Делегований регламент Комісії (ЄС) 2026/1310 слугує критично важливим інструментом імплементації нового Регламенту (ЄС) 2024/3110 про будівельні вироби. Він встановлює конкретні системи оцінки та перевірки сталості експлуатаційних характеристик (AVCP), які виробники повинні застосовувати до різних сімейств і категорій будівельних виробів. Визначаючи ці системи, даний акт гарантує, що вироби оцінюються відповідно до їхнього передбачуваного використання та потенційних ризиків, які вони становлять для здоров’я, безпеки та довкілля. Цей регламент є важливим для підтримання гармонізованого високого рівня стандартів безпеки на ринку будівельної продукції ЄС, водночас надаючи виробникам чіткі процедурні вказівки.
### Структура та основні положення
Регламент структурований у чотири статті та три вичерпні додатки, які функціонують як основне технічне сховище цього акта:
* **Стаття 1 (Спрощені процедури):** Встановлює, що для виробів, які вважаються такими, що відповідають експлуатаційним вимогам без додаткових випробувань, застосовується найменш обтяжлива система (Система 4).
* **Стаття 2 (Горизонтальні характеристики):** Визначає системи AVCP для суттєвих характеристик, що застосовуються до всіх сімейств виробів, таких як реакція на вогонь, вміст небезпечних речовин та екологічна сталість.
* **Стаття 3 (Специфічні для продукції системи):** Спрямовує читача до Додатка III, який містить детальний поетапний розподіл систем AVCP для конкретних категорій виробів (наприклад, бетон, будівельна фурнітура, скло).
* **Додатки I, II та III:** Ці таблиці є серцем регламенту. Вони зіставляють конкретні категорії виробів із необхідною системою AVCP (від 1+ до 4), забезпечуючи пропорційність рівня залучення третіх сторін залежно від критичності виробу для безпеки.
Порівняно з попередньою нормативно-правовою базою згідно з Регламентом (ЄС) № 305/2011, цей акт забезпечує більш уточнену та оновлену класифікацію, зокрема інтегруючи нові вимоги щодо екологічної сталості та горизонтальних характеристик, які не були настільки чітко деталізовані в попередньому документі.
### Ключові положення для практичного застосування
Для суб’єктів господарювання в будівельному секторі першочергове значення мають такі аспекти:
1. **Пропорційність нагляду:** Регламент зберігає багаторівневий підхід до відповідності. Вироби, критично важливі для безпеки життєдіяльності (наприклад, системи пожежогасіння, конструкційні опорні елементи), підлягають найбільш суворим системам (Система 1 або 1+), що вимагає постійного нагляду з боку нотифікованого органу. Натомість вироби з меншими наслідками для безпеки підлягають застосуванню Системи 3 або 4, що дозволяє проводити більш спрощені оцінки силами виробника.
2. **Горизонтальна інтеграція:** Включення «горизонтальних» суттєвих характеристик (Додаток II) означає, що незалежно від сімейства виробу, якщо виріб взаємодіє з ґрунтом, ґрунтовими водами або повітрям у приміщенні, або якщо він повинен відповідати певним класам пожежної безпеки, він має дотримуватися спеціальних систем перевірки, визначених для цих небезпек.
3. **Положення про «презумпцію відповідності» (deemed-to-satisfy):** Акт надає виробникам чіткий «шлях спрощення». Якщо виріб підпадає під положення про «презумпцію відповідності», виробнику прямо дозволяється використовувати Систему 4, що значно знижує адміністративні та витрати на випробування.
4. **Чіткість щодо конструкційного та неконструкційного використання:** Додатки часто розрізняють конструкційне та неконструкційне застосування для однієї і тієї ж категорії виробів (наприклад, бетонні вироби або внутрішні перегородки). Виробники повинні бути точними у своїй документації щодо «передбачуваного використання», щоб гарантувати застосування правильної системи AVCP.
**Значення для України:** Цей регламент має надзвичайно важливе значення для відбудови України. Оскільки Україна гармонізує свої технічні стандарти з Європейським Союзом, прийняття та застосування цих гармонізованих систем AVCP стане обов’язковим для будь-яких будівельних виробів, призначених для європейського ринку або використовуваних у проєктах, що відповідають стандартам ЄС. Українські виробники та експортери повинні суворо дотримуватися цих таблиць класифікації, щоб гарантувати, що їхні вироби відповідають необхідним вимогам щодо відповідності для Єдиного ринку.