Суд керувався тим, що позивач (колишній чоловік спадкодавиці) у 2021 році добровільно подав заяву про відмову від претензій на частку в спільному майні подружжя та не заперечував проти видачі свідоцтв про спадщину на користь сина. Згідно з доктриною venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), якщо особа добровільно відмовилась від майнового права, вона не може потім змінити своє рішення, оскільки така поведінка суперечить принципу добросовісності. Суд також відзначив, що позивач протягом двох років після відмови не оспорював свідоцтва про спадщину.
