Закон встановлює порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які потрапили в полон, стали заручниками, інтерновані в нейтральних державах або зникли безвісти. За такими військовослужбовцями зберігається виплата грошового забезпечення до їх звільнення або визнання померлими. Структурно закон містить дві частини: основну, що викладає в новій редакції пункт 6 статті 9 базового закону, та прикінцеві положення. Основні нововведення включають: можливість військовослужбовця скласти особисте розпорядження щодо виплати грошового забезпечення визначеним особам, встановлення черговості отримувачів виплат за відсутності такого розпорядження, та визначення розмірів виплат для різних категорій отримувачів. Ключові положення закону:
- Військовослужбовець може самостійно визначити отримувачів свого грошового забезпечення на випадок полону
- За відсутності розпорядження, виплати здійснюються членам сім’ї (50% забезпечення) або іншим визначеним родичам (20% забезпечення)
- Грошове забезпечення підлягає індексації
- Закон не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон або дезертирували
