1. Предметом спору є виселення відповідачів з житлового будинку, що належить позивачу на праві власності, та зобов’язання їх переселитися у квартиру.
2. Велика Палата Верховного Суду скасувала рішення судів попередніх інстанцій, оскільки Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) встановив порушення Україною статей 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справі “Білявська проти України”. Суди попередніх інстанцій не врахували вразливість заявниці (літньої жінки), яка намагалася повернути доступ до свого житла, та застосували лише норми Житлового кодексу України (ЖК України), не надавши належного обґрунтування перевазі цих норм над нормами Цивільного кодексу України (ЦК України). Суди не дали оцінку доказам, наданим позивачем, зокрема зверненням до правоохоронних органів та висновкам дільничних інспекторів міліції. **** Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ЖК України не відображає усіх реалій сьогодення, а ЦК України є кодифікованим актом законодавства, який прийнято пізніше у часі, тому темпоральна колізія вирішується саме на користь норм ЦК України.
3. Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
