Ось детальний аналіз судового рішення, підготовлений з професійної точки зору:
1. **Предмет спору:** Справа стосується оскарження ухвали про відмову у вжитті заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача (ТОВ «Родинний маєток») у межах спору про стягнення коштів пайової участі.
2. **Аргументи суду:**
– Суд наголосив, що метою забезпечення позову є гарантування реального виконання майбутнього рішення суду, тому суд має оцінювати, чи існує обґрунтоване припущення, що невжиття заходів ускладнить або унеможливить таке виконання.
– Верховний Суд підтвердив, що для застосування арешту не обов’язково доводити факт вчинення відповідачем активних дій з відчуження майна, оскільки вимога такого доказування є завищеним стандартом, що порушує баланс інтересів сторін.
– Апеляційний суд правомірно врахував фінансовий стан відповідача, зокрема тривалу збиткову діяльність та невідповідність розміру статутного капіталу сумі позовних вимог, що створює ризик відсутності коштів у боржника.
– Суд звернув увагу на недобросовісну поведінку відповідача, який нещодавно відчужив частину нерухомого майна, що в сукупності з іншими даними свідчить про реальну загрозу для виконання рішення.
– Щодо доводів про «блокування діяльності», суд зазначив, що відповідач не надав доказів неспівмірності арешту, а його позиція є суперечливою: він одночасно стверджує про наявність коштів для виконання рішення в майбутньому і про те, що арешт цих же коштів паралізує його роботу.
– Суд також нагадав, що процесуальне законодавство передбачає механізм скасування заходів забезпечення, якщо відповідач доведе їх безпідставність або неспівмірність у майбутньому.
– **:** Суд підтвердив, що висновки Об’єднаної палати Касаційного господарського суду у справі №905/448/22 щодо відсутності обов’язку доводити вчинення відповідачем дій з ухилення від виконання зобов’язань є пріоритетними та підлягають застосуванню як усталена практика.
3. **Рішення суду:** Верховний Суд залишив касаційну скаргу ТОВ «Родинний маєток» без задоволення, а постанову апеляційного суду, якою було накладено арешт на грошові кошти відповідача, — без змін.
