Activity

Огляд судової практики Верховного Суду за 09/06/2026Сьогодні не було опубліковано нових рішень

Review of Ukrainian Supreme Court's decisions for 09/06/2026No new decisions were published today

Draft Law on the Establishment of a Dual System of Regular Penitentiary InspectionsAnalysis of the draft law: This draft law proposes a fundamental reform […]

Проєкт Закону про створення подвійної системи регулярних пенітенціарних інспекційАналіз проекту закону: Цей законопроєкт пропонує фундаментальну реформу системи нагляду та контролю за установами пенітенціарної системи та іншими місцями несвободи в Україні. Головна суть документа полягає в повній ліквідації функції загального прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах та застосуванні заходів примусового характеру. Натомість запроваджується так звана подвійна система регулярних інспекцій, яка поєднує внутрішній відомчий контроль органів виконавчої влади та посилений незалежний зовнішній моніторинг, що здійснюється Уповноваженим Верховної Ради з прав людини в межах Національного превентивного механізму (НПМ). Структура проєкту закону та основні зміни порівняно з чинним законодавством Проєкт закону має характер «наскрізних змін» та передбачає внесення коректив до низки кодексів і законів України. Структурно зміни розподілені за такими напрямками: Реформа функцій прокуратури: Повністю виключаються норми щодо прокурорського нагляду за додержанням законів у місцях позбавлення волі, попереднього ув’язнення, психіатричних закладах, спеціальних установах для дітей та органах Національної гвардії. Замість цього прокурору залишають виключно процесуальні повноваження в межах кримінального провадження (нова стаття 25¹ Закону «Про прокуратуру»), такі як право брати участь у розгляді судом питань виконання вироків, відвідувати місця тримання затриманих у зв’язку з конкретними справами та негайно звільняти незаконно утримуваних осіб. Трансформація системи контролю в КВК України: У Кримінально-виконавчому кодексі (стаття 23) закріплюється відомчий контроль Міністерства юстиції та обов’язковість регулярних пенітенціарних інспекцій відповідно до нового базового закону. З процедури оскарження дисциплінарних стягнень засуджених (стаття 135) вилучається можливість звернення до прокурора — відтепер скарги подаються лише до органу вищого рівня або до суду. Посилення спроможності Національного превентивного механізму (НПМ): У Законі «Про Уповноваженого ВРУ з прав людини» деталізується порядок реалізації функцій НПМ (нова редакція статті 19¹), розширюються права моніторингових груп та встановлюються фінансові й трудові гарантії для залучених експертів. Нові правила контролю у сфері охорони здоров’я: У Законі «Про психіатричну допомогу» та Основах законодавства про охорону здоров’я прокурорський нагляд замінюється державним контролем Міністерства охорони здоров’я, який здійснюватиметься у формі регулярних (планових та раптових) інспекційних і моніторингових візитів без попередження адміністрації. Впровадження внутрішнього аудиту в силових структурах: Для Служби правопорядку у Збройних Силах України додається нове завдання — реалізація внутрішніх (адміністративних) пенітенціарних інспекцій у дисциплінарних батальйонах. Основні положення проєкту, важливі для ключових стейкхолдерів Для детальнішого розуміння змін, зафіксованих у порівняльній таблиці, їх варто згрупувати за інтересами різних аудиторій: 1. Для законотворців та юридичних експертів Депутинізація прокуратури: Остаточно скасовується так званий «загальний нагляд» прокуратури за місцями несвободи, що наближає українське законодавство до європейських стандартів, де прокуратура є виключно органом обвинувачення, а не контролю за виконанням покарань. Чітке розмежування контролю: Законодавчо оформлюється архітектура «подвійної системи»: внутрішній контроль здійснюють профільні міністерства (Мін’юст, МОЗ, Міноборони), а зовнішній — Омбудсман та громадськість. Нормативне визначення конфіденційності: Законодавчо деталізуються умови проведення конфіденційних бесід НПМ із затриманими — за умов, що повністю унеможливлюють підслуховування. 2. Для громадян, засуджених та їхніх родичів Зміна каналів оскарження: Засуджені втрачають право скаржитися прокурору на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності в колоніях. Основними інстанціями стають орган виконання покарань вищого рівня та суд. Захист прав пацієнтів психіатричних закладів: Запроваджується жорсткіший моніторинг спецзакладів з боку МОЗ через раптові перевірки без попередження адміністрації, що спрямовано на виявлення неналежного поводження. 3. Для громадянського суспільства та правозахисників (експертів НПМ) Розширення переліку місць відвідування: До сфери моніторингу Омбудсмана додаються будь-які приватні заклади, де існує можливість обмеження свободи осіб (наприклад, приватні реабілітаційні центри чи будинки престарілих), а також паліативні заклади. Технічне озброєння моніторів: Учасники візитів НПМ отримують офіційне право використовувати засоби фото- та відеофіксації, комп’ютерну техніку та вимірювальні прилади під час інспекцій. Соціальні та фінансові гарантії: Представникам громадських об’єднань та експертам, які залучаються до візитів НПМ, гарантується компенсація витрат за рахунок держбюджету. Крім того, на час візитів (якщо вони проходять у робочий час) за ними зберігається місце роботи та середній заробіток. Відповідальність за недопуск: Прямо прописується, що перешкоджання або недопуск представників Омбудсмана до місць несвободи тягне за собою юридичну відповідальність. 4. Для бізнесу (приватного сектору медичних та соціальних послуг) Підконтрольність приватної інфраструктури: Законопроєкт поширює дію зовнішнього моніторингу НПМ на приватні установи, якщо в них перебувають особи, які обмежені або можуть бути обмежені у свободі (наприклад, приватні пансіонати для літніх людей чи профільні клініки). Надання інформації на запит: Всі суб’єкти господарювання, незалежно від форми власності, зобов’язані за зверненням Уповноваженого надавати інформацію про кількість утримуваних осіб, умови їх перебування та іншу чутливу інформацію. Аналіз пояснювальної записки: Суть проєкту закону Цей законопроєкт передбачає створення в Україні принципово нової подвійної системи регулярних пенітенціарних інспекцій, яка складатиметься з внутрішнього (адміністративного) та зовнішнього (незалежного) контролю. Головна мета ініціативи — забезпечити дієвий нагляд за дотриманням прав людей у місцях несвободи та пунктах тимчасового розміщення біженців, а також захистити законні інтереси персоналу цих установ. Причини та необхідність прийняття законопроєкту На думку автора пояснювальної записки, прийняття цього закону є критично важливим з кількох ключових причин: Виконання Конституції України: Відповідно до пункту 9 Перехідних положень Конституції, органи прокуратури мають виконувати функцію нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах та при застосуванні інших заходів примусового характеру лише тимчасово — до набрання чинності законом про створення подвійної системи регулярних пенітенціарних інспекцій. Тобто цей закон завершує реформу прокуратури в цій частині. Вимоги міжнародних стандартів: Запровадження такої системи прямо передбачено Європейськими пенітенціарними правилами (пункти 92, 93.1, 93.2), які вимагають наявності як урядового інспектування, так і незалежного моніторингу, результати якого мають публічно оприлюднюватися. Рекомендації контролюючих органів: Рахункова палата України за результатами аудиту ще у 2020 році рекомендувала Уряду прискорити розробку цього законопроєкту для підвищення ефективності використання бюджетних коштів. План реформ: Законопроєкт є частиною Операційного плану реалізації Стратегії реформування пенітенціарної системи на період до 2026 року. Попередній аналогічний проєкт (№ 5884) був відкликаний у 2025 році через зміну уряду, тому виникла необхідність подати його знову. Основні наслідки прийняття проєкту закону Для різних суспільних груп та державних інститутів наслідки прийняття закону, виходячи з тексту записки, будуть наступними: 1. Для законодавців та державних органів Законодавці нарешті виконають конституційну вимогу та позбавлять прокуратуру невластивої їй радянської функції загального нагляду в пенітенціарних установах. Важливим аргументом для парламенту є те, що реалізація закону, як запевняє Мін’юст, не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України. 2. Для правозахисників та експертного середовища Експерти отримають чіткий законодавчий механізм для моніторингу закритих установ. Створення системи “подвійного фільтру” (внутрішній аудит Мін’юсту + незалежний зовнішній моніторинг) дозволить значно знизити рівень катувань, жорстокого поводження та системних порушень прав людини в місцях несвободи, наближаючи українську систему до стандартів Ради Європи. 3. Для громадян (ув’язнених, їхніх родичів та персоналу) Для осіб у місцях несвободи: Створюються реальні умови для захисту їхньої гідності та прав. Будь-які порушення з боку адміністрації фіксуватимуться під час регулярних інспекцій. Для персоналу установ: Законопроєкт окремо декларує захист законних прав та інтересів працівників пенітенціарної системи, що має покращити умови їхньої праці та знизити професійне вигорання. 4. Для бізнесу та економіки За оцінкою розробників, цей закон має нейтральний характер для бізнес-середовища. Він не створює нових регуляторних бар’єрів, не впливає на ринкову конкуренцію, розвиток регіонів чи ринок праці, оскільки фокусується виключно на внутрішній реформі державного правозахисного сектору. Аналіз інших документів: Кабінет Міністрів України як автор цього документа повністю й беззастережно підтримує проект Закону “Про створення подвійної системи регулярних пенітенціарних інспекцій”, оскільки є безпосереднім суб’єктом законодавчої ініціативи, який розробив та подав його на розгляд Верховної Ради. Уряд, за підписом Прем’єр-міністра Юлії Свириденко, пропонує парламенту прийняти цей законопроект за основу в першому читанні, що свідчить про високу зацікавленість виконавчої влади у якнайшвидшому впровадженні цієї реформи. Представляти проект у Раді доручено Віце-прем’єр-міністру Тарасу Качці, що додатково підкреслює євроінтеграційну важливість цієї ініціативи для Кабміну. Як юрист із понад 15-річним досвідом, я можу з упевненістю сказати, що цей документ пропонує системну реформу контролю за дотриманням прав людини у місцях несвободи. Для суспільства, правозахисників та держави тут є кілька критично важливих та навіть революційних положень, про які варто знати: Запровадження «подвійної системи» контролю: Законопроект чітко розділяє інспекції на два рівні. Перший — це внутрішній (адміністративний) контроль, який здійснюватимуть спеціально створені незалежні підрозділи всередині самих відомств (Мін’юсту, МВС, СБУ, Міноборони, МОЗ тощо). Другий — це зовнішній контроль, який покладається на Уповноваженого Верховної Ради з прав людини (в рамках Національного превентивного механізму) із залученням громадськості, спостережних комісій та експертів. Широке визначення «місць несвободи»: Це надзвичайно важливо для громадян та експертів. Під контроль підпадають не лише тюрми та СІЗО. Закон поширюється на ізолятори тимчасового тримання поліції, військові гауптвахти, дисциплінарні батальйони, психіатричні заклади, пункти тримання мігрантів та біженців, і навіть спецтранспорт для конвоювання. Будь-яке місце, де особа обмежена у свободі за рішенням суду чи адміноргану, тепер буде під моніторингом. Революційне обмеження функцій прокуратури: Це фундаментальна юридична зміна, яка остаточно прощається із радянським спадком. Пропонується виключити статтю 26 Закону України “Про прокуратуру”, яка передбачала нагляд прокурорів за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах та триманні осіб. Натомість прокурору залишають виключно процесуальні функції в межах кримінального процесу та обов’язок негайно звільнити особу, яка утримується незаконно (нова стаття 25¹). Жорсткі наслідки за результатами інспекцій: Закон зобов’язує керівників установ виконувати рекомендації інспекторів. Вони повинні затвердити календарний план усунення порушень строком до одного року та щоквартально звітувати про його виконання. Письмові вимоги інспекторів є обов’язковими до негайного виконання, якщо є загроза життю чи здоров’ю людей. За невиконання вимог передбачена відповідальність керівників. Баланс між публічністю та безпекою в період воєнного стану: Результати перевірок мають публікуватися на офіційних сайтах відомств. Проте законопроект містить важливе застереження: у період дії воєнного стану заборонено оприлюднювати інформацію, розголошення якої може зашкодити безпеці військовослужбовців, працівників військових формувань або оборонних об’єктів. Посилення ролі та захисту громадських експертів: Представники громадських організацій та вчені, які залучаються Омбудсманом до перевірок, отримують серйозні гарантії. Зокрема, якщо вони виконують обов’язки інспекторів у свій робочий час, закон гарантує їм збереження робочого місця та середнього заробітку за […]

Draft Law on Amending Certain Laws of Ukraine regarding the Attraction of a Strategic Foreign Investor to the Capital Markets Infrastructure of UkraineAnal […]

Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо залучення стратегічного іноземного інвестора в інфраструктуру ринків капіталу УкраїниАналіз проекту закону: Вітаю. Цей законопроєкт є досить масштабною ініціативою, яка пропонує глибоку трансформацію архітектури фінансового сектору України. Давайте детально розберемося, які саме зміни пропонує законодавець. 1. Суть проєкту закону Законопроєкт спрямований на створення законодавчих умов для залучення провідного іноземного оператора фінансової інфраструктури до українського ринку капіталу. Для цього пропонується створити унікальну юридичну особу — Холдингову інфраструктурну компанію на ринках капіталу (ХІКРК), контрольний пакет акцій якої (>50%) належатиме іноземному стратегічному інвестору чи міжнародній фінансовій організації, а 25% — державі. Ця холдингова компанія має консолідувати контроль над оператором організованого ринку (біржею), центральним контрагентом (Розрахунковим центром) та отримати суттєву частку (не менше 25%) у Центральному депозитарії. Вибір інвестора відбуватиметься через відкритий публічний конкурс за жорсткими критеріями безпеки та професійності. 2. Структура проєкту закону та основні зміни порівняно з чинним законодавством Проєкт закону передбачає внесення системних змін до чотирьох базових законів України. Нижче наведено детальний аналіз пропонованих змін за структурою нормативного акта: Закон України «Про Національний банк України» (Стаття 4): НБУ наділяється новим повноваженням самостійно здійснювати управління корпоративними правами держави у встановленому ним порядку. Регламентується пряме право НБУ бути акціонером (учасником) клірингової установи та/або Центрального депозитарію цінних паперів, здійснювати будь-які операції з їхніми акціями без погодження з іншими органами державної влади. Закон України «Про управління об’єктами державної власності» (Стаття 11): Вноситься виняток до загальної заборони на передачу державних корпоративних прав до статутних капіталів господарських товариств. Відтепер дозволяється передавати такі права до статутного капіталу новоствореної Холдингової інфраструктурної компанії на ринках капіталу. Закон України «Про депозитарну систему України» (Статті 1, 9 та Прикінцеві положення): У понятійний апарат вводиться термін «холдингова інфраструктурна компанія на ринках капіталу». ХІКРК включається до виключного переліку осіб, які можуть бути акціонерами Центрального депозитарію. Зміна структури власності Центрального депозитарію: чинна норма передбачає спільну частку держави та НБУ на рівні не менше 25% + 1 акція. Проєкт пропонує закріпити, що частка саме НБУ має становити не менш як 50% + 1 акція. Для ХІКРК (поряд з МФО та іноземними депозитаріями) скасовується загальне обмеження володіння акціями Центрального депозитарію (яке для інших приватних осіб становить не більше 5%). Встановлюється «дідусеве застереження» (grandfather clause) у Прикінцевих положеннях: обмеження голосування акціями понад установлений ліміт не застосовуватиметься до поточних акціонерів Центрального депозитарію, якщо тільки вони не збільшать свою частку після набрання чинності цим законом. Закон України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» (Стаття 4, нова Стаття 4-1, Прикінцеві положення): ХІКРК офіційно визнається учасником ринків капіталу. Вводиться нова стаття 4-1, яка детально описує правовий статус ХІКРК: в Україні може існувати лише одна така компанія; вона створюється у формі акціонерного товариства; понад 50% акцій має належати іноземному інвестору/МФО, а рівно 25% — державі (в особі Міністерства фінансів України). ХІКРК повинна контролювати оператора ринку та центрального контрагента, а також володіти не менше 25% Центрального депозитарію. Прикінцеві положення деталізують покроковий механізм проведення конкурсу, вимоги до інвесторів та процедуру передачі активів. 3. Основні положення, важливі для ключових стейкхолдерів Для законодавців та профільних держорганів: Жорсткий безпековий фільтр: Проєкт встановлює безкомпромісні обмеження для потенційних інвесторів. До участі в конкурсі не допускаються компанії, які пов’язані з країною-агресором (РФ), фігурують у санкційних списках (як українських, так і міжнародних), пов’язані з фінансуванням тероризму або походять з країн із високим ризиком за класифікацією FATF/ЄС. Ця заборона поширюється також на осіб, які володіли істотною участю в інфраструктурі ринків капіталу таких країн протягом останніх 15 років. Процедура публічного конкурсу: Детально регламентується створення конкурсної комісії за участю представників КМУ, НБУ та НКЦПФР. Визначено чіткі правила: якщо заявку подає один кваліфікований учасник — він перемагає; якщо кілька — перемагає той, хто запропонує найбільший фінансовий внесок до статутного капіталу ХІКРК. Для експертів та фінансових аналітиків: Консолідація інфраструктури: Законопроєкт створює модель, за якої торговельна інфраструктура (біржа), кліринг (Розрахунковий центр) та облік (Центральний депозитарій) координуватимуться через єдину холдингову компанію. Новий розподіл часток у Центральному депозитарії: Перехід контрольного пакету (50% + 1 акція) безпосередньо до НБУ, при одночасному входженні ХІКРК у капітал Депозитарію з часткою не менше 25%. Захист прав міноритарних акціонерів: Поточні акціонери депозитарію зберігають свої права голосу за поточними пакетами акцій (навіть якщо вони перевищують нові ліміти), але втратять голоси за «надлишковими» акціями у разі спроби наростити свою частку у майбутньому. Для бізнесу та професійних учасників ринку: Державно-приватне партнерство у холдингу: Передбачено чітку структуру власності ХІКРК. Держава володіє блокпакетом у 25% (управління здійснює Мінфін), а стратегічний інвестор — мажоритарним пакетом. Крім того, прямо передбачено право укладати корпоративні договори між державою та приватними акціонерами, що дозволяє детально прописати правила управління (governance) та захисту інвестицій. Механізм докапіталізації ХІКРК: Держава отримує право здійснювати докапіталізацію холдингу шляхом обміну акцій додаткової емісії на облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) або інші активи. Викуп Розрахункового центру: Законопроєкт зобов’язує НБУ продати 100% своїх акцій ПАТ «Розрахунковий центр» на користь нової ХІКРК за ринковою вартістю на підставі незалежної оцінки. Це відбудеться після виконання умов конкурсу та отримання дозволів від Антимонопольного комітету та НКЦПФР. Для громадян: Безпосереднього прямого впливу на повсякденне життя громадян цей законопроєкт не має, оскільки регулює виключно питання внутрішньої інфраструктури та оптового фінансового ринку. Проте він змінює правила функціонування державних інституцій, які оперують активами фінансового сектору країни. Аналіз пояснювальної записки: 1. Суть проєкту закону Цей законопроєкт є правовим фундаментом для глобальної реформи вітчизняного фінансового сектору, яка передбачає створення єдиної, вертикально інтегрованої інфраструктури ринків капіталу у формі холдингової компанії. Ініціатива спрямована на об’єднання процесів торгівлі, клірингу, розрахунків та депозитарного обліку під «одним дахом» із залученням авторитетного міжнародного інвестора. Фактично, документ пропонує перезавантажити український фондовий ринок, побудувавши нову біржу та консолідувавши всі депозитарні послуги, включаючи облік державних облігацій (ОВДП), на базі Національного депозитарію України. 2. Причини та необхідність прийняття законопроєкту Якщо говорити мовою фактів, то розробка цього документу — це не просто внутрішня ініціатива, а виконання жорстких та конкретних міжнародних зобов’язань України. Автор пояснювальної записки виділяє кілька ключових передумов: Вимоги МВФ: Це пряме виконання зобов’язань України за результатами восьмого перегляду програми «Механізм розширеного фінансування» (EFF). На виконання цих умов у липні 2025 року було підписано профільний Меморандум між НБУ, ЄБРР, Мінфіном, Мінекономіки та НКЦПФР. Рішення Ради з фінансової стабільності: Наприкінці червня 2025 року було затверджено детальний план впровадження нової цільової моделі інфраструктури ринків капіталу. Законопроєкт є інструментом практичної реалізації цього плану. Застаріла та фрагментована модель ринку: Поточна система ринку капіталу в Україні є розрізненою. Існує нагальна потреба оптимізувати структуру власності ПАТ «НДУ» та ПАТ «Розрахунковий центр», усунути обмеження на голосування для державних акціонерів та передати функції управління від НКЦПФР до Нацбанку. 3. Основні наслідки прийняття закону для різних стейкхолдерів Для нас як для юристів, а також для ринку загалом, цей документ несе низку тектонічних змін. Давайте розберемо їх детальніше через призму інтересів ключових груп: Для законодавців та держави: Нові правила гри та прозорість: Законопроєкт чітко врегулює проведення відкритого міжнародного тендеру для обрання стратегічного інвестора. Це мінімізує корупційні ризики та залучить передові світові технології управління. Посилення ролі НБУ: Регулятор отримає мажоритарний пакет акцій (50% + 1 акція) у консолідованому центральному депозитарії, що гарантуватиме державний контроль за стратегічною інфраструктурою під час війни та у період повоєнного відновлення. Бюджетна нейтральність: Реалізація реформи не потребуватиме жодної гривні витрат з державного чи місцевих бюджетів, що вкрай важливо в умовах дефіциту коштів. Для експертів та фінансового бізнесу: Створення нової фондової біржі: Нова холдингова компанія, де держава, міжнародні фінансові організації та приватний капітал об’єднають зусилля, створить сучасний торговельний майданчик. Консолідація депозитарної системи: НБУ передасть функцію обліку та обслуговування державних облігацій (ОВДП) до Національного депозитарію України. Це створить єдине вікно для роботи з усіма цінними паперами в країні. Зняття корпоративних обмежень: Ліквідуються застарілі обмеження на голосування акціями для держструктур у НДУ, що розблокує ефективне корпоративне управління. Для громадян та іноземних інвесторів: Залучення мільярдів на відбудову: Головний практичний ефект — створення інфраструктури, яка здатна прийняти та безпечно абсорбувати іноземний приватний капітал для відновлення України після війни. Спрощення доступу до ринку: Для пересічного громадянина (роздрібного інвестора) та іноземних фондів інвестування в українські активи стане таким же простим, зрозумілим та захищеним процесом, як і на провідних європейських майданчиках. Це стимулюватиме приплив внутрішніх заощаджень в економіку. Аналіз інших документів: Позиція автора документа Кабінет Міністрів України як ініціатор цього законопроекту повністю та послідовно підтримує запропоновані зміни. Уряд прагне кардинально реформувати вітчизняний фінансовий сектор, залучивши провідного іноземного інвестора до управління ключовими елементами інфраструктури ринків капіталу. Головна мета розробників — інтегрувати Україну в глобальну фінансову систему та побудувати прозорий, надійний і зрозумілий для світу інвестиційний ландшафт. Основні положення законопроекту: що потрібно знати Це дійсно фундаментальна реформа, яка у разі ухвалення змінить правила гри на фінансовому ринку України. Якщо пояснювати просто, Уряд пропонує створити унікальну модель управління ринками капіталу. Ось ключові блоки, які є найважливішими для парламентарів, бізнесу та експертного середовища: Створення єдиного інфраструктурного холдингу (ХІК): В Україні буде створено унікальну юридичну особу — Холдингову інфраструктурну компанію на ринках капіталу. Вона може бути лише одна. Цей холдинг отримає контроль над оператором організованого ринку (біржею), центральним контрагентом (кліринговою установою) та володітиме щонайменше 25% акцій Центрального депозитарію України. Розподіл власності (Контроль інвестора та блокпокет держави): Понад 50% акцій цього холдингу належатиме іноземному стратегічному інвестору (або спільно з міжнародними фінансовими організаціями, наприклад, ЄБРР чи IFC). Держава в особі Міністерства фінансів обов’язково збереже за собою блокпокет у розмірі 25% акцій, що дозволить контролювати стратегічні рішення. Прозорий міжнародний конкурс: Іноземного інвестора обиратимуть на публічному та відкритому конкурсі, який організовує Мінекономіки. До претендентів висуваються надзвичайно жорсткі вимоги: вони повинні мати бездоганну репутацію та реальний практичний досвід ведення депозитарної, клірингової та біржової діяльності в інших країнах. Залізобетонний “безпековий фільтр”: Законопроект містить жорстке та безкомпромісне обмеження: до конкурсу та володіння холдингом жодним чином не можуть бути допущені компанії чи особи, пов’язані з Російською Федерацією (державою-агресором), підсанкційні суб’єкти або компанії з юрисдикцій із “сірого” чи “чорного” списків FATF. Консолідація активів та роль НБУ: Національний банк України відіграватиме стабілізуючу роль. Він продасть холдингу свої акції “Розрахункового центру”, проте в самому Центральному депозитарії НБУ зобов’язаний зберегти мажоритарний контроль — не менше 50% плюс 1 акція. Це важливо для забезпечення фінансової стабільності держави в перехідний період. Швидкі терміни впровадження: Кабінет Міністрів бере на себе зобов’язання у тримісячний строк після ухвалення закону розробити всю підзаконну базу: правила конкурсу, вимоги до капіталу холдингу та детальні критерії до інвесторів. Це свідчить про готовність Уряду діяти максимально оперативно. Для бізнесу та громадян цей закон є сигналом, що український ринок цінних паперів та державних облігацій нарешті отримає сучасну європейську інфраструктуру. Це суттєво знизить транзакційні витрати, спростить доступ іноземного капіталу в Україну та підвищить рівень захисту прав інвесторів до най […]

Draft Law on Amending the Law of Ukraine "On State Aid to Undertakings" regarding liability for violation of the requirements of legislation on state aid to undertakingsThe analysis could not be performed. Full text by link

Проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання" щодо відповідальності за порушення вимог законодавства про державну допомогу суб’єктам господарюванняАналіз виконати не вдалося. Повний текст за посиланням

Draft Law on Amendments to the Code of Ukraine on Administrative Offences regarding Liability for Violation of the Requirements of the Legislation on State Aid to Economic EntitiesThe analysis could not be performed. Full text by link

Проєкт Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення вимог законодавства про державну допомогу суб’єктам господарюванняАналіз виконати не вдалося. Повний текст за посиланням

Overview of Draft Laws for 09/06/20266 draft laws have been registered: 15305 Draft Law on Amending the Code of Ukraine on Administrative Offences […]

Огляд законопроектів за 09/06/2026Зареєстровано 6 […]

Огляд законодавства ЄС за 09/06/2026Я не мо […]

Review of the EU legislation for 09/06/2026I cannot answer this request because no legal acts or text were provided for analysis. Review of each of legal […]

Review of Ukrainian legislation for 09/06/2026Memorandum on Macro-Financial Assistance from the EU This international document lays the foundation for […]

Огляд українського законодавства за 09/06/2026Меморандум про макрофінансову допомогу від ЄС Цей міжнародний документ закладає основу для отримання Україною фінансової підтримки від Європейського Союзу обсягом до 8,35 мільярда євро до кінця 2027 року. Головне нововведення полягає у запровадженні унікального механізму погашення цього боргу за рахунок майбутніх російських репарацій. Для отримання траншів Україна зобов’язалася виконати жорсткі умови: продовжити дію 5% військового збору ще на три роки, скасувати податкові пільги для посилок та реформувати систему оподаткування ФОПів третьої групи. Крім того, передбачено розробку нового Митного кодексу за стандартами ЄС та посилення антикорупційного контролю без права скасування вже ухвалених заходів. Постанова КМУ щодо обігу наркотичних засобів та медичного канабісу Уряд суттєво змінив правила ліцензування та контролю за обігом підконтрольних речовин, зокрема медичного канабісу. Відтепер Держлікслужба отримала повноваження пропорційно зменшувати квоти для бізнесу, якщо загальний обсяг заявок перевищує визначені ліміти МОЗ. Для виробників рослинної сировини впроваджується обов’язкове дотримання державного стандарту належної практики культивування (GACP). Також посилено правила для лабораторій, де зберігання речовин у робочих зонах обмежили виключно добовою потребою, а мінімальний строк зберігання облікових документів збільшили до п’яти років. Постанова НБУ щодо діяльності страхових посередників Національний банк оновив правила роботи страхових агентів, брокерів та субагентів на ринку. Головна зміна зобов’язує посередників відкривати спеціальні банківські рахунки для операцій зі страховими преміями та виплатами ще до початку фактичної діяльності. Документ чітко розмежовує повноваження при реєстрації мультиагентів, визначаючи роль «головного страховика», та забороняє суміщати певні види посередництва в одній компанії. Також встановлено нові вимоги до кваліфікації: первинне навчання має тривати щонайменше 15 годин, а наступне підвищення кваліфікації — не менше 45 годин кожні три роки. Постанова КМУ про експериментальний проект вилову біоресурсів у ПЗФ Кабмін запустив дворічний експеримент, який запроваджує єдині правила промислового вилову риби на заповідних територіях України. Відтепер усі дозвільні процедури та подача документів переведені в електронну форму з обов’язковим використанням електронного підпису. Суб’єкти господарювання зобов’язані отримати два види дозволів — на спеціальне використання біоресурсів загалом та окремо в межах природно-заповідного фонду. Важливою умовою є встановлення жорстких строків подачі проектів лімітів вилову (до 15 серпня та 15 вересня) та обов’язкове обладнання риболовних суден системами супутникового моніторингу. Окрема думка судді КСУ щодо рішення про відпустки під час війни Окрема думка аналізує рішення Конституційного Суду, яке визнало неконституційними обмеження тривалості відпусток під час воєнного стану для осіб з інвалідністю та неповнолітніх. На думку судді, це рішення створює колізію в законі, оскільки роботодавці досі мають право обмежувати загальну відпустку 24 днями, але водночас зобов’язані надати вказаним пільговим категоріям відпустку повної тривалості. Також скасування механізму перенесення невикористаних днів відпусток на мирний час створює правову невизначеність щодо того, як надавати накопичені за роки війни дні після скасування воєнного стану. Наказ МВС щодо грошового забезпечення Нацгвардії Цей відомчий наказ змінює правила нарахування додаткових виплат військовослужбовцям Національної гвардії. По-перше, документ конкретизує умови виплати винагороди за стрибки з парашутом, обмежуючи її виключно плановими стрибками в межах річних норм. По-друге, запроваджується абсолютно нова виплата за виконання завдань з охорони державного кордону у розмірі 3% від посадового окладу за 13-м тарифним розрядом за кожне чергування. Ця прикордонна винагорода обмежена лімітом у 20% окладу на місяць та обов’язково має бути повністю виплачена військовослужбовцю в разі його звільнення чи переведення. Наказ МВС щодо реформи відомчої освіти поліції Наказ приводить діяльність навчальних закладів системи МВС у відповідність до законів про професійну освіту та Нацполіцію. Основна зміна стосується термінології: поняття «професійно-технічна освіта» та «первинна підготовка» замінено на «професійна освіта» та «спеціальна підготовка» відповідно. Крім того, повноваження щодо затвердження статутів таких закладів тепер офіційно закріплені безпосередньо за керівником Національної поліції України. Також документ посилює вимоги до викладацького та керівного складу, які відтепер повинні підтверджувати рівень володіння державною мовою відповідно до стандартів мовного закону. Наказ МВС щодо обліку засобів захисту органів дихання Цей документ вносить зміни до функціонування єдиної інформаційної системи МВС у сфері цивільного захисту. Інформаційну систему управління силами та засобами офіційно доповнено новим параметром — обліком даних про забезпечення громадян засобами індивідуального захисту органів дихання. Відтепер органи влади та підрозділи ДСНС зобов’язані систематично збирати та вносити відомості про наявність цих засобів на місцях. Це дозволить здійснювати оперативний моніторинг і планування заходів радіаційного та хімічного захисту населення у разі надзвичайних ситуацій. Наказ МВС щодо виплат родинам загиблих прикордонників Міністерство реформувало порядок призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовців Державної прикордонної служби під час воєнного стану. Головним нововведенням є деталізація механізму складання особистого розпорядження прикордонника про розподіл часток виплати між одержувачами. При цьому документ захищає вразливі категорії родичів (неповнолітніх дітей, непрацездатних батьків та вдів), гарантуючи їм обов’язкову частку незалежно від змісту розпорядження. Також наказ впроваджує жорсткі обмеження, повністю забороняючи виплати громадянам або резидентам РФ і РБ, а також особам, засудженим за колабораціонізм чи держзраду. А тепер розглянемо детальніше кожен з опублікованих сьогодні актів: Про облікову ціну банківських металів Цей документ є офіційним повідомленням Національного банку України про встановлення облікових цін на банківські метали станом на 8 червня 2026 року. Він визначає розрахункову вартість однієї тройської унції золота, срібла, платини та паладію в національній валюті України. Цей акт виконує інформаційно-регулятивну функцію для фінансового сектору та бухгалтерського обліку. При цьому встановлені ціни не покладають на регулятора зобов’язань щодо обов’язкової купівлі чи продажу цих металів за вказаними тарифами. Структурно документ є лаконічним нормативно-інформаційним повідомленням, яке складається з табличної частини та важливого юридичного застереження (примітки). У таблиці систематизовано дані за чотирма основними банківськими металами із зазначенням їхніх цифрових та літерних кодів (XAU, XAG, XPT, XPD), одиниці виміру (1 тройська унція) та конкретної облікової ціни в гривнях. Порівняно з попередніми щоденними версіями таких повідомлень, структура акта залишається незмінною, оновлюються лише безпосередні цифрові показники вартості металів відповідно до ринкових коливань. Для практичного застосування найбільш важливими є такі положення: 1. **Конкретні цінові орієнтири**: встановлено точну вартість металів (золото — 198 270,07 грн, срібло — 3 234,90 грн, платина — 84 290,53 грн, паладій — 58 863,91 грн за тройську унцію), які є обов’язковими для використання фінансовими установами при відображенні операцій у бухгалтерському обліку та оцінці власних резервів у банківських металах на зазначену дату. 2. **Статус облікової ціни (застереження)**: примітка чітко визначає, що ці ціни є виключно індикативними (обліковими). Вони не є публічною офертою НБУ для здійснення реальних правочинів купівлі-продажу, що убезпечує регулятора від обов’язку проводити фізичні операції з металами за цими тарифами. Про офіційний курс гривні щодо іноземних валют **1. Суть акта** Цей документ є офіційним повідомленням Національного банку України, яким встановлюється офіційний курс гривні щодо іноземних валют та спеціальних прав запозичення (СПЗ) на 8 червня 2026 року. Акт фіксує вартість української національної валюти щодо ключових світових валют, зокрема встановлює курс долара США на рівні 44,3583 грн, а євро — на рівні 51,6375 грн. Він слугує єдиним нормативним орієнтиром для здійснення фінансових, податкових та облікових операцій в державі на зазначену дату. Документ забезпечує правову визначеність при розрахунках, де законодавством передбачено застосування офіційного курсу НБУ. **2. Структура акта, основні положення та зміни** Структурно повідомлення складається з систематизованої таблиці та нормативного застереження (виноски) в кінці тексту. Таблиця містить п’ять обов’язкових реквізитів для кожної валюти: цифровий код, літерний код, кількість одиниць валюти, її офіційну назву та безпосередньо встановлений курс до гривні (всього охоплено 36 іноземних валют та СПЗ). Порівняно з попередніми щоденними актами такого типу, структура та перелік валют залишаються незмінними, проте змінюються виключно цифрові показники курсів, що відображає щоденну фіксацію стану валютного ринку. **3. Основні положення, важливі для практичного використання** **** Для практичного застосування цього акта ключовими є такі положення: * **Податковий та митний облік:** Встановлені курси є обов’язковими для розрахунку митної вартості товарів при імпорті/експорті, визначення бази оподаткування митними платежами, ПДВ та акцизним податком, а також для перерахунку валютних зобов’язань у гривневий еквівалент у бухгалтерському обліку. * **Взаємодія з бюджетом:** Курси застосовуються для проведення операцій Національного банку України з Державною казначейською службою України. * **Обмеження зобов’язань:** Важливим є правове застереження про те, що встановлений курс не створює для НБУ зобов’язань здійснювати купівлю чи продаж зазначених валют за цими показниками. Це виключно обліковий інструмент, а не комерційний курс для ринкових операцій регулятора. Про внесення зміни до постанови Центральної виборчої комісії від 10 серпня 2020 року № 172 **1. Суть акта** Ця постанова Центральної виборчої комісії є індивідуальним актом правозастосовного характеру, спрямованим на актуалізацію персонального складу місцевих органів виборчої влади. Документ вносить точкову зміну до складу Полонської міської територіальної виборчої комісії Шепетівського району Хмельницької області. Суть рішення полягає виключно в уточненні персональних даних члена комісії у зв’язку зі зміною її прізвища з Тимосевич на Малюк. Це стандартна юридична процедура, необхідна для забезпечення належної ідентифікації особи та легітимності підписів у документах виборчої комісії. **2. Структура акта та зміни порівняно з попередніми версіями** Структурно постанова є лаконічною і складається з преамбули та трьох пунктів: * **Преамбула** містить правову підставу прийняття рішення — посилання на статті 11–13 Закону України “Про Центральну виборчу комісію”. * **Пункт 1** вносить зміну безпосередньо до додатка 459 базової постанови ЦВК від 10 серпня 2020 року № 172, замінюючи слова “Тимосевич Анна Валеріївна” словами “Малюк Анна Валеріївна”. * **Пункт 2** визначає логістичний порядок доведення рішення до адресата: копії постанови направляються Хмельницькій обласній військовій адміністрації для подальшої передачі безпосередньо до Полонської міської ТВК. * **Пункт 3** передбачає обов’язкове оприлюднення акта на офіційному вебсайті ЦВК. Порівняно з попередньою редакцією додатка 459 до постанови № 172, відбулася лише одна персональна зміна — оновлено прізвище одного з членів виборчої комісії. **3. Основні положення, важливі для практичного використання** Для практичного застосування ключовими є такі моменти: * **Легітимізація статусу члена ТВК:** З моменту набрання чинності цією постановою Анна Валеріївна Малюк бере участь у засіданнях та підписує протоколи й рішення ТВК під своїм новим (актуальним) прізвищем, що виключає будь-які процедурні оскарження рішень комісії з технічних причин. * **Офіційний канал комунікації:** Постанова чітко фіксує ланцюжок передачі документів (ЦВК — Обласна військова адміністрація — міська ТВК), що є важливим для належного документообігу в умовах воєнного стану. Про зміни в складі територіальних виборчих комісій, що здійснюють підготовку та проведення місцевих виборів **1. Суть акта** Ця Постанова Центральної виборчої комісії № 33 від 1 червня 2026 року стосується кадрових змін у складі територіальних виборчих комісій (ТВК), які забезпечують підготовку та проведення місцевих виборів. Рішення прийнято на підставі офіційних подань місцевих організацій політичних партій про заміну їхніх представників у цих комісіях. Відповідно до вимог виборчого законодавства, ЦВК достроково припинила повноваження окремих членів ТВК та затвердила на їхні місця нові кандидатури від тих самих суб’єктів подання. Окрім цього, документ визначає порядок інформування громадськості про кадрові зміни та взаємодію з місцевими органами влади. **2. Структура акта, його основні положення та зміни** * **Структура:** Постанова складається з розлогої описово-мотивувальної частини (преамбули), де наведено нормативно-правове обґрунтування, чотирьох пунктів резолютивної частини та двох додатків, які містять безпосередній перелік кадрових змін. * **Основні положення:** * Пункт 1 вносить зміни до персонального складу ТВК, який був первинно сформований базовою постановою ЦВК від 10 серпня 2020 року № 172. * Пункт 2 зобов’язує відповідні ТВК проінформувати громадян про оновлений склад комісій. * Пункт 3 передбачає надсилання копій цієї постанови до Харківської та Хмельницької обласних військових адміністрацій. * Пункт 4 регламентує обов’язкове оприлюднення документа на офіційному вебсайті ЦВК. * **Зміни порівняно з попередніми версіями:** Оскільки це індивідуальний акт правозастосування, він не змінює норми права, а безпосередньо змінює персональний склад виборчих комісій, затверджений раніше Постановою ЦВК № 172 від 10 серпня 2020 року. Зміни відбуваються за принципом «ротації» — вибуття одного члена комісії та одночасне призначення іншого від тієї ж політичної сили. **3. Основні положення, важливі для практичного використання** Для практичної діяльності суб’єктів виборчого процесу ключовими є такі аспекти: * **Принцип безперервності та суб’єктності:** Заміна члена комісії відбувається виключно за поданням тієї політичної партії, яка його номінувала. Це гарантує збереження балансу політичних сил у ТВК. * **Одночасність процедури:** Припинення повноважень попереднього члена комісії та призначення нового (із призначенням на відповідну посаду — голови, заступника, секретаря чи члена комісії) відбувається в межах одного рішення. Нові члени комісії набувають повноважень з моменту прийняття цієї постанови та складення присяги. * **Обов’язок публічності:** ТВК зобов’язані самостійно обрати спосіб та невідкладно поінформувати місцевих жителів про зміни у своєму складі, що є важливим для легітимності їхніх подальших рішень. * **Координація з військовими адміністраціями:** Направлення копій рішень до Харківської та Хмельницької ОВА забезпечує належну взаємодію виборчих органів із органами, що здійснюють владні повноваження на відповідних територіях в умовах воєнного стану. Меморандум про взаєморозуміння між Україною як Позичальником та Європейським Союзом як Кредитором (щодо отримання Україною макрофінансової допомоги в рамках Позики на підтримку України) **1. Суть Меморандуму** Цей Меморандум є міжнародно-правовою основою для отримання Україною макрофінансової допомоги від Європейського Союзу у розмірі до 8,35 мільярда євро на період до 31 грудня 2027 року. Зазначені кошти є частиною ширшого інструменту підтримки обсягом до 90 мільярдів євро, погашення якого планується здійснювати за рахунок репарацій від Російської Федерації. Фінансування надається трьома траншами, виплата кожного з яких безпосередньо залежить від виконання Україною чітких політичних, економічних та структурних умов. Головною метою допомоги є підтримання макрофінансової стабільності нашої держави та покриття дефіциту державного бюджету. **2. Структура акта та порівняльний аспект** Структурно Меморандум складається з 17 основних пунктів, які визначають загальні умови надання позики, порядок моніторингу, оцінки та взаємодії сторін, а також двох невід’ємних додатків. Додаток I містить детальний перелік структурних реформ («умов політики»), розподілених за трьома траншами, а Додаток II регламентує систему щоквартального та щомісячного макроекономічного моніторингу. Порівняно з попередніми програмами макрофінансової допомоги, цей документ запроваджує унікальний механізм погашення боргу за рахунок російських репарацій. Крім того, він встановлює значно жорсткішу прив’язку виділення коштів до конкретних, деталізованих кроків у сфері фіскальної політики, реформування митниці та управління державними фінансами, а також містить пряме застереження про неприпустимість скасування будь-яких раніше вжитих антикорупційних заходів. **3. Основні положення для практичного використання** Для практичного використання та моніторингу виконання зобов’язань України ключовими є конкретні умови виділення траншів, закріплені в Додатку I. **** (Оскільки положення акта безпосередньо стосуються оподаткування та митної справи): * **Податкові реформи (Компонент 1):** Україна зобов’язується продовжити дію військового збору на рівні 5% ще на 3 роки (із забезпеченням щонайменше 140 млрд грн надходжень на рік), скасувати звільнення від оподаткування міжнародних посилок (крім оборонних), запровадити оподаткування цифрових платформ, а також реформувати пільгові режими оподаткування (зокрема, для ФОП третьої групи та протидії дробленню бізнесу) для залучення додаткових 70 млрд грн на рік. Також передбачено узгодження корпоративного оподаткування з директивами ЄС щодо боротьби з ухиленням від сплати податків. * **Митна реформа (Компонент 3):** Передбачено розробку та ухвалення нового Митного кодексу України, повністю узгодженого з Митним кодексом ЄС (Регламент № 952/2013), призначення постійного голови Державної митної служби, а також затвердження технічних вимог для інтеграції національних митних IT-систем із європейськими. * **Управління державними витратами та фінансами (Компонент 2):** Впроваджується нова система управління публічними інвестиціями (PIM), створюються нові аудиторські комітети у ключових розпорядників коштів (зокрема, в МВС, Міненерго, Мінцифри), а також реформується Рахункова палата та Державна аудиторська служба (розмежування функцій аудиту та інспекції). * **Загальні політичні передумови:** Будь-яка виплата зупиняється Європейською Комісією у разі порушення Україною верховенства права, демократичних стандартів, прав людини або у разі скасування будь-яких раніше ухвалених антикорупційних заходів. Про внесення змін до Порядку провадження діяльності, пов’язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів, у тому числі конопель для медичних цілей, та контролю за їх обігом ### 1. Суть акта Ця постанова Кабінету Міністрів України суттєво реформує та деталізує правила поводження з наркотичними засобами, психотропними речовинами, прекурсорами та медичним канабісом. Документ запроваджує чіткий механізм розподілу та коригування квот на культивування й обіг цих речовин у разі перевищення лімітів, встановлених МОЗ. Також він посилює вимоги до лабораторного зберігання та обліку підконтрольних речовин, впроваджує міжнародні стандарти якості для вирощування медичних рослин і визначає жорсткі правила знищення сировини, яка не відповідає встановленим нормативам. — ### 2. Структура акта, його основні положення та зміни порівняно з попередніми версіями Постанова складається з двох основних розділів: безпосередньо тексту постанови (який містить перехідні положення щодо подачі заяв на квоти на 2026 рік) та великого додатка із системними змінами до базового Порядку, затвердженого постановою КМУ № 589. **Основні зміни порівняно з попередніми редакціями:** * **Механізм квотування:** Раніше не було детально прописано процедуру дій у разі профіциту заявок. Тепер Держлікслужбі офіційно дозволено пропорційно коригувати (зменшувати) обсяги квот для ліцензіатів, якщо їхній сумарний запит перевищує річну потребу, визначену МОЗ. * **Терміни зберігання документів:** Мінімальний строк зберігання документів про операції у сфері обігу підконтрольних речовин збільшено — тепер він становить не менше п’яти років (без урахування поточного року). * **Лабораторний контроль:** Виключено пункт 17, натомість додано новий деталізований розділ (пункт 18-1), який жорстко регламентує правила зберігання, обліку та використання зразків і стандартів у лабораторіях. * **Стандартизація вирощування:** Запроваджено обов’язкове дотримання вимог належної практики культивування та збирання вихідної сировини рослинного походження (GACP) для суб’єктів, що вирощують медичний канабіс чи інші підконтрольні рослини. * **Термінологічні та формені зміни:** У додатках (формах звітності та журналів) слова «міжнародна непатентована назва» замінено на «міжнародна незареєстрована назва», а також додано специфічні графи для обліку медичного канабісу (партія, серія, маса, кількість). — ### 3. Основні положення, які є найважливішими для практичного використання Для бізнесу, медичних та наукових установ критично важливими є такі практичні аспекти постанови: * **Правило добової потреби для лабораторій:** У робочих приміщеннях лабораторій дозволено зберігати підконтрольні речовини та стандартні зразки лише в кількості, що не перевищує добову потребу для проведення аналізів. Наприкінці робочого дня всі залишки мають обов’язково переноситися до спеціально обладнаних сховищ. * **Нова звітність для лабораторій:** Запроваджується новий спеціальний Журнал обліку (Додаток 22) для реєстрації надходження та використання речовин і стандартних зразків у лабораторіях, який можна вести як у паперовій, так і в електронній формі. * **Впровадження системи контролю якості GACP:** Виробники рослинної сировини (зокрема конопель для медичних цілей) зобов’язані створити власну систему контролю якості відповідно до стандарту СТ-Н МОЗУ 42-4.5:2012. * **Граничний вміст морфіну в маку:** Встановлено чіткий ліміт — якщо у висушеній соломі маку снотворного вміст морфіну перевищує 0,15%, така сировина підлягає обов’язковому знищенню. * **Процедура знищення залишків:** Процес знищення пожнивних залишків та зразків маку тепер відбувається виключно комісійно — за участю керівника підприємства та представника підрозділу боротьби з наркозлочинністю Нацполіції, з обов’язковим складанням тристороннього акта (Додаток 11). Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України з питань авторизації страхових посередників та умов здійснення діяльності з реалізації страхових та/або перестрахових продуктів **1. Суть акта** Ця постанова Національного банку України спрямована на суттєве вдосконалення правил роботи на ринку страхового посередництва, деталізуючи процедури авторизації та діяльності страхових агентів, брокерів та субагентів. Документ оновлює вимоги до професійного навчання посередників, ведення Реєстру страхових посередників та здійснення нагляду за ними. Зокрема, постанова чітко врегульовує порядок використання спеціальних банківських рахунків для страхових платежів та визначає особливості роботи мультиагентів. Загалом зміни спрямовані на підвищення прозорості ринку та посилення контролю за кваліфікацією осіб, які реалізують страхові продукти. **2. Структура акта, основні положення та зміни порівняно з попередніми версіями** Структурно документ складається з тексту самої постанови (12 пунктів, що визначають строки набрання чинності та перехідні положення) та затверджених нею системних Змін до профільного Положення № 2. Основні зміни порівняно з попередніми версіями: * **Продовження строків:** строк для приведення внутрішніх документів страховиків та брокерів у відповідність до нових вимог збільшено з трьох до шести місяців. * **Впровадження поняття «міжнародна група»:** визначено статус таких груп, що дає їм право за певних умов клопотати про незастосування ознак невідповідності репутаційним вимогам. * **Регулювання суміщення діяльності:** прямо заборонено суміщати діяльність субагента чи страхового агента з діяльністю додаткового страхового агента в одного страховика. * **Оптимізація роботи з Реєстром:** уточнено порядок подання електронних заявок через публічний електронний кабінет та взаємодію у разі технічних збоїв системи. **3. Основні положення, важливі для практичного використання** Для практичної діяльності страхового ринку найбільш критичними є такі положення: * **Спеціальні поточні рахунки:** страхові посередники зобов’язані відкрити та використовувати поточний рахунок зі спеціальним режимом використання до моменту отримання першої страхової премії чи здійснення першої виплати. Визначено вичерпний перелік дозволених зарахувань та перерахувань за такими рахунками. * **Статус «головного страховика» для мультиагентів:** чітко визначено, що лише один страховик (який первинно вніс запис про мультиагента до Реєстру) є головним і має право вносити повні зміни до його реєстраційних даних. Інші страховики, з якими співпрацює мультиагент, мають обмежені реєстраційні права. * **Нові стандарти навчання:** встановлено чіткий обсяг навчання. Первинне навчання має становити не менше 15 академічних годин (за новими програмами Модуля 1 та Модуля 2). Подальше підвищення кваліфікації має тривати не менше 45 академічних годин протягом кожних трьох років з обов’язковим внесенням цих даних до Реєстру протягом 10 робочих днів. * **Клопотання про ділову репутацію:** заявники отримали право подавати до НБУ обґрунтовані клопотання про незастосування до них або їхніх керівників виявлених ознак відсутності бездоганної ділової репутації чи інших ознак невідповідності. Про реалізацію експериментального проекту щодо спеціального використання водних біоресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду **Суть акта** Ця постанова запроваджує дворічний експериментальний проект, спрямований на створення єдиного та прозорого механізму вилову риби та інших водних біоресурсів у межах територій природно-заповідного фонду (ПЗФ) України. Головна мета ініціативи — усунути подвійне адміністративне навантаження на бізнес та посилити боротьбу з незаконним рибальством у заповідних зонах. Документ чітко регламентує взаємодію між рибалками, адміністраціями заповідників та державними органами через сучасні цифрові інструменти. Це дозволить збалансувати інтереси раціонального природокористування та збереження заповідної природи. — **Структура акта, його основні положення та зміни** Структурно документ складається з тексту самої постанови (5 пунктів, які визначають строки проекту, координатора — Мінекономіки, учасників та перехідні положення) та затвердженого нею Порядку. Порядок містить три розділи: 1. Загальні положення. 2. Процедура підготовки, подання та затвердження лімітів вилову. 3. Правила безпосереднього здійснення спеціального використання водних біоресурсів у межах ПЗФ. **Основні зміни порівняно з попередньою практикою:** * **Цифровізація процесу:** запроваджується подання документів в електронній формі з накладенням КЕП та інтеграція даних із Єдиною державною електронною системою управління галуззю рибного господарства. * **Усунення дублювання:** процедура затвердження лімітів у межах ПЗФ тепер повністю уніфікована та координується спільно Держрибагентством та Мінекономіки за чіткими критеріями, що виключає хаотичне погодження різними відомствами. * **Перехідний період:** усі ліміти та дозволи, які були видані за старими правилами до набрання чинності цією постановою, визнаються дійсними лише до 31 грудня 2026 року. — **Основні положення, важливі для практичного використання** Для суб’єктів господарювання та юристів на практиці найбільш важливими є такі правила: 1. **Алгоритм допуску до промислу (подвійний контроль):** Для законного вилову в заповіднику суб’єкт повинен мати: * подану електронну декларацію на промислове рибальство; * договір та загальний дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів; * окремий дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів у межах ПЗФ. 2. **Суворі дедлайни для встановлення лімітів:** Суб’єкти встановлення лімітів (адміністрації заповідників або землевласники) зобов’язані подати проекти лімітів на наступний рік до Держрибагентства **до 15 серпня**, а до Мінекономіки — **до 15 вересня** поточного року. Порушення цих строків є підставою для відмови у затвердженні лімітів. 3. **Обов’язкове наукове обґрунтування:** Будь-який ліміт затверджується виключно на основі науково-біологічного обґрунтування, розробленого профільними науковими установами. Обсяг дослідного вилову жорстко обмежений — не більше **5 відсотків** від загального обсягу встановлених лімітів. 4. **Тотальний моніторинг суден:** Усі риболовні судна, які здійснюють вилов у межах заповідників, обов’язково мають бути підключені до системи дистанційного контролю (супутникового моніторингу). 5. **Платність ресурсу:** Спеціальне використання водних біоресурсів у заповідних зонах залишається платним, а збір справляється відповідно до затверджених Кабміном тарифів. Окрема думка судді Конституційного Суду України Совгирі О.В. стосовно Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів другого речення абзацу другого, абзацу третього частини першої статті 12, абзацу другого пункту 3 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану“ (щодо права на відпустки) **** ### 1. Суть документа Цей документ є Окремою думкою судді Конституційного Суду України Ольги Совгирі стосовно Рішення КСУ № 3-р/2026, яке стосується конституційності обмежень права на відпустки в умовах воєнного стану. Суддя, загалом підтримуючи прагнення захистити вразливі категорії працівників, критикує методологію та логіку ухваленого Рішення. Вона наголошує, що Рішення Суду створює серйозну юридичну невизначеність та внутрішні суперечності в законі. На думку судді, обраний Судом підхід не вирішує проблему, а лише ускладнює регулювання трудових відносин як під час війни, так і у післявоєнний період. — ### 2. Структура документа, основні положення та зміни Документ має чітку структуру та складається з трьох тематичних розділів: 1. **Предмет конституційного контролю у справі**: Суддя вказує, що Суд визнав неконституційним припис, який регулює лише порядок надання *невикористаних* днів відпустки без збереження зарплати, але фактично дав оцінку іншій нормі (яка обмежує тривалість відпустки 24 днями), що не була предметом розгляду. Це створило ситуацію, коли два суміжних абзаци однієї статті закону суперечать один одному. 2. **Сутність конституційного права на відпочинок**: Проаналізовано природу права на відпочинок. Суддя критикує Суд за те, що він прирівняв сутність цього права до встановленого законом мінімуму у 24 дні. Також вказано на вибірковість Суду, який захистив осіб з інвалідністю та неповнолітніх, але дозволив обмежувати додаткові соціальні відпустки (наприклад, для батьків дітей з інвалідністю). 3. **Баланс інтересів роботодавця і працівника**: Зазначено, що Суд оцінював пропорційність обмежень однобічно — лише через інтереси працівника (баланс роботи та особистого життя), повністю проігнорувавши інтереси роботодавців та специфіку воєнного стану. **Щодо змін:** Окрема думка аналізує зміни, які відбулися в правовому полі внаслідок Рішення КСУ. Зокрема, визнано неконституційними обмеження щодо тривалості відпусток для осіб з інвалідністю та неповнолітніх, а також положення Прикінцевих положень Закону, які визначали момент втрати чинності цими обмеженнями. — ### 3. Основні положення, важливі для практичного використання Для практикуючих юристів, роботодавців та працівників ключовими в цій Окремій думці є такі висновки, які підсвічують майбутні проблеми у правозастосуванні: * **Правовий тупик у статті 12 Закону**: Через Рішення КСУ виникла колізія. З одного боку, роботодавець досі має право обмежити відпустку працівників 24 днями (бо абзац 1 статті 12 є чинним). З іншого боку, через скасування частини другого абзацу, роботодавець тепер зобов’язаний забезпечити особам з інвалідністю та неповнолітнім оплачувану відпустку повної тривалості (понад 24 дні). * **Загроза післявоєнного колапсу відпусток**: Скасування норми Прикінцевих положень, яка регулювала перенесення та використання воєнних відпусток у мирний час, руйнує єдиний механізм. Тепер незрозуміло, як саме після скасування воєнного стану надавати накопичені за роки війни дні відпусток — із збереженням заробітної плати чи без неї. * **Необмежена дискреція роботодавця**: Суддя звертає увагу, що закон дає роботодавцю право на власний розсуд вирішувати, оплачувати чи ні невикористані дні відпустки, які переносяться. Відсутність чітких критеріїв для такого рішення створює умови для потенційного свавілля щодо працівників. Про затвердження Змін до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам **** ### 1. Суть акта Цей наказ Міністерства внутрішніх справ України вносить суттєві зміни до порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України. Документ деталізує умови виплати винагороди за стрибки з парашутом та запроваджує абсолютно новий вид виплати — винагороду за бойове чергування (бойову службу) під час охорони державного кордону. Метою акта є фінансове врегулювання окремих питань служби гвардійців відповідно до рішень Кабінету Міністрів України. Наказ безпосередньо впливає на порядок нарахування та виплати додаткових коштів особовому складу Нацгвардії. ### 2. Структура акта та основні зміни Структурно документ складається з тексту самого наказу (який визначає порядок набрання чинності та відповідальних осіб) та додатка із безпосередніми Змінами до Інструкції № 200. Основні зміни порівняно з попередньою редакцією: * **У Розділі XV (винагорода за стрибки з парашутом):** уточнено умови виплати. Тепер чітко визначено, що винагорода виплачується лише за стрибки, здійснені за планом підготовки та в межах річних норм, встановлених командувачем НГУ. Повністю виключено можливість оплати позапланових чи понаднормових стрибків. * **Новий Розділ XXXV:** Інструкцію доповнено абсолютно новим розділом, який регламентує виплату винагороди за бойове чергування (бойову службу) з охорони державного кордону. Раніше такого окремого механізму в Інструкції не було. ### 3. Основні положення, важливі для практичного використання Для практичного застосування та розуміння прав військовослужбовців НГУ ключовими є такі положення: * **Правила виплати «парашутної» винагороди:** Виплата здійснюється за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою поточного грошового забезпечення. Підставою є виключно наказ командира частини із зазначенням конкретних дат стрибків та факторів ускладнення. * **Параметри винагороди за охорону кордону:** Військовослужбовці за залучення до охорони державного кордону мають право на винагороду в розмірі **3% посадового окладу за 13-м тарифним розрядом** (встановленим Постановою КМУ № 704) за кожне чергування. Проте загальна сума не може перевищувати **20% такого окладу на місяць**. * **Юридичний статус та виплата при звільненні/переведенні:** Ця винагорода визначена як одноразовий додатковий вид грошового забезпечення. Якщо військовослужбовець переводиться до іншого місця служби, вся сума винагороди за бойове чергування має бути повністю виплачена йому при вибутті (на підставі наказу про виключення зі списків особового складу). * **Адміністрування:** Облік чергувань та підготовка проєктів наказів на виплату покладається на підрозділи, що відповідають за організацію служби у військовій частині. Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України з питань діяльності Національної поліції України **1. Суть акта** Цей наказ Міністерства внутрішніх справ України спрямований на приведення відомчої нормативної бази у відповідність до вимог законів України «Про професійну освіту» та «Про Національну поліцію». Документ коригує термінологію та правила діяльності закладів професійної освіти із специфічними умовами навчання, які належать до сфери управління Нацполіції. Зокрема, він уточнює вимоги до рівня володіння державною мовою для керівництва та педагогів таких закладів, а також змінює процедуру затвердження їхніх статутів. Окрім цього, рішення уніфікує поняття видів підготовки кадрів, замінюючи застарілі терміни новими законодавчими дефініціями. **2. Структура акта, його основні положення та зміни** Наказ має чітку структуру: він складається з розпорядчої частини (чотири пункти, що визначають порядок внесення змін, державну реєстрацію та набрання чинності) та додатка, який містить безпосередній перелік змін до двох базових наказів МВС (№ 240 від 15 квітня 2024 року та № 718 від 23 жовтня 2024 року). Основні зміни порівняно з попередніми редакціями полягають у такому: * **Реформа термінології:** словосполучення «професійно-технічна освіта» замінено на «професійна освіта» згідно з реформою галузі. Поняття «первинна підготовка» та «професійно-технічне навчання» замінено відповідно на «спеціальна підготовка» та «професійна підготовка». * **Суб’єкт затвердження статутів:** встановлено, що Статут закладу освіти із специфічними умовами навчання затверджується безпосередньо керівником Національної поліції України. * **Мовні вимоги:** вимогу щодо «вільного володіння державною мовою» для керівників та педагогічних працівників конкретизовано. Тепер вони повинні володіти українською мовою відповідно до рівня, визначеного Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». **3. Основні положення, важливі для практичного використання** Для практичної діяльності у сфері відомчої освіти поліції ключовими є кілька аспектів: * **Підтвердження мовної компетентності:** кандидати на посади керівників та педагогів у цих закладах відтепер мають підтверджувати свій рівень володіння українською мовою за стандартами та процедурами, визначеними профільним мовним законодавством (зокрема, через отримання відповідних державних сертифікатів). * **Юридичне оформлення навчання:** перехід від терміна «первинна» до «спеціальна підготовка» потребуватиме коригування внутрішньої документації закладів освіти, навчальних планів, програм, а також документів, що видаються слухачам за результатами навчання. * **Адміністративна вертикаль:** чітке закріплення повноважень щодо затвердження статутів за керівником Нацполіції спрощує процедуру реєстрації та реорганізації таких установ. * **Процедури руху контингенту:** зміни в порядку відрахування, переривання навчання чи поновлення курсантів і слухачів (наказ МВС № 718) також підпорядковані новій термінології («спеціальна підготовка»), що унеможливлює правові колізії під час вирішення спірних питань проходження служби та навчання. Про внесення зміни до Положення про функціональну підсистему «Система управління силами та засобами цивільного захисту» єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ **1. Суть акта** Цей наказ Міністерства внутрішніх справ України спрямований на вдосконалення інформаційної системи цивільного захисту в державі. Документ вносить точкову, але важливу зміну до Положення про відповідну функціональну підсистему єдиної інформаційної системи МВС. Його головна мета — забезпечити систематичний облік та моніторинг даних щодо забезпечення громадян засобами індивідуального захисту органів дихання. Це рішення дозволить оперативно оцінювати рівень захищеності населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій. **2. Структура акта, основні положення та зміни** Структурно цей наказ є лаконічним і складається з трьох пунктів, а також блоку погоджень із профільними відомствами (ДСНС, Держспецзв’язку, Мінцифри). Основна зміна вноситься до пункту 4 розділу III чинного Положення, затвердженого наказом МВС № 326 від 20 квітня 2023 року. Порівняно з попередньою редакцією, перелік інформаційних параметрів, які обробляються у функціональній підсистемі «Система управління силами та засобами цивільного захисту», доповнено новим вісімнадцятим абзацом. Відтепер система офіційно накопичуватиме та опрацьовуватиме відомості про стан забезпечення населення засобами індивідуального захисту органів дихання. Інші пункти наказу визначають процедуру державної реєстрації документа в Міністерстві юстиції та порядок набрання ним чинності — з дня його офіційного опублікування. **3. Основні положення, важливі для практичного використання** Для практичного застосування ключовим є розширення переліку обов’язкових даних, які підлягають обліку в єдиній інформаційній системі МВС. * **Для органів влади та ДСНС:** виникає чітке зобов’язання забезпечити збір, внесення та систематичне оновлення інформації про наявність і стан засобів індивідуального захисту органів дихання для населення. * **Для суб’єктів господарювання та відповідальних осіб на місцях:** це означає необхідність ведення точного внутрішнього обліку таких засобів цивільного захисту, оскільки ці дані тепер інтегруються в загальнодержавну систему моніторингу для планування заходів радіаційного та хімічного захисту. Про внесення змін до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 22 червня 2022 року № 383 **** ### 1. Суть акта Цей наказ Міністерства внутрішніх справ України суттєво реформує та впорядковує процедуру виплати одноразової грошової допомоги (ОГД) у разі загибелі або смерті військовослужбовців Державної прикордонної служби України під час дії воєнного стану. Документ деталізує механізм реалізації права прикордонників на складання особистого розпорядження щодо того, хто і в яких частках отримає виплату в разі їхньої смерті. Також наказ чітко визначає коло осіб, які мають право на кошти за відсутності такого розпорядження, та встановлює жорсткі обмеження для колаборантів і громадян країн-агресорів. Головна мета цих змін — зробити процес оформлення допомоги для родин загиблих захисників більш прозорим та захищеним від зловживань. — ### 2. Структура акта, його основні положення та зміни Юридично цей документ є класичним нормативним актом про внесення змін. Він складається з тексту самого наказу (5 пунктів, що визначають порядок набрання чинності та відповідальних осіб) та великого додатка — безпосередньо «Змін до Інструкції…», яка відтепер офіційно перейменована на «Порядок і умови». **Основні зміни порівняно з попередньою версією:** * **Зміна термінології та статусу:** Перехід від суто внутрішньої «Інструкції з призначення» до ширших «Порядку і умов», що детальніше регламентують права заявників. * **Інститут особистого розпорядження:** Впроваджено чіткий алгоритм розподілу коштів на підставі письмового волевиявлення військовослужбовця. * **Запровадження безпекових та етичних фільтрів:** Повністю заборонено виплату допомоги громадянам РФ та РБ, особам, які там проживають, а також особам, засудженим за державну зраду, колабораціонізм чи пособництво державі-агресору. * **Захист прав непрацездатних членів родини:** Запроваджено поняття «обов’язкової частки» у виплаті, незалежно від волі військовослужбовця, висловленої в розпорядженні. — ### 3. Основні положення для практичного використання (що важливо знати) Для практичного застосування та консультування громадян ключовими є такі норми цього документа: * **Трирічний строк:** Право на отримання допомоги можна реалізувати протягом 3 років з дня смерті військовослужбовця (дати актового запису про смерть). * **Обов’язкова частка (захист вразливих категорій):** Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатні вдова (вдівець) та непрацездатні батьки загиблого у будь-якому випадку отримають 50% від тієї частки, яка б належала їм за законом, навіть якщо військовослужбовець не вказав їх у своєму особистому розпорядженні. * **Заборона на відмову за дітей:** Батьки чи опікуни не мають права відмовитися від отримання частки допомоги, яка належить малолітній, неповнолітній або недієздатній дитині. * **Перерозподіл часток:** Якщо хтось із отримувачів добровільно відмовився від своєї частки (з нотаріальним засвідченням) або не звернувся за нею протягом 3 років, ця частка пропорційно розподіляється між іншими членами родини, які мають право на виплату. * **Подання документів онлайн:** Заяву та копії документів тепер можна подавати не лише особисто в паперовому вигляді, а й електронною поштою з накладанням електронного цифрового підпису (ЕЦП). * **Запобігання конфліктам:** Якщо між родичами виникає судовий спір щодо права на виплату або її розміру, орган Держприкордонслужби офіційно призупиняє виплату допомоги до моменту […]

On Making Amendments to the Order of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine dated June 22, 2022 No. 383**** ### 1. Substance of the Act This Order of […]

Про внесення змін до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 22 червня 2022 року № 383**** ### 1. Суть акта Цей наказ Міністерства внутрішніх справ України суттєво реформує та впорядковує процедуру виплати одноразової грошової допомоги (ОГД) у разі загибелі або смерті військовослужбовців Державної прикордонної служби України під час дії воєнного стану. Документ деталізує механізм реалізації права прикордонників на складання особистого розпорядження щодо того, хто і в яких частках отримає виплату в разі їхньої смерті. Також наказ чітко визначає коло осіб, які мають право на кошти за відсутності такого розпорядження, та встановлює жорсткі обмеження для колаборантів і громадян країн-агресорів. Головна мета цих змін — зробити процес оформлення допомоги для родин загиблих захисників більш прозорим та захищеним від зловживань. — ### 2. Структура акта, його основні положення та зміни Юридично цей документ є класичним нормативним актом про внесення змін. Він складається з тексту самого наказу (5 пунктів, що визначають порядок набрання чинності та відповідальних осіб) та великого додатка — безпосередньо «Змін до Інструкції…», яка відтепер офіційно перейменована на «Порядок і умови». **Основні зміни порівняно з попередньою версією:** * **Зміна термінології та статусу:** Перехід від суто внутрішньої «Інструкції з призначення» до ширших «Порядку і умов», що детальніше регламентують права заявників. * **Інститут особистого розпорядження:** Впроваджено чіткий алгоритм розподілу коштів на підставі письмового волевиявлення військовослужбовця. * **Запровадження безпекових та етичних фільтрів:** Повністю заборонено виплату допомоги громадянам РФ та РБ, особам, які там проживають, а також особам, засудженим за державну зраду, колабораціонізм чи пособництво державі-агресору. * **Захист прав непрацездатних членів родини:** Запроваджено поняття «обов’язкової частки» у виплаті, незалежно від волі військовослужбовця, висловленої в розпорядженні. — ### 3. Основні положення для практичного використання (що важливо знати) Для практичного застосування та консультування громадян ключовими є такі норми цього документа: * **Трирічний строк:** Право на отримання допомоги можна реалізувати протягом 3 років з дня смерті військовослужбовця (дати актового запису про смерть). * **Обов’язкова частка (захист вразливих категорій):** Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатні вдова (вдівець) та непрацездатні батьки загиблого у будь-якому випадку отримають 50% від тієї частки, яка б належала їм за законом, навіть якщо військовослужбовець не вказав їх у своєму особистому розпорядженні. * **Заборона на відмову за дітей:** Батьки чи опікуни не мають права відмовитися від отримання частки допомоги, яка належить малолітній, неповнолітній або недієздатній дитині. * **Перерозподіл часток:** Якщо хтось із отримувачів добровільно відмовився від своєї частки (з нотаріальним засвідченням) або не звернувся за нею протягом 3 років, ця частка пропорційно розподіляється між іншими членами родини, які мають право на виплату. * **Подання документів онлайн:** Заяву та копії документів тепер можна подавати не лише особисто в паперовому вигляді, а й електронною поштою з накладанням електронного цифрового підпису (ЕЦП). * **Запобігання конфліктам:** Якщо між родичами виникає судовий спір щодо права на виплату або її розміру, орган Держприкордонслужби офіційно призупиняє виплату допомоги до моменту, поки судове […]

On Approval of Amendments to the Instruction on the Procedure for Payment of Monetary Allowance and Lump-Sum Monetary Assistance upon Discharge to Military Personnel of the National Guard of Ukraine and Other Persons**** ### 1. Substance of the Act This Order of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine introduces significant amendments to the procedure for paying financial support to military personnel of the National Guard of Ukraine. The document details the conditions for paying remuneration for parachute jumps and introduces an entirely new type of payment — remuneration for combat duty (combat service) during the protection of the state border. The purpose of the act is the financial regulation of certain matters of the service of guardsmen in accordance with the decisions of the Cabinet of Ministers of Ukraine. The Order directly affects the procedure for calculating and paying additional funds to the personnel of the National Guard. ### 2. Structure of the Act and Main Amendments Structurally, the document consists of the text of the Order itself (which determines the procedure for entry into force and the responsible persons) and an annex containing the direct Amendments to Instruction No. 200. Main amendments compared to the previous version: * **In Section XV (remuneration for parachute jumps):** the conditions of payment have been clarified. It is now clearly defined that the remuneration is paid only for jumps performed according to the training plan and within the limits of the annual norms established by the Commander of the NGU. The possibility of payment for unplanned or above-limit jumps is completely excluded. * **New Section XXXV:** The Instruction is supplemented with an entirely new section regulating the payment of remuneration for combat duty (combat service) in state border protection. Previously, there was no such separate mechanism in the Instruction. ### 3. Key Provisions Important for Practical Application For practical application and understanding of the rights of NGU military personnel, the following provisions are key: * **Rules for the payment of the “parachute” remuneration:** The payment is made at the place of permanent duty for the previous month concurrently with the payment of the current financial support. The sole ground for payment is the order of the unit commander, specifying the specific dates of the jumps and complicating factors. * **Parameters of remuneration for border protection:** Military personnel, when engaged in the protection of the state border, are entitled to remuneration in the amount of **3% of the positional salary for the 13th tariff grade** (established by Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 704) for each duty shift. However, the total amount cannot exceed **20% of such salary per month**. * **Legal status and payment upon discharge/transfer:** This remuneration is defined as a one-time additional type of financial support. If a military service member is transferred to another place of service, the entire amount of remuneration for combat duty must be paid in full to them upon departure (on the basis of the order on exclusion from the personnel roster). * **Administration:** The keeping of duty records and the preparation of draft payment orders are assigned to the subunits responsible for the organization of s […]

Про затвердження Змін до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам**** ### 1. Суть акта Цей наказ Міністерства внутрішніх справ України вносить суттєві зміни до порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України. Документ деталізує умови виплати винагороди за стрибки з парашутом та запроваджує абсолютно новий вид виплати — винагороду за бойове чергування (бойову службу) під час охорони державного кордону. Метою акта є фінансове врегулювання окремих питань служби гвардійців відповідно до рішень Кабінету Міністрів України. Наказ безпосередньо впливає на порядок нарахування та виплати додаткових коштів особовому складу Нацгвардії. ### 2. Структура акта та основні зміни Структурно документ складається з тексту самого наказу (який визначає порядок набрання чинності та відповідальних осіб) та додатка із безпосередніми Змінами до Інструкції № 200. Основні зміни порівняно з попередньою редакцією: * **У Розділі XV (винагорода за стрибки з парашутом):** уточнено умови виплати. Тепер чітко визначено, що винагорода виплачується лише за стрибки, здійснені за планом підготовки та в межах річних норм, встановлених командувачем НГУ. Повністю виключено можливість оплати позапланових чи понаднормових стрибків. * **Новий Розділ XXXV:** Інструкцію доповнено абсолютно новим розділом, який регламентує виплату винагороди за бойове чергування (бойову службу) з охорони державного кордону. Раніше такого окремого механізму в Інструкції не було. ### 3. Основні положення, важливі для практичного використання Для практичного застосування та розуміння прав військовослужбовців НГУ ключовими є такі положення: * **Правила виплати «парашутної» винагороди:** Виплата здійснюється за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою поточного грошового забезпечення. Підставою є виключно наказ командира частини із зазначенням конкретних дат стрибків та факторів ускладнення. * **Параметри винагороди за охорону кордону:** Військовослужбовці за залучення до охорони державного кордону мають право на винагороду в розмірі **3% посадового окладу за 13-м тарифним розрядом** (встановленим Постановою КМУ № 704) за кожне чергування. Проте загальна сума не може перевищувати **20% такого окладу на місяць**. * **Юридичний статус та виплата при звільненні/переведенні:** Ця винагорода визначена як одноразовий додатковий вид грошового забезпечення. Якщо військовослужбовець переводиться до іншого місця служби, вся сума винагороди за бойове чергування має бути повністю виплачена йому при вибутті (на підставі наказу про виключення зі списків особового складу). * **Адміністрування:** Облік чергувань та підготовка проєктів наказів на виплату покладається на підрозділи, що відповідають за орг […]