Справа №947/10715/23 від 04/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що наявні декілька пом’якшуючих обставин (щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину), які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого правопорушення. Також були враховані дані про особу обвинуваченої – молодий вік, відсутність судимостей, позитивна характеристика, стан здоров’я та сімейні обставини. Суд наголосив, що каральна функція покарання не є домінуючою, а має сприяти досягненню справедливого балансу між правами особи та захистом інтересів суспільства.
Справа №688/4706/23 від 05/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку апеляційного суду щодо призначення реального покарання у виді позбавлення волі особі, яка керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння та спричинила ДТП.Суд керувався тим, що закон прямо забороняє застосовувати звільнення від відбування покарання з випробуванням у справах про порушення правил безпеки дорожнього руху особами у стані алкогольного сп’яніння. Також суд врахував, що обвинувачений раніше вже притягувався до відповідальності за керування транспортом у нетверезому стані, але продовжував порушувати закон. При цьому суд взяв до уваги пом’якшуючі обставини – щире каяття, статус учасника бойових дій та позицію потерпілого.Верховний Суд залишив без змін вирок апеляційного суду, яким призначено покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.
Справа №462/410/22 від 12/11/2024
Суд керувався тим, що позивач ОСОБА_1 помер 29 червня 2019 року, тобто до подання позову та відкриття провадження у справі (січень-березень 2022 року), що підтверджується актовим записом про смерть. Процесуальне правонаступництво можливе лише якщо смерть особи настала після відкриття провадження у справі, оскільки тільки тоді особа набуває статусу сторони у справі. Суд також врахував, що актовий запис про смерть є безспірним доказом факту смерті до його спростування в судовому порядку.
Справа №824/111/22 від 07/11/2024
Суд відмовив у задоволенні заяви про відстрочку з двох основних причин. По-перше, заявник пропустив річний строк на подання такої заяви, оскільки звернувся до суду більше ніж через рік після ухвалення рішення. По-друге, суд не має повноважень відстрочувати виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу, оскільки це не передбачено спеціальним законодавством.
Справа №523/16351/22 від 07/11/2024
Верховний Суд встановив, що апеляційний суд порушив принцип безпосередності дослідження доказів, оскільки не дослідив безпосередньо в судовому засіданні докази, на підставі яких прийняв рішення про скасування вироку. Це особливо важливо з огляду на те, що в суді першої інстанції обвинувачений повністю визнавав свою вину. Суд наголосив, що недотримання принципу безпосередності призводить до порушення інших базових засад кримінального провадження.
Справа №757/30926/21-ц від 06/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що протиправність наказу Мін’юсту про анулювання свідоцтва була встановлена попереднім судовим рішенням. Суд врахував, що позивач тривалий час був позбавлений можливості здійснювати діяльність арбітражного керуючого, що спричинило йому моральні страждання. При визначенні розміру компенсації суд виходив із засад розумності та справедливості.
Справа №824/19/24 від 11/11/2024
Предмет спору – визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України про стягнення заборгованості з ТОВ «Нафтогазмонтаж» на користь компанії «TOTALGAZ INDUSTRIE srl».Оскільки в наявній частині рішення відсутня мотивувальна частина, неможливо визначити основні аргументи суду. Проте, враховуючи, що суд залишив без змін ухвалу апеляційного суду, яка дозволила виконання рішення МКАС, можна припустити, що суд не знайшов підстав для відмови у визнанні та виконанні арбітражного рішення, передбачених законодавством.Верховний Суд залишив без задоволення апеляційну скаргу ТОВ «Нафтогазмонтаж» та залишив без змін ухвалу Київського апеляційного суду про визнання та надання дозволу на виконання рішення МКАС.
Справа №442/4335/22 від 07/11/2024
Суд відхилив аргументи захисту про відсутність умислу на вбивство, оскільки спосіб вчинення злочину (умисний підпал бензином), перешкоджання наданню допомоги потерпілій та характер спричинених ушкоджень (опіки 40% тіла) свідчать про наявність умислу на позбавлення життя. Суд також зазначив, що тривалість часу між заподіянням ушкоджень і настанням смерті не впливає на кваліфікацію, якщо доведено умисел на вбивство. Докази у справі (показання свідків, відеозаписи, висновки експертиз) підтверджують винуватість засудженого.
Справа №947/27382/21 від 07/11/2024
Предмет спору: Оскарження вироку щодо особи, засудженої за крадіжки кабелів зв’язку та пошкодження телекомунікаційних мереж. Суд керувався такими аргументами: 1) Відповідно до нового Закону №3886-IX від 18.07.2024, крадіжки майна вартістю менше 2270 грн декриміналізовані і є адміністративними правопорушеннями; 2) Оскільки вартість викраденого в кожному епізоді була меншою за цю суму, засудження за статтями про крадіжку (ст.185 КК) підлягає скасуванню; 3) Водночас покарання за пошкодження телекомунікаційних мереж (ст.360 КК) залишається в силі, оскільки ці дії продовжують бути кримінально караними. Рішення суду: Частково задовольнити касаційну скаргу – скасувати засудження за крадіжки, але залишити в силі покарання у вигляді 3 років позбавлення волі за пошкодження телекомунікаційних мереж.
Справа №272/639/19 від 11/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду щодо засудження особи за умисне тяжке тілесне ушкодження та хуліганство.Оскільки в документі наведено лише вступну та резолютивну частини постанови Верховного Суду, неможливо визначити конкретні аргументи, якими керувався суд. Проте з резолютивної частини видно, що Верховний Суд не знайшов підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій та відмовив у задоволенні касаційної скарги захисника.
Справа №824/113/23 від 07/11/2024
Суд відмовив у задоволенні заяви, оскільки вимоги за рішеннями МКАС при ТПП України мають різний правовий статус – одне рішення пройшло процедуру визнання та отримало дозвіл на виконання в Україні, а інше – ні. Тому такі вимоги не можуть вважатися однорідними для цілей зарахування. Крім того, стягувач категорично заперечував проти зарахування зустрічних вимог, а боржник не надав доказів помилковості видачі виконавчого листа чи відсутності обов’язку перед стягувачем.
Справа №344/18991/23 від 12/11/2024
Суд керувався тим, що на момент подання позову діти вже перебували за межами України, кримінальне провадження щодо їх зникнення було закрито за відсутністю складу злочину. Крім того, під час воєнного стану діють спеціальні правила, які дозволяють виїзд дітей до 16 років за кордон у супроводі одного з батьків без згоди другого з батьків. Заборона виїзду в даному випадку не призведе до відновлення прав позивача, які він вважає порушеними.
Справа №171/111/20 від 07/11/2024
Суд касаційної інстанції встановив, що суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної оцінки доказам щодо фактичного виготовлення водонапірної башти та її наявності, не обґрунтували висновки про невиконання робіт в обумовленому обсязі, а також не мотивували рішення про стягнення збитків з обвинуваченого при наявності самої башти. Суди не врахували показання свідків та документи, що підтверджували виготовлення башти, хоч і з певними недоліками.
Справа №554/7288/22 від 24/10/2024
Суд керувався тим, що 9 серпня 2024 року набув чинності новий закон №3886-IX, який змінив межі кримінальної відповідальності за крадіжки. За новим законом, кримінальна відповідальність настає лише якщо сума викраденого перевищує 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян (що становило 2481 грн у 2022 році та 2684 грн у 2023 році). Оскільки суми викраденого були значно меншими, а закон має зворотну дію в часі, якщо пом’якшує відповідальність, суд дійшов висновку про необхідність закриття кримінального провадження.
Справа №521/10907/22 від 07/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду щодо водія, який порушив правила дорожнього руху та спричинив ДТП з тілесними ушкодженнями середньої тяжкості.Суд керувався тим, що: 1) обвинувачений визнав свою провину і погодився на скорочений порядок розгляду справи; 2) не було істотних процесуальних порушень при розгляді справи в першій та апеляційній інстанціях; 3) вимоги захисту щодо врахування висновку експертизи про вину обох водіїв були відхилені, оскільки ці докази не досліджувались у суді першої інстанції за згодою сторін.Верховний Суд залишив без змін попередні судові рішення, якими обвинуваченого було засуджено до штрафу в розмірі 51 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на 2 роки та стягненням компенсації на користь потерпілого.
Справа №757/24480/21-ц від 06/11/2024
Суд керувався тим, що позивач не надав оригінали договорів позики та не зміг довести факт передачі коштів відповідачу. Відповідно до принципу змагальності сторін, саме на позивача покладається обов’язок доведення обґрунтованості своїх вимог. Оскільки позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог, а надані копії договорів не можуть вважатися достатнім доказом, суд визнав позов необґрунтованим.
Справа №713/2351/22 від 11/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду щодо засудження особи за крадіжку (ч.4 ст.185 КК України).Суд прийняв рішення про скасування попередніх судових рішень та закриття кримінального провадження, оскільки на момент розгляду справи втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна відповідальність за вчинене діяння. Також суд виключив із попередніх рішень посилання на призначення покарання за сукупністю вироків.Верховний Суд скасував вирок та ухвалу нижчих судів і закрив кримінальне провадження щодо обвинуваченого.
Справа №766/23615/21 від 22/10/2024
Предмет спору: Оскарження вироку суду щодо особи, яка намагалась викрасти пляшку віскі вартістю 413,18 грн з АЗС. Основні аргументи суду: Верховний Суд встановив, що на момент розгляду справи апеляційним судом засуджена вже відбула покарання за первинним вироком (1 рік іспитового строку), який закінчився 2 грудня 2022 року. Тому рішення апеляційного суду про призначення нового покарання у вигляді 100 годин громадських робіт порушило принцип заборони подвійного покарання за одне і те ж правопорушення. Суд також відхилив вимогу прокурора про закриття справи у зв’язку з декриміналізацією діяння, оскільки після повного виконання судового рішення закриття кримінального провадження без додаткових підстав не передбачено законом. Рішення суду: Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу прокурора та залишив в силі первинний вирок місцевого суду про призначення виправних робіт строком на 1 рік зі звільненням від відбування покарання з випробуванням.
Справа №621/424/18 від 06/11/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду щодо засудження особи за крадіжку та незаконний обіг наркотичних засобів.Оскільки це лише резолютивна частина, суд не наводить аргументів свого рішення. Проте з резолютивної частини видно, що Верховний Суд знайшов суттєві порушення в рішенні апеляційного суду, які вимагають повторного розгляду справи. При цьому суд вважав за необхідне залишити обвинуваченого під вартою на час нового апеляційного розгляду.Верховний Суд частково задовольнив касаційні скарги, скасував рішення апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до апеляційного суду.
Справа №2030/977/12 від 24/10/2024
Предмет спору – оскарження відмови апеляційного суду у відновленні строку на касаційне оскарження вироку та ухвали суду.Суд не навів аргументів у резолютивній частині рішення, оскільки повний текст ухвали буде оголошено пізніше. Проте з рішення видно, що суд погодився з позицією апеляційного суду щодо відсутності підстав для відновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.Верховний Суд залишив без змін ухвалу апеляційного суду та відмовив у задоволенні касаційної скарги захисника.
Справа №753/3943/17 від 11/11/2024
Предмет розгляду – призначення до касаційного розгляду кримінальної справи за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_2.Суд встановив, що кримінальна справа була витребувана для перевірки в касаційному порядку, і відсутні будь-які перешкоди для її призначення до розгляду. Рішення прийнято на підставі статті 389 КПК України 1960 року та відповідних перехідних положень КПК України в редакції від 2017 року.Суд постановив призначити справу до касаційного розгляду на 13 березня 2025 року об 11:30.
Справа №761/18386/23 від 07/11/2024
Предмет спору – оскарження прокурором рішення апеляційного суду, яким було залишено без змін вирок щодо особи, засудженої за співпрацю з окупаційною владою в Херсоні.Суд керувався тим, що прокурор в апеляційній скарзі просив призначити таке ж покарання, яке вже було призначене судом першої інстанції (3 роки позбавлення волі з випробувальним терміном). При цьому прокурор не навів належних аргументів щодо неправильності звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням. Апеляційний суд не міг вийти за межі вимог апеляційної скарги на погіршення становища обвинуваченого.Верховний Суд залишив касаційну скаргу прокурора без задоволення, а рішення апеляційного суду – без змін.
Справа №759/7741/20 від 07/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) призначення штрафу замість позбавлення волі не є погіршенням становища обвинуваченого; 2) при призначенні покарання були враховані всі обставини справи, включаючи стан здоров’я засудженого та його майновий стан; 3) формальне порушення щодо винесення вироку замість ухвали не є істотним, оскільки не погіршило становище засудженого.
Справа №204/1887/22 від 31/10/2024
Суд відхилив аргументи захисту про необхідну оборону, оскільки: 1) свідки характеризували потерпілого як неагресивну людину і підтвердили, що він не вчиняв насильства щодо обвинуваченої; 2) характер поранення (удар ножем у область серця) та подальша поведінка обвинуваченої (ненадання допомоги) свідчать про умисел на вбивство; 3) потерпілий перебував у стані сильного алкогольного сп’яніння, що ставить під сумнів його здатність до активних агресивних дій.
Справа №161/5630/21 від 05/11/2024
Предмет спору: оскарження вироку суду щодо засудження особи за розбійний напад з проникненням у житло.Суд керувався такими аргументами: 1) винуватість засудженого підтверджується показаннями потерпілої, яка впізнала нападника за голосом та описала деталі нападу; 2) показання свідків та відеозаписи з камер спостереження підтвердили, що після нападу засуджений обмінював євро в пункті обміну валют; 3) під час затримання у засудженого було вилучено знаряддя злочину (ніж) та частину викрадених коштів.Верховний Суд залишив без змін вирок суду першої інстанції та апеляційного суду, яким особу було засуджено до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна за вчинення розбійного нападу.
Справа №592/18374/18 від 06/11/2024
Суд керувався тим, що згідно з КПК України участь захисника є обов’язковою у справах про застосування примусових заходів медичного характеру. Апеляційний суд порушив право особи на захист, розглянувши справу без участі захисника. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на ефективний захист є основною ознакою справедливого розгляду і не припиняється після розгляду справи в суді першої інстанції.
Справа №205/6026/22 від 04/11/2024
Суд керувався тим, що апеляційний суд розглянув справу без належного повідомлення обвинуваченого про час та місце судового засідання. В матеріалах справи відсутні докази отримання обвинуваченим повістки чи будь-якого іншого повідомлення про апеляційний розгляд. Направлення повідомлення на адресу установи виконання покарань без підтвердження його отримання обвинуваченим не може вважатися належним повідомленням.
Справа №521/16346/21 від 06/11/2024
Суд зазначив, що порушення порядку виселення особи із житлового приміщення (ненадання іншого житла) не породжує у неї прав на проживання у ньому. Позивачі не довели наявність у них речових прав на проживання у спірній квартирі, яка їм не належить. Стаття 109 Житлового кодексу України встановлює лише порядок виселення і не передбачає підстав набуття речових прав.
Справа №636/3265/20 від 06/11/2024
Суд керувався тим, що після повного погашення позивачем у 2016 році заборгованості за рішенням суду від 2011 року, банк втратив право нараховувати додаткові штрафні санкції та пеню за кредитним договором. Після стягнення повної суми заборгованості за рішенням суду, банк мав право лише на отримання гарантій належного виконання зобов’язання відповідно до ст. 625 ЦК України (3% річних та інфляційні втрати), але не на нарахування додаткових штрафів і пені. Оскільки банк не заявляв вимог про стягнення таких сум, а позивач повністю погасив заборгованість за рішенням суду, то підстав для збереження застави автомобіля немає.
Справа №991/8546/23 від 07/11/2024
Суд касаційної інстанції встановив, що суддя-доповідач апеляційного суду допустив істотні порушення, коли: 1) не перевірив належним чином, чи стосується вирок прав та інтересів особи, в інтересах якої подано апеляційну скаргу; 2) вдався до оцінки доводів апеляційної скарги по суті на стадії вирішення питання про відкриття провадження, що суперечить вимогам КПК України.
Справа №200/17250/16-к від 05/11/2024
Суд відхилив аргументи захисту про необхідність звільнення засудженого від відбування покарання через хворобу (ст.84 КК), оскільки не було доведено, що хвороба перешкоджає відбуванню покарання. Також суд не знайшов підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст.75 КК), врахувавши тяжкість злочину та його наслідки, хоча й взяв до уваги позитивні характеристики особи.
Справа №750/10009/19 від 24/10/2024
Предмет спору: оскарження вироку апеляційного суду щодо засудження особи за одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення службовою особою.Суд керувався такими аргументами: 1) винуватість засудженого підтверджується сукупністю належних і допустимих доказів, включаючи результати негласних слідчих дій; 2) не було виявлено ознак провокації злочину з боку правоохоронних органів, оскільки ініціатива походила від самого обвинуваченого; 3) досудове розслідування проводилось законно в рамках єдиного кримінального провадження; 4) порушень прав обвинуваченого під час затримання не встановлено.Верховний Суд залишив без змін вирок апеляційного суду, яким особу було засуджено за ч.2 ст.369-2 КК України до штрафу в розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Справа №466/4414/15-к від 05/11/2024
Суд касаційної інстанції встановив істотні порушення кримінального процесуального закону апеляційним судом: проведення засідання за допомогою месенджера WhatsApp без належного технічного забезпечення відеоконференції, відсутність ухвали про дистанційний розгляд справи, неналежне роз’яснення прав обвинуваченому. Також апеляційний суд не надав належної оцінки доводам захисту щодо необґрунтованості цивільного позову потерпілих.
Справа №308/8617/14-к від 05/11/2024
Суд керувався тим, що: 1) з моменту вчинення злочину середньої тяжкості (ч.2 ст.191 КК України) минуло більше 5 років; 2) обвинувачена не ухилялася від слідства та суду; 3) перебіг строків давності не переривався і не зупинявся; 4) звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності є обов’язковим при наявності клопотання сторони захисту.
Справа №629/6155/20 від 05/11/2024
Предмет спору: оскарження вироку суду щодо водія вантажівки, який спричинив ДТП зі смертельними наслідками через порушення правил дорожнього руху.Суд керувався такими аргументами: 1) Доведено, що водій вантажівки порушив п.10.1 ПДР, не переконавшись у безпечності виїзду на головну дорогу; 2) Експертизи та показання свідків підтвердили вину водія та причинний зв’язок між його діями та смертю мотоцикліста; 3) Всі докази у справі були зібрані законно, а процесуальні права обвинуваченого не порушувались.Рішення суду: Верховний Суд залишив без змін вирок суду першої інстанції, яким водія засуджено до 6 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки.
Справа №621/424/18 від 06/11/2024
Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд не дав належної оцінки та відповіді на ключові доводи захисту, зокрема щодо можливої провокації злочину з боку правоохоронних органів, законності проведення негласних слідчих дій в іншому кримінальному провадженні та питання щодо долі внесеної застави. Також апеляційний суд порушив вимоги процесуального законодавства щодо обґрунтування свого рішення.
Справа №591/1547/23 від 08/11/2024
Суд відмовив у задоволенні позову, керуючись тим, що між сторонами був укладений тристоронній договір відступлення права вимоги, за яким відповідач мав сплатити кошти не позивачу, а третій особі. Позивач як сторона цього договору погодився з таким порядком оплати. Крім того, наявність довідки про 100% виконання обов’язків покупця та реєстрація права власності за відповідачем свідчать про належне виконання договору.
Справа №308/11429/19 від 11/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що прокурор мав законні підстави представляти інтереси держави, оскільки компетентний орган (Виконавчий комітет Ужгородської міської ради) не забезпечив належний захист державних інтересів і не оскаржив незаконне рішення суду першої інстанції. Прокурор належним чином обґрунтував необхідність свого втручання та дотримався процедури повідомлення відповідного органу влади. Суд також врахував, що будівництво здійснювалось без належних дозволів та проектної документації, з порушенням цільового призначення земельної ділянки.
Справа №947/6189/21 від 08/11/2024
Суд встановив, що відповідач набув право власності на земельну ділянку та будинок, а також провів його реконструкцію значно раніше, ніж позивач отримав свою ділянку. При цьому реконструкція проводилась без зміни розташування несучої стіни будинку. Наявне накладення меж земельних ділянок виникло через помилки в документації, а не через самочинне будівництво, і має вирішуватись шляхом виправлення технічних помилок, а не знесенням частини будівлі.
Справа №202/10602/22 від 06/11/2024
Суд керувався тим, що шкода була завдана внаслідок злочину (зловживання повноваженнями службовими особами), а не просто неналежного виконання трудових обов’язків. Тому відповідальність має покладатися безпосередньо на винних посадових осіб, а не на підприємство-роботодавця. Також суд врахував, що строк позовної давності не був пропущений, оскільки його перебіг почався з моменту набуття відповідачами статусу підозрюваних у кримінальному провадженні.
Справа №521/17902/23 від 06/11/2024
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення першої інстанції, вказав, що суд першої інстанції не перевірив факт зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, хоча позивач стверджував про своєчасну сплату збору та надання відповідної квитанції. Верховний Суд погодився з апеляційним судом, зазначивши, що обов’язок перевірки факту зарахування судового збору покладається на суд, а застосовані районним судом наслідки є передчасними та такими, що обмежили право на доступ до суду.
Справа №161/2151/23 від 06/11/2024
Суд касаційної інстанції зазначив, що справи про встановлення фактів, які мають юридичне значення, повинні розглядатися в порядку цивільного судочинства незалежно від мети звернення та можливого виникнення публічно-правових спорів. Суд наголосив на неефективності підходу визначення юрисдикції таких справ залежно від їх мети, оскільки це призводить до необхідності звертатися до судів різних юрисдикцій з доказуванням одних і тих же обставин.
Справа №755/19780/21 від 12/11/2024
Суд керувався тим, що: 1) ТОВ «ОТП Факторинг Україна» мало необхідні дозволи для здійснення факторингових операцій; 2) договори містили всю необхідну інформацію про відступлення прав вимоги за конкретним кредитним та іпотечним договором; 3) позивачка не довела, яким чином укладення оспорюваних договорів порушує її права та інтереси як іпотекодавця.
Справа №159/2273/22 від 04/09/2024
Суд керувався тим, що позивач як онук спадкодавця належав до спадкоємців першої черги за законом (за правом представлення) і мав усвідомлювати своє право на спадкування після смерті діда нарівні з його донькою. Тому незнання про існування заповіту не може вважатися об’єктивною перешкодою, яка унеможливила чи істотно ускладнила своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини. Суд також врахував, що поважними причинами пропуску строку можуть бути лише обставини, пов’язані з об’єктивними, непереборними та істотними труднощами для спадкоємця.
Справа №229/4416/21 від 11/11/2024
Суд відмовив у задоволенні заяви, оскільки було встановлено, що дружина разом з донькою проживає на території РФ, що підтверджується показаннями слідчої, яка спілкувалась з нею через месенджер та отримала фото, де та зображена з паспортом громадянки РФ. Суд також зазначив, що сам факт втрати зв’язку чи небажання особи спілкуватися не є підставою для визнання її безвісно відсутньою.
Справа №545/3330/21 від 31/10/2024
Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд формально розглянув справу – не надав відповідей на всі аргументи захисту, не розглянув клопотання про повторне дослідження доказів та не створив необхідних умов для реалізації права на апеляційне оскарження. Такі порушення є істотними та перешкодили ухваленню законного й обґрунтованого рішення.
Справа №909/550/23 від 12/11/2024
Предмет спору – стягнення неустойки у розмірі 1 451 760 грн за позовом ПП ‘КБ Ентерпрайз Юкрейн’ до ФГ ‘Персей Агро’.На жаль, з наданого тексту судового рішення неможливо визначити аргументи суду, оскільки надана лише резолютивна частина постанови без мотивувальної частини, де зазвичай викладаються правові позиції та обґрунтування суду.Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги та залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій.
Справа №924/90/24 від 07/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що позивачка була присутня на оскаржуваних зборах та брала участь у голосуванні, а її аргументи про те, що вона як голова правління не скликала ці збори, не підтвердились, оскільки на момент проведення зборів головою правління був уже інший член кооперативу. Також суд встановив, що не було порушено процедуру скликання та проведення зборів, а позивачка не довела порушення своїх корпоративних прав.
Справа №911/1482/23 від 06/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що релігійна громада не виконала вимоги закону щодо внесення змін до своєї назви та статуту після прийняття закону про перейменування релігійних організацій, пов’язаних з державою-агресором. Через це статут громади втратив чинність в частині назви, а сама громада втратила статус релігійної організації та право бути постійним землекористувачем. Суд також врахував, що такі обмеження визнані конституційними та не порушують свободу віросповідання.
Справа №910/8666/23 від 12/11/2024
Предмет спору: Стягнення заборгованості у розмірі 992 850,84 грн та зустрічний позов про визнання недійсною додаткової угоди між ТОВ «Київенерго-борг» та ЖБК «Автотранспортник-7».Аргументи суду: З наданої резолютивної частини рішення неможливо встановити повний перелік аргументів суду, оскільки відсутня мотивувальна частина. Однак видно, що суд розглядав касаційну скаргу за кількома підставами, передбаченими пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України. По одній з підстав касаційне провадження було закрито, а в іншій частині суд не знайшов підстав для задоволення скарги.Рішення суду: Верховний Суд частково закрив касаційне провадження, а в решті вимог відмовив у задоволенні касаційної скарги ЖБК «Автотранспортник-7» та залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій.
Справа №727/9497/23 від 12/11/2024
Предмет спору: оскарження рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на частки в квартирі за спадкоємцями.Суд при винесенні рішення керувався тим, що державний реєстратор діяв правомірно, оскільки здійснив реєстрацію на підставі судових рішень, які набрали законної сили і є обов’язковими до виконання. Суд зазначив, що позивачка не може в межах цієї справи оскаржувати законність судових рішень, на підставі яких була проведена реєстрація. Також суд вказав, що для скасування рішення реєстратора необхідно одночасно вирішувати питання про визнання, зміну чи припинення речових прав, чого позивачка не просила.Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову про скасування рішення державного реєстратора.
Справа №910/6927/23 від 07/11/2024
Суд керувався тим, що позивач не довів порушення своїх прав оскаржуваними рішеннями зборів, оскільки він став членом кооперативу лише 30.06.2021, тобто після прийняття оскаржуваних рішень. Крім того, зміни до статуту кооперативу були спрямовані на приведення його у відповідність до вимог податкового законодавства та відповідали інтересам усіх членів кооперативу.
Справа №920/37/24 від 12/11/2024
Предмет спору – стягнення заборгованості у розмірі 3 944 590,78 грн з Дочірнього підприємства «Сумський навчальний центр» на користь ТОВ «Котельня північного промислового вузла».На жаль, з наданого тексту судового рішення неможливо визначити основні аргументи суду, оскільки документ містить лише резолютивну частину без мотивувальної частини.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, скасував постанову апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Справа №914/2564/23 від 05/11/2024
Суд керувався тим, що спірне майно є державною власністю, оскільки раніше належало Військово-мисливському товариству Збройних Сил СРСР і після проголошення незалежності України перейшло у власність держави. Жодних рішень про відчуження цього майна чи передачу його у комунальну або приватну власність уповноваженими органами не приймалося. Тому рішення виконкому про оформлення права власності за Мисливсько-рибальським господарством «Майдан» суперечить законодавству та порушує права держави.
Справа №908/2437/22 від 12/11/2024
Предмет спору: Позивачі звернулися до суду з вимогою про визнання недійсними певних правочинів, укладених з ПрАТ «Український графіт» та фізичною особою.Основні аргументи суду: На жаль, з наданого тексту неможливо встановити аргументи суду, оскільки надано лише вступну та резолютивну частини рішення без мотивувальної частини. Проте видно, що справа пройшла розгляд у трьох інстанціях – першій, апеляційній та касаційній, і всі суди дійшли однакового висновку щодо необґрунтованості позовних вимог.Рішення суду: Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Справа №921/341/19 від 06/11/2024
Суд встановив, що ПП «Нива&К» отримало земельну ділянку в оренду без проведення земельних торгів для обслуговування об’єкта нерухомості (критих торгових рядів), право власності на який було зареєстровано на підставі судового рішення, яке згодом скасували. Також суд врахував, що об’єкт був збудований самочинно без отримання необхідних дозволів. За таких обставин надання земельної ділянки в оренду поза конкурентною процедурою було незаконним.
Справа №911/79/24 від 12/11/2024
Предмет спору – зобов’язання ТОВ ‘Спец-Ком-Сервіс’ усунути недоліки товару, поставленого Військовій частині.На жаль, з наданого тексту неможливо визначити основні аргументи суду, оскільки представлено лише вступну та резолютивну частини рішення без мотивувальної частини, де зазвичай викладаються правові позиції та обґрунтування суду.Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги ТОВ ‘Спец-Ком-Сервіс’ та залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, які задовольнили вимоги Військової частини.
Справа №537/1118/20 від 13/11/2024
Суд відмовив у перегляді рішення, оскільки закриття кримінального провадження стосовно позивача не є нововиявленою обставиною, яка могла б вплинути на суть справи. Суд наголосив, що нововиявленими є лише ті обставини, які існували на момент розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, входять до предмета доказування та можуть спростувати факти, покладені в основу судового рішення.
Справа №906/1214/23 від 13/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) запропонована позивачем додаткова угода не є правочином, обов’язковість укладення якого передбачена законодавством; 2) відповідач є субспоживачем та отримує електроенергію на межі балансової належності з напругою нижче 27,5 кВ від мереж основного споживача; 3) умови публічного договору мають бути однаковими для всіх споживачів, а додатки до договору є індивідуальними і потребують взаємного погодження сторін.
Справа №910/12955/20 від 28/10/2024
Предмет спору – стягнення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб солідарно з групи фізичних осіб 1,48 млрд грн збитків, завданих ПАТ ‘Платинум Банк’.Суд розглянув касаційну скаргу одного з відповідачів (ОСОБА_1) на рішення судів нижчих інстанцій. Суд відмовив у задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки не знайшов для цього правових підстав. Також суд не знайшов підстав для скасування чи зміни попередніх судових рішень у цій справі.Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду – без змін, підтвердивши стягнення зазначеної суми з відповідачів.
Справа №360/176/19 від 14/08/2024
Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов частково, визнавши недійсними договори купівлі-продажу та витребувавши майно від кінцевого набувача, оскільки вважали що майно вибуло з володіння власниці поза її волею через підроблену довіреність. Однак Верховний Суд вказав, що суди не дослідили належним чином всі докази, які могли б підтверджувати наміри позивачки відчужити майно – зокрема, інші довіреності, які вона видавала батькові, згоду її чоловіка на продаж майна та інші документи. Також суди неправильно залучили батька позивачки як відповідача, оскільки він діяв як представник.
Справа №910/19784/23 від 12/11/2024
Предмет спору – визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів у розмірі 121 929,03 грн за позовом прокуратури в інтересах Маловільшанської сільської ради до ТОВ ‘Укр Газ Ресурс’.Суд першої інстанції задовольнив позов, апеляційний суд підтримав це рішення. ТОВ ‘Укр Газ Ресурс’ оскаржило рішення в касаційному порядку, проте Верховний Суд не знайшов підстав для його скасування та залишив попередні судові рішення без змін.Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги ТОВ ‘Укр Газ Ресурс’ та залишив в силі рішення судів попередніх інстанцій.
Справа №144/247/18 від 11/11/2024
Суд встановив, що позивач не довів факту порушення його прав, оскільки: 1) відсутні докази того, що він не може користуватися чи приватизувати земельну ділянку у встановлених розмірах; 2) висновок судової експертизи не підтвердив накладення земельних ділянок відповідачки на ділянку позивача; 3) позивач раніше погодився з межами земельних ділянок відповідачки та самостійно встановив паркан між ділянками.
Справа №824/17/24 від 11/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) заявник надав всі необхідні документи на підтвердження понесених витрат (договір про надання правничої допомоги, інвойси, квитанції про оплату, акти виконаних робіт); 2) витрати є співмірними зі складністю справи та обсягом наданих послуг; 3) суд має право стягувати кошти в іноземній валюті, якщо такі умови були передбачені договором про надання правничої допомоги.
Справа №910/9872/23 від 12/11/2024
Суд керувався тим, що умови договору, запропоновані переможцем торгів (позивачем), суттєво відрізнялися від умов, визначених замовником у тендерній документації – зокрема, не було вказано марки та моделі автомобілів, їх технічних характеристик та комплектації медичного обладнання. Також суд взяв до уваги, що замовник має право відмінити закупівлю до укладення договору, якщо умови договору не відповідають тендерній документації.
Справа №921/619/23 від 12/11/2024
Предмет спору – повернення державного нерухомого майна (комплексу споруд Богоявленського монастиря) від релігійної організації балансоутримувачу після закінчення строку договору користування.Суд керувався тим, що: 1) позовні вимоги Почаївської Лаври про визнання права користування майном виникли з інших правовідносин, ніж первісний позов про повернення майна, тому не можуть розглядатися разом; 2) позов фізичної особи про право користування кімнатою в монастирі підлягає розгляду в порядку цивільного, а не господарського судочинства; 3) заперечення монастиря щодо процесуальних порушень не вплинули на правильність прийнятих судових рішень.Верховний Суд залишив без змін рішення попередніх інстанцій про повернення позову Почаївської Лаври та відмову у відкритті провадження за позовом фізичної особи.
Справа №910/12955/20 від 28/10/2024
Предмет спору: стягнення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб 1,48 млрд грн збитків з колишніх керівників Платинум Банку.Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 (колишнього голови спостережної ради банку), який стверджував, що не був належним чином повідомлений про розгляд справи, оскільки проживає в Ізраїлі. Суд встановив, що ОСОБА_1 мав посвідку на постійне проживання в Україні, був зареєстрований за конкретною адресою, за якою суди направляли йому повідомлення, а також як фізична особа-підприємець здійснював діяльність за цією ж адресою. Крім того, будучи колишнім головою спостережної ради та власником істотної участі в банку (9,21%), він не міг не знати про судовий процес щодо стягнення збитків.Верховний Суд залишив у силі рішення апеляційного суду про стягнення солідарно з колишніх керівників банку 1,48 млрд грн на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Справа №903/86/23 від 07/11/2024
Предмет спору: заява ліквідатора ТОВ “Самсон Захід” про покладення субсидіарної відповідальності на колишніх керівників та засновників підприємства у розмірі 108 млн грн у зв’язку з доведенням товариства до банкрутства. Суд керувався тим, що ліквідатор подав заяву передчасно, оскільки не вчинив усіх необхідних дій для виявлення та реалізації активів боржника. Зокрема, не було завершено процедуру повернення та реалізації автомобіля LAND ROVER, який за рішенням суду має бути повернутий товариству, а також не вжито достатніх заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості та пошуку інших транспортних засобів, що перебувають у розшуку. Суд вказав, що субсидіарна відповідальність може бути покладена лише після завершення реалізації всіх активів боржника та остаточного визначення розміру непогашених вимог кредиторів. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги ліквідатора та залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні заяви про покладення субсидіарної відповідальності.
Справа №201/13014/23 від 12/11/2024
Суд при винесенні рішення керувався тим, що: відсутність спілкування з матір’ю може негативно вплинути на психологічне здоров’я дітей; зустрічі матері з дітьми сприятимуть відновленню емоційних стосунків між ними; такі заходи відповідають найкращим інтересам дітей та міжнародним стандартам захисту прав дитини, які заохочують контакти дитини з обома батьками під час судового процесу.
Справа №1527/3743/12 від 11/11/2024
Суд керувався тим, що заявниця ОСОБА_2 подала заяву про перегляд рішення в межах встановленого законом десятирічного строку (до квітня 2024 року щодо рішення від 16 лютого 2017 року). Суд зазначив, що цей строк є присічним і не може бути поновлений, але в даному випадку він не був пропущений. Також суд вказав, що питання наявності чи відсутності нововиявлених обставин має розглядатися вже після відкриття провадження по справі.
Справа №920/570/23 від 05/11/2024
Предмет спору – стягнення коштів за договором оренди та зустрічна вимога про розірвання договору оренди індивідуально визначеного майна між АТ ‘Насосенергомаш’ та АТ ‘Науково-дослідний інститут’.Оскільки в постанові наведена лише вступна та резолютивна частини, неможливо визначити конкретні аргументи суду. Однак, з резолютивної частини видно, що Верховний Суд вирішив, що справа потребує нового розгляду, тобто попередні судові рішення були прийняті з порушеннями, які унеможливлюють їх залишення в силі.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу АТ ‘Насосенергомаш’, скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Справа №905/738/23 від 12/11/2024
Предмет спору – стягнення ТОВ ‘Оператор газотранспортної системи України’ з ПрАТ ‘Донецькоблгаз’ заборгованості у розмірі понад 2,3 млрд грн.На жаль, з наданого тексту судового рішення неможливо встановити конкретні аргументи суду, оскільки наведена лише резолютивна частина постанови без мотивувальної частини. Проте очевидно, що суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позовних вимог, а Верховний Суд погодився з їхніми висновками.Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Справа №914/2725/23 від 06/11/2024
Суд керувався тим, що спірне нерухоме майно побудоване на земельній ділянці державної форми власності, яка перебуває у постійному користуванні Держприкордонслужби. Реєстрація права власності на гідроспоруду за приватним товариством суперечить вимогам цивільного та земельного законодавства. Крім того, раніше ця гідроспоруда була взята на облік як безхазяйне майно.
Справа №2-537/11 від 12/11/2024
Суд керувався тим, що після надання дозволу на реалізацію майна боржник зареєстрував у житлі ще одну малолітню дитину, тому виконавець правомірно вирішив отримати новий дозвіл органу опіки для захисту прав цієї дитини. Суд зазначив, що передача на реалізацію нерухомого майна, право користування яким мають діти, без дозволу органу опіки та піклування або відповідного рішення суду є неможливою. Дії державного виконавця щодо отримання нового дозволу відповідають вимогам законодавства про захист прав дітей.
Справа №761/6951/23 від 13/11/2024
Суд відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки апеляційна скарга була подана з пропуском строку (через 77 днів замість передбачених законом 30 днів), а причини пропуску строку (відсутність юридичної освіти, пізнє звернення до адвоката) не були визнані поважними. Суд зазначив, що поважними можуть бути лише об’єктивно непереборні обставини, які не залежать від волевиявлення особи.
Справа №904/1265/23 від 07/11/2024
Суд встановив, що позивач не довів факт обману з боку відповідача при укладенні додаткових угод. Зокрема, не було доведено умисного введення в оману щодо строків поставки та вартості автомобілів. Суд врахував, що позивач мав можливість не приймати запропоновані умови додаткових угод, але добровільно їх підписав. Також не було надано доказів приховування важливої інформації відповідачем.
Справа №910/19983/21 від 12/11/2024
Предмет спору – стягнення коштів та зобов’язання замінити неякісний товар за зустрічними позовами між ТОВ ‘Смарт Фабрікс’ та АТ ‘Укртрансгаз’.На жаль, з наданого тексту неможливо визначити основні аргументи суду, оскільки представлено лише вступну та резолютивну частини постанови без мотивувальної частини, де зазвичай викладаються правові позиції суду.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу АТ ‘Укртрансгаз’, скасував рішення апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Справа №910/3987/20 від 05/11/2024
Суд відмовив у задоволенні позову, оскільки позивач не довів: 1) реальність неодержаних доходів у заявленому розмірі, адже аналіз прибутку попередніх періодів не гарантує такі ж результати в майбутньому; 2) причинно-наслідковий зв’язок між діями регулятора та збитками, оскільки компанія мала збитки ще до анулювання ліцензій і не намагалась отримати нові ліцензії; 3) що саме дії регулятора стали єдиною причиною неможливості отримання прибутку.
Справа №450/3137/21 від 11/11/2024
Суд керувався тим, що: 1) сільська рада мала повноваження вирішувати земельні спори, оскільки за законодавством того часу такі спори розглядались саме місцевими Радами народних депутатів або судом; 2) хоча спори спочатку розглядались погоджувальною комісією, остаточне рішення приймалось саме радою; 3) оскаржуване рішення про розподіл ділянки було прийнято після оформлення права власності на будинок, а попереднє власник за життя не оскаржував.
Справа №910/13689/22 від 13/11/2024
Суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки відповідач пропустив строк на оскарження рішення суду першої інстанції та не довів поважність причин пропуску цього строку. При цьому суд врахував, що копія рішення направлялась на офіційну адресу відповідача, а його кінцевий бенефіціар був присутній при оголошенні рішення суду першої інстанції.
Справа №913/767/21 від 07/11/2024
Предмет спору: розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу між сторонами у справі про стягнення штрафу за договором поставки.Суд при вирішенні питання про розподіл витрат на правничу допомогу керувався такими аргументами: 1) розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи, витраченим часом та обсягом наданих послуг; 2) заявлені позивачем витрати в сумі 140 263,67 грн є надмірними та необґрунтованими, враховуючи невелику складність справи; 3) частина послуг дублювалась двома адвокатами без обґрунтування необхідності їх залучення.Рішення суду: частково задовольнити заяву позивача та стягнути з відповідача 15 000 грн витрат на правничу допомогу, відмовивши у стягненні решти суми як необґрунтованої.
Справа №921/619/23 від 12/11/2024
Суд керувався тим, що позовні вимоги Почаївської Лаври як третьої особи не пов’язані з первісним позовом, оскільки виникли з інших правовідносин. Первісний позов стосується договірних відносин між Заповідником і Монастирем щодо закінчення строку користування майном, а вимоги Лаври ґрунтуються на інших підставах набуття права користування цим майном ще з 1990 року. Тому спільний розгляд цих вимог неможливий.
Справа №442/1905/22 від 13/11/2024
Суд керувався тим, що державний акт на право приватної власності на землю був виданий з порушенням законодавства – за відсутності рішення сільської ради про передачу земельної ділянки у власність та без врахування наявності проїзду загального користування. Також суд врахував, що позивачі дізналися про порушення своїх прав у травні 2021 року, коли відповідачка почала встановлювати огорожу на проїзді, тому строк позовної давності не був пропущений.
