СПРАВА ІЛАРЕВОЇ ТА ІНШИХ ПРОТИ БОЛГАРІЇ
Ось аналіз рішення Європейського суду з прав людини у справі Іларевої та інших проти Болгарії:
1. **Суть рішення:**
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) встановив, що Болгарія порушила статтю 8 (право на повагу до приватного життя) у поєднанні зі статтею 14 (заборона дискримінації) Європейської конвенції з прав людини. Справа стосувалася неспроможності болгарської влади провести ефективне розслідування погроз смертю, підбурювання до насильства та мови ненависті, спрямованих проти заявників у Facebook. Ці погрози були пов’язані з роботою заявників із захисту прав мігрантів та меншин. Суд підкреслив, що держави несуть відповідальність за захист основних прав в Інтернеті так само, як і в реальному житті. Розслідування було визнано неефективним через його обмежений обсяг, неадекватне залучення заявників та применшення серйозності та дискримінаційного характеру погроз.
2. **Структура та основні положення:**
* Рішення починається зі вступу, в якому викладено суть справи.
* Розділ “Факти” детально описує конкретні публікації у Facebook, що містять погрози та мову ненависті, скарги заявників до болгарської влади та подальші кримінальні провадження, включаючи дії Софійської районної прокуратури та Софійської міської прокуратури.
* У ньому описується призупинення розслідування, дії заявників після того, як вони дізналися про призупинення, та процес судового перегляду.
* Далі в рішенні викладаються відповідні положення національного законодавства та практики, включаючи визначення таких правопорушень, як погрози смертю, мова ненависті та підбурювання до злочину згідно з болгарським законодавством. Воно також охоплює положення, що стосуються прав потерпілих, відмов у відкритті кримінального провадження та правил електронних комунікацій.
* Воно містить посилання на міжнародні матеріали, включаючи рекомендації Ради Європи та звіти Європейської комісії проти расизму та нетерпимості (ЄКРН).
* У розділі “Право” оцінюється ймовірне порушення статті 8 у поєднанні зі статтею 14, розглядаються питання застосовності цих статей, прийнятності заяви (включаючи вичерпання внутрішніх засобів захисту та статус потерпілого) та суті справи.
* Нарешті, воно стосується застосування статті 41 щодо справедливої сатисфакції, включаючи відшкодування збитків та витрат.
3. **Основні положення та важливість:**
* **Позитивні зобов’язання:** Рішення підкреслює позитивні зобов’язання держав щодо захисту осіб від погроз та мови ненависті, особливо якщо вони мотивовані дискримінаційними мотивами.
* **Онлайн проти офлайн:** У ньому чітко зазначено, що зобов’язання у сфері прав людини застосовуються однаково в Інтернеті та в реальному житті, підкреслюючи необхідність ефективного розслідування онлайн-погроз.
* **Ефективне розслідування:** У рішенні детально описано вимоги до ефективного розслідування, включаючи оперативність, ретельність, неупередженість та залучення потерпілих.
* **Дискримінація:** Воно наголошує на важливості розгляду дискримінаційних мотивів погроз та мови ненависті, особливо коли вони спрямовані проти осіб, пов’язаних із вразливими групами.
* **Залучення потерпілих:** Рішення підкреслює необхідність залучення потерпілих до процесу розслідування для захисту їхніх законних інтересів.
* **Свобода слова проти мови ненависті:** Суд провів розмежування між свободою вираження поглядів та мовою ненависті, зазначивши, що насильницький характер та погрози в публікаціях у Facebook не можна прирівнювати до простого вираження негативних думок.
Це рішення підкреслює важливість вжиття державами активних заходів для боротьби з мовою ненависті в Інтернеті та захисту осіб від погроз, особливо коли ці погрози мотивовані дискримінацією. Воно також роз’яснює вимоги до ефективного розслідування в таких випадках.
**** Це рішення має наслідки для України та українців, оскільки підкреслює важливість розслідування та переслідування за мову ненависті та погрози, особливо ті, що спрямовані проти вразливих груп. Це особливо актуально в контексті триваючого конфлікту та необхідності захисту прав усіх осіб, включаючи біженців та меншини.