1. Предметом спору є стягнення заборгованості за договором про надання послуг з передачі електричної енергії, включаючи основну суму боргу, 3% річних та інфляційні втрати.
2. Суд касаційної інстанції, розглядаючи касаційну скаргу, частково погодився з доводами скаржника. Суд зазначив, що згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, нарахування 3% річних є правом кредитора, а не обов’язком суду, і спрямоване на захист майнового права та інтересу кредитора. Суд відступив від попередніх висновків щодо можливості зменшення судом розміру 3% річних, якщо вони встановлені законом, а не договором. **** Суд підкреслив, що зменшення судом процентів річних можливе лише до розміру, не меншого ніж 3% річних, якщо інший розмір не встановлений договором або законом. Водночас, суд касаційної інстанції погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині відстрочення виконання рішення суду, оскільки суди врахували всі обставини справи, в тому числі фінансовий стан відповідача та воєнний стан в країні.
3. Суд касаційної інстанції скасував рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у стягненні 463 871,23 грн 3% річних та ухвалив нове рішення про задоволення цих вимог, а в частині відстрочення виконання рішення залишив судові рішення без змін.
