Skip to content Skip to sidebar Skip to footer

Огляд судової практики Верховного Суду за 10/11/2024

Справа №943/1158/22 від 04/11/2024

Суд керувався тим, що компанія-постачальник газу надала належні докази несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу (пошкодження фарбового покриття, тріщини, подряпини на механізмах), які призвели до викривлення даних обліку. Споживач не спростував факт втручання та правомірність нарахованої суми. Дії компанії щодо проведення перевірки, експертизи лічильника та нарахування вартості неврахованого газу відповідали вимогам законодавства.

Справа №420/31910/23 від 05/11/2024

Суд керувався тим, що хоча компанія надала певні документи для підтвердження реальності господарських операцій, вони не повністю спростовують висновок податкового органу про наявність підстав для відмови в реєстрації. Суд також зазначив, що заява податкового органу про роз’яснення судового рішення була необґрунтованою, оскільки рішення було чітким і зрозумілим.

Справа №366/2440/19 від 29/10/2024
Предмет спору – оскарження виправдувального вироку щодо водія, якого обвинувачували у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило тілесні ушкодження велосипедисту.Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд неналежно розглянув справу, оскільки: не дав належної оцінки всім доказам у справі; необґрунтовано визнав недопустимими ключові докази (протокол огляду місця події, протокол слідчого експерименту та висновок експерта); відмовив у повторному дослідженні доказів, хоча це було необхідно для встановлення істини; не надав вичерпних відповідей на аргументи прокурора в апеляційній скарзі.Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Справа №752/19960/16 від 15/10/2024

Суд керувався тим, що: 1) з моменту вчинення злочину (17.08.2016) до розгляду справи минув передбачений законом строк давності; 2) обвинувачена надала письмову згоду на закриття справи за цією підставою і була обізнана з правовими наслідками; 3) не було встановлено фактів ухилення від слідства чи суду або вчинення нових злочинів, які могли б зупинити перебіг строку давності.

Справа №953/6275/22 від 29/10/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) наявні пом’якшуючі обставини (щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, волонтерська діяльність на користь ЗСУ); 2) відсутні обтяжуючі обставини; 3) особа засудженої (молодий вік, офіційне працевлаштування, несудимість) дозволяє застосувати більш м’яке покарання за статтею 69 КК. Водночас суд врахував підвищену суспільну небезпечність діяння і не знайшов підстав для звільнення від відбування покарання.

Справа №545/5307/22 від 04/11/2024
Предмет спору – зобов’язання АТ «Полтаваобленерго» відновити електропостачання до нежитлового приміщення, яке було припинене 6 лютого 2021 року.Суд керувався тим, що: 1) позивачка як новий власник не виконала обов’язок повідомити оператора системи про зміну споживача та не надала необхідні документи; 2) при перевірці було виявлено порушення обліку електричної енергії через використання «штучного нуля»; 3) позивачка не оплатила послуги з підключення об’єкта до електропостачання, що є необхідною умовою для відновлення електропостачання.Верховний Суд залишив без змін рішення апеляційного суду про відмову в задоволенні позову.

Справа №758/3645/15-ц від 31/10/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) позичальник має повернути кредит та проценти за період до закінчення строку кредитування (28.12.2012); 2) тимчасова окупація Криму не звільняє позичальника від обов’язку погасити заборгованість, яка виникла до окупації; 3) незаконне вилучення окупаційною владою предмета іпотеки не припиняє основне зобов’язання за кредитним договором.

Справа №334/2520/22 від 29/10/2024
Предмет спору – оскарження вироку апеляційного суду щодо призначення більш суворого додаткового покарання та збільшення розміру морального відшкодування у справі про порушення правил дорожнього руху.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) призначене судом першої інстанції мінімальне додаткове покарання не відповідало тяжкості вчиненого правопорушення та його наслідкам; 2) при визначенні розміру морального відшкодування необхідно було повніше врахувати душевні страждання потерпілої та втрату повноцінного життя; 3) збільшення строку позбавлення права керування транспортними засобами до 3 років та розміру відшкодування моральної шкоди до 78 856,54 грн відповідає принципам справедливості та розумності.Верховний Суд залишив вирок апеляційного суду без змін, а касаційну скаргу захисника – без задоволення.

Справа №440/16492/23 від 05/11/2024

Суд касаційної інстанції розглядав питання правомірності повернення апеляційної скарги податкового органу через те, що її підписала особа з обмеженими повноваженнями згідно витягу з ЄДР. Верховний Суд вказав, що обмеження повноважень особи в ЄДР не позбавляє її можливості діяти в порядку самопредставництва від імені юридичної особи, якщо вона належним чином уповноважена на це згідно закону, статуту чи трудового договору.

Справа №340/2456/23 від 05/11/2024

Суд встановив, що позивач пропустив 6-місячний строк на звернення до суду, який почався з моменту повернення коштів з його рахунку (8 вересня 2022 року). При цьому позивач не надав переконливих доказів поважності причин пропуску строку – він знав про розгляд питання щодо нікчемності правочину, але не вживав активних дій для захисту своїх прав, зокрема не звертався із запитами до Фонду гарантування.

Справа №354/717/14-ц від 30/10/2024

Суд керувався тим, що на момент подання позову у 2014-2015 роках діючий тоді Закон України «Про прокуратуру» не містив заборон чи обмежень щодо представництва прокурором інтересів держави в особі державних установ, включаючи природоохоронні. Прокурор мав право самостійно визначати, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовувати необхідність їх захисту. Велика Палата Верховного Суду у 2024 році підтвердила можливість такого представництва.

Справа №752/13313/23 від 31/10/2024

Суд керувався тим, що позивач не може вважатися споживачем у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки відповідач (АТ «ЗНВКІФ «Волз Кепітал») не є власником, виконавцем робіт або надавачем послуг, а лише стороною попереднього договору про наміри укласти в майбутньому договір купівлі-продажу нерухомого майна. Тому на позивача не поширюється пільга щодо звільнення від сплати судового збору. Оскільки позивач не сплатив судовий збір у встановлений судом строк, позовна заява правомірно залишена без розгляду.

Справа №761/31747/16-ц від 31/10/2024

Суд керувався тим, що спірна квартира була придбана за кредитні кошти та є предметом іпотеки, що виключає можливість її придбання позивачкою за особисті кошти. Крім того, позивачка раніше сама підтверджувала, що квартира належить подружжю на праві спільної сумісної власності, коли надавала згоду на іпотеку. Суд також врахував, що позов був поданий після ухвалення рішення про стягнення кредитної заборгованості, що свідчить про недобросовісність дій позивачки та намагання уникнути сплати боргу.

Справа №211/7082/19 від 05/11/2024
Предмет спору – оскарження дій державного виконавця та скасування постанов, прийнятих у межах виконавчого провадження щодо стягнення судового збору.Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд неправомірно поновив строк на апеляційне оскарження після спливу річного строку. За законом, після спливу року з дня складення повного тексту судового рішення, апеляційний суд повинен відмовити у відкритті провадження незалежно від причин пропуску строку. Винятки можливі лише у двох випадках: якщо апеляційну скаргу подає особа, не повідомлена про розгляд справи, або якщо строк пропущено через обставини непереборної сили. Апеляційний суд не перевірив наявність цих виняткових обставин.Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду та направив справу на новий розгляд зі стадії відкриття апеляційного провадження.

Справа №758/9035/23 від 05/11/2024

Суд встановив, що позивачка придбала автомобіль на електронних торгах, але не перереєструвала його на себе протягом встановленого законом 10-денного строку. Через це автомобіль залишався зареєстрованим за попереднім власником (ПП ‘Наша Україна’) і на нього був накладений арешт як на майно боржника. Суд визнав, що спір виник внаслідок неправильних дій позивачки, яка не виконала свій обов’язок щодо своєчасної перереєстрації транспортного засобу.

Справа №712/277/23 від 04/11/2024

Суд встановив, що між матір’ю та сином існує тривалий сімейний конфлікт щодо користування однокімнатною квартирою через мінімальний особистий простір. Хоча мати неодноразово зверталася до поліції зі скаргами на домашнє насильство, суд не знайшов достатніх доказів систематичного порушення правил співжиття. За свідченнями сусідів, син характеризується позитивно, а конфлікти часто провокує сама мати. Виселення сина без надання іншого житла було б непропорційним втручанням у його право на житло згідно зі статтею 8 Європейської конвенції з прав людини.

Справа №201/4544/22 від 30/10/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що вина обвинуваченого повністю доведена сукупністю належних та допустимих доказів: показаннями потерпілого та свідків, висновками судово-медичних експертиз, відеозаписами з камер спостереження, які підтверджують факт нападу та нанесення тілесних ушкоджень. Суд відхилив версію захисту про самооборону, оскільки матеріали справи не містять доказів реальної загрози з боку потерпілого. Також суд визнав необґрунтованими доводи захисту щодо процесуальних порушень при збиранні доказів.

Справа №619/6002/21 від 31/10/2024

Суд касаційної інстанції зазначив, що скасування рішення про державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно було належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача. Апеляційний суд помилково відмовив у задоволенні позову з підстав обрання неналежного способу захисту права, не надавши оцінки доводам сторін щодо дотримання вимог закону при державній реєстрації права власності та наявності підстав для визнання оспорюваних правочинів недійсними.

Справа №359/415/18 від 31/10/2024

Суд керувався тим, що прокурор має право подавати позов в інтересах держави як самостійний позивач, визначивши відповідачем орган влади, рішення якого оскаржується. При цьому суди попередніх інстанцій помилково вважали, що прокурор мав здійснювати представництво в інтересах Кабінету Міністрів України, оскільки площа кожної спірної ділянки менша 1 гектара.

Справа №242/3831/19 від 31/10/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що розмір витрат на правову допомогу має бути співмірним зі складністю справи, витраченим часом адвоката, обсягом наданих послуг та значенням справи для сторони. Суд врахував, що частина заявлених послуг (підготовка заперечень та клопотань) не підлягає відшкодуванню, оскільки в їх задоволенні було відмовлено, а інші послуги (ознайомлення з матеріалами, аналіз документів) входять до складу основної послуги – підготовки відзиву на касаційну скаргу.

Справа №689/1646/23 від 23/10/2024

Суд керувався тим, що: 1) у пункті 36 договору оренди було передбачено можливість його розірвання при переході права власності на земельну ділянку до іншої особи; 2) позивач став новим власником ділянки на підставі договору дарування від своєї бабусі; 3) новий власник направив орендарю вимогу про припинення договору оренди. Доводи орендаря про недобросовісність дій позивача суд відхилив як необґрунтовані припущення.

Справа №607/9925/23 від 31/10/2024
Предмет спору: визнання недійсними свідоцтв про право власності на квартиру та гараж, які були набуті під час шлюбу через пайову участь у будівництві.Суд при винесенні рішення керувався тим, що спірне майно було набуте у період шлюбу і є спільною сумісною власністю подружжя. Оскільки квартира вже продана третій особі, а щодо гаража триває окремий судовий процес про поділ майна подружжя, обраний позивачем спосіб захисту прав (визнання недійсними правовстановлюючих документів) не є ефективним та не призведе до відновлення його прав. Позивач має можливість захистити свої права шляхом отримання компенсації вартості своєї частки майна в рамках справи про поділ майна подружжя.Суд відмовив у задоволенні позову, оскільки обраний позивачем спосіб захисту прав не є ефективним та вимагатиме додаткових звернень до суду.

Справа №643/8610/23 від 30/10/2024

Суд зазначив, що звинувачення в плагіаті є формою порушення авторського права добросовісного творця. За висновком експерта, спірний твір позивачки не є повним або частковим відтворенням тексту та ілюстрацій з твору відповідачки. Суд також вказав, що вимога про заборону поширення недостовірної інформації в мережі Інтернет є належним способом захисту порушеного права.

Справа №202/4444/20 від 04/11/2024
Предмет спору – забезпечення позову про стягнення боргу шляхом накладення арешту на транспортні засоби відповідача.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) існує реальна загроза невиконання майбутнього судового рішення без вжиття заходів забезпечення позову; 2) обраний захід забезпечення (заборона відчуження транспортних засобів) є співмірним із заявленими вимогами про стягнення боргу; 3) такий захід не створює невиправданих обмежень для відповідача, оскільки не позбавляє його права користування майном.Верховний Суд залишив без змін рішення апеляційного суду про накладення арешту на транспортні засоби відповідача як захід забезпечення позову.

Справа №260/8700/23 від 05/11/2024
Предмет спору – оскарження дій Холмківської сільської ради щодо неналежного врядування при відмові у наданні земельної ділянки позивачу протягом 2014-2021 років.Суд керувався тим, що позивач пропустив 6-місячний строк звернення до суду, який мав обчислюватися з листопада 2021 року, коли відбулася остання відмова у наданні земельної ділянки. Суд зазначив, що позивач не навів жодних поважних причин пропуску строку, які б були об’єктивно непереборними та не залежали від його волі. Той факт, що позивач спочатку звернувся з цивільним позовом, не є поважною причиною, оскільки він міг одночасно подати позов і до адміністративного суду.Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій про залишення позову без розгляду – без змін.

Справа №380/22018/23 від 05/11/2024

Суд касаційної інстанції зазначив, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки кожному з правопорушень в розрізі кожного спірного податкового повідомлення-рішення. Суди не з’ясували наявність порушень статті 200 Податкового кодексу України, яка була покладена в основу п’яти з шести оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Також залишилось незрозумілим рішення щодо штрафних санкцій за одним з податкових повідомлень-рішень.

Справа №640/12384/21 від 30/10/2024

Суд керувався тим, що після скасування рішення суду, на підставі якого було відкрито виконавче провадження, боржник втратив свій статус, а тому були відсутні правові підстави для визначення та стягнення з нього витрат виконавчого провадження. Крім того, постанова про визначення розміру додаткових витрат може виноситися лише на стадії розподілу стягнутих з боржника коштів, якої в даному випадку не було.

Справа №214/82/17 від 31/10/2024

Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд неправомірно повернув апеляційну скаргу через несплату судового збору, оскільки заявник як особа з інвалідністю внаслідок війни звільнений від його сплати відповідно до п.8 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір». Крім того, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 13.05.2024 судовий збір не справляється при оскарженні рішень державного виконавця.

Справа №442/2548/16-ц від 05/11/2024

Суд керувався тим, що позивачка не залучила як співвідповідача ОСОБА_2, який є власником 5/6 частини спірної квартири і чиї права та інтереси безпосередньо зачіпаються позовними вимогами. Суд зазначив, що незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов’язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб’єктний склад. При цьому статус третьої особи, в якому ОСОБА_2 брав участь у справі, не є достатнім, оскільки третя особа має обмежені процесуальні можливості і не є стороною спору.

Справа №454/3367/23 від 05/11/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що сам факт неналежного розгляду заяви не може бути підставою для відшкодування моральної шкоди, оскільки права позивача були поновлені в передбаченому законом порядку – слідчий суддя зобов’язав внести відомості до ЄРДР, що було виконано. Крім того, позивач не довів факт завдання йому моральної шкоди та причинний зв’язок між діями посадових осіб ДБР та настанням шкоди.

Справа №442/4654/23 від 04/11/2024
Предмет спору – оскарження прокурором судових рішень щодо кваліфікації дій обвинуваченого за статтями про крадіжку та грабіж.Суд керувався тим, що кримінальне провадження за крадіжку (ч.4 ст.185 КК) підлягає закриттю. Щодо грабежу (ч.4 ст.186 КК) суд виключив кваліфікуючу ознаку ‘повторність’, оскільки епізод крадіжки було виключено. Також суд виключив посилання на призначення покарання за сукупністю злочинів, оскільки залишився лише один злочин.За результатами розгляду Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу прокурора, змінивши попередні судові рішення та призначивши покарання у виді 4 років позбавлення волі з випробуванням за грабіж.

Справа №175/560/19 від 30/10/2024

Суд касаційної інстанції встановив, що вимога про визнання недійсним державного акта не є належним способом захисту порушеного права, оскільки не відновить прав СТ «Славутич» як землекористувача. Верховний Суд зазначив, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне юридичних наслідків, а визнання недійсним державного акта не є необхідним для вирішення питання про належність права власності на земельну ділянку. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.

Справа №136/1907/22 від 31/10/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) єдиною причиною відсутності нотаріального посвідчення договору була відсутність коштів у продавця; 2) покупець не був позбавлений можливості самостійно оплатити послуги нотаріуса; 3) відсутні докази ухилення продавця від нотаріального посвідчення договору; 4) сама по собі відсутність коштів не є підставою для визнання договору дійсним в судовому порядку.

Справа №734/1740/22 від 29/10/2024
Предмет спору: Оскарження вироку суду щодо засудження особи за замах на умисне вбивство з особливою жорстокістю, незаконне проникнення до житла та замах на умисне знищення майна шляхом підпалу.Суд при винесенні рішення керувався такими аргументами: 1) Вина засудженого доведена показаннями потерпілої, свідків та речовими доказами, які підтверджують, що він проник до будинку потерпілої, облив її бензином і намагався підпалити; 2) Спосіб вчинення злочину (спроба спалити живу людину) свідчить про наявність прямого умислу на вбивство з особливою жорстокістю; 3) Злочин не було доведено до кінця з незалежних від волі засудженого причин – сірники не загорілися, потерпіла загасила підпалену плівку, а засуджений втік, побачивши поліцію.Верховний Суд залишив без змін вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, якими засудженого визнано винним і призначено покарання у виді 10 років позбавлення волі.

Справа №204/1877/22 від 31/10/2024
Предмет спору – оскарження вироку суду щодо засудження особи за незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичних речовин з метою збуту.Суд керувався такими аргументами: 1) у засудженого було вилучено значну кількість наркотичних засобів та психотропних речовин, що були розфасовані; 2) на пакетах з наркотиками виявлено відбитки пальців засудженого; 3) свідки підтвердили, що пакет з наркотиками належав саме підсудному; 4) сам засуджений не є наркозалежною особою і не міг зберігати таку кількість наркотиків для власного вживання.Верховний Суд залишив касаційну скаргу захисника без задоволення, лише виключивши з мотивувальної частини вказівку про те, що канабіс є особливо небезпечним наркотичним засобом, оскільки відповідно до нового закону його статус змінився.

Справа №174/143/21 від 30/10/2024
Предмет спору – касаційна скарга прокурора щодо звільнення засудженого від покарання за легкі тілесні ушкодження у зв’язку із закінченням строків давності.Суд керувався тим, що на момент розгляду справи в апеляційній інстанції минув 3-річний строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за кримінальний проступок (ч.2 ст.125 КК). Оскільки обвинувачений заперечував свою вину і не подавав клопотань про звільнення від кримінальної відповідальності, суд мав звільнити його від призначеного покарання за цією статтею. Також суд вказав на необхідність виключити посилання на призначення покарання за сукупністю злочинів.Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу прокурора, звільнив засудженого від покарання за ч.2 ст.125 КК у зв’язку із закінченням строків давності та залишив покарання лише у вигляді 6 років позбавлення волі за ч.1 ст.121 КК.

Справа №520/8417/22 від 05/11/2024

Суд керувався тим, що на момент проведення перевірки діяв мораторій на проведення документальних перевірок згідно з п.52-2 Податкового кодексу України, який був запроваджений через карантинні обмеження. Хоча Кабмін своєю постановою №89 дозволив проведення деяких перевірок, але зміни до Податкового кодексу могли вноситися лише законом, тому постанова Кабміну не могла скасувати мораторій.

Справа №643/2563/23 від 31/10/2024

Суд встановив, що спірна квартира вибула з володіння позивачок поза їх волею через недійсні договори купівлі-продажу та міни. На момент передачі квартири до статутного капіталу ТОВ «Агентство нерухомості «Естейт-Сервіс» майно перебувало під арештом. Суд також відхилив заперечення відповідача щодо пропуску позовної давності, оскільки позивачки дізналися про порушення своїх прав лише у 2018 році, а строки були продовжені через карантин та воєнний стан.

Справа №761/8718/21 від 04/11/2024

Суд керувався тим, що позивач не довів наявність у нього права власності на спірну квартиру або іншого речового права на неї. Сама лише реєстрація місця проживання не надає права вимагати витребування майна. Право на віндикаційний позов має власник майна або особа, якій майно належало на підставі закону чи договору.

Справа №521/1527/23 від 04/11/2024

Суд керувався тим, що повернення виконавчого документа стягувачу не означає закінчення виконавчого провадження і не тягне за собою автоматичного зняття арешту з майна. Оскільки виконавче провадження не було закінчено, а лише повернуто виконавчий документ стягувачу, який зберігає право повторно пред’явити його до виконання, відсутні правові підстави для зняття арешту. Також суд врахував відсутність доказів погашення боржником заборгованості.

Справа №504/917/19 від 30/10/2024
Предмет спору – визнання недійсним державного акта на право приватної власності на землю та витребування земельних ділянок із незаконного володіння.Суд встановив, що позивачка ОСОБА_1 отримала земельну ділянку у власність в 1996 році, але в 2002 році на цю ж ділянку був виданий державний акт іншій особі (ОСОБА_3), яка пізніше продала її ОСОБА_2. Хоча позивачка довела своє первинне право власності на ділянку, суд звернув увагу на пропуск нею строку позовної давності, оскільки про порушення свого права вона могла дізнатися ще в 2002 році, але звернулася до суду лише в 2019 році. Суд також підкреслив, що власник як добрий господар має знати та дбати про свою власність.Верховний Суд відмовив у задоволенні позову через пропуск строку позовної давності.

Справа №569/302/21 від 22/10/2024
Предмет спору – оскарження відмови апеляційного суду поновити строк на оскарження ухвали про арешт земельної ділянки.Суд керувався тим, що коли ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи, строк апеляційного оскарження має обчислюватись з дня отримання копії судового рішення. Апеляційний суд не врахував, що власник майна отримав копію ухвали лише 6 березня 2024 року і одразу її оскаржив, натомість помилково вважав, що власник знав про рішення раніше. Також апеляційний суд не зазначив, коли саме почався і закінчився строк на оскарження.Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду і направив справу на новий розгляд для прийняття законного рішення з урахуванням фактичної дати отримання копії оскаржуваної ухвали.

Справа №440/16492/23 від 05/11/2024

Суд керувався тим, що податковий орган пропустив строк на подання повторної апеляційної скарги (21 день після отримання ухвали про повернення першої скарги), не надав належних доказів поважності причин пропуску строку, а посилання на воєнний стан та повітряні тривоги не можуть бути достатньою підставою, оскільки ці обставини не мали постійного характеру. Суд також врахував, що учасники процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами та дотримуватися встановлених строків.

Справа №580/90/23 від 05/11/2024
Предмет спору: оскарження податкового повідомлення-рішення про нарахування пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.Суд керувався тим, що: 1) Не було належним чином досліджено, чи дійсно мало місце зарахування зустрічних однорідних вимог між сторонами; 2) Не перевірено, чи були дотримані умови для такого зарахування – зустрічність, однорідність вимог та настання строку їх виконання; 3) Не з’ясовано, чи не завдала шкоди експортно-імпортному балансу України зміна боржника/кредитора за грошовими вимогами.Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції для повного та всебічного дослідження всіх обставин справи.

Справа №368/383/22 від 31/10/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що позивач не довів належними та достатніми доказами факт проживання однією сім’єю зі спадкодавцем протягом п’яти років до відкриття спадщини. Сама лише реєстрація за однією адресою, епізодична допомога спадкодавцю та проведення ремонту в будинку не свідчать про наявність спільного побуту, бюджету та взаємних прав і обов’язків, притаманних членам сім’ї. Крім того, суд врахував, що спадкодавець раніше звертався до суду з позовом про визнання позивача таким, що втратив право користування будинком.

Справа №464/2225/22 від 04/11/2024
Предмет спору – визнання недійсним шлюбу та визнання права власності на 6/8 частини квартири як спадщини після смерті чоловіка.Суд керувався тим, що позивачка не залучила до справи всіх спадкоємців, зокрема неповнолітніх дітей спадкодавця, які за законом автоматично вважаються такими, що прийняли спадщину. Оскільки спір стосується їхніх прав та інтересів, вони мали бути залучені як співвідповідачі. Неналежний суб’єктний склад учасників справи є самостійною підставою для відмови в позові, оскільки позивачка не заявляла клопотань про залучення всіх спадкоємців.Верховний Суд залишив без змін рішення судів нижчих інстанцій про відмову в задоволенні позову.

Справа №686/14731/21 від 05/11/2024

Суд встановив, що спірна земельна ділянка була незаконно передана у приватну власність, оскільки вона накладається на невитребувані земельні паї колишнього КСП і мала перейти у комунальну власність. Держгеокадастр не мав права розпоряджатися цією землею після 1 січня 2019 року, коли такі землі були визнані власністю територіальних громад. Оскільки ділянка вибула з володіння власника поза його волею, закон дозволяє витребувати її навіть у добросовісного набувача.

Справа №756/1488/19 від 05/11/2024

Суд керувався тим, що заявниця пропустила 30-денний строк на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, який починався з моменту, коли вона дізналася про такі обставини (25 червня 2021 року). При цьому заявниця подала заяву лише 24 травня 2024 року і не додала клопотання про поновлення пропущеного строку. Суд зазначив, що строк подання такої заяви може бути поновлений лише за наявності поважних причин його пропуску, про які має заявити сама особа.

Справа №751/3148/23 від 31/10/2024
Предмет спору стосується законності закриття кримінального провадження у зв’язку із закінченням строків досудового розслідування.Суд керувався тим, що у кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР до 16 березня 2018 року, а також у тих провадженнях, що були об’єднані або виділені з інших, у яких початок строку досудового розслідування мав місце до вказаної дати, продовження строків досудового розслідування належить до компетенції прокурора відповідного рівня. Суди першої та апеляційної інстанцій не врахували цього та неправильно застосували норми процесуального права щодо порядку продовження строків досудового розслідування. Також суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки постановам заступника Генерального прокурора про продовження строків досудового розслідування.Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду та призначив новий розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Справа №2-5187/10 від 04/11/2024
Предмет спору: заміна стягувача у виконавчому провадженні, видача дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для їх пред’явлення до виконання за кредитним договором.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) ТОВ «ФК «Форт» набуло права вимоги за кредитним договором через ланцюжок договорів відступлення права вимоги від первісного кредитора; 2) щодо боржника ОСОБА_1 строк пред’явлення виконавчого листа не був пропущений, оскільки його перебіг почався після скасування мораторію на стягнення майна за валютними кредитами; 3) сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та виконавчій службі свідчить про його втрату, що є підставою для видачі дубліката.Верховний Суд залишив без змін рішення апеляційного суду про задоволення заяви ТОВ «ФК «Форт» щодо заміни стягувача та видачі дубліката виконавчого листа відносно боржника ОСОБА_1.

Справа №203/2164/21 від 31/10/2024

Суд встановив, що роботодавець порушив процедуру звільнення, оскільки: 1) працівниця надала письмову згоду на продовження роботи за новими умовами праці у встановлений законом строк; 2) роботодавець не отримав згоду профспілкового органу на звільнення працівниці, яка була членом профспілки; 3) зміна істотних умов праці передбачає продовження роботи за тією ж посадою, а не пропозицію обійняти інші посади.

Справа №207/58/22 від 23/10/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що батько має переважне право перед іншими особами на виховання дитини, оскільки він не позбавлений батьківських прав, має постійне місце роботи, позитивно характеризується, не зловживає алкоголем, сплачує аліменти та не має заборгованості. Хоча дитина висловила бажання жити з вітчимом, суд вважав, що така думка сформована під впливом оточення через конфлікт між батьком та бабусею. Суд також врахував, що дитина була передана бабусі лише тимчасово до вирішення питання про позбавлення батька батьківських прав, в чому було відмовлено.

Справа №159/6566/15-ц від 05/11/2024
Предмет спору – відмова у відкритті апеляційного провадження за скаргою співпозивача ОСОБА_5 на рішення суду першої інстанції про визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру. Суд керувався тим, що апеляційна скарга була подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення. При цьому ОСОБА_5 не можна вважати особою, не повідомленою про розгляд справи, оскільки вона була співпозивачем, підписала позовну заяву та заяву про розгляд справи за її відсутності, а також отримала копію рішення суду. Доводи про перебування за кордоном не підтверджені належними доказами. Верховний Суд залишив без змін ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Справа №760/12263/23 від 31/10/2024

Суд встановив, що позивач, хоч і має російське громадянство, але є резидентом України з 2004 року, має посвідку на постійне проживання, ідентифікаційний код та міцні соціальні зв’язки в Україні. Тому на нього не поширюються обмеження щодо блокування рахунків резидентів РФ, встановлені постановою НБУ №18. Банк неправомірно заблокував рахунки та припинив виплату процентів.

Справа №335/2171/23 від 23/10/2024

Суд касаційної інстанції зазначив, що апеляційний суд не перевірив належним чином наявність підстав для відсторонення позивача від посади, не дослідив та не надав оцінки всім порушенням, які стали підставою для накладення дисциплінарних стягнень, а також не врахував, що нове порушення було вчинено після застосування попередніх стягнень. Крім того, секретар міської ради не міг бути відповідачем як фізична особа, оскільки діяв від імені юридичної особи – міської ради.

Справа №750/11014/23 від 31/10/2024

Суд встановив, що між сторонами був укладений строковий трудовий договір, який неодноразово продовжувався на час відпусток працівниці у зв’язку з вагітністю, пологами та доглядом за дитиною до досягнення нею шестирічного віку. Оскільки продовження трудових відносин відбувалось в обов’язковому порядку відповідно до закону, а не через фактичне продовження роботи, то підстав вважати договір безстроковим немає. Тому звільнення працівниці після досягнення дитиною 6 років є законним.

Справа №216/323/21 від 05/11/2024

Суд керувався тим, що для видачі дубліката виконавчого листа необхідні дві умови: факт втрати документа та звернення із заявою до закінчення строку пред’явлення його до виконання. Верховний Суд встановив, що сама відсутність виконавчого документа у стягувача та в органі виконавчої служби свідчить про його втрату, а заявник звернувся в межах трирічного строку пред’явлення документа до виконання.

Справа №194/466/23 від 23/10/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) в законодавстві України відсутній спеціальний закон, який би регулював порядок відшкодування шкоди, заподіяної терористичним актом; 2) позивачка не довела, що держава Україна могла вжити, але не вжила заходів для усунення ризику її каліцтва; 3) не було доведено неефективність розслідування злочину, оскільки позивачка лише вказала на його тривалість, але не обґрунтувала, які саме процесуальні дії не були вжиті.

Справа №462/2092/21 від 30/10/2024

Суд встановив, що спірна квартира спочатку була успадкована братом померлого власника (ОСОБА_7) за законом, який отримав свідоцтво про право на спадщину в 2003 році. Після смерті брата спадщину прийняла його сестра ОСОБА_6. Однак у 2010 році інша особа (ОСОБА_2) отримала свідоцтво про право на спадщину за неіснуючим заповітом на ту ж саму квартиру. При цьому документально підтверджено, що такий заповіт в реєстрах відсутній.

Справа №761/29059/21 від 28/10/2024
Предмет спору – оскарження вироку апеляційного суду щодо призначення покарання за незаконний збут наркотичних засобів у великих розмірах.Суд при винесенні рішення керувався тим, що засуджений вчинив тяжкий злочин у сфері обігу наркотиків, але має пом’якшуючі обставини: щире каяття, відсутність судимостей, утримання двох неповнолітніх дітей, допомога матері похилого віку та участь у територіальній обороні під час війни. Суд також врахував, що засуджений має міцні соціальні зв’язки та є підприємцем.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу та пом’якшив покарання з 6 до 4 років позбавлення волі із застосуванням статті 69 КК України.

Справа №639/5012/17 від 05/11/2024

Суд керувався тим, що згідно з висновком експертизи, документація позивача від 2003 року не є раціоналізаторською пропозицією, а лише проектом заяви. Крім того, експерти встановили, що на заводі не використовується технічне рішення, описане в проекті заяви позивача. Також суд врахував, що подібне технічне рішення (без захисної труби) використовувалось на заводі ще з 2000 року, тобто до подання заяви позивачем.

Справа №301/3840/22 від 29/10/2024
Предмет спору – оскарження вироку щодо засудженого за незаконне зберігання психотропних речовин (метамфетаміну) без мети збуту, де захист просив звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв’язку з добровільним зверненням до лікувального закладу. Суд керувався тим, що для звільнення від відповідальності за ч.4 ст.309 КК України необхідна наявність двох умов: встановлений діагноз ‘наркоманія’ та початок лікування саме від цієї хвороби. У даній справі засуджений не мав діагнозу ‘наркоманія’, а лише звертався за консультаціями та проходив лікування від розладів психіки внаслідок вживання психоактивних речовин. Крім того, лікування він пройшов вже після винесення вироку суду першої інстанції. Верховний Суд залишив без змін рішення апеляційного суду та відмовив у задоволенні касаційної скарги захисника.

Справа №278/249/13-ц від 23/10/2024
Предмет спору: Прокурор оскаржує законність передачі у власність громадянам земельних ділянок площею 19,2 га із земель оборони, частково вкритих лісом.Основні аргументи суду: 1) Хоча земельні ділянки дійсно вибули з державної власності з порушенням закону, їх витребування від добросовісних набувачів буде непропорційним втручанням у право власності, оскільки відповідачі тривалий час володіють ділянками, збудували там житлові будинки та не вчиняли протиправних дій для заволодіння землею. 2) Помилки державних органів не можуть виправлятися за рахунок громадян, які покладались на легітимність дій влади. 3) Прокурор обрав неналежний спосіб захисту – замість віндикаційного позову заявив вимоги, характерні для негаторного позову.Рішення суду: Відмовлено у задоволенні касаційної скарги прокурора та залишено в силі рішення судів нижчих інстанцій про часткове задоволення позову лише щодо 16 земельних ділянок, які повністю накладаються на землі лісового фонду.

Справа №464/2299/22 від 31/10/2024

Суд встановив, що роботодавець порушив вимоги трудового законодавства, оскільки не запропонував працівнику всі наявні вакантні посади при звільненні. Зокрема, театр мав вакансії режисера-постановника, художника з освітлення, начальника дільниці та інші, які не були запропоновані працівнику. Також суд звернув увагу, що в театрі було 17,5 вакантних посад, що давало можливість внести зміни до штатного розпису для працевлаштування працівника.

Справа №752/2070/22 від 31/10/2024

Суд встановив, що роботодавець порушив процедуру звільнення, оскільки не запропонував працівнику всі наявні вакантні посади, які відповідали його кваліфікації. Зокрема, не були запропоновані посади наукового співробітника та головного наукового співробітника, хоча вони були вакантними і відповідали освіті, кваліфікації та досвіду працівника. Роботодавець також не надав доказів, що ці посади були зайняті іншими працівниками або що звільнений працівник не відповідав вимогам до цих посад.

Справа №332/6036/23 від 01/11/2024

Суд керувався тим, що банк не довів факт розголошення клієнтом своїх персональних даних та інформації для доступу до банківського рахунку. Сам по собі факт коректного вводу даних для банківських операцій не підтверджує, що клієнт сприяв їх незаконному використанню. При цьому всі сумніви мають тлумачитися на користь споживача як слабшої сторони у відносинах з банком.

Справа №638/2233/20 від 30/10/2024

Суд керувався тим, що спірна квартира була придбана під час шлюбу і є спільною сумісною власністю подружжя, тому її відчуження на електронних торгах без згоди дружини порушує її право власності. Суд також врахував, що приватний виконавець не з’ясував сімейний стан боржника та не встановив, чи придбана квартира в період шлюбу. Крім того, суд зазначив, що позовна давність не спливла через продовження строків під час карантину COVID-19.

Справа №520/24953/21 від 05/11/2024
Предмет спору – оскарження податкових повідомлень-рішень щодо зменшення від’ємного значення ПДВ та донарахування податкових зобов’язань з ПДВ через нібито нереальність господарських операцій.Суд керувався тим, що: 1) позивач надав всі необхідні первинні документи, які підтверджують реальність господарських операцій; 2) податковий орган не довів обізнаність платника податків про можливі порушення його контрагентів; 3) сама по собі відсутність у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ними господарських операцій через механізми оренди чи аутсорсингу.Суд задовольнив позов та скасував податкові повідомлення-рішення як протиправні.

Справа №295/2533/23 від 30/10/2024

Суд керувався тим, що питання про судові витрати не було вирішено в основному рішенні, тому є підстави для ухвалення додаткового рішення. При цьому суд зазначив, що судовий збір підлягає стягненню з позивача на користь відповідача, оскільки касаційну скаргу було задоволено. Однак щодо витрат на правничу допомогу суд залишив заяву без розгляду, оскільки заявник не надав доказів направлення копії заяви іншим учасникам справи, що є обов’язковою вимогою процесуального законодавства.

Справа №127/3135/23 від 05/11/2024

Суд керувався тим, що майно було набуте під час шлюбу за спільні кошти подружжя, тому є їх спільною сумісною власністю з рівними частками. Оскільки чоловік продав спільний автомобіль без згоди дружини, вона має право на компенсацію половини його ринкової вартості. Суд також врахував, що заявлена в договорі купівлі-продажу вартість автомобіля (5000 грн) явно не відповідала його ринковій вартості.

Справа №369/16644/20 від 30/10/2024

Суд керувався тим, що відповідач був звільнений за скороченням штату працівників, а згідно зі статтею 125 Житлового кодексу України такі особи не можуть бути виселені зі службового житла без надання іншого житлового приміщення. Також суд врахував, що виселення порушило б право відповідача на житло, гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини, оскільки не було доведено наявність в нього іншого житла. Крім того, відповідач є добросовісним наймачем і використовує приміщення як постійне місце проживання разом з неповнолітньою дитиною.

Справа №904/1038/23 від 06/11/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що заявлена сума витрат на правову допомогу є надмірною та не відповідає критеріям розумності, реальності та співмірності, оскільки справа не була складною, правова позиція була сталою, а представництво здійснювалось одним і тим же адвокатським об’єднанням протягом всього розгляду справи. Також суд врахував, що стягнення витрат не може бути способом надмірного збагачення сторони.

Справа №910/7486/24 від 06/11/2024

Суд погодився із необхідністю заборонити банку здійснювати виплати за банківськими гарантіями до вирішення спору по суті, оскільки в іншому випадку захист прав позивача втратить ефективність. Суд врахував, що у разі виплати коштів за гарантіями до вирішення спору, позивачу довелося б ініціювати новий судовий процес про повернення коштів, а також відповідати за регресними вимогами банку та сплачувати штрафні санкції.

Справа №922/865/24 від 31/10/2024
Предмет спору: стягнення штрафних санкцій (пені та штрафу) за порушення строків виконання робіт з ремонту пунктів вимірювання витрати газу.Суд при винесенні рішення керувався тим, що факт порушення строків виконання робіт підрядником підтверджений матеріалами справи і не спростовується відповідачем. Водночас суд врахував, що розмір нарахованих штрафних санкцій є надмірно великим, тому, користуючись своїми дискреційними повноваженнями та забезпечуючи баланс інтересів сторін, зменшив розмір штрафних санкцій на 90%. При цьому суд відхилив посилання відповідача на форс-мажорні обставини, оскільки він не повідомив про них замовника своєчасно.Суд частково задовольнив позов, стягнувши з підрядника 115 579,93 грн пені та 52 613,28 грн штрафу замість заявлених 1,68 млн грн.

Справа №359/4519/23 від 05/11/2024

Суд зазначив, що боржник у виконавчому провадженні не може подавати позов про зняття арешту з майна, оскільки законом передбачений інший порядок захисту – оскарження дій державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Позов про зняття арешту можуть подавати лише треті особи, які вважають, що арештоване майно належить їм, а не боржнику. Оскільки позивачка була боржником у виконавчому провадженні, вона не могла бути позивачем у такій справі.

Справа №910/11337/21 від 05/11/2024
Предмет спору – незаконне звільнення директора дитячо-юнацької спортивної школи з плавання та вимоги про поновлення на посаді із виплатою компенсацій.Верховний Суд встановив, що звільнення директора ДЮСШ було проведено з порушенням трудового законодавства. Суд не знайшов достатніх підстав для звільнення за пунктом 5 статті 41 КЗпП України, який передбачає припинення повноважень посадових осіб. Також суд врахував, що нижчестоящі суди неправильно застосували норми матеріального права при розгляді справи.За результатами розгляду справи Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, скасував рішення судів попередніх інстанцій, визнав незаконним звільнення та поновив позивача на посаді директора ДЮСШ, а питання щодо виплати компенсацій направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справа №160/20349/23 від 06/11/2024

Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд проявив надмірний формалізм, відмовивши у відкритті апеляційного провадження. Податковий орган діяв добросовісно – вперше подав апеляцію вчасно, а після її повернення через несплату судового збору швидко усунув недоліки та повторно подав скаргу. Верховний Суд вважає, що незначний пропуск строку на оскарження не повинен позбавляти права на апеляційний перегляд справи.

Справа №905/1870/20 від 05/11/2024
Предмет спору стосується визнання недійсним рішення тендерного комітету та договору на суму 250 000 грн, укладеного між Відділом культури Покровської міської ради та ТОВ «Телевізійна компанія «Орбіта».Суд розглядав питання щодо розподілу судових витрат за заявою представника ТОВ «Телевізійна компанія «Орбіта». Попередні судові інстанції (перша та апеляційна) вже ухвалили рішення щодо розподілу судових витрат, але Верховний Суд визнав їх такими, що підлягають перегляду. Суд дійшов висновку, що питання про судові витрати потребує нового, більш ретельного розгляду в суді першої інстанції.Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу ТОВ «Телевізійна компанія «Орбіта», скасував рішення попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.

Справа №278/2607/24 від 05/11/2024

Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що вимога про повернення земельної ділянки є майновою, а не немайновою, як помилково вважав апеляційний суд. За такими вимогами судовий збір має сплачуватись з урахуванням вартості спірного майна. Оскільки прокурор не сплатив належний судовий збір у встановлений судом строк, позовна заява правомірно була визнана неподаною.

Справа №910/7487/24 від 04/11/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до втрати ефективного захисту прав позивача, оскільки виплата коштів за банківськими гарантіями до вирішення спору по суті знівелює значення судового рішення. Суд також врахував, що заборона банку здійснювати виплати за гарантіями є тимчасовою, співмірною з предметом спору та не порушує баланс інтересів сторін. Важливим аргументом стало те, що у разі задоволення позову графік оплати за договором буде змінено, що матиме безпосередній вплив на обов’язки банку за виданими гарантіями.

Справа №686/23557/23 від 31/10/2024

Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили батьку у задоволенні позову, керуючись висновком органу опіки та піклування та вказуючи на відсутність доказів доцільності проживання дитини з батьком. Суди також врахували, що задоволення позову може призвести до окремого проживання рідних братів, оскільки старший син виявив бажання проживати з матір’ю. Верховний Суд визнав такі висновки передчасними, оскільки фактичні обставини справи, зокрема реальне місце проживання обох дітей та їх думка, не були належно досліджені.

Справа №918/420/16(918/580/20) від 30/10/2024

Суд керувався тим, що спірне майно вибуло з володіння позивача не з його волі, всупереч накладеному у справі про банкрутство мораторію на задоволення вимог кредиторів. ОСОБА_1 придбав на торгах лише право вимоги за кредитним договором, а не право власності на майно, тому не мав права реєструвати його за собою та відчужувати далі. Добросовісність набувача не має значення, якщо майно вибуло з володіння власника поза його волею.

Справа №922/3921/21 (922/1335/22) від 30/10/2024

Суд керувався тим, що: 1) при солідарному обов’язку боржників кредитор має право вимагати виконання в повному обсязі від будь-кого з них; 2) суд має право зменшити розмір штрафних санкцій, якщо вони надмірно великі порівняно зі збитками; 3) зменшення розміру неустойки залежить від конкретних обставин справи та оцінюється судом на власний розсуд.

Справа №990/317/23 від 06/11/2024
Предмет спору – стягнення невиплаченої винагороди члена Вищої ради правосуддя.Суд розглянув вимоги позивача щодо стягнення невиплаченої винагороди за роботу на посаді члена Вищої ради правосуддя. З наданої резолютивної частини рішення видно, що суд визнав обґрунтованими вимоги позивача частково, встановивши конкретну суму заборгованості. При цьому суд відмовив у стягненні витрат на правову допомогу.За результатами розгляду справи суд частково задовольнив позов та постановив стягнути з Вищої ради правосуддя на користь позивача 658 986,07 гривень невиплаченої винагороди.

Справа №372/1990/18 від 09/10/2024

Суд визнав договір дарування недійсним, оскільки: 1) він був укладений після того, як боржник дізнався про судове рішення щодо стягнення з нього боргу; 2) дарувальник продовжував фактично користуватися майном після його передачі; 3) на момент укладення договору на земельній ділянці вже був самочинно збудований будинок; 4) договір був укладений між близькими родичами з метою уникнення звернення стягнення на майно для погашення боргу.

Справа №480/5580/23 від 06/11/2024
Предмет спору стосується оскарження рішень Сумської митниці про коригування митної вартості товарів та карток відмови в митному оформленні.Суд керувався тим, що Сумська митниця пропустила строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції без поважних причин. Суд зазначив, що несплата судового збору та проблеми з електронним кабінетом, на які посилалась митниця, не є об’єктивними перешкодами, оскільки залежали від волі самої митниці. Також суд наголосив, що державний орган не може отримувати вигоду від власних організаційних складнощів.Верховний Суд залишив без змін ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою Сумської митниці.

Справа №520/19802/23 від 06/11/2024
Предмет спору – оскарження звільнення працівника Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України з вимогою поновлення на посаді та виплати зарплати за час вимушеного прогулу.Хоча суди першої та апеляційної інстанцій підтримали позицію працівника, Верховний Суд прийшов до протилежних висновків. На жаль, з наданого тексту неможливо встановити конкретні аргументи суду, оскільки надана лише резолютивна частина рішення без мотивувальної частини.За результатами розгляду справи Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій та відмовив у задоволенні позову працівника повністю.

Справа №757/16790/22-ц від 31/10/2024

Суд зазначив, що держава Україна виконала свій позитивний обов’язок щодо захисту права власності, прийнявши низку нормативних актів про компенсацію за пошкоджене майно. При цьому позивач не довів, що запроваджені державою механізми компенсації є недієвими, та не надав доказів звернення до компетентних органів за отриманням такої компенсації. Також суд врахував, що висновки у попередніх справах Верховного Суду, на які посилався позивач, були зроблені за іншого правового регулювання – до початку повномасштабного вторгнення РФ.

Справа №560/6814/23 від 06/11/2024
Предмет спору: оскарження підприємцем податкового повідомлення-рішення про нарахування пені за порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями.Суд керувався такими аргументами: 1) Наявність форс-мажорних обставин (воєнний стан) звільняє від відповідальності за порушення строків розрахунків, якщо це підтверджено відповідним сертифікатом ТПП; 2) Зарахування зустрічних однорідних вимог є належним способом виконання зобов’язань за зовнішньоекономічними операціями; 3) Лист ТПП про форс-мажор має лише інформаційний характер і не може замінити сертифікат про форс-мажорні обставини для конкретної операції.Суд частково задовольнив позов, скасувавши нарахування пені за двома контрактами через підтверджені форс-мажорні обставини та належне зарахування зустрічних вимог, але залишив у силі нарахування пені за третім контрактом через відсутність сертифікату про форс-мажор.

Справа №795/310/18 від 31/10/2024

Суд першої інстанції закрив провадження, вважаючи що така ухвала не підлягає перегляду за виключними обставинами. Однак Верховний Суд не погодився з цим, зазначивши що відмова в поновленні строку фактично завершує розгляд справи про оскарження рішення третейського суду. Крім того, Конституційний Суд України визнав неконституційними положення закону, на яких базувалась оскаржувана ухвала, що є підставою для її перегляду за виключними обставинами.

Справа №760/3934/22 від 31/10/2024
Предмет спору – виселення мешканців з іпотечного житла та зняття їх з реєстраційного обліку після того, як кредитор отримав право власності на квартиру в позасудовому порядку.Суд при винесенні рішення керувався тим, що за загальним правилом виселення громадян без надання іншого постійного житла неможливе. Виняток становлять лише випадки, коли житло було придбане за рахунок кредитних коштів. Оскільки в даній справі іпотечне майно не купувалось за кредитні кошти, а було власним майном іпотекодавця, то виселення мешканців можливе лише з наданням іншого постійного житла. При цьому суд надав перевагу праву на житло над правом власності нового власника, враховуючи, що виселення є найбільш крайньою формою втручання в право на повагу до житла.Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій про відмову у виселенні мешканців без надання іншого постійного житла.

Справа №922/2467/22 від 22/10/2024
Предмет спору: скасування рішень про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно за ТОВ ‘Більбао Компані’ та відновлення права власності АТ ‘Мегабанк’ на 12 житлових будинків.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) продаж нерухомості було здійснено за ринковою ціною, навіть на 75 000 грн більше від оціночної вартості; 2) позивач не надав доказів можливості продажу майна за вищою вартістю іншим особам; 3) сам факт визнання покупця пов’язаною з банком особою не є достатньою підставою для визнання договору нікчемним без додаткових доказів такої пов’язаності.Суд відмовив у задоволенні позову, залишивши право власності на спірне нерухоме майно за ТОВ ‘Більбао Компані’.

Справа №204/7396/16-а від 05/11/2024
Предмет спору – зобов’язання органів державного архітектурно-будівельного контролю повернути позивачці один примірник декларації про початок виконання будівельних робіт з відміткою про реєстрацію. Суд керувався тим, що позивачка подала декларацію через Центр надання адміністративних послуг, який отримав її 13.07.2016. Оскільки орган ДАБІ не зареєстрував декларацію та не повернув її в 5-денний строк, вона вважається зареєстрованою за законом. Законодавча неврегульованість строків передачі документів між державними органами не звільняє ДАБІ від обов’язку дотримання строків розгляду декларації. Ризик помилок державних органів не може покладатися на громадян. Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду та залишив в силі рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову – зобов’язання ДАБІ повернути позивачці декларацію з відміткою про реєстрацію.

Справа №182/63/21 від 05/11/2024

Суд касаційної інстанції встановив, що були допущені суттєві процесуальні порушення при розгляді заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Зокрема, суд першої інстанції розглянув справу без відкриття відповідного провадження та без повідомлення учасників справи, а апеляційний суд, хоч і правильно скасував рішення першої інстанції, але помилково розглянув заяву по суті замість повернення справи на новий розгляд.

Справа №910/10622/23 від 29/10/2024

Суд встановив, що Мін’юст порушив процедуру розгляду скарги, оскільки: скарга не містила дати складання; була подана неуповноваженими особами від імені ОСББ; не була повернута без розгляду після її відкликання; розглядалася з порушенням строків; двічі безпідставно поверталася на повторний розгляд. Водночас суди не встановили, які саме реєстраційні дії стосувалися прав позивача.

Справа №380/87/20 від 06/11/2024
Предмет спору: оскарження анулювання ліцензії будівельної компанії через недопуск до проведення планової перевірки. Суд керувався тим, що: 1) ДАБІ належним чином повідомила компанію про перевірку, надіславши повідомлення за 10 днів на офіційну адресу; 2) відсутність представника компанії за місцем реєстрації в перший день перевірки є підставою для анулювання ліцензії; 3) спроба компанії змінити адресу після початку перевірки свідчить про намагання уникнути контролю. Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу ДІАМ, визнавши законним анулювання ліцензії будівельної компанії через недопуск до перевірки.

Справа №460/22960/23 від 06/11/2024

Суд керувався тим, що позивач пропустив 6-місячний строк звернення до суду, встановлений КАС України, і не надав поважних причин його пропуску. Суд зазначив, що пенсія є щомісячною виплатою, тому позивач мав можливість дізнатись про порушення своїх прав ще у 2012 році при отриманні перших виплат. Також суд вказав, що норма про безстроковість перерахунку пенсій військовослужбовцям була введена лише з 01.01.2016 і не має зворотної дії.

Справа №336/8756/21 від 05/11/2024

Суд керувався тим, що заміна стягувача у виконавчому документі можлива на будь-якій стадії процесу, якщо відбулось відступлення права вимоги за договором. При цьому суд розмежував поняття «процесуального правонаступництва» та «заміни сторони виконавчого провадження», вказавши що за відсутності відкритого виконавчого провадження має відбуватись заміна стягувача саме у виконавчому документі, а не у виконавчому провадженні.

Справа №463/1700/21 від 31/10/2024

Суд врахував, що надмірна тривалість досудового розслідування та його неефективність, що підтверджується численними скасуваннями постанов про закриття справи, дійсно призвели до душевних страждань позивачки через тривалу невизначеність, необхідність постійно відвідувати правоохоронні органи та оскаржувати їх дії. Водночас суд не знайшов прямого причинного зв’язку між тривалістю розслідування та погіршенням стану здоров’я позивачки. Керуючись принципами розумності та справедливості, суд визначив достатньою компенсацією суму в 10 000 грн.

Справа №918/1174/20 від 30/10/2024

Суд відмовив у визнанні кредиторських вимог, оскільки: 1) договір оренди був підписаний неуповноваженою особою від імені боржника; 2) не надано належних доказів реального надання послуг з оренди (відсутні докази вручення рахунків, акти щодо витрат електроенергії та інших супутніх послуг); 3) заявник не довів дотримання підвищеного стандарту доказування, необхідного для визнання кредиторських вимог у справі про банкрутство.

Справа №915/1530/23 від 31/10/2024

Суд керувався тим, що позивач належним чином виконав свої зобов’язання з поставки товару, а відповідач частково не розрахувався за нього. Доводи відповідача про неможливість оплати через санкції проти РФ суд відхилив, оскільки позивач є українською компанією і не підпадає під санкційні обмеження. Внутрішній протокол відповідача про зупинення платежів не може скасовувати договірні зобов’язання.

Справа №370/767/24 від 31/10/2024

Суди нижчих інстанцій повернули заяву про скасування судового наказу через те, що боржник не надав докази направлення копії заяви комунальному підприємству. Однак Верховний Суд вказав, що закон не вимагає від боржника надавати такі докази при поданні заяви про скасування судового наказу. Більше того, оскільки комунальне підприємство зобов’язане мати електронний кабінет в судовій системі, вимагати від боржника надсилати паперові копії документів є невиправданим.

Справа №756/9501/21 від 31/10/2024

Суд керувався тим, що частка відповідача (1/7) є незначною і не може бути виділена в натурі, спільне користування квартирою неможливе через конфліктні відносини між співвласниками, а припинення права власності не завдасть істотної шкоди відповідачу, оскільки вона має у власності іншу квартиру більшої площі. Також суд врахував, що позивачі є особами з інвалідністю і не можуть користуватися своєю часткою квартири через перешкоди з боку відповідача.

Справа №640/11489/22 від 06/11/2024

Суд керувався тим, що хоча стаття 294 КАС України прямо не передбачає можливості оскарження такої ухвали, але за аналогією закону можна застосувати положення про оскарження ухвал про повернення позовної заяви. Суд також врахував, що надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства є неправомірним обмеженням права на доступ до суду, а право на апеляційне оскарження є конституційною гарантією.

Справа №440/2150/23 від 06/11/2024

Суд керувався тим, що депутат сільради ОСОБА_1, який брав участь у голосуванні за це рішення, мав реальний конфлікт інтересів, оскільки працював у ПП «Імені Калашника» головним інженером та мав з цим підприємством договори оренди землі. Згідно із законом, депутат не мав права брати участь у голосуванні при наявності конфлікту інтересів, незалежно від того, чи був його голос вирішальним. Сам факт участі депутата у голосуванні при конфлікті інтересів є порушенням процедури прийняття рішення.

Справа №711/6659/22 від 05/11/2024

Суд встановив, що позивач не довів удаваність правочину, оскільки не надав доказів того, що сторони договору дарування діяли свідомо для досягнення особистої користі та приховування іншої волі учасників. Також суд зазначив, що договір позики в частині застави є нікчемним через відсутність нотаріального посвідчення, тому безпідставними є твердження про приховування обтяжень майна при даруванні. Крім того, позивач не довів наявність невиконаних боргових зобов’язань та порушення його прав внаслідок укладення договору дарування.

Справа №401/1594/23 від 31/10/2024

Суд першої інстанції задовольнив заяву про забезпечення позову та наклав арешт на автомобіль, оскільки між сторонами існує спір щодо права власності на майно, яке було відчужене одним з подружжя третій особі, і невжиття таких заходів може призвести до подальшого відчуження автомобіля. Апеляційний суд скасував це рішення, вважаючи, що не доведено реальну загрозу невиконання рішення суду та що арешт необґрунтовано обмежить права власника. Верховний Суд не погодився з апеляційним судом, зазначивши, що арешт майна є співмірним заходом забезпечення позову, який лише обмежує право розпорядження майном, але не позбавляє права володіння та користування ним.

Справа №607/6215/23 від 31/10/2024

Суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат керувався такими аргументами: 1) судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; 2) розмір витрат на правову допомогу має бути підтверджений доказами та бути співмірним зі складністю справи; 3) зменшення розміру витрат на правову допомогу можливе лише за клопотанням іншої сторони, а не за ініціативою суду.

Справа №918/22/24 від 05/11/2024
Предмет спору – визнання недійсними додаткових угод між комунальною лікарнею та енергопостачальною компанією та стягнення 72 546 грн.Суд першої інстанції задовольнив позов прокурора, який діяв в інтересах територіальної громади, а апеляційний суд підтримав це рішення. Верховний Суд, розглянувши касаційну скаргу енергопостачальної компанії, погодився з висновками попередніх інстанцій та залишив оскаржувані судові рішення без змін.Суд прийняв рішення відмовити у задоволенні касаційної скарги ТОВ ‘Рівненська обласна енергопостачальна компанія’ та залишити в силі рішення судів попередніх інстанцій.

Справа №916/4114/23 від 04/11/2024
Предмет спору: визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ та припинення юридичної особи шляхом ліквідації.Суд керувався такими основними аргументами: 1) Не всі порушення законодавства при проведенні зборів є підставами для визнання їх рішень недійсними; 2) Позивач повинен довести, які саме порушення були допущені при створенні ОСББ, чи неможливо їх усунути та як вони порушують його права; 3) Суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки наявним доказам (довіреностям та договорам доручення) щодо повноважень представників співвласників на зборах.Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції для повного та всебічного дослідження всіх обставин справи.

Справа №344/7040/18 від 31/10/2024
Предмет спору: Визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, укладеного між боржником банку та третьою особою.Основні аргументи суду: Касаційний суд вказав, що апеляційний суд помилково одночасно кваліфікував оспорюваний договір і як фіктивний, і як фраудаторний (укладений на шкоду кредитору). Такі підстави недійсності взаємовиключні, оскільки фіктивний правочин не передбачає реального переходу майна, а фраудаторний – навпаки, характеризується реальним переходом майна з метою уникнення звернення стягнення. Також апеляційний суд неправомірно прийняв нові докази від банку без обґрунтування поважності причин їх неподання до суду першої інстанції.Рішення суду: Касаційний суд скасував постанову апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Справа №705/4133/22 від 31/10/2024
Предмет спору: встановлення факту постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем та визнання права власності на спадкове майно.Суд керувався тим, що позивач надав належні докази (довідки від старостинського округу) про спільне проживання зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини. При цьому суд зазначив, що відсутність реєстрації місця проживання позивача за адресою спадкодавця не спростовує факт їх спільного проживання, якщо це підтверджується іншими доказами. Також суд врахував, що спадкоємець не подавав заяву про відмову від спадщини, а тому вважається таким, що прийняв спадщину.Суд задовольнив позов у повному обсязі – встановив факт спільного проживання позивача зі спадкодавцем та визнав за ним право власності на спадкове майно.

Справа №761/4079/20 від 31/10/2024

Суд керувався тим, що надмірна тривалість кримінального провадження без поважних причин спричинила позивачу моральні страждання. При цьому суд не знайшов причинного зв’язку між діями поліції та заявленою матеріальною шкодою у вигляді упущеної вигоди через подорожчання будівництва. Також суд врахував практику ЄСПЛ щодо права на компенсацію за надмірну тривалість провадження.

Справа №420/2782/22 від 06/11/2024
Предмет спору: визнання протиправною бездіяльності районної адміністрації щодо ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища та зобов’язання його ліквідувати.Суд керувався тим, що районна адміністрація як виконавчий орган місцевого самоврядування має повноваження та обов’язок ліквідовувати стихійні сміттєзвалища при відсутності балансоутримувачів. Відсутність підпорядкованих підприємств та цільового фінансування не звільняє від обов’язку дотримуватись вимог законодавства. Неліквідація сміттєзвалища створює загрозу життю та здоров’ю людей.Суд залишив без змін рішення попередніх інстанцій про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання ліквідувати несанкціоноване сміттєзвалище.

Справа №210/756/24 від 31/10/2024

Суд касаційної інстанції встановив, що справа була неправильно розглянута в порядку спрощеного провадження, оскільки сума позову (8 млн грн) перевищувала встановлений законом ліміт для спрощеного розгляду. Крім того, апеляційний суд не надав належної оцінки цьому процесуальному порушенню та не відреагував на відповідні доводи в апеляційній скарзі.

Справа №906/445/23 від 05/11/2024
Предмет спору – оскарження дій АТ «Житомиробленерго» та вимога зобов’язати товариство вчинити певні дії за позовом фізичної особи-підприємця.Суд першої інстанції задовольнив позов, апеляційний суд підтримав це рішення. Верховний Суд, розглянувши касаційну скаргу АТ «Житомиробленерго», частково закрив касаційне провадження щодо однієї з підстав оскарження, а в іншій частині визнав, що рішення попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими.В результаті Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, відмовивши у задоволенні касаційної скарги АТ «Житомиробленерго».

Справа №910/11335/23 від 29/10/2024
Предмет спору: визнання права власності та припинення обтяження на магістральний тепловоз 2М62 №1271 1986 року випуску.Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) право власності позивача на тепловоз було підтверджено попередніми судовими рішеннями, які мають преюдиційне значення; 2) суд апеляційної інстанції помилково застосував норми про збереження застави при переході права власності, оскільки позивач є первісним власником майна, а не набув його після встановлення застави; 3) не було належним чином досліджено докази щодо фактичного стану та місцезнаходження спірного тепловозу.Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та направив справу на новий розгляд для повного та всебічного дослідження всіх обставин справи.

Справа №196/1136/21 від 31/10/2024

Суд при винесенні рішення керувався наступними аргументами: діти тривалий час фактично проживають з батьком, який створив для них комфортні умови проживання та належно виконує батьківські обов’язки; діти мають сталі соціальні зв’язки за місцем проживання з батьком (школа, друзі); висновок органу опіки та піклування підтримує проживання дітей з батьком; самі діти висловили бажання проживати з батьком. При цьому суд наголосив, що визначення місця проживання дітей з батьком не позбавляє матір права на спілкування та участь у вихованні дітей.

Справа №359/1054/20 від 05/11/2024

Суд керувався тим, що позивачка була обізнана про наявність справи, оскільки сама ініціювала судовий розгляд, брала в ньому участь та мала можливість ознайомитися з рішенням в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Крім того, законом встановлено чітке обмеження – апеляційна скарга не може бути подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, за винятком випадків, коли особа не була повідомлена про розгляд справи або виникли обставини непереборної сили.

Справа №756/5396/14-ц від 31/10/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що: 1) на момент подання заяви про заміну стягувача не сплив строк пред’явлення виконавчого документа до виконання, оскільки виконання рішення було відстрочено до закінчення мораторію на стягнення іпотечного майна; 2) наявні належні докази правонаступництва між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал»; 3) заміна стягувача у виконавчому документі внаслідок відступлення права вимоги допускається на будь-якій стадії судового процесу.

Справа №916/337/24 від 06/11/2024

Суд при винесенні рішення керувався тим, що асоційовані члени обслуговуючого кооперативу є носіями корпоративних прав, а відносини між кооперативом та його асоційованими членами щодо сплати членських внесків є корпоративними. Суд зазначив, що такі внески справляються для забезпечення поточної діяльності кооперативу, а тому спори щодо їх стягнення підлягають розгляду в порядку господарського судочинства відповідно до п.3 ч.1 ст.20 ГПК України. Суд також відмежував даний спір від справ щодо інвестиційних відносин між кооперативом та його членами.

E-mail
Password
Confirm Password