Вітаю. Як фахівець із 15-річним стажем, проаналізував надане вами судове рішення. Ось детальний розбір:
1. **Предмет спору:** Касаційне оскарження ухвали апеляційного суду, яким було закрито кримінальне провадження щодо особи у зв’язку із закінченням строків давності, через незгоду сторони захисту з констатацією судом факту вчинення особою злочинів без проведення повного судового розгляду.
2. **Аргументи суду:**
– Верховний Суд підтвердив, що при закритті провадження за нереабілітуючими підставами (строки давності) суд не має права констатувати винуватість особи у вчиненні злочину, оскільки це порушує презумпцію невинуватості.
– Колегія суддів зазначила, що звільнення від відповідальності за ст. 49 КК України не є визнанням вини, а відмовою держави від кримінального переслідування через сплив часу.
– Суд підкреслив, що апеляційна інстанція припустилася помилки, коли, скасувавши вирок, одночасно в мотивувальній частині ухвали стверджувала про вчинення обвинуваченим конкретних кримінальних правопорушень.
– Верховний Суд вказав на те, що такі висновки апеляційного суду були зроблені без перегляду справи по суті та без оцінки доказів, що суперечить вимогам кримінального процесуального закону.
– Важливо, що суд наголосив на неможливості встановлення факту вчинення діяння, якщо вирок суду першої інстанції був скасований, а новий розгляд по суті не проводився.
– Таким чином, Верховний Суд визнав, що посилання на винуватість особи в ухвалі про закриття провадження є процесуальним порушенням, яке підлягає виправленню шляхом виключення цих формулювань із тексту рішення.
– **** Суд вкотре підтвердив свою позицію (зокрема, посилаючись на практику від 18 лютого 2025 року), що при закритті справи за строками давності суд не може констатувати факт вчинення особою кримінально-караного діяння, відступаючи від будь-яких протилежних підходів, що могли допускатися раніше.
3. **Рішення суду:** Верховний Суд частково задовольнив касаційні скарги, змінивши ухвалу апеляційного суду шляхом виключення з її мотивувальної частини тверджень про те, що особа вчинила інкриміновані їй кримінальні правопорушення.
