[:uk]
Ухвала Великої Палати Конституційного Суду України від 1 жовтня 2024 року № 6-уп/2024
Суть справи:
Велика палата Конституційного Суду України розглянула конституційне подання 51 народного депутата України. Депутати оскаржували конституційність приписів розділу I та абзацу другого підпункту 1 пункту 2 розділу II Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України “Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації”» від 2 жовтня 2019 року № 145-IX (далі – Закон № 145).
Основні положення ухвали:
- Закриття конституційного провадження: Конституційний Суд України закрив провадження у справі за конституційним поданням депутатів з огляду на підстави, передбачені законом.
- Припис розділу I Закону № 145:
- Розділом I Закону № 145 було визнано таким, що втратив чинність, Закон України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» № 847-XIV.
- Автори подання вважали, що це суперечить низці статей Конституції України, зокрема щодо повноважень Верховної Ради України та захисту державної власності.
- Суд встановив, що фактичне скасування переліку об’єктів, що не підлягають приватизації, викликане діями законодавця, але питання відсутності законодавчого регулювання не належить до повноважень Конституційного Суду України.
- Суд зазначив, що вирішення проблеми законодавчої прогалини в цій сфері лежить у компетенції Верховної Ради України.
- Припис абзацу другого підпункту 1 пункту 2 розділу II Закону № 145:
- Цим приписом було виключено абзац дев’ятнадцятий з частини другої статті 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» № 2269-VIII, що стосувався національного оператора поштового зв’язку.
- Народні депутати стверджували, що це суперечить Конституції України, оскільки може призвести до відчуження майна державного оператора поштового зв’язку.
- Суд встановив, що автори подання не надали належного обґрунтування своїх тверджень щодо неконституційності цього припису.
- Суд підкреслив, що припущення не можуть вважатися аргументами на підтвердження неконституційності правових актів.
- Підстави для закриття провадження:
- Щодо розділу I Закону № 145 – на підставі пункту 2 статті 62 Закону України «Про Конституційний Суд України», оскільки питання не належить до повноважень Суду.
- Щодо абзацу другого підпункту 1 пункту 2 розділу II Закону № 145 – на підставі пункту 3 статті 62 того ж закону, через невідповідність конституційного подання вимогам закону.
- Висновки Суду:
- Конституційний Суд України не має повноважень вирішувати питання щодо законодавчих прогалин, спричинених бездіяльністю законодавця.
- Конституційне подання повинно містити належне обґрунтування тверджень про неконституційність акта або його окремих положень.
Ключові аспекти ухвали:
- Суд наголосив на своїх повноваженнях, визначених Конституцією України та Законом «Про Конституційний Суд України».
- Відсутність законодавчого акту, який мав би бути ухвалений Верховною Радою України, не може бути предметом розгляду Конституційним Судом України.
- Ненадання належного обґрунтування в конституційному поданні є підставою для відмови в розгляді справи.
Завершальні положення:
Ухвала Конституційного Суду України є остаточною і не підлягає оскарженню.
[:]
