Огляд рішення у справі «Кицко та інші проти України»:
1. **Суть рішення:**
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнав Україну винною у порушенні статей 3 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод через неналежні умови тримання під вартою в Полтавському та Харківському слідчих ізоляторах і відсутність ефективних внутрішніх засобів правового захисту щодо цих умов. Заявники скаржилися на такі проблеми, як переповненість, погана гігієна, відсутність приватності та неналежний доступ до предметів першої необхідності. Суд також виявив порушення, пов’язані з надмірною тривалістю кримінального провадження щодо деяких заявників, що підкреслює системні проблеми в українській системі правосуддя. Рішення наголошує на зобов’язанні держави забезпечити прийнятні умови тримання під вартою та ефективні засоби правового захисту для затриманих осіб. Як наслідок, Суд присудив заявникам компенсацію за завдану шкоду.
2. **Структура та основні положення:**
* **Процедура:** Рішення стосується декількох заяв, поданих проти України.
* **Факти:** Викладаються скарги заявників щодо умов тримання під вартою та відсутності ефективних засобів правового захисту.
* **Право:**
* Суд вирішив об’єднати заяви у зв’язку з їхньою подібною тематикою.
* Розглядається питання про ймовірне порушення статей 3 та 13, зосереджуючись на аргументі Уряду щодо вичерпання внутрішніх засобів правового захисту, який Суд відхиляє, посилаючись на попередню судову практику (справа «Сукачов проти України»).
* Суд посилається на усталені принципи щодо неналежних умов тримання під вартою (справа «Муршич проти Хорватії») та стандарт доказів, необхідний від Уряду, включаючи надання планів поверхів камер та кількості ув’язнених (справа «Ананьєв та інші проти Росії»).
* Суд доходить висновку, що умови тримання заявників під вартою були неналежними і що вони не мали ефективних засобів правового захисту, що, таким чином, порушує статті 3 та 13.
* Стосовно двох заяв (№ 7937/24 та 8629/24), Суд розглядає інші скарги за Конвенцією, знаходячи додаткові порушення на основі усталеної судової практики.
* **Стаття 41:** Суд визначає суми, які мають бути присуджені заявникам за відшкодування збитків, посилаючись на справу «Сукачов проти України».
* **Рішення:** Суд оголошує заяви прийнятними, встановлює, що мало місце порушення статей 3 та 13, констатує порушення щодо інших скарг та постановляє, щоб держава-відповідач виплатила заявникам зазначені суми протягом трьох місяців з нарахуванням відсотків на будь-які прострочені платежі.
* **Додаток:** Перелік заяв, що включає інформацію про заявників, інформацію про слідчий ізолятор, тривалість тримання під вартою, конкретні скарги, інші скарги та суму, присуджену до виплати.
3. **Основні положення для використання:**
* Рішення підсилює позицію ЄСПЛ щодо того, що становить неналежні умови тримання під вартою, особливо щодо переповненості та відсутності основних зручностей.
* Уточнюється відповідальність держави за надання первинних доказів, таких як плани поверхів камер та кількість ув’язнених, для спростування тверджень про неналежне поводження.
* Рішення підкреслює важливість ефективних внутрішніх засобів правового захисту для затриманих осіб для вирішення скарг, пов’язаних з умовами тримання під вартою.
* У рішенні присуджуються конкретні суми компенсації, які можуть слугувати орієнтиром для подібних справ.
* Висновки щодо надмірної тривалості кримінального провадження та відсутності ефективних засобів правового захисту підкреслюють системні проблеми в українській системі правосуддя, що є важливим для подальших правових і політичних реформ.
**** Це рішення особливо важливе для України, оскільки воно стосується системних проблем у її місцях тримання під вартою та системі правосуддя. Воно слугує нагадуванням про зобов’язання держави відповідно до Конвенції забезпечувати гуманні умови тримання під вартою та надавати ефективні засоби правового захисту тим, чиї права було порушено.
