство (ч.1 ст.115 КК України).Суд при винесенні рішення керувався тим, що вина обвинуваченого підтверджується сукупністю доказів: показаннями свідків про систематичні конфлікти між засудженим та потерпілою, результатами експертиз, які виявили сліди крові потерпілої на одязі обвинуваченого та знарядді злочину, а також спростуванням версії обвинуваченого про його непричетність до вбивства. Суд також визнав необґрунтованими доводи захисту про відсутність мотиву злочину та неправомірність використання показань потерпілої.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу захисника – виключив з судових рішень посилання на попередню судимість обвинуваченого, але в іншій частині залишив вирок без змін, підтвердивши законність призначення покарання у вигляді 8 років позбавлення волі.
Справа №405/4689/19 від 04/11/2024
Суд керувався тим, що позивач знав про розгляд справи, оскільки подавав заяву про відкладення судового засідання. При цьому відсутність у рішенні дати складання повного тексту та несвоєчасне внесення рішення до Єдиного державного реєстру судових рішень не є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо учасник справи знав про її розгляд. Також суд зазначив, що особа, яка сама ініціювала справу (позивач), не може вважатися такою, що не була повідомлена про розгляд справи.
Справа №288/1920/21 від 20/11/2024
Суд керувався тим, що вимога про встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу не є належним способом захисту прав у справах про поділ майна. Суди не встановили час та підстави набуття сторонами прав на спірне майно, а також не довели належними доказами наявність між сторонами фактичних шлюбних відносин після розлучення. Показання свідків та довідка про місце проживання не можуть бути єдиними доказами спільного проживання однією сім’єю.
Справа №176/241/23 від 27/11/2024
Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд не перевірив належним чином питання юрисдикції справи. Зокрема, не було досліджено, чи виконавче провадження на момент зупинення входило до зведеного виконавчого провадження, яке об’єднує рішення судів різних юрисдикцій. Це важливо, оскільки в такому випадку справа мала б розглядатися за правилами адміністративного, а не цивільного судочинства.
Справа №551/2272/22 від 20/11/2024
Суд керувався тим, що розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який підтверджує як факт укладення договору позики, так і отримання коштів боржником. Суд відхилив аргументи відповідача про те, що він реально не отримував гроші, оскільки вони не мали підтвердження. Водночас суд зазначив, що право кредитора нараховувати проценти припиняється після спливу строку позики, тому зменшив період нарахування процентів.
Справа №456/1025/22 від 20/11/2024
Суд керувався тим, що право іпотеки виникло у 2007 році, арешт на майно накладено у 2018 році, а реєстрація права власності за банком проведена у 2020 році. Після прийняття змін до законодавства у 2019 році наявність арешту, накладеного після реєстрації іпотеки, не є перешкодою для реєстрації права власності за банком в порядку позасудового стягнення. Також суд врахував, що іпотечний договір містив застереження про можливість позасудового звернення стягнення.
Справа №385/600/22 від 20/11/2024
Суд зазначив, що належним способом захисту прав орендодавця, який вважає зареєстроване право оренди відсутнім, є вимога про визнання відсутнім права оренди, а не про скасування державної реєстрації. Позивач обрав неналежний спосіб захисту, оскільки не заявив вимогу про визнання відсутнім права оренди. Вимога про повернення земельної ділянки може бути розглянута лише разом з вимогою про визнання відсутнім права оренди.
Справа №371/456/24 від 20/11/2024
Суд касаційної інстанції встановив, що нижчестоящі суди помилково відмовили у відкритті провадження, вважаючи що справа підлягає розгляду в господарських судах. Верховний Суд зазначив, що оскільки спір стосується прав фізичної особи та не пов’язаний з веденням фермерського господарства, він має розглядатися в порядку цивільного судочинства. Ключовим було те, що предметом позову є оскарження рішення про надання дозволу фізичній особі, а не спір про надання землі для фермерського господарства.
Справа №753/10684/23 від 27/11/2024
Суд керувався тим, що спірна земельна ділянка розташована в межах прибережної захисної смуги водойми і належить до земель водного фонду, які не можуть передаватись у приватну власність. Реєстрація права власності на садовий будинок за відповідачем здійснена з порушенням закону, оскільки будівля є самочинним будівництвом, а надані документи не підтверджують законність її зведення. Суд також врахував, що негаторний позов може бути заявлений упродовж всього часу порушення прав власника земельної ділянки.
Справа №460/1155/24 від 29/11/2024
Предмет спору стосується оскарження ухвали апеляційного суду про повернення апеляційної скарги через нібито несплату повного розміру судового збору у встановлений строк.Суд встановив, що апеляційний суд помилково не врахував, що копія ухвали про залишення скарги без руху була доставлена після 17:00, тому строк починався з наступного дня. Крім того, скаржник фактично сплатив необхідну суму судового збору двома платежами та подав відповідні документи вчасно через систему ‘Електронний суд’ та поштою, але суд апеляційної інстанції неправильно оцінив ці обставини.Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до апеляційного суду.
Справа №464/7008/18 від 27/11/2024
Предмет спору – визнання осіб такими, що втратили право користування квартирою через тривале непроживання в ній.Суд керувався тим, що відповідачі з 1993 року добровільно виїхали з квартири у м. Львові та переїхали до Донецької області, де створили сім’ї, працювали та постійно проживали понад 30 років. Їх періодичні візити до квартири (на похорони, для оформлення документів) не свідчать про наявність стійкого зв’язку з цим житлом. Також суд врахував, що одна з відповідачів мала у власності частину квартири в Києві, яку продала під час судового розгляду.Суд залишив у силі рішення попередніх інстанцій про визнання відповідачів такими, що втратили право користування спірною квартирою.
Справа №380/24058/23 від 29/11/2024
Суд керувався тим, що обмеження максимального розміру пенсії військовослужбовців є неконституційним згідно з рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016. Водночас суд визнав правомірним обмеження розміру індексації пенсії сумою 1500 грн відповідно до постанови КМУ №168, оскільки це спрямовано на досягнення справедливого балансу між захистом інтересів різних категорій пенсіонерів в умовах воєнного стану.
Справа №824/730/19-а від 29/11/2024
Предмет спору: оскарження будівельною компанією приписів, постанов та наказів Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю щодо зупинення будівельних робіт та накладення штрафів за порушення містобудівного законодавства.Основні аргументи суду: 1) Будівельна компанія проводила роботи без належно затвердженої проектної документації, оскільки проект був розроблений до отримання містобудівних умов та обмежень. 2) Компанія вела виконавчу документацію з порушенням будівельних норм, зокрема форма журналу робіт не відповідала вимогам. 3) Водночас суд визнав необґрунтованим накладення штрафів за проведення робіт без ліцензії, оскільки штукатурні роботи не потребують ліцензування.Рішення суду: Частково задовольнити позов будівельної компанії – скасувати частину штрафів, але залишити в силі приписи про зупинення робіт та накази про скасування декларацій про початок будівельних робіт через відсутність належної проектної документації.
Справа №380/14127/23 від 29/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) рішення суду першої інстанції було належним чином доставлено в електронний кабінет адвоката 29 листопада 2023 року; 2) сам факт введення воєнного стану без надання конкретних доказів його впливу на можливість подання апеляції не є поважною причиною пропуску строку; 3) скаржником не надано доказів здійснення волонтерської діяльності, яка б перешкоджала своєчасному поданню апеляції.
Справа №369/1771/22 від 27/11/2024
Предмет спору: стягнення збитків через порушення умов договору між власницею YouTube-каналу та неповнолітньою акторкою, яка всупереч договору створила власні акаунти в соціальних мережах.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) позивачка не довела реальну можливість отримання прибутку та причинно-наслідковий зв’язок між діями відповідачки та неотриманням доходу; 2) теоретична можливість отримання доходу не є підставою для його стягнення; 3) умови договору щодо обмеження активності в соціальних мережах не порушували права неповнолітньої, оскільки стосувались лише певної сфери діяльності та були тимчасовими.Суд відмовив у задоволенні як первісного позову про стягнення збитків, так і зустрічного позову про визнання недійсним пункту договору щодо обмежень в соціальних мережах.
Справа №497/502/17 від 27/11/2024
Суд зазначив, що позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх прав – замість витребування майна з чужого незаконного володіння він просив визнати право власності. Крім того, суд вказав, що відсутні підстави для визнання недійсним договору іпотеки, оскільки не доведено недобросовісність іпотекодержателя при укладенні договору. Також суд врахував, що позивач з 1997 року не проживає в спірному будинку і має у власності інше житло.
Справа №242/3627/15-ц від 27/11/2024
Предмет спору – стягнення заборгованості за споживчим кредитним договором у розмірі 2,4 млн грн. Суд при розгляді справи керувався тим, що оскільки кредит був споживчим, банк мав дотриматись обов’язкового досудового порядку врегулювання питання дострокового повернення коштів – направити позичальнику вимогу про дострокове погашення та надати 60 днів на її виконання. Банк не надав доказів направлення такої вимоги та її отримання позичальником. Водночас суди не дослідили питання стягнення простроченої заборгованості, строк сплати якої вже настав. Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення всіх обставин щодо заборгованості.
Справа №686/33838/23 від 27/11/2024
Предмет спору – захист честі, гідності та ділової репутації заступника міського голови через публікацію статті про можливі корупційні дії з бюджетними коштами.Суд при винесенні рішення керувався тим, що позивач є публічною особою, а тому межі допустимої критики щодо нього є ширшими порівняно зі звичайними громадянами. Також суд врахував, що інформація у статті була отримана з відкритих джерел, містила коментарі самого позивача та стосувалась питань значного суспільного інтересу – використання коштів місцевого бюджету. Суд наголосив на важливій ролі преси у висвітленні суспільно важливих питань та її праві на певну міру перебільшення або провокації.Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги позивача та залишив у силі рішення апеляційного суду про відмову у задоволенні позову про захист честі, гідності та ділової репутації.
Справа №200/5886/15-ц від 20/11/2024
Суд встановив, що раніше вже було ухвалене рішення про стягнення заборгованості за цим же кредитним договором. Після такого рішення банк не мав права нараховувати нові відсотки та пеню, оскільки кредитний договір вважається достроково припиненим з моменту пред’явлення вимоги про дострокове стягнення всієї суми заборгованості. Крім того, апеляційний суд не перевірив, які суми є тотожними раніше стягнутим, а які нараховані поза межами строку кредитування.
Справа №638/13336/21 від 20/11/2024
Суд апеляційної інстанції задовольнив заяву про стягнення витрат на правову допомогу, оскільки вважав їх реальними та документально підтвердженими. Однак Верховний Суд встановив, що апеляційний суд не врахував заперечення позивача проти стягнення цих витрат та не перевірив, чи отримали всі учасники справи заяву про стягнення витрат на правову допомогу, що є істотним порушенням процесуального права.
Справа №357/13949/21 від 20/11/2024
Предмет спору: незаконне звільнення працівника за прогул та вимога про поновлення на роботі. Суд керувався такими аргументами: 1) роботодавець не довів факт відсутності працівника на роботі більше 3 годин без поважних причин, оскільки позивач надала докази свого перебування на робочому місці (підписи в журналі, складені експертні висновки, участь у засіданні комісії); 2) акти про відсутність працівника є сумнівними, адже члени комісії фізично не могли бути присутніми на робочому місці позивача протягом всього робочого дня; 3) позивач попереджала керівництво про необхідність відвідання лікаря. Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та залишив в силі рішення суду першої інстанції про поновлення позивача на роботі, направивши на новий розгляд питання щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Справа №500/3771/24 від 29/11/2024
Суд керувався тим, що представник позивача вчасно (в межах 10-денного строку) надіслав поштою документи для усунення недоліків апеляційної скарги. Апеляційний суд не врахував особливості поштового обігу та передчасно повернув скаргу, чим обмежив право позивача на апеляційне оскарження. Також важливо, що документи надійшли до суду в межах 5-денного строку, встановленого для вирішення питання про повернення апеляційної скарги.
Справа №280/10314/23 від 29/11/2024
Суд касаційної інстанції зазначив, що вимога контролюючого органу є індивідуально-правовим актом і може бути оскаржена в судовому порядку. При цьому суд апеляційної інстанції не дослідив належним чином суть порушень та не надав оцінку доводам сторін щодо правомірності нарахування додаткової винагороди військовослужбовцям за період з 19 по 31 липня 2022 року.
Справа №757/32876/23-ц від 29/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що спірні правовідносини мають публічно-правовий характер, оскільки пов’язані зі здійсненням владних управлінських функцій органом державної влади при складанні протоколів про адміністративні правопорушення. Такі спори належать до юрисдикції адміністративних судів, а не загальних судів у порядку цивільного судочинства. Суд також врахував, що позивач не оскаржував саме рішення про порядок участі у вихованні дитини, а лише бездіяльність щодо нескладання протоколу.
Справа №607/12478/15-ц від 29/11/2024
Предмет спору – розгляд заяви про скасування заочного рішення суду щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.Суд керувався тим, що відповідач пропустила строк на подання заяви про перегляд заочного рішення без поважних причин, оскільки була обізнана про наявність судового рішення ще з 2016 року, коли з її заробітної плати почали стягувати заборгованість. Велика Палата Верховного Суду відступила від попередньої практики і визначила, що при пропуску строку на оскарження заочного рішення без поважних причин заява має залишатись без розгляду, а не відхилятись по суті. Суд також врахував принцип правової визначеності, за яким строки оскарження мають дотримуватися.Верховний Суд залишив без змін рішення попередніх інстанцій про відмову у поновленні строку на оскарження заочного рішення та залишення заяви без розгляду.
Справа №296/8220/20 від 20/11/2024
Суд керувався тим, що на момент проведення торгів діяв мораторій на примусове стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті. Спірний будинок був єдиним місцем проживання позивача та її сім’ї, його площа не перевищувала встановлені законом обмеження, тому на нього поширювалась дія мораторію. Щодо вимог про визнання недійсними протоколу та акта про торги – суд визнав їх неефективним способом захисту прав.
Справа №2-1111/2006 від 29/11/2024
Предмет спору – визнання права власності на нежитлове приміщення, яке було виділено учаснику ТОВ як частка при виході з товариства. Суд при винесенні рішення керувався тим, що ТОВ «Техпостач» не має права оскаржувати рішення суду першої інстанції, оскільки цим рішенням не було вирішено питання про його права та обов’язки. Суд зазначив, що право ТОВ «Техпостач» є похідним від права первинного власника майна, а тому вирішення останнім спору про право власності на майно не впливає на права товариства, які можуть бути захищені в окремому судовому процесі. Верховний Суд залишив без змін ухвалу апеляційного суду про закриття апеляційного провадження за скаргою ТОВ «Техпостач».
Справа №174/793/23 від 29/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) банк не надав належних доказів недобросовісності дій відповідачки при укладенні договору дарування; 2) виконання кредитних зобов’язань було забезпечено іпотекою цієї ж квартири за окремим договором; 3) сам факт безоплатного відчуження майна на користь родича під час судового розгляду про стягнення боргу не є достатньою підставою для визнання правочину недійсним без доведення умислу на ухилення від виконання зобов’язань.
Справа №761/4387/24 від 27/11/2024
Предмет спору – оскарження прокурором рішення апеляційного суду у кримінальній справі щодо особи, обвинуваченої у незаконних діях з наркотичними засобами.Оскільки надано лише вступну та резолютивну частини постанови, неможливо визначити конкретні аргументи, якими керувався Верховний Суд. Проте з резолютивної частини видно, що суд знайшов підстави для часткового задоволення касаційної скарги прокурора.За результатами розгляду Верховний Суд скасував ухвалу Київського апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Справа №560/5835/23 від 29/11/2024
Суд керувався тим, що відповідно до телеграм Міністерства оборони України за прирівняною посадою позивача мала виплачуватись надбавка за особливості проходження служби в розмірі 65% та премія в розмірі 95% посадового окладу. Відповідач неправомірно зменшив ці показники до 0% та 10% відповідно, оскільки такі розміри виплат були фактично встановлені на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
