1. Предметом спору є стягнення заборгованості за договором позики між фізичними особами.
2. Суд касаційної інстанції, скасовуючи постанову апеляційного суду, зазначив, що забезпечення позову шляхом заборони відчуження майна не порушує прав іпотекодержателя, оскільки іпотека зберігає свій пріоритет. Суд підкреслив, що мета забезпечення позову – захист інтересів позивача від недобросовісних дій відповідача, і в даному випадку, обмеження прав відповідача як власника майна не змінює суті іпотеки. Суд також врахував, що іпотекодержатель не довів наявності підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки. Крім того, суд послався на практику Великої Палати Верховного Суду, яка вказує на те, що забезпечення позову можливе навіть у справах, рішення в яких не підлягають примусовому виконанню, якщо це сприяє ефективному захисту прав позивача. **** Суд посилається на постанову Об’єднаної палати Верховного Суду від 05 травня 2025 року, в якій зазначено, що накладення арешту на заставлене майно не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги в майбутньому.
3. Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та залишив в силі ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову.
