Це судове рішення стосується тлумачення законодавства ЄС про захист прав споживачів, зокрема щодо несправедливих умов у споживчих договорах та принципу res judicata (остаточності судових рішень). Справа виникла внаслідок спору між компанією з інкасації боргів та споживачем у Румунії стосовно несправедливих умов кредитного договору.
Структура судового рішення складається з трьох основних частин: перевірки прийнятності запиту про попереднє рішення, аналізу суті справи та кінцевого рішення. Суд спочатку підтверджує прийнятність справи, незважаючи на заперечення, а потім аналізує баланс між захистом споживачів та принципом res judicata.
Ключові положення, встановлені Судом, є такими:
• Національний суд не зобов’язаний повторно розглядати умови договору, які вже були розглянуті іншим судом з винесенням остаточного рішення
• Це застосовується навіть у разі, якщо споживач не був представлений адвокатом або не брав участі у слуханні в перших провадженнях
• Однак це є умовним за таких обставин:
– Рішення було належним чином повідомлене споживачу
– Надано інформацію про доступні засоби правового захисту
– Відсутні процесуальні порушення, які могли б перешкодити споживачу реалізувати свої права
Судове рішення суттєво роз’яснює взаємозв’язок між захистом прав споживачів за законодавством ЄС та принципом res judicata, встановлюючи чіткі умови, за яких остаточні судові рішення щодо несправедливих умов договору мають бути дотримані.
