[:uk]
Детальний опис положень рішення Загального суду (справа T‑519/23)
1. Правова основа для позову
Заявник, компанія Keserű Művek Fegyvergyár Kft., ініціював позов на підставі статті 268 ДФЄС та другого абзацу статті 340 ДФЄС. Позов стосувався вимоги про відшкодування збитків, які, як стверджується, були завдані ухваленням Виконавчої директиви Комісії (ЄС) 2019/69, що стосується технічних специфікацій для сигналізаційних і алергенних засобів відповідно до Директиви Ради 91/477/ЄЕС.
2. Визначення відповідно до Директиви 2021/555
2.1. Визначення “Вогнепальної зброї”
Відповідно до статті 1(1)(1) Директиви 2021/555, “вогнепальна зброя” визначається як “будь-яка переносна зброя з дулом, яка викидає, призначена для викидання або може бути перетворена для викидання пострілу, кулі або снаряда за допомогою дії горючого пороху.” Це визначення явно виключає вогнепальну зброю з причин, наведених у пункті III Додатка I до директиви.
2.2. Критерії для перетворення
Об’єкт вважається таким, що може бути перетворено для викидання снаряда за допомогою горючого пороху, якщо:
- Він має вигляд вогнепальної зброї;
- Внаслідок його конструкції або матеріалу, з якого він виготовлений, він може бути перетворений.
2.3. Визначення “Сигнальних і алергенних засобів”
Стаття 1(1)(4) Директиви 2021/555 визначає “сигнальні і алергенні засоби” як пристрої, обладнані патронником, призначеними для стрільби лише холостими, подразнюючими, іншими активними речовинами або піротехнічними сигнальними патронами. Крім того, ці пристрої не повинні бути перетворюваними для викидання пострілу, кулі або снаряда за допомогою горючого пороху.
3. Застосування Директиви 2021/555 до Виконавчої директиви 2019/69
Відповідно до статті 26 Директиви 2021/555, будь-яка згадка про скасовану Директиву Ради 91/477/ЄЕС повинна тлумачитися як згадка про Директиву 2021/555. Тому Виконавча директива 2019/69 оцінюється в контексті оновленої правової бази, встановленої Директивою 2021/555.
4. Класифікація зброї Keserű
4.1. Оцінка як вогнепальної зброї
Суд встановив, що зброя Keserű є переносною зброєю з дулом, здатною викидати гумові кулі з використанням горючого пороху. Це класифікує її як “вогнепальну зброю” відповідно до статті 1(1)(1) Директиви 2021/555.
4.2. Виключення з категорії “Сигнальних і алергенних засобів”
Зброя Keserű не відповідає критеріям “сигнальних і алергенних засобів”, визначеним у статті 1(1)(4) Директиви 2021/555, оскільки:
- Вона призначена для стрільби гумовими кулями, а не лише холостими, подразнюючими чи піротехнічними патронами.
- Вона не відповідає умові бути неперетворюваною для викидання снарядів за допомогою горючого пороху.
Крім того, вона не призначена виключно для сигналізації або алергенних цілей, що ще більше виключає її з цієї категорії.
5. Критерії для позадоговірної відповідальності ЄС
Відповідно до другого абзацу статті 340 ДФЄС, Європейський Союз може бути притягнутий до відповідальності за позадоговірні збитки, завдані його інститутами або службовцями, якщо виконуються такі умови:
- Існування достатньо серйозного порушення норми права, призначеної для надання прав особам.
- Докази завданих збитків заявнику.
- Існування прямого причинного зв’язку між порушенням і збитками.
Всі три умови повинні бути виконані для встановлення відповідальності.
6. Аналіз суду і висновок
6.1. Відсутність причинного зв’язку
Суд виявив, що Виконавча директива 2019/69 не застосовується до зброї Keserű, оскільки вона не підпадає під визначення “сигнальної і алергенної зброї.” Таким чином, директива не могла завдати заявлених збитків, що порушує вимогу причинного зв’язку.
6.2. Класифікація переважає над національною юрисдикцією
Суд підкреслив, що остаточне тлумачення права ЄС належить самому суду, а не національним судам. Отже, попередні національні рішення, які інакше класифікують зброю Keserű, не впливають на класифікацію судом відповідно до директив ЄС.
6.3. Висновок щодо відповідальності
Враховуючи відсутність причинного зв’язку між директивою та заявленими збитками, суд дійшов висновку, що Європейський Союз не може бути притягнутий до відповідальності за позов, поданий заявником.
7. Остаточне рішення
Загальний суд відхилив позов у повному обсязі і зобов’язав заявника, компанію Keserű Művek Fegyvergyár Kft., покрити свої власні витрати та сплатити витрати, понесені Європейським Союзом, представленим Європейською Комісією. Французька Республіка, як третя сторона, була зобов’язана покрити свої власні витрати.[:]
