[:uk]
Докладний опис рішення ЄС щодо контракту фінансування ЄРФР
Огляд справи
Суд Європейського Союзу (CJEU) виніс рішення 17 жовтня 2024 року у справі C‑701/22. Справа стосується запиту про попереднє рішення від Curtea de Apel Cluj (Апеляційний суд, Клуж, Румунія) щодо тлумачення кількох положень, що стосуються Європейського регіонального фонду розвитку (ЄРФР) відповідно до Регламенту (ЄС) № 1083/2006 та Директиви 2011/7/ЄС.
Ключові положення, що аналізуються
Регламент (ЄС) № 1083/2006
- Стаття 60 – Принцип належного фінансового управління:
Зобов’язує управляючий орган контролювати та реалізовувати оперативні програми відповідно до принципів належного фінансового управління. Це включає забезпечення того, щоб фінансовані операції відповідали застосовним критеріям і дотримувалися як громадських, так і національних нормативних актів протягом їх реалізації. - Стаття 80 – Право бенефіціарів:
Гарантує, що бенефіціари отримують загальну суму державних внесків своєчасно та в повному обсязі. Забороняє будь-які вирахування, утримання або будь-які збори, які зменшують суми, що підлягають виплаті бенефіціарам. - Стаття 98 – Фінансові корективи з боку держав-членів:
Визначає, що держави-члени несуть відповідальність за розслідування порушень, пов’язаних з управлінням коштами ЄРФР. У разі виявлення вони повинні вжити відповідних фінансових коректив, які можуть включати скасування всіх або частини державних внесків залежно від характеру та серйозності порушень.
Регламент (ЄС, Євратом) 2018/1046
- Пункт 59 статті 2 – Принцип належного фінансового управління:
Визначає належне фінансове управління як реалізацію бюджету з дотриманням принципів економії, ефективності та результативності.
Директива 2011/7/ЄС щодо боротьби з затримкою платежів
- Стаття 1 – Предмет та сфера застосування:
Спрямована на боротьбу з затримками платежів у комерційних угодах для забезпечення належного функціонування внутрішнього ринку. Застосовується до всіх платежів, що здійснюються як винагорода за комерційні угоди. - Стаття 2 – Визначення комерційних угод:
Визначає ‘комерційні угоди’ як угоди між підприємствами або між підприємствами та державними органами, які призводять до постачання товарів або надання послуг за винагороду.
Висновки рішення
Виплата процентів за прострочення
Суд зазначив, що принцип належного фінансового управління відповідно до статті 60 Регламенту № 1083/2006 не забороняє управляючому органу виплачувати проценти за прострочення за затримані платежі, що відповідають витратам, які підлягають фінансуванню з ЄРФР. Крім того, принцип ефективності відповідно до статті 80 забезпечує, що національні закони не можуть виключати виплату таких процентів на основі положень, які дозволяють нарахування процентів лише після певного терміну повернення.
Зменшення процентів за прострочення через порушення
Суд визначив, що статті 2(7) та 98(1)-(2) Регламенту № 1083/2006 не перешкоджають національному суду зменшувати суму процентів за прострочення, що належать бенефіціару ЄРФР, у зв’язку з виявленими порушеннями у фінансовому контракті, за умови, що такі зменшення відповідають принципу пропорційності.
Застосування Директиви 2011/7/ЄС
Було зроблено висновок, що Директива 2011/7/ЄС не застосовується до фінансових контрактів між управляючим органом держави-члена та прибутковим підприємством, де метою контракту є співфінансування проекту ЄРФР, що передбачає закупівлю обладнання у третьої сторони. Це виключення обґрунтоване тим, що характер угоди не відповідає визначенню ‘комерційних угод’ у директиві.
Наслідки рішення
Це рішення прояснює застосування фінансових регламентів та директив ЄС у справах, що стосуються фінансових контрактів ЄРФР. Воно підкреслює права бенефіціарів на отримання платежів своєчасно та у повному обсязі, включаючи проценти за прострочення за затримані платежі, одночасно визначаючи межі, в межах яких національні суди можуть коригувати такі проценти у разі наявності контрактних порушень.[:]
